Моніторинг розвитку загальноосвітнього навчального закладу на основі комп’ютерних технологій :

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено об’єкт, предмет, мету, завдання, концепцію дослідження, охарактеризовано методи дослідно-експериментальної роботи, розкрито вірогідність, наукову новизну, теоретичне та практичне значення здобутих результатів.

У першому розділі “Моніторинг розвитку загальноосвітнього навчального закладу як проблема педагогічної теорії та практики” розглядаються питання управління розвитком загальноосвітнього навчального закладу в сучасній педагогічній літературі та практична управлінська діяльність керівника ЗНЗ із моніторингу його розвитку.

Проаналізувавши й узагальнивши різні підходи до характеристики поняття та складових розвитку ЗНЗ, ми розкриваємо його як цілеспрямований вплив, який призводять до незворотних змін, нових, більш якісних результатів в усіх напрямах діяльності, вдосконалення механізмів самоуправління складної шкільної педагогічної системи.

Для визначення необхідності змін у діяльності ЗНЗ ми виділили наступні ознаки, які свідчать про необхідність переходу закладу в режим розвитку. Це невідповідність між рівнем розвитку учнів та їх соціальною функцією, низький рівень мотиваційного середовища, недостатність умов для самореалізації, орієнтації на успіх, а отже й розвитку творчості учнів. Незнання ними історії та традицій закладу, недотримання норм поведінки в школі, а також недбайливе ставлення до шкільного майна, низький рівень дитячої самодостатності та байдужість щодо власного здоров’я також вимагають переходу закладу в режим розвитку. Встановлено, що причинами такого стану є велика частка в педагогічному колективі професійно консервативних педагогів і неволодіння ними ефективними технологіями інтелектуального розвитку учнів разом із низьким рівнем використання педагогічних інновацій. Ознаками необхідності переходу ЗНЗ у режим розвитку є й формальне забезпечення профільного навчання, відсутність або формальний характер зв’язків із вищими навчальними закладами, низький рівень психологічної підтримки та недостатня роль сім’ї у вихованні.

Вивчення теоретичного забезпечення управління розвитком ЗНЗ у сучасній педагогічній літературі дає можливість складовими його розвитку вважати наступні: системний саморозвиток директора закладу; створення сучасної науково обґрунтованої системи управління; організація навчально-виховного процесу, яка забезпечує в максимальній мірі реалізацію задатків і нахилів учнів; якісна система позанавчальної виховної роботи з учнями, високий рівень сімейного та громадянського виховання; високий рівень навчальних досягнень випускників 4-х, 9-х, 11-х класів; ефективне вирішення проблем соціального захисту, збереження та зміцнення здоров’я учнів і працівників ЗНЗ; організація цілеспрямованої системи роботи з педагогічними кадрами; сучасна навчально-матеріальна база школи.

Визначено, що процес розвитку ЗНЗ передбачає п’ять послідовних етапів, а саме: дослідження та формулювання проблем, встановлення реальних діагнозів, обґрунтоване планування спільних дій, здійснення перетворень і об’єктивну оцінку результатів здійснених змін та своєчасну раціональну корекцію.

Встановлено, що переведенню ЗНЗ із режиму функціонування в режим розвитку сприяють такі фактори:

-           згуртування колективу учасників навчально-виховного процесу спільними завданнями;

-           чітке бачення керівництвом закладу загальної концепції та реальних шляхів розвитку;

-           моделювання навчально-виховного процесу як системи саморозвитку дитини;

-           забезпечення потреб учасників педагогічної взаємодії в альтернативних освітніх послугах;

-           якісна система науково-методичної роботи;

-           високий рівень інноваційної й дослідницької діяльності;

-           організація та підтримка дієвої системи учнівського самоврядування;

-           створення сучасної навчально-матеріальної бази.

Доведено, що процеси перетворень в освітній установі починаються, зазвичай, як поодинокі, локальні, не пов’язані між собою. Це ж стосується й педагогічної творчості окремих педагогів. Згодом перетворення охоплюють певні навчальні блоки, ланки діяльності, групи педагогів або загалом усю навчально-виховну систему. Таким чином, дія закону переходу кількісних змін у якісні чітко простежується в ЗНЗ, які розвиваються.

Аналіз сучасного стану управління ЗНЗ показав, що в процесі його розвитку виникають протиріччя між:

-       необхідністю працювати в умовах розвиваючого навчання, переходячи в інноваційний режим, і відсутністю знань та вмінь працювати в цих умовах через недостатній рівень відповідних знань;

-       новим підходом до вибору мети методичної роботи школи, що спирається на діагностику творчого потенціалу вчителя, і випадковим, необґрунтованим вибором мети розвитку самоосвіти (враховувалася лише зона найближчого розвитку);

-       розумінням необхідності якісного довгострокового програмного управління окремими ланками розвитку школи та спонтанним управлінням;

-       особистісно зорієнтованим підходом до виховання та масовим (проведення заходів) підходом до виховної роботи, в основі якого – кількісні показники та формальна участь учнів;

-       спрямованістю педагогічного колективу на втілення основ особистісно-творчого підходу в навчанні і вихованні та недостатньою реалізацією цього принципу через невміння вчителя працювати в діагностичному режимі.

