ГЕНЕЗА ЛОКАЛЬНОЇ ТИПОЛОГІЧНО ГЕТЕРОГЕННОЇ НАРОДНОВОКАЛЬНОЇ ТРАДИЦІЇ (НА МАТЕРІАЛАХ ОБРЯДОВИХ НАСПІВІВ ІЗ ОКОЛИЦЬ НА ПІВНІЧНИЙ ЗАХІД ВІД ГОРГАН) : ГЕНЕЗА ЛОКАЛЬНОЙ типологической гетерогенной Народный вокальный ТРАДИЦИИ (НА МАТЕРИАЛАХ обрядов напевы С ОКРЕСТНОСТЕЙ северо-западнее ГОРГАН)

Краткое описание

ЛЬВІВСЬКА ДЕРЖАВНА МУЗИЧНА АКАДЕМІЯ ім.М.В.ЛИСЕНКА

КОВАЛЬ ВАСИЛЬ МИХАЙЛОВИЧ

На правах рукопису
УДК 78.087.6 : 398.8 (=161.2) (292.452)

ГЕНЕЗА ЛОКАЛЬНОЇ ТИПОЛОГІЧНО ГЕТЕРОГЕННОЇ
НАРОДНОВОКАЛЬНОЇ ТРАДИЦІЇ
(НА МАТЕРІАЛАХ ОБРЯДОВИХ НАСПІВІВ
ІЗ ОКОЛИЦЬ НА ПІВНІЧНИЙ ЗАХІД ВІД ГОРГАН)

Спеціальність 17.00.03 Музичне мистецтво

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата мистецтвознавства

Науковий керівник
кандидат мистецтвознавства
професор Б.С.ЛУКАНЮК

Львів 2006

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4
ВСТУП . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5

РОЗДІЛ 1. ДОСЛІДЖЕНІСТЬ ТЕМИ
ТА ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТЕРЕНУ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 13
1.1. З історії фольклористичних та етномузикознавчих студій . . . . . 13
1.1.1. П е р ш і з а ц і к а в л е н н я т а с т у д і ю в а н н я
м у з и ч н о г о ф о л ь к л о р у в п е р і о д
д о к і н ц я 8 0 - х р о к і в X X с т о л і т т я . . . . . . . . . . . . . 13
1.1.2. Н о в и й е т а п у д о с л і д ж е н н і т р а д и ц і й н о ї
м у з и к и П і д г о р г а н н я . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 17
1.2. Питання теорії та методики . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 21
1.2.1. З а с а д и з б и р а ц ь к о ї р о б о т и . . . . . . . . . . . . . . . . . 21
1.2.2. Г р а ф і ч н а д о к у м е н т а ц і я н а с п і в і в . . . . . . . . 23
1.2.3. О с н о в н і с к л а д о в і й м е т о д и
т и п і з а ц і ї т а к о д у в а н н я н а с п і в і в . . . . . . 28
1.2.4. М е т о д о л о г і ч н і п р и н ц и п и
г е о г р а ф і ч н о г о е т н о м у з и к о з н а в с т в а . 36
1.3. Фізико-географічна характеристика . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 39
1.3.1. Т е р и т о р і я т а н а с е л е н н я : г е о г р а ф і ч н о -
с т а т и с т и ч н а д о в і д к а . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 39
1.3.2. П р и р о д н о - г е о г р а ф і ч н і у м о в и . . . . . . . . . . . . . 40
1.3.3. Г о с п о д а р с ь к а д і я л ь н і с т ь . . . . . . . . . . . . . . . . . . 41
1.4. Історико-етнографічна характеристика . . . . . . . . . . . . . . . . . 43
1.4.1. І с т о р и к о - а р х е о л о г і ч н а д о в і д к а . . . . . . . . . . 43
1.4.2. І з ц а р и н и е т н о г р а ф і ч н и х с т у д і й . . . . . . . . . 56
РОЗДІЛ 2. МЕЛОТИПОЛОГІЯ ОБРЯДОВОЇ НАРОДНО-
ВОКАЛЬНОЇ ТВОРЧОСТІ (МЕЛОГЕНЕТИЧНИЙ АСПЕКТ) . . . . . . . . 59
2.1. Календарно-обрядова група . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 59
2.1.1. З и м о в и й ж а н р о в и й ц и к л . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 60
2.1.1.1. Колядки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 60
2.1.1.2. Маланка та щедрівки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 76
2.1.2. В е с н я н и й ж а н р о в и й ц и к л . . . . . . . . . . . . . . . . . . 93
2.1.2.1. Гаївки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 94
2.2. Родинно-обрядова група . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 95
2.2.1. В е с і л ь н и й ж а н р о в и й ц и к л . . . . . . . . . . . . . . . . . 95
2.2.1.1. Ладканки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 95
2.2.1.2. Пісні, приспівки, хороводи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 109
2.2.2. П о х о р о н н и й ж а н р о в и й ц и к л . . . . . . . . . . . . . . 113
2.2.2.1. Голосіння . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 114
РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМИ МЕЛОГЕОГРАФІЇ ТА ЕТНОГЕНЕЗИ . . . . . . . 118
3.1. Мелоареали . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 118
3.1.1. З и м о в и й ж а н р о в и й ц и к л . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 118
3.1.1.1. Колядки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 118
3.1.1.2. Маланка та щедрівки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 128
3.1.2. В е с н я н и й ж а н р о в и й ц и к л . . . . . . . . . . . . . . . . . . 132
3.1.2.1. Гаївки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 133
3.1.3. В е с і л ь н и й ж а н р о в и й ц и к л . . . . . . . . . . . . . . . . . 134
3.1.3.1. Ладканки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 134
3.1.3.2. Пісні, приспівки, хороводи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 139
3.1.4. П о х о р о н н и й ж а н р о в и й ц и к л . . . . . . . . . . . . . . 143
3.1.4.1. Голосіння . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 143
3.2. Мелодіалекти . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 145
3.3. Проблеми етногенези . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 152
3.3.1. Е т н о к у л ь т у р н і п р о ц е с и . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 153
3.3.2. І с т о р и к о - а р х е о л о г і ч н е п і д ґ р у н т я . . . . . . . 158

ВИСНОВКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 162
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ . . . . . . . . . . 165

