ЕФЕКТИВНІСТЬ ДЕРЖАВНОЇ ПІДТРИМКИ АГРАРНОГО СЕКТОРА В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

Краткое содержание

З посиленням глобалізації у розвитку національної економіки відбувається поглиблення пріоритету економічного збагачення та підпорядкування країни міжнародним тенденціям, що викликає зростання поляризації доходів та зниження ролі держави як регулятора соціально-економічних відносин. Негативні наслідки таких явищ у першу чергу відчуває аграрний сектор, тому його державна підтримка в уніфікованій світовій економіці виконує стабілізаційну та стимулюючу функції у забезпеченні сталого сільського розвитку.

Актуальність теми. Підтримка аграрного сектора здійснюється, як правило, за рахунок бюджетних коштів, тому стратегічним завданням державного управління має бути їх раціональне використання шляхом запровадження ефективних механізмів та інструментів надання підтримки й моніторингу їх результативності.

Теоретичні засади державного регулювання економіки викладені в фундаментальних працях провідних учених – класиків політичної економічної науки: Дж. Кейнса, А. Монкретьєна, П. Самуельсона, А. Сміта, М. Фрідмана. В останні роки проблема визначення місця та ролі держави в забезпеченні сприятливих умов розвитку аграрного сектора активно дискутується в працях російських вчених С. Авдашової, О. Мелюхіної, Є. Сєрової, О. Шик, вітчизняних науковців О. Бородіної, П. Гайдуцького, А. Гальчинського, В. Гейця, С. Зорі, С. Кваші, І. Кириленка, О. Могиль-ного, Л. Молдаван, І. Свідерської, В. Сіденка, О. Шубравської та ін. Вивченню особливостей розвитку державної політики підтримки аграрного сектора в умовах глобалізації присвячені дослідження О. Єрмакової, І. Кобути, Т. Осташко та ін.

Вступ України до СОТ створює нові виклики та обмеження щодо дотування аграрного сектора. Необхідно буде застосовувати такі засоби підтримки, щоб у межах зобов’язань перед СОТ забезпечити розвиток аграрного виробництва для утвердження позиції країни на світовому ринку й спрямувати достатню частину суспільних ресурсів для сталого сільського розвитку. Усе це потребує наукового обґрунтування, що й зумовило актуальність теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Ди-сертаційна робота є результатом наукового дослідження, виконаного
автором згідно з планом науково-дослідних робіт відділу економіки і політики аграрних перетворень Державної установи “Інститут економіки та прогнозування НАН України” “Ефективність державної підтримки аграрного сектора економіки” (№ ДР 0106U004944; № ДР 0107U003164), “Мінімізація ризиків за наслідками вступу до СОТ, в тому числі шляхом гармонізації стандартів якості та безпеки агропродовольчої продукції” (№ ДР 0108U004952).

В межах зазначених НДР автором виконане комплексне дослідження стану та ефективності державної підтримки аграрного сектора та напрямів її вдосконалення в умовах вступу до СОТ.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретичних та методичних підходів до вдосконалення системи та механізмів державної підтримки аграрного сектора задля зростання його конкурентоспроможності в контексті глобалізаційних процесів розвитку світового господарства.

Відповідно до визначеної мети поставлені й вирішені такі завдання:

·       охарактеризовано кількісні і якісні особливості адаптації вітчизняної системи підтримки аграрного сектора до умов глобалізації;

·       визначено рівень підтримки аграрного сектора, розрахований на основі кількісних показників, адаптованих до умов перехідних економік;

·       проведено якісний аналіз результативності та ефективності системи бюджетної підтримки за основними напрямами видатків;

·       обґрунтовано основні складові нової системи підтримки, орієнтованої на формування дуальної структури сільського господарства;

·       розроблено механізм адаптації процесу використання бюджетних коштів до умов глобалізації світової господарської системи;

·       визначено заходи та механізми стимулювання експортної активності сільськогосподарських виробників.

Об’єктом дослідження є система державної підтримки аграрного
сектора як складова загального механізму регулювання економіки в умовах глобалізації.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних та прикладних засад підвищення ефективності державної підтримки аграрного сектора економіки.

Методи дослідження. У процесі дослідження застосовувалися загаль-нонаукові та спеціальні методи: індуктивний – при зборі, систематизації та обробці інформації; дедуктивний – при теоретичному осмисленні проб-леми та уточненні окремих понять; аналізу та синтезу – при поєднанні складових економічних явищ в єдиному процесі; економічного аналізу – при дослідженні рівня й динаміки державної фінансової підтримки аграрного сектора; співставлення – з метою порівняння ефективності бюджетних видатків за окремими програмами підтримки; SWOT-аналіз – для порівняння наслідків вступу до СОТ у розрізі організаційних форм господарювання; кількісних оцінок – при розрахунках рівня підтримки аграрного сектора; графічний – при наочному відображенні показників підтримки в Україні та інших країнах світу.

