НАВЧАННЯ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ РОЗУМІННЯ АНГЛІЙСЬКОГО МОВЛЕННЯ З НАЦІОНАЛЬНИМИ ТА РЕГІОНАЛЬНИМИ ТИПАМИ ВИМОВИ




  • скачать файл:
Название:
НАВЧАННЯ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ РОЗУМІННЯ АНГЛІЙСЬКОГО МОВЛЕННЯ З НАЦІОНАЛЬНИМИ ТА РЕГІОНАЛЬНИМИ ТИПАМИ ВИМОВИ
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

 

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

 

Перший розділ дисертації присвячено визначенню теоретичних передумов навчання майбутніх учителів аудіювання англійського мовлення з національними та регіональними ТЛВ. Вирішення порушеної проблеми ми розпочали із з’ясування сучасного стану відповідного навчання. Для цього було

1)     вивчено вимоги чинної програми до рівня сформованості у студентів І-V курсів мовних спеціальностей компетенції в аудіюванні, а також визначений у ній зміст навчання фонетики та зроблено висновок, що, за програмою, на І-ІІ курсах процес формування аудитивної компетенції доцільно організовувати на матеріалі текстів-зразків південноанглійської вимовної норми, на ІІІ – різних типів англійської літературної вимови, на ІV-V різних вимовних типів, з якими студенти можуть бути обізнані й необізнані, включаючи ненормативну вимову. При цьому в курсі теоретичної фонетики АМ програма передбачає вивчення сегментних і супрасегментних особливостей національних вимовних типів британського (південноанглійської вимовної норми / Received Pronunciation), американського (загальноамериканської вимовної норми / General American) і австралійського (загальноавстралійського вимовного типу / General Australian) варіантів, а також регіональних вимовних типів британського (північноанглійського, уельського, шотландського і північноірландського) та американського (східноамериканського і південноамериканського);

2)     проаналізовано вісім підручників і навчальних посібників з теоретичної фонетики АМ та з практики усного і писемного мовлення АМ (ІІІ курс), рекомендованих Міністерством освіти і науки України (2004-2007 рр.) для студентів мовних спеціальностей, щодо наявності та способу організації в цих засобах навчання, відповідно, вивчення особливостей національних і регіональних вимовних типів АМ та навчання аудіювання англійського мовлення з національними та регіональними ТЛВ і зроблено висновок, що зазначені аспекти представлено в них недостатньо;

3)     у жовтні-листопаді 2008-2009 н.р. проведено тестування рівня сформованості у 70-ти студентів ІV курсу мовних спеціальностей трьох ВНЗ України (Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя, Сумського державного педагогічного університету імені А.С.Макаренка та Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г.Шевченка) компетенції в аудіюванні англійського мовлення з національними та регіональними ТЛВ, результати якого засвідчили недостатній рівень сформованості у тестованих досліджуваної компетенції.

          Отримані висновки підтвердили необхідність розробки методики відповідного навчання.

          Проведений на основі низки лінгвістичних досліджень аналіз варіативності британської, американської, канадської, австралійської та новозеландської літературної вимови, а також сегментних (набір, фонотактичні особливості поєднання, лексична дистрибуція та реалізація фонем) і супрасегментних (словесний і фразовий наголоси, інтонаційне оформлення висловлювання) особливостей відповідних вимовних типів у порівнянні із південноанглійською вимовною нормою дозволив нам визначити національні та регіональні ТЛВ, навчання аудіювання яких є метою навчання майбутніх учителів АМ, а саме: 1) регіональні типи британської літературної вимови – північноанглійський, уельський, шотландський і північноірландський;              2) національний – західноамериканський, або загальноамериканська вимовна норма, й регіональні – східноамериканський і південноамериканський – типи американської літературної вимови та 3) національний вимовний тип австралійської літературної вимови – загальноавстралійський.

          Водночас результати аналізу основних сегментних і супрасегментних особливостей відібраних ТЛВ у порівнянні із південноанглійською вимовною нормою, а також типових помилок, зроблених студентами ІІІ курсу мовної спеціальності при виконанні завдань діагностичного зрізу, спрямованого на перевірку розуміння англійського мовлення з кожним вимовним типом, уможливили виокремлення нами п’яти груп фонетичних труднощів аудіювання англійського мовлення з національними та регіональними ТЛВ. Такими є труднощі, обумовлені 1) наявністю в системах приголосних і голосних відібраних ТЛВ фонем, які відсутні у відповідній системі південноанглійської вимовної норми (наприклад, наявністю фонеми /ʍ/ у шотландському, північноірландському та південноамериканському вимовних типах);                 2) відсутністю в системах приголосних і голосних відібраних ТЛВ фонем, які наявні у відповідній системі південноанглійської вимовної норми (наприклад, відсутністю монофтонга /ʌ/ у північноанглійському вимовному типі);                3) особливостями лексичної дистрибуції фонем (наприклад, вимовою буквосполучення -ile на кінці слова як /əl/ або /l/ у загальноамериканській вимовній нормі); 4) особливостями реалізації фонем (наприклад, вимовою монофтонга /æ/ перед приголосними як /ɑ/ у чотирьох регіональних вимовних типах британської літературної вимови); 5) особливостями інтонаційного оформлення висловлювання (наприклад, уживанням висхідного тону у стверджувальних реченнях у північноірландському вимовному типі).