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

(Г)ЕК, (Г)НІ, (Г)НЗ

КМФ

ЛДМА, ЛДК, ВДМІ
ПНДЛМЕ

ЛНБ

МЕАМ
стр.
mR

rV

sV

rsV

tM

Інвентарні шифри графофонду архіву Проблемної науково-дослідної лабораторії музичної етнології при Львівській державній музичній академії ім.М.В.Лисенка
Кафедра музичної фольклористики Львівської державної музичної академії ім.М.В.Лисенка
Львівська державна музична академія ім.М.В.Лисенка
Проблемна науково-дослідна лабораторія музичної етнології при ЛДМА ім.М.В.Лисенка
Львівська наукова бібліотека Національної академії наук ім.В.Стефаника
Музично-етнографічний архів М.Мишанича
Строфа (строфи)
Музично-ритмічна схема (виражається ритмічними тривалостями в цифрах, наприклад: mR11112)
Ритмічна структура вірша (виражається цифрами, наприклад: rV55;45)
Семантична структура вірша (виражається кириличними літерами, наприклад: sVаб;рб)
Ритмо-семантична структура вірша (виражається цифрами та спеціальними діакритичними знаками, які вказують на семантику, наприклад: rsV55;45)
Мелічна (мелотематична) форма строфи (виражається грецькими літерами, наприклад: tMαβ;αβ)

