УКРАЇНСЬКИЙ КОНЦЕРТ ДЛЯ МІДНИХ ДУХОВИХ ІНСТРУМЕНТІВ (1950-2000): ФОРМУВАННЯ, УСТАЛЕННЯ, МОДИФІКАЦІЇ ЖАНРУ




  • скачать файл:
  • Название:
  • УКРАЇНСЬКИЙ КОНЦЕРТ ДЛЯ МІДНИХ ДУХОВИХ ІНСТРУМЕНТІВ (1950-2000): ФОРМУВАННЯ, УСТАЛЕННЯ, МОДИФІКАЦІЇ ЖАНРУ
  • Альтернативное название:
  • УКРАИНСКИЙ КОНЦЕРТ ДЛЯ медных духовых инструментов (1950-2000): ФОРМИРОВАНИЕ, упрочение, МОДИФИКАЦИИ ЖАНРА
  • Кол-во страниц:
  • 217
  • ВУЗ:
  • Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського
  • Год защиты:
  • 2007
  • Краткое описание:
  • Національна Академія Наук України
    Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології
    ім. М.Т. Рильського
    На правах рукопису


    ПАЛІЙЧУК ІРИНА СТЕПАНІВНА


    УДК 785.6 (477):788.1/.4

    УКРАЇНСЬКИЙ КОНЦЕРТ ДЛЯ МІДНИХ ДУХОВИХ ІНСТРУМЕНТІВ (1950-2000): ФОРМУВАННЯ, УСТАЛЕННЯ, МОДИФІКАЦІЇ ЖАНРУ


    Спеціальність 17.00.03 Музичне мистецтво


    Дисертація
    на здобуття наукового ступеня
    кандидата мистецтвознавства


    Науковий керівник
    Круль Петро Франкович,
    доктор мистецтвознавства,
    професор

    Київ 2007








    ЗМІСТ

    ВСТУП...4

    РОЗДІЛ 1. Історіографія питання та методологія дослідження
    1.1. Історіографія вивчення жанру концерту для мідних духових інструментів...12
    1.2. Методологія дослідження29

    РОЗДІЛ 2. Український концерт для мідних духових інструментів: передумови й етапи формування та стабілізації жанру35
    2.1. Еволюція концерту для мідних духових інструментів у європейській музичній культурі XVII-XX століття...40
    2.2. Формування жанру концерту для мідних духових інструментів в Україні (1950-1960-і роки) ...68
    2.3. Стабілізація іманентних ознак і типологічних рис вітчизняного концерту для мідних духових інструментів (1970-і роки)79
    2.3.1. "Юнацький" концерт ..82
    2.3.2. Великий симфонізований концерт ...92
    2.3.3. Концерт-поема ..103
    2.3.4. Концерт-симфонія 107
    РОЗДІЛ 3. Утвердження і жанрово-стильові модифікації українського концерту для мідних духових інструментів (1980-2000-й роки)110
    3.1. Типологічні різновиди вітчизняного концерту для мідних духових інструментів (1980-і роки)..112
    3.1.1. Камерний концерт 116
    3.1.2. Симфонізований концерт.127
    3.2. Напрямки трансформації концерту для мідних духових інструментів в українській музичній культурі (1990-і роки)..134

    ВИСНОВКИ.165

    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.171

    ДОДАТКИ.193









    ВСТУП



    Дослідження історії і сьогодення вітчизняного виконавства на духових інструментах — одне з важливих завдань сучасного мистецтвознавства. Адже, відповідаючи естетичним вимогам часу, воно невпинно еволюціонує, щоразу переконливіше утверджуючи своє місце в загальній системі музичного виконавства. Вагомий акцент при цьому ставиться на детальному вивченні національно-самобутніх рис репертуару в контексті даної галузі виконавського мистецтва. Дедалі частішими стають спроби узагальнення доробку композиторів у певному жанрі, зокрема, концерту — від витоків до кінця ХХ століття.
    Слід при цьому зауважити, що у таких випадках об'єктом розгляду традиційно обираються — на рівні жанру — концерти для якогось окремого духового інструмента — флейти чи фагота, труби чи тромбона. Між тим очевидно, що за всіх інших рівних умов — концерти для мідних (мундштукових) інструментів у цілому матимуть, крім відмінних, і певні спільні риси, характерні виключно для даної групи. Тим самим, ці концерти у своїй специфічній єдності відрізнятимуться від концертів для дерев'яних духових інструментів у цілому, і тим більше — від концертів для споріднених інструментів інших груп — струнно-смичкових (від скрипки до контрабаса), струнно-щипкових, клавішно-духових, ударних тощо. Отже, виправдано і, як виявилося, доцільно розглядати концерт для мідних духових інструментів у сумарному розумінні, як своєрідне цілісне системне явище, умовно самодостатню жанрову галузь, зрештою, просто як особливий жанр.
    Шляхи становлення і розвитку вітчизняного концерту для мідних духових інструментів пов'язані з другою половиною ХХ століття. За півстолітній період часу цей "сукупний" жанр пройшов значний еволюційний шлях, а в останні десятиліття минулого століття зазнав найбільш інтенсивного різнопланового оновлення.
    У 1980-1990-х роках з'явилося чимало оригінальних творів, які стали відомими не тільки в українській музичній культурі, але й за кордоном. Це, зокрема, "Сербське капричіо" для труби і камерного оркестру О.Костіна, яке неодноразово виконувалось у Сербії, або Шоста камерна симфонія (Концерт) "Тривоги осінніх днів " для валторни з камерним ансамблем Є.Станковича, що мала значний успіх на вітчизняних та зарубіжних фестивалях сучасної музики ("Київ Музик Фест", "Контрасти" (Львів)), "Восьмі Дні музики краківських композиторів" (Польща)) та чимало інших творів.
    Актуальність теми дисертаційного дослідження зумовлена:
    - відсутністю узагальненої панорами генези й еволюції концерту для мідних духових інструментів в Україні як цілісного явища впродовж півстолітнього періоду його існування (1950-і 2000-й роки); зокрема, не висвітлена творчість українських композиторів для валторни і туби;
    - активним розвитком національних творів концертної форми за участю солюючих мідних духових інструментів в останній третині ХХ століття;
    - нагальною потребою вивчення нових явищ у даній жанровій галузі, що виникли в процесі інтенсивного розвитку в 1980-1990-х роках;
    - дедальшим зростанням ролі й розширенням місця концертного жанру для мідних духових інструментів у вітчизняній музичній культурі.
    Спроби висвітлення проблем еволюції концерту для тих чи інших мідних духових інструментів українськими музикознавцями в другій половині ХХ століття не мали систематичного характеру. У творчих портретах В.Гомоляки [239], Л.Колодуба [64; 65], О.Красотова [175] подається серед іншого й характеристика їхніх концертних творів за участю солюючих духових. З огляду на узагальнено-нарисове спрямування таких праць, визначення жанру концерту для мідних духових інструментів та його музично-стилістична проблематика у них недостатньо висвітлені й потребують більш детального дослідження.
    У дисертаційних роботах Б.Мочурада "Концерт для труби в аспекті жанрово-стильової еволюції" [129] та Ф.Крижанівського "Український концерт для тромбона в аспекті становлення та розвитку жанру" [99] здійснюється ґрунтовне висвітлення жанрово-стильової динаміки розвитку концерту для названих окремих мідних духових інструментів в українській музичній культурі другої половини ХХ століття, не вичерпуючи, однак, усіх його аспектів стосовно попередніх і подальших періодів, особливо 1980-1990-х років. Аналогічних праць, присвячених валторні і тубі, поки що немає. Між тим, створення цілісної панорами становлення і розвитку вітчизняного концерту в даній галузі впродовж 1950-1990-х років видається актуальним та перспективним завданням.
