Курило Марія Михайлівна Ресурсні обмеження в освоєнні родовищ залізних руд в умовах переходу до якісної металургії і нової енергетики : Курило Мария Михайловна Ресурсные ограничения в освоении месторождений железных руд в условиях перехода к качественной металлургии и новой энергетики Kurilo Maria Mikhailovna Resource constraints in the development of iron ore deposits in the transition to high-quality metallurgy and new energy

Краткое описание

Курило Марія Михайлівна, доцент кафедри геології родовищ корисних копалин ННІ «Інститут геології», Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Назва дисертації: «Ресурсні обмеження в освоєнні родовищ залізних руд в умовах переходу до якісної металургії і нової енергетики». Шифр та назва спеціальності 04.00.19 економічна геологія. Спецрада Д26.001.32 Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Кваліфікаційна наукова
праця на правах рукопису
КУРИЛО МАРІЯ МИХАЙЛІВНА
УДК 553.31:553.45
ДИСЕРТАЦІЯ
РЕСУРСНІ ОБМЕЖЕННЯ В ОСВОЄННІ РОДОВИЩ ЗАЛІЗНИХ РУД В
УМОВАХ ПЕРЕХОДУ ДО ЯКІСНОЇ МЕТАЛУРГІЇ І НОВОЇ ЕНЕРГЕТИКИ
Спеціальність 04.00.19 – Економічна геологія
Подається на здобуття наукового ступеня доктора геологічних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів
і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
Курило М.М.
Науковий консультант: Рудько Георгій Ілліч, д. геол. н., д.т.н., д.г.н., проф.
Київ - 2021

ЗМІСТ
Перелік умовних скорочень……………………………………………. 26
Вступ............................................................................................................
.
27
1 Огляд та аналіз раніше проведених досліджень.................................... 35
1.1 Огляд раніше проведених досліджень, які стосуються об’єкту
дослідження................................................................................................ 35
1.2 Аналіз попередніх досліджень щодо доступності і виснаження
мінеральних ресурсів................................................................................. 37
1.3 Проблеми оцінки виснаження вітчизняних корисних копалин............ 43
1.4 Огляд існуючих методик геолого-економічної і вартісної оцінки
залізорудних родовищ............................................................................... 49
Висновки до розділу 1…………………………………………………... 50
2 Значення заліза та базових металів для розвитку
високотехнологічних напрямів економіки та енергетики..................... 51
2.1 Ресурсні обмеження в освоєнні родовищ залізних руд.......................... 51
2.2 Вихідні дані для розрахунку індексів доступності................................ 55
2.3 Визначення індексів доступності залізорудної сировини в умовах
переходу до зеленої енергетики................................................................ 56
2.3.1 Ранжування корисних копалин та визначення їх індексів доступності 58
2.3.2 Визначення інтегрального індексу доступності..................................... 76
Висновки до розділу 1……………………………………………… 87
3 Cучасний стан і передумови розвитку вітчизняної залізорудної бази 89
3.1 Cучасний стан вітчизняної залізорудної бази........................................ 89
3.2. Зовнішні передумови розвитку вітчизняної залізорудної бази............. 93
3.3 Параметри якості вітчизняних залізорудних родовищ та їх
відповідність сучасним технологічним процесам…………………….. 98
Висновки до розділу 3…………………………………………………... 107
4 Геолого-економічна оцінка вітчизняних залізорудних родовищ........ 108
24
4.1 Родовища залізистих кварцитів............................................................... 109
4.2 Родовища багатих залізних руд............................................................... 188
Висновки до розділу 4………………………………………………….. 253
5 Аналіз механізмів підвищення якості вітчизняної залізорудної
сировини та вибір оптимального варіанту............................................... 255
5.1 Основні напрями підвищення якості вітчизняної залізорудної
сировини...................................................................................................... 255
5.2 Техніко-економічні розрахунки по визначеним напрямам ................... 258
5.3 Основні ризики реалізації напрямів із підвищення якості
залізорудної сировини............................................................................... 263
Висновки до розділу 5………………………………………………….. 265
6 Визначення оптимальних кондицій для ефективної розробки
залізорудних родовищ............................................................................... 267
6.1 Основні параметри кондицій вітчизняних залізорудних родовищ...... 267
6.2 Мінімальний промисловий вміст заліза як основний критерій
балансової приналежності ........................................................................ 275
6.3 Визначення мінімального промислового вмісту для вітчизняних
родовищ....................................................................................................... 278
6.3.1 Родовища залізистих кварцитів................................................................ 278
6.3.2 Родовища багатих залізних руд................................................................ 281
6.4 Особливості оцінки мінімального промислового вмісту залізорудних
родовищ на етапі інтенсивного використання надр............................... 284
Висновки до розділу 6………………………………………………… 290
7 Аналіз чутливості ключових параметрів та граничні значення
рентабельної розробки залізорудних родовищ...................................... 292
Висновки до розділу 7………………………………………………….. 301
8 Оцінка запасів магнетитових кварцитів Правобережного району як
перспективної бази для якісної металургії............................................. 303
8.1 Вимоги нових металургійних технологій до залізорудної сировини... 303
25
8.2 Закономірності локалізації залізорудних об’єктів Правобережного
району.......................................................................................................... 306
8.3 Оцінка запасів залізних руд Правобережного району........................... 309
8.4 Вибір кондицій для підрахунку запасів родовищ Правобережного
району…………………………………………………………………… 314
8.5 Експрес-оцінка вартості запасів і ресурсів родовищ і рудопроявів
Правобережного району……………………………………………… 324
Висновки до розділу 8………………………………………………… 330
9 Перспективи комплексного освоєння залізорудних родовищ……..... 332
9.1 Геологічні і технологічні передумови комплексного освоєння
залізорудних родовищ Кривбасу на початку їх відпрацювання.......... 333
9.2 Сучасні особливості комплексного освоєння залізорудних і
техногенних родовищ Кривбасу............................................................... 342
Висновки до розділу 9…………………………………………………... 346
Висновки..................................................................................................... 347
Список використаних джерел.................................................................. 351
Додаток А Додаткові графічні та табличні матеріали до розділу 2
для визначення індексів доступності металів........................................ 387
Додаток Б Список публікацій здобувача за темою дисертації ……… 394
Додаток В Довідки про впровадження результатів дисертаційного
дослідження……………………………………………………………… 409

ВСТУП
Актуальність теми. Залізорудна галузь України є однією із базових складових
вітчизняної економіки, яка забезпечує істотну частку експортних постачань та
валютних надходжень. Актуальність роботи зумовлена зовнішніми та внутрішніми
факторами, які впливають на ефективність розробки родовищ залізистих кварцитів та
багатих залізних руд України. Зовнішніми факторами є:
 розвиток нових металургійних технологій, зокрема, прямого відновлення
заліза, які встановлюють інші вимоги до якості вихідної руди та концентратів;
 інтенсифікація попиту пов’язана з переходом до відновної енергетики, зокрема
при виробництві акумуляторів, виробництві електромобілів та ін.;
 виснаження якісних світових запасів і порушення безпечних ланцюгів
постачання залізорудної сировини спричинили історичні максимуми цін на залізну
руду в 2020-2021 рр.
Результатом зростання попиту і ліквідності заліза є збільшення фактичних і
прогнозних обсягів споживання при переході до відновної енергетики та нової
металургії.
Внутрішніми факторами розвитку залізорудного комплексу є сучасний стан
балансових запасів, кількість яких скорочується, а якість не стає кращою. За кількістю
промислових запасів Україна тривалий період належить до десяти найбільших країн
світу, але за якістю руди вітчизняних родовищ знаходяться на рівні нижче середнього
серед країн - основних виробників залізорудної сировини. Це зумовлено залученням
значної частки бідних руд – залізистих кварцитів, які потребують збагачення.
Аналіз якості товарної продукції вітчизняних залізорудних підприємств показав,
що більшість вітчизняних підприємств виготовляють концентрат з вмістом 65-68%
заліза, залізорудні обкотиші із вмістом 60-65% заліза. Товарна залізна руда
випускається із вмістом 55-64% заліза. Такі якісні характеристики продукції
відповідають вимогам до якості вихідної сировини для виробництва чавуну. Нові
технології виробництва гарячого брикетованого заліза HBI та прямого відновлення
заліза DRI потребують якості 66-70% та 65,5 - 69% заліза у вихідній сировині. Таким
28
чином, головним ускладненням для ефективного відпрацювання вітчизняних
залізорудних родовищ є проблеми якості сировини.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота виконана на кафедрі геології родовищ корисних копалин ННІ "Інститут
геології" Київського національного університету імені Тараса Шевченка в рамках
бюджетних науково-дослідних тем «Розробка моделей різномасштабних геологічних
систем на базі новітніх технологій як теоретичної основи забезпечення приросту
запасів корисних копалин та їх раціонального використання» (державний
реєстраційний номер №0106U005854), «Розробка наукових засад геологоекономічної оцінки стану та перспектив розвитку мінерально-сировинної бази
України» (№0111U006374), а також в рамках науково-технічних проектів Інституту
телекомунікацій і глобального інформаційного простору НАН України, зокрема,
«Обґрунтування геолого-економічних та еколого-геологічних параметрів безпечного
розвитку гірничодобувних районів України (на прикладі Донбасу та Кривбасу)» за
номерами державної реєстрації РК № 0116U006547 і РК № 0117U007138 в рамках
програми НАН України «Мінерально-сировинна база України як основа безпеки
держави».
Проведені дослідження відповідають завданням Загальнодержавної програми
розвитку мінерально-сировинної бази (МСБ) України в період до 2030 року в частині
перспектив вивчення і освоєння родовищ залізних руд.
Мета і завдання дослідження. Метою роботи є розробка та обґрунтування
основних напрямів розвитку вітчизняної залізорудної сировинної бази, зокрема для
запасів залізистих кварцитів і багатих залізних руд, та визначення граничних геологопромислових параметрів рентабельної розробки цих родовищ.
Для досягнення мети поставлено наступні завдання:
• Визначення індексів доступності запасів залізних руд на основі прогнозів
споживання сировини у нових технологічних процесах.
• Оцінка якості промислових запасів залізних руд відповідно до вимог нових
технологічних процесів.
29
• Обґрунтування подальших напрямів промислового освоєння залізорудних
родовищ, які експлуатуються, які забезпечують покращення якості залізорудної
сировини.
• Створення геолого-промислових моделей залізорудних родовищ із
використанням найбільш оптимальних кондицій на мінеральну сировину.
• Підрахунок та вартісна оцінка промислових запасів вітчизняних залізорудних
родовищ.
• Аналіз чутливості мінімального промислового вмісту заліза від вихідних
параметрів оцінки.
• Визначення граничних умов рентабельної розробки вітчизняних залізорудних
родовищ.
Об’єктом дослідження були промислові запаси вітчизняних залізорудних
родовищ, які розробляються, в межах проектних контурів кар’єрів та шахтних полів.
Основні об’єкти дослідження належать до груп розвіданих та попередньорозвіданих
запасів із класифікаційними кодами 111, 121, 122. Додатковими об’єктами були
попередньо розвідані родовища із не встановленим промисловим значенням, а також
запаси супутніх корисних копалин вітчизняних залізорудних родовищ. Зокрема, як
об’єкти в даному дослідженні розглядались окремо запаси родовищ, які
розробляються відкритим способом, Горишнє-Плавнинське, Лавриківське,
Єристівське, Новокриворізьке, Валявкинське, Артемівське, Петрівське, Велика
Глеюватка, Інгулецьке, Скелеватське Магнетитове, Ганнівське, Першотравневе. До
переліку родовищ багатих залізних руд, що розробляються підземним способом, були
включені запаси поля шахти Гвардійська, Тернівська, Октябрська, Гвардійська,
Родіна, рудника ім.Фрунзе, та шахти Ювілейна, а також Переверзівського та
Південно-Білозерського родовищ. Окремо розглядались запаси магнетитових
кварцитів, які розробляються, або можуть розроблятись підземним способом – поля
шахти Орджонікідзе та шахти Першотравневої. Всього до вибірки було включено 28
об’єктів, які переважно розташовані в межах Криворізько-Кременчуцької зони,
зокрема – Криворізького, Правобережного та Кременчуцького рудних районів.
30
Предмет дослідження - геолого-промислові параметри оцінки залізорудних
родовищ, які забезпечують рентабельне і ефективне відпрацювання. Цей перелік
критеріїв включав геологічні, гірничотехнічні, технологічні, економічні, екологічні та
інші чинники, які впливають на вартість запасів та рентабельність промислової
розробки залізорудних родовищ.
Методи досліджень. Для виконання поставлених завдань було використано
комплекс загальнонаукових та спеціальних методів дослідження, а також
інструментів геолого-економічної оцінки: систематизація і класифікація запасів і
ресурсів, статистичні методи (описова статистика, кореляційний, факторний аналіз),
індексні методи, моделювання родовищ та методи підрахунку запасів залізорудних
родовищ (методи вертикальних геологічних розрізів і погоризонтних планів,
геостатистичні методи, методи рентної і нормативної вартісної оцінки залізорудних
родовищ, методи оцінки ризиків, зокрема, аналіз чутливості параметрів якості,
кількості та вартості запасів.
При виконанні досліджень даної роботи було використано наступне програмне
забезпечення:
 статистична обробка матеріалів і візуалізація даних - SPSS Statistics, Tableau
Software;
 моделювання залізорудних родовищ - GEMS, Micromine, Leapfrog Geo;
 проектування геологорозвідувальних робіт та оцінка промислових
залізорудних об’єктів – АВК-5, АС-ПИР.
Дослідження проведені в рамках концепції виснаження надр і мінеральних
ресурсів, які започатковані у роботах Харольда Хотелінга і були розвинуті для
вітчизняної сфери використання надр Шестопаловим В.М., Яковлєвим Є.О. та
Коржневим М.М.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у визначенні граничних
геолого-промислових параметрів рентабельної розробки залізорудних родовищ
України та встановленні взаємозв’язків між цими параметрами.
 Вперше розраховано індекси доступності промислових запасів залізних руд та
інших базових металів в умовах переходу до якісної металургії і відновної
31
енергетики.
 Вперше визначено граничні геолого-промислові параметри рентабельної
розробки залізорудних родовищ та встановлено залежності між вихідними
характеристиками запасів та мінімальним промисловим вмістом заліза в руді.
 Вдосконалено складові рентної оцінки залізорудних родовищ і запропоновано
нові показники рентної оцінки Срент, які визначаються як різницеві (відносні)
показники між фактичним вмістом заліза магнітного Feмагн. та мінімальним
промисловим вмістом Feмагн. індивідуально по родовищам.
 Розширено використання існуючих кондицій якості залізорудних родовищ для
оперативної оцінки з врахуванням вимог нових технологій якісної металургії.
Наукові і практичні результати проведеного дослідження стали також частиною
наукового доробку колективу авторів циклу наукових праць «Використання
природних ресурсів України в умовах екологічних обмежень», що були відзначені
Державною премією України в галузі науки і техніки за 2013р.
Практичне значення одержаних результатів. Результати наукового
дослідження мають велике практичне значення і використовуються при нормативній
і інвестиційній геолого-економічній оцінці залізорудних родовищ України.
Систематизовано основні геолого-промислові параметри освоєння залізорудних
родовищ та визначено їх відповідність сучасним технологічним процесам. Головні
практичні результатти наукового дослідження полягають у наступному:
• Створено геолого-промислові та економічні моделі промислових запасів
вітчизняних залізорудних родовищ.
• Розраховано індекси доступності заліза та інших базових металів із
врахуванням ризиків видобутку і постачання сировини.
• Встановлено інтервали граничних значень якості, собівартості виробництва
залізорудної сировини та ціни її реалізації для рентабельного відпрацювання
залізорудних родовищ.
