ЕМОЦІЙНА СФЕРА У ВОКАЛЬНІЙ ТВОРЧОСТІ: МУЗИЧНО-ЕСТЕТИЧНІ ТА ВИКОНАВСЬКІ АСПЕКТИ




  • скачать файл:
  • Название:
  • ЕМОЦІЙНА СФЕРА У ВОКАЛЬНІЙ ТВОРЧОСТІ: МУЗИЧНО-ЕСТЕТИЧНІ ТА ВИКОНАВСЬКІ АСПЕКТИ
  • Альтернативное название:
  • Эмоциональной сферы у вокального творчества: Музыкально-эстетическому и исполнительского АСПЕКТЫ
  • Кол-во страниц:
  • 211
  • ВУЗ:
  • ХАРКІВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ КУЛЬТУРИ
  • Год защиты:
  • 2008
  • Краткое описание:
  • ХАРКІВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ КУЛЬТУРИ
    На правах рукопису



    ЄРОШЕНКО ОЛЕНА ВІТАЛІЇВНА

    УДК: [784:159.942.5](043.5)



    ЕМОЦІЙНА СФЕРА У ВОКАЛЬНІЙ ТВОРЧОСТІ:
    МУЗИЧНО-ЕСТЕТИЧНІ ТА ВИКОНАВСЬКІ АСПЕКТИ


    Спеціальність 17.00.03 Музичне мистецтво


    Дисертація
    на здобуття наукового ступеня кандидата
    мистецтвознавства


    Науковий керівник
    Польська Ірина Іллівна,
    доктор мистецтвознавства, професор




    ХАРКІВ 2008









    ЗМІСТ

    Стор.
    ВСТУП 3
    РОЗДІЛ 1. Емоційна сфера у вокальній творчості як предмет
    наукового дослідження
    1.1. Історіографія та сучасний стан дисертаційної проблематики 11
    1.2. Методологія дисертаційного дослідження 45
    ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1 53
    РОЗДІЛ 2. Формування емоційно-семантичного поля вокального
    мистецтва західноєвропейської традиції:
    музично-естетичні аспекти
    2.1. Становлення емоційної семантики вокальної творчості
    в західноєвропейській музичній естетиці (до середини ХVІІІст.) 57
    2.2. Естетично-емоційна специфіка вокального мистецтва другої
    половини ХVІІІ початку ХХІст. 80
    ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2 94
    РОЗДІЛ 3. Емоційна специфіка вокального виконавства
    3.1. Вокальна творчість як різновид музично-виконавської
    творчості 98
    3.2. Емоційні фактори виконавської творчості співака-актора:
    психофізіологічні аспекти 115
    3.3. Емоційна виразність співацького голосу та шляхи її розвитку 137
    ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3 162
    ВИСНОВКИ 166
    ДОДАТКИ 172
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 180








    ВСТУП

    Актуальність теми. Особливою ознакою культури ХХст. стала «криза гуманізму», визначена у філософських і художніх творах видатних митців «віку науково-технічної революції» (Х.Ортега-і-Гассет, А.Тойнбі, Ф.Кафка, представники мистецтва сюрреалізму та ін.). У зв’язку з цим проблема майбутнього стає головним питанням, що визначає розвиток самої культури. Створене в 1968р. відоме науково-суспільне об’єднання Римський клуб, застерігаючи сучасне суспільство від катастрофи не тільки екологічної, але й культурної, визначає декілька головних завдань, що постають тепер перед людством, серед яких збереження культурної спадщини та «...розвиток внутрішніх (інтелектуальних), сенситивних (почуттєвих) і соматичних (тілесних) здібностей людини» [39, с. 505]. Для їх успішного вирішення весь розвиток культури повинен бути спрямований на людяність та позитивність. Саме такі тенденції притаманні вокально-виконавському мистецтву, яке є й однією з найемоційніших форм музичної творчості.
    Співацькі емоції, які, за визначенням видатного сучасного музикознавця В.Холопової, спираються насамперед на піднесений стан духу [312, с. 135], є позитивними за самою своєю природою. Позитивний заряд, притаманний вокальному мистецтву, викликаючи емоційний підйом і у самого вокаліста, і у слухацької аудиторії, одночасно протистоїть антигуманістичним тенденціям сучасного суспільства. Це суто гуманістичне, катарсичне начало властиве вокальному мистецтву як такому вже за самою його художньою природою.
    Вокальна музика ХХ початку ХХІст. характеризується пошуком нових засобів емоційно-психологічної виразності та форм її втілення. У зв’язку із зміною світоглядних парадигм та відповідно до художніх завдань вокальної музики, перед сучасними співаками, що постійно мають справу з вираженням і передачею різних емоцій, постали нові вимоги, пов’язані з пошуком новаторських, нетрадиційних засобів голосоутворення, трансляцією тонких психологічних почуттів через тембр голосу, опануванням мистецтва акторської майстерності тощо. Таким чином, назріла нагальна потреба мистецтвознавчого вивчення природи різних психологічних емоційних станів співака та особливої ролі емоцій у процесі співацької творчості.
    Взаємозв’язок між творчістю співака і його емоційною сферою є в українському мистецтвознавстві питанням малодослідженим та, відповідно, таким, що вимагає поглибленого вивчення. Сучасна наука про співацький голос ґрунтується на комплексному поєднанні теоретичних і практичних досягнень музикознавства (насамперед, музичної естетики, теорії та історії музичного виконавства, музичної педагогіки та психології тощо) і широкого кола гуманітарних та природничих наук (історії, фонетики, орфоепії, акустики, фізики, біофізики, фізіології, нейрофізіології, анатомії, медицини, психології тощо).
    Проблемне поле стосовно емоційної складової вокального мистецтва є досить широким для науково-дослідницької діяльності мистецько-культурологічного напряму. Деякі психологічні аспекти співу досліджувалися фахівцями різного профілю, серед яких біофізики (В.Морозов, Г.Котляр) [187199], медики (Ю.Фролов, Л.Дмитрієв) [311, 7579], психологи (В.Дранков, І.Данова) [85, 66], музикознавці та вокальні педагоги (Д.Аспелунд, Д.Євтушенко, О.Зданович, І.Герсамія, В.Жданов, В.Юшманов, І.Колодуб, Н.Гребенюк, І.Мєрная) [14, 9091, 111112, 4244, 108, 332, 134135, 5456, 182], ін.
    Проблемі провідної ролі емоцій як чинника, що інтегрує творчий процес у виконавському (драматичному) мистецтві, присвячені фундаментальні праці фізіолога П.Симонова, в яких розкриваються психофізіологічні основи системи К.Станіславського, емоційні механізми акторського перевтілення та художньої творчості артистів драматичного жанру. Емоційність, сценічний темперамент як одні з вирішальних професійних якостей актора вивчаються психологією сценічного мистецтва (П.Якобсон, Л.Виготський, Н.Рождественська) [333, 3738, 249250], ін. Автори багатьох праць у суміжних до музикознавства галузях мистецької науки, насамперед в театрознавстві, висвітлюючи питання психології акторського мистецтва, досліджують емоційні аспекти драматичної гри та акторської обдарованості (Л.Гуревич, П.Єршов, М.Сємаков) [6162, 105107, 265], ін.
    Проблематика специфіки емоційної сфери в музично-виконавській творчості знайшла певне віддзеркалення в теорії музичного виконавства, насамперед у працях фундаторів радянської науки про виконавство Г.Когана [130133], Л.Гінзбурга [4647], Я.Мільштейна [184], ін., у музикознавчих дослідженнях проблем фортепіанного виконавства (К.А.Мартинсен [175], Д.Рабинович [243], ін.), а також у наукових розвідках сучасних російських (В.Григор’єв [57], С.Корлякова [140], А.Пєтєлін [226], ін.) і українських (О.Катрич [126127], В.Білоус [23], Т.Сирятська [275277], Ю.Попов [237238], ін.) науковців. На необхідність застосування прийомів виразності виконавцями зважали в своїх працях видатні вокальні педагоги та співаки (М.Гарсіа (син), Л.Лєман, Р.Дюамель і Л.Фюжер, М.Донець-Тессейр, М.Микиша, О.Іванов) [40, 16, 211, 17, 84, 183, 114116], ін.
    Широковідомою є визначна роль емоцій та почуттів у вокальному виконавстві та загалом у мистецькому процесі. Проте всупереч колосальному значенню емоційності у вокальному виконавстві та незрівняній розповсюдженості співу в світовій культурній практиці, у вітчизняному мистецтвознавстві та музикознавстві дотепер немає спеціальних наукових досліджень, присвячених даній проблематиці в царині вокального мистецтва. Саме ця розбіжність і обумовила актуальність обраної теми дисертаційного дослідження.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження проведене згідно тематичного плану наукових досліджень Харківської державної академії культури на період 20062010рр., затвердженим вченою радою ХДАК 27 лютого 2006 року (протокол № 8). Дисертація відповідає комплексній темі науково-дослідницьких робіт факультету музичного мистецтва «Актуальні проблеми сучасної музичної науки та виконавсько-педагогічна практика» і виконана в межах комплексної теми кафедри теорії музики та фортепіано «Українська і світова музична культура».

