НИКАНОРОВА ЮЛІЯ ЄВГЕНІЇВНА. ГЕОЛОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ТА РЕЧОВИННІ ОСОБЛИВОСТІ ОРЕОЛІВ ФЕНІТИЗАЦІЇ (на прикладі лінійного Чернігівського карбонатитового масиву Українського щита та його аналогів) : НИКАНОРОВА ЮЛИЯ ЕВГЕНИЕВНА. ГЕОЛОГИЧЕСКИЕ УСЛОВИЯ ФОРМИРОВАНИЯ И ВЕЩЕСТВЕННЫЕ ОСОБЕННОСТИ ОРЕОЛОВ ФЕНИТИЗАЦИИ (на примере линейного Черниговского карбонатитового массива Украинского щита и его аналогов) NIKANOROVA YULIYA YEVHENIYIVNA. GEOLOGICAL CONDITIONS OF FORMATION AND SUBSTANTIAL FEATURES OF HAIR FENITIZATION (on the example of the linear Chernihiv carbonate massif of the Ukrainian Shield and its analogues)

Краткое описание

НИКАНОРОВА ЮЛІЯ ЄВГЕНІЇВНА. Назва дисертаційної роботи: "ГЕОЛОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ТА РЕЧОВИННІ ОСОБЛИВОСТІ ОРЕОЛІВ ФЕНІТИЗАЦІЇ (на прикладі лінійного Чернігівського карбонатитового масиву Українського щита та його аналогів)"

Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Навчально-науковий інститут «Інститут Геології»
На правах рукопису
НИКАНОРОВА ЮЛІЯ ЄВГЕНІЇВНА
УДК 551.1/.4+550.4
ГЕОЛОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ТА РЕЧОВИННІ
ОСОБЛИВОСТІ ОРЕОЛІВ ФЕНІТИЗАЦІЇ
(на прикладі лінійного Чернігівського карбонатитового масиву
Українського щита та його аналогів)
Спеціальність 04.00.01 – загальна та регіональна геологія
Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата геологічних наук
Науковий керівник:
доктор геологічних наук, доцент
Шнюков Сергій Євгенович
Київ – 2015
2
ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ……………………………………… 5
ВСТУП…………………………………………………………………………. 6
Розділ 1. ІСТОРІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ КАРБОНАТИТОВИХ МАСИВІВ
ТА ЇХ ФЕНІТОВИХ ОРЕОЛІВ. ВИБІР ОБ’ЄКТІВ
ДОСЛІДЖЕННЯ…………………………..………………………. 14
1.1. Історія дослідження карбонатитових масивів та їх фенітових
ореолів……………………………………………………………... 14
1.2. Вибір об’єктів дослідження……………………………………… 25
Розділ 2. МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ…………………………………….. 27
Розділ 3. ГЕОЛОГІЧНА ПОЗИЦІЯ ЧЕРНІГІВСЬКОГО ТА ІНШИХ
ДОСЛІДЖЕНИХ КАРБОНАТИТОВИХ МАСИВІВ
ЛІНІЙНОГО І ЦЕНТРАЛЬНОГО СТРУКТУРНОМОРФОЛОГІЧНИХ ТИПІВ ТА МОРФОЛОГІЯ ЇХ
ФЕНІТОВИХ ОРЕОЛІВ.…………………………………………. 30
3.1. Карбонатитові масиви лінійного типу…………………………... 32
3.1.1. Чернігівський карбонатитовий масив…………………… 32
3.1.2. Дубравинський карбонатитовий масив……………...….. 38
3.1.3. Пенченгінський карбонатитовий масив……………...…. 43
3.1.4. Деякі інші карбонатитові масиви лінійного типу………. 45