• За результатами створення геолого-промислових та економічних моделей
залізорудних родовищ проведено оцінку ризиків подальшого освоєння цих
об’єктів.
32
Особистий внесок здобувача. Проведені наукові дослідження самостійно
виконувались автором згідно із поставленими завданнями і обраними методами
протягом 2008–2021 років. Дисертантом обрано і систематизовано об’єкти
дослідження – запаси і родовища залізних руд України – відповідно до поставленої
мети. Методика досліджень обиралась і вдосконалювалась в залежності від геологопромислових особливостей родовищ особисто автором. Дисертант особисто брала
участь у польових і камеральних дослідженнях залізорудних об’єктів Кривбасу, зборі
первинної геологічної інформації, створенні геологічних і геолого-промислових
моделей родовищ у складі колективу Академії гірничих наук України протягом 2008-
2020 років.
Автором самостійно розроблено методику визначення індексів доступності
заліза та інших базових металів з врахуванням періодів забезпеченості промисловими
запасами, темпів споживання металів, ризиків їх видобутку і постачання до
споживачів та екологічних факторів.
Дисертантом самостійно проводився збір, систематизація та аналіз вихідних
даних, первинної та узагальненої геологічної інформації, проведена статистична
обробка матеріалів, сформульовано основні наукові положення і висновки
дослідження.
Особистий внесок автора є у безпосередньому виконанні всіх практичних задач,
обґрунтуванні результатів дослідження та висновків, які стосуються всіх складових
роботи.
Аналіз та обговорення проміжних та фінальних результатів дослідження
проведено спільно з науковим консультантом, доктором д. геол. н., д.т.н., д.г.н., проф.
Рудько Г.І. та керівником відділення геології Академії гірничих наук України
д. геол. н., проф. Плотніковим О.В.
Дисертант висловлює вдячність колегам з ННІ «Інститут геології» та Державної
комісії України по запасах корисних копалин за допомогу в виконанні робіт, участь
яких відмічена в спільних публікаціях. Окремо автор висловлює подяку директору
ННІ «Інститут геології», д. геол. н., проф. Вижві С.А. та канд. геол. н., доц. кафедри
33
геоінформатики Віршилу І.В. за конструктивні зауваження та поради щодо
застосування сучасних підходів при моделюванні родовищ корисних копалин.
Апробація результатів дисертації. Результати наукових досліджень, основні
положення, висновки та практичні рекомендації, які включені до дисертації, було
представлено на міжнародних і вітчизняних наукових конференціях та семінарах:
Наукової міжнародна конференція «Наукові засади геолого-економічної оцінки
мінерально-сировинної бази України та світу», 2011р. Київ; VII та VIIІ Міжнародні
науково-практичні конференції «Проблеми теоретичної і прикладної мінералогії,
геології, металогенії гірничодобувних регіонів», 2010, 2012 р. м. Кривий Ріг;
International Youth Science Environmental Forum “Ecobaltica-2013”, St.-Petersburg.
2013; V Уральский горнопромышленный форум. І научно-практическая конференция
с международным участием Технологическая платформа «Твердые полезные
ископаемые»: технологические и экологические проблемы отработки природных и
техногенных месторождений», г.Екатеринбург, 2013 г.; SGEM 14th, 15th
, 16
th
, 17
th
,
18
th
, 19
th 20th GeoConference on Science and Technologies in Geology, Exploration and
Mining, 2014, 2015, 2016, 2017, 2018, 2019, 2020 рр., Albena, Bulgaria; І-V Міжнародна
науково-практичної конференція «Надрокористування в Україні. Перспективи
інвестування», (Трускавець, 2015, 2016, 2017, 2018, 2019 рр.); ІІ міжнар. наук.-практ.
Інтернет-конференція «Екологія і природокористування в системі оптимізації
відносин природи і суспільства» 19–20 березня. 2015 р. Тернопіль; 15th
, 16
th
, 17
th
, 18
th
, 19
th 20th EAGE International Conference on Geoinformatics – Theoretical and Applied
Aspects, 2014, 2015, 2016, 2017, 2018, 2019, 2020, Kyiv, Ukraine; Monitoring of
Geological Processes and Ecological Condition of the Environment 10–13 November 2020,
Kyiv, Ukraine.