    Мета і завдання дослідження.
    З урахуванням актуальності проблематики основна мета дослідження здійснення музикознавчого комплексного дослідження емоційної сфери у вокальній творчості та визначення естетичної й виконавської специфіки емоційної складової мистецтва співу.
    Відповідно до поставленої мети основними завданнями дослідження є:
    окреслити особливості формування та розвитку теоретичних засад проблематики емоційної сфери у вокальній творчості та сучасний стан розробки даної тематики;
    розглянути емоційно-семантичне поле вокальної музики в дзеркалі музично-естетичної думки західноєвропейської культури в історичному контексті;
    визначити емоційну специфіку вокального виконавства;
    встановити психофізіологічні детермінанти емоційних факторів виконавської творчості співака-актора;
    розглянути специфічні відмінності формування емоційної складової в музичному (вокальному) та театральному (драматичному) мистецтві;
    поновити поняттєвий апарат досліджуваної проблематики, зокрема, надати визначення поняття «вокальні емоції» та проаналізувати особливості їх виявлення у вокальній творчості;
    визначити основні шляхи розвитку емоційної виразності професійного співацького голосу у виконавській та педагогічній практиці;
    обґрунтувати значення емоційної виразності співацького голосу як однієї з найважливіших характеристик вокальної творчості.
    Об’єктом дослідження є вокальне мистецтво європейської традиції.
    Предметом дослідження є музично-естетична та виконавська специфіка емоційної сфери у вокальній творчості.
    Методи дослідження обумовлені його предметом, пов’язані з досягненнями загальнонаукових, культурологічних, філософських, психологічних, психофізіологічних, естетичних, мистецтвознавчих, музикознавчих досліджень вітчизняної та світової науки. При визначенні принципів і методів музикознавчого дослідження авторка орієнтувалася на комплексне та системне вирішення проблеми, що зумовило інтегративний міждисциплінарний науковий підхід.
    Методологічною основою дослідження є принципи історизму, діалектики, детермінізму, комплексне поєднання історичного та логічного в мистецтвознавчих дослідженнях. Основні положення дослідження визначаються шляхом інтеграції загальнонаукових методологічних підходів: діалектичного, культурологічного, системного (структурно-функціонального), історичного, компаративного. У дисертаційному дослідженні використано методи аналізу і синтезу, обґрунтування, порівняння та інші. Відповідно до поставлених завдань та апробації висунутих положень у дисертації застосовано спеціальні мистецтвознавчі методи та підходи, властиві, насамперед, історичному музикознавству, історії та теорії виконавства, в першу чергу, вокального.
    У силу заявленого ракурсу дослідження методологічний підхід авторки даної роботи ґрунтується на акцентуації насамперед проявів емоційно-семантичного поля у виконавській творчості та свідомому виключенні з дисертації аналітичних розділів, присвячених емоційному полю конкретних вокальних творів тих чи інших композиторів, оскільки це є більш вивченою сферою музикознавства.
    Теоретична основа дослідження. Напрямок роботи обумовив необхідність вивчення наукової літератури, яка стала джерельною базою дисертації. Це праці в галузі філософії Аристотеля, Р.Декарта, Г.Гегеля [10, 6970, 41] та ін.; природничих наук та медицини Ч.Дарвіна, І.Павлова, П.Симонова, Р.Юссона, В.Морозова [6768, 221222, 268272, 330, 187199], ін.; загальної та музичної психології Л.Виготського, М.Ярошевського, А.Ольшанникової, В.Дранкова, Б.Теплова, В.Небиліцина, О.Костюка, В.Петрушина, Г.Ципіна, Д.Кирнарської, Г.Іванченко, Н.Тихомирової [3738, 340, 216217, 85, 299300, 212, 142, 227, 240, 129, 118, 304], ін.; культурології М.Кагана, Є.Гуренка, А.Карміна, В.Шейка [121123, 6364, 124, 320321], ін.; мистецтвознавства Ж.-Ж.Руссо, Д.Дідро, Р.Ролана, В.Луначарського, А.Лосєва, В.Шестакова, С.Раппопорта [259260, 7374, 253254, 162, 6, 202203, 323, 246248], ін.; театрознавства К.Станіславського, В.Немировича-Данченка, Л.Гуревич, В.Лосського, П.Єршова, Б.Покровського [287293, 213, 6162, 160, 105107, 231232], ін.; музикознавства О.Сєрова. Р.Вагнера, Б.Асаф’єва, М.Іванова-Борецького, А.Сохора, М.Друскіна, Т.Ливанової, В.Конен, Г.Когана, В.Медушевського, Є.Назайкінського, Н.Корихалової, М.Смирнова, В.Холопової, М.Черкашиної, І.Іванової, І.Польської [266267, 28, 1113, 177, 283285, 8688, 119, 136138, 130133, 178180, 208210, 141, 280281, 312, 314315, 117, 233235], ін. Теоретичну базу дисертації склали також наукові праці, котрі репрезентують історію та теорію вокального виконавства. Це дослідження Н.Гребенюк, О.Стахевича, Т.Мадишевої, В.Антонюк [5456, 295297, 166168, 79], ін.; теоретична (науково-методична і публіцистична) спадщина О.П.Мишуги, О.Муравйової, М.Микиші, М.Донець-Тессейр, П.Голубєва, О.Благовидової, Д.Євтушенка, Б.Гнидя [186, 206, 183, 84, 5253, 25, 9091, 50], ін. У дисертації використано матеріали наукових та методичних праць представників російської вокальної школи, історично сполученої з українською (В.Багадурова, І.Назаренка, Д.Аспелунда, Л.Дмитрієва, О.Здановича, А.Яковлевої, Л.Ярославцевої, А.Пружанського [1517, 211, 14, 7579, 111112, 334335, 339, 239], ін.), репрезентантів зарубіжних вокальних шкіл Ж.Дюпре, М.Гарсіа (сина), Ф.Ламперті, Г.Панофки [89, 40, 148, 225]; а також спогади та епістолярна спадщина видатних співаків ХІХХХст. (Ф.Шаляпіна, І.Алчевського, О.Мишуги, М.Голинського, Ф.Литвин, Т.Даль Монте, Дж.Лаурі-Вольпі, С.Лемєшева, Б.Гмирі, Є.Нестеренка, О.Образцової [316319, 3, 186, 51, 159, 65, 149, 156, 48, 214, 322], ін.) тощо. Було використано публікації, близькі досліджуваній проблематиці; вітчизняні і зарубіжні довідкові та енциклопедичні видання, мемуари, які разом із статтями та публікаціями з періодичних видань стали джерелом важливих відомостей для дисертаційного дослідження.
    Наукова новизна одержаних результатів полягає, насамперед в тому, що:
    вперше в українському мистецтвознавстві здійснене комплексне дослідження емоційної сфери у вокальній творчості;
    вперше у вітчизняній музичній науці запропоновано комплексну історико-теоретичну концепцію емоційного начала як однієї з детермінант функціонування вокального мистецтва в цілому;
    вперше в українській музикології висвітлено семантико-культурологічні аспекти формування емоційної сфери вокального мистецтва крізь призму історичного розвитку музично-естетичної думки західноєвропейської традиції;
    уточнено специфіку взаємодії психофізіологічних (емоційна сфера) та суто виконавських аспектів творчості співака-актора;
    уточнено специфічні відмінності формування емоційної складової в музичному (вокальному) та театральному (драматичному) мистецтві шляхом компаративного аналізу їх проявів у відповідних сферах;
