ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтована актуальність теми дисертаційної роботи, сформульовано мету, завдання, об’єкт, предмет дослідження, а також визначено наукову новизну, практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі дисертаційної роботи „ Теоретико-методичні засади організаційно-економічного механізму інвестиційної діяльності в аграрному секторі”  розкрито організаційну структуру інвестиційного процесу, сутність інвестицій та місце інвестиційної діяльності у процесі відтворення виробничих засобів сільськогосподарських підприємств Також проведено дослідження ефективності інвестиційних процесів, джерел і засобів формування інвестиційних та інноваційних ресурсів у сільському господарстві Україні на сучасному етапі розвитку економіки.

У науковій, правовій і спеціальній фаховій літературі немає однозначного визначення терміну «інвестиції». В українських та російських виданнях поширеною є інтерпретація інвестицій – як набору благ та цінностей, які вкладаються в підприємницьку діяльність із метою одержання доходу у майбутньому. Тому уточнимо, що «інвестиції» необхідно розглядати двояко: за фінансовим визначенням як вартісний вимір всіх видів активів, що вкладаються в господарську діяльність підприємств з метою отримання доходу; за економічним змістом як видатки підприємств на створення, розширення, реконструкцію та технічне переозброєння основного та оборотного капіталу з метою отримання економічного чи соціального ефекту.

Найбільш поширеною є класифікація, що розподіляє інвестиції за такими класифікаційними ознаками: за об'єктами вкладень; за характером участі в інвестуванні; за періодом інвестування; за формами власності; за регіональною ознакою.  Тому до вище перелічених ознак ми пропонуємо додати ще одну - «за кратністю інвестування» з виділенням груп: одноразові інвестиції, періодичне інвестування та постійне (безперервне) інвестування підприємства.

При використанні методів оцінки економічної  ефективності інвестиційних проектів розраховуються наступні показники: чиста поточна вартість, рентабельність, внутрішній граничний рівень прибутковості (ефективності), термін окупності капітальних вкладень, максимальний грошовий відтік, точка беззбитковості. Останніми роками в практику інвестиційного проектування почали упроваджуватися модифіковані методи оцінки інвестиційних проектів: модифікований метод внутрішньої норми рентабельності,  метод визначення індексу рентабельності (ТС - індекс), які  засновані на порівнянні вартості інвестицій і суми чистих дисконтованих доходів, породжуваних цими інвестиціями. На нашу думку, найпоширеніший метод чистої поточної вартості доцільно використовувати у комплексі з іншими методами, нейтралізуючими його слабі сторони, наприклад, в комбінації з ТС – індексом, який є найнадійнішим в тих випадках, коли необхідний порівняльний аналіз доцільності інвестицій.