| Краткое содержание: |
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ
У вступі обґрунтовано актуальність проблеми дослідження, визначено об’єкт, предмет, мету, завдання, методи дослідження, сформульовано гіпотезу, розкрито методологічні та теоретичні засади, охарактеризовано апробацію результатів, наукову новизну, теоретичну та практичну значущість роботи.
У першому розділі – „Теоретичні засади морального виховання старших підлітків у поліетнічному середовищі” – проаналізовано філософську, педагогічну, психологічну літературу з теми дослідження; уточнено сутність поняття „моральне виховання старших підлітків в умовах поліетнічного учнівського середовища”; за результатами констатувального етапу експерименту з’ясовано сучасний стан морального виховання старших підлітків в умовах поліетнічного учнівського середовища загальноосвітньої школи.
Аналіз джерел із проблеми морального виховання підростаючого покоління дав змогу стверджувати, що категорії виховання взагалі та морального виховання зокрема у педагогіці належать до таких, що не мають єдиного загальноприйнятого визначення, оскільки вони пов’язані з духовним світом людини, який складно повністю дослідити. Крім того, розуміння сутності морального виховання, його змісту та засобів реалізації безпосередньо залежить від рівня та тенденцій розвитку педагогічної думки, що характеризується посиленням інтересу до філософського осмислення об’єкту дослідження.
Філософія виховання як складова частина філософії освіти визначила поняття „виховання” як роботу з цінностями, смислами, системою відносин людини з її емоційно-вольовою та рефлексивною сферами, що дає змогу особистості усвідомлювати, оцінювати й удосконалити себе як головний фактор, що підвищує якість власного буття.
У такому контексті людина є найвищою цінністю і метою виховання, сутністю якого є створення умов для розвитку особистості як суб’єкта самопізнання, самовизначення й самовиховання, що має реалізовуватися як спільне буття вихователів та вихованців, змістом якого є творення спільного простору діалогової взаємодії та спілкування з метою відкриття індивідуальності кожного суб’єкта в процесі залучення до загальнолюдської культури.
Водночас сучасна педагогіка все активніше звертає увагу до синергетики як теорії нелінійних динамік, що вивчає функціонування систем, які є відкритими, оскільки обмінюються з навколишнім середовищем речовиною, інформацією та енергією, і нелінійними, тобто багатоваріантними та незворотними у своєму розвитку; вони здатні до самоорганізації – переходу від хаосу до порядку та самостійного розвитку під впливом внутрішніх протиріч і чинників (С.Булдаков, С.Гончаренко, І.Демакова, М.Каган, В.Кульневич, В.Лутай, В.Розін, В.Ястребова). Виховання як соціальна система відповідає цим вимогам, оскільки знаходиться у безперервному процесі обміну інформацією з навколишнім середовищем (суспільством, культурою, засобами масової інформації тощо) та іншими системами, причому її розвиток детермінують як зовнішні фактори, так і внутрішні, що мають значний потенціал до самоорганізації.
Поліетнічне учнівське середовище є сукупністю умов життєдіяльності підлітків, які впливають на їхню свідомість та поведінку, що може приводити до змін, як позитивних, так і негативних, рівня їхньої моральної вихованості (М.Боритко, Е.Гусинський, І.Кон, В.Кукушин, Н.Лавриченко, Ю.Мануйлов, А.Мудрик, Л.Новикова, Г.Пустовіт, Ю.Турчанинова).
У контексті зазначеного вище виховання, зокрема моральне, у широкому (соціокультурному) сенсі є сукупністю впливів, як цілеспрямованих та керованих, так і спонтанних і некерованих соціокультурного середовища на розвиток особистості, що приводить до формування певних її якостей, які самі по собі могли б не виникнути. До якостей особистості, що формуються у процесі морального виховання, відносимо ієрархічну систему особистісних цінностей, яка свідчить про становлення індивідуальності особистості підлітка.
З урахуванням результатів досліджень І.Беха, Є.Бондаревської, Н.Мойсеюк, І.Підласого, П.Підкасистого, М.Сметанського, І.Харламова, К.Чорної, Н.Щуркової, а також у контексті діяльнісного підходу в психології до закономірностей становлення особистості в процесі власної активності (Б.Бадмаєв, Л.Виготський, О.Леонтьєв, О.Лішин, С.Рубінштейн) стверджуємо, що моральне виховання старших підлітків є взаємодією підлітків і вчителів у спеціально створених умовах з метою залучення їх до суспільного досвіду та культури (соціалізації), з одного боку, та розвитку в них унікальних особистісних якостей (індивідуалізації) з іншого, у процесі чого відбувається розвиток ціннісної сфери особистості.
Аналіз психолого-педагогічних досліджень Л.Анциферової, І.Беха, С.Бубнової, Д.Леонтьєва, О.Сєрого, М.Яницького з проблеми закономірностей становлення системи особистісних ціннісних орієнтацій як показника морального розвитку особистості дає змогу стверджувати, що переважний розвиток тих або інших процесів становлення особистості на певних стадіях особистісної динаміки характеризує фазовий характер ряду циклічних процесів, які беруть участь у формуванні системи ціннісних орієнтацій особистості підлітка. До таких процесів належать адаптація, що полягає в усуненні тривоги й підтримці балансу в системі „людина – середовище” за допомогою модифікації ціннісних орієнтацій; соціалізація, що характеризує внутрішнє прийняття цінностей значимих інших; індивідуалізація, спрямована на вироблення власної, автономної системи цінностей.