3.2. Карбонатитові масиви центрального типу…………………….… 48
3.3. Короткі висновки…………………………………………...….….. 60
Розділ 4. МІНЕРАЛОГО-ПЕТРОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА
ФЕНІТОВИХ ОРЕОЛІВ ЧЕРНІГІВСЬКОГО ТА ІНШИХ
ДОСЛІДЖЕНИХ КАРБОНАТИТОВИХ МАСИВІВ
ЛІНІЙНОГО СТРУКТУРНО-МОРФОЛОГІЧНОГО ТИПУ….... 62
4.1. Чернігівський карбонатитовий масив……...……………………. 62
4.2. Дубравинський карбонатитовий масив ……………………...….. 68
3
4.3. Пенченгінський карбонатитовий масив………………...……….. 72
4.4. Короткі висновки…………………………...………...………….... 78
Розділ 5. ГЕОХІМІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФЕНІТОВИХ ОРЕОЛІВ
ЧЕРНІГІВСЬКОГО ТА ІНШИХ ДОСЛІДЖЕНИХ
КАРБОНАТИТОВИХ МАСИВІВ ЛІНІЙНОГО І
ЦЕНТРАЛЬНОГО СТРУКТУРНО-МОРФОЛОГІЧНИХ
ТИПІВ……………………………………………………………… 80
5.1. Чернігівський карбонатитовий масив…………………………… 80
5.2. Дубравинський карбонатитовий масив …………………………. 84
5.3. Пенченгінський карбонатитовий масив………..………………... 86
5.4. Карбонатитовий масив Альньо……………………...…………… 88
5.5. Короткі висновки………………………………………...………... 91
Розділ 6. ЧЕРНІГІВСЬКИЙ КАРБОНАТИТОВИЙ МАСИВ
УКРАЇНСЬКОГО ЩИТА У ЗІСТАВЛЕННІ З ТИПОВИМИ
КАРБОНАТИТОВИМИ МАСИВАМИ ЛІНІЙНОГО І
ЦЕНТРАЛЬНОГО ТИПІВ……………………...………………… 93
6.1. Зіставлення Чернігівського карбонатитового масиву з
типовими масивами лінійного типу (на прикладі
Дубравинського та Пенченгінського)…..…………………….…. 93
6.2. Зіставлення Чернігівського карбонатитового масиву з
типовими масивами центрального типу на прикладі Альньо
(Швеція) ………………………..……………………………….…. 97
6.3. Короткі висновки……...…………………………………………... 103
Розділ 7. АКЦЕСОРНІ МІНЕРАЛИ ФЕНІТІВ ЧЕРНІГІВСЬКОГО
КАРБОНАТИТОВОГО МАСИВУ ЯК ІНДИКАТОРИ
ЗОНАЛЬНОСТІ ЙОГО ФЕНІТОВОГО ОРЕОЛУ……………… 104
7.1. Циркон………………………………………………………...….... 105
7.2. Апатит та сфен……………………………………………….……. 106
7.3. Короткі висновки…………………………………………….…..... 108
4
Розділ 8. ПРОГНОЗНО-ПОШУКОВЕ ЗНАЧЕННЯ ОДЕРЖАНИХ
РЕЗУЛЬТАТІВ…………………………….……………..…….….. 109
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………… 113
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………... 116
5
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
УЩ – Український щит.
БЩ – Балтійський щит.
ВКМ – Воронезький кристалічний масив.
ЧКМ – Чернігівський карбонатитовий масив.
ПКМ – Пенченгінський карбонатитовий масив.
ДКМ –Дубравинський карбонатитовий масив.
РФА (XRF) – рентгено-флюоресцентний аналіз гірських пород та мінералів на
головні та домішкові елементи.
LREE – легкі рідкісноземельні елементи.
HREE – важкі рідкісноземельні елементи.
