ФОРМУВАННЯ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ СТАРШОКЛАСНИКІВ У ПРОЦЕСІ ФАКУЛЬТАТИВНИХ ЗАНЯТЬ ГУМАНІТАРНОГО ПРОФІЛЮ В ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ.

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність та доцільність вибору теми дослідження, ступінь розробленості проблеми, визначено об’єкт, предмет, мету і завдання дослідження, розкрито його методи, наведено відомості про апробацію, впровадження результатів дослідження, публікації, охарактеризовано структуру дисертаційного дослідження.

У першому розділі – “Формування відповідальності старшокласників у процесі факультативних занять як психолого-педагогічна проблема” – здійснено аналіз стану дослідження проблеми формування відповідальності особистості у психолого-педагогічній, науково-методичній, соціологічній літературі; проаналізовано соціальні, філософські, етичні витоки поняття “відповідальність”; уточнено сутність і структуру поняття “відповідальність старшокласників”; визначено й охарактеризовано критерії, показники та рівні сформованості відповідальності у старшокласників; обґрунтовано організаційно-педагогічні умови формування відповідальності старшокласників у процесі факультативних занять гуманітарного профілю.

Теоретичною основою для розв’язання проблеми дослідження є праці, в яких містяться: наукове обґрунтування сутності відповідальності особистості як результат усвідомлення свободи і необхідності (С. Анісімов, Н. Головко, І. Кант та ін.); концептуальні положення з проблем гуманізації виховного процесу й особистісно зорієнтованого навчання і виховання (І. Бех, Дж. Дьюї та ін.); концепції морального виховання учнів у навчальній діяльності (Ш. Амонашвілі, В. Сухомлинський та ін.); ідеї психологів щодо взаємозв’язку відповідальності з самосвідомістю, характером, почуттями особистості (М. Боришевський, М. Савчин, С. Рубінштейн та ін.); теорія соціальної відповідальності особистості (Л. Грядунова, В. Оржеховська та ін.); педагогічні дослідження проблем компетентнісно зорієнтованої освіти (О. Савченко, Н. Бібік та ін.)

Аналіз стану розробленості проблеми дав змогу трактувати поняття “відповідальність старшокласників” як інтегральну якість, що визначається їхніми потребами, мотивами, ціннісними орієнтаціями й зумовлює здатність здійснювати контроль над власними діями у відповідності до прийнятих суспільних норм і правил, спрямовувати й корегувати їхню поведінку в різних ситуаціях життєдіяльності.

На основі системного підходу було розроблено і науково обґрунтовано структуру відповідальності старшокласників, у якій визначено такі компоненти: мотиваційний (потреби, ідеали, переконання, що спрямовують активність старшокласників у виконанні ними соціальних вимог, моральних норм), гностичний (усвідомлення змісту моральних, етичних, правових норм діяльності й поведінки), емоційно-вольовий (здатність визначати мету діяльності, аналізувати умови й обирати засоби її досягнення, мобілізувати внутрішні потенції, що супроводжується такими почуттями й емоційними станами, як неспокій, стурбованість, співчуття тощо), діяльнісно-поведінковий (здійснення усвідомленого вибору певної лінії поведінки, здатність свідомо регулювати власну поведінку відповідно до інтеріоризованих норм, моральних переконань). Означена вище структура відповідальності зумовила визначення її функцій у формуванні особистості старшокласників: формувальної, нормативно-регулювальної, орієнтувальної, рефлексивної, інтегрувальної.

Зміст формування відповідальності старшокласників розкривається на основі осмислення психофізіологічних змін, які відбуваються в юнацькому віці. Важливим психологічним новоутворенням цього вікового періоду є здібність до інтроспекції, що створює фундамент для розвитку самостійності, забезпечує перехід від зовнішнього регулювання поведінки й діяльності до саморегулювання. Інтенсивне формування теоретичного і логічного мислення, здатності критично мислити дають змогу старшокласникам пояснювати причини й наслідки конкретних явищ, доходити обґрунтованих висновків, обговорювати різні (моральні, політичні тощо) проблеми, визначати гіпотези, висувати, аналізувати й досліджувати альтернативи під час вирішення одних і тих самих задач. Такі чинники, як формування світогляду старшокласників, посилення інтересу до проблематики людських стосунків, спрямованість на нерегламентоване спілкування, сприяють осмисленню життєвої позиції старшокласників, їх соціальній активності, що створює підґрунтя для засвоєння системи моральних норм і принципів, які позитивно впливають на формування відповідальності старшокласників.