ВСТУП

Сучасне етномузикознавство приділяє особливу увагу поглибленому комплексному вивченню історико-географічних аспектів розвитку традиційної народної музики, що уможливлює розв’язання надважливих проблем етногенези. Ці проблеми, зрозуміло, потрапляють у поле зору й суміжних наук етнографії, етнолінгвістики, фольклористики тощо.
Зокрема, серед цілого комплексу завдань, намічених етнографією, «важливе місце належить вивченню етнічної історії, особливостей культури і побуту населення різних історико-етнографічних областей і груп» [68, с.3]. У зв’язку з цим, такі дослідження повинні здійснюватися «з використанням даних інших галузей знання, зокрема, археології, історії, діалектології, музичної і словесної фольклористики» [68, с.171]. На ефективність вивчення етногенези через студіювання музичного фольклору в сукупності з етнографічними, лінгвістичними, історичними, археологічними й антропологічними матеріалами вказує й Володимир Гошовський[26,с.34].
Шлях до вирішення актуальних проблем і питань, якими займається етномузикологія, має поетапний характер.
Пізнання об’єктивних закономірностей етнокультурних процесів народного середовища можливе передовсім через виявлення і порівняльне вивчення народномузичних наспівів, що збереглися в пам’яті їх носіїв. Найвагомішою складовою цих процесів є побутування та розвиток обрядових народновокальних творів. Вони (порівняно з позаобрядовими піснями) меншою мірою піддаються зовнішнім впливам, оскільки сягають глибини історії й знаходяться під охороною обряду, а отже у них найяскравіше проступають музично-діалектні відмінності.
Тому важливо подати типологічні характеристики цих творів; з’ясувати як проявляють себе ті чи інші мелотипи в часі й у просторі, що відповідно уможливлює прослідкувати їхню мелогенезу та окреслити мелогеографію. Вирішити питання варіантних відношень народнопісенних наспівів у зв’язку з їх генезою (вертикаль) та географією (горизонталь) дає змогу мелотипологічний аналіз цих творів у рамках жанрових груп на синтаксично-морфологічному (а при доконечній потребі й на фонетичному) рівні.
Значний науковий інтерес насамперед становлять вузькорегіональні дослідження головно тих теренів, які, по-перше (з огляду на стан їх обстеження), ще до сьогодні залишаються «білими плямами» на етномузичній карті України, по-друге, виявляють неабияку зацікавленість у сенсі співвідношення цих територій зі суміжними етнографічно визначеними регіонами, а отже і в їх власній приналежності. Ефективність вузькорегіонального підходу полягає в тому, що він не тільки дає ключ до вичерпного аналізу локальної народномузичної культури, а й стає підґрунтям для ширших ареалогічних студій. Через ареалогію, певна річ, можна наблизитись до остаточного окреслення музичних діалектів і створення етномузичних атласів, що все ще залишається заповітною мрією багатьох дослідників [27, с.74 75].
Порівняльне ж вивчення отриманих результатів із уже наявними з інших теренів матеріалами, до яких залучають як самі фольклорні пам’ятки народномузичні твори, так і теоретичні напрацювання на їхній основі в галузі етномузикології, уможливлює висувати певні гіпотези щодо етногенези людності, яка населяє досліджувану територію; підкріплювати пов’язані з цим обширом історичні факти; підтверджувати, спростовувати чи корегувати припущення та здогади, висунені іншими суміжними з етномузикологією дисциплінами антропологією, археологією, етнографією, етнолінгвістикою, словесною фольклористикою; робити висновки щодо локальних, регіональних, загальнонаціональних особливостей традиційної музичної культури обстежуваного простору тощо.
На етапі етномузикологічних досліджень південно-західної Галичини, які здійснює ПНДЛМЕ при КМФ ЛДМА ім.М.В.Лисенка, важлива роль відводиться вивченню околиць на північний захід від Горган (трьох адміністративно-територіальних районів Івано-Франківської області Богородчанського, Долинського і Рожнятівського), оскільки:
ця територія з етномузикологічного погляду не вивчена взагалі;
нез’ясованим залишається її відношення до етнографічно визначених Бойківщини та Гуцульщини;
терен привертає увагу й своєю (незвичною для інших українських етнографічних земель) мелотипологічною різнорідністю (гетерогенністю), що потребує окремого методологічного осмислення.
Саме ці факти й зумовлюють наукову вагу та актуальність етномузикологічних студій над традиційною народномузичною культурою обраного регіону.
«Підгоргання»[1] невід’ємна складова частина (підпрограма) більш за-гальної програми ПНДЛМЕ при КМФ ЛДМА «Передкарпаття», наукове ви-рішення якої разом з іншими програмами установи спрямоване на створення колективної багатотомної монографії «Традиційна народна музика й етнічна історія Галичини та Волині (Володимирії)» (тема № 10) за участю фахівців суміжних дисциплін (етнографів, філологів, істориків, археологів та ін.).
Мета роботи з’ясування мелотипологічної та мелогеографічної картини обрядової народновокальної творчості з околиць на північний захід від Горган з виходом на окремі питання мелогенези й органічно пов’язані з ними проблеми етногенези населення цього терену.
Для досягнення ж поставленої мети треба вирішити такі завдання:
здійснити ґрунтовне фронтальне експедиційно-польове дослідження терену;
згромадити в околицях на північний захід від Горган необхідний для студіювання матеріал: схопити на магнітну стрічку традиційну народномузичну творчість із супутньою до неї етнографічною інформацією, а головно обрядові народновокальні твори, які разом із уже опублікованими та записаними раніше й доступними на сьогодні і є об’єктом дослідження;
належним чином опрацювати ці матеріали (транскрибувати їх, створити нотоархів);
за допомогою візуального чи слухового аналізу визначити основні типологічні характеристики наспівів;
систематизувати обрядові народновокальні твори за мелотипами, їхніми видами й різновидами, які є предметом дослідження;
прослідкувати вертикальні (мелогенеза) та горизонтальні (мелогеографія) прояви цих типів;
екстраполювати мелогеографічні спостереження на проблеми етногенези.
Розв’язання цих завдань і дасть змогу бодай наблизитись до вирішення закладених у роботі питань, що виносяться на захист:
а)чим зумовлена мелотипологічна гетерогенність локальної народновокальної традиції?
б)чи в околицях на північний захід від Горган маємо продовження бойківської етнографічної групи, чи тут була колись інша спільнота, до того ж, значно старовинніша за її оточуючі (як це, скажімо, припускав Ян Фальковскі [200, с.117; 210, с. 18, 151 152])?
в)чи існує музично-стилістична відмінність між гірською та передгірською частинами досліджуваного терену?