Символи мінералів
Ab – альбіт
An – анортит
Ap – апатит
Amf – амфібол
Bt – біотит
Cb – карбонат
Cc – кальцит
Cpx – клінопіроксен
Mk – мікроклін
Phl – флогопіт
Pl – плагіоклаз
Qu – кварц
Ric – рихтерит
Sph – сфен
Zrn – циркон
6
ВСТУП
Актуальність теми. У світі відомо сотні карбонатитових комплексів, які
зустрічаються на всіх континентах. З ними пов’язані найкрупніші родовища
флогопіту та вермикуліту, фосфору, ніобію, танталу, цирконію, рідкісних
земель, міді, флюориту, заліза та деяких інших корисних компонентів. В умовах
існуючої у світі тенденції до зростання видобутку і використання рідкісних
металів для потреб виробництва сучасної техніки та розвитку нових технологій
на сьогоднішній день набуває все більшої актуальності пошук та розвідка
родовищ рідкісних та супутніх елементів. Більш того, поступове виснаження
запасів давно відомих та легко доступних родовищ визначає потребу у:
розширенні пошуків, спрямованих на виявлення нових потенційних проявів;
підвищенні ефективності комплексу прогнозно-пошукових процедур, зокрема в
умовах закритих територій; оптимізації підходів до видобутку сировини із вже
менш доступних джерел.
При пошуках родовищ, пов’язаних із карбонатитовими масивами, у складі
комплексу прогнозно-пошукових критеріїв існує потреба більш широкого
використання ореолів фенітизації (метасоматичної переробки вміщуючих
порід), які завжди супроводжують карбонатитові комплекси та за площею
розвинення можуть перевищувати ареали поширення власне тіл карбонатитів та
супутніх їм порід. Загалом проблема полягає в тому, що ідентифікація
приналежності метасоматичних змін до фенітового типу переважно
здійснюється за допомогою петрографічних засобів, що на практиці часто
призводить до дискусійності висновків. Саме тому комплексне залучення даних
щодо структурно-геологічних та композиційних особливостей фенітових
ореолів дозволить значно збільшити розміри пошукової мішені. Не останню
роль у вирішенні цієї проблеми можуть відігравати геохімічні методи, які до
того ж дозволяють підвищити як технологічність комплексу прогнознопошукових процедур, так і достовірність висновків. Очевидною перевагою їх
застосування є можливість однозначної фіксації пов’язаних з фенітовими
7
ореолами геохімічних аномалій, які вказують на наявність карбонатитових
масивів, навіть за умови використання розрідженої та нерегулярної мережі
точок спостереження (відслонень, свердловин) у межах закритих територій, до
яких належить й більша частина Українського щита.
Більшість класичних карбонатитових родовищ характеризуються хорошою
відслоненістю, що дало можливість виявити їх, не приділяючи значної уваги
дослідженню фенітових ореолів, які, до того ж, самі по собі не викликали
особливого практичного інтересу дослідників через відсутність у них
перспективних родовищ або значних рудопроявів. У силу цього на
сьогоднішній день ступінь вивченості фенітових ореолів різко поступається
власне породам карбонатитових масивів (карбонатитам та асоціюючим з ними
лужним та лужно-ультраосновним породам). Так, на фоні досить повної
петрографічної охарактеризованості ореолів фенітизації, існуючі дані щодо
хімічного складу останніх характеризуються недостатньою повнотою, що
інколи пов’язано також з використанням для їх одержання застарілих
аналітичних методів.
Актуальність даної роботи зумовлена необхідністю виявлення важливого у
пошуковому відношенні комплексу засобів ідентифікації метасоматично
змінених порід фенітового типу, що буде сприяти підвищенню ефективності
прогнозно-пошукових робіт, особливо для комплексів лінійного структурноморфологічного типу.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дослідження виконувались у період 2010-2015 рр. у рамках держбюджетних
науково-дослідних тем геологічного факультету Київського національного
університету імені Тараса Шевченка: «Створення прототипу Геологічного
Депозитарію території України та принципових засад його ефективного
використання в якості державного надбання» (№ ДР 0111U006458) (2011-2013);
«Створення геологічного депозитарію північно-західної та центральної частин
Українського щита» (№ ДР 0114U003477) (2014-2015).
Мета. Встановлення структурно-морфологічних особливостей фенітових
8
ореолів лінійних карбонатитових масивів та закономірностей зміни
речовинного складу вміщуючих (вихідних) порід різноманітного складу у
процесі фенітизації, а також розробка рекомендацій щодо вдосконалення
існуючого комплексу критеріїв прогнозування і пошуків карбонатитових
масивів та підвищення його ефективності.
Задачі. Для досягнення поставленої мети вирішувались наступні задачі:
- вибір об’єктів дослідження – типових карбонатитових комплексів
лінійного структурно-морфологічного типу; підбір існуючих даних щодо
комплексів центрального типу (як об’єктів порівняння);
- дослідження геолого-структурної позиції обраних об’єктів
(карбонатитових масивів лінійного та центрального структурно-морфологічних
типів), їх фенітових ореолів, а також морфології та речовинного складу
останніх;
- виокремлення та детальне мінералого-петрографічне дослідження
типових породних різновидів, які характеризують ступені перетворення
провідних та контрастних за складом типів вихідних порід досліджених
лінійних карбонатитових масивів;
- дослідження поведінки всіх петрогенних та широкої гами мікроелементів
у процесі фенітизації порід рами досліджуваних карбонатитових масивів
лінійного та центрального типів за власними та літературними даними,
відповідно;
-зіставлення виявлених закономірностей зміни мінеральних асоціацій та
поведінки хімічних елементів у процесі формування фенітових ореолів
лінійних карбонатитових масивів між собою та з подібними утвореннями
масивів центрального структурно-морфологічного типу;
- дослідження розподілу елементів-домішок у найбільш розповсюджених
акцесорних мінералах з порід фенітових ореолів, які характеризують різні
ступені перетворення провідних та контрастних за складом типів вихідних
порід;
- розробка засобів, які можуть забезпечити підвищення ефективності
9
прогнозно-пошукових робіт, спрямованих на відкриття нових карбонатитових
комплексів у межах закритих територій, до яких належить більша частина
Українського щита.
Об’єкт дослідження. Карбонатитові масиви лінійного структурноморфологічного типу та їх фенітові ореоли.
Предмет дослідження. Структурно-морфологічні, мінералогопетрографічні, геохімічні та мінерало-геохімічні особливості фенітових ореолів
карбонатитових масивів лінійного типу – Чернігівського (Український щит),
Дубравинського (Воронезький кристалічний масив) та Пенченгінського
(Єнісейський кряж), а також масивів центрального типу як об’єктів порівняння.
Обґрунтованість і достовірність наукових положень, висновків і
рекомендацій забезпечуються значним обсягом використаного у роботі
фактичного матеріалу, з якого сформовано комплексний геологічногеохімічний банк даних: геологічні матеріали – карти, схеми, розрізи та плани
ділянок, документація керну бурових свердловин; репрезентативна колекція
зразків (~1000), петрографічних шліфів (~600), геохімічних (~600) та
мінералогічних (60) проб; результати мінералогічного вивчення найбільш
типових мінералогічних проб (55); результати аналітичних досліджень –
кількісного визначення концентрацій всіх петрогенних (~180 аналізів) та
широкої гами мікроелементів (~350 аналізів) у гірських породах, а також
індикаторних елементів-домішок у наскрізних акцесорних мінералах (апатит,
сфен, циркон), вилучених з досліджених мінералогічних проб (~120 аналізів).
Методи досліджень. До складу застосованого комплексу входили наступні
методи: (1) геологічні та структурно-геологічні – аналіз різномасштабних карт,
схем, розрізів, планів родовищ та їх ділянок, а також систематизація та аналіз
наявної документації керну бурових свердловин; (2) петрографічні –
макроскопічне (зразки) та мікроскопічне (прозорі шліфи та аншліфи)
дослідження, в тому числі підтвердження діагностики породоутворюючих
мінералів з використанням електронно-зондового мікроаналізу; (3)
мінералогічні – дослідження найбільш типових мінералогічних проб,
10
діагностика та вилучення з них зразків акцесорних мінералів для аналітичного
дослідження; (4) аналітичні – визначення вмісту всіх петрогенних та широкого
переліку мікроелементів у пробах гірських порід за допомогою методів
титриметричного (“мокра хімія”) та рентгено-флюоресцентного (енерго- та
хвильоводисперсійний варіанти) аналізу, а також індикаторних елементівдомішок у зразках апатиту, сфену та циркону (енергодисперсійний рентгенофлюоресцентний метод).
Наукова новизна.
1. Встановлено, що фенітові ореоли лінійних карбонатитових масивів,
на відміну від масивів центрального структурно-морфологічного типу, зазвичай
характеризуються вираженою морфологічною асиметрією.
2. Підтверджено факт композиційної конвергенції (зближення
мінерального та хімічного складів) контрастних за складом вихідних порід у
процесі фенітизації на породному та мінеральному рівнях.
3. На породному та мінеральному рівнях виявлено геохімічну
зональність фенітових ореолів, розвинених по контрастним за складом
вихідним породам.
4. Підтверджено можливість встановлення приналежності
метасоматичних змін до фенітового типу та ідентифікації типів вихідних порід
за даними про розподіл елементів-домішок у найбільш розповсюджених
акцесорних мінералах.
5. Вперше запропоновано мультиплікативний геохімічний показник
зональності, спільний для досліджених лінійних карбонатитових масивів, який
дозволяє уточнити положення зовнішньої границі фенітового ореолу та оцінити
ступінь перетворення вміщуючих порід. Подібні коефіцієнти, за умови їх
подальшого вдосконалення, можна розглядати як засіб підвищення
ефективності прогнозно-пошукових робіт.
Практичне значення отриманих результатів.
Запропонований у роботі комплексний підхід дослідження фенітових
ореолів з урахуванням структурно-морфологічних, мінералого-петрографічних,
11
геохімічних та мінерало-геохімічних особливостей (асиметрія фенітових
ореолів, конвергенція композицій, розподіл елементів-домішок у найбільш
розповсюджених акцесорних мінералах, запропонований показник зональності
ореолів) спрямований, у першу чергу, на підвищення ефективності геологопошукових робіт за рахунок збільшення розмірів пошукової мішені і більш
достовірної ідентифікації фенітової природи метасоматичних проявів в умовах
закритих територій, до яких належить більша частина Українського щита.
Такий ефект, у разі його досягнення, повинен призвести до оптимізації
собівартості геолого-розвідувальних робіт.
Положення, які захищаються.
1. Фенітові ореоли лінійних карбонатитових масивів, на відміну від
масивів центрального структурно-морфологічного типу, зазвичай
характеризуються нерівномірною потужністю (аж до фрагментарності
проявлення) та морфологічною асиметрією, яка найкраще виражена у випадку
пологого падіння порід комплексу.
2. Еволюція контрастних за складом вихідних порід спрямована до
композиційної конвергенції, яка, очевидно, контролюється складом
фенітизуючого флюїду.
3. Геохімічна зональність фенітових ореолів впевнено простежується на
породному та мінеральному рівнях (акцесорні мінерали), що дозволяє:
встановити приналежність метасоматитів до фенітової групи, ідентифікувати
типи вихідних порід, оцінити ступінь їх перетворення та підвищити
ефективність прогнозно-пошукових робіт за рахунок збільшення розмірів
пошукової мішені.
Особистий внесок. Головні теоретичні положення та практичні
результати досліджень отримано автором особисто під керівництвом наукового
керівника д. геол. н. С.Є. Шнюкова. У опублікованих зі співавторами наукових
працях автору належать: участь у формулюванні мети роботи, постановка задач
дослідження [1, 3, 4, 5, 6]; обробка та інтерпретація аналітичних даних [1, 2, 3,
4, 6]; проведення основної частини мінералого-петрографічних досліджень [3,
12
4, 6]; проведення петрографічної та геохімічної типізації утворень фенітових
ореолів за ступенем метасоматичного перетворення [3, 4, 6]; пошук
репрезентативних даних (літературні джерела) щодо зональності та елементної
композиції фенітових ореолів об’єктів порівняння – масивів центрального типу
[1, 5]; зіставлення морфологічних [1, 5] та речовинних [1] особливостей ореолів
фенітизації карбонатитових масивів контрастних структурно-морфологічних
типів – лінійного та центрального; участь у дослідженні геохімічних
особливостей акцесорних мінералів (циркон, апатит, сфен) із зональних
фенітових ореолів масивів лінійного типу [5].
Апробація. Положення дисертаційної роботи доповідались на таких
наукових конференція (у тому числі міжнародних та за кордоном): науковій
конференції «Теоретические вопросы и практика исследования
метасоматических пород и руд» інституту геохімії, мінералогії та
рудоутворення імені Н.П. Семененка НАНУ (Київ, березень 2012 р.); Х
Міжнародній науковій конференції «Моніторинг геологічних процесів та
екологічного стану середовища» геологічного факультету Київського
національного університету імені Тараса Шевченка (Київ, жовтень 2012 р.); 4-ій
Міжнародній студентській геологічній конференції (Брно, Чеська Республіка,
квітень 2013 р.); Всеросійській молодіжній науковій конференції «Уральская
минералогическая школа – 2013» (Єкатеринбург, Росія, вересень 2013 р.); 5-ій
Міжнародній студентській геологічній конференції (Будапешт, Угорщина,
квітень 2014 р.); XII Міжнародній науково-практичній конференції «Новые
идеи в науках о Земле» (Москва, Росія, квітень 2015 р.); Міжнародній науковій
конференції «Природничі музеї та їх роль в освіті і науці» (Київ, ННІ «Інститут
геології», жовтень 2015 р.).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 6 статей у фахових
наукових виданнях, з яких 5 – у вітчизняних та 1 – у зарубіжному.
Опубліковано 8 тез та матеріалів виступів на наукових конференціях.
Структура та об’єм роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, 8
розділів, висновків та списку використаних джерел загальним обсягом 136
13
сторінок друкованого тексту. Робота супроводжується 32 рисунками, 6
таблицями. Список літератури містить 176 найменувань.
Дисертаційна робота виконана на кафедрі мінералогії, геохімії та
петрографії Навчально-наукового інституту «Інститут геології» Київського
національного університету імені Тараса Шевченка під керівництвом
завідувача кафедри, доктора геологічних наук, доцента С.Є. Шнюкова, якому
висловлюється велика подяка за наданий для роботи фактичний матеріал,
сприяння та постійну допомогу на всіх етапах проведення досліджень. Автор
також щиро вдячний співробітникам кафедри мінералогії, геохімії та
петрографії: кандидату геологічних наук, доценту І.І. Лазарєвій за постійну
увагу та допомогу у виконанні роботи; доктору геологічних наук, професору
О.В. Митрохину за консультативну допомогу у проведенні петрографічних
досліджень; кандидату геолого-мінералогічних наук, старшому науковому
співробітнику, доценту О.В. Андреєву за виконання значного об’єму
аналітичних робіт.

Список литературы

ВИСНОВКИ
Робота була присвячена комплексному дослідженню морфології,
речовинного складу та геохімії процесу утворення фенітових ореолів
карбонатитових масивів лінійного структурно-морфологічного типу, а також
порівнянню їх з фенітовими ореолами карбонатитових масивів центрального
типу.
Отримані автором результати проведеного дослідження можуть бути
зведені у наступні висновки:
1. Фенітові ореоли карбонатитових масивів двох відмінних
структурно-морфологічних типів, лінійного та центрального, характеризуються
різною морфологією, що пов’язано з особливостями будови масивів та їх
тектонічної позиції. Так, на відміну від переважно ізометричних фенітових
ореолів, що оточують масиви центрального типу, ореоли лінійних масивів
зазвичай характеризуються нерівномірною потужністю (аж до фрагментарності
проявлення) та морфологічною асиметрією, яка найкраще виражена у випадку
пологого падіння порід комплексу.
2. Простежені закономірності зміни речовинного складу типових
породних різновидів, які характеризують ступені перетворення провідних та
контрастних за складом вихідних порід досліджених лінійних карбонатитових
масивів (Чернігівського, Дубравинського, Пенченгінського), та особливості
зміни домішкового складу найбільш розповсюджених акцесорних мінералів
(апатиту, сфену) з порід фенітових ореолів названих масивів підтверджують
факт композиційної конвергенції контрастних вихідних порід у процесі
фенітизації на породному та мінеральному рівнях, відповідно. Така
конвергенція у перспективі може бути використана для оцінки ідеалізованої
композиції фенітів максимального ступеня перетворення, рівноважної щодо
фенітизуючого флюїду, що, в свою чергу, може надати додаткові можливості
типізації карбонатитових масивів за рудним навантаженням та джерелом
речовини.