    Мета дослідження — висвітлення жанрово-стильової динаміки розвитку вітчизняного концерту для мідних духових інструментів як цілісного явища у контексті загальної панорами еволюції концертного жанру за участю солюючих духових.
    Поставлена мета обумовлює наступні завдання:
    - обґрунтувати тлумачення концерту для мідних духових інструментів як своєрідного цілісного явища, на рівні особливого жанру, самодостатньої галузі;
    - простежити шляхи розвитку цього жанру в плані загальноісторичних передумов генези вітчизняного концерту для мідних духових інструментів;
    - охарактеризувати особливості формування і розвитку творчості вітчизняних композиторів для мідних духових інструментів у ХХ столітті та з'ясувати причини запізнення появи в українській музичній культурі професійних зразків концертного жанру в даній галузі;
    - докладно проаналізувати українські концерти для валторни і туби та ряд новотворів для труби і тромбона, які не були висвітлені у працях попередніх дослідників;
    - відтворити лінію послідовної еволюції жанру концерту 1950-2000-го років та визначити періодизацію історії розвитку концертних композицій для мідних духових інструментів українських композиторів;
    - виявити основні напрямки жанрово-стильової модифікації, що характеризують розвиток сучасного концерту для мідних духових інструментів і визначають його специфіку.
    Об'єкт дослідження — вітчизняний концерт для мідних духових інструментів другої половини ХХ століття як жанр, розглянутий в цілому, в єдності усіх складових і в контексті європейського музичного мистецтва.
    Предмет дослідження — формування й утвердження жанру українського концерту для мідних духових інструментів та основні напрямки його модифікації.
    Матеріалом дослідження стали концерти, створені українськими композиторами впродовж 1950-2000-го років (Додатки А, Б). Більшість таких нотних джерел є авторськими рукописами. У дисертації розглядаються лише ті концертні твори для мідних духових інструментів, що найбільш показові для процесів модифікації жанру на сучасному етапі його розвитку.
    Важливим інформаційним підґрунтям дослідження слугували аудіо- та відеозаписи провідних вітчизняних виконавців, програми конкурсів і фестивалів, а також Інтернет-ресурси. Враховувались також висновки, отримані в результаті прослуховування концертних і конкурсних виступів виконавців на мідних духових інструментах і безпосереднього спілкування з авторами проаналізованих творів.
    Методологія дослідження. Наукова робота ґрунтується на загальнонаукових (філософських) методах пізнання та спеціально-наукових методах, які лежать в основі сучасного теоретичного музикознавства, серед них — принципи історизму, системності, компаративний метод. Важливу роль у даній дисертаційній роботі відіграє музично-теоретичний аналіз, зумовлений самим характером проблематики і повнотою музичного матеріалу, з частковим порушенням генетичного і культурологічного аспектів.
    Теоретичну базу дисертації склали музикознавчі праці з проблем:
    - музичного жанру і стилю: М.Арановського, М.Лобанової, М.Михайлова, С.Скребкова, О.Соколова, А.Сохора, М.Старчеус, В.Цуккермана, С.Шипа;
    - музичної форми, композиції та драматургії: Б.Асаф'єва, В.Бобровського, Б.Гецелєва, Н.Горюхіної, О.Зінькевич, Т.Кюреган, Л.Мазеля, В.Медушевського, А.Мухи, В.Холопової, В.Цуккермана, Т.Чернової;
    - концертного жанру та принципу концертності: О.Антонової, Б.Асаф'єва, Н.Ахмедходжаєвої, В.Заранського, Ф.Крижанівського, І.Кузнєцова, Б.Мочурада, О.Немкович, О.Пономаренко, Л.Раабена, М.Тараканова, А.Уткіна;
    - історії та теорії духового виконавства: В.Апатського, В.Богданова, П.Круля, С.Левіна, В.Посвалюка, Ю.Рудчука, Е.Х. Тарра, Ю.Усова та інших.
    Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше в українському музикознавстві:
    - запропоновано "особливе" (проміжне між "загальним" і "окремим") тлумачення жанру концерту для мідних духових інструментів на рівні цілісної жанрової системи;
    - охарактеризовано особливості розвитку творчості вітчизняних композиторів для мідних духових інструментів у ХХ столітті та з'ясовано причини деякого хронологічного запізнення появи в українській музичній культурі професійних зразків концертного жанру в даній галузі;
    - створено загальну панораму генези й еволюції вітчизняного концерту для мідних духових інструментів впродовж 1950-2000-го років у контексті європейського музичного мистецтва;
    - визначено періодизацію історії розвитку жанру концерту для мідних духових інструментів в Україні;
    - введено до наукового обігу і проаналізовано концерти для валторни і туби та нові концерти для інших мідних духових інструментів, створені українськими композиторами у другій половині ХХ століття, зокрема, за останні двадцять років (Б.Синчалов, Д.Киценко, Л.Колодуб, О.Костін, Л.Юріна);
    - висвітлено основні тенденції й прояви жанрово-стильового оновлення, характерні для розвитку вітчизняного концерту в даній галузі впродовж 1980-1990-х років.
    Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
    Дисертацію виконано на кафедрі інструментально-виконавського мистецтва Інституту мистецтв Прикарпатського національного університету ім. В.Стефаника у відповідності до перспективного плану науково-дослідницької роботи кафедри. У роботі розвивається одна з провідних ліній наукових розробок кафедри, пов'язана з дослідженням актуальних проблем сучасної української музики (комплексна тема № 2 "Проблеми координації українського і світового досвіду інструментально-виконавського мистецтва: специфіка національного" перспективного тематичного плану науково-дослідної діяльності Інституту мистецтв Прикарпатського національного університету ім. В.Стефаника).
    Практичне значення одержаних результатів визначається можливістю використовувати їх у матеріалах спеціальних курсів вищих мистецьких навчальних закладів "Сучасний український концерт для мідних духових інструментів" та стосовно історії української музики, сучасної музики, історії вітчизняного духового виконавства, аналізу музичних творів, а також у виконавській та педагогічній практиці кафедр духових інструментів.
    Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною роботою. Висновки й положення, позначені науковою новизною, є авторськими. Всі публікації дисертанта одноосібні.
    Апробація основних положень дисертації здійснювалась на щорічних науково-практичних конференціях кафедри інструментально-виконавського мистецтва Прикарпатського університету ім. В.Стефаника впродовж 2003-2006 років. Окремі теоретичні положення дослідження були узагальнені у виступах на наукових конференціях, зокрема, на:
    - Всеукраїнській науково-практичній конференції "Культоротворча парадигма українського націєтворення" Івано-Франківськ, 2005;
    - Всеукраїнській науково-практичній конференції "Мистецька освіта та мистецтво освіти в контексті формування сталого суспільства" Київ, 2005;
    - Першій Всеукраїнській студентській науково-практичній конференції з нагоди Міжнародного Дня студента "Молодь і проблеми входження України у світовий культурний простір" Рівне, 2005;
    - Всеукраїнській науково-практичній конференції "Історія становлення та перспективи розвитку духової музики в контексті національної культури України" Рівне, 2006;
    - Всеукраїнській науково-практичній конференції "Українська культура в контексті сучасних наукових досліджень та практичних реалій" Київ, 2006.
    Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано чотири статті у наукових виданнях, затверджених ВАК України:
    1. Завадецька І. Становлення наукової думки про національну школу духового виконавства України // Вісник Прикарпатського національного університету. Мистецтвознавство. Івано-Франківськ, 2004. Вип. VI. С. 109-116.
    2. Завадецька І. Жанр валторнового концерту в творчості Л.Колодуба // Теоретичні та практичні питання культурології: Зб. наук. ст. Мелітополь: "Сана", 2005. Вип. ХХІ. С. 15-22.
    3. Завадецька І. Український концерт для мідних духових інструментів (передумови виникнення та шляхи розвитку жанру) // Виконавське музикознавство. Книга 11. Науковий вісник НМАУ ім. П.І. Чайковського. К., 2005. - Вип. 47. - С. 237-244.
    4. Завадецька І. Формування національного педагогічного репертуару для мідних духових інструментів // Науковий вісник НМАУ ім. П.І. Чайковського. Музична педагогіка: Зб. ст. К., 2007. Вип. 54. С. 132-140.

    Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та трьох додатків (Додатки А, Б містять алфавітний перелік та хронологію українських концертів для мідних духових інструментів 1950-2000-го років; Додаток В — нотні приклади). Загальний обсяг дисертаційного дослідження, в якому міститься основний зміст, — 170 сторінок, список використаних джерел — 22 сторінки (258 найменувань), додатки — 25 сторінок.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ



    Жанр концерту для мідних духових інструментів являє собою багаторівневу ієрархічну систему, складовими якої є концерти для труби, валторни, тромбона, туби. Кожен з них має свої характерні особливості та індивідуальний еволюційний шлях. Разом з тим, утворений їх сукупністю особливий, "сумарний" жанр виступає як цілісне неповторне явище зі спільністю специфічних тембрових, фактурних та інших характеристик, чітко відрізняючись у цьому відношенні від аналогічних "укрупнених" жанрових угрупувань — концертів для струнно-смичкових, клавішних, дерев'яних духових, ударних інструментів тощо. Кожне з них має при цьому свою історію зародження і еволюції, структуру і динаміку розвитку.
    Дослідження процесу жанрово-стильової еволюції концерту для мідних духових інструментів у західноєвропейській музичній культурі дозволяє виділити наступні його етапи:
    ХVІІ - ХVІІІ століття —становлення та розвиток барокового трубного концерту;
    ХVІІІ століття — виникнення сольного концерту для тромбона та валторни як самостійних жанрів;
    ХІХ століття — формування та розвиток домінантно-сольного і симфонізованого типів концертів для мідних духових інструментів, а також концертів-поем;
    ХХ століття — утвердження жанру концерту для труби, валторни, тромбона та становлення концертного жанру для туби; пошуки нових концепцій концерту для солюючих духових у межах різних національних композиторських шкіл та у контексті активних стильових пошуків сучасного музичного мистецтва.
    Однією з ланок загального процесу розвитку даного жанру є український концерт для мідних духових інструментів, формування і розвиток якого припадає на другу половину ХХ століття.
    Основні причини деякого хронологічного запізнення появи національних зразків концертної форми за участю солюючих мідних інструментів пов'язані:
    — з доволі повільним процесом професіоналізації вітчизняного духового мистецтва, зокрема, розвитку педагогічних та методичних засад у даній галузі, а також створення національної виконавської культури, яка б відповідала світовому рівню;
    — зі значно пізнішим, порівняно з європейськими країнами, формуванням вищих навчальних закладів, що забезпечували б випуски кваліфікованих виконавських кадрів;
    — із загальмованим розвитком в Україні інструментальної творчості як спеціально-обумовлений наслідок доволі тривалого культивування пісенних форм та хорової музики.
    Аналіз концертів для мідних духових інструментів українських авторів стверджує про те, що це — на сьогодні повністю сформований жанр, що впродовж другої половини ХХ століття пройшов значний еволюційний шлях, який можна поділити на наступні часові відрізки:
    1. 1950-1960-і роки — етап становлення жанру: виникають перші зразки концертів для мідних духових інструментів вітчизняних авторів — Трубний концерт Б.Яровинського, Концерт для труби і тромбона з оркестром Є.Зубцова та Концерт для туби з оркестром І.Ельгісера.
    2. 1970-і роки — етап "доукомплектування" жанру (поява додаткових складових — валторнових і тромбонових концертів), його стабілізації, формування іманентних ознак та збагачення типологічних різновидів: з'являються "юнацький" концерт (М.Сильванський, Ю.Щуровський, М.Бердиєв, Я.Лапинський), жанр великого симфонізованого концерту (В.Гомоляка, О.Зноско-Боровський, М.Дремлюга), концерти поемної форми (Л.Колодуб, В.Гомоляка), а також синтетичний жанр — симфонія-концерт (О.Красотов).
    3. 1980-1990-і роки — активна стадія розвитку вітчизняного концерту для мідних духових інструментів, яка триває по сьогоднішній день. Вона носить синтезуючий характер в історії розвитку даного жанру, узагальнюючи досягнення попередніх періодів і тих тенденцій, що виникли в українській музиці останнього двадцятиліття: це нова якість лірики (Б.Синчалов), різні форми жанрового синтезу (Л.Колодуб, О.Костін, Є.Станкович), багатоманітність композиторських технік та індивідуалізація художніх рішень (Л.Юріна).
    Стильові напрямки і особливості розвитку вітчизняного концерту для мідних духових інструментів у часовому зрізі:
    1) стильові засади концертних взірців 1950-1960-х років пов'язані з традиціями українського епіко-жанрового симфонізму та західноєвропейськими орієнтирами. Ці твори демонструють дотримання класико-романтичних норм, що виявляється у принципах драматургії та формотворення, музичній мові концертів тощо. Художні задуми концертів знаходяться в межах образного світу російської та української музичної класики ХІХ століття;
    2) для концертів за участю солюючих духових інструментів 1970-х років стильовою моделлю виступає неоромантизм, представлений у найбільш нейтралізованих, "поміркованих" рисах. Музичне мислення авторів в цих творах виявляє тісний зв'язок з класико-романтичними традиціями з орієнтацією на міцно закріплені закони драматургії та формотворення;