          Зважаючи на кількісний показник фонетичних труднощів аудіювання англійського мовлення з кожним вимовним типом, ми обґрунтували доцільність введення відібраних національних і регіональних типів британської й американської літературної вимови в такій послідовності: північноанглійський уельський шотландський північноірландський, загальноамериканська вимовна норма східноамериканський південноамериканський.

          Ступенем, на якому доцільно розпочинати навчання майбутніх учителів аудіювання англійського мовлення з національними та регіональними ТЛВ, ми визначили ІІІ рік вивчення АМ як спеціальності, коли у студентів уже закладено основи чіткої й правильної вимови – південноанглійської вимовної норми, та створено певне когнітивне підґрунтя – студенти володіють такими поняттями як «фонема», «інтонема», «алофон» тощо, а також мають достатній рівень сформованості фонематичного й інтонаційного слуху. При цьому кінцевий результат відповідного навчання полягає в умінні аудіювання з частковим розумінням, розумінням основного змісту та з повним розумінням змісту / смислу запропонованого аудіотексту.

          Критичне вивчення психологічної, лінгвістичної й методичної літератури з проблеми дослідження дозволило нам визначити місце і роль навчання аудіювання англійського мовлення з національними та регіональними ТЛВ у формуванні соціокультурної компетенції майбутнього вчителя АМ. Вивчення особливостей національних і регіональних ТЛВ як аспект соціолінгвістичної компетенції має цілями: 1) поглибити знання студентів про історію розвитку АМ та її роль у сучасному світі, лінгвістичні поняття «національний варіант», «літературна вимова», «діалект», «тип вимови», сегментні і супрасегментні особливості та соціально-комунікативні функції національних і регіональних типів англійської літературної вимови; 2) удосконалити навички розпізнавання лінгвістичних маркерів соціальних відносин, місця проживання, походження, етнічної приналежності та професії співрозмовників; 3) сприяти розвитку вмінь створення загального комунікативного портрету учасників спілкування – передбачення стратегій і тактик комунікативної поведінки співрозмовників, розпізнавання їхніх інтенцій, психологічних характеристик, мотивів, позицій і ставлення; 4) сприяти вдосконаленню та розвитку соціокультурної неупередженості, толерантності й спостережливості.

          У другому розділі дисертації розроблено методичні засади навчання майбутніх учителів аудіювання англійського мовлення з національними та регіональними ТЛВ: цілі та зміст навчання, критерії відбору навчального матеріалу, систему вправ і модель відповідного навчання.

          На підставі висновків, отриманих у розділі І, ми конкретизували цілі відповідного навчання: практичну мету як удосконалення аудитивної компетенції майбутніх учителів АМ; розвивальну мету як розвиток у студентів фонематичного й інтонаційного слуху, соціокультурної спостережливості; освітню мету як поглиблення знань студентів про історію розвитку АМ та її роль у сучасному світі, лінгвістичні поняття «національний варіант», «літературна вимова», «діалект», «тип вимови», сегментні і супрасегментні особливості та соціально-комунікативні функції національних і регіональних типів англійської літературної вимови; виховну мету як формування готовності студентів до зустрічі із мовною варіативністю, виховання толерантності й неупередженості, моральності, відповідальності за себе і за те, що відбувається навколо.

Визначені цілі слугували підґрунтям для конкретизації змісту відповідного навчання, у структурі якого ми виокремили позамовний компонент (сфери, ситуації, теми та проблеми іншомовного спілкування), лінгвістичний компонент (мовний і мовленнєвий матеріал), соціолінгвістичний компонент (знання основних сегментних і супрасегментних особливостей відібраних ТЛВ) і психологічний компонент (фонетичні навички й уміння аудіювання англійського мовлення з національними та регіональними ТЛВ). З огляду на професійні потреби майбутнього вчителя АМ і соціально-комунікативні функції відібраних ТЛВ, до мовленнєвого матеріалу лінгвістичного компонента змісту навчання ми віднесли різні види текстів інформаційного (оповідь, оголошення, новини, репортаж, інтерв’ю), наукового (лекція, доповідь, бесіда, дискусія на професійну / наукову тему) та розмовного (розмова неофіційного характеру) стилів мовлення, як зразки відповідних вимовних типів.   

