ГРОМАДЯНСЬКЕ ВИХОВАННЯ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ У СЕРЕДНІЙ ШКОЛІ США

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження; визначено його об’єкт, предмет, мету й завдання; розкрито методи, наукову новизну, теоретичне і практичне значення роботи; наведено відомості про апробацію отриманих результатів.

У першому розділі – “Теоретико-методичні аспекти організації громадянського виховання учнівської молоді США” досліджено розвиток концепцій громадянського виховання, виокремлено ключові етапи становлення громадянського виховання у США, визначено компоненти, проаналізовано основні напрями змісту громадянського виховання та американські державні стандарти з громадянознавства.

На основі аналізу наукових джерел виокремлено такі етапи становлення громадянського виховання у США:

1 етап: поч. ХІХ ст. Етап зародження громадянського виховання, спрямованість на прищеплення релігійних та моральних цінностей, вивчення  історії. На уроках розглядалися національні документи, зокрема Конституція, Білль про права, Декларація Незалежності. Цей період відзначився децентралізацією шкіл.

ІІ етап: кінець ХІХ – поч. ХХ ст. Період становлення громадянського виховання. Релігія відокремилася від школи. У цей період збільшилася кількість іммігрантів із різних країн (Італії, Австро-Угорщини, Ірландії, Франції, Канади). У зв’язку з цим змінився зміст навчання у школах. Виникла велика кількість католицьких шкіл. Було оголошено про відділення церкви від держави. Зменшився релігійний вплив на громадянську освіту молоді. Виникла проблема полікультурності у школах. Було введено новий предмет – “Соціальні студії” – який відігравав важливу роль у громадянському вихованні учнівської молоді. У цей період було також введено Урочисту Клятву вірності прапору. Громадянознавство почало зосереджуватися на прищепленні знань про патріотичну символіку США та історію. Відтак, у США в цей період було створено чітку систему громадянської освіти.

На початку ХХ ст. громадянському вихованню почали відводити особливо важливу роль. Було створено документ, який встановив мету середньої школи: виховання свідомого громадянина, свідомого члена сім’ї, свідомого споживача. Визначилося, що кожній дитині необхідно навчитися сприяти розвитку демократії. Завдання ж учителя – допомогти учневі усвідомити його причетність до розвитку своєї країни. Виникла так звана соціальна педагогіка, система індивідуалізованого навчання.

ІІІ етап: ІІ половина ХХ ст. – поч. ХХІ ст. Період розвитку основних концепцій і теорій громадянського виховання. Виникла необхідність в оновленні основних завдань школи та посиленні ролі громадянського виховання. Зароджуються ідеї креативного навчання. З’являється неінституційна модель освіти. Розробляються положення соціального “реконструктивізму”, концепції “виховання задля виживання”, “виховання в діяльності”, “виховання у спільноті справедливості”.

З’ясовано, що на розвиток концепцій громадянського виховання в американській педагогіці вплинули представники різних філософських течій, а саме: прагматизму, гуманізму, ірраціоналізму, неофрейдизму.

Громадянознавчі програми розробляються великою кількістю організацій, але кожна з них відповідає єдиним вимогам, які зазначені у  державних стандартах із громадянознавства. Вони характеризують вагомі компоненти громадянської освіти учнівської молоді США та виявляють знання, які необхідно отримати учням, та вміння, які повинні бути розвинені у процесі навчання.

Громадянське виховання містить такі компоненти: громадянські знання, громадянські навички та громадянська позиція, яка формується поступово та є результатом набуття учнями громадянських знань і навичок.

У Національних стандартах громадянознавства компонент громадянські знання містить п’ять положень:

1)                      громадянське життя, політика та уряд;

2)                      основні американські політичні системи;

3)                      реалізація цілей, цінностей та принципів Американської демократії;

4)                      відносини Сполучених Штатів з іншими країнами;

5)                      роль американських громадян у розвитку демократії.

Другий компонент – громадянські навички. Якщо громадяни повинні виконувати свої обов’язки та знати права, то їм необхідно мати не лише необхідні знання, відображені у п’яти питаннях, але й набути потрібних інтелектуальних та практичних навичок участі у суспільному житті.

Третій компонент – громадянська позиція. Вона формується поступово у процесі розуміння дитиною того, що відбувається у світі, та передбачає становлення незалежного члена суспільства, добровільне дотримання стандартів поведінки, усвідомлення політичних та економічних обов’язків, участь у суспільних подіях, усвідомлення підтримки конституційної демократії, визнання людської гідності. Громадянська позиція є надзвичайно важливою для повноцінного функціонування політичної системи та індивіда, вдосконалення суспільства.