    3) у 1980-х роках стильовий спектр концерту для мідних духових інструментів збагачується неокласицистською тенденцією та впливом "нової фольклорної хвилі", що самобутньо відображає їх національну специфіку (твори Л. та Ж. Колодуб);
    4) у 1990-х роках відбувається активне розширення неостильових тенденцій вітчизняного концерту для мідних духових інструментів: з'являються твори, позначені впливами необароко (Д.Киценко), естетики експресіонізму (С.Зажитько).
    Процеси оновлення жанру вітчизняного концерту за участю солюючих мідних духових інструментів 1950-1990-х років характеризуються появою його оригінальних типологічних різновидів:
    ü у 1950-1970-х роках синтез симфонічної та концертної ідеї призвів до формування концерт-симфонії (О.Красотов), що є важливим напрямком трансформації жанру і засвідчує його розвиток та оновлення;
    ü у 1980-х роках відбувається створення камерного різновиду вітчизняного концерту для мідних духових інструментів та його жанрових модифікацій: одночастинного камерного концерту, жанру концертино;
    досить оригінальний різновид жанру у цей час — подвійний концерт — репрезентує Українське концертино для двох валторн з оркестром Л.Колодуба;
    у 1980-х роках продовжує свій розвиток жанр великого симфонізованого концерту, специфічним різновидом якого є концерт-монолог (Б.Синчалов), що виник внаслідок посилення впливу ліричного начала на драматургію та засоби виразності концертних творів 1980-х років, а також концерт-поема (Л.Юріна);
    ü 1990-і роки характеризуються появою програмного концерту (Д.Киценко, Л. та Ж.Колодуб, Є.Станкович, О.Костін), а також потрійного концерту-соло (Концертино "Маски" Л.Колодуба).
    Своєрідність досліджуваного жанру на сучасному етапі полягає в тому, що він органічно наслідує риси інших жанрів і навіть інших видів мистецтва, зокрема кіно (Є.Станкович, О.Костін).
    Специфічною ознакою концертних творів для мідних духових інструментів 1980-1990-х років є те, що практично кожен твір засвідчує процес модифікації жанру на сучасному етапі його розвитку та претендує на унікальність серед інших творів. Успадкувавши європейські традиції, вітчизняний концерт для мідних духових інструментів розширив їх багатьма оригінальними національними здобутками.
    Процес оновлення концерту для мідних духових інструментів тісно пов'язаний з характерними для музичної культури кінця ХХ століття явищами жанрового та стильового плюралізму, що активізували його генотипні якості, спричинили тенденцію індивідуалізації, пошуку атипових, оригінальних художніх рішень:
    Ø з'являються твори, що містять ознаки двох чи більше жанрових типів ("Сербське" капричіо О.Костіна, "Шоста" камерна симфонія Є.Станковича, Тромбоновий концерт Л.Юріної та інші):
    Ø значно розширюється образний зміст концертів 1990-х років, які все частіше слугують втіленням іронічного (Л.Дума), трагічного начала (С.Зажитько, Д.Киценко, О.Костін);
    Ø оригінальність концепцій зумовила різну міру дотримання ознак структурного інваріанту жанру концерту: поряд з традиційними тричастинністю (Л.Дума, Д.Киценко) та одночастинністю (С.Зажитько, Є.Станкович, О.Костін), з'являється шестичастинний цикл (Концертино для трьох солістів "Маски" Л.Колодуба);
    Ø суттєво змінилося ставлення до сонатної форми, що своїми витоками пов'язана з еволюцією концертних засад. Вона перестає бути обов'язковою формою першої частини, а тільки однією з можливих. Сонатна форма також еволюціонує, трансформується — стає ідеєю вищого порядку, каталізатором наскрізного інтонаційного оновлення.
    Урізноманітнення видів та активізація концертного життя (поява численних конкурсів та фестивалів), створення осередку сучасного вітчизняного духового мистецтва — Гільдії трубачів-професіоналів (1994), а також широка концертна діяльність виконавців на духових інструментах України (І.Барановського, П.Дубника, В.Єрьоменка, В.Іванова, О.Колінька, О.Корша, Н.Міцнєя, В. та К. Посвалюків, О.Потієнка та інших) стало основою для динамічного розвитку національного репертуару. Ці чинники прискорили інтеграцію духового мистецтва України у світову музичну культуру.
    За півстолітній період часу вітчизняний концерт для мідних духових інструментів пройшов довгий, складний шлях — від зародження, формування, стабілізації та дестабілізації його жанрової моделі в умовах жанрово-стильового плюралізму останнього двадцятиліття минулого століття. Еволюційний процес концертного жанру для мідних духових інструментів в українській музичній культурі не припиняється по сьогоднішній день: на концертній естраді з'явилися Концертино для тромбона і фортепіано Л.Донник, "Байки" для валторни та фортепіано В.Ніколаєва, "Deo Volentum" для туби та струнного квартету А.Томльонової, "Маятник" для тромбона та маримби О.Щетинського та багато інших, що вимагають подальшого дослідження розвитку вітчизняного концерту для мідних духових інструментів. Також потребує спеціального поглибленого дослідження загальнотеоретична проблема жанру в його особливому тлумаченні — як своєрідного цілісного системного явища, яка тут була порушена лише у плані постановки питання.






