ПРИБУТОК У ФОРМУВАННІ ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ АГРАРНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА :

Краткое содержание

Актуальність теми. Для досягнення економічної стабільності та забезпечення економічного зростання країни пріоритетним завданням економічної політики є підтримання сталого рівня національної безпеки. При цьому рівень національної економічної безпеки визначається рівнем безпеки окремих секторів економіки. В умовах активізації глобалізаційних процесів, відкритості економік особливої уваги потребують ті галузі, в яких країна може мати конкурентні переваги. Для України, враховуючи аграрну спрямованість її економіки, такою галуззю є сільське господарство. Отже, фінансова безпека аграрного сектора економіки є важливою складовою фінансової безпеки держави, а підтримання сталого її рівня набуває вагомого значення для подальшого економічного розвитку України.

Одним з найважливіших показників, які визначають фінансову безпеку підприємства, є прибуток. На сучасному етапі в сільському господарстві відбуваються суттєві зміни, обумовлені вступом України до СОТ: змінюється роль фінансових результатів та відбувається коригування методик їх формування і розподілу, що забезпечує не лише економічні інтереси власника, а й суспільства в цілому, та дозволяє визначати макроекономічні показники через уникнення асиметричності інформації різних економічних рівнів.

Проблема управління прибутком підприємства аграрного сектора економіки є складною та багатогранною, оскільки суб’єкту господарювання потрібно забезпечувати необхідну платоспроможність і дохідність, а також враховувати специфічні для галузі особливості кругообігу фінансових ресурсів. Від ефективності управління прибутком залежить фінансовий стан сільськогосподарського підприємства, його місце в ринковому середовищі, рівень розвитку галузі загалом.

Останнім часом спостерігається тенденція до зниження прибутковості сільськогосподарських підприємств. Отже, можна стверджувати, що на даних підприємствах ведеться неефективна політика щодо формування та розподілу прибутку, не враховуються фактори впливу на нього.

Сучасні умови господарювання потребують докорінної зміни усього механізму формування та розподілу прибутку кожного суб’єкта господарювання та створення якісно нової системи розподілу прибутку. Вирішення проблеми ефективного розвитку вітчизняних аграрних підприємств лежить у площині вдосконалення системи розподілу прибутку для забезпечення фінансової безпеки суб’єктів господарювання.

Вищевикладене зумовлює необхідність поглибленого дослідження теоретичних засад формування та розподілу прибутку з позиції забезпечення фінансової безпеки аграрного підприємства. На сучасному етапі необхідний якісно новий підхід до теоретичного висвітлення і практичного обґрунтування рекомендацій щодо активізації ролі прибутку в забезпеченні успішного функціонування сільськогосподарських підприємств.

Проблеми формування та розподілу прибутку досліджуються у роботах видатних вітчизняних і зарубіжних вчених-економістів. Теоретичні та методичні розробки знайшли відображення у працях таких вітчизняних вчених: О.О. Багера, І.А. Бланка, О.С. Бородкіна, Ф.Ф. Бутинця, В.І. Валуєва, А.М. Герасимовича, М.Я. Дем’яненка, О.В. Карпенка, Г.Г. Кірейцева, М.Й. Маліка, А.М. Поддєрьогіна, П.Т. Саблука, В.В. Сопка, В.О. Шевчука та інших; а також зарубіжних вчених: М.В. Ван Бреда, С.Глазьєва, К. Друрі, Б. Нідлза, Дж. Фостера, Е.С. Хендриксена, Ч.Т. Хорнгрена, Я.В. Соколова та інших.

Окремі питання щодо безпеки фінансово-кредитної сфери знайшли своє висвітлення в роботах Л.Абалкіна, І.Бінька, Є.Бухвальда, О.Василика, Т.Вахненко, Є.Ведути, А.Гальчинського, В.Гейця, Н.Гловацької, А.Городецького, М.Єрмошенка, Б.Кваснюка, Л.Кистерського, В.Кравченка, Г.Логвиної, І.Лукінова, Ю.Любимцева, В.Мандибури, А.Мороза, В.Мунтіяна, А.Наговіцина, Г.Пастернака-Таранущенко, Р.Пікус, О.Плотнікова, Г.П'ятаченка, І.Радіонової, А.Ревенка, М.Савлука, К.Самсонова, В.Сенчагова, В.Симоненка, В.Сікори, В.Степаненка, А.Чухна, В.Шлемка та ін.