114
3. Геохімічна зональність фенітових ореолів, розвинених по
контрастним за складом вихідним породам, простежується на породному та
мінеральному (акцесорні мінерали) рівнях. Так, за особливостями розподілу у
породах кремнезему та сумарного вмісту лугів серед вихідних порід рами
досліджених масивів виділяються контрастні типи (основні, середні та кислі
для Чернігівського масиву; середні та кислі для Дубравинського; карбонатні та
силікатні для Пенченгінського; середні для Альньо) та відповідні ряди їх
фенітизації, в яких добре простежується ступінь інтенсивності
метасоматичного перетворення. Подібна картина встановлюється і за
закономірностями розподілу елементів-домішок у найбільш розповсюджених
акцесорних мінералах (апатит, сфен), що також дає змогу ідентифікувати типи
вихідних порід рами карбонатитових масивів та прослідкувати геохімічну
зональність фенітового ореолу. Крім того, за особливостями варіації
домішкового складу акцесорних цирконів з порід зональних фенітових ореолів
з використанням існуючих дискримінантних діаграм можливим є встановлення
приналежності метасоматичних змін до фенітового типу.
4. Встановлені закономірності поведінки петрогенних і
мікроелементів у процесі фенітизації різноманітних за складом порід рами
лінійних Чернігівського, Дубравинського та Пенченгінського масивів, а також
масиву центрального типу Альньо відображають особливості процесу
метасоматичного перетворення вміщуючих порід та відмінності в геохімічній
спеціалізації масивів. Для кожного масиву можливе виділення груп елементів з
різним типом поведінки: перерозподіл, привнесення, винос. Подібність набору
елементів груп привнесення дозволяє запропонувати мультиплікативні
геохімічні показники зональності ореолів фенітизації
– спільний для масивів лінійного типу: Kuniv1 = La Ce Sr;
– спільний для масивів Чернігівського та Альньо: Kuniv2 = Sr Ba.
Запропоновані показники: (1) об’єктивно відображають зростання рівня
перетворення вміщуючих порід та дозволяють уточнити положення зовнішньої
границі фенітового ореолу; (2) дозволяють прослідкувати зміну концентрацій
115
головних корисних компонентів (Nb, P, LREE) у процесі фенітизації порід рами
карбонатитових масивів; (3) можуть сприяти більш точній ідентифікації
фенітового типу метасоматичних перетворень; (4) як наслідок вищезазначеного
– сприяють підвищенню ефективності прогнозно-пошукових робіт за рахунок
збільшення розмірів пошукової мішені за межі, які фіксуються прямими
петрографічними дослідженнями.
Таким чином, запропонований у роботі комплексний підхід до вивчення
структурно-морфологічних особливостей фенітових ореолів лінійних
карбонатитових масивів та закономірностей зміни речовинного складу
вміщуючих (вихідних) порід різноманітного складу у процесі їх фенітизації
може розглядатися, у першу чергу, в якості рекомендацій щодо вдосконалення
ефективності існуючого комплексу критеріїв прогнозування та пошуків
карбонатитових масивів. Остання теза є особливо важливою для спрощення
технології та, як наслідок, зменшення собівартості геолого-пошукових робіт в
умовах закритих територій, до яких належить більша частина Українського
щита.
На думку автора, актуальним завданням подальших досліджень може бути
розробка критеріїв розбраковки геохімічних аномалій за приналежністю до
одного з двох структурно-морфологічних типів карбонатитових масивів –
лінійного чи центрального. Вирішення цього завдання можливе за наявності
для фенітових ореолів масивів обох типів геохімічних даних, комплементарних
за набором елементів та репрезентативних як на породному, так і на
мінеральному рівнях.