ФОРМУВАННЯ ТА ЕКОНОМІЧНЕ ОЦІНЮВАННЯ СИСТЕМ КОНТРОЛЮ ДІЯЛЬНОСТІ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету та завдання, предмет та об’єкт, методологічну базу дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення розроблених теоретичних положень і прикладних рекомендацій щодо формування та економічного оцінювання систем контролю діяльності промислових підприємств.

У першому розділі «Теоретичні та прикладні засади формування та економічного оцінювання систем контролю діяльності промислових підприємств» розглянено сутність та проблеми визначення елементів системи контролю діяльності промислового підприємства, принципи формування, функціонування та економічного оцінювання систем контролю, класифікацію систем контролю діяльності промислових підприємств та проаналізовано стан систем контролю діяльності вітчизняних промислових підприємств.

Огляд та аналізування літературних джерел виявили три підходи до означення системи контролю: 1) як сукупність певних елементів (відмінність поглядів у межах цього підходу полягає лише у виборі елементів системи); 2) як засіб реалізації функції контролювання чи прийняття управлінських рішень; 3) як механізм, що забезпечує вплив на поведінку працівників.

Ґрунтовне дослідження переваг та недоліків кожного з перелічених вище підходів дало змогу обґрунтувати трактування системи контролю як сукупності взаємопов’язаних, взаємодіючих елементів, що формують цілісне утворення з метою реалізації контролювання як функції управління підприємством. До основних елементів системи контролю (рис. 1) належать: суб’єкт, об’єкт та предмет контролю; форми та методи контролювання; процес контролювання, що ґрунтується на принципах контролю та передбачає послідовне виконання ряду етапів, необхідних для забезпечення ефективного використання потенціалу підприємства. Всі ці елементи запропоновано розділити на дві основні групи. По-перше, це умовно-статичні елементи (об’єкт, предмет, суб’єкт). Вони визначають основну структуру конкретної системи контролю та є відносно стійкими для окремої системи контролю (тобто не змінюються у разі реалізації контролювання як функції управління і встановлюються заздалегідь). По-друге, це умовно-динамічні елементи (форми, методи контролювання та процес контролювання). Ці складові можуть піддаватись впливу внутрішніх змін безпосередньо під час реалізації контролювання як функції управління підприємством.

Важливим напрямом дослідження є визначення мети та завдань системи контролю діяльності промислового підприємства, які визначатимуть основні напрями формування та оцінювання системи контролю. Основною метою системи контролю є забезпечення реалізації функції контролювання у процесі управління промисловим підприємством. Основна мета контролювання як виду управлінської діяльності полягає в оцінюванні діяльності підприємства та його потенціалу, що дасть змогу приймати обґрунтовані управлінські рішення щодо усунення недоліків чи корегування цілей підприємства.