КЛАСТЕРИЗАЦІЯ ЯК ЧИННИК КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!


Название:
КЛАСТЕРИЗАЦІЯ ЯК ЧИННИК КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

 

Актуальність теми дослідження. Сучасний розвиток економічної системи України характеризується значними змінами в організації виробництва на національному і міжнародному рівнях, що є основою для активного формування нового типу економічних відносин між економічними суб'єктами, а також розвитку нових механізмів реалізації їх економічних інтересів. Важливим стає ефективне використання переваг суспільного поділу праці і запровадження інтенсивних форм організації інноваційних процесів, що веде до кластеризації економічних систем. Формування економічних кластерів стає визначальним чинником підвищення рівня конкурентоспроможності національної економіки в умовах глобалізації.

Процеси економічної кластеризації є закономірним етапом та чинником об’єктивного розвитку ринкових систем. Успішне їх функціонування територіально-галузевих інтеграційних об'єднань - економічних кластерів - є передумовою і важелем підвищення продуктивності праці та результативності підприємницької діяльності економічних суб'єктів на макро-, мезо- і мікрорівнях.

Кластерні системи є втіленням унікальної комбінації наукових, виробничих і комерційних структур, що на основі використання переваг коопераційної взаємодії, сприяють формуванню і ефективному використанню реальних конкурентних переваг окремих підприємств, галузей, національних економік в умовах посилення світового конкурентного протистояння. На даному етапі розвитку економіки України кластери можуть виступити ефективним інструментом інтенсифікації розвитку вітчизняного підприємництва і посилення ринкових позицій окремих економічних суб'єктів.

Необхідність дослідження теоретико-методологічних засад утворення і функціонування економічних кластерів зумовлена формуванням нової парадигми економічних відносин між суб’єктами підприємницької діяльності, яка формується в процесі поглиблення суспільного поділу праці та розвитку складних форм коопераційної взаємодії, що викликає розвиток нового типу ринкової взаємодії економічних суб’єктів і способу реалізації їх економічних інтересів.

Практичне значення дослідження процесів економічної кластеризації полягає у визначені основних рушійних сил розвитку сучасного підприємництва та механізму створення стратегічних і оперативно-тактичних переваг в умовах конкурентно напруженого ринкового простору. Виявлення позитивних і негативних суспільно-економічних наслідків залучення економічних суб’єктів до кластерів, що є об’єктивно обумовленої тенденцією розвитку світового підприємництва, а також розробка обґрунтованих стратегій формування кластерних об'єднань, є важливою умовою ефективного розвитку національної економічної системи України. 

У вітчизняній науковій літературі питання, повязані з принципами роботи кластерів, висвітлюються в роботах вітчизняних вчених: В.Базилевича, І.Бураковського, З.Варналія, М.Войнаренка,  Б.Губського, П.Єщенка, Я.Жаліла, Б.Кваснюка, С.Кримського, Д.Лукяненка, І.Михасюка, А.Мокія, С.Мочерного, В.Новицького, Ю.Павленка, Ю.Пахомова, О.Плотнікова, А.Поручника, О.Розенфельда, Є.Савельєва, В.Савченка, В.Сизоненка, С.Соколенка, М.Тимчука, А.Філіпенка, В.Чужикова, О.Шниркова та інших. Ця проблематика розглядається в дослідженнях багатьох зарубіжних авторів, зокрема в працях В.Бандурина, В.Гжегожа, С.Долгова, П.Жозета, Е.Леммера, Ж.Мингалевої, М.Кітінга, Дж.Клегга, М.Портера, В.Прайса, Д.Радеби, А.Ругмана, П.Самуельсона, Дж.Сороса, С.Ткачевої, Ю.Уеннопа, Д.Якобса, Л.Янга та інших.

Разом с тим у вітчизняній науковій літературі по суті не існує цілісного дослідження проблем економічної кластеризації, недостатньо повно розкрито причинно-наслідкові залежності та наслідки формування і розвитку кластерних об'єднань, потребують подальшого визначення та обґрунтування критерії та чинники ефективного функціонування кластерів, їх роль в посиленні конкурентних позицій економічних суб’єктів на ринку.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри економічної теорії Київського національного університету імені Тараса Шевченка за комплексною держбюджетною темою “Розвиток внутрішнього ринку України в умовах глобалізації: закономірності та протиріччя” (державний реєстраційний номер 06 БФ 040-01). Особистий внесок автора полягає у дослідженні особливостей формування конкурентних переваг в результаті кластеризації національної економіки України.

Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у теоретико-методологічному обґрунтуванні системи економічних відносин, що складаються в процесі формування і функціонування економічних кластерів, та визначенні впливу науково-виробничої кластеризації на підвищення конкурентоспроможності національних економічних систем. Відповідно до мети автором було поставлено наступні завдання:

-        дослідити теоретико-методологічні засади формування і функціонування економічних кластерів: визначити економічну природу, сутність, суспільно-економічні передумови та наслідки формування галузевих і територіальних кластерів; 

-        виявити сукупність економічних інтересів, що виникають  в процесі створення та функціонування кластерних систем як форми суспільного поділу праці і реалізації завдань коопераційного співробітництва економічних суб'єктів;

-        провести порівняльний аналіз стадій розвитку і механізмів ефективного використання економічних переваг кластерів на мікро, мезо і макрорівнях;

-        дослідити інституційні засади інтенсифікації процесів кластеризації, проаналізувати принципи взаємодії елементів державного та ринкового регулювання у діяльності кластерів в Україні;

-        визначити критерії оцінки результативності кластерних систем і ефективності підприємництва залученого до кластерних об'єднань;

-        розробити рекомендації щодо формування поточних конкурентних переваг в національних галузевих кластерах і підвищення конкурентоспроможності економіки України.

Обєктом дослідження є економічні відносини сучасного підприємництва, що виникають в процесі кластеризації економічних систем.

Предметом дослідження є механізми формування і функціонування економічних кластерів як чинника підвищення конкурентоспроможності національної економіки. 

Методи дослідження. У дисертаційній роботі використані загальнонаукові методи пізнання об'єктивної природи економічних явищ і процесів, які визначають використання переваг кластеризації виробничих систем в процесі реалізації економічних інтересів економічними суб'єктами. Зокрема, методи аналізу і синтезу, наукових узагальнень, єдності історичного і логічного використані при дослідженні чинників кластеризації і визначенні передумов і факторів функціонування кластерних систем (параграфи 1.1, 2.3 та 3.1). Метод наукової абстракції  при визначенні економічного змісту категорії “кластерізація економіки” та “кластерна система” (параграфи 1.1. та 1.2); методи моделювання та системного підходу використовувалися при формуванні критеріїв та системи показників ефективності кластерних систем (параграфи 1.3. та 3.2); методи кількісного аналізу, індукції і дедукції були основою для проведення досліджень умов кластеризації економічних систем (параграф 3.2), а також дослідження можливостей інтенсифікації коопераційної співпраці між суб'єктами господарювання (параграфи 2.3 та 3.3).

Крім того, в дисертаційній роботі використано специфічні методи: метод ринкових маркетингових досліджень – при визначенні і аналізі умов кластеризації підприємницької діяльності, що дало змогу визначити основні сприятливі і несприятливі фактори впливу на розвиток коопераційного співробітництва економічних суб’єктів (параграфи 1.3 та 2.3.).

Теоретичною основою дисертаційної роботи стали фундаментальні положення економічної теорії, організації виробництва, викладені в українських та зарубіжних наукових працях. Інформаційною базою дослідження слугували дані Державного комітету статистики України, Національного банку України, Міжнародного валютного фонду, Світового банку, матеріали, зібрані під час проведення досліджень умов кластеризації підприємницької діяльності економічних суб’єктів України.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна полягає у теоретико-методологічному обгрунтуванні системи економічних відносин, що виникають в процесі формування і функціонування кластерних систем та визначенні впливу об’єктивної економічної кластеризації на підвищення конкурентоспроможності національної економіки України. Основні результати, що становлять наукову новизну та отримані в ході вирішення завдань, поставлених в дисертаційній роботі, полягають у наступному:

вперше:

-              визначено безпосередній взаємозв'язок між кластеризацією економіки та посиленням конкурентоспроможності економічних суб'єктів і обґрунтовано систему  інтенсивних (мультиплікативне зростання продуктивності праці, використання сучасних принципів організації виробництва і праці, прискорення науково-технічного прогресу, підвищення якості продукції, застосування прогресивних методів економії, зокрема ресурсозбереження, тощо) та екстенсивних (збільшення чисельності робітників та загального обсягу робочого часу, зростання виробничих потужностей, поширення територіальних меж тощо) критеріїв оцінки ефективності застосування кластерних систем для забезпечення конкурентоспроможності національної економіки України;

-              виділено критерії  класифікації кластерних систем за ознаками: стадія розвитку, глибина кластеру, динаміка зайнятості, галузева належність, характер зв'язків, кількість членів кластеру, якість управління та географічне охоплення, інтенсивність взаємодії;

удосконалено:

-              теоретико-методичні підходи до порівняльного аналізу стадій розвитку і механізмів ефективного використання економічних переваг кластерів на мікро-, мезо- і макрорівнях, що передбачає поступальний екстенсивний розвиток (поширення) та інтенсифікацію коопераційної взаємодії економічних суб’єктів, направлену на появу більш зрілих форм підприємництва і формування якісно нових можливостей реалізації їх економічних інтересів;

-              типологізацію кластерів та класифікацію видів кластерних об'єднань, що дозволило ідентифікувати і визначити структуру економічних інтересів учасників кластерів в процесі реалізації відносин конкуренції відповідно: видів домінуючих типів конкурентного протистояння; характеру цінового впливу; методів та інтенсивності взаємодії; масштабів охоплення; ступеня диференціації; складності проникнення в інтернаціоналізовану галузь; ефективності результатів; диверсифікації підприємницької діяльності;

-              механізм економічної кластеризації, який об’єднує: (а) аналітичну ідентифікацію економічних інтересів учасників кластерного об'єднання та їх мотиваційні переваги; (б) процеси кластеризації; (в) засоби підтримки та стимулювання коопераційно-кластерної взаємодії; (г) інституційні засади інтенсифікації процесів кластеризації; та (д) принципи взаємодії елементів державного та ринкового регулювання у діяльності кластерів;

дістало подальший розвиток:

-              конкретизація економічного змісту терміну “кластеризація економіки”, що характеризує нову якість інтенсифікації взаємодії учасників науково-виробничо-комерційного співробітництва за територіально-галузевим принципом на основі поглиблення поділу праці, спеціалізації та розвитку коопераційних звязків між ними; висвітлення передумов кластеризації економічних систем, серед яких: глибока спеціалізація підприємницької діяльності економічних суб’єктів, зрілість і системність економічних відносин між ними, наявність розвиненої інституційно-організаційної інфраструктури кластерних об'єднань, впровадження у їх діяльність інноваційних методів управління, направлених на реалізацію економічних інтересів учасників кластерної системи;

-              визначення соціально-економічної природи (особливостей, принципів та умов розвитку) та структури економічних кластерів (суб’єктів, форм та механізму функціонування), їх ролі у формуванні національних та міжнародних конкурентних переваг, зокрема виділено етапи і результуючі параметри функціонування, зокрема: (1) обґрунтування потенціалу утворення кластеру в результаті узгодження економічних інтересів потенційних учасників; (2) дослідження ринкових умов формування кластеру; ухвалення інституційно-організаційних засад партнерства; (3) оцінка намірів та конкретизація мети співробітництва; (4) визначення конкурентних переваг та завдань кластерної взаємодії; (5) визначення індивідуальних і сукупних конкурентних переваг членів кластерного об'єднання; (6) формування критеріїв ефективності та системи контролю результативності кластерної взаємодії; (7) розробка програми розвитку кластеру;  

-                 теоретичні підходи до використання кластерних моделей при рекреації економіки регіонів України: запропоновано механізм обґрунтування економічного потенціалу коопераційного співробітництва економічних суб'єктів, який передбачає дослідження історичних економічних та інституційних умов розвитку процесів кластеризації, визначення рівня зацікавленості потенційних учасників кластеру, прогноз розвитку підприємництва, на основі виявлення основних ринкових тенденцій, визначення організаційних засад та форм взаємодії; 

-                 технології використання поточних конкурентних переваг в національних галузевих кластерах і механізм підвищення конкурентоспроможності економіки України на основі: створення внутрішніх конкурентних переваг суб’єктів - учасників кластерів та формування зовнішніх конкурентних переваг, що виводять галузь в цілому на новий, значно вищий рівень конкурентоспроможності..