Публікації. За темою дисертації опубліковано 71 наукову працю, серед яких 23
публікації у виданнях, які обліковуються наукометричними базами Scopus та Web of
Science. Перелік публікацій включає 18 статей у фахових періодичних виданнях,
затверджених переліком МОН України, 6 статей у міжнародних журналах або
наукових фахових виданнях України, які входять до міжнародних наукометричних
баз даних, 10 монографій, 2 статті у наукових періодичних виданнях інших держав із
34
напряму, з якого підготовлено дисертацію; 31 публікацію матеріалів і тез доповідей
на міжнародних та всеукраїнських наукових конференціях, 4 публікації в інших
виданнях.
Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу,
огляду літератури, матеріалів і методів досліджень, опису результатів власних
досліджень з їх обговоренням, розділу з узагальнення отриманих результатів,
висновків, списку використаних літературних джерел (368 посилань) та додатків.
Дисертаційна робота викладена на 388 сторінках, ілюстрована 78 рисунками та
містить 41 таблицю.

Список литературы

ВИСНОВКИ
Результати геолого-економічної оцінки та моделювання мінімального
промислового вмісту для вітчизняних залізорудних родовищ дали можливість
визначити граничні параметри їх рентабельної розробки в умовах підвищення вимог
до якості залізорудної сировини. Ці вимоги динамічно змінюються із залученням
нових металургійних технологій та зростаючого попиту на метал при переході до
відновної енергетики.
1. Проведені дослідження засвідчують, що вітчизняні залізорудні родовища
розробляються в умовах інтенсивного використання надр, що спричиняє значні
обсяги погашення промислових запасів і виснаження їх найбільш якісної частини.
Якість товарної продукції більшості ГЗК, які розробляють залізисті кварцити і багаті
руди, не повністю відповідає вимогам нових металургійних технологій.
2. За результатами визначень індексів доступності металів залізо має
значення сукупного індексу доступності IA 0.16, що є нижче середнього рівня і
свідчить про значні ризики безпечних постачань сировини. Значення складових
сукупного індексу, які спричиняють такий рівень є наступними: IA 1 (індексування
за абсолютним річним обсягом металу, що споживатиме енергетика у 2050) -0.5, IA2
(індексування за зростанням попиту 2050 р.на метал енергетичних технологій у
відсотках до поточного рівня) – 1.0, IA 3 (індексування за кількістю технологій
відновної енергетики, де використовують метал) – 0.94, IA4 (індексування за рівнем
кумулятивних викидів CO₂, які пов'язані з виробництвом металу) – 0.5, IA 5
(індексування за терміном забезпеченості промисловими запасами металу) – 0.8, IA 6
(індексування за кількістю країн, які виробляли більше 1% світового виробництва
металу) – 1.0, IA7 (індексування за кількістю країн з максимальної річною часткою
світового виробництва металу) – 0.83, IA8 (розповсюдженість металу в земній корі) –
0.98, IA 9 (рівень вторинної переробки металу) - 1, IA 10 (наявність замінників
металу) – 0.75.
3. За результатами укрупнених техніко-економічних розрахунків
рекомендовано найбільш ефективні напрями покращення якості залізорудної
348
продукції на вітчизняних родовищах з точки зору їх вартості та термінів реалізації.
Для більшості родовищ залізистих кварцитів найбільш оптимальним є варіант
покращення якості вихідної руди за рахунок оптимізації кондицій для оконтурення
балансових запасів. Цей напрям включає актуалізацію кількості і якості запасів із
проведенням детальної геолого-економічної оцінки та наступне коригування проекту
розробки родовища. Основні ризики цього варіанту розвитку пов’язані із частковою
реструктуризацією запасів за промисловим значенням. Ці заходи потребують 1-2
роки для реалізації і найменші капіталовкладення, які можуть бути окупними менше
ніж за 1 рік. Для родовищ багатих залізних руд ефективними напрямами розвитку є
оцінка промислового значення запасів на значних глибинах та оцінка промислового
значення супутніх корисних копалин, в тому числі вміщуючих магнетитових
кварцитів.