У такому контексті формування відповідальності старшокласників у процесі факультативних занять гуманітарного профілю в загальноосвітньому закладі ми пов’язуємо з розвитком їхньої компетентності. Однією з форм організації навчально-виховного процесу у загальноосвітніх школах, яка довершує компетентнісний розвиток учнів, є факультативні заняття. Як варіативна складова навчально-виховного процесу факультативні заняття мають значний виховний потенціал, який реалізується завдяки розширенню й поглибленню компетентностей учнів внаслідок узагальнення життєвого досвіду й синтезу його з раніше засвоєними знаннями, вміннями та навичками.

Для виявлення існуючого стану сформованості відповідальності старшокласників у процесі факультативних занять було визначено критерії: пізнавальна активність, ціннісні орієнтації, самостійність, саморегуляція. До показників пізнавальної активності належать: стійкий пізнавальний інтерес, цілеспрямованість, мотивація досягнення, емоційне ставлення до навчання. Показниками ціннісних орієнтацій визначено самоусвідомлення, самосприйняття, сприйняття інших, орієнтація на спільну, суспільно корисну діяльність, на співробітництво, прийняття рішень, заснованих на усвідомленні необхідного. До основних показників самостійності включено ініціативу; вміння автономно працювати (самостійно планувати, реалізовувати та оцінювати власну діяльність), вміння доводити розпочату справу до кінця. Саморегуляція визначається такими показниками, як програмування і моделювання власних вчинків та поведінки, адекватна самооцінка та оцінка результативності діяльності, гнучкість поведінки, рефлексивність.

Розроблені критерії та показники відповідальності старшокласників дали змогу визначити рівні її сформованості (від найвищого до низького): інтернальний, конвенційний, екстернальний, критичний. За аналізом результатів констатувального експерименту виявлено, що переважна кількість респондентів (63,0% у експериментальній групі і 65,3% у контрольній) має екстернальний рівень сформованості відповідальності, що свідчить про несформованість ціннісного ставлення до себе, занижений рівень самоорганізації й самоконтролю, пасивність у громадських справах, орієнтацію на зовнішній контроль. Лише 7,6% старшокласників у експериментальній і 9,1% у контрольній групах відповідають інфернальному рівню сформованості відповідальності: вони мають стійкі цінності, які є керівництвом до дії, адекватне самосприйняття, розвинену здатність до самокорекції власної поведінки, високий рівень самоорганізації, самоконтролю та рефлексивності діяльності, виявляють активність у суспільно корисних справах. До групи з конвенційним рівнем сформованості відповідальності відносяться 27,7% старшокласників з експериментальної і 23,1% з контрольної групи, які мають достатньо сформовані ціннісні орієнтації, вони усвідомлюють існування моральних норм, розмірковуючи про них, проте у поведінці та діяльності керуються особистісними мотивами (самоствердження, самовираження), у суспільній діяльності виявляють вибірковість у залежності від особистісного інтересу, рівня складності дій. Найменшою є група старшокласників з критичним рівнем сформованості відповідальності (1,7% у експериментальній і 2,5% у контрольній групі), що означає неготовність цих старшокласників до прийняття відповідальності, низький рівень самокорекції та саморегуляції; вони мають неадекватну самооцінку, викривлені моральні судження та ціннісні орієнтації.

Превалювання конвенційного й екстернального рівнів сформованості відповідальності старшокласників пояснюється наступними причинами: низький рівень підтримки самостійності старшокласників і їхнього потягу до незалежності у різних видах діяльності з боку дорослих (педагогічного колективу і батьків); звичка старшокласників до постійного зовнішнього контролю; слабкий зв’язок навчальної діяльності з практичним застосуванням здобутих знань та навичок, що не сприяє розвитку компетентності старшокласників; формалізм у ставленні вчителів до організації навчально-виховної діяльності старшокласників; “відчуження” у стосунках “учитель – учень”, дефіцит спілкування, емоційної дидактичної взаємодії.

Зважаючи на особливості формування відповідальності у старшому шкільному віці, аналіз результатів констатувального експерименту, нами обґрунтовано, що формування відповідальності старшокласників у процесі факультативних занять гуманітарного профілю буде ефективно відбуватися за таких організаційно-педагогічних умов: відбір і побудова змісту факультативного курсу, спрямованого на формування відповідальності у старшокласників; організація проектної діяльності старшокласників; застосування інтерактивних методів навчання і виховання; готовність учителів до формування відповідальності старшокласників у процесі факультативних занять гуманітарного профілю.

У другому розділі – “Дослідно-експериментальна перевірка ефективності організаційно-педагогічних умов формування відповідальності старшокласників у процесі факультативних занять гуманітарного профілю” – висвітлено перебіг і результати формувального експерименту, проаналізовано й узагальнено результати дослідження.

Програма формувального експерименту ґрунтувалася на припущенні про те, що впровадження визначених організаційно-педагогічних умов сприятиме розвитку моральної самосвідомості старшокласників, їхніх ціннісних орієнтацій, пізнавальної активності, самостійності, дисциплінованості, саморегуляції, покращанню їхнього емоційного стану, що позитивно впливає на формування мотиваційного, гностичного, емоційно-вольового, діяльнісно-поведінкового компонентів відповідальності. Свідома навчальна, практична діяльність старшокласників на факультативних заняттях, організована спочатку дорослими, поступово перетворюється завдяки рефлексії, активній участі, взаємодії з однолітками та дорослими на самостійну діяльність, самонавчання. Це сприяє свідомому прийняттю старшокласниками моральних вимог, допомагає їм обрати лінію поведінки у взаємозв’язку з усвідомленням себе суб’єктом відповідальності. Саме у такому випадку відповідальність набуває особистісного сенсу, який знімає суперечності між потребами, бажаннями особистості й тими вимогами, які ставить до неї оточуюча дійсність. Потреби старшокласників у самореалізації, самовираженні стають рушійною силою, яка визначає мотиви формування і виявлення відповідальності.

У контексті останнього дослідно-експериментальна робота здійснювалася за такими напрямами: ціннісно-орієнтаційний, який передбачав осмислення старшокласниками власної природи, своїх реальних та незнаних можливостей, розширення гностичного морального досвіду, формування гуманістичних цінностей та їх соціальної значущості, розвиток інтересу до морально-етичних проблем; поведінково-актуалізаційний, який полягав у формуванні позитивної “Я-концепції” як комплексу якостей, що характеризують самооцінку, самоорганізацію, саморозвиток, саморегуляцію особистості, і реалізується у поведінкових патернах старшокласників; профілактично-корекційний, який був спрямований на створення ситуації успіху, корекцію негативного досвіду/ стереотипу діяльності й поведінки.

Усе це зумовило розробку та впровадження у навчально-виховний процес загальноосвітніх закладів факультативного курсу “Я і світ навколо мене”, програма якого складена на принципах гуманізму, системності, варіативності, послідовності подання матеріалу. Метою факультативного курсу є забезпечення цілісного підходу до формування особистості старшокласників, розвиток емоційно-ціннісного ставлення до дійсності, формування психологічних механізмів відповідальності (рефлексія, гнучкість, мотивація). Програма курсу розрахована на 36 годин у 10 класі та 32 години – в 11. Завданням курсу було сформувати у старшокласників уміння самостійно здійснювати вибір лінії поведінки і діяльності та нести за нього відповідальність, критично мислити, конструктивно взаємодіяти з іншими (однолітками, вчителями, батьками тощо), навички здійснювати самоаналіз і рефлексію.

Специфічною особливістю програми курсу є методика її практичної реалізації, що полягає у змістовій інтеграції, застосуванні тематичного принципу поєднання змістових елементів, що втілюють певну світоглядну ідею, сприяють збагаченню емоційно-чуттєвої сфери, розвитку психологічних механізмів відповідальності. Такими тематичними розділами є: “Я особистість”, “Я живу серед людей”, “Я живу на Землі” (10 кл.), “Я пам’ятаю минуле”, “Я живу сьогодні”, “Я дивлюся у майбутнє” (11 кл.).

Реалізація змісту факультативного курсу передбачала застосування таких інтерактивних методів навчання, як “мозковий штурм”, “піраміда”, “сніговий ком”, “ажурна пилка”, “акваріум”, “прес”. Упровадження цих методів підтримувало прагнення старшокласників до ствердження своєї незалежності, оригінальності, сприяло актуалізації суб’єктного досвіду старшокласників, глибшому розумінню себе, розвитку вмінь співпрацювати з іншими, більш ефективній інтеріоризації соціальних норм та цінностей.