У процесі роботи використано матеріали Державного комітету ста-тистики України, Міністерства аграрної політики України, Державного Казначейства України, законодавчі та нормативно-правові акти, що регулюють відносини держави та сільськогосподарських товаровиробників, матеріали наукових конференцій і семінарів, праці провідних вітчизняних та зарубіжних учених, методичний та інструктивний матеріал.

Наукова новизна одержаних результатів. До найбільш вагомих результатів дисертаційної роботи, які визначають її наукову новизну, належать такі:

вперше:

- обґрунтовано розмежування бюджетних коштів, призначених для підтримки аграрного сектора, на основі застосування понять бюд-жетні виплати та бюджетна підтримка з метою якісного наближення до міжнародної класифікації: перше поняття характеризує використання державних ресурсів для підтримки окремих юридичних та фізичних осіб; друге – охоплює заходи, спрямовані на розвиток аграрного сектора і надання суспільних благ без створення привілеїв окремим підприємствам;

- запропоновано методичний підхід до розподілу бюджетних коштів між видами сільськогосподарської продукції, в основу якого покладено принцип раціонального використання бюджетних виплат відповідно до експортного потенціалу продукту;

удосконалено:

- визначення змісту державної підтримки в системі державного регулювання аграрного сектора в умовах глобалізації через забезпечення формування дуальної структури сільського господарства шляхом поглиблення бюджетної підтримки, суб’єктом якої є сільськогосподарський виробник-сільський житель;

дістали подальшого розвитку:

- науково-прикладні аспекти оцінки впливу цінових інструментів регулювання агарного сектора на результативність його розвитку: підтверджено, що цінові субсидії в умовах ринку призводять до зворотного економічного ефекту внаслідок низької еластичності попиту на сільськогосподарську продукцію;

- теоретико-прикладні обґрунтування адекватності застосування кількісних оцінок для визначення рівня підтримки вітчизняного сільського господарства з метою якісного відображення її стану у міжнародному вимірі;

- методичне обґрунтування засобів стимулювання експортної активності господарюючих суб’єктів аграрної сфери на основі застосування організаційно-представницьких та інформаційно-консуль-тативних механізмів підтримки шляхом створення нових інституцій та розширення функцій діючих органів влади.

Практичне значення отриманих результатів. Наукові розробки та методичні підходи до вдосконалення системи підтримки аграрного сектора, виконані автором, використані при підготовці доповідей, доповідних записок та інших матеріалів, що надсилалися Державною установою
“Інститут економіки та прогнозування НАН України” до органів законодавчої та виконавчої влади України, у тому числі: доповідної записки “Основні тенденції та механізми підтримки тваринницьких галузей європейського сільського господарства в рамках САП ЄС”, (лист подяки від Міністерства аграрної політики від 17.07.2008 р. № 37–23–4–15/11807); матеріалів “Продовольство та сільське господарство: перегляд Спільної аграрної політики ЄС (CAP Health Check)”, (лист подяки від Секретаріату Кабінету Міністрів України від 17.09.2008 р.); доповідної записки “Конкурентні переваги агропродовольчої продукції в умовах євроінтеграційних перспектив України”, (лист подяки від Департаменту зовнішньоекономічного співробітництва Міністерства аграрної політики України від 17.10.2008 р. № 23–4/851).

Теоретичні і прикладні розробки дисертанта можуть бути використані в навчальному процесі вищих навчальних закладів при викладанні економічних дисциплін, зокрема “Державне регулювання економіки” та “Економіка АПК”.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні та прикладні положення проведених досліджень, висновки та рекомендації дисертаційної роботи доповідалися та обговорювалися на ІІІ Міжнародному Форумі молодих учених “Ринкова трансформація економіки постсоціалістичних країн: стан, проблеми, перспективи” (м. Харків, 2008 р.), ІІ міжнародній науково-практичній конференції “Ефективність бізнесу в умовах трансформаційної економіки” (м. Сімферополь, 2008 р.), Міжнародному Нобелівському форумі “Світова економіка ХХІ століття: цикли та кризи” (м. Дніпропетровськ, 2008 р.).

Публікації. За результатами наукового дослідження автором опубліковано 6 одноосібних праць, у тому числі 3 статті у фахових виданнях і 3 – у збірниках матеріалів науково-практичних конференцій загальним обсягом 1,8 д. а.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел і викладена на 231 сторінці. Основний текст дисертації становить 200 сторінок комп’ютерного тексту, в тому числі 16 рисунків та 34 таблиці, які займають 27 сторінок, список використаних джерел (152 найменування) – 17 сторінок, 8 додатків – 10 сторінок.