ОСОБИСТЕ СПОЖИВАННЯ В УМОВАХ ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОГО РИНКОВОГО ГОСПОДАРСТВА

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!


Название:
ОСОБИСТЕ СПОЖИВАННЯ В УМОВАХ ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОГО РИНКОВОГО ГОСПОДАРСТВА
Тип: Статья
Краткое содержание:

 

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

 

Актуальність теми дослідження. Значення особистого споживання визначається згідно його ролі у розвитку людського суспільства: без споживання людство не може вижити. Але людина не живе заради того, щоб споживати, мета і сенс її життя повніші, глибші та полягають у всебічному цілісному розвитку особистості. Тому слід вдосконалювати споживання таким чином, щоб воно сприяло розкриттю потенціалу людини та процесу її розвитку.

Система особистого споживання як і вся система економічних відносин знаходиться в умовах поглиблення фінансово-економічної кризи. Кризові явища особистого споживання виявляються у розпаді поконвічних зв’язків між потребами, виробництвом і споживанням, в глибокій інституціалізації та перетворенні споживання на важливий фактор економічного зростання, логічним наслідком чого стає формування ненаситного споживача.

Особисте споживання в країнах з ринковою трансформацією знаходиться в умовах перебудови на ринкових принципах. Зміна інституційного простору  обумовлює першочерговість рішення низки інституційних завдань. Серед них особливого значення набуває подолання глибокої деформації та диференціації у особистому споживанні.

Питання споживання актуалізувалось також у звязку з розвитком суспільства споживання, яке розповсюджується у світі, перетворює людину в споживача, який не замислюється про наслідки такого стану, про необхідність забезпечення сталого розвитку і збереження життя на планеті. Споживацтво західного суспільства споживання, яке отримало розповсюдження завдяки глобалізації, копіюється багатьма людьми в інших країнах. Протиріччя між потребами суспільства, що зростають, і порівняно обмеженими можливостями біосфери ставлять під загрозу саме майбутнє існування людства. Задля подальшого безпечного розвитку людства вийшли на авансцену наукового пошуку теоретичні питання вдосконалення споживання, які дозволили б гармонійно розвиватися людству, не загострюючи, а розв’язуючи вже накопичені протиріччя.

Особисте споживання завжди було в центрі дослідження відомих представників економічної науки. Різні його аспекти розглядали у своїх працях Ж. Бодрійяр, Р.Брамберг, Л. Вальрас, М. Вебер, Т. Веблен, Дж. Гелбрейт, У. Джевонс, Г. Госсен, Дж. Дьюзенберрі, Г. Зіммель, Дж.М. Кейнс, К. Ланкастер, Т. Мальтус, К. Маркс, А.Маршалл, К. Менгер, Дж.С. Мілль, Ф.Модильяні, Т. Мор, В. Парето, А. Пігу, Д.Рікардо, Ж. Сисмонді, А. Сміт, Ж.-Б. Сей, М. Туган-Барановський, А. Тюрго, І.Фішер, М. Фрідман, Ш. Фур’є та інші.

Формування суспільства споживання в минулому столітті привернуло увагу до аналізу суті суспільства споживання і можливості його розповсюдження на інші країни. Дослідженням питання суспільства споживання займалися Р. Арон, P. Барт, З. Бауман, Ж. Бодрійяр, П. Бурд’є, Дж. Гелбрейт, І. Гофман, М. Кондратьєв, В. Крапівін, Д. Ліон, С. Майлз, Е. Моро, Дж. Рітцер, У. Ростоу, Е. Тоффлер, М. Фезерстоун, Ж. Форест’є, Е. Фромм та інші. Взаємозв’язок моделі особистого споживання та ресурсно-екологічної складової на планеті досліджували А. Дурнінг, Я. Кай, Х. Лінеман, Д. Медоуз, М. Месарович, Е. Пестель, Дж. Тинберген, Дж.Форестер, А. Ерера та інші.

