УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ТУРИСТИЧНОГО ПРОДУКТУ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У першому розділі «Якість туристичного продукту і процеси, що її обумовлюють» доведено, що феномен якості є поліаспектним, трактування його змістовного наповнення змінювалося протягом розвитку науки та суспільства. Для з’ясування суті категорії «якість» виділені підходи до її розуміння: предметний, системний, функціональний, кількісний, інтегральний та ринковий.

     Предметне розуміння якості обумовлене впливом виробничої діяльності, формуванням наукових і технічних досліджень  властивостей  речей. Системне розуміння якості проявляється в істотній визначеності цього поняття, що відображає властивості предмета і характеризує те, чим він відрізняється від інших у процесі взаємодії з певними процесами та предметами. Функціональне розуміння: якість формується у процесі виробництва внаслідок операцій, що обумовлюють зростання споживчих властивостей предмета. Кількісне визначення якості полягає у застосуванні сукупності статистичних засобів  оцінювання і регулювання: побудова кривих Парето, діаграм причин і наслідків, діаграм розсіювання, гістограм, контрольних карт, а також кваліметрії. Інтегральне розуміння якості орієнтує на синтетичне, цілісне охоплення всіх її аспектів, і в першу чергу, споживчих. Ринковий підхід до розуміння якості наголошує на задоволенні потреб споживача – наявних і майбутніх. Цей підхід тісно пов’язаний із проблемами ціноутворення на товари та послуги.

У розділі відображено авторське бачення періодизації таких концептуальних підходів до якості, як доринковий, загальнодержавний, ринковий, сучасний.

Для етапу доринкового підходу властиве виникнення контролю якості за системою Тейлора і початкове застосування статистичних методів контролю якості (statistic quality control – SQC). На цьому етапі питання управління якістю було внутрішнім питанням кожного окремо взятого підприємства. У 20-их роках минулого століття розпочався етап, який можна назвати загальнодержавним. В цей період в Радянському Союзі виникли системи управління якості продуктом КСУЯП і Єдина система державного управління якістю продукції ЄС ДУЯП. Початок ринкового періоду, становлення наступного концептуального підходу до управління якістю датується серединою ХХ століття. У цей час були розроблені споживча концепція Демінга, якісно-ціновий підхід Харрінгтона, багатокритеріальна концепція Гарвіна. З 70-х років ХХ століття розпочинається сучасний етап розвитку концептуальних підходів до управління якістю. Основними з них є: контроль якості (quality control), управління якістю (quality control), забезпечення якості (quality assurance), загальне управління якістю (quality management), всеосяжний менеджмент якості (total quality management – ТQМ), СWQС – японська система внутрішньофірмового управління якістю,  ZD інжиніринг якості («Нуль дефектів»).

Серед науковців і практиків туристичної галузі немає єдиної думки щодо змісту дефініцій «туристичний продукт» та «туристична послуга». За переконанням автора, під національним туристичним продуктом слід розуміти сукупність природних, кліматичних, культурних та історико - архітектурних ресурсів, що використовуються у туристичній діяльності, супутніх інфраструктурах, а також діяльність туристичних підприємств, спрямовану на залучення туристів з інших країн. Основна відмінність регіонального туристичного продукту від національного полягає у масштабах залучених рекреаційних зон, адміністративно-територіальних кордонів, кількості підприємств – супутників.

Місцевий туристичний продукт являє собою ексклюзивний набір складових та чинників внутрішнього і зовнішнього середовища.

На основі опрацювання літературних джерел автором пропонується наступна класифікація туристичного продукту (табл. 1).

Здебільшого туристичний продукт – це результат зусиль багатьох підприємств. З цього випливає, що туристичний продукт – це будь-яка послуга, що задовольняє потреби туристів під час подорожі і підлягає оплаті з їх боку, тому наступною дефініцією, яка вимагає уточнення, є поняття туристичної послуги.

Проаналізувавши існуючі погляди  на відмінності між базовими поняттями «туристичний продукт» та «туристична послуга», можна виділити дві основні особливості:

1.       Туристичний продукт є більш широким поняттям, ніж туристична послуга (яка є лише його складовою).

Туристична послуга споживається тільки за місцем виробництва. Туристичний продукт може купуватися у будь-якому місці, а споживатися з моменту укладання угоди до моменту закінчення її дії.