Встановлено, що основними  напрямами змісту громадянського виховання у США є формування політичної культури, правосвідомості, культури міжетнічних стосунків, мотивації до праці, усвідомлення моральних цінностей, забезпечення розуміння свободи. Особливої актуальності набула ідея полікультурного виховання, спрямована на підготовку громадянина до життя у багатонаціональному середовищі. Це зумовлено тим, що американська система громадянознавства орієнтується на виховання “громадян світу”, а не обмежується етноцентризмом.

Центр громадянської освіти США визначає метою громадянського виховання формування політичної культури учнівської молоді як необхідної основи усієї ідейної культури особистості. Специфіка політичного виховання полягає у певних завданнях. Завдання формування наукового світогляду політичної згоди в умовах полікультурного суспільства тісно пов’язані з громадянською освітою.

В умовах школи вчителі допомагають учням у процесі їх самовизначення щодо суспільно-політичних подій. При цьому педагоги не лише вдаються до навіювання конкретних політичних ідей, а й вивчають з учнями різні суспільні ідеї у процесі всебічного спілкування.

У тісному зв’язку з політичною культурою самостійним компонентом всебічного розвитку особистості у школах США є правове виховання. Морально-правові норми, що формуються в колективі, організація життєдіяльності відповідно до цих норм виховують в учнів громадянську свідомість, інтерес до політичного життя своєї країни, правової культури, формування незалежної критичної думки.

Важливим напрямом змісту громадянського виховання є розвиток культури міжетнічних стосунків, що передбачає вміння толерантно спілкуватися з різними етнічними групами та поважати їх культуру. Міжетнічне спілкування – це процес обміну інформацією між окремими особистостями та групами, які мають суттєві відмінності і впливають на характер, форму та результат спілкування. Успіх міжкультурного спілкування залежить від розуміння учасниками цих відмінностей.

Необхідно вказати на важливість розвитку мотивації до праці як один із напрямів змісту громадянського виховання. Це прищеплення дитині поваги до праці та усвідомлення її ролі у житті індивіда.

Особливу роль у громадянському вихованні відіграє розвиток таких моральних цінностей: чесності, довіри, відповідальності, поваги, піклування про інших, справедливості. Моральне виховання у школі вирішує завдання виховання в учнів моральної свідомості; виховання моральних почуттів та переконань; виховання звичок моральної поведінки; набуття учнями досвіду моральних стосунків.

Важливим завданням громадянського виховання є забезпечення розуміння свободи, яку Р. Дарендорф визнає цивілізованою силою, що можлива лише  за умов, які забезпечують її стабільність. Кожна особистість повинна бути вільною від будь-яких соціальних ролей. Таким чином, свободу індивіда у США визначають основою громадянського суспільства.

Результати аналізу наукових джерел і практики організації громадянського виховання дали змогу визначити основні тенденції його розвитку:

– наявність підвищеного контролю за пріоритетами та якістю системи громадянської освіти;

– прагнення до централізації у розробці програм у галузі громадянського виховання;

– розширення масштабів громадянської освіти та виховання шляхом введення нових курсів та постійного удосконалення вже існуючих.

У США активно розробляються програми з громадянознавства відповідно до державних стандартів. Вони складаються з двох частин. Теоретична частина передбачає ознайомлення учнів із Конституцією США, політичними та урядовими документами. Велика увага приділяється громадянським правам та обов’язкам. Практична частина програм охоплює управління шкільною спільнотою та взаємовідносини між її членами.

Поряд із позитивними аспектами американської системи громадянське виховання має і слабкі місця: наявність рецидивів негативної поведінки як результат слабкого виховного впливу на формування моральних основ поведінки школярів, проблема зростання рівня злочинності та наркоманії, недоступність навчання для дітей із незабезпечених сімей.

У другому розділі “Організаційно-технологічне забезпечення громадянського виховання учнівської молоді у США” розглянуто діяльність американських  громадянознавчих центрів,  досліджено форми та методи громадянського виховання у школах США, проаналізовано результати американського досвіду громадянського виховання учнівської молоді.

У проектуванні програм із громадянознавства США бере участь велика кількість центрів та організацій, приватних осіб та університетів. Наприклад, “Міжнародна освіта та дослідницька мережа” (The Inte
ational Education and Research Network), Центр за громадянську освіту (Centre for Civic Education), американська федерація вчителів (AFT), Центр за демократичне громадянство Акермана (Ackerman Centre for Democratic Citizenship), організації “Впритул” (Close Up Foundation), “Право вулиці” (“Street law”), організація захисту конституційних прав (Constitutional Rights Foundation), Центр із освітньої політики (The Centre on Education Policy), Організація із захисту конституційних прав у Чикаго (Chicago Constitutional Rights Foundation), Інститут розвитку характеру (Institute for Character Development), національна  освітня асоціація (National Education Association).

Багато організацій, включаючи “Американський форум за глобальну освіту”, “Працівники освіти за соціальну відповідальність”, Центр розвитку освіти, запропонували освітянам матеріали з боротьби проти дискримінації й несправедливості щодо американців арабського походження, мусульман та інших народностей. Інші групи, зокрема “Global Education” у Сіетлі, штат Вашингтон, і “Літературний проект району Затоки Сан-Франциско” у Берклі, штат Каліфорнія, організовують для вчителів і викладачів практикуми і семінари з прав людини.

Характерною особливістю громадянознавчих програм є те, що вони спрямовані на формування глибоких знань Конституції США. Деякі з них побудовані на принципі інтеграційного підходу. Джерелом оновлення освітніх проектів у США є їх модернізація на основі розвитку телекомунікаційних зв’язків та використання новітніх інформаційних технологій.

Аналіз багатьох американських проектів та програм засвідчує, що вчені постійно працюють над складанням та вдосконаленням освітніх громадянознавчих програм та технологій навчання громадянського ставлення. Саме їх якість та повнота, які відповідають чітким критеріям, визначають ступінь підготовленості учнів шкіл США до виконання громадянських обов’язків.

Технології формування громадянської компетенції передбачають набуття школярами теоретичних знань та практичних навичок участі в суспільному житті країни. Згідно з прийнятими стандартами, програми з громадянознавства покликані забезпечувати належний рівень громадянської компетенції учнівської молоді, зокрема:

– опанування вихованцями термінів, пов’язаних із соціальним і політичним устроєм країни;

– набуття вмінь пояснювати історичні та сучасні явища, оцінювати їх та займати власну позицію;

– наявність знань про структури інших держав, знання законів, політичних лідерів, їх ставлення до певних подій, які відбуваються у світі;

– розуміння структури своєї держави та вміння характеризувати її;

– виховання поваги до оточення, до держави;

– прагнення допомогти іншим;

– опанування навичками використання вищезазначених знань на практиці.

Системний аналіз громадянознавчих програм дав змогу виявити їх суттєві особливості: високий ступінь варіативності; індивідуальний підхід  до потреб шкіл; велика кількість організацій і центрів, які створюють і розробляють програми; постійні зміни та вдосконалення програм відповідно до вимог сучасних тенденцій у цій галузі знань; активне використання сучасних інформаційних технологій – електронних програм, телекомунікаційного зв’язку; популярність американських програм із громадянознавства за межами країни, що доводить їх ефективність та унікальність; вдосконалення програм із громадянознавства на міжнародному рівні (з використанням результатів наукових досягнень учених різних галузей знань – політології, філософії, психології); велика увага до політичних та правових знань, оскільки метою громадянської освіти є виховання законослухняного, політично активного громадянина; залучення учнів до суспільної діяльності за допомогою недержавних організацій у позаурочний час, що сприяє розвитку громадянських умінь та навичок; активне проведення підготовки вчителів з викладання громадянознавчих дисциплін, підвищення рівня їх знань.

Громадянська освіта в школі здійснюється чотирма шляхами: як навчальний предмет; як міжпредметна форма діяльності в умовах освітянського простору; як організація позакласної та позашкільної діяльності (виховання); як організація шкільного життя, що сприяє демократичній поведінці.

Встановлено, що педагоги середніх шкіл США використовують різні форми (демонстрування відеозйомок, роботу з експертами, екскурсії до державних установ) та методи, а саме: традиційні та інтерактивні лекції, круглі столи, експериментальні вправи. Для перевірки знань застосовуються  різноманітні методи контролю, а саме: екзамени та тестування, письмові роботи, опис результатів вивчення ситуації, учнівські презентації у Power Point, перевірка ведення щоденників (щоденні та щотижневі звіти), оцінка практичних умінь (зйомка на відео проведеного учнем інтерв’ю). Підсумкова оцінка учнівської компетенції передбачає випускні екзамени, усні презентації, портфоліо.

Американським школярам рекомендується вивчення першоджерел, демократичних хартій, конституцій. Для повноцінної підготовки до занять їм також необхідно читати газети, спостерігати за телевізійними дискусіями.