4. Залучення до освоєння нових об’єктів обмежено неможливістю отримання
у користування земельних відводів (або вартістю земельних ресурсів), що спричиняє
надлишкові екологічні втрати. З цих причин промислове освоєння якісних запасів
магнетитових кварцитів нерозподіленого фонду надр передбачає застосування систем
підземного видобутку.
5. Для всіх об’єктів розраховано мінімальний промисловий вміст заліза як
основний параметр якості запасів, який має не лише геологічне та технологічне
обґрунтування, як бортовий вміст, але й враховує економічні передумови розробки.
Запропоновані нові складові рентної оцінки родовищ Срент., які визначаються як
різницеві (відносні) показники між фактичним вмістом Fe магн. та мінімальним
промисловим вмістом Feмагн. індивідуально по родовищах.
6. Визначено залежності між вихідними параметрами та мінімальним
промисловим вмістом заліза для кожного родовища. Найбільший вплив на цей
параметр кондицій має собівартість виробництва залізорудного концентрату або
товарної руди. За співвідношенням рівня мінімального промислового вмісту і
собівартості виробництва виділено групи родовищ 1) із найвищим мінімальним
промисловим вмістом заліза і найвищими показниками собівартості є група родовищ
- Артемівське, Петрівське, та ш. Першотравнева; 2) із середніми значеннями
349
мінімального промислового вмісту заліза і собівартості виробництва – родовища
Першотравневе, Горишнє-Плавнинське, Склеватське Магнетитове, Велика
Глеюватка, Валявкинське, Новокриворізьке; 3) із найменшими значеннями
мінімального промислового вмісту заліза і собівартості виробництва – родовища
Інгулецьке, Єристівське та більшість родовищ багатих залізних руд.
7. Проведено аналіз чутливості мінімального промислового вмісту
корисного компоненту в запасах залізних руд від вихідних параметрів (±30% для
кожного параметру) і на основі цього встановлено граничні межі рентабельної
розробки промислових запасів. Для такого аналізу чутливості було застосовано
різницю між мінімальним промисловим і середнім вмістом заліза, яка повинна мати
позитивні значення для балансових запасів.
8. Результати техніко-економічних розрахунків та моделювання
мінімального промислового вмісту засвідчують, необхідність реструктуризації
запасів за промисловим значенням може виникнути при погіршенні показників
доходу і собівартості: 1) більше ніж на 20-25% для родовищ Полтавського ГЗК та
Валявкинського та Новокриворізького родовищ; 2) показників доходу більше ніж на
15-20% і собівартості більше ніж на 25-30% для Інгулецького і Скелеватського
Магнетитового родовищ; 3) при незначних коливання 10%. для Першотравневого і
Ганнівського родовищ.
9. За результатами багатоваріантних розрахунків визначено, що найбільший
ризик втрати промислового значення для великої частки запасів фіксується для
об’єктів підземного видобутку магнетитових кварцитів. Середній ризик втрати
балансової приналежності промислових запасів визначено для родовищ
Артемівського, Петрівського. Саме для цих об’єктів фіксується найвищий
розрахований мінімальний промисловий вміст заліза, пов’язаного з магнетитом, але
й найвища якість і ціна товарного концентрату. Таке співвідношення забезпечує
ефективність освоєння, але характеризується значними ризиками гірничого бізнесу.
10. Родовища багатих залізних руд мають параметри розробки, які
забезпечують ефективне відпрацювання навіть при значних ускладненнях гірничотехнічних умов, які можуть призводити до +30% зростання собівартості.
350
11. Подальший розвиток МСБ вітчизняних залізорудних родовищ може бути
ефективним при покращенні якості товарної продукції (руди і концентратів), яка
містить 67–70 % заліза і оптимізації обсягів видобутку відповідно до потреб нових
ринків.