Практичне значення одержаних результатів. Теоретичні положення та практичні результати дослідження використані у науково-дослідній роботі Національного інституту стратегічних досліджень при розробці концептуальних засад кластеризації економіки України (довідка № 293/727 від 30.09.08 р.), Севастопольської торгово-промислової палати при обґрунтуванні організаційно-економічних засад горизонтальної і вертикальної інтеграції та формування галузевих кластерних систем в Україні (довідка № 550/10.3-3 від 08.09.08 р.), впроваджено у навчально-методичну діяльність на кафедрі економічної теорії Київського національного університету імені Тараса Шевченка (довідка № 056/183  від 23.10.08 р.), використані у господарській діяльності суб’єктів підприємництва, зокрема дочірньої компанії ДП “Кнауф-Маркетинг” міжнародного об'єднання підприємств Knauf  KG (довідка 23-02/07 від 28.02.07 р.).

Особистий внесок автора. Дисертаційна робота є самостійною роботою, всі результати якої отримані безпосередньо автором. Основні положення дисертації знайшли своє відображення у друкованих роботах. З наукових праць, виданих у співавторстві, використані лише ті положення, які є результатом індивідуальної роботи автора.

Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення, результати і висновки дисертаційної роботи обговорювались на 14 міжнародних та всеукраїнських наукових та науково-практичних конференціях,  методологічних семінарах, “круглих столах” і професійних обговореннях, зокрема: ІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми розвитку внутрішнього ринку в умовах глобалізації” (Київ, 17-18 листопада 2005 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Формування нової парадигми страхування” (Київ, 1-2 грудня 2005 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Інвестиційні стратегії підприємств України на міжнародних товарних і фінансових ринках” (Дніпропетровськ, 3-4 лютого 2006 р.), Шевченківська весна: V Міжнародна науково-практична конференція студентів, аспірантів та молодих вчених (Київ, 2-3 березня 2006 р.), VІІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів і молодих вчених “Роль інноваційних моделей розвитку у підвищенні конкурентоздатності товарів та послуг” (Донецьк, 5 квітня 2006 р.), ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції “Актуальні проблеми соціально-економічного розвитку регіонів ”(Сімферополь, 7 квітня 2006 р.), ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Теорія та практика економіки і підприємництва ” (Алушта, 11-13 травня 2006 р.), Дванадцятій міжнародній конференції молодих вчених-економістів “Предпринимательство и реформы в России” (Санкт-Петербург, Росія, 23-24 листопада 2006 р.), ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених “Суперечності та перспективи розвитку фінансової системи України” (Київ, 23-24 листопада 2006 р.), Сьомій міжнародній конференції “Маркетинг в Україні” (Київ, 24-25 листопада 2006 р.), ІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Формування конкурентоспроможного страхового ринку України в умовах глобалізації” (Київ, 26-27 грудня 2006 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Управління регіональним розвитком в умовах глобалізації: теорія та практика” (Київ, 11-12 жовтня 2007 р.), Міжнародній конференції молодих вчених “Majesty of Marketing” (Дніпропетровськ, 17-18 грудня 2007 р.), III Міжнародній конференції “Підвищення конкурентоспроможності економіки на основі формування кластерних моделей” (Ялта, 15-18 квітня 2008 р.), Науково-практичні конференції "Тенденції та перспективи розвитку податкової системи України" (Ірпінь, 19 вересня 2008 р.).                                                        

Публікації. За результатами дисертаційної роботи автором опубліковано 16 наукових праць, у т.ч. 8 статей у наукових фахових виданнях, 1 підрозділ у колективній монографії, 7 - в інших виданнях. Загальний обсяг опублікованих праць, що належить особисто дисертанту, становить 4,5 д.а.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертація  складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел.  Основний текст дисертації викладено на 166 сторінках комп’ютерного тексту. Дисертаційна робота містить 17 рисунків на 17 сторінках, 9 таблиць на 13 сторінках, 4 додатки на 7 сторінках, список використаних джерел  містить 208  назв на 19 сторінках.

 

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины