ДІАЛОГІЧНІСТЬ ЯК ПРИНЦИП СТИЛЬОВОГО МИСЛЕННЯ В МУЗИЦІ 2-ої ПОЛОВИНИ ХХ СТОЛІТТЯ (на прикладі творчості Р. Щедріна) : Диалогичность КАК ПРИНЦИП стилевых МЫШЛЕНИЯ В МУЗЫКЕ второй половине ХХ века (На примере творчества Р. Щедрина)

Краткое описание

ОДЕСЬКА ДЕРЖАВНА МУЗИЧНА АКАДЕМІЯ імені А.В.НЕЖДАНОВОЇ

На правах рукопису

Кучма Олена Петрівна

УДК 78.01/.03+78.071.1

ДІАЛОГІЧНІСТЬ ЯК ПРИНЦИП СТИЛЬОВОГО МИСЛЕННЯ
В МУЗИЦІ 2-ої ПОЛОВИНИ ХХ СТОЛІТТЯ
(на прикладі творчості Р. Щедріна)

Спеціальність 17.00.03 Музичне мистецтво

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата мистецтвознавства

Науковий керівник
кандидат мистецтвознавства, доцент
Розенберг Р.М.

Одеса 2008

ЗМІСТ

ВСТУП ................................................................................................................................ с. 3
Розділ 1. ІСТОРИКО-ТЕОРЕТИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ДІАЛОГІЧНОГО ПІДХОДУ ДО ПРОБЛЕМИ СТИЛЮ......................................................................... с. 10
1.1. Теорії діалогу в філософсько-культурологічній спадщині .................................... с. 10
1.2. Стильові проблеми в сучасному музикознавстві ................................................... с. 34

Розділ 2. ТИПИ ПРОЯВУ ДІАЛОГІЧНОСТІ В МУЗИЧНОМУ ТВОРІ .......... с. 58
2.1. Традиція та новаторство як діалогічний аспект жанрово-стильового формування в сучасній музиці .............................................................................................................. с. 58
2.2. Типи діалогу з „чужим” стилем в музиці ................................................... с. 71
2.2.1. Феномен неостилів в музиці ХХ століття .................................................. с. 71
2.2.2. Полістилістика як метод у музиці останньої третини ХХ століття ....... с. 102
2.3. Типи включення іностильового матеріалу в твір ............................................. с. 117

Розділ 3. ВТІЛЕННЯ ДІАЛОГІЧНИХ ПРИНЦИПІВ У СТИЛІ Р. ЩЕДРІНА ........................................................................................................................................... с. 133
3.1. Особливості стилеутворення в творчості Р. Щедріна ...................................... с. 133
3.2. Традиція та меморіальні жанри в спадщині Р. Щедріна .................................. с. 152
3.3. Стильові особливості концертного жанру в творчості Р. Щедріна ................. с. 177

ВИСНОВКИ .................................................................................................................... с. 204
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ....................................................................... с. 207
ДОДАТОК А.................................................................................................................... с. 231
ДОДАТОК Б..................................................................................................................... с. 239

ВСТУП

Остання третина ХХ століття ще раз, на новому рівні підняла питання стилю, пов’язані з його „буттєвими” ознаками саме в цей час були переглянуті основні його характеристики, насамперед, такі як однорідність та цілісність. Поява в 6070-і роки творів, які порушили закон стильової однорідності та теоретичне обґрунтування явища полістилістики Альфредом Шнітке стали одним із значних поштовхів, які призвели до необхідності перегляду категорії стилю та пошуку нової системи, яка б дозволила дати оновлену історико-теоретичну характеристику цьому явищу. В названому руслі працювала та продовжує працювати значна кількість як вітчизняних, так і зарубіжних дослідників, що свідчить про особливу актуальність проблеми та широту можливих підходів до її вирішення.
Як вважає цілий ряд дослідників, починаючи з кінця 60-их, і особливо в 70-і роки, коли проявилась криза основних концепцій „другої хвилі” авангарду, зростає поліфонізація свідомості та проголошується повернення до „нової простоти” і тонального типу мислення, виникають імпульси до об’єднання „свого” та „чужого” в композиторському тексті. Все це, враховуючи також, що дослідження будь-яких змін в мистецтві, в першу чергу, піднімає проблему взаємодії традиційного та новаторського, а отже пов’язуються з феноменом стилю, призводить до того, що саме стильові проблеми висуваються на перший план як в композиторській творчості, так і в музикознавчих дослідженнях, автори яких прагнуть до осмислення нової стильової ситуації та її історико-теоретичного та загально-культурологічного обґрунтування.
Останнє фундаментальне дослідження А. Кудряшова, присвячене теорії музичного змісту, починається такими словами: «Творіння музики, звертаючись до нас на своїй особливій мові, подібно живим істотам, що мислять та відчувають, закликають до діалогу та розуміння. Цим вони схожі на ту книгу, про яку одного разу сказав Б. Пастернак: „Вона росла, набиралась розуму () і ось вона виросла і така... Книга жива істота. Вона при пам’яті і при здоровому глузді: картини та сцени це все, що вона винесла з минулого, запам’ятала і не згодна забути”» [135, с. 10]. Приведена цитата дозволяє нам відразу виокремити дві проблеми, які постають перед сучасними творцями та дослідниками. Перша з них пов’язана з особливим станом сучасної культури, яка, як і книга Пастернака, прагне увібрати в себе весь існуючий культурний досвід і, навіть, певним чином відтворити його у творіннях, що народжені вже саме сучасним періодом; при цьому вона постійно „закликає” до діалогу та розуміння. Друга проблема пов’язана із змістовністю музичного твору, яка повинна бути втілена творцем та відкрита, прочитана дослідником, читачем чи слухачем. Обидві зазначені проблеми тим чи іншим чином і виводять дослідника до вивчення явища стилю, що є складовою будь-якого твору мистецтва.
На наш погляд, дати правильну оцінку явищу стиля можливо, якщо розглядати його як феномен, в якому надзвичайно широко відображається діалогічність як один з основних принципів функціонування культури ХХ століття. Такий підхід дозволить розглянути явище стилю з точки зору взаємодії в ньому традиційного та новаторського, виявити при цьому масштаби опори на традицію та її переосмислення, долю новаторського. Окрім цього, застосування такого підходу допоможе класифікувати стильові явища ХХ століття, які прямо „провокують” на діалог та, в термінології В. Медушевського, отримали назву інтерпретуючих стилів, а саме неокласицизм, неоромантизм, неофольклоризм, розглянути полістилістику як граничне, відкрито задеклароване вираження діалогу віддалених за часом музичних культур і явищ, що „віддалені” одне від одного певною „соціальною” дистанцією: як-то музика академічна та музика „легка”.
Схожий підхід вже зустрічався в ряді музикознавчих праць. Особливо близьким нам здається концепція роботи М. Лобанової „Музичний стиль та жанр. Історія та сучасність” [148], де здійснюється спроба виявлення психологічних особливостей культурних процесів, які авторка називає, вслід за М. Бахтіним, поліфонічним діалогізмом. Однією з провідних ідей в названій роботі є висунення теорії „змішаного стилю” по відношенню до музики ХХ століття, яка повинна дати ключ до вирішення проблеми культурної спадковості, до осмислення принципів жанрової системи і минулого, і теперішнього, адже в епоху інформаційних вибухів, до яких, безперечно, відноситься минуле століття, сильно зближені як стиль та композиційні фактори, так і жанр та позамузичні явища. Стиль, в даному випадку, як вважає дослідниця, і більше, і менше, ніж стиль в класичному його розуміння: він стає елементом певної культурної множини, існує на межах з іншими явищами, входить в синтетичні структури [148, с. 151]. Певним недоліком даного дослідження є те, що описуючи явища, які відносяться до названого феномену, М. Лобанова так і не дає визначення поняття та обґрунтованого трактування явища стилю в його новому культурно-історичному контексті. В нашому дослідженні, спираючись на культурологічні концепції діалогу ХХ століття, ми спробуємо усунути цей недолік.
Таким чином, актуальність теми дослідження обумовлена новим типом культури ХХ століття, яка ґрунтується на поліфонізмі. По відношенню до музичного мистецтва ця тенденція виявляє себе в своєрідній інтерпретації попереднього історико-стильового досвіду, що на стильовому рівні виливається у формуванні неостилів, полістилістики, в посиленні ролі жанрово-стильового діалогу, у збільшенні ролі охоронної функції традиції при одночасній її взаємодії з функцією перетворюючою, та винесенні митцями „на обговорення” ціннісно-смислового аспекту творчості. Окрім зазначеного, явища мистецтва, які є перетином естетичних, культурних та часових площин, зберігають свою актуальність в усі часи.
Об’єктом дослідження є композиторська творчість та явище композиторського стилю в музиці 2-ої половини ХХ століття.
Предмет дослідження різні типи стильового діалогу як виявлення особливостей стилю музики 2-ої половини ХХ століття.
Мета дослідження полягає у виявленні змісту явища стильового діалогу та його ролі в музиці ХХ століття в співвіднесеності з ціннісним аспектом композиторської творчості та основними тенденціями розвитку мистецтва зазначеного періоду. Відповідно до поставленої мети в дисертації вирішуються наступні головні завдання:
· виявлення певних культурологічних підходів до розгляду стильових особливостей музики ХХ століття з точки зору їх діалогічного характеру;
· уточнення змісту категорії „стиль”;
· визначення основних типів діалогу, що можуть проявляти себе через категорію стилю;
· виявлення культурно-історичних передумов інтенсивного використання стильового діалогу в творчості композиторів 2-ої половини ХХ століття;
· дослідження типів включення іностильового матеріалу в твір та оціночних аспектів у його застосуванні;
· вироблення методологічного підходу до явища композиторського стилю в сучасній музиці та його застосування щодо аналізу творів Р. Щедріна;
· виявлення специфіки прояву стильового діалогу в творчості Р.Щедріна;
· окремим завданням роботи стало дослідження особливостей пізньої творчості Р. Щедріна та визначення стильових ознак жанру концерту як одного з провідних в творчості останніх років.
Наукова новизна та теоретична цінність роботи полягають у наступному:
· cтильові процеси музики ХХ століття простежуються в контексті такої домінуючої тенденції культури минулого століття як поліфонічність, що дозволяє визначити ціннісну роль творчого процесу та співвіднести мистецькі процеси з філософським осмисленням стану сучасної культури;
· відповідно до концепції діалогу М. Бахтіна уточнюється поняття та зміст категорії „стиль”, пропонується та обґрунтовується можливість застосування категорії „стильове мислення”;
· запропонований підхід дозволяє звести до системи особливості стилеутворення в музиці ХХ століття, починаючи від формування творчого напрямку (феномен неостилів) та закінчуючи деякими стилістичними особливостями твору (жанрово-стильові запозичення);
· пропонується підхід до нових стильових утворень в музиці ХХ століття з точки зору двох функцій традиції охоронної та перетворюючої;
· вперше у вітчизняному музикознавстві досліджуються твори Р.Щедріна кінця 80-х початку 90-х років.
Методологія дослідження. В процесі вирішення завдань дослідження були використані та модифіковані відповідно до специфіки предмету роботи різні наукові методи. При вивченні наукової літератури використовувався теоретико-компаративний підхід до обробки джерел; провідними в роботі також стали системно-структурний, історико-стильовий, текстологічний та аналітичний музикознавчий підходи.
Спрямованість роботи зумовила звернення до матеріалів дослідницьких теорій різних галузей науки, а саме до:
· естетико-філософських та культурологічних досліджень, присвячених вивченню культури з точки зору її діалогічного характеру (М. Бахтін, В.Біблер, М. Бубер, Е. Левінас);
· загально-естетичних та музикознавчих історико-теоретичних досліджень, присвячених вивченню проблеми стилю (М. Каган, В. Медушевський, М.Михайлов, С. Скребков, О. Самойленко, А. Хасаншин, В. Холопова);
· музикознавчих праць, які поклали початок діалогічному підходу до проблеми стилю (М. Лобанова, В. Медушевський, О. Самойленко, А.Хасаншин), літератури, присвяченої специфіці стилеутворення в музиці ХХ століття (Г. Григор’єва, І. Коханик, С. Савенко), досліджень з проблем музичного аналізу, в тому числі й аналізу сучасної музики (В.Бобровський, О. Зінькевич, В. Холопова, Ю. Холопов), робіт, присвячених вивченню тих чи інших аспектів творчості Р. Щедріна (Д.Дараган, В. Коміссінський, І. Ліхачова, М. Тараканов, В. Холопова) та ін.
Аналітичною базою дослідження стали твори Р. Щедріна, які створені композитором, в основному, в закордонний період і в зв’язку з цим не отримали достатнього вивчення у вітчизняному музикознавстві. Критерій вибору творів Щедріна базується на тому, що, по-перше, його творчість чи не найширше демонструє стильову „багатоликість” творчої постаті композитора в музиці 2-ої половини ХХ століття та охоплює практично всі неостильові напрямки неофольклоризм (твори частушкового періоду Перший фортепіанний концерт, „Пустотливі частушки”, деякі твори кінця 80-х початку 90-х років), неоромантизм (твори 70-х років, зокрема балети „Анна Карєніна”, „Чайка”, „Дама з собачкою”, романтична музика „Анна Карєніна”, інше), неокласицизм, риси якого виявлені в творах кінця століття (Концерт для труби), що досить часто поєднуються з полістилістикою як методом письма; по-друге, в творчості композитора досить яскраво проявляється охоронна функція традиції, яка виявлена, зокрема, у зверненні до меморіальних жанрів („Музичне принесення”, два Echo), у використанні літургійної моделі („Запечатленный ангел”); по-третє, поряд з іншими досліджуються твори концертного жанру, який за своєю сутністю „запрограмований” на діалог, і є одним з провідних у творчості композитора 80-х90-х років.
Практичне значення дисертації полягає в можливості використання матеріалів дослідження при розробці учбових планів, програм та рекомендацій з курсів історії музики та сучасної музики, аналізу музичних творів, музичної культурології та музичної текстології.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тематика дисертаційного дослідження погоджена з планами роботи кафедри історії музики та музичної етнографії і відповідає змісту перспективного тематичного плану науково-дослідної діяльності ОДМА імені А.В.Нежданової на 2007-2011 роки, зокрема темі №13 „Теорія діалогу в музикознавстві та музична семіологія”. Тема дисертації затверджена на засіданні вченої ради ОДМА імені А.В.Нежданової від 31.08.2005 р., протокол №1.
Апробація матеріалів та результатів дисертаційного дослідження. Дисертація обговорювалася на засіданнях кафедри історії музики та музичної етнографії Одеської державної музичної академії ім. А.В.Нежданової. Основні ідеї та положення роботи були викладені в тезах та доповідях на 12 всеукраїнських та міжнародних конференціях, серед яких: Міжнародна науково-практична конференція „Культура та цивілізація. Схід та Захід” (Одеса, лютий 2004 р.); VI Всеукраїнська науково-теоретична конференція „Молоді музикознавці України” (Київ, березень 2004 р.); Щорічний міжнародний семінар-конференція „Трансформація музичної освіти: культура і сучасність” (Одеса, вересень 2004 р.); Щорічна міжнародна конференція-семінар „Культура та цивілізація. Схід та Захід” (Одеса, квітень 2005 р.); „Еволюційні процеси в музичному мистецтві: від минулого до майбутнього” Всеукраїнська наукова конференція акції „Мистецтво молодих 2005” (Донецьк, квітень 2005 р.); Міжнародна науково-творча конференція „Трансформація музичної освіти і культури в Україні” (Одеса, листопад 2005 р.); Міжнародна науково-творча конференція „Трансформація музичної освіти і культури в Україні”. Пам’яті композитора та видатного діяча музичної культури Одеси К. Ф. Данькевича (Одеса, січень 2006 р.), VIІІ Всеукраїнська науково-теоретична конференція „Молоді музикознавці України” (Київ, березень 2006 р.); Міжнародна науково-творча конференція „Трансформація музичної освіти і культури в Україні” (Одеса, травень 2006 р.); Міжнародна науково-творча конференція „Музичні інформаційні технології: досвід та проблема розвитку” (Одеса, листопад 2006 р.); Третя всеукраїнська молодіжна науково-практична конференція „Проблеми музичного мистецтва: спадщина і сучасність” (Київ, грудень 2006 р.); Міжнародна науково-творча ювілейна конференція „Трансформація музичної освіти: культура та сучасність” (Одеса, грудень 2007 р.).
Провідні положення та висновки дослідження були відбиті у чотирьох одноосібних публікаціях у фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура дисертаційного дослідження. Робота складається зі вступу, трьох розділів, списку використаних джерел та додатків. Обсяг роботи складає 307 сторінок (з них 206 сторінок основного тексту). Список використаних джерел - 299 позицій.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Відповідно до поставлених завдань дослідження можемо зробити наступні висновки:
1. Передумови інтенсивного використання стильового діалогу в творчості композиторів останньої третини ХХ століття вбачаються як у музичних, так і в позамузичних чинниках. До останніх відноситься поліфонізація свідомості та культурного простору в цілому. Музичними чинниками можна вважати продовження тенденцій, що зародились та були характерними для композиторської творчості першої половини століття, в числі яких і зародження неостилів; актуалізація певних фольклорних жанрів. Використання різних типів стильового діалогу має й своє суто практичне обґрунтування воно простимульоване тим, що сучасний композитор втратив свого слухача, а такий діалог служить одним із способів завоювання творцем власної слухацької аудиторії.
2. Основні типи діалогу, що можуть проявляти себе через категорію стилю, зводяться до наступного:
· діалог традиційного та новаторського в композиторському творі, адже культура та мистецтво ХХ століття демонструє нове відношення до традиції, коли „авторитетність” традиції стає для композиторів надзвичайно вагомою;
· адаптація елементів одного культурно-історичного походження в іншому контексті, їх переосмислення, що яскраво проявляє себе на стильовому рівні, насамперед, у формуванні „неостилів”;
· розширення стильового простору твору, яке відбувається:
- за рахунок засвоєння „чужих” традицій в діалозі європейської та східної традиції, національної та інонаціональної, академічної та народної (в творчості Щедріна перші дві практично не виявлені, найважливіше місце займає саме остання);
- у вертикальному розрізі через рух вглиб століть бароко, Ренесанс, Середньовіччя (ця тенденція виявлена, наприклад, в циклах „24 прелюдії та фуги”, „Поліфонічний зошит”, більш опосередковано в „цитуванні” стильових особливостей жанрів опери-серія та опери-буффа в опері „Мертві душі”);
- у входженні у свідомість нових масових жанрів „третього” пласту рок-музики, джазу (джазові імпровізації в Другому фортепіанному концерті);
3. Спираючись на вже існуючі роботи, присвячені дослідженню типів включення іностильового матеріалу в твір та дещо уточнюючи їх, пропонується наступне. У способі введення іностильового матеріалу в текст виділити такі два основних типи як стилістичне співставлення та стилістичну модуляцію, що дасть можливість для подальшої класифікації запозичених лексем. Так, для стилістичного співставлення характерними є такі прийоми як цитата та колаж, для стилістичної модуляції стилізація, наслідування, ремінісценції, художня інтерпретація.
4. Здійснений аналіз деяких творів концертного жанру дозволяє зробити певні висновки щодо стильових ознак концерту в творчості Родіона Щедріна.
По-перше, стиль більшості творів концертного жанру можна визначити як інтерпретуючий. Так, ознаки неофольклоризму, виявлені в наступних творах Першому концерті для оркестру „Пустотливі частушки” та Першому фортепіанному концерті, де фольклорний жанр частушки використаний як основа тематичного розвитку, Другому концерті для оркестру „Дзвони”, який продовжує характерну для російського мистецтва традицію дзвонарства, Третьому та Четвертому концертах для оркестру, в яких фольклорний елемент більш опосередкований, але все ж таки піддається виявленню. Концерт для труби з оркестром демонструє діалог, що відбувається з одного боку з класицизмом, з іншого з неокласицизмом „Класичної симфонії” С. Прокоф’єва. Неоромантизм як рефлектуючий стиль проявив себе в віолончельному концерті Sotto voce concerto.
По-друге, всі твори концертного жанру мають спільну ознаку утворення форми, яка заключається в поєднанні ознак найрізноманітніших класичних форм, інколи без виділення будь-якої з них в якості основної. Все це дає змогу назвати такий тип структурної організації твору полікомпозицією.
По-третє, концертний жанр у творчості Р. Щедріна кінця 80-90-х років постає як жанр, що „пам’ятає своє минуле”, оскільки концерти для солюючих інструментів спираються на установлену, типову для творів концертного жанру структуру лише привносячи в композицію щось нове.
По-четверте, усі відомі твори цього жанру демонструють основний драматургічний принцип їх організації, що основується на контрастному співставленні самостійних темброво-фактурних блоків, тобто на монтажному принципі їх поєднання. Монтажний принцип композиції концертів проявляється і як стилістичний монтаж чи монтаж різностильових пластів. Окрім цього, монтажна техніка письма передбачає, що значна частина життя образу немов залишається поза подіями, що відображені у творі, в композиції показані лише окремі його фрагменти, що вихвачені з подієвого простору. Такий тип драматургії вимагає творчої активності сприйняття, певного передбачування наступних подій та госторої реакції на неспівпадіння очікуваного та реального. На цьому рівні монтажний метод драматургії змикається з ще однією стильовою ознакою творчості Щедріна, а саме з використанням цитатної техніки та різноманітних жанрово-стильових алюзій, які допомагають при сприйнятті „зачепитися” за певні підказки. Але не дивлячись на це, монтажна драматургія все ж передбачає можливість декількох варіантів розвитку подій та їх трактування, і саме це дозволяє говорити про поліфонічність, тобто смислову багатозначність творів композитора.
В цілому дисертаційне дослідження виявило та довело необхідність розгляду стильових проблем музики ХХ століття, а особливо його другої половини, в їх кореляції з однією з магістральних тенденцій культури ХХ століття ідеєю поліфонічного діалогізму. Цей підхід дозволив пояснити та естетично обґрунтувати стильові явища, народження яких продиктоване саме цим типом культури, провести паралелі між музичною творчістю та філософським поглядом на культурно-історичні протиріччя ХХ століття, визначити етичну направленість творчого процесу як одну з домінуючих в музиці 2-ої половини ХХ століття.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аверинцев С.С., Давыдов Ю.Н., Турбин В.Н. и др. М.М. Бахтин как философ: Сб. статей / Рос. академия наук, Институт философии. М.: Наука, 1992. С.111-115.
2. Алексеев Э. Фольклор в контексте современной культуры. М.: Сов. композитор, 1988. 238 с.
3. Арановский М. Вызов времени и ответ художника // Музыкальная академия, 1997, №4. С. 15-27.
4. Арановский М. Концепция музыкального стиля в работах М. К. Михайлова // Михайлов М. К. Этюды о стиле в музыке Статьи и фрагменты/Сост., ред. и примеч. А. Вульфсона. Л.: Музыка, 1990. 228 с., нот.
5. Арановский М. Музыкальный текст: структура и свойства. М., 1998. 343 с.
6. Арановский М. Проблема жанра в вокально-инструментальных симфониях Д. Шостаковича 60-х годов // Вопросы теории и эстетики музыки. Вып.12. Л.: Музыка, 1973. С. 61-96.
7. Арановский М. Проблемы стиля // Советская музыка 1982, №5. С. 98-101.
8. Арановский М. Пятнадцатая симфония Д. Шостаковича и некоторые вопросы музыкальной семантики // Вопросы теории и эстетики музыки. Вып.15. М., 1977. С. 55-94.
9. Арнхейм Р. Новые очерки по психологии искусства / Пер. с нем. Г. Е. Крейдлина. М.: Прометей, 1994. 352 с.
10.Асафьев Б. Книга о Стравинском. Л.: Музыка, 1977. 279 с.
11.Балашова И. О диалогической природе музыкальной мемориальной лирики // Музичне мистецтво: Збірка наукових статей. Донецьк: ТОВ „Юго-Восток, Лтд”, 2006. Вип. 6. С. 22-32.
12.Бахтин М. Вопросы литературы и эстетики. Исследования разных лет. М.: Художественная литература, 1975. 504 с.
13.Бахтин М. Дополнения и изменения к «Рабле» // Бахтин М. Эпос и роман. СПб.: Азбука, 2000. С. 233-285.
14.Бахтин М. Из записей 1970-1971 годов // Эстетика словесного творчества. 2-е изд. / Сост. С. Бочаров. Прим. С. Аверинцева и С. Бочарова. М.: Искусство, 1986. С. 355-380.
15.Бахтин М. Искусство и ответственность // Эстетика словесного творчества. М.: Искусство, 1986. С. 7-8.
16.Бахтин М. К методологии гуманитарных наук // Эстетика словесного творчества. М.: Искусство, 1986. С. 381-393.
17.Бахтин М. К философии поступка // Философия и социология науки и техники: Ежегодник. 1984 1985. М., 1986. С. 80 160.
18.Бахтин М. О Флобере // Бахтин М. Эпос и роман. СПб.: Азбука, 2000. С. 11-193.
19.Бахтин М. Проблема речевых жанров // Эстетика словесного творчества. М.: Искусство, 1986. С. 250-296.
20.Бахтин М. Проблема текста в лингвистике, филологии и других гуманитарных науках // Эстетика словесного творчества. М.: Искусство, 1986. С. 297-325.
21.Бахтин М. Проблемы поэтики Достоевского. Изд. 2-е. Университетская электронная библиотека http://infolio.ast.ru.
22.Бахтин М. Проблемы поэтики Достоевского. Изд. 3-е. М.: Художественная литература, 1972. 470 с.
23.Бахтин М. Проблемы поэтики Достоевского. Изд. 4-е. - М., 1979. 318 с.
24.Бахтин М. Рабле и Гоголь // Вопросы литературы и эстетики. Исследования разных лет. М.: Художественная литература, 1975. с. 490-504.
25.Бахтин М. Слово в романе // Вопросы литературы и эстетики. Исследования разных лет. М.: Художественная литература, 1975. с. 72-233.
26.Бахтин М. Творчество Франсуа Рабле и народная культура средневековья и Ренессанса. 2-е издание. М.: Художественная литература, 1990. 543 с.
27.Бахтин М. Формы времени и хронотопа в романе. Очерки по исторической поэтике // Бахтин М. Эпос и роман. СПб.: Азбука, 2000. С. 11-193.
28.Бахтин М. Человек в мире слова. М., 1995. 144 с.
29.Бахтин М. Эпос и роман // Бахтин М. Эпос и роман (О методологии исследования романа) СПб.: Азбука, 2000. С. 194-232.
30.Бахтин М. Эстетика словесного творчества. 2-е изд. / Сост. С. Бочаров. Прим. С. Аверинцева и С. Бочарова. М.: Искусство, 1986. 445 с.
31.Бахтин: эстетическое наследие и современность. Межвузовский сборник научных трудов. Ч. I. Издательство Мордовского университета, 1992. 176 с.
32.Бахтинология: исследования, переводы, публикации. СПб.: Алтейя, 1995. 374 с.
33.Белоброва О. Принцип виртуозности как фактор музыкального стилеобразования // Київське музикознавство. Вип. 9. Культурологія та мистецтвознавство. К., 2003. - С. 38-47.
34.Бенч О. Фольклоризм у хоровому виконавстві на Україні у 70-80-ті роки ХХ сторіччя // Українське музикознавство. Вип. 22. К.:Музична Україна,1987. С. 31-37.
35.Березовчук Л. Стилевые взаимодействия в творчестве Шостаковича как способ воплощения конфликта // Вопросы теории и эстетики музыки. Вып.15. - М., 1977. - С. 95-119.
36.Библер В. От наукоучения к логике культуры. Два философских введения в двадцать первый век. М.: Политиздат, 1990. 413 с.
37.Библер В. Цивилизация и культура // На гранях логики культуры. М.: 1992. С. 134-153.
38.Біла К. Сучасна українська музика в контексті естетики постмодернізму // Музичне мистецтво: проблеми сучасності. Науковий вісник НМАУ ім. П. І. Чайковського. Вип. 64. Кн. 1. Київ, 2006. С. 6-13.
39.Бобровский В. О некоторых чертах стиля Шостаковича шестидесятых годов. Статья первая // Музыка и современность. Вып. 8. М., 1974.- С. 161-201.
40.Бобровский В. Последнее сочинение Шостаковича // Проблемы музыкальной науки. Сборник статей. Вып. VI.- М., 1985. С. 55-71.
41.Бобровский В. Тематизм как фактор музыкального мышления: Очерки. Вып. 1. - М.: Музыка, 1989. - 268 с.
42.Бонецкая Н. Бахтин М. М. // Культурология. ХХ век. Энциклопедия. Том первый. Санкт-Петербург: Университетская книга, 1998 С. 51-53.
43.Борев Ю. Эстетика. М.: Политическая литература, 1988. 496 с.
44.Бубер М. Я и Ты. М., 1993. 176 с.
45.Бутакова Р. К проблеме традиций и новаторства в советском музыкальном творчестве 20-х годов // Музыка в социалистическом обществе. Вып. 3. Л.: Музыка, 1977. С. 141-156.
46.Валькова В. Поздний период творчества Д. Шостаковича // История отечественной музыки второй половины ХХ века. Учебник / Отв. ред. Т. Н. Левая. СПб.: Композитор, 2005. С. 39-75.
47.Валькова В. Тематические функции стилевых цитат в произведениях советских композиторов // Советская музыка 70-80-х годов. Стиль и стилевые диалоги. Сборник трудов. Вып. 82. М., 1985. - С. 54-79.
48.Варунц В. Музыкальный неоклассицизм. М.: Музыка, 1988. 80 с.
49.Васина-Гросман В. Камерно-вокальное творчество Д. Шостаковича // Советская музыкальная культура. М., 1980.- С. 15-42.
50.Васина-Гроссман В. Новый фортепианный концерт Д.Шостаковича // Советская музыка, 1957, №10. - С. 28-32.
51.Вербицкий А. К вопросу о тематической функциональности современной гармонии (Опыт анализа структуры современного композиторского мышления) // Музыкальное мышление: сущность, категории, аспекты исследования. Сборник статей. К.: Музична Україна, 1989. С. 126-133.
52.Викторова Л. Диалоговая концепция культуры М. М. Бахтина и В. С. Библера // Парадигма: Журнал межкультурной коммуникации. №1. http://res.krasu.ru/paradigma/1/6.htm.
53.Виставкіна О. Вокальний цикл «Сім іспанських пісень» М. де Фальї у контексті перетину фольклорної та професійної традицій // Музичне мистецтво: проблеми сучасності. Науковий вісник НМАУ ім. П. І. Чайковського. Вип. 64. Кн. 1. Київ, 2006. С. 33-40.
54.Волкова Е. Эстетика М. М. Бахтина. М.: Знание, 1990. 64 с.
55.Волошинов В. Марксизм и философия языка // Волошинов В. Философия и социология гуманитарных наук. СПб.: Аста-Пресс LTD, 1995. С. 216-380.
56.Гадамер Г.-Г. Неспособность к разговору // Актуальность прекрасного / Пер. с нем. М.: Искусство, 1991. С. 82-92.
57.Гадамер Г.-Г. О круге понимания // Актуальность прекрасного / Пер. с нем. М.: Искусство, 1991. С. 72-82.
58.Гадамер Г.-Г. Язык и понимание // Актуальность прекрасного / Пер. с нем. М.: Искусство, 1991. С. 43-60.
59.Гегель Г. В. Ф. Манера, стиль, оригинальность // Эстетика. В 4-ёх томах. Т.I. М.: Искусство, 1968. С. 302-309.
60.Генина Л. «Анна Каренина»: театр чувств // Советская музыка, 1972, №10. С. 18-32.
61.Герасимова-Персидская Н. Авторство как историко-стилевая проблема // Музыкальное произведение: сущность, аспекты анализа. Сборник статей. К.: Музична Україна, 1988.- С. 27-33.
62.Герасимова-Персидская Н. Выход к новым принципам пространственно-временной организации музыки в переломные эпохи // Музыкальное мышление: сущность, категории, аспекты исследования. Сборник статей. К.: Музична Україна, 1989. С. 54-64.
63.Гессе Г. Война и мир // Гессе Г. Собрание сочинений. В 8 т. Т. 8: Пер. С нем. М.: АО Изд группа „Прогресс” „Литера”; Харьков: Фолио, 1995. 384 с. С. 51-54.
64.Гете И. В. Собрание сочинений. В 10-ти томах. Том 10. Об искусстве и литературе. Пер. с нем. М., 1980. 510 с.
65.Гильдинсон Л. К проблеме единства стилей в произведениях А. Шнитке 70-х годов // Советская музыка 70-80-х годов. Стиль и стилевые диалоги. Сборник трудов. Вып. 82. М., 1985.- С. 80-104.
66.Гончаров А. Неофольклор як художньо-естетичне явище в музичному мистецтві // Музичне виконавство. Книга 7. Науковий вісник. Вип. 18. Київ, 2001. С. 37-48.
67.Гржибек П. Бахтинская семиотика и московско-тартуская школа // Лотмановский сборник 1. М.: ИЦ Гарант, 1995. С. 240-259.
68.Григорьева Г. Владимир Рябов: полистилистика или единый стиль // Советская музыка 1989 №9. С. 20-26.
69.Григорьева Г. Из наблюдений над ранним стилем Д. Шостаковича // Проблемы музыкальной науки. Сборник статей. Вып. II. М., 1973. С. 133-149.
70.Григорьева Г. Некоторые аспекты анализа музыкальных произведений в системе современных стилевых критериев // Музыкальное произведение: сущность, аспекты анализа. Сборник статей. К.: «Музична Україна», 1988.- С. 64-70.
71.Григорьева Г. Стилевые проблемы русской советской музыки второй половины 20 века. М.: Советский композитор, 1989. 206 с.
72.Грібінєнко Ю. Музична полістилістика у світлі теорії інтертекстуальності. Автореферат дисертації ... кандидата мистецтвознавства. Одеса, 2006. 18 с.
73.Губанов Я. Черты стилевого синтеза в музыке 80-х годов // Музыкальное произведение: сущность, аспекты анализа. Сборник статей. К.: «Музична Україна», 1988.- С. 70 79.
74.Гуляницкая В. Введение в современную гаромонию. М.: Музыка, 1984. 256 с.
75.Гуляницкая Н. Новейшая религиозная музыка в России // История отечественной музыки второй половины ХХ века. Учебник / Отв. ред. Т. Н. Левая. СПб.: Композитор, 2005. С.447-479.
76.Гуревич П. Проблема другого в философской антропологии М. М. Бахтина // М. М. Бахтин как философ. М.: Наука, 1992. С. 83-96.
77.Гуревич П. Философская антропология Мартина Бубера // Бубер М. Я и Ты. М., 1993. С. 160-174.
78.Гусарчук Т. Індивідуалізація творчості в дзеркалі музичної текстології // Київське музикознавство. Вип. 7. Текст музичного твору: наука і теорія. С. 78-89.
79.Давыдова Г. Концепция творчества в работах М. М. Бахтина // М. М. Бахтин как философ. М.: Наука, 1992. С. 110-122.
80.Дараган Д. Высокая простота стиля // Советская музыка, 1983, №1. С. 28-36.
81.Дараган Д. Обращение к истине // Советская музыка, 1989, №5. С. 12-20.
82.Дашевская Е. О некоторых аспектах понятия „музыкальный текст” // Науковий вісник. В. 27. Слово, інтонація, музичний твір. К., 2003. С. 100-109.
83.Дашевская Е. Структура аллюзии в условиях чтения Concerto grosso №1 Альфреда Шнитке // Київське музикознавство. Вип. 9. Культурологія та мистецтвознавство. К., 2003. - С. 183-192.
84.Двоскина Е. Отечественный симфонизм после Шостаковича и новый облик симфонии-драмы // История отечественной музыки второй половины ХХ века. Учебник / Отв. ред. Т. Н. Левая. СПб.: Композитор, 2005. С. 234-252.
85.Дерев’янченко О. Неофольклоризм у музичному мистецтві: статика та динаміка розвитку в першій половині ХХ століття: Дис. ... канд. мистецтвознавства. Київ, 2005. 215 с.
86.Деревянченко Е. Неофольклоризм как фактор обновления стиля в музыке ХХ века // Науковий вісник НМАУ, вип. 37. Київ, 2004. С. 84-90.
87.Деревянченко Е. Неофольклоризм: к проблеме диалога художественых систем // Музичне мистецтво. В. 4. Донецьк, 2004. С. 60-68.
88.Деррида Ж. Насилие и метафизика. Эссе о мысли Эмманюэля Левинаса // Левинас Э. Избранное: Тотальность и бесконечное.- ЦГНИИ ИНИОН РАН. Культурная инициатива. Университетская книга. М., СПб., 2000. С. 367-403.
89.Добрынин Э. Музыкальная сатира в вокальном творчестве Д. Шостаковича // Проблемы музыкальной науки. Сборник статей. Вып. III. М., - С.17-37.
90.Довгаленко Н. Український музичний авангард у контексті стильових пошуків ХХ сторіччя // Музичне мистецтво і культура: Науковий вісник. Вип. 1. Одеса, 2000. С. 186-190.
91.Долинин К. Стилизация // Краткая литературная энциклопедия. Т. 7. М.: Сов. Энциклопедия, 1972. С. 180-188.
92.Долинская Е. Музыкальный диалог времён // Советская музыка, 1988, №9. С. 12-16.
93.Дорлиак Н. О работе над циклом «Из еврейской народной поэзии». Публикация и комментарии Ольги Дионской // Шостакович: между мгновением и вечностью. Документы. Материалы. Статьи. СПб., 2000. С. 448-459.
94.Друскин М. Игорь Стравинский. Личность, творчество, взгляды. Исследование. Изд. 3-е. Л.: Советский композитор, 1982. 208 с.
95.Друскин М. О фортепианных произведениях Д. Шостаковича // Советская музыка,1935, №11. - С. 52-60.
96.Друскин М. Советская фортепианная музыка // Советская музыка, 1941, №1. - С. 42-53.
97.Дыс Л. Музыкальное мышление как объект исследования // Музыкальное мышление: сущность, категории, аспекты исследования. Сборник статей. К.: Музична Україна, 1989. С. 35-44.
98.Дьячкова Л. О некоторых чертах эволюции стиля Р. Щедрина (Третий фортепианный концерт) // Советская музыкальная культура. История. Традиции. Современность. Сборник статей. М.: Музыка, 1980. С. 61-82.
99.Жарков А. Музыкальный текст: от знака к интонированию // Київське музикознавство. Вип. 7. Текст музичного твору: наука і теорія. С. 41-47.
100. Житомирский Д. Из размышлений о стиле Шостаковича // Советская музыка, 1976, № 9.- С. 55-62.
101. Задерацкий В. Музыкальная форма. В 2-х вып. Вып.1: Учебник для специализированных факультетов высших музыкальных учебных заведений. М.: Музыка. 1995. 544 с.
102. Земцовский И. Народное в современном // Советская музыка, 1971, №8. С. 30-37.
103. Земцовский И. Нужна ли музыкознанию семасиология? // Советская музыка 1972, №1. С. 28-35.
104. Земцовский И. Фольклор и композитор: Теоретические этюды о русской советской музыке. Л.; М.: Советский композитор. Ленинградское отделение, 1978. - 174 с., нот.
105. Зенкин С. Бланшо М. // Культурология. ХХ век. Энциклопедия. Том первый. Санкт-Петербург: Университетская книга, 1998 С. 76-77.
106. Зинькевич Е. Динамика обновления. Украинская симфония на современном этапе в свете диалектики традиций и новаторства (1970-е начало 80-х годов). К.: Музична Україна, 1986. 184 с.
107. Зинькевич Е. Значение генетико-типологического аспекта в анализе современной музыки // Музыкальное произведение: сущность, аспекты анализа. Сборник статей. К.: «Музична Україна», 1988.- С. 96-102.
108. Зінькевич О., Чекан Ю. Музична критика: теорія та методика: Навчальний посібник. Чернівці: Книги ХХІ, 2007. 424 с.
109. История отечественной музыки второй половины ХХ века. Учебник / Отв. ред. Т. Н. Левая. СПб.: Композитор, 2005. 556 с., нотн. прим.
110. История современной отечественной музыки: Учебное пособие. Вып. 3 / Ред.-сост. Е. Долинская. М.: Музыка, 2001. 656 с., нот.
111. Ігнатченко І. Принципи-художньо-стильової еволюції в музиці: бароко та романтизм (постановка проблеми) // Київське музикознавство. Вип. 3. С. 95-99.
112. Каган М. Музыка в мире искусств. СПб.: «Mt», 1996. 232 с.
113. Казанцева Л. Коммуникативная направленность музыки с тематическими заимствованиями // Музыкальное произведение в системе художественной коммуникации. Красноярск, 1989. С. 110-128.
114. Карпунов Г. М. М. Бахтин в Саранске. Саранск, 1989. 28 с.
115. Келдыш Ю. Неоклассицизм // Музыкальная энциклопедия. Т. 3. М. 1976. С. 960-963.
116. Келдыш Ю. Проблема стилей в русской музыке 17-18 веков // Советская музыка, 1973, №3. С. 58-65.
117. Ковалинас Н. Иное в музыкальном тексте, или попытка анализа интуитивного мышления композитора // Науковий вісник. Вип. 20. Музичний твір: проблема розуміння. К., 2002. - С. 148-159.
118. Коммисинский В. О драматургических принципах творчества Р. Щедрина. М.: Советский композитор, 1978. 192 с.
119. Конен В. Третий пласт. Новые массовые жанры в музыке ХХ века. М.: Музыка, 1994. 160 с.
120. Котляревский И. К вопросу о понятийности музыкального мышления // Музыкальное мышление: сущность, категории, аспекты исследования. Сборник статей. К.: Музична Україна, 1989. С. 28-35.
121. Котляревська О. Феномен „діалогу” в культурологічному контексті (до проблеми визначення) // Науковий вісник. Вип. 16. Культурологічні проблеми української музики (наукові дискурси пам’яті акдеміка І. Ф. Ляшенка). Київ, 2002. С. 123-130.
122. Коханик И. Проблема музыкального стиля и стилеобразования в контексте постмодернизма // Музичне мистецтво і культура. Вип. 4. Книга 2. Одеса: Друк, 2004. С. 29-41.
123. Коханик И. Слово как фактор стилеобразования в музыке В. Сильвестрова // Науковий вісник. В. 27. Слово, інтонація, музичний твір. К., 2003. С. 189-198.
124. Коханик І. Інтертекстуальність та проблема стильової єдності музичного твору // Київське музикознавство. В. 7. Текст музичного твору: практика і теорія. К., 2001. С. 90-95.
125. Коханик І. Музичний твір: взаємодія стабільного і мобільного в аспекті стилю // Науковий вісник. Вип. 20. Музичний твір: проблема розуміння. К., 2002. - С. 44-51.
126. Кочарова Г. Композиторский фольклоризм и концепция национального стиля: проблемы музыкальной этнологии (на материале молдавской музыки) // Музично-історичні концепції у минулому і сучасності: Матеріали/ Редактори-упорядники О. Зінькевич, В. Сивохіп. Львів, 1997. С. 65-73.
127. Кошелева В. Левинас Э. // Культурология. ХХ век. Энциклопедия. Том первый. Санкт-Петербург: Университетская книга, 1998 С. 387-389.
128. Кремлёв Ю. Стиль и стильность // Вопросы теории и эстетики музыки. Вып. 4. М., Л., 1965. С. 53-68.
129. Кристева Ю. Исследования по семанализу // Избранные труды: разрушение эстетики. М.: РОССПЕН, 2004. С. 31-394.
130. Кристева Ю. Разрушение поэтики // Избранные труды: разрушение эстетики. М.: РОССПЕН, 2004. С. 5-30.
131. Кристева Ю. Текст романа // Избранные труды: разрушение эстетики. М.: РОССПЕН, 2004. С. 395-593.
132. Крылова Л. К проблеме стилистической драматургии // Советская музыкальная культура. История. Традиции. Современность. Сборник статей. М., 1980.- С. 43-60.
133. Крылова Л. Некоторые приёмы выражения авторского отношения в музыке // Музыкальное искусство и наука. Вып. 3. - М., 1978. С. 59-78.
134. Крылова Л. Функции цитаты в музыкальном тексте // Сов. музыка 1975, №8. С. 92-97.
135. Кудряшов А. Теория музыкального содержания. Художественные идеи европейской музыки 17-20 вв. С-Пб., М., Краснодар, 2006. 428 с.
136. Кучинский Г. Диалог и мышление. - Минск: Изд-во БГЦ, 1983. 190 с.
137. Кучинский Г. Психология внутреннего диалога. Минск: Университетское, 1988. 304 с.
138. Лахман Р. Смех: примирение жизни и смерти // Бахтинский сборник III. М.: Лабиринт, 1997. С. 81-89.
139. Левая Т. Контрасты вокального жанра // Советская музыка, 1975, №11. - С. 82-86.
140. Левая Т. Приметы новой эпохи, или Диалог с 60-ми годами // История отечественной музыки второй половины ХХ века. Учебник / Отв. ред. Т. Н. Левая. СПб.: Композитор, 2005. С. 177-206.
141. Левая Т. Советская музыка: диалог десятилетий // Советская музыка 70-80-х годов. Стиль и стилевые диалоги. Сборник трудов. Вып. 82. М., 1985.- С. 9-29.
142. Левинас Э. Избранное: Тотальность и бесконечное.- ЦГНИИ ИНИОН РАН. Культурная инициатива. Университетская книга. М., СПб., 2000. 416 с.
143. Леви-Стросс К. Мифологики. Сырое и приготовленное. Том I.- ЦГНИИ ИНИОН РАН. Культурная инициатива. Университетская книга. М., С-П., 2000.
144. Лисса З. Традиции и новаторство в музыке // Советская музыка, 1972, №1. С. 43-50.
145. Лихачев Д. Будущее русской литературы как предмет изучения. М., 1978. 2