ЕФЕКТИВНІСТЬ АКЦИЗНОГО ОПОДАТКУВАННЯ В УКРАЇНІ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, сформульовано її мету і завдання, визначено об’єкт, предмет і методи дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення отриманих результатів, відображено апробацію результатів дослідження.

У розділі 1 «Теоретичні засади обґрунтування ефективності акцизів» розкрито зміст ефективності акцизів, обґрунтовано показники її оцінки, виявлено фактори впливу на фіскальну та економічну ефективність ПДВ і акцизного податку.

Узагальнено наукові розробки економістів з питань ефективності податків: виявлено неоднозначність трактувань змісту ефективності, відсутність дефініції „ефективність податку”. Виходячи з економічного змісту податків, поєднуючи два підходи до трактування ефективності як співвідношення ефекту та витрат і ступеня  досягнення поставленої мети, доведено, що ефект від функціонування податків загалом та акцизів, зокрема, слід оцінювати з огляду на виконання податками своїх функцій, оскільки саме через них реалізується роль податків як фіскального та регулюючого інструменту. Ефективним є податок, при функціонуванні якого: 1) максимально можливі надходження досягаються при обґрунтованих витратах на адміністрування; 2) повною мірою реалізується його фіскальний і регулюючий потенціал. Вважаємо, що виконання податками фіскальної функції слід оцінювати через фіскальну ефективність, а регулюючої – через економічну.

Встановлено, що фіскальна ефективність податку визначається як його здатність приносити дохід, що, на нашу думку, характеризує фіскальну спроможність, а не фіскальну ефективність.

Визначено, що економічна ефективність акцизів відображає їх на суб’єктів ринку (виробників, споживачів) у процесі регулювання. Акциз є економічно ефективним, якщо його справляння: 1) не перешкоджає економічному зростанню, тобто за встановленого законом механізму оподаткування зростають показники соціально-економічного розвитку; 2) дає змогу досягти поставлених цілей з регулювання (ступінь виконання поставленої мети і буде головним інтегруючим показником економічної ефективності податку).

Доведено неоднозначність взаємозв’язку між фіскальною та економічною ефективністю акцизів. Вказаний зв’язок може бути як прямим, тобто зі зростанням фіскальної ефективності зростає й економічна ефективність акцизів, так і оберненим, тобто зі зростанням фіскальної ефективності знижується економічна і, навпаки.

Упорядковано та систематизовано фактори впливу на фіскальну та економічну ефективність акцизів, виокремлено внутрішні (базуються на суті самого податку – базі оподаткування, податковій ставці, податкових пільгах) та зовнішні (законодавчі, організаційні, політичні, загальноекономічні), показано їх взаємозв’язок.

Досліджено систему показників фіскальної ефективності акцизів, здійснено їх критичну оцінку, запропоновано власні показники (табл. 1). Розрахунок коефіцієнта фіскальної ефективності акцизів (табл. 1) та його аналіз у динаміці з виявленням впливу факторної та результуючої ознаки дасть змогу встановити, за рахунок якої складової (надходжень акцизів чи витрат на адміністрування) змінилася їх фіскальна ефективність. Показник співвідношення чистих надходжень та відшкодувань ПДВ (табл. 1) відображає рівень покриття витрат на відшкодування ПДВ. Аналіз даного коефіцієнта в динаміці з виявленням впливу факторної та результуючої ознаки дасть змогу виявити тенденції у реальних доходах бюджету від сплати ПДВ. Щодо показника фіскального ефекту від акцизів, скоригованого на податковий борг платників і держави та переплати (табл. 1), зазначимо, що з точки зору фіскальної ефективності важливим є питання: на які надходження податку ймовірно може розраховувати держава, якщо платники не переплачуватимуть до бюджету, не матимуть податкового боргу перед державою, але й держава вчасно виконуватиме свої зобов’язання перед платниками з відшкодування ПДВ. Для цього фіскальний ефект з урахуванням зазначених вище факторів дисертантом запропоновано розрахувати за наведеними у табл. 1 формулами. За цією методикою можна визначити фіскальний ефект у розрізі груп товарів, регіонів, галузей. Кінцевою метою є порівняння фіскального ефекту, скоригованого на переплати та податковий борг, і фактичних нетто-надходжень, а також розроблення відповідних управлінських рішень щодо зближення цих двох показників.