ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ВИХОВАТЕЛІВ ДОШКІЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ДО ВИХОВАННЯ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ У ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено об’єкт, предмет дослідження, сформульовано мету, завдання, основні методи дослідження, висвітлено наукову новизну, практичну значущість одержаних результатів, подано відомості щодо апробації та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі «Теоретичні основи формування готовності майбутніх вихователів до виховання відповідальності в дітей старшого дошкільного віку» здійснено аналіз сутності та структури категорії «відповідальність» у сучасній філософській, психолого-педагогічній літературі; з’ясовано зміст, структурні компоненти та види відповідальності, які виховують у дітей старшого дошкільного віку; розглянуто й узагальнено різні підходи до визначення поняття «готовність до педагогічної професійної діяльності», його основних чинників; визначено й теоретично обґрунтовано педагогічні умови, які забезпечують успішність формування готовності майбутніх вихователів до виховання відповідальності в дошкільників.

Аналіз наукових джерел (І. Бех,  З. Борисова, А. Глущенко, О. Долинна, С. Кулачківська, А. Макаренко, Т. Поніманська, В. Сухомлинський, Т. Фасолько) надав підстави стверджувати, що відповідальність старшого дошкільника є інтегративною якістю особистості, що характеризується здатністю останньої до прийняття самостійно обраного, усвідомленого рішення при виконанні певних обов’язків, учинків, дій, згідно із соціальними й моральними нормами суспільства. Теоретичні засади дослідження дозволили з’ясувати, що в дошкільному віці виховуються громадянська, екологічна, моральна й соціальна відповідальності. Усі ці види відповідальності взаємопов’язані й проявляються у сферах життєдіяльності «Природа», «Культура», «Люди», «Я сам», визначених Базовим компонентом дошкільної освіти України, через відповідальні ставлення: до праці (З. Борисова, К. Клімова, Т. Поніманська); до навчальних занять (С. Ладивір, Л. Меквабишвілі); до поведінки  в стосунках з близькими та іншими людьми; до речей; до самого себе (Т. Фасолько); до своєї країни, мови, культури, природи, власної життєдіяльності та здоров’я. Досліджено й обґрунтовано, що в умовах сучасної особистісно орієнтованої освіти структура відповідальності як базової характеристики особистості дошкільника, об’єднує в собі такі компоненти: пізнавально-світоглядний (соціально-моральні уявлення про норми, правила поведінки й дії, знання про місце дитини в соціумі; усвідомлення труднощів їх реалізації та потреби засвоєння); емоційно-мотиваційний (задоволення стосунками, що складаються, відчуття свободи в прийнятті рішень на радість оточення); діяльнісно-поведінковий (усвідомлення себе учасником будь-яких соціальних подій; діяльність згідно з нормами соціально відповідальної поведінки); особистісний (спроможність дітей до саморозвитку, самопізнання, самоствердження, інтеграція соціально значимих якостей: самостійність, ініціативність, обов’язок, незалежність).

Відповідно до логіки дослідження проаналізовані наукові праці учених (О. Абдулліна, М. Дьяченко, К. Дурай-Новакова, Л. Кандибович, Д. Мазоха, Л. Кондрашова, А. Ліненко, В. Сластьонін та ін.), у яких розкриті сутність, зміст і структура готовності майбутніх педагогів до професійно-педагогічної діяльності. Проблема підготовки майбутніх вихователів до педагогічної діяльності висвітлена в дослідженнях з дошкільної педагогіки й психології провідних науковців (Л. Артемова, Г. Бєлєнька, А. Богуш, Р. Буре, К. Волинець, Н. Гавриш, Н. Грабовець, Г. Гуркіна, О. Кононко, С. Кулачківська, І. Лапченко, Т. Поніманська, С. Русова та ін.).

У дослідженні поняття «готовність майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до виховання відповідальності в старших дошкільників» розглядається як складне особистісне утворення, що характеризується сукупністю гуманістичних і духовно-практичних ціннісних орієнтацій, фаховою компетентністю з питань виховання відповідальності й здатністю до емпатійно-особистісної взаємодії педагога з вихованцями. Зміст та структура готовності студентів до виховання відповідальності охоплює мотиваційно-ціннісний, когнітивний, операційний та особистісний компоненти.

Аналіз психолого-педагогічної наукової літератури (О. Абдулліна,        І. Бех, Т. Данилова, Я. Коломинський, О. Леонтьєв, І. Логвінов, А. Маркова, О. Мороз, Н. Нікітіна, Є. Панько, К. Платонов, Т. Поніманська, С. Рубінштейн, В. Сластьонін, К. Узнадзе), практики роботи в дошкільному навчальному закладі дозволив визначити критерії та показники готовності майбутніх фахівців з дошкільної освіти до виховання відповідальності в дошкільників: гуманістична спрямованість на виховання відповідальності в дошкільників (гуманістична спрямованість на професію вихователя та прагнення виховувати відповідальну особистість дошкільника; наявність ціннісних орієнтацій, які сприяють вихованню відповідальності в дошкільників; зорієнтованість на емпатійно-особистісну взаємодією з вихованцями); знання про зміст виховання відповідальності (володіння понятійно-термінологічним змістом категорії відповідальності; знання основних ознак відповідальної особистості; уявлення про відповідальність як інтегративну якість особистості); володіння методикою формування відповідальності в дітей (володіння методикою виховання відповідальності на засадах особистісно-орієнтованого підходу; уміння проектувати (планувати) роботу щодо виховання відповідальності; уміння  знаходити оптимальні рішення педагогічного впливу на дитину, що стимулюють вияв відповідальності); наявність професійно-значущих особистісних якостей та професійних здібностей (гуманність, відповідальність, високий рівень розвитку рефлексії та емпатії, розвинений педагогічний такт, уміння будувати ефективне педагогічне спілкування). Ступінь прояву цих критеріїв і показників свідчить про рівні сформованості готовності майбутніх вихователів до виховання відповідальності в дітей: високий, достатній, низький.

У процесі дослідження обґрунтовано, що процес формування готовності майбутніх вихователів може бути успішним за таких педагогічних умов: організація педагогічного процесу у вищому навчальному закладі        на принципах педагогічної взаємодії та співробітництва; упровадження імітаційно-ігрового підходу в навчанні студентів виховувати відповідальну особистість дошкільника; створення психологічного комфорту, забезпечення ситуації успіху для кожного студента, надання свободи вибору способів вирішення навчальних завдань.

У другому розділі «Дослідно-експериментальна програма формування готовності студентів до виховання відповідальності в старших дошкільників у навчально-виховному процесі педуніверситету» здійснено аналіз стану педагогічної практики в дошкільних навчальних закладах, розкрито організацію експериментального дослідження впливу створених педагогічних умов на якість формування готовності майбутніх вихователів до виховання відповідальності в дошкільників, висвітлено результати формувального експерименту, наведено методичні рекомендації щодо впровадження системи роботи з формування готовності студентів до виховання відповідальності особистості дошкільника.

На етапі констатувального експерименту         виявлялися стан готовності вихователів дошкільних закладів до виховання відповідальності у дітей        та рівні сформованості готовності студентів спеціальності «Дошкільне виховання» до виховання відповідальності в старших дошкільників                за визначеними показниками.

Вияв ступеню сформованості мотиваційно-ціннісного критерію готовності студентів до виховання відповідальності в старших дошкільників здійснювалося за допомогою анкетування, використання методики «Ціннісні орієнтації» М. Рокича та методики І. Беха щодо визначення типу взаємодії майбутніх вихователів з дітьми, модифікованих згідно з темою дослідження. Результати показали, що мотиваційно-ціннісний компонент готовності до виховання відповідальності мають високий рівень 23,2 % обстежених, достатній – 32,3 %, низький – 44,5 %.

Для вияву рівнів сформованості наступних двох критеріїв (когнітивного й операційного) за визначеними показниками було проведено контрольний зріз знань і вмінь студентів. Стосовно когнітивного компонента сформованості готовності, то слід зазначити, що високий рівень властивий 6,5 %, достатній – 21,5 %, низький – 72 % студентів. При цьому не виявлено високий рівень операційного компонента готовності студентів до виховання відповідальності. Достатній рівень показали 43,7 % із загальної кількості обстежених, низький – 56,3 % студентів.

Останнім показником визначення рівня сформованості готовності майбутніх вихователів до виховання відповідальності в старших дошкільників ми виділили особистісний критерій. Рівень сформованості таких показників, як гуманність, відповідальність, емпатійність, педагогічне спілкування й рефлективність визначено за допомогою методу експертних оцінок. До числа компетентних суддів було зараховано викладачів, кураторів академічних груп і вихователів дошкільних навчальних закладів, де студенти проходили педагогічну практику. Для виявлення рівня педагогічного такту застосовано тест “Чи сформований у Вас педагогічний такт” у модифікації Р. Калініної. На високому рівні особистісний компонент сформовано у 2,5 % студентів, на достатньому – 39,2 %, на низькому – 58,3 %.

З усіх обстежених студентів лише 8,1% мають високий рівень усіх компонентів готовності. 34,2 % виявили достатній рівень. У 57,7 % студентів зовсім не сформоване це складне особистісне утворення (рис. 1).