ФОРМУВАННЯ ЕСТЕТИЧНИХ СМАКІВ УЧНІВ 5–9 КЛАСІВ НА УРОКАХ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ ЗАСОБАМИ ДЕКОРАТИВНО-УЖИТКОВОГО МИСТЕЦТВА

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, сформульовано мету, гіпотезу, завдання, визначено об’єкт і предмет дослідження, розкрито наукову новизну, практичне значення роботи, представлено відомості про апробацію і впровадження результатів дослідження.

У першому розділі  „Формування естетичних смаків учнів як соціально-педагогічна проблема”  проведено аналіз еволюції змісту дефініції „естетичний смак” у філософії, соціології, психології та педагогіці на широкому тлі соціально-економічних, політичних, духовних зрушень у різні історичні періоди; зазначено, що становлення і розвиток естетичного смаку залежить передусім від конкретного соціокультурного середовища та зумовлене психофізіологічним і загальнокультурним розвитком особистості; підкреслюється, що в зв’язку з трансформацією ідеологічних, соціальних й економічних пріоритетів суспільного розвитку змінюються вимоги до освіти, зокрема художньо-трудової підготовки учнівської молоді засобами декоративно-ужиткового мистецтва, яке, будучи поліфункціональним, має спільний знаменник – можливість розвивати творчу особистість дитини, створювати умови для проявів її естетичних смаків.

Педагогічний підхід до проблеми розвитку естетичного смаку пов’язаний з процесами виховання естетичних почуттів, художньо-образного мислення, інтересів, поглядів, уявлень, сприйняття, вибору й оцінювання естетичних явищ. Формування смаку передбачає створення об’єктивних умов для розвитку суб’єкта та виховання його індивідуальності через залучення до творчої предметно-перетворювальної діяльності. Звідси напрошується висновок: звернення до глибинних джерел декоративно-ужиткового мистецтва – тисячолітнього доробку нашого народу, в якому зафіксовані духовність, обдарування, мистецький хист українців, є підґрунтям національної системи естетичного виховання молоді. Завдяки пізнанню історичного минулого рідного народу, оволодінню його духовно-матеріальними цінностями школяр формується яскравою, інтелігентною, неповторною особистістю з глибокими різнобічними знаннями і прагненням втілення у собі національного ідеалу, постійного самовдосконалення, духовного й естетичного зростання.

Нинішній стан навчально-виховної роботи в загальноосвітній школі характеризується глибокою, затяжною кризою, а за своєрідністю змісту, організаційно-методичного забезпечення, на думку більшості науковців і педагогів-практиків, виховання не відповідає сучасним потребам гармонійного розвитку дитини. Цю тезу підтвердило й наше дослідження. На констатуваль­ному етапі експерименту з’ясувалося, що не в усіх школах на уроках трудового навчання та в позаурочній діяльності проводиться естетичне виховання учнів. Проведене опитування 57 вчителів показало, що лише окремі вчителі вводять естетичні аспекти до навчального матеріалу, однак відводять для цього недостатньо часу. У дослідженні з’ясовано, що:

–                  24,3 % вчителів систематично формують естетичні смаки учнів на уроках трудового навчання,

–                  75,7 % вчителів здійснюють його лише в окремих випадках, або зовсім не надають цьому належної уваги, аргументуючи це браком часу та відсутністю спеціальної навчально-методичної літератури.

Рівень своєї підготовленості до формування естетичних смаків учнів на уроках трудового навчання та в позаурочній художньо-трудовій діяльності вчителі оцінили таким чином:

–        40,3 % уважають, що добре підготовлені до такої діяльності,

–        59,7% указали на недостатній рівень своєї підготовки.

Натомість всі опитані вчителі відповіли, що уроки трудового навчання мають широкі можливості для формування естетичних смаків учнів, а в необхідності його здійснення переконані 92,4 % респондентів.

Аналіз масової педагогічної практики вивчення декоративно-ужиткового мистецтва в загальноосвітніх школах підтвердив необхідність загострення суспільної уваги до проблем виховання школярів на традиціях національної культури українців, їхньої готовності до естетичного перетворення навколишнього предметного середовища. Потенційні можливості педагогічної системи школи в навчанні підлітків декоративно-ужиткового мистецтва сприятимуть розв’язанню проблеми залучення їх до суспільно-корисної художньо-трудової діяльності, освоєння духовно-естетичного досвіду українців, і на цій основі – до формування естетичних смаків.

В основу концепції формування естетичних смаків учнів засобами декоративно-ужиткового мистецтва було покладено тезу, що передача культурних надбань від одного покоління до іншого здійснюється різними шляхами та передовсім за допомогою цілеспрямованого і систематичного впливу. У дослідженні  було  визначено,  що  естетичні  смаки  формуються  двома  шляхами:

перший – передбачає процес стихійного нагромадження, коли діти засвоюють націокультурні цінності з власного життєвого досвіду, найчастіше відповідно до сповідуваних у їхніх родинах;

другий – це цілеспрямоване засвоєння особистістю естетичного змісту націокультурної спадщини в педагогічних умовах спеціально організованого навчально-виховного процесу школи.

Актуальним для формування естетичних смаків учнів, як установлено в нашому дослідженні, є виконання наступних умов:

–                  широке залучення учнів до різних видів декоративно-ужиткового мистецтва;

–                  використання дидактично обґрунтованого змісту художньо-трудової діяльності; 

здійснення педагогічної взаємодії навчальної і позаурочної форм організації навчально-виховного процесу