Ще одним важливим напрямком теорії особистого споживання є його вивчення в постсоціалістичних країнах. Різні сторони цього питання досліджуються в працях українських вчених Д. Богині, В. Гейця, В. Данилишина, В. Ільїна, М. Кіма, І.Крючкової, Е. Лібанової, М. Лощиніна, В. Мандибури, В. Новікова, Б. Пасхавера, С.Петрущенкова, С.Пирожкова, І.Радіонової, С. Реверчука, Н. Савицької, Ю.Саєнка, М. Соколик, С. Тютюнникової, Л. Шангиної, Н.Якуненка тощо.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в рамках планових науково-дослідних тем кафедри економічної теорії та економічних методів управління Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна: «Особливості формування соціального ринкового господарства в Україні в умовах глобалізації» (ДР № 0103U004258), у якій автором досліджувалися питання впливу глобалізації на розповсюдження споживацтва, основні зміни соціально-економічного змісту особистого споживання в умовах соціального ринкового господарства, «Соціальна економіка як визначальний пріоритет ринкової трансформації в Україні» (ДР № 0106U002230), де особисто автором досліджувалися механізми вироблення нової системи цінностей щодо становлення ціннісно-раціонального споживання.

Мета та завдання дослідження. Метою дослідження є виявлення змін, тенденцій та особливостей соціально-економічного змісту особистого споживання  і його ролі у процесі суспільного відтворення, виробленні пропозицій стосовно його оптимізації на ціннісно-раціональній основі. Відповідно до вказаної мети були поставлені наступні завдання:

§  розкрити еволюцію цілей особистого споживання та динаміку взаємозв’язку потреб, виробництва і споживання на різних етапах суспільного розвитку;

§  класифікувати особисте споживання за різними критеріями, провести порівняльну характеристику різних форм споживання;

§  виявити особливості особистого споживання в умовах соціального ринкового господарства і суспільства споживання, обґрунтувати важливість відходу від принципів останього і формування ціннісно-раціонального споживання;

§  визначити вплив глобалізації на зміну сутності особистого споживання та його опосередкований вплив на навколишнє середовище;

§  обґрунтувати поширення загроз в сфері споживання в умовах глобалізації та визначити шляхи формування безпеки у сфері споживання;

§  виявити особливості інституціалізації особистого споживання в трансформаційній економіці та вивчити деформовану споживацьку поведінку різних верств населення, обґрунтувати рекомендації щодо її подолання;

§  розкрити інституційні пастки в сфері особистого споживання у транзитивних суспільствах.

Об’єктом дослідження є процес трансформації соціально-економічних відносин в умовах ринкових перетворень та становлення соціального ринкового господарства.

 

 

Предметом дослідження виступають соціально-економічні відносини особистого споживання в умовах створення соціального ринкового господарства.

Методи дослідження. Для вирішення завдань, поставлених у дисертації, використовувались загальнометодологічні принципи пізнання: діалектичний та порівняльний аналіз. Діалектичний метод використовувався при вивченні теоретико-методологічних підходів до особистого споживання, порівняльний аналіз – при вивченні історико-економічних поглядів на питання особистого споживання, а також при порівнянні особистого споживання в Україні в різні періоди. Застосовувався метод аналізу, синтезу для теоретичних узагальнень різних підходів до особистого споживання. Абстрактно-теоретичний метод застосовувався для теоретичних узагальнень та формулювання висновків. Системний аналіз – для формулювання комплексної концепції особистого споживання та визначення його трансформаційного характеру в умовах становлення соціального ринкового господарства. Історико-логічний метод дозволив розглянути процес становлення особистого споживання, відносин потреб,  виробництва та споживання у динаміці.

Для обґрунтування необхідності переходу до ціннісно-раціонального споживання використано порівняльний метод. Економіко-статистичний метод застосовувався при оцінці стану моделей споживання в Україні. Метод класифікації використовувався для виділення різних видів споживання.

Інформаційною базою дослідження стали наукові монографії і статті вітчизняних та закордонних економістів із проблем особистого споживання, його впливу на відтворення людського потенціалу, матеріали періодичної преси, нормативно-правові документи, результати науково-дослідних розробок, дані Державного комітету статистики України, законодавчі та нормативні акти України, матеріали наукових і науково-практичних конференцій, особисті розрахунки дисертанта.

