ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ НА ЗАСАДАХ СТАНДАРТИЗАЦІЇ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, окреслено зв’язок з науковими програмами, планами та темами установи, встановлено мету і завдання, надано загальну характеристику методів дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення результатів, наведено відомості про їх апробацію та публікації автора за темою дисертації.

У першому розділі – «Теоретичні засади забезпечення якості професійної діяльності державних службовців» – узагальнено наукову думку щодо професійної діяльності державних службовців, спрямованої на надання якісних державних послуг; проаналізовано сучасні підходи до забезпечення якості професійної діяльності державних службовців і доведено, що система управління якістю – це універсальна система удосконалення організації  професійної діяльності державних службовців.

Відповідно до Програми інтеграції України до Європейського Союзу, враховуючи сучасні тенденції розвитку державної служби, відбувається переосмислення концептуальних ідей функціонування державної служби. Наукова програма дослідження розвитку державної служби, затверджена Постановою Кабінету Міністрів України, та Концепція адаптації інституту державної служби в Україні до стандартів Європейського Союзу, схвалена Указом Президента України, спрямована на удосконалення професійної діяльності державних службовців з метою досягнення оптимального ступеня впорядкування у сфері державної служби, результатом якої є підвищення якості державних послуг.

Питання професіоналізації державної служби як пріоритетного напрямку адаптації інституту державної служби в Україні до стандартів Європейського Союзу відповідно знайшли своє відображення в роботах багатьох науковців, але існує формальний підхід керівників органів державної влади до питання якісної діяльності державних службовців, тому питання забезпечення якості професійної діяльності державних службовців на засадах стандартизації залишаються актуальними, а їх вирішення стає загальнонаціональним завданням. 

Із формуванням системи державних послуг, орієнтованої на споживача, виникає необхідність у забезпеченні якісних процесів діяльності державних службовців.

У роботі запропоновано авторську класифікацію процесів професійної діяльності державних службовців шляхом створення інтегрованого набору класифікаційних ознак з урахуванням ступеню формалізованості (документованості). Визначено 6 груп процесів професійної діяльності державних службовців пов’язаних із: наданням державних послуг, реалізацією функцій і завдань держави, реалізацією послідовних функцій управління (планування, організація, мотивація, контроль), прийняттям управлінських рішень, здійсненням комунікації, розвитком компетентності.

При цьому процеси управління професійною діяльністю державних службовців, передбачені сучасними моделями якості в органах державної влади, створюють технологічну «рамку», яка дозволяє працівникові ефективніше планувати свій робочий час, впевненіше взаємодіяти зі своїми колегами, від яких залежить успішність роботи, бути орієнтованим на кращий результат.

Характерною ознакою функціонування сучасних моделей якості діяльності насамперед є підвищення компетентності працівників у результаті розподілу навантаження в процесі роботи між виконавцями з ранжуванням завдань за значущістю і термінами виконання, що веде до ефективного і заощадливого використання робочого часу працівників, а контроль та оцінювання результатів діяльності виступає мотиваційним засобом у підвищенні професійної діяльності державних службовців.

Система управління якістю, вимоги до яких визначено Міжнародною організацією із стандартизації для організацій як приватного, так і державного секторів, – достатньо універсальний інструмент в управлінні персоналом.

Концептуальною основою систем якості є міжнародний стандарту ISO серії 9000, який в Україні прийнятий як національний. Застосування цього стандарту забезпечує та покращує діяльність з надання державних послуг на основі процесного підходу, який найбільш дієвий у державному управлінні.

Таким чином, для професійної діяльності державних службовців у системі управління якістю процесів органу державної влади необхідно забезпечити умови, при яких використання вимог цього стандарту буде впливати на якість надання державних послуг і задоволеність споживачів цих послуг.

У ході дослідження автором запропоновано визначення поняття «якість професійної діяльності державного службовця», що тлумачиться як «ступінь відповідності професійної діяльності державного службовця вимогам, встановленим стандартом професійної діяльності державного службовця».

З метою уніфікації процесів професійної діяльності державних службовців необхідно привести у відповідність із вимогами системи управління якості порядок проходження державної служби, права, обов’язки, відповідальність і контроль за професійною діяльністю державних службовців, встановити вимоги до визначеної якості послуг згідно з метою, завданнями, функціями органів державної влади та потребами споживачів.

Виходячи з цього, автором запропоновано визначення поняття «стандарт професійної діяльності державного службовця», яке тлумачиться як «нормативний документ, що встановлює вимоги до процесів професійної діяльності державних службовців, розроблений в установленому порядку на основі консенсусу». В процесі розробки цього стандарту передбачено обов’язкове залучення представників різних зацікавлених сторін.