Процеси адаптації, соціалізації й індивідуалізації сприяють формуванню „захисного”, „запозиченого” й „автономного” рівнів системи ціннісних орієнтації особистості старшого підлітка. „Захисний” рівень ціннісних орієнтацій представлено домінуванням цінностей задоволення життям, добробуту, щасливої родини, кохання, розваг, визнання; „запозиченими” цінностями в ієрархічній системі ціннісних орієнтації є соціальний порядок, соціальна активність, повага до інших, досягнення успіху, толерантність, почуття національної гідності, національна безпека, порозуміння між людьми; домінування „автономних” цінностей в системі ціннісних орієнтацій особистості представлено цінностями справедливості, патріотизму, суверенітету особистості, доброти, відповідальності, гуманності, самореалізації.
Оскільки критерієм моральної вихованості людини, за І.Бехом, є ступінь її сходження і повнота оволодіння загальнолюдськими й національними гуманістичними морально-духовними цінностями, що становлять основу відповідних учинків, то критерієм досягнення певного рівня моральної вихованості пропонуємо вважати ієрархію ціннісних орієнтацій, тобто домінування у системі особистісних ціннісних орієнтацій автономного, запозиченого або захисного типу цінностей.
Показником моральної вихованості старших підлітків вважаємо моральність особистості, яка, відповідно до теорії морального розвитку Л.Колберга, може бути передконвенційною, конвенційною та постконвенційною.
Високий (постконвенційний) рівень моральної вихованості свідчить про домінування автономної системи моральних цінностей, яка зумовлюється універсальними загальнолюдськими цінностями та не обов’язково співпадає із цінностями референтної групи.
Середній (конвенційний) рівень моральної вихованості передбачає домінування „запозичених” цінностей у системі ціннісних орієнтацій особистості, що свідчить про те, що система моральних цінностей особистості зумовлюється цінностями суспільства та базується на відповідності зовнішньому авторитету й традиції.
Низький (передконвенційний) рівень моральної вихованості характеризуються переважанням „захисних” цінностей в особистісній ієрархічній ціннісній системі, яку детермінують цінності оточення і яка будується за мотивами отримання винагороди й уникнення покарання.
З метою вивчення дійсного стану моральної вихованості підлітків в умовах поліетнічного учнівського середовища загальноосвітньої школи було здійснено констатувальний етап дослідження.
Для досягнення головної мети констатувального експерименту було вирішено комплекс завдань: 1) вивчено учнівське середовище з метою з’ясування етнічної приналежності учасників експерименту: в експерименті брали участь 427 підлітків, які представляли 10 національностей (українці – 68,9 %, росіяни – 17,5 %, євреї – 2,8 %, кримські татари – 3,7 %, болгари – 1,2 %, вірмени – 3,0 %, молдавани – 1,2 %, грузини – 0,7 %, білоруси – 0,5 %, греки – 0,5 %); 2) проаналізовано зміст виховної роботи в загальноосвітніх школах, які брали участь в експерименті; 3) розроблено діагностичну методику для визначення рівнів моральної вихованості та констатовано стан моральної вихованості підлітків в умовах поліетнічного учнівського середовища загальноосвітньої школи.
На підставі здобутих результатів констатувального зрізу виявлено стан моральної вихованості підлітків в умовах поліетнічного учнівського середовища: на низькому (передконвенційному) рівні моральної вихованості знаходилися 77,8% підлітків, на середньому (конвенційному) – 8,4 % підлітків, на високому (постконвенційному) – 13,8 % підлітків.
Результати проведеного дослідження практично відобразили недостатній рівень моральної вихованості підлітків в умовах поліетнічного учнівського середовища загальноосвітньої школи та виявили низку педагогічних протиріч в організації та реалізації процесу морального виховання підлітків в умовах поліетнічного учнівського середовища: це протиріччя між поліетнічним складом учнівсько-педагогічних колективів сучасних загальноосвітніх шкіл та моноетнічною спрямованістю змісту, методів і форм виховання; між наявністю сприятливих для здійснення морального виховання умов поліетнічного учнівського середовища (єдиний ціннісний простір, відсутність міжетнічної конфронтації) та відсутністю механізмів використання виховного потенціалу поліетнічного середовища; між потребою суспільства у високоморальній особистості та недостатньою ефективністю морального виховання, що здійснюється загальноосвітньою школою.
У другому розділі – „Дослідно-експериментальна перевірка ефективності морального виховання старших підлітків в умовах поліетнічного середовища загальноосвітньої школи” – висвітлено перебіг та результати формувального експерименту, що було проведено з метою підвищення ефективності морального виховання та спрямовано на перевірку спрогнозованих педагогічних умов та розробленої методики морального виховання старших підлітків у поліетнічному учнівському середовищі.
До педагогічних умов морального виховання старших підлітків у поліетнічному учнівському середовищі відносимо:
· організацію процесу морального виховання підлітків на засадах особистісно орієнтованого підходу на принципах гуманізації, діалогової взаємодії суб’єктів виховного процесу, етнізації, полікультурності;
· побудову змісту морального виховання старших підлітків в умовах поліетнічного учнівського середовища як ціннісно-орієнтованої діяльності суб’єктів процесу виховання;
· упровадження комплексу форм, методів і засобів виховання, розробленого з урахуванням вікових та етнокультурних особливостей старших підлітків.
На підставі результатів констатувального етапу дослідження нами було обґрунтовано сутнісні характеристики, визначено складові та розроблено функціональну модель морального виховання підлітків в умовах поліетнічного учнівського середовища загальноосвітньої школи (рис. 1).
Запропонована функціональна модель морального виховання старших підлітків в умовах поліетнічного учнівського середовища загальноосвітньої школи складається з таких компонентів: 1) поліетнічний учнівсько-педагогічний колектив, що характеризується комплексом моральних цінностей і є соціокультурним середовищем, в якому відбувається взаємодія в навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи суб’єктів
|
