Балега Анастасія Володимирівна Мінерально-сиро­винна політика і планування геологічного вивчення надр в умовах асоціації з ЄС : Балега Анастасия Владимировна Минерально-сырьевая политика и планирование геологического изучения недр в условиях ассоциации с ЕС

Краткое описание

Балега Анастасія Володимирівна, заступник начальни­ка планово-фінансового відділу Київського національного університету імені Тараса Шевченка: «Мінерально-сиро­винна політика і планування геологічного вивчення надр в умовах асоціації з ЄС» (04.00.19 - економічна геологія). Спецрада Д 26.001.32 у Київському національному універ­ситеті імені Тараса Шевченка

Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Кваліфікаційна наукова
праця на правах рукопису
БАЛЕГА АНАСТАСІЯ ВОЛОДИМИРІВНА
УДК 553.04:351.823](477:4-672ЄС)(043.3)
ДИСЕРТАЦІЯ
МІНЕРАЛЬНО-СИРОВИННА ПОЛІТИКА І ПЛАНУВАННЯ
ГЕОЛОГІЧНОГО ВИВЧЕННЯ НАДР В УМОВАХ АСОЦІАЦІЇ З ЄС
04.00.19 – економічна геологія
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата геологічних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів
і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
А.В. Балега
Науковий керівник - Вижва Сергій Андрійович, доктор геологічних наук, професор
Київ – 2019

ЗМІСТ
ВСТУП………………………………………………………………………… 17
РОЗДІЛ 1 ІНСТИТУЦІЙНЕ ТА НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГЕОЛОГІЧНОГО ВИВЧЕННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ
НАДР…………………………………………………………………………..
22
1.1 Нормативно-правове забезпечення геологічного вивчення
та використання надр в Україні……………………………
22
1.2 Сучасний стан інституційного забезпечення геологічного
вивчення та використання надр в Україні………………..
30
1.3 Міжнародний досвід інституційного забезпечення
геологічного вивчення та використання надр……………
42
Висновки до розділу 1……………………………………………………… 61
РОЗДІЛ 2 МІНЕРАЛЬНО-СИРОВИННА ПОЛІТИКА ТА ОСНОВНІ
ІНСТРУМЕНТИ ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ І ФІНАНСУВАННЯ
ГЕОЛОГІЧНОГО ВИВЧЕННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ НАДР………….. 64
2.1 Сучасна парадигма вітчизняної мінерально-сировинної
політики………………………………………………………. 64
2.2 Загальнодержавні програми розвитку мінеральносировинної бази України як інструмент фінансового
забезпечення геологічного вивчення та використання надр 82
2.3 Оптимізація фінансування стадій геологічного вивчення
надр у вітчизняній практиці………………………………… 101
2.4 Освітньо-науковий супровід геологічного вивчення та
використання надр в Україні………………………………... 110
2.5 Оптимізація системи фінансування і організації
геологічного вивчення надр на прикладі вітчизняних
залізорудних родовищ……………………………………….. 122
Висновки до розділу 2………………………………………………………… 133
стор.
15
РОЗДІЛ 3 РЕГІОНАЛЬНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ Й ВІДТВОРЕННЯ
ВІТЧИЗНЯНОЇ МІНЕРАЛЬНО-СИРОВИННОЇ БАЗИ…………………….. 136
3.1. Класифікація регіонів України за рівнем освоєння та
відтворення розвитку мінерально-сировинної бази……….. 136
3.2. Регіональні програми розвитку мінерально-сировинної
бази в контексті децентралізації та потенційні джерела їх
фінансування…………………………………………………. 146
3.3. Рекомендації щодо запровадження типової місцевої
програми розвитку мінерально-сировинної бази………….. 158
Висновки до розділу 3………………………………………………………… 166
РОЗДІЛ 4 ВИЗНАЧЕННЯ ОПТИМАЛЬНОЇ МОДЕЛІ «ЖИТТЄВОГО
ЦИКЛУ» ВИВЧЕННЯ ТА ПРОМИСЛОВОГО ОСВОЄННЯ РОДОВИЩ
КОРИСНИХ КОПАЛИН ВІТЧИЗНЯНОЇ МІНЕРАЛЬНО-СИРОВИННОЇ
БАЗИ…………………………………………………………………………… 168
4.1. Аналіз тривалості вивчення, параметрів освоєння та
структури запасів родовищ корисних копалин будівельної
сировини в межах Житомирської
області………………………
168
4.2. Обґрунтування оптимальної моделі «життєвого циклу»
вивчення та промислового освоєння родовищ корисних
копалин на прикладі будівельної сировини в межах
Житомирської області……………………………………….. 178
Висновки до розділу 4………………………………………………………… 181
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………… 182
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………….. 184
ДОДАТКИ……………………………………………………………………... 201

Список литературы

ВИСНОВКИ
1. В процесі дослідження зарубіжного досвіду інституційного забезпечення
геологічного вивчення та використання надр виявлено як ряд типових, так і ряд
відмінних функцій для геологічних служб країн ЄС та Австралії. На сьогодні
Державна служба геології та надр України не забезпечує ряд ключових і
прогресивних функцій у сфері надрокористування, таких як: моніторинг
кон'юнктури ринків мінеральних ресурсів, популяризація мінерально-сировинного
комплексу і забезпечення проведення робіт із залучення інвестицій в розвиток МСБ.
Доцільно внести зміни в структуру профільного органу виконавчої влади
доповнивши її відповідними Департаментами.
2. Для вибору джерела фінансування відповідно до стадій ГРР необхідно
зважувати на комплекс ризиків, в тому числі на такі як геологічні та загальні ризики
гірничого бізнесу. Оптимально фінансувати 1 стадію ГРР за рахунок державних
коштів, а 2 та 3 стадії за рахунок недержавних коштів. Можливе виключення для
стратегічно важливих корисних копалин, що безпосередньо впливають на
національну безпеку держави, шляхом визначення їх переліку на законодавчому
рівні.
3. Неоднорідність розподілу корисних копалин в Україні та різний ступінь
їхнього вивчення за територіально-адміністративною ознакою зумовлюють потребу
регіонального вивчення розвитку та відтворення МСБ. Дорожньою картою щодо
таких дій мають стати регіональні програми розвитку МСБ, наявність яких
закріплено законодавчо, але повноцінно не впроваджено. Виявлено системну
відсутність регіональних програм розвитку МСБ. З огляду на запроваджений процес
децентралізації та закріплену законодавчо участь обласних органів влади в
погодженні надання дозволу на користування надр доцільно внести зміни до
Бюджетного кодексу України в частині зарахування частини такого збору до
місцевих бюджетів.
4. Визначено оптимальну модель «життєвого циклу» геологічного
вивчення та промислового освоєння родовищ корисних копалин з урахуванням
183
вимог стадійності на прикладі родовищ будівельної сировини в межах
Житомирської області. Фактичні показники щодо тривалості пошуків і пошуковооціночних робіт, тривалості розвідки та терміну забезпеченості робіт в декілька
разів перевищують оптимальні показники, що свідчить про неефективність
організації та фінансування ГРР відповідно до строків та стадій ГРР. Для
забезпечення промислового значення, рентабельності, окупності розробки запасів
твердих корисних копалин оптимальна послідовність і тривалість складових
життєвого циклу є наступними: геологорозвідувальні роботи, включно з ДПР – 3-5
років, тривалість допромислового періоду, проектування і підготовчих робіт – 1 рік,
вихід на максимальну продуктивність видобутку – 2 роки, загальний період
видобування 45-50 років, термін окупності капіталовкладень – до 3 років.