Аналіз сучасної психолого-педагогічної літератури впевнює, що використання моніторингу діяльності всіх учасників навчально-виховного процесу та розвитку ЗНЗ сприяє зменшенню вказаних протидій.

Це підтверджує й аналіз практичної управлінської діяльності директорів ЗНЗ. Так, встановлено що систематичне проведення моніторингу дає можливість керівникам отримувати об’єктивну інформацію про стан ЗНЗ, створити оптимальну систему контролю й оперативно реагувати на прояви тих чи інших негативних явищ у розвитку закладу. Проведене опитування показало, що 100% респондентів (директори шкіл) розуміють значення моніторингових досліджень для розвитку керованих закладів. 85,5% з них  розуміють значення моніторингу на основі комп’ютерних технологій та опрацьовують необхідну кількість теоретичних досліджень з основ моніторингу.  Проте не всі керівники ЗНЗ готові до впровадження моніторингу через низький рівень забезпечення програмним матеріалом та методичними рекомендаціями щодо його використання (15%). Тому актуальним залишається питання розроблення комп’ютерних моніторингових програм, за допомогою яких можна проводити моніторингові дослідження різних напрямів діяльності закладів освіти та прогнозувати їх розвиток.

Аналітичний огляд літературних джерел дозволив виокремити практичні дії керівника з моніторингу діяльності ЗНЗ. Встановлено, що вони мають починатися з моніторингового вивчення реального стану закладу. На основі отриманих об’єктивних показників формулюється загальна мета розвитку ЗНЗ і конкретні завдання для кожного працівника. Потім встановлюються норми їх виконання, проводиться раціональний розподіл відповідальності, адрес і термінів звітності. Наступним етапом є інструктаж виконавців. Визначено, що такі дії демократизують і гуманізують управління, зміцнюють комунікативні зв’язки, підвищують рівень вмотивованості діяльності, оптимізують систему управління ЗНЗ у мінливих умовах розвитку сучасного суспільства.

Доведено, що зміни в управлінській системі ЗНЗ необхідно проводити одразу після виявлення тієї чи іншої проблеми, що відповідає коригуючій функції моніторингу. Довгострокові програмами, які зазвичай вимагаються від керівників шкіл, не спрямовані на поточне регулювання.

Усе зазначене вище впевнило в необхідності розроблення системи моніторингу розвитку ЗНЗ на основі комп’ютерних технологій.

У другому розділі “Система моніторингу розвитку загальноосвітнього навчального закладу на основі комп’ютерних технологій” подається обґрунтування та технологія розроблення моделей діяльності безпосередніх учасників навчально-виховного процесу та ЗНЗ у табличному редакторі Excel; розглядається структура та зміст системи моніторингу розвитку загальноосвітнього навчального закладу на основі комп’ютерних технологій, а також механізм її впровадження.

Аналітичний огляд літератури показав, що поняття “моніторинг” розглядали чимало дослідників. При зовні різних підходах до розуміння сутності моніторингу всі вони сходяться на думці, що його визначення стосується інформаційної системи. Встановлено, що чільне місце в моніторингових процедурах належить стандартизації, одержанню нової інформації в процесі оцінювання та управлінській реакції на результати. Визначено, що однією з умов проведення моніторингового дослідження в освіті є наявність чи розробка моделей – еталонів, стандартів діяльності кожної категорії учасників освітнього процесу, в яких закладаються систематизовані вимоги до їх діяльності. Все це науково обгрунтувано і розглядається в теоретичних основах адаптивного управління, яке становить методологічний базис нашого дослідження.

Для створення комплексної моделі діяльності педагогічних працівників, ретельно проаналізувавши нормативну базу, ми розробили субмоделі діяльності директора, його заступників (усі відомі типи), вчителя-предметника, вихователя групи подовженого дня, педагога-організатора, практичного психолога та соціального педагога. За основу моделей діяльності директора та вчителя-предметника ми взяли розробки Єльникової Г.В., вдосконаливши їх відповідно до завдань системи моніторингу. Решту моделей було створено в процесі дослідження.

Створивши дванадцять кваліметричних моделей діяльності всіх типів педагогічних працівників, ми створили комп’ютерну модель, яка об’єднала всі перераховані вище субмоделі. Використання комп’ютерної техніки дало змогу автоматично проводити аналіз даних, отриманих при вимірюванні, та створювати необхідні діаграми і графіки.