г)чи адміністративна границя між областями має бодай якесь покриття в етнографії (а отже чи передгірські околиці на північний захід від Горган є окремим регіоном, чи складовою Підгір’я від Самбора до Івано-Франківська)?
Наукова новизна цієї роботи полягає в тому, що на обраному терені для етномузикологічних студій уперше:
застосовано принцип фронтальної збирацької роботи «село в село», за допомогою якого можна отримати мелогеографічні дані з точністю до населеного пункту, що уможливило ліквідувати ще одну «білу пляму» на етномузичній карті України;
подано жанрово-типологічну сітку обрядових народновокальних творів;
окреслено й картографовано ареали поширення всіх основних мелотипів, їхніх видів і різновидів;
на основі їх порівняльного вивчення визначено музичні діалекти;
зроблено проекцію отриманих результатів на етногенезу людності обстежуваного обширу;
з’ясовано причини мелотипологічної гетерогенності локальної народновокальної традиції.
Очевидне й практичне значення дисертаційного дослідження. Аудіозаписи народномузичних творів і супутньої до них етнографічної інформації, здобуті в ході експедиційно-польової роботи в околицях на північний захід від Горган, разом із результатами їх опрацювання (стенограмами, транскрипціями текстів і мелодій тощо) суттєво поповнили національну скарбницю багатовікових духовних надбань нашого народу в галузі його традиційної музичної культури фоно-, графо- та нотоархів ПНДЛМЕ при КМФ ЛДМА. Ці матеріали можуть бути використані для запису аудіокасет, компактдисків традиційної народної музики; для створення радіопередач про народномузичну культуру; для видання збірок творів народної музики; як ілюстрації у вигляді звукових (фоно-) та писемних (графо-) хрестоматій, антологій народномузичних творів до лекцій із фольклору в навчальних закладах. Наукові напрацювання, що викладені в дисертаційній роботі, її автор впроваджує в навчальний процес при читанні низки дисциплін на кафедрі музичної фольклористики ЛДМА ім.М.В.Лисенка («Аналіз народномузичних творів», «Запис і транскрипція», «Музично-етнографічна документація» та «Фольклорна практика»). Результати дослідження обрядової народновокальної творчості з околиць на північний захід від Горган та їх теоретичні узагальнення стануть надійною опорою не тільки для ширших етномузикологічних студій традиційної народномузичної культури Галичини чи навіть України, а й для музичного слов’янознавства.
Результати дослідження апробовано на VVIII Конференціях дослідників народної музики червоноруських (галицько-володимирських) та суміжних земель (Львів, 1994, 1995, 1997), IV Міжнародній науковій конференції «Проблеми успадкування зимових свят, звичаїв та обрядів» (Рівне, 1998), Всеукраїнській науково-педагогічній конференції «Музичний фольклор в системі навчання та виховання молоді» (Кременець, 2000), науково-практичній конференції «Традиційна народна музична культура Бойківщини» (Турка, 2003), Міжнародній науково-практичній конференції до 125-річчя від дня народження Климента Квітки (Київ, 2005), міжнародному науково-практичному семінарі «Фольклор і сучасність: збереження, ревіталізація і перетворення традиційної культури» (Кишинеу, 2006), а також обговорено на кафедрі музичної фольклористики та ПНДЛМЕ при ЛДМА ім.М.В.Лисенка.
Основні положення, викладені в дисертаційному дослідженні, опубліковано в 10 наукових студіях, п’ять з яких уміщено у фахових виданнях, затверджених ВАК України.
Дисертація складається з основної (теоретичної) частини та додатків уповні самодостатньої частини, де подано джерельну базу, яка відображає головні етапи роботи над дисертаційним дослідженням. Основна частина вміщує вступ, три розділи, висновки й список використаних джерел та літератури (223 найменування). Додатки представлені антологією обрядових наспівів (граматичними й фонологічними транскрипціями мелодій 112 народновокальних творів), таблицями ознак мелотипів (5 таблиць), картосхемами з покажчиками до них (всього 17 картосхем; із них 1 географічна, 3 історико-археологічні, 1 етнолінгвістична, 11 мелоареалогічних, 1 мелодіалектологічна), географічно-статистичним покажчиком використаних матеріалів із архівних фондів ПНДЛМЕ (1таблиця), науково-дослідницькою програмою «Етнокультурні процеси на Підгорганні» й питальником до неї, фотоілюстраціями (8 світлин) та аудіодиском (CD) із супроводжуючою інформацією (список уміщених у ньому народномузичних творів сорок із зазначенням тривалості звучання [57 хв. 46 с.], відомості про виконавців і збирачів, паспорт місцевості). Загальний обсяг дисертації 315 сторінок: із них основна частина займає 189 (у тому числі 25 сторінок список використаних джерел та літератури), а додатки 126 сторінок.
У вступі обґрунтовано актуальність і необхідність проведення дослідження; висвітлено зв’язок роботи з програмами, планами наукових установ; сформульовано мету й завдання, які потрібно вирішити для її досягнення; розкрито наукову новизну, практичне значення отриманих результатів; вказано на те, які положення винесено на захист і де було апробовано й опубліковано результати дослідження.
У розділі 1 проаналізовано дослідженість обраної для етно-музикологічних студій території: подано важніші джерела записи й публікації традиційної народної музики з північно-західного Підгоргання та теоретичні розробки й напрацювання на основі творів народномузичної культури з цього регіону, здійснені попередниками; також визначено особистий внесок дисертанта в примноження та збереження пам’яток музичного фольклору; викладено основні методи й методику дослідження; окрім того, описано фізико-географічну й історико-етнографічну характеристики історію залюднення краю, склад населення, його господарську діяльність та духовну й матеріальну культуру, які є визначальними чинниками умов формування та функціонування народної музики.
У другому розділі на мелогенетичному рівні в рамцях жанрових циклів проаналізовано пісенні типи, їхні види й різновиди обрядових народновокальних творів, які побутують на досліджуваному терені. Побіжно розкрито й низку прикметних особливостей місцевої культуро-жанрової системи.
Розділ 3 присвячено встановленню ареалів поширення цих типів, виявленню музично-стилістичних відмінностей (музичних діалектів), локальних, регіональних і загальнонаціональних особливостей обрядової народновокальної творчості з околиць на північний захід від Горган та проекції цих даних на етногенезу людності, яка заселяє обстежувану територію.
Висновки містять найважливіші результати, а також рекомендації щодо їх подальшого наукового й практичного використання; постановку наукових проблем, спричинених здобутими результатами дослідження, та методи їх вирішення.

[1] Умовний термін, який прийнятий у ПНДЛМЕ при КМФ ЛДМА для означення території північних схилів та передгір'я Горган.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Здійснене дисертаційне дослідження уможливило дати відповіді на засадничі питання, що становлять значний науковий інтерес не тільки для етномузикознавства, а й для українознавства, а відтак і слов’янознавства взагалі.
Насамперед доведено існування на українській етнічній території, а саме, в околицях на північний захід від Горган, різнорідної (гетерогенної) народномузичної традиції поряд зі звичним для інших регіонів явищем мелотипологічної однорідності при зазвичай невеликій кількості пісенних типів. Етномузикологічні ж студії над приуроченою народновокальною творчістю цього терену спонукають до низки висновків.
По-перше, мелотипологічна гетерогенність локальної народновокаль-ної традиції на обстежуваному обширі зумовлена передовсім різнорідністю населення, яке поступово й поетапно замешкувало його, вливаючи притому в традиційну культуру, що формувалась упродовж багатьох віків у цьому регіоні, риси своєї субетнокультури. Етнокультурні процеси, пов’язані насамперед із появою на Підгорганні поодиноких общин протослов’янських, а згодом і слов’янських племен, хоча й сягають у глибину віків, проте особливого піднесення почали набувати тільки від рубежу 13-14 століття початку інтенсивного заселення цієї території. А отже, прикметним явищем для типологічно гетерогенної культури (принаймні в досліджуваній місцевості) є її пізнє походження.
По-друге, результати етномузикологічних студій підтверджують гіпотезу, яку висунув Я.Фальковські про те, що більша частина околиць на північний захід від Горган ще на початку XVI століття мала інше етнографічне обличчя. Такий здогад узгоджується й із тим, що саме на це століття припав пік інтенсивності залюднення регіону, а сучасна географія поселень на Підгорганні була в основному сформована аж на кінець XVIII століття. Справедливою є й вказівка польського вченого на неприналежність до бойківської традиції розташованих на правому березі Лімниці населених пунктів. Проте на переважаючій частині Долинського та Рожнятівського районів зараз ця культура домінує. Щоправда на цих теренах поряд із нею та вкрапленнями інших субетнокультур ще дотепер добре збереглися рудименти традиційної музики старовиннішої за бойківську спільноти.
По-третє, між гірською та передгірською частинами досліджуваного терену проглядається музично-стилістична різниця головно на фонологічному (манера виконання, мелізматика) рівні; на морфологічному ж (структурно-формальному) вона менш помітна. Попри це в передгірських, а точніше, у рівнинних населених пунктах на півночі Долинщини й Рожнятівщини, що належать до зон Г («стрийсько-жидачівської») та Д («калуської»), порівняно з гірськими місцинами, наявна суттєва музично-стилістична відмінність на обох рівнях. Простежується музично-стилістична різниця й між гірським та передгірським (у тому числі й рівнинним) пасмами на Богородчанщині. Вона відчутна на обох рівнях навіть у більшій мірі, аніж у Рожнятівському чи Долинському районах. Логічно припустити, що саме в гірській місцевості найповніше збереглися елементи манери виконання традиційної музики, культивованої старовинною підгірсько-пастушою спільнотою, про яку згадує Я.Фальковскі, оскільки ці терени зазнали найменшого впливу етнокультурного потоку з півночі.
По-четверте, результати етномузикологічного дослідження наочно засвідчують, що сучасний адміністративний кордон між Івано-Франківською та Львівською областями не має покриття в етнографії. На це вказують передовсім периферійні засяги зон, які локалізуються у Львівській області й захоплюють на півночі Долинського району Івано-Франківської області с.Верхня Тур’я, а на південному заході села Вишків, Мислівку та Семичів; до того ж, «долинсько-рожнятівська» зона є, найправдоподібніше, відкритою («розімкненою») на захід. Що ж до населених пунктів, які належать до зон Г та Д, то їх треба вважати складовою Великого Підгір’я, щоправда їм притаманні локальні етномузичні особливості, хоча ці терени й не витворюють окремої етнографічної одиниці (області).
І нарешті, здобуті результати дисертаційного дослідження тільки перший щабель на шляху до з’ясування етногенези людності, яка населяє обстежуваний обшир. Остаточне витлумачення цієї проблеми можливе лише за умови наявності етномузикологічних відомостей бодай би зі всієї Західної України для зіставлення їх з отриманими в цій студії. І хоча, як переконливо засвідчують напрацьовані на матеріалах традиційної пісенної культури здобутки, етномузикологія є вповні самодостатня наука, все ж вирішення питання етногенези населення Підгоргання (очевидно, як і будь-якого іншого регіону) потребує додаткової нової інформації зі суміжних з етномузикологією дисциплін історії, археології, антропології тощо. Адже зрозуміло, тільки комплексне, поглиблене вивчення обстежуваної території спроможне дати справді належний результат.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

Архівні:
Фоно та графоархів ПНДЛМЕ ЛДМА ім. М.В.Лисенка.

Друковані (рукописні):
1. Алексеев Э. Раннефольклорное интонирование: Звуковысотный аспект. Москва: Сов. композитор, 1986. 240 с.
2. Алексеев Э. Нотная запись народной музыки: теория и практика. Москва: Сов. композитор, 1990. 168 с.
3. Бажанський П. Русько-народні галицькі мелодії. Т. 1. Львів, 1905; Т.2 3. Жовква, 1906.
4. Балади: Родинно-побутові стосунки / Упор.: О.І. Дей, А.Ю. Ясенчук (тексти), А.І. Іваницьикй (мелодії); Редкол.: М.М. Пазяк (голова) та ін. Київ: Наук. думка, 1988. 528 с.
5. Бандрівський М. Етнокультурна ситуація у Північно-Східних Карпатах у період раннього заліза: Етнокультурна ситуація у передгір’ї Карпат і Верхньому Подністров’ї у ранньоскіфський період //Етногенез та етнічна історія населення Українських Карпат: У 4 т. /Гол. редактор С.Павлюк. Т. 1: Археологія та антропологія. Львів, 1999. С. 157 162.
6. Банин А. Об одном аналитическом методе музыкальной фольклористики // Музыкальная фольклористика. Москва: Сов. композитор, 1978. Вып. 2 / Ред.-сост. А.А.Банин. С.117 157.
7. Банин А. А. О принципах моделирования обобщённого слогового ритма. Вопросы методики и методологии // Памяти К.Квитки (1880 1953): Сб. статей. / Ред-сост. А.А.Банин. Москва: Сов. композитор, 1983. С. 165 179.
8. Баран В. Східнокарпатський регіон у V VII ст.н.е.: Дулібське племінне об’єднання і критика так званої теорії Лендзян //Етногенез та етнічна історія населення Українських Карпат: У 4 т. /Гол. редактор С.Павлюк. Т. 1: Археологія та антропологія. Львів, 1999. С. 302 308.
9. Барток Б. Зачем и как собирать народную музыку. Москва, 1959.
10.Барток Б. Народная музыка Венгрии и соседних народов / Перев. Г.П.Косей; вступ. ст. И.В. Нестьева. Москва: Музыка, 1966. 78 с.: 31 л. нот.
11.Бачинская М. Памятка собирателя народных песен. Москва: Гос. муз. изд-во, 1953. 48 с.
12.Бойківщина: Історико етнографічне дослідження / Ред. колегія: Ю.Г.Гошко (відповідальний редактор) та ін. Київ: Наук. думка, 1983. 304 с.
13.Вагилевич І. Бойки, русько-слов’янський люд у Галичині / Передмова та переклад з польської Р. Кирчіва // Жовтень. 1978. № 12. С.117 130.
14.Вакуленко Л. Населення Східних Карпат в пізньоримський час //Етногенез та етнічна історія населення Українських Карпат: У 4 т. /Гол. редактор С. Павлюк. Т. 1: Археологія та антропологія. Львів, 1999. С. 227 262.
15.Варфоломеєва Т. Песні Беларускага Панямоння: Зб. пісень. Мінск: Беларуская навука, 1998. 286 с.
16.Гиппиус Е. Двадцать русских народных песен в ранних звукозаписях /Составление, нотирование и общая редакция Е.В.Гиппиуса. Москва: Сов.композитор, 1979. 67 с.
17.Гиппиус Е. Предисловие редактора // Канн-Новикова Й. Собирательница русских народных песен Евгения Линева. Москва: Гос. муз. издательство, 1952. С. 3 16.
18.Гиппиус Е. Проблемы ареального исследования традиционной русской песни в областях украинского и белорусского пограничья //Традиционное народное музыкальное искусство и современномть. Вопросы типологии: Труды ГМПИ им.Гнесиных / Отв. ред. М.Енговатова. Москва, 1982. Вып. 60. С. 5 80.
19.Гнатюк В. Гаївки / Зібрав В. Гнатюк, мелодії схопив на фонограф О.Роздольський, списав Ф.Колесса. Львів: [Вид-во] НТШ, 1909. 267 + 100 с.: нот. (Матеріали до української етнології / Етнографічна комісія НТШ; Т. 12)
20.Гнатюк В. Колядки і щедрівки: [У 2 ч.]. Львів, 1914. (Етнографічний збірник Наук. товариства ім.Т.Шевченка у Львові; Т.XXV XXVI).
21.Головацький Я. Народные песни Галицкой и Угорской Руси. Москва, 1878.
22.Гордійчук М. Як записувати народну музику: Порадник для збирача музичного фольклору. Київ, 1960. 33 с.
23.Гошовський В. Етногенетичні аспекти мелогеографії // Матеріали наукової конференції пам’яті Івана Панькевича. Ужгород, 1992. С.318 319.
24.Гошовський В. Традиційна народна пісня: Питальник для стаціонарного обстеження населеного пункту та методичні поради. Львів, 1988. Ротопринт.
25.Гошовский В. У истоков народной музыки славян: Очерки по музыкальному славяноведению. Москва: Сов. композитор, 1971. 304 с.
26.Гошовский В. Украинские песни Закарпатья / Под ред. Л.Н.Лебединского. Москва: Советский композитор, 1968. 479 с.
27.Гошовский В. Фольклор и кибернетика // «Советская музыка». 1964. №11. С. 74 75.
28.Грабовецький В. Хмелівка: Короткий історичний нарис. Богородчани, 1994. 16 с.
29.Грабовецький В., Бабій В. та ін. Історія села Росільни: іст. нариси, спогади, публіцистика. Івано-Франківськ, 2004. 138 с.
30.Грица С., Дей О. Принципи класифікації і наукового видання української словесно-музичної народної творчості на сучасному етапі: Доповідь радянської делегації на VI Міжнародному з’їзді славістів (Прага, серпень 1968 р.). Київ, 1968. 37 с.
31.Грица С. Мелос української народної епіки. Київ: Наук. думка, 1979. 261 с.
32.Грица С. Музичний фольклор з погляду етногенезу // Проблеми етномузикології: Збірник наукових праць / Ред.-упорядник О.І.Мурзина. Київ, 2004. Вип. 2. С. 5 23.
33.Грыневіч А. Аб зьбіраньні музычнай народнай творчасцьі // Сав. Беларусь. Минск, 1925. № 141.
34.Грушевський М. Історія України-Руси: В 11 т., 12 кн. / Редкол.: П.С.Сохань (голова) та ін. Київ: Наук. думка, 1991 . Т. 1. 1991. 736с.
35.Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 2. Київ: Наук. думка, 1992. 640 с.
36.Гусев В. Комплексное изучение фольклора // Проблемы музыкального фольклора народов СССР: Статьи и материалы. Москва, 1973. С.7 16.
37.Давидюк В. Релікти волочебної традиції в українському обрядовому фольклорі // Вісник Львівського університету: Серія філологічна. Львів, 1999. Вип. 27: Українська фольклористика. С. 60 66.
38.Давидюк М. Календарна обрядовість Західного Полісся: карто-графічно-джерелознавчий аспект [волочебна традиція; кривий танець] // Фольклористичні зошити / Ред. В.Ф. Давидюк. Луцьк: Полісько-Волинський народознавчий центр, 2001. Вип. 4. С. 2776.
39.Добрянська Л., Луканюк Б. Спроба типології весільних ладканок і пісень західного Полісся та західної Волині // Четверта конференція дослідників народної музики червоноруських (галицько-володимирських) та суміжних земель: Матеріали / Ред.-упорядник Б.Луканюк. Львів, 1993. С. 45 51.
40.Довгалюк І. Осип Роздольський: Музично-етнографічний доробок. Львів: ТеРус, 2000. 154 с.
41.Етногенез та етнічна історія населення Українських Карпат: У 4 т. /Гол. редактор С. Павлюк. Т. 1: Археологія та антропологія. Львів, 1999. 608 c.
42.Ефименкова Б. Ритмика русских традиционных песен: Учебн. пособие. Москва: Изд-во МГИК, 1993. 152 с.
43.Єфремов Є. Дослідження народнопісенного виконавства через моделювання інваріанта пісні // Українське музикознавство. Київ, 1985. Вип. 20. С.79 98.
44.Єфремов Є. Ритмоструктурні типи календарних наспівів на Київському Поліссі // Полісся України: Матер. іст.-етнограф. дослідження. Львів: Ін-т народознавства НАН України, 1997. Вип. 1: Київське Полісся. 1994. С.245 259.
45.Єфремов Є. Типологічна система традиційних весняних наспівів у верхньому межиріччі Тетерева та Ужа // Полісся України: Матер. іст.-етнограф. дослідження. Львів: Ін-т народознавства НАН України, 2003. Вип. 3: У межиріччі Ужа і Тетерева. 1996. С.291 296.
46.Завальнюк А. Основні типи літніх обрядових пісень та їх мелодіалектні різновиди // П’ята конференція дослідників народної музики червоноруських (галицько-володимирських) та суміжних земель: Матеріали / Ред.-упор. Б.Луканюк. Львів, 1994. С. 46 51.
47.Земцовский И. Песня как исторический феномен // Народная песня. Проблемы изучения: Сб. науч. трудов / Ред. кол.: В.Е.Гусев и др. Ленинград, 1983. С.4 21.
48.Зілинський І. Границі бойківського говору (з картою) // Літопис Бойківщини: Записки присвячені дослідам історії, культури й побуту бойківського племени. Самбір, 1938. Ч[исло] 10. С. 75 87.
49.Зілинський І. Карта українських говорів: З поясненнями: Мірило 1:4.000.000. Варшава, 1933. 20 с. (Праці Українського наукового інституту: Серія фільольоґічна. Т. XIV. Кн. 3).
50.Іваницький А. Українська музична фольклористика (методологія і методика): Навчальний посібник. Київ: Заповіт, 1997. 392 с.
51.Іваницький А. Українська народна музична творчість: Посібник для вищих та середніх учбових закладів. Київ: Музична Україна, 1990. 336 с.
52.Історія міст і сіл Української РСР. Івано-Франківська область. Київ, 1971. 639 с.
53.Історія України / Відп. ред. Ю. Сливка; керівник авт. кол. Ю. Зайцев. Вид. 3-тє, перероб. і доп. Львів: Світ, 2002. 520 с.
54.Квитка К. Заметка о происхождении русской песни про татарский полон // Избранные труды: В 2 т / Cост. и коммент. В.Л. Гошовского. Москва: Сов. композитор, 1971, 1973. Т. 1. 1971. С. 61 71.
55.Квитка К. Избранные труды: В 2 т. Москва, 1971, 1973. Т. 1. 384с.; Т. 2. 424 с.
56.Квитка К. Об историческом значении календарных песен // Избранные труды. Т. 1. Москва, 1971. С. 73 99.
57.Квитка К. Об областях распространения некоторых типов белорусских календарных и свадебных песен // Избранные труды. Т.1 Москва, 1971. С. 161 176.
58.Квитка К. О критике записей произведений народного музыкального творчества // Избранные труды. Т. 2. Москва, 1973. С. 30 38.
59.Квитка К. О постановке тактовой черты // Избранные труды. Т. 2. Москва, 1973. С.40 46.
60.Квитка К. О природе пауз в народных напевах // Избранные труды. Т.2. Москва, 1973. С. 66 77.
61.Квитка К. Песни украинских зимних обрядовых празднеств //Избранные труды. Т. 1. Москва, 1971. С. 103 155.
62.Квитка К. Ритмическая форма типа ABBA в песнях славянских народов // Избранные труды. Т. 1. Москва, 1971. С. 37 45.
63.Квитка К. Украинские песни о матери-детоубийце // Избранные тру-ды. Т. 2. Москва, 1973. С. 119 191.
64.Квитка К. Явления общности в мелодике и ритмике болгарских народных песен и песен восточных славян // Избранные труды. Т. 1. Москва, 1971. С. 191 212.
65.Квітка К. Народні мелодії: [В 2 ч.] / З голосу Лесі Українки записав і упорядив Климент Квітка. Ч. 1 2. Київ, 1917/1918. 229 с.
66.Квітка К. Наспіви жнивних пісень північно-західних районів території поширення української мови // Вибрані статті: В 2 ч. Ч. 1. Київ: Музична Україна, 1985. С. 66 96.
67.Квітка К. Українські народні мелодії. Київ, 1922. 236 с.
68.Кирчів Р. Етнографічне дослідження Бойківщини. Київ: Наук. думка, 1978.
69.Кирчів Р. Перша народознавча монографія в Галичині // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Львів, 2001. Вип. 9. С. 114 138.
70.Клименко И. Картографирование обрядовых напевов в рамках сублокальных традиций (на материале западнополесского архива НИЛ музыкального фольклора Киевской консерватории) //Картографиро-вание и ареальные исследования в фольклористике: Сб. трудов / Сост. О.А. Пашина. Вып. 154. Москва: РАМ им. Гнесиных, 1999. С. 87 114.
71.Клименко І. Жнивні мелодії Овруччини (у контексті «загальнобілоруського» ареалу // Полісся України: Матеріали істор.-етнограф. дослідження / За ред. С. Павлюка, М. Глушка. Львів: Ін-т народознавства НАН України, 1999. Вип. 2. Овруччина. 1995. С.341 364.
72.Клименко І. Жнивні наспіви Пінщини // Третя конференція дослідників народної музики червоноруських (галицько-володимирських) та суміжних земель: Матеріали / Ред.-упор. Б.Луканюк. Львів, 1992. С. 54 62.
73.Клименко І. Купальсько-петрівські мелотипи Прип’ятського Полісся: матеріали до Атласу музичних діалектів // Проблеми етномузикології: Зб. наук. праць / Упор. О.Мурзина. Київ: Вид-во НМАУ ім.П.І.Чайковського, 1998. Вип. 1. С. 107 136.
74.Клименко І. Мелогеографія жнивних наспівів басейну Прип’яті: Дис. ... канд. мистецтвознавства: 17.00.03. Київ, 2001. 176 с.
75.Клименко І. Мелогеографія літніх трудових наспівів Правобережної Прип’яті // Полісся: мова, культура, історія: Матеріали міжнародної конференції. Київ, 1996. С. 414 427.
76.Клименко І. Петрівки у Прип’ятському Поліссі // Традиційна народна музична культура Західної Волині та Західного Полісся: Зб. статей і матеріалів / Ред-упор. Т. Брилинський. Львів, 1997. С. 10 13.
77.Клименко І., Гончаренко О. Географія ритмічних трансформацій весільної структури 532 (алгоритм дольності) // Сьома конференція дослідників народної музики червоноруських (галицько-володимирських) та суміжних земель: Реферати / Ред.-упорядник Б.Луканюк. Львів, 1996. С. 28 36.
78.Княжинський А. Межі Бойківщини // Літопис Бойківщини: Записки присвячені дослідам історії, культури й побуту бойківського племени. Самбір, 1931. Ч. 1. С. 24 37.
79.Коваль В. До питання еволюції колядкових форм: Декілька спостережень над колядками с.Дуба // Народознавчі зошити: Двомісячник Інституту народознавства Національної Академії Наук України. 1999. №3 (27). С. 376 378.
80.Коваль В. До питання поширення та утримання новотворів у народному середовищі. // Народознавчі зошити: Двомісячник Інституту народознавства Національної Академії Наук України. 1998. №5 (23). С. 483 485.
81.Коваль В. До питання про т. зв. передладканкову пустку в Галичині //Шоста конференція дослідників народної музики червоноруських (галицько-володимирських) та суміжних земель: Матеріали / Ред.-упор. Б. Луканюк. Львів, 1995. С. 85 86.
82.Коваль В. До питання про трансформацію колядкових форм: пропуск (випадання). (За матеріалами з Північно-Західного Підгоргання) //Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім.В.Гнатюка. Серія: Мистецтвознавство. 1999. №2. С. 110 113.
83.Коваль В. Етнокультурні процеси на Підгорганні: Науково-дослідницька програма. Львів, 1994. Рукопис деп. у ПНДЛМЕ. 13с.
84.Коваль В. Етнокультурні процеси на Підгорганні: Питальник (додаток до науково-дослідницької програми). Львів, 1994. Рукопис деп. у ПНДЛМЕ. 6 с.
85.Коваль В. Із досвіду проведення фольклорних експедицій //Всеукраїнська науково-педагогічна конференція «Музичний фольклор в системі навчання та виховання молоді». Кременець, 11 12 травня 2000 р.: Матеріали / Гол. редактор О.Смоляк. Тернопіль: Астон, 2000. С. 85 89.
86.Коваль В. Обряд «вискакування (вигопкування) вінка» на передгір’ї та північно-західних схилах Горган // Традиційна народна музична культура Бойківщини: Зб. ст. і матеріалів / Ред.-упорядники В.Коваль, П.Зборовський. Львів: ТзОВ «Камула», 2003. С. 24 42.
87.Коваль В. Обряд «плєсання дружки» у міжріччі Лімниці та Бистриці-Надвірнянської // Наукові записки тернопільського державного педагогічного університету ім.В.Гнатюка. Серія 9: Музичне мистецтво. 1998. № 1. С.51 57.