Наукова новизна одержаних результатів. У межах дослідження особистого споживання в умовах ринкової трансформації отримані такі нові наукові результати:

вперше:

- обґрунтовано наявність та зміст трьох рівнів і відповідних їм моделей деформованого особистого споживання в трансформаційній економіці: виживання, віртуально-маргінальна, консьюмеризму. Взаємодія між ними представлена як триалектичне протиріччя, розв’язання якого знаходиться в площині створення ціннісно-раціональної моделі споживання;

- ціннісно-раціональне споживання визначено як таке, що спрямоване на реалізацію розумних потреб, завдяки чому забезпечується всебічний цілісний людський розвиток і коеволюційний тип існування людини та природи, збалансоване функціонування основних сфер життєдіяльності. Таке споживання є формою розвязання протиріччя між безмежним зростанням потреб та імперативом виживання людства;

удосконалено:

- методологічне обґрунтування тенденції зростання загрози існуванню людства в   умовах   поширення   моделі   споживання,   що  притаманна  розвинутим країнам

 

 

(модель суспільства споживання) за рахунок загострення протиріччя між виробництвом та споживанням, між безмежним зростанням потреб і вичерпаністю ресурсів, між матеріальними та духовними потребами тощо, втрати сенсу існування та зведення його до споживання; виникнення інституційних пасток у споживанні для більшості населення трансформаційних економік та інше; 

дістали подальшого розвитку:

- класифікація особистого споживання за наступними критеріями: характер споживання, зміст і значення задоволених потреб, об’єкт, суб’єкт, форма організації, ступінь ринковості, територіальна ознака, платність споживацьких благ та послуг, мотиви, що лежать в основі особистого споживання;

- система доказів відносно того, що соціальне ринкове господарство має важелі для встановлення безпеки споживання (господарське відношення до ресурсів, високий ступінь розвинутості громадянського суспільства, контроль за безпекою тощо) і послаблення негативного впливу особистого споживання на навколишнє середовище, що розповсюджується під впливом глобалізації;

- доведення необхідності широкої світоглядної виховної та науково-просвітницької роботи щодо формування у населення зорієнтованої на всебічний розвиток моделі особистого споживання. З цією метою пропонується внести в державні освітні стандарти з підготовки економістів спеціальні розділи, присвячені проблемам особистого споживання у таких курсах: «Людський розвиток», «Валеологія», «Соціальна економіка», «Теорія господарства», «Філософія господарства» та інші.

Практичне і теоретичне значення одержаних результатів. Методологічні рішення і теоретичні висновки, що містяться в дисертаційному дослідженні, спрямовані на обґрунтування умов послідовного формування ціннісно-раціонального особистого споживання в умовах становлення соціального ринкового господарства (СРГ). Практична значущість роботи полягає у розробці рекомендацій стосовно поширення культури ціннісно-раціонального споживання, прагнення до духовного, цілісного розвитку людини. Висновки дисертації використовувалися в Харківському національному університеті імені В.Н. Каразіна при викладанні курсів “Соціальна економіка”, “Людський розвиток”(довідка № 0202-459 від 21.10.2008 р.).

Основні ідеї і висновки дисертаційної роботи можуть бути використані для більш глибокого аналізу господарської ситуації у сфері споживання в країнах із трансформаційною економікою, при розробці соціальної політики, заходів подолання наслідків соціально-економічної кризи, концепції стратегічного розвитку України, а також у навчальному процесі: для підготовки навчальних програм, курсів, спецкурсів, підручників, навчальних посібників, методичних рекомендацій з соціально-економічних дисциплін для студентів вищих навчальних закладів.

Апробація результатів дослідження. Основні положення роботи апробовані на Всеукраїнській конференції “Перший крок у науку” (Луганськ, 2006 р.); на Другому міжнародному симпозіумі “Соціальна економіка у світі, що глобалізується: значення та роль у реалізації імперативу виживання людства” (Харків, 2006 р.); на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Соціально-економічні проблеми розвитку   країн   з   транзитивною   економікою   (Харків,  2007  р.);  на  конференції

„Соціально-економічний розвиток України та її регіонів” (Харків, 2008 р.).

Публікації: Основні положення дисертації викладено у 9 наукових працях загальним обсягом  2,85 д. а., з них 6 опубліковано в спеціальних наукових виданнях, що входять у перелік ВАК України.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається: зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (з 197 найменувань), додатків. Робота викладена на 181 сторінці основного тексту, містить 4 таблиці, 17 рисунків.

 

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины