ФОРМУВАННЯ ЕФЕКТИВНОЇ СТРУКТУРИ ФІНАНСОВОГО СЕКТОРУ УКРАЇНИ :

Краткое содержание

Актуальність теми. Трансформація фінансової системи обумовлює стрімкий розвиток і ускладнення структури фінансового сектору, підвищення його ролі та посилення впливу на економічні процеси. Зміни в структурі фінансового сектору відбуваються в умовах трансформації фінансових ринків, фінансових інститутів, запровадження нових фінансових інструментів, що безпосередньо впливає на різноманітність операцій та швидкість переміщення капіталу. За таких умов структура фінансового сектору повинна визначатися стійкістю до впливу негативних факторів та забезпечувати виконання фінансовим сектором покладених на нього функцій, що знаходить прояв у ефективному перерозподілі ресурсів у часі та просторі, оцінці та управлінні фінансовими ризиками, згладжуванні наслідків фінансових потрясінь.

     Дослідження структури фінансового сектору в площині інституційного виміру є більш традиційним і зосереджує увагу на кількісних показниках діяльності фінансових установ. У свою чергу, структурна розбудова фінансового сектору, з огляду на ефективне виконання останнім покладених на нього функцій, віддзеркалює якісні характеристики його розвитку, однак залишається менш дослідженою.

     Процес формування ефективної структури фінансового сектору спрямований на підвищення стійкості фінансових установ та забезпечення стабільності фінансових систем. Не зважаючи на певний доробок вчених з даних питань, проблема значною мірою залишається ще не вирішеною, підтвердженням чому є відсутність якісних систем раннього попередження фінансових і банківських криз, обґрунтованих критеріїв і показників фінансової стабільності. Тому актуальними залишаються питання узагальнення досвіду розробки та практичного застосування найбільш важливих індикаторів, які можуть бути використані для раннього попередження кризових явищ у фінансовому секторі, в т.ч. для виявлення певних дисбалансів у формуванні його структури.

             У світовій теорії та практиці проблемам розвитку фінансового сектору, формування його структури та взаємозв’язків з іншими елементами економічної системи приділяється достатня увага. Серед зарубіжних вчених на особливу увагу заслуговують праці С. Азарадіса, П. Аміса, Р. Бернса, Д. Бойда,  Г. Габбарда,  Г.  Гольдсміта,  Р.  Дорнбуша,  М.  Зорге,  Р.  Левіна,  Ж.  Лопеза,  Ф.  Мишкіна,  Е.  Роспарса,  П.  Роуза,  А.  Сенхаджі,  Б.  Сміта,  П.  Тораваля,  Ф.   Труссарда,  М.   Тьєссе,   М.   Хана,  Г.  Хоггарта,   Е.   Хюпкес,  М.   Чіхака,   Г. Дж. Шиназі. Достатньо велику  увагу  зазначеним  проблемам   приділяють   російські   вчені:  Андрієвська  І.В., Бабічев  Ю.А,  Глазьєв С.Ю., Добришевський С.М., Козловська А., Лаврушин О.І., Левіна І., Моісєєв С.Н, Панова Г.С., Рубцов Б.Б, Соколінський В.М., Федякіна Л.Н. та інші.

      Протягом останніх років проблеми розвитку фінансового сектору стали об’єктом дослідження багатьох українських вчених, серед яких, перш за все, необхідно  назвати  роботи  Базилевича  В. Д., Барановського О. І.,  Васильченко З.М., Вовчак О.Д., Геєця В.М., Грушка В.І., Дзюблюка О.В., Задорожного Г.В., Ковальчука Т.Т., Корнєєва В.В., Лютого І.О., Мороза А.М., Науменкової   С.В.,  Опаріна   В.М.,   Реверчука   С.К.,  Слав’юка  Р.А., Смовженко Т.С. та інших.

      Не дивлячись на достатньо високий рівень наукових розробок з проблем розвитку фінансового сектору, ще не вирішеними залишається низка проблем щодо обґрунтування впливу структури фінансового сектору на розвиток економіки, структурної розбудови фінансового сектору в контексті вимог до забезпечення фінансової стабільності, оцінки вразливості структури фінансового сектору до впливу факторів ризику, вдосконалення регулювання і нагляду за функціонуванням фінансового  сектору з врахуванням структурних змін тощо. Це обумовило вибір об’єкта, теми дослідження та її актуальність.  

     Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри фінансів, грошового обігу та кредиту Київського національного університету імені Тараса Шевченка за темою: “Розвиток внутрішнього ринку України в умовах глобалізації: закономірності та протиріччя” (номер державної реєстрації 0106U006542), підрозділ “Теоретичні основи функціонування фінансових ринків та тенденції глобалізації” (шифр № 06 БФ040-01), в межах якого досліджено сутність та особливості інституційного розвитку фінансового сектору, обґрунтовано систему індикаторів фінансової стабільності та внесено пропозиції щодо формування ефективної структури фінансового сектору України.   

     Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретико-методологічних засад та вдосконалення практичних підходів до формування ефективної структури фінансового сектору України в контексті вимог до забезпечення фінансової стабільності.

     Відповідно до мети визначено такі завдання дисертаційної роботи: 

·     поглибити теоретичні підходи щодо визначення сутності фінансового сектору, його місця та ролі в економічній системі;

·       визначити основні закономірності та тенденції розвитку фінансових секторів провідних країн світу;

·       обґрунтувати основні критерії та принципи ефективної структури фінансового сектору України;

·       обґрунтувати систему індикаторів для раннього попередження фінансових криз та виявлення можливих структурних дисбалансів у функціонуванні вітчизняного фінансового сектору;

·       розробити економіко-статистичні та лінійні регресійні моделі для факторного аналізу розвитку фінансового сектору;

·       обґрунтувати доцільність використання установами фінансового сектору показника економічного капіталу;

·       розробити систему заходів щодо управління ризиками на основі запровадження стрес-тестування;

·       оцінити кількісні параметри впливу рівня розвитку фінансового сектору на економічне зростання та ефективність суспільного виробництва;

·       обґрунтувати пропозиції щодо вдосконалення регулювання і нагляду за діяльністю установ фінансового сектору.

           Об’єктом дослідження є процес функціонування фінансового сектору Україні.

          Предметом дослідження є теоретико-методологічні засади та практичні аспекти формування ефективної структури фінансового сектору України.    

     Методи дослідження. Для досягнення мети дисертаційної роботи використано комплекс загальнонаукових і спеціальних методів дослідження: діалектичний – для розкриття теоретичних основ функціонування фінансової системи, сутності фінансового сектору та його місця в економічній системі; системний – для дослідження інституційної та функціональної структури фінансового сектору та особливостей його структурної побудови за основними ознаками; історико-логічний – при дослідженні сутності інститутів фінансового сектору у процесі історичної еволюції; аналітичний – у процесі дослідження фінансового сектору на різних етапах розвитку; метод економіко-статистичного аналізу - для оцінки факторів розвитку фінансового сектору, його структури та її впливу на розвиток економіки; методи регресійного аналізу – при побудові моделей взаємозв’язку рівня розвитку фінансового сектору з основними макроекономічними показниками. Крім того, використовувалися методи системно-структурного аналізу, індексний, балансовий, стрес-тестування та інші.

     Інформаційною базою проведення дослідження є законодавчі та нормативні документи з питань розвитку фінансового сектору, нормативні акти Національного банку України, Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, офіційні статистичні матеріали Державного комітету статистики України, матеріали Міжнародного валютного фонду, Базельського комітету з банківського нагляду, центральних банків провідних країн світу, наукові праці провідних вітчизняних і зарубіжних вчених, періодичні видання.

     Наукова новизна одержаних результатів. У дисертаційній роботі проведено комплексне дослідження процесу структурної побудови фінансового сектору України та отримано нові науково обґрунтовані результати, які в сукупності вирішують важливе науково-прикладне завдання, пов’язане з розробкою методологічних і методичних засад формування ефективної структури фінансового сектору. Найбільш вагомі наукові результати, що характеризуються науковою новизною, отримані особисто і виносяться на захист, полягають у наступному:

  вперше:                              

·       обґрунтовано критерії ефективної структури фінансового сектору, які полягають у забезпеченні необхідного рівня стійкості, дохідності та керованості фінансовим сектором і його складовими з огляду на дотримання вимог щодо підтримки стабільності фінансової системи;

·       визначено кількісний вплив монетарної, ресурсної та інвестиційної складових функціональної структури фінансового сектору на економічне зростання та ефективність суспільного виробництва на основі застосування розроблених економіко-статистичних і регресійних моделей;

  удосконалено:

·       методологічні засади управління ризиками на основі використання концепції економічного капіталу, визначено умови та конкретизовано напрями застосування показника економічного капіталу з метою зниження рівня ризику та підвищення дохідності установ фінансового сектору, обґрунтовано переваги його використання для фінансових конгломератів;

·       класифікацію індикаторів для раннього попередження фінансових криз та виявлення можливих структурних дисбалансів у функціонуванні вітчизняного фінансового сектору на основі вдосконалення структурно-логічної схеми оцінки рівня фінансової стабільності, яка базується на аналізі макрофінансових зв’язків і враховує особливості макропруденційного нагляду та нагляду за поточною кон’юнктурою фінансових ринків;  

