ФОРМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено стан її наукової розробки, розкрито зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами, визначено мету, завдання, об’єкт, предмет і методи дослідження, наукову новизну, теоретичне та практичне значення одержаних результатів, наведено дані про їх апробацію.

У першому розділі – “Теоретичні засади відповідальності у місцевому самоврядуванні” – досліджено стан наукової розробки проблеми відповідальності у системі місцевого самоврядування, з’ясовано функції, форми та види відповідальності органів місцевого самоврядування, здійснено аналіз феномену відповідальності органів місцевого самоврядування.

Серед принципів місцевого самоврядування одним із найважливіших є принцип відповідальності перед територіальними громадами органів та посадових осіб місцевого самоврядування. Наявність у цих суб’єктів прав та обов’язків щодо вирішення питань місцевого значення передбачає водночас і їх відповідальність за належний стан реалізації відповідних повноважень.

З’ясовано, що суб’єкт може бути відповідальний лише в тій мірі, в якій він є вільним в своїх діях. Крім того, суб’єкт несе відповідальність лише за те, що знаходиться в межах його прямого чи непрямого впливу. Відповідальність як регулятор взаємовідносин між суб’єктами місцевого самоврядування включає в себе позитивний та негативний аспекти, підтримуючи та обмежуючи, заохочуючи та забороняючи цілеспрямовану діяльність різноманітних акторів у системі самоврядування.

Визначено, що у загальному вигляді відповідальність являє собою залежність суб’єкта від результатів його діяльності. Відповідно, відповідальність органів місцевого самоврядування виступає як залежність зазначених суб’єктів від наслідків їх діяльності. Залежність в даному контексті виявляється як обумовленість стану органу місцевого самоврядування, його статусу (формального і неформального), параметрів, режиму функціонування, компетенції, повноважень результатами діяльності всього органу чи окремих посадових осіб, які входять до його складу. Причому наслідки можуть бути як вже наявні (негативна відповідальність), так і передбачувані, ймовірні (позитивна відповідальність).

Органи місцевого самоврядування, маючи певну свободу дій, завжди знаходяться перед вибором – вибором між діяльністю та бездіяльністю, вибором напрямів своєї діяльності, вибором між різноманітними альтернативами вирішення тієї чи іншої місцевої проблеми, способом її розв’язання тощо. Здійснюючи свободу вибору, зазначені суб’єкти тим самим беруть на себе відповідальність за результати свого вибору. Проте їх свобода не є довільною та необмеженою, вона завжди визначається обсягом компетенції, змістом конкретних умов, які виступають як об’єктивні межі прояву і реалізації владних повноважень. Свобода вибору і обумовлює необхідність відповідальності за результати його здійснення.

Доведено, що відповідальність органів місцевого самоврядування має багатоаспектний характер. По-перше, відповідальність виступає як атрибут, властивість, ознака учасника управлінських відносин, що проявляється у його здатності, можливості та обов’язку “відповідати” за свої дії чи бездіяльність як вчинені (негативний аспект), так і ймовірні (позитивний аспект). По-друге, відповідальність відображає складний комплекс взаємозв’язків та відносин, що виникають у системі управління між її елементами та спрямовані на запобігання порушень, їх усунення, врегулювання та відновлення належного функціонування системи. По-третє, відповідальність розглядається як процес, сукупність послідовних дій по відношенню до того елемента системи управління, внаслідок неефективної діяльності якого, невиконання чи неналежного виконання ним своїх обов’язків порушилося належне (нормальне) функціонування всієї системи чи окремих її компонентів.

Система відповідальності складається із взаємопов’язаних компонентів: суб’єкта, об’єкта, інстанції та норм. Суб’єктом відповідальності у системі місцевого самоврядування може бути: окрема посадова особа, колектив органу, структурний підрозділ чи орган місцевого самоврядування загалом, територіальна громада, тобто ті актори, які здатні вирішувати питання місцевого значення. Об’єктом відповідальності виступають питання місцевого значення, якість надання управлінських послуг, ступінь реалізації посадових обов’язків, дотримання виконавської дисципліни, виконання інструкцій, рівень задоволення потреб членів територіальної громади, представлення інтересів місцевих жителів. Інстанцією – елемент системи відповідальності, який регулює діяльність суб’єктів шляхом їх оцінювання, контролю, заохочення чи застосування санкцій. Нормами є правила поведінки, еталони, стандарти, взірці тощо, які використовуються для порівняння з іншими (фактичними чи ймовірними) варіантами стану суб’єкта, його дій, параметрів та режимів функціонування.

Серед видів відповідальності органів місцевого самоврядування виокремлено юридичну, політичну, професійну, моральну та громадянську відповідальність.

У контексті відповідальності орган місцевого самоврядування може перебувати в різних станах в залежності від того, по-перше, чи бере він на себе відповідальність (чи вона покладається на нього); по-друге, чи несе він відповідальність; по-третє, чи діє орган відповідальним чином; та, по-четверте, чи притягається він до відповідальності. Існування повноцінної відповідальності передбачає поєднання у статусі органа місцевого самоврядування всіх зазначених ролей.

З’ясовано, що відповідальність органів місцевого самоврядування проявляється через сукупність її функцій, а саме: регулятивну, превентивну, каральну, виховну і відновлювальну. Регулятивна функція спрямована на формування поведінки посадових осіб місцевого самоврядування та депутатів місцевих рад, на встановлення та визначення межі між правомірним і злочинним, належним і неприпустимим шляхом дозволів, заборон, зобов’язань і заохочень. Суть превентивної функції полягає в попередженні скоєння злочинів, елімінації чи мінімізації антисоціальної поведінки, засторозі учинення неприпустимих дій як самим органом місцевого самоврядування, так і іншими акторами, які функціонують у межах відповідної територіальної громади. Каральна функція передбачає настання для органа місцевого самоврядування певних негативних наслідків. Виховна функція пов’язана з формуванням у посадових осіб місцевого самоврядування та депутатів шанобливого ставлення до закону. Відновлювальна функція направлена на поновлення належного функціонування її елементів.

Конституювання відповідальності органів місцевого самоврядування може відбуватися в різних формах: добровільній, примусовій, нав’язаній (роллю, статусом, повноваженнями, обставинами), викликаній очікуваннями інших суб’єктів. Ці очікування виступають як компоненти системи регуляції соціальної поведінки окремих членів територіальної громади, їх взаємодії в групах, формальних та неформальних об’єднаннях.

Відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування є важливою гарантією ефективності здійснення місцевого самоврядування. Для неї характерною є спрямованість на виконання низки важливих завдань, а саме: забезпечення ефективної реалізації функцій місцевого самоврядування та належне виконання суб’єктами своїх повноважень; врахування, представництво та захист законних прав та інтересів територіальної громади при вирішенні питань місцевого значення; спонукання виконання органами та посадовими особами місцевого самоврядування зобов’язань перед юридичними та фізичними особами; суворе дотримання принципу законності у діяльності цих суб’єктів; забезпечення тісної взаємодії населення з органами та посадовими особами місцевого самоврядування тощо.

Доведено, що форми забезпечення відповідальності органів місцевого самоврядування є конкретними проявами методів, засобів та прийомів створення передумов та гарантування відповідальної діяльності зазначених суб’єктів. Запропоновано класифікацію форм забезпечення відповідальності органів місцевого самоврядування, яка здійснюється за такими класифікаційними ознаками: за суб’єктом забезпечення (державні, громадські та самоврядні); об’єктом (забезпечення відповідальності представницьких, виконавчих органів, органів самоорганізації населення, посадових осіб місцевого самоврядування, депутатів); за масштабом реалізації (загальнодержавні, регіональні, локальні); за часом реалізації (постійні, періодичні, разові); за характером (організаційні, правові, економічні, психологічні)