    набуло подальшого розвитку положення, згідно якого позитивні емоції вокаліста ефективно впливають на самі процеси співу та постановки голосу;
    вдосконалено комплекс методологічних підходів до розвитку емоційної виразності професійного співацького голосу у виконавській та педагогічній практиці.
    Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості використання матеріалів та висновків дисертації в подальших науково-теоретичних розвідках, у виконавській та педагогічній практиці (зокрема, вузівських курсах «Історія та теорія виконавського мистецтва», «Історія вокального виконавства», «Теоретичні основи вокального виконавства», «Вокал», «Вокальний ансамбль», «Методика викладання спеціальних дисциплін»).
    Матеріали дисертаційного дослідження використовуються у практичній науково-педагогічній діяльності кафедри естрадного співу Харківської державної академії культури, зокрема в лекційних курсах та практикумах «Історія вокального виконавства», «Методика викладання спеціальних дисциплін», «Вокал», що викладаються авторкою для студентів виконавських спеціалізацій ХДАК (рівень бакалавр, спеціаліст, магістр).
    Апробація результатів дисертації. Дисертація обговорювалася на засіданнях кафедри теорії музики та фортепіано Харківської державної академії культури, а також на засіданні міжкафедрального методологічного семінару Харківської державної академії культури (6 лютого 2008 року). Основні ідеї та теоретичні положення роботи відображені у ряді статей, тезах доповідей, а також були оприлюднені у доповідях на восьми Міжнародних і Всеукраїнських науково-теоретичних і науково-практичних конференціях: «Інформаційно-культурологічна та мистецька освіта (консенсус, партнерство, стандарти) в контексті Болонського процесу» (Харків, 2005), Сьома науково-практична конференція Українського товариства аналізу музики (Київ, 2006), «Традиційна культура в умовах глобалізації: проблема наслідування культурного коду нації» (Харків, 2006), Міжвузівська науково-методична конференція «Актуальні проблеми музичного та театрального мистецтва: мистецтвознавство, педагогіка, виконавство» (до 90-ліття з дня заснування Харківської консерваторії) (Харків, 2007), «Освіта, культура та мистецтво в добу цивілізаційної глобалізації» (Харків, 2007), «Харків у контексті світової музичної культури: події та люди» (Харків, 2008); Всеукраїнських наукових конференціях молодих вчених «Культура та інформаційне суспільство ХХІ століття» (Харків, 2006, 2007).
    Публікації. За темою дисертаційного дослідження видано 10 публікацій, серед яких 5 статей у фахових збірках, затверджених ВАК України.
    Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації 211 сторінок, з них основного тексту 171 сторінка, додатків 8 сторінок. Список використаних джерел включає 344 позиції, з яких 4 іноземними мовами.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    Проблеми емоційної сфери у вокальній творчості посідають чільне місце в музичному мистецтві як на практично-емпіричному, так і на теоретичному рівнях. Саме в царині співу формувалося емоційно-семантичне поле музичного мистецтва як такого. Можна резюмувати, що до вивчення специфіки емоційної царини музики, особливо в аспекті виконавського мистецтва, зверталися фахівці з різних сфер науки, мистецтва і культури психофізіології й медицини, загальної та музичної психології, історії музики, загальної та музичної естетики. Велику роль у цьому процесі відіграли також дослідження в суміжних галузях культури і мистецтва, насамперед, мистецтві театральному. У той самий час маємо відзначити, що до питань психології вокальної творчості зверталися лише нечисленні фахівці з різних наукових і мистецьких галузей, насамперед, фізіології, медицини, біології, фізики, психології, мистецтвознавства та музикознавства.
    На сучасному етапі розвитку науки про співацький голос психологічним питанням вокальної творчості надається все більшого значення, вони наполегливо вимагають свого глибокого вивчення. Така зацікавленість у дослідженні психологічної проблематики вокально-виконавського мистецтва пояснюється, на наш погляд, вимогами самого часу, в який ми живемо, його найхарактернішими ознаками. Динамічність, глобалізація, гіперінформаційність, невизначеність, пошуки стабільності та гармонії світосприйняття всі ці риси кінця ХХ початку ХХІст. вимагають надзвичайного напруження психологічної сфери сучасної людини, і тим самим викликають підвищений інтерес до самого її вивчення. У зв’язку з цим проблематика психології вокально-виконавського мистецтва актуалізується та її вивчення, розпочате в другій половині ХХст., у наш час виходить на новий дослідницький рівень.
    Психофізіологічні чинники, найважливішими з яких є, на нашу думку, емоційні, пов’язані з створенням художнього образу, набувають у вокальній творчості особливого значення. Втім цілеспрямованої єдиної праці, присвяченої проблемам специфіки емоційної сфери вокально-виконавського мистецтва у вітчизняному мистецтвознавстві до теперішнього часу не існувало. Саме це й визначило необхідність проведення подібного дослідження, його актуальність і новизну.
    Методологічною основою дослідження є принцип історизму, комплексне поєднання історичного та логічного в мистецтвознавчих дослідженнях, історико-логічна інтерпретація фактів. Основні положення дослідження визначаються шляхом інтеграції загальнонаукових методологічних підходів: діалектичного, культурологічного, системного (структурно-функціонального), історичного, компаративного. У дисертаційному дослідженні використано методи аналізу і синтезу, індукції та дедукції, обґрунтування, порівняння та інші. Відповідно до поставлених завдань і апробації висунутих положень у дисертації застосовано спеціальні мистецтвознавчі методи та підходи, властиві, насамперед, історичному музикознавству, історії та теорії виконавства, насамперед, вокального.
    Методологія запропонованої дисертаційної роботи базувалася на інтегративно-комплексному поєднанні фундаментальних (філософських) та спеціальних (мистецтвознавчих) підходів і методів наукового пізнання. Найважливішими методами, які сприяли вирішенню поставленої в дисертації наукової проблеми, стали діалектичний, історичний, культурологічний, системний.
    Загальні результати дисертаційної роботи є такими.
    Основні завдання дослідження виконані:
    окреслено особливості формування та розвитку теоретичних засад проблематики емоційної сфери у вокальній творчості та сучасний стан розробки даної тематики;
    розглянуто емоційно-семантичне поле вокальної музики в дзеркалі музично-естетичної думки західноєвропейської культури в історичному контексті;
