ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ СТАРШОКЛАСНИКІВ ЛІЦЕЮ В ОСОБИСТІСНО-ОРІЄНТОВАНІЙ СИСТЕМІ НАВЧАННЯ :

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність та доцільність обраної проблеми, визначено об’єкт, предмет, мету, гіпотезу, завдання та методологічну основу дослідження, розкрито його наукову новизну, теоретичне та практичне значення, наведено дані про впровадження й апробацію результатів дослідження.

        У першому розділі – „Теоретичні питання дослідження педагогічних умов якості освіти в особистісно-орієнтованій системі навчання в ліцеї“ – на основі аналізу основних підходів до визначення якості освіти  уточнено сутність особистісно-орієнтованої системи навчання, особливості ліцейної освіти в умовах особистісно-орієнтованої системи навчання, обґрунтовано педагогічні умови забезпечення якості освіти старшокласників ліцею, розроблено модель випускника ліцею.

На підставі аналізу наукової літератури (Д. Белухін, Д. Зембицький, Т. Куліпина, В. Сергєєв, І. Якиманська та інші) з’ясовано, що особистісно-орієнтовану освіту визначають як: цінність (на рівні держави, суспільства, людини); систему, компоненти якої забезпечують умови особистісного зростання учня та професійного зростання вчителя; процес, що ґрунтується на суб’єкт-суб’єктній взаємодії всіх його учасників.

У дисертації уточнено сутність поняття „особистісна-орієнтована система навчання“ як типу освітнього процесу, в якому особистість учителя й особистість учня виступають як його суб'єкти, метою освітнього процесу визначається розвиток особистості, її індивідуальності, неповторності; процеси навчання й учіння взаємно узгоджені з урахуванням механізмів екстеріоризації − інтеріоризації, глибоким вивченням ціннісних структур і переконань, урахуванням особливостей власної „внутрішньої моделі світу“ учня, структури його суб'єктного досвіду, особистісних сенсів і особистісної історії, де відносини „вчитель - учень“ побудовані на принципах співробітництва і свободи вибору.

З’ясовано, що якість є сукупністю властивостей; структурована, тобто є ієрархічною системою властивостей частин об'єкта або процесу; динамічна система властивостей; істотна визначеність об'єкту або процесу, внутрішній момент, що виявляється в закономірному зв'язку складових частин, елементів; основа існування об'єкта або процесу, оскільки має двояку обумовленість, що розкривається через „систему моментів“ якості: властивість, структуру, систему, границі, цілісність, мінливість, кількість; обумовлює одиничність об'єкту або процесу, його специфічність, цілісність, упорядкованість, стійкість; якість створюваних людиною об'єктів і процесів на відміну від якостей інших явищ природи має цінність, обумовлює цінність (аксіологізм) відповідних об'єктів і процесів, тобто їх придатність і пристосованість для певних призначень, цілей, завдань, умов, висунутих особистістю.

Виявлено, що якість освіти розглядається з позицій різних рівнів:

·     з позиції суб’єктів освітнього процесу з урахуванням ієрархії соціально значущих характеристик, параметрів;

·     з позиції самого навчального закладу, що надає комплекс послуг, адекватних вимогам державного освітнього стандарту, потребам особистості й суспільства (споживачів) з урахуванням прогнозу його діяльності в майбутньому.

У дисертації визначено такі критерії якості освіти: засвоєння освітніх програм на рівні мінімальних державних стандартів і вище всіма учнями з урахуванням їхніх навчальних можливостей, схильностей і пізнавальних інтересів; розвиток інтелектуально-пізнавальних здібностей школярів за рахунок формування навичок самоосвіти, саморегуляції, самореалізації.

У ході проведеного дослідження розроблено модель випускника ліцею, яка ґрунтується  на дитиноцентриському підході (В. Кремень) і передбачає, що випускник в ідеалі самостійно проектує і здійснює вибір свого життєвого шляху, у тому числі й професійного. Комплекс необхідних для цього властивостей, якостей особистості, способів, якими володіє випускник, взаємодіючи зі світом, і складає систему освітніх цілей. Модель особистості випускника ліцею включає вимоги до його освіченості, загальнокультурної підготовки та розвитку найважливіших властивостей особистості, що забезпечують позитивну «Я – концепцію».

У дисертації обґрунтовано педагогічні умови забезпечення якості освіти старшокласників ліцею в особистісно-орієнтованій системі навчання, а саме: забезпечення ціннісних орієнтирів ліцеїстів (суспільні ідеали, особистісні та загальнолюдські цінності); урахування часового ресурсу (розподіл часу, який відводиться на навчання, вибір часу кожним учнем на вивчення курсів за вибором та факультативів, координація в розподілі часу між варіативною складовою робочого навчального плану і ліцейським компонентом); здійснення моделювання навчального простору (оптимально ефективне використання навчального простору університету); становлення професіоналізму вчителя (система знань, умінь, цінностей та особистісних якостей, готовність до творчого саморозвитку).

         У другому розділі – „Експериментальна перевірка педагогічних умов ефективності забезпечення якості освіти старшокласників ліцею в особистісно-орієнтованій системі навчання“ – розкрито організацію і результати педагогічного експерименту, здійснено аналіз його результатів.