Основою моделі діяльності учня школи І, ІІ та ІІІ ступенів слугували моделі, розроблені під керівництвом Єльникової Г.В. Творче доопрацювання кожної з них дало можливість отримати моделі з однаковою кількістю факторів та відповідних критеріїв. Це сприяло створенню однієї комп’ютерної моделі для визначення рівня діяльності учнів школи І, ІІ чи ІІІ ступенів. Розроблена й експериментально досліджена модель діяльності учня займає лише один файл, проте може надавати аналітичну інформацію як про діяльність окремого учня, так і про загальнокласні тенденції в цілому в бальному, вербальному та графічному варіантах.

Одними з учасників освітнього процесу є батьки (або особи, що їх замінюють). Тому розробка моделі кваліметричного дослідження рівня впливу сім’ї на навчання учня стало необхідною умовою нашого загального дослідження. Сучасна соціальна ситуація в українському суспільстві не сприяє заповненню бланка-опитувальника обома батьками (не всі сім’ї – повні, є сім’ї, де вихованням дітей займаються опікуни). Саме тому одним з основних завдань при розробці моделі було дотримання етичних норм.

За основу комп’ютерної моделі кваліметричного дослідження рівня діяльності ЗНЗ ми визначили базову модель кваліметричного стандарту оцінки діяльності загальноосвітнього навчального закладу, розроблену Г.Єльниковою. Відмінністю використаної моделі є те, що протоколи експертизи оформлено окремим файлом для запобігання перевантаження основної моделі. Крім того, основна модель жодним чином не залежить від інформації, що міститься в протоколах, як це було в попередньо описаних випадках.

При розробленні зазначених моделей враховувались такі вимоги: створення моделі моніторингового типу, наявність можливості визначення як рівня діяльності окремих учасників навчально-виховного процесу чи напрямів діяльності закладу, так і загальних тенденцій розвитку групи (педагогічний, учнівський, батьківський колективи, заклад у цілому), можливість отримання діаграм, оперативне отримання аналітичних даних, простота моделі в користуванні та високий рівень її валідності.

Усі зазначені вище моделі формалізовано в табличному редакторі Excel.

Матеріали вимірювань можуть опрацьовуватись як в автоматизованому режимі, так і на паперових носіях.

Доведено, що за наявності даних двох і більше вимірювань можна прогнозувати розвиток закладу освіти. Для цього створено та формалізовано в табличному редакторі Excel програму прогнозування розвитку ЗНЗ. Вона прогнозує розвиток основних напрямів діяльності закладу, трансформуючи результати вимірювань усіх згаданих моделей у тенденцію розвитку освітньої установи в заданий термін. Факторами прогнозованого розвитку є основні фактори базових моделей моніторингу. Так, з моніторингу діяльності учня вводяться результати вимірювань діяльності учнів початкової школи, школи ІІ ступеня та старшої школи й підсумки вимірювань впливу сімей на навчання учнів. З моніторингу діяльності педагогічного працівника - загальні дані вимірювань та окремо результати діяльності директора закладу. Вводяться також результати вимірювання діяльності ЗНЗ за факторами, а саме: результати вимірювання рівня створення системи управління школою, рівня організації освітнього процесу в закладі, вимірювання рівня організації роботи з педагогічними кадрами і так далі включно до вимірювання ступеня впливу школи на позитивний розвиток учнів, формування соціально зрілої особистості громадянина України.

У процесі дослідження розроблено структуру системи моніторингу розвитку ЗНЗ на основі комп’ютерних технологій. Доведено, що вона не лише систематизує взаємозв’язки між складовими, а й подає алгоритм управлінської діяльності директора ЗНЗ за наслідками моніторингу та показує місце і роль кожного з учасників навчально-виховного процесу в проведенні моніторингу (рис. 1).

Для впровадження системи моніторингу розвитку загальноосвітнього закладу освіти розроблено й логічно обґрунтовано механізм його здійснення. При розробленні механізму впровадження системи моніторингу розвитку ЗНЗ на основі комп’ютерних технологій виділена така послідовність дій: добір базових кваліметричних моделей для впровадження моніторингу; адаптація їх до умов діяльності закладу; апробація й поточне коригування обраних моделей; впровадження моніторингу на рівні школи; проведення вимірювань; аналіз отриманих результатів; порівняння результатів вимірювань; прогнозування розвитку закладу. Механізм впровадження включає способи та засоби його реалізації, які забезпечують наскрізність мети, взаємозв'язок локальних висновків і сприяють “включенню” механізмів саморозвитку.

На основі аналізу розроблених положень адаптивного управління встановлено, що для проведення моніторингу в ЗНЗ необхідно створити спеціальні організаційні підструктури − модулі адаптації з розподілом функцій по запровадженню моніторингу, узгодженню його результатів, створенню банків даних і взаємоузгодження вертикальних, горизонтальних і циклічних потоків інформації.

Визначено, що необхідно організувати спеціальне навчання працівників підструктур модуля адаптації та безпосередніх учасників навчально-виховного процесу користуванню кваліметричними моделями.

Доведено, що перше вимірювання доцільно проводити в кінці вересня – на початку жовтня. Повторне вимірювання раціонально провести в кінці квітня – на початку травня.