ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено об’єкт, предмет, мету, завдання, основні напрями дослідження, розкрито наукову новизну й практичне значення отриманих результатів, наведено відомості про апробацію та впровадження результатів.
У першому розділі «Теоретико-методичні засади проектування дистанційного навчання математики у ВНЗ» розглянуто теоретичні й методичні основи досліджуваної проблеми, визначено специфіку поняття «дистанційне навчання», класифіковано його визначення, проаналізовано загальнодидактичні принципи дистанційного навчання, виокремлено основні етапи педагогічного проектування, з’ясовано роль і місце ІКТ у методичній системі дистанційного навчання математики (МСДНМ), проаналізовано психолого-педагогічні особливості використання інформаційно-комунікаційних технологій у дистанційному навчанні й проектування МСДНМ, запропоновано концепцію проектування МСДНМ і побудувано методичну систему дистанційного навчання математики у ВНЗ.
Проведений ретроспективний аналіз поняття «дистанційне навчання» дозволив виділити п’ять основних підходів до трактування ДН. У результаті аналізу з’ясовано, що визначення ДН О. Андреєва і В. Солдаткіна є багатогранним і охоплює майже всі погляди на ДН. Тому саме це визначення взято в дослідженні за основу й конкретизовано. Дистанційне навчання розуміємо як цілеспрямований процес інтерактивної взаємодії активних суб’єктів навчання (тьютора та слухачів) на всіх етапах навчального процесу, що ґрунтується на використанні інформаційних технологій, реалізується за певною методичною системою та не залежить від розташування учасників у просторі й часі.
Особливість ДН полягає не лише в тому, що подання та обмін навчальною інформацією відбувається переважно за допомогою засобів інформаційних технологій, а й у тому, що зазнають змін усі елементи методичної системи. Установлено, що компоненти традиційної методичної системи також можна застосовувати у ДН з урахуванням сучасного рівня розвитку методики навчання предмета й при цьому зміст елементів методичної системи має відповідати принципам дистанційного навчання.
На основі проведеного аналізу наукових праць сформульовані основні принципи ДН, на яких ґрунтується методична система дистанційного навчання математики. До кожного з виділених принципів визначені завдання щодо його реалізації в запропонованій методичній системі дистанційного навчання (МСДН) через певний дистанційний курс (ДК).
У дисертації дистанційний курс визначається як електронний засіб навчального призначення, який знаходиться в мережі Інтернет і набуває специфічних властивостей. Аналогічно до класифікації електронних засобів навчального призначення проведено класифікацію дистанційних курсів за: функціональною ознакою; структурою; організацією тексту; характером інформації; формою викладання; цільовим призначенням;еквівалента; природою основної інформації; технологією розповсюдження; характером взаємодії користувача та електронного видання.
На підставі аналізу наукових праць зроблено висновок про те, що основою дистанційних курсів є електронні курси, які стають дистанційними через занурення в оболонку програмних засобів, підпорядковуються певній методичній системі ДН.
Аналіз праць багатьох авторів дозволив визначити середовище дистанційного навчання як систему інформаційно-комунікаційних і традиційних засобів, спрямованих на організацію та проведення навчального процесу, орієнтованого на особистісне навчання в умовах інформаційного суспільства.
Уточнено розуміння поняття «система дистанційного навчання», яке часто використовується в технічній літературі, але досі не має чіткого визначення. Підкреслено, що система ДН є лише технічною оболонкою, спеціалізованим програмним засобом, в якому розроблені і створені дистанційні курси. Вона ефективно реалізує обов’язковий елемент якісного
ДК – мультимедіа і надає найширші можливості реалізації різних навчальних функцій, зокрема забезпечення інтерактивності в гіпертекстовому середовищі за різноманітними технологіями.
У процесі дослідження психолого-педагогічних особливостей дистанційного навчання з’ясовано, що інтенсивне використання ІКТ впливає на зміну парадигми навчання: якщо раніше пріоритет надавався діяльності викладання, тепер він чітко визначається за діяльністю навчання. Стара схема «викладач – підручник – студент» замінюється новою «студент – навчальні засоби – викладач». Завданням дистанційного викладача стає відбір таких методів, форм і засобів навчання, які не тільки дозволяли б засвоювати необхідні готові знання, а й навчили самостійно здобувати їх з різних джерел, формувати власний погляд, аргументувати його, використовувати наявні знання як метод для отримання нових знань.
З огляду на це потребують перегляду методики навчання, основою яких має стати плідна співпраця викладача і студента, яка передбачає самореалізацію кожного. Як ефективний засіб, що поєднує розвиток і технологічних, інформаційних, і дидактичних, методичних складових навчального процесу, ми розглядаємо навчально-інформаційний методичний комплекс (НІМК). Він інтегрує властивості, необхідні для різних форм навчання, і синтезує продуктивні методичні й інформаційні технології (С. Грушевський, А. Архипова). Відмінність НІМК від звичайного навчально-методичного комплексу в тому, що істотним компонентом його структури є дидактичне комп'ютерне середовище, орієнтоване як на локальні, так і на мережеві варіанти інформаційних технологій. Для дистанційного навчання нами визначено такі основні функції НІМК: змістовну, навчально-методичну, інформаційно-технологічну і крос-формову.
Методичну систему за усталеним тлумаченням розуміємо як систему навчання предмета, що враховує єдність цілей, принципів та обраної відповідно до них сукупності компонентів (змісту, методів, засобів і форм навчання), необхідних для цілеспрямованого функціонування процесу навчання предмета (О. Лобанова). При цьому акцентуємо увагу на тому, що формування методичної системи дистанційного навчання передбачає наявність нових суб’єктів та інформаційного середовища, також включених до структури методичної системи дистанційного навчання.
Проаналізувавши різні підходи до визначення поняття «педагогічне проектування» й виокремивши основні його етапи, розуміємо педагогічне проектування (ПП) як елемент системної індивідуальної чи групової педагогічної діяльності, який складається з етапів моделювання, проектування й конструювання та спрямований на обґрунтування шляхів реалізації педагогічних ідей (Т. Подобєдова і В. Безрукова).
Відповідно до вищевказаного, сформульовані принципи проектування методичної системи дистанційного навчання, а саме: принцип поетапного проектування МСДН; інтеграції змісту психологічних, дидактичних, інформаційних і методичних складових проекту МСДН; декомпозиції проекту
МСДН; взаємодоповнюваності функцій НІМК як провідного компонента МСДН; домінантності особистості суб’єкта навчання; сприяння саморозвитку й самореалізації особистості студента; спрямованості проекту МСДН на організацію інтерактивної діяльності студентів; сприяння МСДН творчій співпраці всіх суб’єктів ДН; використання максимальних можливостей ІКТ.
Реалізуючи особистісно-орієнтований підхід до навчання, здійснено образне порівняння виховання, розвитку і навчання особистості з процесом вирощування унікальної рослини і проведено аналогію дистанційного навчання математики у ВНЗ з основними етапами розвитку рослини. З урахуванням особливостей обраних в дослідженні етапів проектування методичної системи дистанційного навчання математики фігуральне порівняння допомогло конкретизувати цілі кожного етапу, побудувати «дерево цілей» проектування МСДНМ (рис.1), визначити основні компоненти МСДНМ, їхні взаємозв’язки, а також подати їх у документі проекту МСДНМ (рис. 2).
Наголосимо, що побудована концепція проектування методичної системи дистанційного навчання математики зорієнтована на підвищення ефективності самопізнавальної діяльності студентів ВНЗ при вивченні математики через упровадження в навчальний процес дистанційних курсів і їхнього спеціального виду – мультимедійних дистанційних курсів з високим рівнем інтерактивності.
У другому розділі «Методика розробки та впровадження дистанційних курсів з математики у ВНЗ» подані зміст і методика проектування мультимедійного дистанційного курсу з високим рівнем інтерактивності (МДКВРІ), висвітлені результати експерименту щодо впровадження МДКВРІ й методичної системи дистанційного навчання математики у вищі навчальні заклади. Спираючись на дослідження В. Кухаренка, В. Вернадського до основних складових дистанційного навчання віднесено: відкритість, комп’ютерне забезпечення, активність спілкування, належне дидактичне забезпечення форм навчання.
Дистанційне навчання реалізує ідеї вчених про надання людині можливостей якнайшвидшого отримання інформації і дозволяє організувати відкритий навчальний процес у глобальному масштабі. Це звільняє студента навіть від просторової та часової залежності.
Установлено важливість використання в навчальному процесі сучасного комп’ютерного забезпечення, необхідності систематичної самостійної роботи студентів з ІКТ, електронними базами даних, мультимедійними засобами. Види забезпечення ДН класифіковані на: організаційне, програмне, технічне, інформаційне, методичне.
Констатуємо, що основні положення дистанційного навчання збігаються з ідеями гуманістичної педагогіки, в якій студент і викладач виступають активними, свідомими і рівноправними суб’єктами навчально-виховного процесу. А останній будується таким чином, щоб забезпечити комфортне навчання. Оскільки навчання – соціально активний процес і його соціальна функція посилюється технологіями, дистанційне навчання запрограмоване на активне спілкування суб’єктів навчального процесу.
| 