Оскільки формування відповідальності старшокласників пов’язується з моральним розвитком їхньої особистості, то доцільним ми вважали обговорення моральних дилем у малих групах. Моральні дискусії мали найбільший виховний ефект, коли проблеми, що пропонувалися старшокласникам для обговорення, стосувалися їхнього реального життя: зростала мотивація участі школярів в обговоренні, розвивались рефлексивні вміння, старшокласники осмислювали власну поведінку, її наслідки.

Проведення формувального експерименту, спрямованого на розвиток відповідальності старшокласників у процесі факультативних занять, передбачало не лише засвоєння ними моральних цінностей, певного обсягу знань і уявлень про себе, про світ, а й реалізацію задекларованих знань, уявлень, ставлень і почуттів у практичних діях. З метою реалізації діяльнісного підходу у формуванні відповідальності старшокласників, створення суб’єкт-суб’єктної взаємодії вихователя і вихованців, атмосфери взаємоповаги, відповідальної взаємозалежності між учнями старших класів ми організовували на факультативних заняттях проектну діяльність старшокласників. У процесі роботи над проектами “Ваші права, діти”, “Екологі + я”, “Споживацька ера”, “Пам’ятаємо все, свідком чого ми не були”, “Уроки Холокосту”, “Ярмарок професій” тощо старшокласники активно включалися в аналітично-пошукову діяльність і систему суспільних відносин, що сприяло оволодінню ними досвідом спілкування, напрацюванню навичок взаємодії з однолітками, іншими людьми, ефективному перетворенню знань на переконання, забезпечувало розвиток їх мотиваційно-ціннісної сфери, моральної свідомості.

Важливим завданням було спонукати старшокласників до групової проектної діяльності, оскільки у малих групах виникали найкращі умови для створення ситуацій взаємозалежної відповідальності, ефективніше вирішувалися проблеми активізації пізнавальної діяльності старшокласників, долалися негативні емоції, формувалося критичне, дивергентне мислення, вміння саморегуляції та самоконтролю. Все це сприяло розвитку таких критеріїв відповідальності, як самостійність, пізнавальна активність, саморегуляція.

Умову підвищення ефективності навчально-виховної роботи складала підготовка вчителів до формування відповідальності старшокласників у процесі факультативних занять. У процесі роботи з вчителями, яка здійснювалася за такими формами, як лекція, методичний семінар, було визначено, що найбільш оптимальною формою роботи є освітній тренінг для вчителів, програма якого представлена у додатках дисертації. У ході тренінгу “Оптимізація процесу формування відповідальності старшокласників на факультативних заняттях” реалізувалися завдання оптимізації мотиваційної сфери вчителів, удосконалення їх професійних якостей, комунікативних здібностей, підвищення ефективності управління навчально-пізнавальною діяльністю старшокласників.

Результати формувального експерименту засвідчили, що інтеграція змісту факультативного курсу, застосування інтерактивних методів роботи, організація проектної діяльності старшокласників на факультативних заняттях сприяли розвитку інтересу до суспільних та суб’єктивно значущих подій, вмінь давати їм оцінку, формувати своє ставлення до них, що спонукало старшокласників до самопізнання, активізувало їхню пізнавальну діяльність, мотивувало до самостійного планування, регулювання й оцінки пошукової, творчої, суспільно корисної діяльності. Таким чином, розвиток відповідальності у старшокласників на факультативних заняттях відбувався поступово на основі формування вмінь автономно працювати (самостійно планувати, реалізовувати та оцінювати власну діяльність), опановувати навички конструктивної взаємодії з іншими, що зумовило розвиток процесів саморегуляції (планування, програмування та моделювання діяльності, оцінка її результативності, гнучкість поведінки), особистісних якостей (вимогливість, працелюбність, пунктуальність, сумлінність), ціннісних орієнтацій.

Порівняльний аналіз результатів формувального експерименту з попередніми даними здійснювався за визначеними критеріями сформованості відповідальності старшокласників та з використанням аналогічного діагностичного інструментарію, що застосовувався під час констатувального експерименту. Зіставлення показників сформованості відповідальності старшокласників експериментальної та контрольної груп засвідчило, що впровадження організаційно-педагогічних умов дійсно сприяє підвищенню рівнів сформованості відповідальності старшокласників у процесі факультативних занять гуманітарного профілю