У другому розділі – «Практика забезпечення якості професійної діяльності державних службовців в органах державної влади» – розкрито організаційно-правові засади забезпечення якості професійної діяльності державних службовців і вивчено зарубіжний досвід забезпечення якості професійної діяльності державних службовців та оцінено можливості його упровадження в Україні.

Питання організаційно-правового функціонування системи управління якістю в органах державної влади передбачає істотне зміцнення правового регулювання професійної діяльності державних службовців, джерелом якого стане стандарт професійної діяльності державних службовців.

На думку автора, формальний, упорядкований характер стандарту професійної діяльності державних службовців, такі його вимоги як відповідальність керівництва, аналіз і моніторинг процесів, дії з удосконалення діяльності, вимога щодо створення управління системою регламентованої документації, дадуть змогу підвищити якість професійної діяльності державних службовців.

Спираючись на документальні джерела, наукові публікації, офіційні статистичні данні Національного агентства України з питань державної служби України, Державної служби статистики України, а також результати експертного опитування державних службовців Фонду державного майна України (м. Київ) та його територіального підрозділу (м. Харків), автором було проведено дослідження сучасного стану функціонування системи управління якістю в органах державної влади.

Середовище, у якому відбувалось дослідження, формувало «простір можливостей» для всебічного вивчення питання, включаючи структурні зміни в діяльності організації, характер зв’язків між елементами взаємодії. Розмаїття взаємообумовлених подій, створювало умови для вироблення адаптаційного механізму забезпечення якості професійної діяльності державних службовців у контексті функціонування системи управління якістю.

З метою виявлення причин, які ускладнювали процес забезпечення якості професійної діяльності державних службовців, автором було проведено експертне опитування державних службовців, які мали досвід супроводження системи управління якістю у Фонді державного майна України та службовців, які вперше проходили навчання у сфері якості.

Визначено групи основних проблем забезпечення якості професійної діяльності в умовах функціонування системи управління якістю в органах державної влади, що пов’язані із недосконалістю нормативно-правового та інформаційно-методичного забезпечення, забезпечення ресурсами й психологічними аспектами, а також шляхи  їх вирішення.

З огляду на отриманий результат, автором запропоновано створення у складі органу державної влади віртуальної внутрішньої координаційної мережі для розробки політики якості професійної діяльності державних службовців. Головне завдання мережі – це розробка, дотримання, узгодження структури процесів діяльності державних службовців і їх опису у внутрішніх нормативних документах у відповідності із врахуванням змін у процесах діяльності органу державної влади. Така мережа в подальшому може бути поширена за межі органу державної влади з метою урахування інтересів інших зацікавлених сторін.

Зарубіжний досвід у підходах до функціонування професійної діяльності державних службовців у сфері функціонування системи управління якістю роботи органів державної влади свідчить про необхідність комплексного сприйняття цієї проблематики, а саме: виписування робочих процедур, їх ретельне виконання та удосконалення є частиною вдосконалення діяльності органів державної влади, що передбачає наявність чіткої правової бази, відповідного фінансування, матеріального та технічного забезпечення. 

Це дало можливість запропонувати принципи удосконалення системи управління якістю органу державної влади: «мультимодельність» (урахування вимог двох і більше моделей якості діяльності); урахування вимог комплексу стандартів (стандарти на державні послуги, стандарти на системи управління, стандарти професійної діяльності державного службовця; вимоги щодо етики та культури поведінки державних службовців; вимоги щодо рівня професійної компетенції; вимоги щодо оцінювання професійної діяльності державних службовців); гармонізація ресурсного забезпечення (компетентні людські ресурси, робоче середовище, інфраструктура, фінансове забезпечення тощо). 

У третьому розділі – «Напрямки удосконалення якості професійної діяльності державних службовців на засадах стандартизації» – визначено та обґрунтовано основні напрямки удосконалення професійної діяльності державних службовців.

Особливості систем управління якістю діяльності пов’язані насамперед з різними видами організаційної культури, тобто системами базових установок, норм і мотивів, що історично склались. Функціонування системи управління якістю передбачає, що кожен вид діяльності прописано як конкретний алгоритм: державний службовець повинен виконувати зазначені дії відповідно до своєї кваліфікації, тобто до рівня експертних знань і навичок, які необхідні для компетентного виконання даного виду діяльності.

Автором розроблено концептуальну модель забезпечення якості професійної діяльності державних службовців на засадах стандартизації, яка відповідає державній політиці у сфері якості та комплексу стандартів забезпечення якості державних послуг, створює підґрунтя для усунення розбіжностей у підходах до професійного розвитку персоналу та функціонування системи управління якістю в органах державної влади.

