ФОРМУВАННЯ ДУХОВНОГО ЗДОРОВ’Я УЧНІВ ОСНОВНОЇ ШКОЛИ У ПРОЦЕСІ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ :

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету, завдання, об’єкт, предмет дослідження, розкрито методологічні й теоретичні засади, методи дослідження; висвітлено наукову новизну і практичне значення роботи, особистий внесок здобувача, наведено дані щодо апробації та впровадження одержаних результатів у практику, публікацій та структури роботи.

У першому розділі „Теоретичні засади формування духовного здоров’я школярів у процесі фізичного виховання” подано теоретичний аналіз фізичного виховання школярів, визначено сутність духовного здоров’я підлітків, обґрунтовано особливості формування духовного здоров’я учнів основної школи у процесі фізичного виховання.

У результаті теоретичного аналізу з проблеми формування духовного здоров’я школярів визначено, що фізичне виховання в умовах сьогодення в Україні зазнало значних змін, які пов’язані із погіршенням стану здоров’я школярів, їхніх ціннісних пріоритетів. Провідним стратегічним напрямком фізичного виховання постає формування духовного здоров’я школярів. Велику роль у цьому набуває створення в учнів основної школи позитивної мотивації здорового способу життя на рівні ціннісних орієнтацій, внутрішніх спонукань до збереження й зміцнення здоров’я, особистісного зростання підлітків, прагнення до самопізнання, самовдосконалення й творчої активності особистості. Основний шлях формування духовного здоров’я підростаючого покоління – це пошук нових засобів, підходів до оновлення змісту фізичного виховання.

Установлено, що духовне здоров’я підлітка – це цілісний гармонійний стан його духовної сфери, який відповідає віковим, індивідуальним можливостям та відтворює готовність школяра до ведення здорового способу життя, творчої діяльності у фізичному вихованні і містить прагнення до самопізнання, саморозвитку та духовної і фізичної досконалості.

Сутність духовного здоров’я учнів основної школи у процесі фізичного виховання являє собою цілісну сукупність мотиваційно-ціннісної, когнітивної, емоційно-вольової, естетичної та креативно-діяльнісної складових. Мотиваційно-ціннісна складова ґрунтується на підвищенні інтересу до занять фізичними вправами, формуванні цінностей здорового способу життя, готовності до духовної і фізичної досконалості. Когнітивна складова містить набуття теоретичних знань про здоров’я людини, вплив фізичних вправ на духовний стан школяра, знання про фізкультурні традиції у загальноосвітній школі та сім’ї. Емоційно-вольова складова надає можливості підвищити емоційний фон процесу фізичного виховання, що позитивно впливає на емоційний стан підлітків за рахунок участі у різних формах фізкультурно-оздоровчої роботи, на яких формуються вміння контролювати свої емоції, концентрувати вольові зусилля на досягненні визначеної мети. Естетична складова виявляється у прагненні до краси і гармонії у процесі виконання фізичних вправ. Креативно-діяльнісна складова забезпечує розвиток творчої активності підлітків і виявляється у діях, спрямованих на ведення здорового способу життя і створення свого іміджу. Зазначено, що всі складові духовного здоров’я учнів основної школи середніх загальноосвітніх закладів спрямовано на підтримку внутрішньої узгодженості особистості зі світом та забезпечення умов для особистісного духовного зростання.

Проведений аналіз наукової літератури довів, що особливостями формування духовного здоров’я учнів основної школи у процесі фізичного виховання є: формування знань впливу фізичних вправ на фізичне і духовне здоров’я, усвідомлення важливості моральної поведінки, наявності ідеалу здорової особистості, реалізації творчого потенціалу, особистісного зростання підлітків, формування умінь і навичок здорового способу життя на рівні ціннісних орієнтацій, внутрішніх спонукань до збереження й зміцнення здоров’я, кращих культурних, національно-патріотичних, фізкультурно-оздоровчих традицій родини і школи.

 У другому розділі „Експериментальна перевірка педагогічних умов формування духовного здоров’я учнів основної школи у процесі фізичного виховання” подано розроблені автором критерії, показники та рівні сформованості духовного здоров’я учнів основної школи, аналіз стану сформованості духовного здоров’я підлітків у процесі фізичного виховання, загальну характеристику й результати впровадження педагогічних умов формування духовного здоров’я підлітків у процесі фізичного виховання, аналіз результатів дослідно-експериментальної роботи.

Методологічними засадами експериментальної перевірки запропонованих педагогічних умов було обрано аксіологічний, культурологічний, системний та особистісно-діяльнісний підходи, які склали основу для концептуальних положень формування духовного здоров’я учнів основної школи у процесі фізичного виховання школярів. Це надало можливість обґрунтувати та реалізувати педагогічні умови через свідому діяльність підлітків, спрямовану на ведення здорового способу життя та творчу активність у різних видах фізкультурно-оздоровчої діяльності.

Основними критеріями сформованості духовного здоров’я учнів основної школи у процесі фізичного виховання є когнітивний, мотиваційно-ціннісний, емоційно-вольовий, естетичний та креативно-діяльнісний, що дало змогу визначити показники і рівні духовного здоров’я учнів основної школи середніх загальноосвітніх закладів: низький (елементарний), середній (репродуктивний), достатній (продуктивний) та високий (творчий).

Експеримент складався з констатувального, формувального та порівняльного етапів. Під час констатувального етапу експерименту було проаналізовано існуючий стан сформованості духовного здоров’я учнів основної школи у процесі фізичного виховання.

Аналізуючи результати констатувального етапу експерименту, який здійснювався як на уроках фізичної культури, так і в позакласних фізкультурно-оздоровчих заходах, доведено, що співпраця вчителів, учнів і батьків створює передумови формування духовного здоров’я школярів за допомогою створення вільної та творчої атмосфери спілкування.

Діагностика вихідного рівня сформованості духовного здоров’я учнів основної школи надала можливість визначити, що підлітки знаходяться переважно на середньому (репродуктивному) рівні (КГ – 51,4%, ЕГ – 52,3% у молодших підлітків та КГ– 52,9%, ЕГ – 53,3% у старших), що на сьогодні не задовольняє сучасним вимогам до навчально-виховного процесу середніх загальноосвітніх закладів, якісним показником якого є високий (творчий) рівень. У нашому випадку високий  (творчий) рівень сформованості духовного здоров’я показали у молодших підлітків у КГ – 5,1% і в ЕГ – 5,2%. Приблизно такі ж результати показали і старші підлітки: КГ – 5,3%, ЕГ – 5,4%.

Дані констатувального етапу експерименту дали можливість стверджувати, що під час формування духовного здоров’я у підлітків виникають труднощі інформаційного, мотиваційно-ціннісного, емоційного, комунікативного та креативного змісту. Підлітки прагнуть знайти відповіді на питання, які їх хвилюють у фізичному і духовному самовдосконаленні. Усвідомлення цього вимагає глибокого вивчення теоретичних основ фізичного виховання, прояву емоційних та креативних можливостей до пізнавальної та творчої діяльності в умовах фізкультурно-оздоровчої роботи.

На підставі теоретичного аналізу і даних констатувальної частини дослідження на формувальному етапі було теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови, спрямовані на здобуття знань на уроках фізичної культури про сутність духовного здоров’я; використання інтерактивних методів навчання у фізичному вихованні школярів; взаємодію сім’ї та школи у формуванні духовного здоров’я підлітків, що сприяє активній життєвій позиції, усвідомленості цінностей здорового способу життя; упровадження програми формування духовного здоров’я учнів основної школи у процес фізичного виховання, яка передбачає використання інноваційних засобів, спрямованих на творче самовираження підлітків.

Перша педагогічна умова – набуття знань на уроках фізичної культури про сутність духовного здоров’я учнів основної школи у процесі фізичного виховання – надає можливість сформувати знання щодо функціональної спрямованості фізичних вправ, їх ефективного використання для зміцнення здоров’я підлітків, проведення активного відпочинку та здорового способу життя; усвідомлення позитивного впливу занять фізичними вправами на духовне і фізичне вдосконалення. Перевірка початкового рівня знань підлітків, які брали участь у дослідженні, показала, що 51,8% молодших та 44,6% старших підлітків мають обмежені знання стосовно питань здоров’я, духовного розвитку особистості. Тільки 5,2% молодших та 6,1% старших підлітків мають уявлення про сутність духовного здоров’я.

Упровадження другої педагогічної умови – використання інтерактивних методів навчання у фізичному вихованні школярів – відбувалося відповідно до трьох запропонованих етапів підготовки. На початковому етапі застосовувалися методи, спрямовані на якісне засвоєння підлітками базових знань з теми дослідження (бесіди, діалоги, робота в парах, змінні трійки, „два-чотири-всі разом”, робота в малих групах з обговорення конкретних ситуацій); на основному етапі використовувалися методи, що дозволяють підвищити творчу активність учнів основної школи (рольова гра, гра-мандрівка, мозковий штурм, мікрофон, коло знань, дерево завдань, обговорення великою групою „спрямована дискусія”, дебати); на заключному – метод проектування, що дозволив підліткам розробити індивідуальну оздоровчу програму.

Третя педагогічна умова – взаємодія сім’ї та школи у формуванні духовного здоров’я підлітків, що сприяє активній життєвій позиції, усвідомленості моральної поведінки, цінностей здорового способу життя – забезпечує узгодження діяльності вчителя фізичної культури, класних керівників, батьків, шкільного психолога щодо створення на уроках фізичної культури та фізкультурно-оздоровчих заходах атмосфери відвертості, любові, потреби жити за законами Добра, Істини та Краси. Це надає можливість розкрити творчий потенціал школярів, підвищити інтерес до фізкультурно-оздоровчих заходів, які генерують радість, натхнення, уміння контролювати свої емоції, концентрувати вольові зусилля на досягнення визначеної мети, прагнення до самопізнання й самовдосконалення.

Четверта педагогічна умова – впровадження програми формування духовного здоров’я учнів основної школи у процес фізичного виховання, що передбачає використання інноваційних засобів, спрямованих на творче самовираження підлітків – забезпечила створення „Я-концепції підлітків”, завдяки розвитку образу „Я” особистості кожного школяра. Основними шляхами реалізації „Я-концепції” є: активність у різних видах діяльності; зміна „Я – ідеального” („Я – духовного”); зміна „Я – реального” („Який я є”). Проведення різноманітних конкурсів, шоу-програм, фестивалів краси і здоров’я, спортивних вечорів, диспутів, позакласних родинних свят, днів здоров’я, вивчення духовних скарбниць рідного краю, зустріч з відомими спортсменами та ветеранами спорту, що позитивно впливають на зростання духовного здоров’я підлітків.

Результативність дослідно-експериментального впровадження педагогічних умов формування духовного здоров’я учнів основної школи у процесі фізичного виховання визначалась за допомогою формувального етапу експерименту, який проводився на уроках фізичної культури та позакласних фізкультурно-оздоровчих заходах: „Сила, грація, краса”, „Міс + містер аеробіка”, „Козацькі розваги”, „Нащадки козацької слави”, „Джура”, „Козацькому роду нема переводу”, „Лицарський турнір” „Подорож у країну здоров’я”, „День Святого Миколая” ,,Масляна”, „Олімпійські перегони”, „Блискавиця”, брейн-ринг „У здоровому тілі – здоровий дух”, диспут „Сімейні реліквії”, спортивні свята: „У сімейному колі”, „Тато, мама, я – спортивна сім’я” та ін.

На порівняльному етапі експериментального дослідження було визначено ефективність розроблених педагогічних умов формування духовного здоров’я учнів основної школи. Аналіз результатів порівняльного дослідження в контрольних на експериментальних групах засвідчив значні переваги експериментальних груп. Результати експериментального дослідження подано у таблиці 1.