ПЕДАГОГІЧНІ ЗАСАДИ ПРОФЕСІЙНОЇ ОРІЄНТАЦІЇ СТАРШОКЛАСНИКІВ У НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОМУ ПРОЦЕСІ ПРОФІЛЬНОГО ЛІЦЕЮ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження, визначено його об’єкт, предмет, мету та завдання, викладено основні положення концепції та визначено методологічні засади, методи дослідження; розкрито його наукову новизну, теоретичне і практичне значення, відображено відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження, представлено структуру дисертації.

У першому розділі «Допрофесійна підготовка старшокласників в умовах профільного навчання як педагогічна проблема» розкрито науково-теоретичні засади профорієнтаційної роботи зі старшокласниками в умовах розвитку сучасної освіти, дано визначення допрофесійної підготовки та профорієнтації старшокласників; обґрунтовано концептуальні підходи до профорієнтації старшокласників профільного ліцею; висвітлено суть ціннісно-гуманістичного підходу як фактора успішної профорієнтаційної роботи; розкрито характеристику та «інтегровану компетентність» випускника ліцею як особистості, зорієнтованої на вибір професії вчителя іноземної мови; обґрунтовано її складові та рівні сформованості.

Встановлено, що в умовах переходу України до ринкової економіки, входження до європейського освітнього простору особливого значення набуває підготовка підростаючого покоління до свідомого вибору професії, що є запорукою подальшого інтересу до неї, творчих професійних пошуків, високопродуктивної праці та морального задоволення. Цьому сприяє система неперервної професійної освіти на гуманістичних засадах, під якою слід розуміти систематичну діяльність, спрямовану на отримання та вдосконалення знань, умінь і навичок як у різноманітних загальних і спеціальних навчальних закладах, так і шляхом самоосвіти.

Виявлено, що підготовка учнів у загальноосвітній школі, особливо в сільській місцевості, не забезпечує їм в достатній мірі широких можливостей професійного вибору та вступу до вузу відповідно до потреб ринку праці. При цьому особливі вимоги висуваються до підготовки випускників інноваційними навчальними закладами (ліцеї, гімназії тощо).

Констатовано, що у вітчизняній педагогічні практиці роль ліцеїв полягає у забезпеченні профільного навчання, створенні передумов формування професійної компетентності учнів у вибраних освітніх галузях, їх допрофесійної спеціалізації, що дає змогу реалізувати потребу в творчому розвитку особистості та формуванні інтелектуальної еліти суспільства. Доведено, що сьогодні їх існування супроводжується певними труднощами: форма фінансування не є досконалою, помітне недостатнє науково-методичне забезпечення, не завжди здійснюється раціональне використання інноваційних педагогічних технологій, недосконала система оцінювання компетентностей випускників і прогнозованого результату їх допрофесійної підготовки тощо. Означене дозволяє зробити висновок про необхідність цілеспрямованої підготовки старшокласників до професійного вибору та до навчання за обраною професією. Це, у свою чергу, вимагає розробки науково- обґрунтованих педагогічних засад професійної орієнтації у межах допрофесійної підготовки в ліцеї, і, як наслідок, відповідних змін у її змісті, формах і методах.

Допрофесійна підготовка автором розглядається як комплекс заходів з підготовки учнів до праці в системі диференційованого навчання, спрямованого на формування готовності особистості до професійного навчання у спеціальному закладі та до самої подальшої професійної діяльності. Встановлено, що в умовах ліцею можна не лише практично реалізувати програми підготовки майбутніх спеціалістів, а й розвивати їхні творчі якості та потяг до дослідницької діяльності.

В процесі обґрунтування педагогічних засад профорієнтаційної роботи ми спиралися на специфічні вихідні положення допрофесійної підготовки старшокласників: виявлення механізму допрофесійного розвитку старшокласника; мотивація саморозвитку; врахування психофізіологічних особливостей; визначення наявного рівня інтелектуальної та мисленнєвої активності; забезпечення інтегративності та міжпредметних зв’язків у процесі викладання дисциплін; опора на емоційну сферу старшокласників; прогностичне моделювання мети, завдань, змісту, організаційних форм і методів професійної орієнтації; створення відповідного розвивального соціально-освітнього середовища.

На основі вивчення психолого-педагогічної літератури (Є. Клімов, А. Маслоу, П. Міллер, В. Моргун, Є. Павлютенков, Б. Федоришин, Дж. Холланд та ін.) окреслено сутність поняття «профорієнтація» як галузі знання, що за змістом і методами є психолого-педагогічною, за сферою діяльності – соціальною. У ході теоретичного аналізу питань підготовки старшокласників до свідомого вибору професії (Г. Балл, І. Бех, Г. Костюк, С. Максименко, В. Моляко, С. Чистякова та ін.) обґрунтовано власне визначення поняття «професійної орієнтації старшокласників профільних ліцеїв». Під ним ми розуміємо комплексну програму цілеспрямованих навчально-виховних дій і спеціальних виховних заходів, спрямованих на свідомий вибір педагогічної професії, що вимагає не тільки розуміння суспільної її значущості, особистісного бажання, а й правильної оцінки своїх психофізіологічних можливостей щодо здійснення професійної діяльності у майбутньому.

Наголошено, що однією із засад успішної орієнтації на майбутню професійну діяльність у ліцеї є створення відповідного середовища. Це передбачає впровадження чіткої цілісної системи взаємопов’язаних компонентів профорієнтаційної роботи: професійної освіти, професійного консультування, професійної діагностики та активізації стійкого комплексу інтересів і мотивів щодо вибору майбутньої професії. Кінцевим результатом профорієнтаційних впливів на особистість було виділено її професійне самовизначення, що розглядається як позиція людини щодо конкретної професії, якою вона цікавиться, та усвідомлення можливостей власної професійної самореалізації у сучасному суспільстві.

Окреслення педагогічних засад профорієнтаційної роботи зі старшокласниками передбачало опору на постулати системи професійної орієнтації: створення умов для полегшення молодій людині можливостей вибору професії та напряму навчання, переходу її від навчання до професійної діяльності; допомога в побудові перспективних і реальних життєвих планів; сприяння перетворенню старшокласника з об’єкта виховання на суб’єкт; охоплення профорієнтаційною діяльністю всього періоду професійного розвитку людини, в тому числі допрофесійної підготовки; акцент не лише на матеріальному аспекті професії, а й на суспільному, його зв'язку з вдосконаленням особистості; сприяння такому вибору, який би відповідав індивідуальним очікуванням і можливостям особистості та приносив користь суспільству; перетворення професійного рішення на процес, який би наближав людину до найбільш відповідної для неї професії; створення можливостей для ознайомлення молоді з різними видами праці для того, щоб прийняття рішення про вибір професії було самостійним, реальним, побудованим на знаннях про себе та обрану професію.

Виявлено, що сучасні методики допрофесійної підготовки (Г. Балл, Н. Кнорр, Б. Федоришин, Я. Цехмістер та ін.) базуються на ряді концептуальних підходів. При окресленні науково-обґрунтованих педагогічних засад профорієнтаційної роботи особливу увагу звернено на: концепцію конструктивізму як основу розвивального й особистісно орієнтованого навчання і виховання, де знання-уміння-навички є комплексним засобом самореалізації особистості; синергетичну парадигму, що вимагає залучення учня до процесу пошуку, орієнтацію на процес самозростання, тривимірне навчання, перетворення учнів на продукт власної діяльності; акмеологію як систему знань про саморозвиток людини, самореалізацію її творчого потенціалу в процесі діяльності, фактори, що сприяють або заважають росту професіоналізму.

Встановлено, що системний підхід до процесу професійної орієнтації старшокласників у профільному ліцеї обумовлює наявність цілеспрямованої системи роботи, актуалізує принцип неперервності та наступності освіти в системі допрофесійної та професійної підготовки фахівців, дозволяє розглядати професійну освіту комплексно, цілісно, а майбутнього спеціаліста – компетентним і мобільним.

У ході дослідження означено, що особистісно-діяльнісний підхід до розвитку задатків і здібностей орієнтує на активний характер навчання та мислення, вимагає розгляду вибору професії з точки зору розвитку особистості в процесі виконання нею різних видів діяльності. Особистісно-орієнтований підхід актуалізує принцип індивідуалізації як умову найбільш повного врахування творчого потенціалу кожного індивіда, принципи демократизації, вибору, гуманізації, інтеграції та ін.

Доведено, що виховний підхід у процесі профорієнтації враховує професійну спрямованість особистості як мету спеціально організованих виховних впливів, а психологічний підхід характеризує професійну орієнтацію як двохкомпонентне психологічне явище (формування професійних намірів, прийняття рішення про професійний вибір). При цьому з’ясовано, що педагогічний підхід щодо розвитку творчості у діяльності вимагає прояву всіх здібностей старшокласника, необхідності врахування у процесі організації навчальної діяльності у профільному ліцеї рівня сформованості професійних умінь на кожному етапі становлення майбутнього фахівця.

Вивчення практики професійної орієнтації старшокласників дозволило обґрунтувати ціннісно-гуманістичний підхід як особливу педагогічну засаду та умову успішного вдосконалення освітньо-виховного процесу в профільних ліцеях. Розгляд гуманістичної парадигми виховання (Т. Аболіна, І. Бех, Л. Виготський, А. Макаренко, Д. Пащенко, В. Сухомлинський та ін.) окреслив необхідність підготовки майбутнього професіонала, розвиток його як особистості, формування його професійної культури, професійного мислення, вольових якостей, відповідальності, базуючись на усвідомленні ним гуманістичних принципів, розвитку соціальної грамотності, сукупності сформованих адекватних ставлень до соціуму та до себе самого, до професії, праці, техніки, економіки, екології тощо. Встановлено, що гуманізація професійного становлення учнів старших класів передбачає: надання переваги їхньому «особистісному началу», формування готовності до трудової діяльності, що поєднується з турботою про найкращу реалізацію можливостей кожного суб’єкта, ефективний вияв індивідуальної своєрідності у різних сферах діяльності. Зазначені твердження покладено в основу розуміння виховання, як гуманістично спрямованого процесу, де учень є суб’єктом культури та власної життєтворчості, носієм моральних, етичних, світоглядних, трудових цінностей. Це, у свою чергу, обумовило звернення автора до аксіологічних, ціннісних аспектів професійного виховання як процесу формування у старшокласників потреби в праці та професійній діяльності.

Виявлено, що провідним чинником, який впливає на формування у старшокласників ціннісних орієнтацій, виступають інтереси особистості. При цьому «професійний інтерес» визначається як цілеспрямована діяльність особистості, в процесі якої формується спрямованість лише на певну професію, а «професійні наміри» – як прагнення особистості до вибору професії за умови сформованості стійкого професійного інтересу та психологічної готовності до трудової діяльності. На основі означеного зроблено висновок: щоб сформувати у старшокласників професійний намір, необхідно своєчасно виявити та підтримати в них інтерес до професії та розвивати його до тих пір, доки цей інтерес не переросте у професійний намір. За такого розуміння, засвоєні та індивідуалізовані людиною ціннісні орієнтації є чинником її активної творчої професійної мотивації, а професійна орієнтація виступає складовою життєвої орієнтації. Тобто, в основі особистісно орієнтованої допрофесійної підготовки лежить ціннісно-мотиваційний стрижень особистості, що визначає її гуманістичну спрямованість, у тому числі й професійну.

Означені положення лягли в основу розробки характеристики старшокласника – випускника профільного ліцею. При цьому враховано, що обґрунтування характеристики компетентнісних якостей старшокласника вимагає опори на визначення професійної компетентності. Її окреслено як здатність ефективно вирішувати практичні завдання соціалізації особистості, котра розвивається, забезпечення внутрішніх умов діяльнісної інтеграції особистості в суспільство на основі ціннісних орієнтацій, обізнаності з духовним досвідом людей, самопізнання, формування практичних умінь діяльнісної соціально-бажаної самореалізації.

Обґрунтована  інтегрована характеристика компетентнісних якостей враховує зазначені вище показники, що дозволило визначити необхідні та достатні для старшокласника профільного ліцею: особистісні якості та здібності, успішність і рівень самостійності, здатність до рефлексії, предметна компетенція, професійно значущі якості, вмотивованість і готовність до творчої співпраці. Об’єднання означених показників дало особистісне новоутворення, яке було названо «інтегрованою компетентністю». Її представлено як певний потенціал майбутнього студента педагогічного вищого навчального закладу і водночас як міра оволодіння ним елементарними засобами навчальних і виховних дій, орієнтованих на забезпечення допрофесійного саморозвитку особистості. Встановлено, що розвиток інтегрованої компетентності  особистості, дозволяє забезпечити перетворення старшокласника з об'єкта педагогічних впливів на суб'єкт дії.

Відповідно до складових інтегрованої компетентності розроблено безпосередній інструментарій визначення рівнів її сформованості у старшокласника профільного ліцею, де вказаним компонентам надано статусу педагогічних критеріїв оцінювання. Розкриття властивостей та сторін процесу формування інтегрованої компетентності старшокласника визначалося її рівнями: елементарний – наявні лише окремі якості професійної діяльності (володіння елементарними знаннями для виконання педагогічної дії та програмним матеріалом обраного профілю), проте через брак відповідної мотивації продуктивність навчально-виховної діяльності є низькою; базовий – наявна чітка спрямованості дій, їх висока якість, діалогічна взаємодія у спілкуванні; самостійно планує та організовує свою діяльність на тривалий проміжок часу, маючи головним завданням саморозвиток; проявляє бажання активної участі у професійно спрямованій діяльності; показує високі знання з профілю навчання, отримує додаткову інформацію зі спецкурсів, факультативів; творчий – прояв ініціативності та творчого підходу до самоорганізації та саморозвитку; під час спеціально організованої професійної діяльності самостійно конструює елементарні педагогічно доцільні прийоми взаємодії; у діяльності спирається на рефлексивний аналіз; має чітке уявлення про майбутню професію; бере активну участь у педагогічних пробах; володіє предметною компетенцією на високому рівні.

Окреслені науково-обґрунтовані педагогічні засади були враховані у процесі побудови раціонально організованої профорієнтаційної роботи в навчально-виховному процесі профільного ліцею.

У другому розділі «Педагогічні умови організації професійної орієнтації старшокласників профільного ліцею на професію вчителя» проаналізовано рівень сформованості інтегрованої компетентності старшокласників ліцею, описано модель професійної орієнтації старшокласників, оптимальні форми й методи її реалізації на різних етапах; висвітлено механізми відбору та адаптації старшокласників до навчання у профільному ліцеї інтернатного типу; представлено дані експериментальної перевірка ефективності дії моделі професійної орієнтації старшокласників профільного ліцею до вибору професії вчителя іноземної мови.

З метою планування та проведення основної експериментальної роботи було вивчено рівень сформованості інтегрованої характеристики старшокласників ліцею, що визначався за середнім числом прояву усіх показників для кожного респондента. На основі отриманих результатів констатовано, що найбільш значущими професійними якостями вчителя учні (81,3 %) вважають: гуманізм, любов до дітей, толерантність, творче ставлення до роботи, професіоналізм, ерудицію та ін. Поряд з цим значна частина старшокласників, які планують стати вчителями (78,7 %), не замислювалась над такими особистісними якостями, як «емпатія» та «рефлексія» (51,6 % вперше про них чули). Визначення рівнів сформованості інтегрованої компетентності та узагальнення їх за окремими критеріями та показниками показало: 62,8 % учнів проявляють недостатній інтерес до педагогічної діяльності; основна кількість респондентів володіє низьким рівнем розвитку професійно важливих вмінь та якостей (72,3 %); сформованість провідних професійних мотивів (77,7 %) знаходиться на елементарному рівні. Констатовано, що лише 8 % старшокласників розуміють шляхи опанування педагогічної професії та 3 % мають чітку програму дій щодо її здобуття.

Таким чином, аналіз отриманих результатів дослідження показав недостатню сформованість інтегрованої компетентності і дозволив виявити наступне: ефективним процес професійної орієнтації старшокласників у профільному ліцеї може бути лише за умови створення і реалізації цілеспрямованої моделі організації відповідної роботи, що може сприяти оволодінню учнями комплексом спеціальних знань, умінь і навичок з подальшим їх розвитком у процесі майбутньої професійної діяльності, яка представлена на рис. 1.