  дістали подальшого розвитку:

·       напрями забезпечення повноти та якості ідентифікації ризиків для складних структурованих продуктів і гібридних інструментів на основі застосування міжнародних стандартів фінансового обліку для вдосконалення оцінки фінансового стану фінансово-кредитних установ;

·       структурно-логічна схема організації стрес-тестування фінансово-кредитних установ і напрями практичного використання результатів стрес-тестування за окремими групами та видами ризиків: кредитним, ліквідності, відсотковим, валютним, фондовим, що дозволяє підвищити стійкість фінансового сектору;

·         напрями можливої консолідації органів регулювання і нагляду за діяльністю установ фінансового сектору з урахуванням перспектив його структурної розбудови та система заходів щодо підвищення ефективності їх функціонування.

     Практичне значення одержаних результатів дисертації визначається обґрунтованими рекомендаціями та пропозиціями щодо вдосконалення методологічних і методичних засад формування ефективної структури фінансового сектору України.

     Пропозиції та рекомендації автора щодо вдосконалення структури фінансового сектору, розвитку окремих фінансових ринків, поліпшення регулювання і нагляду за діяльністю установ фінансового сектору, вдосконалення стрес-тестування та забезпечення стабільності функціонування фінансового сектору використані Національним банком України та Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України в організації поточної роботи та при розробці “Стратегії  розвитку банківської системи України на 2008 – 2012 роки” і “Стратегії розвитку фінансового сектору України на період до 2015 року” (довідки № 61-013/987 від 01.10.2008 р.; № 12392/05 від 09.10.2008 р.).    

     Рекомендації щодо розрахунку та управління економічним капіталом фінансово-кредитної установи, проведення стрес-тестування окремих напрямків діяльності, вдосконалення управління ризиками використані Представництвом GarantiBank Inte
ational N.V. в Україні в процесі організації практичної роботи (довідка № 09/19 від 19.09.2008 р.).

     Пропозиції та рекомендації автора щодо вдосконалення управління фінансовим сектором, забезпечення його ліквідності, управління ризиками можуть бути використані Національним банком України, Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України, окремими фінансовими установами в процесі організації діяльності, регулювання і нагляду за фінансовими установами банківського і небанківського секторів.

      Окремі положення та висновки дисертаційної роботи використовуються у навчальному процесі на економічному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка при викладанні дисциплін “Гроші та кредит“, “Міжнародні фінансові ринки”, “Банківський нагляд” (довідка № 056/171 від 13.10.2008 р.).

         Особистий внесок здобувача. Всі наукові положення та результати виконаної дисертаційної роботи отримані автором самостійно. З наукових робіт, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані тільки ті ідеї та положення, що є результатом власних досліджень здобувача. Особистий внесок у працях, опублікованих у співавторстві, наведено окремо в списку публікацій.

     Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні та практичні положення дисертаційної роботи розглядалися і обговорювалися на 7 наукових конференціях, а саме: Всеукраїнській науково-методичній конференції “Сучасні аспекти фінансового управління економічними процесами” (6-9 вересня 2005 р., м. Севастополь); Міжнародній науково-практичній конференції “Банківська система України в умовах глобалізації фінансових ринків” (18-20 жовтня 2006 р., м. Черкаси); науково-практичній конференції “Напрями розвитку фінансової системи України в сучасних умовах” (23-24 березня 2007 р., м. Київ); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Інтеграція України у європейський та світовий фінансовий простір” (19-20 червня 2008 р., м. Львів); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Банківська система України в умовах глобалізації фінансових ринків” (25-26 вересня 2008 р., м. Черкаси); науково-практичній конференції ”Розвиток фінансової системи України  в умовах економічної глобалізації” (15-16 квітня 2008 р., м. Київ); V Всеукраїнській науково-практичній конференції “Світові тенденції та перспективи розвитку фінансової системи України” (20 -22 жовтня 2008 р.,  м. Київ).

      Публікації. Основні результати дисертаційної роботи опубліковано у 20 наукових працях, у тому числі в 13 наукових статтях у фахових виданнях загальним обсягом  10,4 друк. арк. (в яких особисто автору належить 8,55 друк. арк.), 7 наукових працях обсягом 1,5 друк. арк., опублікованих одноосібно в інших виданнях. Загальний обсяг опублікованого матеріалу, що належить автору, становить 10,05 друк. арк.

     Обсяг та структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Обсяг дисертації - 246 сторінок друкованого тексту, в тому числі 24 таблиці, 7 рисунків і 14 додатків, розміщених на 59 сторінках. Список використаних літературних джерел містить 250 найменувань і наведений на 26 сторінках.