АКТИВІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ БІОЛОГІЇ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ ІНФОРМАТИКИ :

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі сформульовано проблему дослідження, обґрунтовано актуальність теми, визначено мету і задачі дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення роботи, охарактеризовано апробацію отриманих у ході дослідження результатів, сформульовано основні положення, що виносяться на захист.

У першому розділі «Теоретичні основи дослідження» проводиться аналіз психолого-педагогічної літератури з досліджуваної проблеми, розглядаються різні наукові підходи і напрями у вивченні пізнавальної активності, описані загальні тенденції і особливості активізації пізнавальної діяльності студентів.

Пізнавальна активність не є вродженою рисою – вона формується в процесі діяльності. У дослідженні пізнавальна активність студента розглядається нами і як якість його пізнавальної діяльності. Ця активність проявляється у його ставленні до змісту й процесу діяльності. Завдання викладача полягає у тому, щоб створити певні умови й використати систему засобів, реалізація яких забезпечує активізацію навчання, підвищення рівня інтересу, ефективне оволодіння знаннями й способами пізнавальної діяльності за допустимий час, тобто необхідно мобілізувати інтелектуальні, морально-вольові і фізичні сили студентів.

Формування пізнавальної активності відбувається у кілька етапів: залучення студента до навчально-пізнавальної діяльності; функціонування мисленнєвих та емоційних процесів, прояв вольових зусиль для засвоєння навчального матеріалу; закріплення звички розумово працювати, поступовий розвиток потреби в такій праці, яка вимагає напруження думки. Пізнавальна активність формується в процесі навчальної діяльності, а з іншого боку, пізнавальна активність підносить діяльність на новий рівень.

Існують такі показники пізнавальної активності: ініціативність, енергійність, інтенсивність діяльності, інтерес, старанність, допитливість, самостійність, саморегуляція, рефлексія діяльності, воля особистості, напористість у діяльності, цілеспрямованість, творчість.

У ряді досліджень показники пізнавальної активності деталізуються конкретніше: запитання студентів до викладача; схильність аналізувати помилки; критичність мислення; здатність до перенесення знань; оперування наявними знаннями; ступінь участі студента в колективній діяльності; прагнення з’ясувати причину явища; прагнення глибше зрозуміти зміст навчального матеріалу; прагнення до вивчення нового матеріалу; використання у відповідях додаткових даних; вибір складних варіантів завдань; прагнення, незважаючи на складності, виконати завдання; відсутність необхідності контролю. Усі ці показники характеризують пізнавальну активність як складне, багатоаспектне явище.

У нашому дослідженні дотримуватимемось такого тлумачення поняття активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів: це цілеспрямована діяльність, спрямована на вдосконалення змісту, форм, методів, прийомів і засобів навчання з метою збудження інтересу, підвищення активності, творчості, самостійності, мотивованої діяльності  студентів у засвоєнні знань,  посилення взаємодії учасників навчально-виховного процесу.

Розв’язування проблеми активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів на сучасному етапі соціального розвитку вимагає системного підходу. Опираючись на філософські і психолого-педагогічні дослідження, ми визначили комплекс педагогічних умов для активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів, а саме: визначення цілей навчальної діяльності; добір змісту навчального матеріалу, форм, методів і засобів навчання; діагностика рівнів сформованості пізнавальної активності; добір і конструювання засобів активізації; аналіз процесу і результатів активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів.

Особливу роль у дослідженні відіграли методи навчання. У результаті аналізу науково-методичних джерел було виявлено, що у педагогічній науці немає єдиного підходу щодо класифікації методів навчання. Існують різні критерії класифікації. Серед відомих класифікацій вирізняється системним підходом класифікація Ю.К. Бабанського. В її основі – комплексний діяльнісно-процесуальний підхід, при якому враховують основні компоненти діяльності: мотиви, операції, дії, контроль та аналіз результатів.

Принципова особливість методів активного навчання полягає у тому, що при їхньому застосуванні студентам створюють такі умови, щоб вони не могли залишатися пасивними й мали можливість активно обмінюватися досвідом роботи між собою.

До основних методологічних принципів активного навчання відносять:

-               ретельний добір термінів, навчальної, професійної лексики, умовних позначень;

-               усесторонній аналіз конкретних практичних прикладів діяльності, в якій студенти виконують різні рольові функції;

-               підтримка усіма студентами візуального контакту між собою;

-               активне використання технічних навчальних засобів, таблиць, слайдів, фільмів, роликів, відеокліпів тощо;

-               постійна підтримка викладачем активної внутрішньо-групової взаємодії, зняття напруженості у взаєминах між студентами;

-               оперативне втручання викладача у хід дискусії у разі виникнення непередбачених труднощів, а також з метою пояснення нових положень навчальної програми;

-               інтенсивне використання індивідуальних занять та врахування індивідуальних здібностей студентів в процесі групових занять;

-               програвання ігрових ролей з урахуванням індивідуальних творчих та інтелектуальних здібностей студентів.

Проаналізовано роль інформаційних технологій у системі фахової підготовки вчителя біології, вимоги щодо професійної підготовки майбутнього вчителя біології у галузі інформатики. Як наслідок опрацювання науково-методичної літератури та галузевих стандартів вищої школи з’ясовано, що учитель біології у сучасній школі повинен бути ініціатором застосування ІКТ для навчання біології, грамотним користувачем та розробником освітніх інформаційних ресурсів.

У другому розділі «Компоненти методичної системи активізації навчально-пізнавальної діяльності майбутніх учителів біології у процесі навчання інформатики» представлена методична система, розкриті сутність і зміст основних етапів експериментальної роботи, проведена перевірка ефективності запропонованої методичної системи, якісне і кількісне опрацювання отриманих результатів, обґрунтовані висновки.

Деякі взаємозв’язки компонентів методичної системи активізації навчально-пізнавальної діяльності (НПД) студентів показані на схемі 1.