    визначено емоційну специфіку вокального виконавства;
    встановлено психофізіологічні детермінанти емоційних факторів виконавської творчості співака-актора;
    розглянуто специфічні відмінності формування емоційної складової в музичному (вокальному) та театральному (драматичному) мистецтві;
    поновлено поняттєвий апарат досліджуваної проблематики, зокрема, надано визначення поняття «вокальні емоції» та проаналізовано особливості їх виявлення у вокальній творчості;
    визначено основні шляхи розвитку емоційної виразності професійного співацького голосу у виконавській та педагогічній практиці;
    обґрунтовано значення емоційної виразності співацького голосу як однієї з найважливіших характеристик вокальної творчості.
    Отже, можна зазначити, що поставлена мета дослідження здійснення музикознавчого комплексного дослідження емоційної сфери у вокальній творчості та визначення естетичної й виконавської специфіки емоційної складової мистецтва співу досягнута.
    Дисертанткою вперше в українському мистецтвознавстві запропоновано загальну історико-теоретичну концепцію емоційної складової як однієї з детермінант функціонування вокального мистецтва в цілому.
    Сутність цієї концепції складають такі положення:
    1. Емоційна сфера є однією з найважливіших складових функціонування вокального мистецтва взагалі.
    2. Загальна кристалізація емоційно-семантичного поля музичного мистецтва відбувалася насамперед у царині вокальної музики.
    3. Механізми формування й розвитку емоційної сфери у вокальній творчості пов’язані з моделюванням специфічних образно-художніх уявлень та відчуттів, насамперед пов’язаних із наявністю позитивно-психологічного стану співака-актора.
    4. Суттєвою відмінністю формування музичних емоцій у виконавстві вокальному від створення сценічних емоцій у театрально-драматичному мистецтві є зворотний (протилежний) характер самого їх виникнення: від «методу фізичних дій» (Станіславський) до вираження «життя людського духу» (Станіславський) у драматичному театрі та від «партитури почуттів» (Станіславський) до правдивих сценічних дій в оперному театрі.
    У межах цієї концепції вперше висвітлено семантико-культурологічні аспекти формування емоційної складової вокального мистецтва, зокрема, крізь призму історичного розвитку музично-естетичної думки західноєвропейської традиції.
    Важливе місце в науковій концепції дисертаційної роботи посідає детальне дослідження психофізіологічних чинників екзистенції вокального виконавства. У зв’язку з цим дисертанткою було уточнено специфіку взаємодії психофізіологічних та суто виконавських аспектів творчості співака-актора, а також було поглиблено наукове уявлення про характер ефективної воздії позитивних емоцій вокаліста на процес фонації та створення вокально-художнього образу.
    У термінологічному аспекті результатом дослідження стали надані дисертанткою власні визначення понять «вокальна творчість» і «вокальні емоції». Так, згідно з цим, вокальна творчість це інтерпретування вокального твору співаком, обумовлене сукупністю всіх особистісних і професійних якостей його творчої індивідуальності, та вокальні емоції як різновид професійних суб’єктивних емоцій виконавця-вокаліста є специфічними позитивними емоціями, притаманними психофізіологічному стану співака під час виконання вокального твору, особливі ознаки яких детерміновані, з одного боку, їх позитивним знаком, а з іншого унікальністю самого механізму фонаційного співацького процесу (неподільністю музичного інструменту” голосу та самого виконавця співака).
    Авторкою також вдосконалено комплекс методологічних підходів до оптимізації формування емоційної виразності професійного співацького голосу.
    У культурологічному аспекті головні результати дисертаційного дослідження пов’язані насамперед з двома основними напрямками наукових розвідок історико-естетичним і компаративним. У межах першого з цих напрямків історико-естетичного здійснено аналіз становлення емоційно-семантичного поля вокальної музики, зокрема, в дзеркалі музично-естетичної думки західноєвропейської культури та визначено, що кристалізація музичного мистецтва відбувалася саме в царині мистецтва вокального. Другий напрямок пов’язаний з екстраполяцією досягнень сучасної театральної науки в сфері пізнання закономірностей емоційної складової сценічної творчості драматичного актора на специфічну царину музичної науки про співацьку творчість. Авторка дисертаційної роботи використовує насамперед метод моделювання емоцій у виконавському мистецтві, глибоко розроблений у театрознавчих працях К.Станіславського, П.Єршова та їх послідовників.
    До позитивних результатів дисертації можна віднести також систематизацію наукової літератури з проблем історії, естетики та психофізіології вокального виконавства, специфіки прояву емоційного начала у вокальному мистецтві, а також порівняльного аналізу останнього з драматичним видом. Нами запропоновано методологічну класифікацію досліджень проблематики емоційно-психологічної сфери у вокальній творчості (за типологічною класифікацією сучасних досліджень у сфері ансамблевої музики І.Польської [235]). Таким чином, основними напрямками наукових розвідок проблематики дисертаційного дослідження є такі: історико-культурологічний, музично-естетичний, музично-психологічний, методико-педагогічний, виконавський та мемуарний.
    Практичне значення дисертації полягає в можливості використання матеріалів і висновків дисертації в подальших науково-теоретичних розвідках, у виконавській та педагогічній практиці (зокрема, вузівських курсах «Історія та теорія виконавського мистецтва», «Історія вокального виконавства», «Теоретичні основи вокального виконавства», «Вокал», «Вокальний ансамбль», «Методика викладання спеціальних дисциплін»).
    Перспективними для подальших наукових розвідок у сфері дисертаційної проблематики є, на думку авторки, перш за все напрямки, пов’язані з виявленням специфічних ознак механізмів вокально-виконавської діяльності, насамперед, її емоційних складових. Дослідження цих питань є конче необхідними в сучасному розвиткові українського музикознавства (насамперед, в галузі музичної психології, музичної педагогіки, теорії музичного виконавства, і перш за все, вокального), а також для музично-сценічної творчості співака-актора.
    Більш глибоке вивчення емоційного світу вокального мистецтва сприятиме вдосконаленню людської особистості як такої та глибшому розумінню природи музичних здібностей, природи обдарованості та таланту загалом, у кінцевому підсумку, привнесенню в наше недосконале буття гармонії та краси, яка, за знаменитим висловом Ф.Достоєвського, «врятує світ».









    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Акимова С. Воспоминания певицы / С. Акимова. — Л. : Музыка, 1978. — 96с.
    2. Акулов Е. Оперная музыка и сценическое действие / Е. Акулов. — М. : ВТО, 1978. — 456 с.
    3. Іван Алчевський : Спогади. Матеріали. Листування / [вступ. ст., упоряд. та прим. І. Лисенка, К. Милославського]. — К. : Муз. Україна, 1980. — 294 с.
    4. Анализ вокальных произведений / [отв. ред. О. П. Коловский]. — Л. : Музыка, 1988. — 352 с. : нот.
    5. Анохин П. Эмоция / П. Анохин // Большая мед. энцикл. : в 36 т. / гл. ред А.Н.Бакулев. — 2-е изд. — М. : Совет. энцикл., 1964. — Т. 35. — С. 339357.
    6. Античная музыкальная эстетика / вступ. очерк и собр. текстов А. Ф. Лосева, предисл. В. П. Шестакова. — М. : Музгиз, 1960. — 304 с.
    7. Антонюк В. Вокальна педагогіка (сольний спів) / В. Антонюк. — К. : ЗАТ «Віпол», 2007. — 174 с.
    8. Антонюк В. Постановка голосу / В. Антонюк. — К. : Укр. ідея, 2000. — 68 с.
    9. Антонюк В. Українська вокальна школа: етнокультурологічний аспект : монографія / В. Антонюк. — 2-ге вид., переробл. і доповн. — К. : Укр. ідея, 2001. — 144 с.
    10.Аристотель. Политика. Афинская полития / Аристотель ; предисл. Е.И.Темнова. — М. : Мысль, 1997. — 458 с.
    11.Асафьев Б. Избранные статьи о музыкальном просвещении и образовании / Б.Асафьев. — 2-е изд. — Л. : Музыка, 1973. — 144 с.
    12.Асафьев Б. Музыкальная форма как процесс. Кн. 12 / Б. Асафьев ; ред., вступ. ст. и коммент. Е. М. Орловой. — Л. : Музыка, 1971. — 376 с. : нотн. ил.
    13.Асафьев Б. Об опере : избр. ст. / Б. Асафьев ; сост. Л. Павлова-Арбенина. — 2-е изд. — Л. : Музыка, 1985. — 344 с.
    14.Аспелунд Д. Развитие певца и его голоса / Д. Аспелунд. — М. ; Л. : Музгиз, 1952. — 192 с.
    15.Багадуров В. М. И. Глинка как певец и вокальный педагог / В. Багадуров // М.И. Глинка : сб. материалов и статей ; под ред. Т. Ливановой. — М. ; Л. : Музгиз, 1950. — С. 288343.
    16.Багадуров В. Очерки по истории вокальной методологии. Ч. 1 / В.Багадуров.— М. : Гос. изд. «Муз. сектор», 1929. — 247 с. : 46 с. нотн. ил.
    17.Багадуров В. Очерки по истории вокальной методологии. Ч. 2 / В.Багадуров.— М. : Музгиз, 1932. — 320 с.
    18.Бандрівська О. Науково-методичні праці, статті, рецензії / О.Бандрівська. — Львів, 2002. — 148 с. — (Наукові збірки ЛДМА ім. М. В. Лисенка ; вип. 6).
    19.Барнич М. М. Акторське «переживання в ролі» як творчий процес : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мистецтвознав. : спец. 17.00.02 Театральне мистецтво” / М. М. Барнич. — К., 2007. — 19 с.
    20.Басин Е. «Двуликий Янус» (о природе творческой личности) / Е. Басин. — М.: Магистр, 1996. — 172 с.
    21.Баум А. М. Эмоции / А. М. Баум // Психол. энцикл. / под ред. Р. Корсини, А.Ауэрбаха ; науч. ред. пер. на рус. яз. А. А. Алексеева. — 2-е изд. — СПб. : Питер, 2003. — С. 10201021.
    22.Беляева А. П. Психологические особенности занятий с вокалистами // 30 лет консерваторской науки : тезисы докладов научно-практической конференции педагогов и выпускников РГК 19671997 гг. / А. П. Беляева. — Ростов-н/Д. : ООО «Терра» : НПК «Гефест», 2000. — С. 159161.
    23.Білоус В. П. Психологічні аспекти формування виконавської художньої майстерності : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мистецтвознав. : спец. 17.00.03 Музичне мистецтво” / В. П. Білоус. — К., 2005. — 17 с.
    24.Благовещенский И. Некоторые вопросы музыкального искусства (педагогика, эстетика, фольклор) / И. Благовещенский. — Минск : Наука и техника, 1965.— 144 с.
    25.Благовидова О. Статьи и материалы к 100-летию со дня рождения / О.Благовидова. — Одесса : Печатный дом, 2005. — 138 с. : ил.
    26.Блинова М. Музыкальное творчество и закономерности высшей нервной деятельности / М. Блинова. — Л. : Музыка, 1974. — 144 с.
    27.Быков В. Методы науки / В. Быков. — М. : Наука, 1974. — 216 с.
    28.Вагнер Р. Избранные работы / Р. Вагнер ; сост. и коммент. И. А. Барсовой, С.А. Ошерова ; вступ. ст. А. Ф. Лосева. — М. : Искусство, 1978. — 695 с. — (История эстетики в памятниках и документах).
    29.Вальденго Д. Я пел с Тосканини / Д. Вальденго ; [пер. с итал. И.Константиновой]. — 2-е изд., дополн. — Л. : Музыка, 1989. — 168 с. : ил.
    30.Вербов А. Техника постановки голоса / А. Вербов. — М. : Музгиз, 1961. — 52с.
    31.Вилинская И. Н. Значение репертуара в воспитании певца / И.Н.Вилинская// Вопросы вокальной педагогики : статьи и очерки. — М. : Музыка, 1967. — Вып. 3.— С. 4590.
    32.Вилюнас В. Психология эмоций / В. Вилюнас. — Спб. : Питер, 2004. — 496с.— (Серия «Хрестоматия по психологии»).
    33.Винер Н. Кибернетика и общество / Н. Винер ; [пер. Е. Г. Панфилова ; общ. ред. и предисл. Э. Я. Кольмана]. — М. : Изд-во «Иностр. лит.», 1958. — 200 с.
    34.Витт Ф. Практические советы обучающимся пению / Ф. Витт. — Л. : Музыка, 1968. — 64 с.
    35.Вицинский А. Психологический анализ процесса работы пианиста над музыкальным произведением / А. Вицинский // Вопросы психологи труда и искусства / [отв. ред. : Б. М. Теплов, Н. Н. Волков]. — М. : Изд. АПН РСФСР, 1950. — С. 171215. — (Известия АПН РСФСР ; вып. 25).
    36.Врублевська В. Соломія Крушельницька : роман-біографія / В. Врублевська ; передм. О. Гончара. — К. : Дніпро, 1986. — 358 с.
    37.Выготский Л. К вопросу о психологии творчества актера / Л. Выготский // Якобсон П. М. Психология сценических чувств актера. — М. : Госиздат «Худож. лит.», 1936. — С. 197211.
    38.Выготский Л. Психология искусства / Л. Выготский ; предисл. А.Н.Леонтьева ; коммент. Л. С. Выготского, В. В. Иванова ; общ. ред. В.В.Иванова. — 3-е изд. — М. : Искусство, 1986. — 573 с.
    39.Гаврюшенко О. А. Історія культури / О. А. Гаврюшенко, В. М. Шейко, Л.Г.Тишевська ; наук. ред. В. М. Шейко. — К. : Кондор, 2004. — 763 с.
    40.Гарсиа Мануэль. Школа пения. Ч. 12 / Мануэль Гарсиа (сын) ; предисл., пер., коммент. и прим. В. А. Багадурова. — М. : Музгиз, 1956. — 127 с. : ил., нот.
    41.Гегель Г. Лекции по эстетике / Г. Гегель ; [пер. П. С. Попова]. — М. : Изд-во соц.-экон. лит. 1958. — 440 с. — (Сочинения / Г. Гегель ; т. 14, кн. 3).
    42.Герсамия И. К проблеме психологии творчества певца / И. Герсамия. — Тбилиси : Мецниереба, 1985. — 164 с.
    43.Герсамия И. Е. Некоторые вопросы вокального исполнительства в свете теории установки акад. Д. Н. Узнадзе : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. искусствовед. : спец. 17.00.02 Музыкальное искусство” / И.Е.Герсамия. — Тбилиси, 1976. — 22 с.
    44.Герсамия И. Е. Проблемы психологии творчества певца : автореф. дис. на соискание учен. степени д-ра искусствовед. : спец. 17.00.02 Музыкальное искусство”, спец. 19.00.01. Общая психология” / И. Е. Герсамия. — К., 1988.— 36 с.
    45.Герцман Е. Музыка Древней Греции и Рима. Исследования / Е. Герцман. — СПб. : Алетейя, 1995. — 336 с. — (Серия «Античная библиотека»).
    46.Гинзбург Л. Исследования, статьи, очерки / Л. Гинзбург. — М. : Совет. композитор, 1971. — 400 с.
    47.Гинзбург Л. О музыкальном исполнительстве / Л. Гинзбург. — М. : Знание, 1972. — 40 с.
    48.Гмиря Б. Статті. Листи. Спогади / Б. Гмиря ; відп. ред. Б. С. Буряк ; вступ. ст. Г. І. Майбороди. — К. : Муз. Україна, 1975. — 432 с.
    49.Гнатюк Д. М. Розвиток культури і проблеми формування духовного світу особистості / Д. М. Гнатюк // Мистецтвознавство України : зб. наук. пр. — К.: СПД Кравчук В. К., 2003. — Вип. 3. — С. 261263.
    50.Гнидь Б. Історія вокального мистецтва / Б. Гнидь. — К. : НМАУ, 1997. — 320с.
    51.Голинський М. Спогади / М. Голинський ; упоряд. : Г. Тихобаєва, І.Криворучка, Д. Білавич. — Львів : Апріорі, 2006. — 616 с. : іл.
    52.Голубев П. Борис Романович Гмыря: записки педагога / П. Голубев. — М. : Музгиз, 1959. — 59 с.
    53.Голубєв П. Поради молодим педагогам-вокалістам / П. Голубєв. — К. : Муз. Україна, 1983. — 62 с. — (Музикантові-педагогу).
    54.Гребенюк Н. Є. Вокально-виконавська творчість : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра мистецтвознав. : спец. 17.00.03 Музичне мистецтво” / Н.Є. Гребенюк. — К., 2000. — 40 с.
    55.Гребенюк Н. Вокально-виконавська творчість : психолого-педагогічний та виконавський аспекти : монографія / Н. Гребенюк — К. : НМАУ ім.П.І.Чайковського, 1999. — 269 с.
    56.Гребенюк Н. Є. До проблеми значення фізіологічного аспекту в розвитку співака / Н. Є. Гребенюк // Культура України : зб. наук. пр. / Харк. держ. акад. культури. — Х., 2002. — Вип. 9. — С. 158162.
    57.Григорьев В. Исполнитель и эстрада / В. Григорьев. — М. : Издат. дом «Классика — ХХI», 2006. — 156 с. — (Мастер-класс).
    58.Грубер Р. Всеобщая история музыки. Ч. 1 / Р. Грубер. — 3-е изд. — М. : Музыка, 1965. — 484 с. : нот.
    59.Грубер Р. История музыкальной культуры. Т. 2. Ч. 1. Италия, Франция и Испания. Середина XV в. — начало XVII в. / Р. Грубер. — М. : Музгиз, 1953.— 415 с. : ил., нот.
    60.Грубер Р. История музыкальной культуры. Т. 2. Ч. 2. Германия XIVXVIвв., Нидерланды XVI начала XVII в., Англия второй половины XVI начала XVII в. и западнославянские культуры до XVII в. / Р.Грубер. — М. : Музгиз, 1959. — 492 с. : ил., нот.
    61.Гуревич Л. К. С. Станиславский : очерк-характеристика / Л. Гуревич ; под общ. ред. П. С. Когана. — М. : Теа-кино-печать, 1929. — 31 с.
    62.Гуревич Л. Творчество актера : о природе художественных переживаний на сцене /Л. Гуревич. — М. : Изд-во Гос. акад. худ. наук, 1927. — 64 с. — (Труды Государственной академии художественных наук. Театральная секция ; вып. 2).
    63.Гуренко Е. Исполнительское искусство: методологические проблемы / Е.Гуренко. — Новосибирск : Изд-во НГК, 1985. — 88 с.
    64.Гуренко Е. Проблемы художественной интерпретации (философский анализ)/ Е. Гуренко. — Новосибирск : Наука, 1982. — 256 с.
    65.Даль Монте Тоти. Голос над миром / Тоти Даль Монте. — М. : Искусство, 1966. — 280 с.
    66.Данова И. В. Эмоциональная выразительность в русской вокальной школе по сравнению с итальянской / И. В. Данова // Художественный тип человека : комплексные исследования / ИП РАН, МГК им. П. И. Чайковского, Центр «Наука и искусство». — М., 1994. — С. 170184.
    67.Дарвин Ч. О выражении эмоций у человека и животных / Ч. Дарвин. — СПб.: Питер, 2001. — 384 с. : ил. — (Серия «Психология-классика»).
    68.Дарвин Ч. Происхождение человека и половой отбор. Выражение эмоций у человека и животных / Ч. Дарвин ; под ред. Е. Н. Павловского. — М. ; Л. : Изд-во АН СССР, 1953. — 1040 с. — (Сочинения : в 12 т. / Ч. Дарвин ; т. 5).
    69.Декарт Р. Избранные произведения [к 300-летию со дня смерти (16501950)] : пер. с фр. и латин. / Р. Декарт ; ред. и вступ. ст. В. В. Соловьева. — М. : Госполитиздат, 1950. — 712 с.
    70.Декарт Р. Сочинения. В 2 т. Т. 1 : пер с латин. и франц. / Р. Декарт ; сост., ред., вступ. ст. В. В. Соловьева. — М. : Мысль, 1989. — 654 с. — (Философское наследие ; т. 106).
    71.Делициева Н. О воспитании певца-художника / Н. Делициева // Музыкальное исполнительство : [сб. ст.] / [сост. и общ. ред. В. Ю. Григорьева, В.А.Натансона]. — М. : Музыка, 1979. — Вып. 10. — С. 77106.
    72.Депенчук М. Ролевой анализ некоторых берлинских пар в связи с процессом социокультурной адаптации / М. Депенчук // Ананьевские чтения 2000 : тез. науч.-практ. конф. — СПб. : 2000. — С. 240241.
    73.Дидро Д. Парадокс об актере / Д. Дидро ; [пер., вступ. ст. и прим. К.Державина]. — М. ; Л. : Искусство, 1938. — 168 с.
    74.Дидро Д. Племянник Рамо / Д. Дидро // Монахиня. Племянник Рамо. Жан-фаталист и его хозяин : пер. с фр. / Д. Дидро ; [предисл. И. Бычко, прим. Л.Воробьева]. — К. : Политиздат Украины, 1986. — С. 192273.
    75.Дмитриев Л. Б. Интуиция и сознание в творчестве и вокальной педагогике / Л. Б. Дмитриев // Вопросы вокальной педагогики : сб. ст. — М. : Музыка, 1984. — Вып. 7. — С.135155.