Інструментами забезпечення якості професійної діяльності державних службовців визначено стандарти, норми та вимоги, а саме: вимоги щодо рівня професійної компетенції державних службовців (загальні, які визначені типовими професійно-кваліфікаційними характеристиками посад державних службовців, та спеціальні – визначені у посадових інструкціях державних службовців); обов’язковість оцінки результатів професійної діяльності державних службовців; вимоги щодо етики та культури поведінки державних службовців, які визначаються у Загальних правилах поведінки державних службовців і Правилах внутрішнього трудового розпорядку; стандарти якості надання державних послуг державними  службовцями.

За допомогою стандартів, норм та правил, що використовуються при побудові цієї моделі є можливість спростити планування, розподіл ресурсів, визначення додаткових цілей та оцінювання як результативності професійної діяльності, так і загальної результативності діяльності організації, і найголовніше – врахувати баланс між використанням потенціалу державних службовців і задоволеності споживачів державних послуг, передбачити аудит забезпечення інтересів споживачів державних послуг.

Оцінювання якості професійної діяльності державних службовців у системі функціонування та супроводження системи управління якістю в органах державної влади – це процес визначення результатів професійної діяльності в ході реалізації цілей і завдань органу державної влади у відповідності з компетенціями державних службовців, які дозволяють отримати суттєву, значущу інформацію для прийняття подальших рішень, а об’єктом оцінки в цьому випадку виступає результативність професійної діяльності державного службовця. Головним критерієм результативності професійної діяльності є досягнення раніше встановлених, чітко визначених реалістичних цілей.

Виходячи з цього, автором запропоновано уточнення визначення результативності професійної діяльності державних службовців, як «ступінь реалізації професійної можливості державних службовців щодо досягнення запланованих нормативних результатів. З цих пропозицій автором удосконалено підхід з оцінювання результативності професійної діяльності шляхом запровадження дворівневої моделі функціонального оцінювання, а саме: функціональну оцінку повинно надавати, по-перше, керівництво на момент виконання процесу, по-друге, оцінювання якості надання послуги споживачами державних послуг.

Відповідно виділено дві групи результатів функціонального оцінювання професійної діяльності – зовнішні та внутрішні. До зовнішньої групи результатів можна віднести діяльність кадрових служб в органах державної влади – підвищення кваліфікації, перепідготовка кадрів, створення творчої атмосфери в колективі та інші, які можуть виявити значний, хоча й не прямий, вплив на результативність службової діяльності. Аналіз діяльності державних службовців виявляє відповідні вміння людини, визначаючи можливості для придатності / не придатності до даного виду діяльності.

До внутрішньої групи результатів можна віднести оцінювання якості процесів професійної діяльності з позицій задоволеності виконаною роботою. Вдало та якісно надана послуга споживачеві може свідчити про рівень компетентності державного службовця, відповідність його займаній посаді. Результати сумарної оцінки з позицій споживача послуг і державного службовця використовуються для виявлення творчих здібностей державного службовця, можливостей формування пропозицій щодо удосконалення діяльності, а також для визначення відповідності особистісних характеристик службовця вимогам професійної діяльності.

Для визначення об’єктивної оцінки споживачами послуг рівня їх задоволеності якістю послуги та процедурою її надання, автором запропоновано використання Картки споживача послуг. Таке оцінювання здійснюється перед отриманням підсумкових документів (рішення) щодо наданої послуги. Наявність у звітній документації про надання послуги заповненої Картки споживача має свідчити, що послуга вважається повністю виконаною, і процес виконання можливо піддати оцінюванню на якість. Оскільки Картка споживача є одним із інструментів для оцінювання діяльності державного службовця, можна передбачити й інші способи отримання даних щодо якості виконаної послуги, які включатимуть такі елементи як усне опитування, опитування через мережу Інтернет, або інші комунікативні засоби, які може обрати споживач.

Визначеність усіх процесів, з яких складається професійна діяльність державного службовця з детальним описом і документальним закріпленням функціонального навантаження, визначеність послідовності дій і порядку взаємодії учасників процесу забезпечить функціонування системи управління якістю в органах державної влади, що усуне істотні розбіжності у підходах до професійного розвитку персоналу та функціонування системи управління якістю в органах державної влади в Україні.

Саме в структурі стандарту професійної діяльності державних службовців має бути визначено вимоги до забезпечення визначеної якості послуг згідно з метою, завданнями, функціями органів державної влади та потребами споживачів у відповідності до посадових обов’язків, прав, відповідальності, контролю і оцінювання діяльності державних службовців.

Забезпечення якості професійної діяльності державних службовців на засадах стандартизації для здійснення функцій і завдань органів державної влади дасть змогу формалізувати процес оцінювання результативності професійної діяльності державних службовців відповідно до їх компетенцій за посадою, актуалізує механізм безперервного навчання державних службовців як одного з мотиваційних стимулів для залучення компетентних особистостей в сферу державної служби.