Віддаючи належне науковим напрацюванням вітчизняних та зарубіжних вчених з проблем формування і використання прибутку підприємств, слід зауважити, що існує потреба в їх подальшому дослідженні, поглибленні теоретичних засад формування і розподілу прибутку сільськогосподарських підприємств із врахуванням їх особливостей та науковому обґрунтуванні пропозицій щодо удосконалення використання прибутку у формуванні фінансової безпеки аграрних підприємств України, що і зумовило вибір теми дисертаційної роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою науково-дослідної теми кафедри фінансів, грошового обігу та кредиту економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка „Розвиток внутрішнього ринку України в умовах глобалізації: закономірності та протиріччя”, підрозділ „Теоретичні основи функціонування фінансових ринків та тенденції глобалізації” (шифр 06 БФ 040-01), в межах якої автором узагальнено методики формування та використання прибутку сільськогосподарських підприємств з урахуванням економічних реформ в Україні протягом останніх років та надано пропозиції щодо їх удосконалення.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертації є узагальнення теоретичних засад і розробка практичних рекомендацій щодо удосконалення процесу формування та розподілу прибутку сільськогосподарських підприємств у контексті підвищення їх фінансової безпеки.

Відповідно до поставленої мети визначено основні завдання дослідження, спрямовані на її досягнення:

-узагальнити сучасні теоретичні підходи до визначення економічної природи фінансової безпеки підприємства;

-уточнити визначення поняття “прибуток сільськогосподарських підприємств”;

-удосконалити класифікацію прибутку з урахуванням особливостей діяльності сільськогосподарських підприємств;

-удосконалити алгоритм формування прибутку сільськогосподарських підприємств з урахуванням специфіки аграрної галузі;

-визначити систему показників рентабельності та надати пропозиції щодо їх застосування у сільськогосподарських підприємствах для підтримання їх фінансової безпеки;

-обґрунтувати застосування методів фінансового планування для забезпечення ефективності господарської діяльності аграрних підприємств;

-узагальнити існуючі підходи до ціноутворення як інструменту прибуткової діяльності в сільськогосподарській сфері;

-розробити рекомендації щодо розподілу прибутку з метою забезпечення фінансової безпеки аграрних підприємств в інтересах усіх учасників господарського процесу.

Об’єктом дослідження є процеси формування фінансової безпеки аграрних підприємств через розподіл і використання прибутку.

Предметом дослідження є теоретичні та практичні засади формування, розподілу та використання прибутку як фактора фінансової безпеки сільськогосподарських підприємств.

Методи дослідження. У процесі дослідження використовувалися загальнотеоретичні та спеціальні методи. Зокрема, при дослідженні теоретичних аспектів формування та розподілу прибутку застосовувалися методи індукції та дедукції, за допомогою яких визначено основні напрями невирішених питань з теми дослідження. При розкритті сутності прибутку використовувалися методи спостереження, аналізу і синтезу. Використання методів групування, порівняння, конкретизації, історичного та системного підходу дозволили визначити складові методик формування і розподілу прибутку та фактори впливу на них. До спеціальних економічних методів дослідження, які використані при написанні роботи, належать економіко-статистичні (економічного, регресійного, порівняльного аналізу) та економіко-математичні методи, за допомогою яких був проведений комплексний аналіз результатів діяльності підприємств аграрного сектора України, а також структури і динаміки прибутку сільськогосподарських підприємств Летичівського району Хмельницької області; проведено факторне моделювання прибутку сільськогосподарських підприємств. Також для досягнення поставленої мети застосовувалися прийоми групування, класифікації та графічного представлення результатів дослідження.

Інформаційною базою дослідження є праці вітчизняних і зарубіжних вчених, нормативні документи України, матеріали науково-практичних конференцій, довідково-інформаційні видання, офіційні статистичні матеріали Державного комітету статистики України, Міністерства фінансів України.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні теоретичних положень і розробці пропозицій з удосконалення процесу формування і розподілу прибутку сільськогосподарських підприємств у контексті забезпечення фінансової безпеки аграрних підприємств, а саме:

вперше:

-розкрито особливості системи  формування, розподілу та використання прибутку сільськогосподарських підприємств з позиції забезпечення їх фінансової безпеки, яка визначається, з одного боку, ринковими механізмами, зокрема, механізмом ціноутворення на сільськогосподарську продукцію, а, з іншого – державною політикою в аграрному секторі, що сприяє досягненню беззбитковості діяльності та безперервності виробництва;

дістали подальшого розвитку:

-         класифікація прибутку сільськогосподарських підприємств, що ґрунтується на розмежуванні за наступними критеріями: вид діяльності, порядок розрахунку, джерела формування, розмір, методика оцінки, мета визначення, країна отримання прибутку; запропонована класифікація дозволяє забезпечувати визначення цільових орієнтирів діяльності аграрних товаровиробників;

-         алгоритм формування прибутку з урахуванням особливостей діяльності сільськогосподарських підприємств, який включає порядок формування прибутку окремо для великих і малих господарств та методи визначення прибутку аграрних підприємств різних організаційно-правових форм, що сприятиме забезпеченню простоти, прозорості, адекватності відображення фінансових результатів та підтримці фінансової безпеки;  

-         система фінансового планування у процесі управління формуванням й розподілом прибутку в частині визначення оптимального способу планування прибутку – методу факторного моделювання прибутку, за допомогою якого можна отримати показники, які безпосередньо впливають на величину прибутку, що дозволяє виявляти і впроваджувати резерви господарювання та стабілізувати фінансовий стан сільськогосподарських підприємств;

-         система оподаткування сільськогосподарських підприємств, яка полягає у встановленні вимоги до валового доходу від операцій з реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки у розмірі 50 % загальної суми валового доходу, що дасть можливість низькоприбутковим підприємствам перейти на спрощену систему оподаткування, і тим самим посилити стимулюючий вплив податків на розвиток сільськогосподарського виробництва і підтримки рівня фінансової безпеки сільськогосподарських підприємств;

-         обґрунтування доцільності застосування методики розподілу прибутку в інтересах усіх учасників господарського процесу у частині складу та черговості формування фондів підприємства, що дозволить підвищити ефективність діяльності сільськогосподарських товаровиробників через використання частини прибутку на розвиток їх основної діяльності;

удосконалено:

-         систему показників рентабельності шляхом виокремлення двох груп показників: основних стандартизованих показників рентабельності та додаткових показників, що дозволить знаходити прогалини у функціонуванні підприємств та визначити фактори, які дають змогу підвищити прибутковість і підтримати рівень фінансової безпеки.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому‚ що впровадження розроблених рекомендацій на практиці надасть можливість удосконалити процес формування та розподілу прибутку сільськогосподарських підприємств. Наукові висновки та результати дисертації були використані у роботі Головного управління агропромислового розвитку Хмельницької обласної державної адміністрації, зокрема рекомендації щодо механізму ціноутворення на продукцію сільського господарства (довідка №2.1/432 від 28.02.2008 р.).

Рекомендації щодо порядку формування прибутку з урахуванням особливостей діяльності сільськогосподарських підприємств, який відповідає потребам управління такими підприємствами та дозволяє найбільш достовірно відображати інформацію про формування прибутку, а також методики розподілу прибутку сільськогосподарських підприємств з урахуванням специфіки аграрної галузі були використані Головним управлінням агропромислового розвитку Київської обласної державної адміністрації (довідка №4-119 від 29.04.2008 р.).

Основні наукові положення, висновки та практичні рекомендації дисертаційної роботи, що пов’язані з системою показників, аналіз яких забезпечує знаходження прогалин у функціонуванні підприємства, виявлення резервів збільшення прибутковості та визначення факторів, які дають змогу підвищити прибутковість, були використані в роботі сільськогосподарського приватного підприємства «Агрофірма «Обрій» (довідка №53 від 19.04.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є особистою розробкою здобувача. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані лише ті ідеї та положення, що є результатом досліджень здобувача.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дослідження доповідались і обговорювались на науково-практичних конференціях: Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених “Шевченківська весна. Сучасний стан науки: досягнення, проблеми та перспективи розвитку” (2005 р., 2006 р., 2007 р., м. Київ); Міжнародній науково-практичній конференції „Фінансово–економічні та інституційні чинники розвитку регіону” (25-26 березня 2005 р., м. Чернівці); Міжнародній науково-практичній конференції “Тенденції та перспективи розвитку фінансової системи України” (27-28 вересня 2005 р., 4-6 жовтня 2007 р., м. Київ); Міжнародній науково-практичній конференції „Формування нової парадигми страхування” (1-2 грудня 2005 р., м. Київ).

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 11 наукових праць загальним обсягом 4,57 друк.арк., з них 9 статей у наукових фахових виданнях (4,31 друк.арк.).

Обсяг та структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Повний обсяг дисертаційної роботи складає 215 сторінок машинописного тексту та ілюстративного матеріалу, який представлено у формі 16 рисунків, 21 таблиці та 17 додатків. Список використаних джерел містить 162 найменування.