    76.Дмитриев Л. Б. О воспитании легких женских голосов в классе профессора М. Э. Донец-Тессейр / Л. Б. Дмитриев // Тр. Гос. муз.-пед. ин-та им.Гнесиных. — М., 1970. — Вып. 9 : Вокальная кафедра : сб. работ лаборатории физиологии пения и вокальной методики. — С. 750.
    77.Дмитриев Л. Основы вокальной методики / Л. Дмитриев. — М. : Музыка, 1968. — 676 с.
    78.Дмитриев Л. Основы вокальной методики / Л. Дмитриев. — М. : Музыка, 2004. — 368 с. : нот., ил.
    79.Дмитриев Л. Б. Пение / Л. Б. Дмитриев // Муз. энцикл. : в 6 т. — М. : Совет. энцикл., 1978. — Т. 4. — Стб. 227233.
    80.Днепров В. О музыкальных эмоциях. Эстетические размышления / В.Днепров // Кризис буржуазной культуры и музыка : сб. ст. — М. : Музыка, 1972. — С. 99174.
    81.Додонов Б. В мире эмоций / Б. Додонов. — К. : Политиздат Украины, 1987.— 140 с.
    82.Додонов Б. Г. Почуття / Б. Г. Додонов // Укр. радян. енцикл. : в 12 т. — К. : Головн. ред. УРЕ, 1983. — Т. 9. — С. 47.
    83.Доливо А. Исполнитель и художественные принципы Мусоргского / А.Доливо // Вопр. музыкально-исполнительского искусства : сб. ст. — М. : Музгиз, 1958. — Вып. 2. — С. 316340.
    84.Донец-Тессейр М. Опыт воспитания сопрано / М. Донец-Тессейр // Вопросы вокальной педагогики : сб. ст. — М. : Музыка, 1967. — Вып. 3. — С. 120133.
    85.Дранков В. Природа таланта Шаляпина / В. Дранков. — Л. : Музыка, 1973. — 215 с.
    86.Друскин М. Исследования. Воспоминания / М. Друскин. — Л. : Совет. композитор, 1977. — 270 с.
    87.Друскин М. О западноевропецской музыке ХХ века / М. Друскин. — М. : Совет. композитор, 1973. — 271 с.
    88.Друскин М. Очерки, статьи, заметки / М. Друскин. — Л. : Совет. композитор, 1987. — 304 с.
    89.Дюпре Ж. Искусство пения / Ж. Дюпре ; [пер. с фр. и ред. Н. Г. Райского]. — М. : Музгиз, 1955. — 287 с.
    90.Євтушенко Д. Питання вокальної педагогіки : історія, теорія, практика / Д.Євтушенко, М. Михайлов-Сидоров. — К. : Мистецтво, 1963. — 340 с.
    91.Євтушенко Д. Роздуми про голос (нотатки педагога-вокаліста) / Д.Євтушенко. — К. : Муз. Україна, 1979. — 92 с.
    92.Егоров А. Гигиена голоса и его физиологические основы / А. Егоров ; под общ. ред. Н. И. Жинкина. — М. : Музгиз, 1962. — 176 с.
    93.Егорычева М. Упражнения для развития вокальной техники / М.Егорычева.— К. : Муз. Україна, 1980. — 112 с.
    94.Емельянов В. Развитие голоса. Координация и тренинг / В. Емельянов. — 3-е изд. — СПб. : Лань, 2003. — 192 с. : ил.
    95.Єрошенко О. В. Деякі музично-естетичні аспекти емоційної складової вокального мистецтва / О. В. Єрошенко // Культура України : зб. наук. пр. / Харк. держ. акад. культури. — Х., 2008. — Вип. 23 : Культурологія. Мистецтвознавство. — С. 134143.
    96.Єрошенко О. В. Емоційний аспект вокальної творчості : формування та становлення науково-теоретичних засад проблематики / О. В. Єрошенко // Культура України : зб. наук. пр. / Харк. держ. акад. культури. — Х., 2007. — Вип. 20 : Мистецтвознавство. Філософія. — С. 192199.
    97.Єрошенко О. В. Емоційний аспект вокальної творчості : формування та становлення науково-теоретичних засад проблематики / О. В. Єрошенко // Культура та інформаційне суспільство ХХІ століття : матеріали наук. конф. молодих учених, 2425 квіт. 2007 р. / Харк. держ. акад. культури. — Х., 2007.— С. 161162.
    98.Єрошенко О. В. Емоційність у вокальному виконавстві як аспект музичної психології / О. В. Єрошенко // Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті : зб. наук. пр. / Харк. держ. акад. дизайну і мистец. — Х., 2007. — № 1, 2, 3. — С. 119122.
    99.Ерошенко Е. В. К проблеме использования методов эмоционального настраивания певческого голоса в современной вокальной педагогике / Е.В.Ерошенко // Інформаційно-культурологічна та мистецька освіта (консенсус, партнерство, стандарти) в контексті Болонського процесу : матеріали наук.-практ. конф., 1314 груд. 2005 р. / Харк. держ. акад. культури. — Х., 2005. — С. 167169.
    100. Єрошенко О. В. Про емоційну виразність голосу співака / О.В.Єрошенко// Культура України : зб. наук. пр. / Харк. держ. акад. культури. — Х., 2006. — Вип. 17 : Мистецтвознавство. Філософія. — С. 216223.
    101. Єрошенко О. В. Професор П. В. Голубєв видатний педагог української вокальної школи / О. В. Єрошенко // Харків у контексті світової музичної культури : події та люди : матеріали міжнар. наук.-теор. конф., 34 квіт. 2008 р. / Харк. держ. акад. культури. — Х., 2008. — С. 9394.
    102. Єрошенко О. В. Традиційна музична культура як джерело української вокальної школи / О. В. Єрошенко // Традиційна культура в умовах глобалізації : проблема наслідування культурного коду нації : матеріали міжнар. наук.-практ. конф., 2122 груд. 2006 р. — Х. : П. П. Якубенко, 2006.— С. 6368.
    103. Єрошенко О. В. Фізіологічні механізми емоцій і творчість актора-співака / О. В. Єрошенко // Проблеми взаємодії мистецтва, педагогіки та теорії і практики освіти : зб. наук. пр. / Харк. держ. ун-т мистец. — Х., 2006.— Вип. 17. — С. 4859.
    104. Ерошенко Е. В. Физиологические основы эмоций и вокальное исполнение / Е. В. Ерошенко // Культура та інформаційне суспільство ХХІ століття : матеріали наук. конф. молод. учених, 2526 квіт. 2006 р. / Харк. держ. акад. культури. — Х., 2006. — С. 133134.
    105. Ершов П. Искусство толкования. В 2 ч. Ч. 1 / П. Ершов. — Дубна : Изд. центр «Феникс», 1997. — 344 с.
    106. Ершов П. Режиссура как практическая психология (Взаимодействие людей в жизни и на сцене) / П. Ершов. — М. : Искусство, 1972. — 352 с.
    107. Ершов П. Технология актерского искусства : очерки / П. Ершов. — М. : Изд-во ВТО, 1959. — 308 с.
    108. Жданов В. Ф. Эмоционально-образное мышление певца и его развитие в классе оперной подготовки / В. Ф. Жданов // Художественный тип человека: комплексные исследования / ИП РАН, МГК им. П. И. Чайковского, Центр «Наука и искусство». — М., 1994. — С.214230.
    109. Жишкович М. А. Львівська вокальна школа другої половини ХІХ першої половини ХХ ст. : автореф. дис. на здобуття
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины


ПОСЛЕДНИЕ СТАТЬИ И АВТОРЕФЕРАТЫ

Ржевский Валентин Сергеевич Комплексное применение низкочастотного переменного электростатического поля и широкополосной электромагнитной терапии в реабилитации больных с гнойно-воспалительными заболеваниями челюстно-лицевой области
Орехов Генрих Васильевич НАУЧНОЕ ОБОСНОВАНИЕ И ТЕХНИЧЕСКОЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ЭФФЕКТА ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ КОАКСИАЛЬНЫХ ЦИРКУЛЯЦИОННЫХ ТЕЧЕНИЙ
СОЛЯНИК Анатолий Иванович МЕТОДОЛОГИЯ И ПРИНЦИПЫ УПРАВЛЕНИЯ ПРОЦЕССАМИ САНАТОРНО-КУРОРТНОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ НА ОСНОВЕ СИСТЕМЫ МЕНЕДЖМЕНТА КАЧЕСТВА
Антонова Александра Сергеевна СОРБЦИОННЫЕ И КООРДИНАЦИОННЫЕ ПРОЦЕССЫ ОБРАЗОВАНИЯ КОМПЛЕКСОНАТОВ ДВУХЗАРЯДНЫХ ИОНОВ МЕТАЛЛОВ В РАСТВОРЕ И НА ПОВЕРХНОСТИ ГИДРОКСИДОВ ЖЕЛЕЗА(Ш), АЛЮМИНИЯ(Ш) И МАРГАНЦА(ІУ)
БАЗИЛЕНКО АНАСТАСІЯ КОСТЯНТИНІВНА ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ (на прикладі студентського самоврядування)