88.Коваль В. Приурочена народновокальна творчість Рожнятівщини: Дипломна робота / Наук. кер. Б.Лукнюк. Львів, 1994. Препринт. Вищий державний музичний інститут ім.М.Лисенка у Львові. 97 c.
89.Коваль В. Програма «Етнокультурні процеси на Підгорганні»: перші здобутки // Традиційна народна музична культура Бойківщини / Ред.-упор. Т.Брилинський, Б.Луканюк. Львів, 1996. С. 19 24.
90.Коваль В. Про тип голосіння на рожнятівському Підгір’ї // П’ята конференція дослідників народної музики червоноруських (галицько-володимирських) та суміжних земель: Матеріали / Ред.-упор. Б.Луканюк. Львів, 1994. С. 72 73.
91.Коваль В. Про тип голосіння на Рожнятівщині // Народознавчі зошити: Двомісячник Інституту народознавства Національної Академії Наук України. 2000. №4 (34). С. 697 699.
92.Козак В. Особливості етнічної історії східнокарпатського регіону в латенський час і в перших століттях нашої ери // Етногенез та етнічна історія населення Українських Карпат: У 4 т. / Гол. редактор С.Павлюк. Т. 1: Археологія та антропологія. Львів, 1999. С. 163 226.
93.Колесса Ф. Погляд на теперішній стан пісенної творчості //Музикознавчі праці / Редкол.: Л.М.Ревуцький (голова) та інші. Київ: Наук. думка, 1970. С. 237 247.
94.Колесса Ф. Речитативні форми в українській народній поезії //Музикознавчі праці. Київ, 1970. С. 289 351.
95.Колесса Ф. Ритміка українських народних пісень // Музикознавчі праці. Київ, 1970. С. 25 236.
96.Колесса Ф. Старинні мелодії українських обрядових пісень (весільних і колядок) на Закарпатті // Музикознавчі праці. Київ, 1970. С. 368 397.
97.Колесса Ф. Українська народна пісня в найновішій фазі свого розвитку // Фольклористичні праці / Редкол.: Л.М.Ревуцький (голова) та інші. Київ: Наук. думка, 1970. С. 34 59.
98.Колесса Ф. Українська усна словесність: Загальний огляд і вибір творів. Львів, 1938. 645 с.
99.Колесса Ф. Характеристика української народної музики //Музикознавчі праці. Київ, 1970. С. 357 367.
100. Колядки та щедрівки: Зимова обрядова поезія трудового року /Упорядкування, передмова і примітки О.І. Дея; нотний матеріал упорядкував А.І. Гуменюк. Київ: Наукова думка, 1965. 804 с.
101. Конопля В. Східнокарпатський регіон у первісності: Трипільська культура // Етногенез та етнічна історія населення Українських Карпат: У 4 т. / Гол. редактор С. Павлюк. Т. 1: Археологія та антропологія. Львів, 1999. С. 86 103.
102. Конопля В. Східнокарпатський регіон у первісності: Культура лійчастого посуду // Етногенез та етнічна історія населення Українських Карпат: У 4 т. / Гол. редактор С. Павлюк. Т. 1: Археологія та антропологія. Львів, 1999. С. 103 110.
103. Копил С. Фольклор Західної України у фонофондах ІМФЕ ім.М.Т.Рильського (м. Київ) // Третя конференція дослідників народної музики червоноруських (галицько-володимирських) та суміжних земель: Матеріали / Ред.-упор. Б. Луканюк. Львів, 1992. С. 84 100.
104. Коропниченко Г. Перехідна зона як об’єкт мелогеографії // Проблеми етномузикології: Зб. наук. праць / Упор. О. Мурзина. Київ: Вид-во НМАУ ім. П.І. Чайковського, 1998. Вип. 1. С. 137 166.
105. Коропниченко Г., Клименко І. Про один тип літніх трудових пісень //Зб. наук. праць кафедри фольклору Київського держ. ін-ту культури /Упор А. Іваницький. Київ, 1995. С. 31 51.
106. Кочержук О. Моє рідне село Лецівка. Львів, 2003. 86 с.
107. Крушельницька Л. Етнічна історія Східних Карпат у бронзовому віці: Етнокультурний розвиток населення східнокарпатського регіону в добу середньої і пізньої бронзи // Етногенез та етнічна історія населення Українських Карпат: У 4 т. / Гол. редактор С. Павлюк. Т. 1: Археологія та антропологія. Львів, 1999. С. 124 144.
108. Кубійович В. Розміщення населення в Бойківських Карпатах //Літопис Бойківщини: Записки присвячені дослідам історії, культури й побуту бойківського племени. Самбір, 1938. Ч. 10. C. 38 45.
109. Кулаковский Л. Как собирать и записывать народные песни. Москва, 1962. 48 с.
110. Кутырёва Г. Жнивные песни в системе белорусского песенного календаря. Мелодико-типологические параллели // Вопросы культуры и искусства Белоруси. Вып. 10. Минск, 1991. С. 36 39.
111. Кутырёва Г. Опыт классификации напевов белорусского жнивного цикла // Музыка народного календаря. Москва, 1985. С. 39 41.
112. Кутырёва Г. О структурно-композиционных особенностях белорусских жнивных песен // Проблемы стиля в народной музыке: Сб.науч. трудов. Москва: Мос. гос. консерватория, 1986. С.74-90.
113. Кутырёва-Чубаля Г. Белорусский жнивный напев: Архетип и инновации: Автореф. дисс. канд. искуствоведения: 17.00.02. Москва, 2002. 29 с.
114. Кушлик Л. Новознайдені музичні інструменти на Бойківщині //Традиційна народна музична культура Бойківщини: Зб. ст. і матеріалів / Ред.-упор. Т.Брилинський, Б.Луканюк. Львів, 1996. С.28 33.
115. Кушлик Л. Українські народні музичні інструменти в театральних формах народномузичної творчості // Музика та дія в традиційному фольклорі / Упоряд.: В.Коваль, Б.-Ю.Янівський; редкол.: І.Мацієвський, Ю.Ясіновський, Л.Кияновська та ін. Львів, 2001. С. 87 93.
116. Кушлик Л. Характерні особливості деяких народних музичних інструментів Бойківщини (у порівнянні із аналогічними інструментами інших регіонів) // Бойківщина: Науковий збірник. Дрогобич, 2002. Т.1. С. 200 206.
117. Лист К. Квітки до Ф. Колесси від 16.05.1908 р. // Леся Українка. Львів: Вид-во Львівського держ. університету, 1946. С.64.
118. Літопис руський: За Іпатським списком / Пер. з давньорус. Л.Є.Махновця; від. ред. О.В. Мишанич. Київ: Дніпро, 1989. XVI + 591c.
119. Лобанов М. Методические рекомендации в помощь собирателю фольклора Новгородской области. Новгород, 1984. 27 с.
120. Лобанов М. Погляд на вивчення українського пісенного вірша // Третя конференція дослідників народної музики червоноруських (галицько-володимирських) та суміжних земель: Матеріали / Ред.-упорядник Б. Луканюк. Львів, 1992. С. 15 22.
121. Луканюк Б. Бойківська ладканка в запису Климента Квітки (до 50-ої річниці його смерті) // Традиційна народна музична культура Бойківщини: Зб. ст. і матеріалів / Ред.-упорядники В. Коваль, П.Зборовський. Львів: ТзОВ "Камула", 2003. С. 5 23.
122. Луканюк Б. Диференціальний принцип тактування // Актуальні питання методики фіксації та транскрипції творів народної музики: Зб.наук. праць / Ред.-упор. Б.Луканюк. Київ, 1989. С. 59 86.
123. Луканюк Б. Кілька заміток про т. зв. весільні заспіви // Третя конференція дослідників народної музики червоноруських (галицько-володимирських) та суміжних земель: Матеріали / Ред.-упорядник Б.Луканюк. Львів, 1992. С. 38 45.
124. Луканюк Б. К теории песенного типа // Народная песня. Проблемы изучения: Сб. науч. трудов / Ред. кол.: В.Е. Гусев и др. Ленинград, 1983. С.124 136 с.
125. Луканюк Б. Культуро-жанрова концепція С. Людкевича: До постановки питання // Четверта конференція дослідників народної музики червоноруських (галицько-володимирських) та суміжних земель: Матеріали / Ред.-упорядник Б. Луканюк. Львів, 1993. С. 7 14.
126. Луканюк Б. Культуро-жанрова концепція С. Людкевича: До постановки питання (закінчення) // П’ята конференція дослідників народної музики червоноруських (галицько-володимирських) та суміжних земель: Мате