Метою констатувального етапу експерименту (2004 -2006 рр.) було вивчення рівня освіти учнів, які вступають до Харківського університетського ліцею Харківської обласної ради та Аерокосмічного ліцею на базі аерокосмічного університету імені М.Є. Жуковського „Харківський авіаційний інститут“.

Для досягнення поставленої мети було розроблено матеріали для тестового контролю знань учнів з математики та іноземної мови (англійської). Було проведено анкетування для виявлення рівня освіченості учнів. На підставі аналізу проведеного вступного тестування, у якому брали участь 220 старшокласників, було  з’ясовано, що учні мають приблизно однаковий рівень підготовки, самостійно вирішують поставлені проблеми, мають бажання підвищити свій рівень знань, продовжити навчання у вищих навчальних закладах України, країн ближнього та дальнього зарубіжжя.

На основі отриманих результатів виділили експериментальну групу (ЕГ), до якої увійшли старшокласники Харківського університетського ліцею Харківської обласної ради (180 осіб), а до контрольної (КГ) – учні Аерокосмічного ліцею на базі аерокосмічного університету імені М.Є.Жуковського „Харківський авіаційний інститут“ (80 осіб).

Формувальний етап експерименту (2006-2007) передбачав реалізацію обґрунтованих педагогічних умов в особистісно-орієнтованій системі навчання.

     Забезпечення ціннісних орієнтирів ліцеїстів сприяло розвитку компонентів загальнокультурної підготовки та найважливіших властивостей особистості випускника ліцею. З цією метою:

·          у навчальному процесі організовували суб’єкт-суб’єктну взаємодію вчителів, учнів та адміністрації ліцею на принципах співробітництва, індивідуального підходу, діалогового спілкування, формуючи на цій основі систему гуманних цінностей та ідеалів;

·          у виховному процесі реалізація цієї умови передбачала розвиток творчих здібностей учнів: підготовку тез доповідей та участь у щорічній конференції-конкурсу „Каразінський колоквіум“; участь у газеті „ Діалог “, де розміщуються авторські роботи учнів (твори, вірші, оповідання, розмірковування з різноманітних питань повсякдення та ін.); участь у різноманітних гуртках (інтелектуальні ігри, інформаційні технології, шахи, танець, театральна студія „Лицедії“, вокальна студія та ін.); дотримання традицій національного університету імені В.Н. Каразіна (участь у презентаціях наукових і художніх праць, святкування Днів факультетів та ін.);

·          у процесі соціалізації особистості ліцеїста значущим є ліцейне самоврядування (парламент учнів), яке сприяло становленню особистісних цінностей на основі загальнолюдських. Участь у роботі парламенту давала змогу ліцеїсту вчитися відстоювати свою позицію, вільно висловлювати свої думки, почуватися самодостатньою особистістю, організовувати гуманістично орієнтоване, толерантне спілкування один з одним, викладачами, батьками;

·           реалізація принципів самоврядування (герб, прапор, гімн, клятва ліцеїста, декларація прав і обов’язків ліцеїстів; сценарії до участі у різноманітних святах; день ліцеїв, вечори класичної музики, танцю, іноземних мов, художнього слова, виставки прикладного мистецтва, участь у предметних тижнях та спільних з університетом свят) сприяє створенню іміджу.

Втілення подібних технологій розвиває почуття власної гідності та поваги до опонента, сприяє засвоєнню етичних норм і правил соціальної поведінки, самопізнанню через стосунки з іншими, зацікавленню думками та діями опонентів; формуванню доброзичливого і тактовного ставлення до опонентів; сприяє виробленню вміння контролювати власні емоції та почуття, стримувати вияв негативних емоцій, спонукає до прийняття сумісних рішень, виробляє активну життєву позицію особистості ліцеїста.

У ході реалізації другої умови – урахування часового ресурсу – проводили таку роботу:

·          у навчальному процесі організовували особистісно-орієнтовані та бінарні уроки, які проводилися почасти в аудиторіях та лабораторіях національного університету імені В.Н. Каразіна, використовували інтерактивні методи навчання (технології кооперативного і колективно-групового навчання, ситуативного моделювання, опрацювання дискусійних питань); впроваджували нові інформаційні технології (самими учнями створені програми на мові Delhi 5.5 для навчання і тестування на уроках алгебри, біології, фізики);

·          з’ясовували, скільки активного часу приділяється регулярному контрольованому навчанню в школі, як проводиться вибір навчального плану, розподіл варіативної складової навчального плану, що дало змогу надати учням можливість самим обирати спеціальні курси („Основи цивільного права“, „Основи генетики“, „Основи археології“,  „Соціологія “ та ін. ) та факультативи (з ділової української мови, економіки, фізики, інформатики, іспанської мови та ін.);

·          враховували ліцейний компонент, що дозволяв поглибити систему знань, умінь учнів з української літератури, іноземної мови та спеціальних курсів;

·          встановили, що навчально-виховне середовище ліцею сприяє розвитку пізнавального інтересу до занять (пропуски уроків мають коливання від 1% до 22% в місяць), постійному самовдосконаленню;

·          з метою полегшення використання часу при виконанні домашніх завдань проводилися щомісячні семінари для учнів, у процесі проведення яких розглядали сутність інтелектуальних умінь, способи вивчення напам’ять, метод цілісності, метод частин та змішаний метод, роботу з  літературними джерелами та ін.;

·          з’ясували, скільки часу  приділяється індивідуальній роботі учнів, яка обов’язково контролюється викладачами, вона співпадала з напрямом наукової роботи кафедр провідних факультетів Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Подібна робота будувалася за такою схемою: учень – наукова тема – розробка теми – виступ на конференції – використання інформації в науково-пошуковій роботі кафедри – підвищення якості освіти ліцеїстів.

Урахування часового ресурсу забезпечувало розвиток освіченості та властивостей особистості як компонентів моделі випускника ліцею.

Порівняльний аналіз ставлення учнів до часу, що витрачається на вивчення дисциплін (математика й іноземна мова), дозволив зробити висновок про прямо пропорційну залежність між часом, що приділяється заняттям по даному предмету, і якості отриманих знань.

Здійснення моделювання навчального простору як наступної умови передбачало використання матеріально-технічної бази університету, а саме: лабораторій факультетів університету (біологічного, хімічного, фізичного, радіофізичного, комп’ютерних наук та ін.); фонду Наукової бібліотеки університету, яка містить близько 3 млн. видань; спортивних комплексів „Каразінський“ та „Унікорт“; спільних експедицій: археологічної − у заповідник Херсонес-Таврійський у м. Севастополі, біологічної − до селища Гайдари Харківської області; використання всесвітньої мережі INTERNET для спілкування в діалоговому (ON-LINE) режимі між учнями та вчителями ліцею і викладачами кафедр університету, учнями інших закладів освіти як України, так і країн ближнього та дальнього зарубіжжя; вивчення іноземних мов у мовному середовищі (Великобританія та Німеччина) та інші.

 Реалізація цієї умови сприяла розвитку всіх компонентів моделі особистості випускника ліцею. Засвоювалася система міцних і дієвих знань, в процесі експедицій відбувається розвиток умінь учнів з окремих дисциплін; участь у спортивних змаганнях сприяла фізичному розвитку, використання лабораторій факультетів університету дозволяло усунути бар’єри й швидко адаптуватися до навчання у вищому навчальному закладі.

          Реалізація такої умови як становлення професіоналізму вчителя передбачала створення єдиного колективу професіоналів. Ґрунтуючись на основних положеннях особистісно-орієнтованої системи навчання та враховуючи дитиноцентриський підхід, прагнули:

·          до створення колективу викладачів - професіоналів (5 вчителів – методистів, 6 – старших учителів, 9 – кандидатів наук, 4 переможця обласного конкурсу „ Вчитель року “), які є авторами підручників (з історії стародавнього світу: Давня історія українських земель 6 клас; з всесвітньої історії 8 клас; з біології 7 клас), рекомендованих Міністерством освіти і науки України; багатьох зошитів для тестування з історії, біології, математики та інші; комп’ютерних програм, розроблених у Power Point з математики, історії, фізики, української літератури;

·                         ініціативних педагогів  залучали до участі в науково-дослідницькій роботі, навчання в аспірантурі, а їхній  досвід висвітлювали в журналах „UNSVERSITATES“, „Біологія у школі“, „Математика у школі“, „Директор школи, ліцею, гімназії“, „Пані Вчителька“ та інші;

·   студенти – практиканти Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, більшість з яких навчалася в ліцеї, після закінчення університету стають викладачами ліцею, що створює замкнуту систему „ліцей – університет – ліцей“.

Реалізація зазначеної умови сприяла розвитку всіх компонентів моделі

випускника ліцею: підтверджено зв’язок самореалізації вчителя з розвитком особистості ліцеїста.

        За допомогою тестувань, анкетувань, контрольних робіт з математики та іноземної мови (англійської), математичних досліджень (статистична перевірка гіпотези про нормальний закон розподілу), було порівняно, відповідно до виділених критеріїв, показники якості освіти ліцеїстів у контрольних та експериментальних групах після реалізації обґрунтованих педагогічних умов в особистісно-орієнтованій системі навчання. Розроблено критерії якості освіти, за допомогою яких вимірювалися рівень сформованості знань, умінь і навичок учнів: когнітивно-діяльнісний (розвинені інтелектуальні вміння, вільне володіння фактичною інформацією, уміння проводити роботу дослідницького характеру, складання плану дослідження, уміння знаходити найбільш раціональне, ефективне вирішення проблемних завдань); виявлення рівня здібностей та властивостей особистості (розгорнутість мислення, гнучкість розумового процесу, прагнення до своєрідної економії розумових зусиль, комунікабельність); мотиваційно-ціннісний (пізнавальний інтерес до розкриття та реалізації власного потенціалу в процесі освіти та самоосвіти старшокласників ліцею). Результати  експерименту узагальнено в таблиці 1. Слід також зазначити, що в учнів ліцеїв відсутній низький рівень якості освіти.