У контексті зазначених цілей навчання були уточнені критерії відбору аудитивного матеріалу, серед яких ми розрізняємо основні – новизни й інформативної цінності, репрезентативності, автентичності, доступності й тематичності, та допоміжні – відповідності професійним потребам студентів, проблемності й виховної цінності. Так, за критерієм новизни й інформативної цінності, навчальні аудіотексти мають містити нову для студентів інформацію та мати пізнавальну цінність. У відповідності з критерієм репрезентативності відібрані аудіотексти мають бути зразками визначених ТЛВ – містити сегментні та супрасегментні особливості останніх. Критерій автентичності передбачає відбір автентичних (оригінальних текстів, створених у реальних умовах спілкування) та методично автентичних (текстів, створених спеціально для навчальних цілей і записаних, зокрема, носіями мови; адаптованих шляхом скорочення автентичних текстів, а також автентичних текстів, звукове оформлення яких очищене від побічних технічних шумів) аудіотекстів. Будучи комплексним, критерій доступності визначає низку характеристик навчального матеріалу: 1) студенти повинні бути обізнані з темами й проблемами, які розглядаються в межах запропонованих аудіотекстів; 2) тексти не повинні містити діалектно забарвлених лексичних одиниць і граматичних структур; 3) відсоток національно і регіонально маркованої лексики в таких текстах не повинен перевищувати 3% усіх слів аудіотексту; 4) про значення національно і регіонально маркованих граматичних структур, які зустрічаються в тексті, студенти можуть легко здогадатися за контекстом; 5) темп мовлення має бути середнім – 130-150 слів / хвилину; 6) тривалість звучання не повинна перевищувати 15-ти хвилин. За критерієм тематичності навчальні аудіотексти мають корелювати з тематичними блоками, визначеними чинною програмою для студентів ІІІ курсу мовних спеціальностей.

Допоміжний критерій відповідності професійним потребам студентів передбачає урахування професійних потреб майбутнього вчителя АМ, виховної цінності – виховного потенціалу навчальних аудіотекстів, проблемності – наявність актуальних проблем як предмету обговорення на аудиторних заняттях.

З метою організації навчального процесу ми обґрунтували й розробили систему вправ для навчання майбутніх учителів аудіювання англійського мовлення з національними та регіональними ТЛВ. В узагальненому вигляді розроблена система представлена в табл. 1.

Як видно з табл. 1, відповідне навчання реалізується в три етапи:             1) вступний, спрямований на актуалізацію, поглиблення й узагальнення знань студентів про основні сегментні і супрасегментні особливості певного ТЛВ;    2) підготовчий, мета якого полягає у формуванні й удосконаленні фонетичних навичок аудіювання англійського мовлення з певним ТЛВ; 3) основний, націлений на розвиток умінь аудіювання англійського мовлення з певним ТЛВ.

Кожний етап корелює з конкретними групою, типами і видами вправ. На вступному етапі домінують рецептивно-репродуктивні умовно-комунікативні некомп’ютерні, на підготовчому етапі – рецептивно-репродуктивні некомунікативні комп’ютерні, на основному етапі – рецептивно-продуктивні комунікативні некомп’ютерні вправи.

На основі розробленої системи вправ ми уклали вісім комплексів вправ для навчання майбутніх учителів аудіювання англійського мовлення з вісьмома ТЛВ: загальноамериканською вимовною нормою, східноамериканським, південноамериканським, північноанглійським, уельським, шотландським, північноірландським і загальноавстралійським вимовними типами. 

 

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины


ПОСЛЕДНИЕ СТАТЬИ И АВТОРЕФЕРАТЫ

Ржевский Валентин Сергеевич Комплексное применение низкочастотного переменного электростатического поля и широкополосной электромагнитной терапии в реабилитации больных с гнойно-воспалительными заболеваниями челюстно-лицевой области
Орехов Генрих Васильевич НАУЧНОЕ ОБОСНОВАНИЕ И ТЕХНИЧЕСКОЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ЭФФЕКТА ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ КОАКСИАЛЬНЫХ ЦИРКУЛЯЦИОННЫХ ТЕЧЕНИЙ
СОЛЯНИК Анатолий Иванович МЕТОДОЛОГИЯ И ПРИНЦИПЫ УПРАВЛЕНИЯ ПРОЦЕССАМИ САНАТОРНО-КУРОРТНОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ НА ОСНОВЕ СИСТЕМЫ МЕНЕДЖМЕНТА КАЧЕСТВА
Антонова Александра Сергеевна СОРБЦИОННЫЕ И КООРДИНАЦИОННЫЕ ПРОЦЕССЫ ОБРАЗОВАНИЯ КОМПЛЕКСОНАТОВ ДВУХЗАРЯДНЫХ ИОНОВ МЕТАЛЛОВ В РАСТВОРЕ И НА ПОВЕРХНОСТИ ГИДРОКСИДОВ ЖЕЛЕЗА(Ш), АЛЮМИНИЯ(Ш) И МАРГАНЦА(ІУ)
БАЗИЛЕНКО АНАСТАСІЯ КОСТЯНТИНІВНА ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ (на прикладі студентського самоврядування)