    Список використаних джерел

    1. Андрезен В. Від словосполучення "добре серце" // Всеукраїнський брас-бюлетень. 1997. - № 5. С. 7-9.
    2. Антонова Е.Г. Жанровые признаки инструментального концерта и их претворение в предклассический период: Автореф. дис. ... канд. искусствовед.: 17.00.03 / КНМАУ им. П.И.Чайковского К., 1989. 23 с.
    3. Апатський В.Н. Віхи духового виконавства в Україні // Музичне виконавство. К.: КНМАУ ім. П.І. Чайковського, 1999. Вип. 1. - С. 9-23.
    4. Апатський В.Н. Деякі проблеми сучасного виконавства на духових інструментах // Українське музикознавство. К.: Музична Україна, 1969. Вип. 4. - С. 113-147.
    5. Апатский В.Н. О виртуозности в духовом музыкально-исполнительском искусстве // Дослідження, досвід, спогади: Зб. наук. пр. К. :КССМШ ім. М.В. Лисенка, 2002. Вип. 3. С.126-141.
    6. Апатский В.Н. О некоторых новациях в современном музыкально-исполнительском классе // Дослідження, досвід, спогади: Зб. наук. пр. К.: КССМШ ім. М.В. Лисенка, 2003. Вип. 4. С. 6-18.
    7. Апатский В.Н. Очерки истории духового исполнительства. Прошлое и проблеммы наших дней // Дослідження, досвід, спогади: Зб. наук. пр. К.: КССМШ ім. М.В. Лисенка, 2003. Вип. 4. С. 103-114.
    8. Апатський В.М. Теоретичні основи гри на духових інструментах (на прикладі фагота): Автореф. дис. канд. мист.: 17. 00. 02 / Київська держ. консерв. ім. П.І. Чайковського. К., 1993. 45 с.
    9. Апатський В.Н. Теорія і практика духового виконавства в Україні (висновки і перспективи) // Науковий вісник. К.: КНМАУ ім. П.І. Чайковського, 2000. Кн.., 5. Вип. 9. С. 16-24.
    10. Арановский М.Г. На пути к обновлению жанра // Воросы теории и истории эстетики музыки. Л.: Музыка, 1971. Вып. 10. С. 123-164.
    11. Арановский М.Г. На рубеже десятилетий // Современные проблемы советской музики. Л.: Сов. композитор, 1983. С. 37-52.
    12. Арановский М.Г. Симфонические искания. Проблема жанра симфонии в советской музыке 1960-1975 годов: Исследов. очерки. Л.: Сов. композитор, 1979. 287 с.
    13. Арановский М.Г. Структура музыкального жанра и современная ситуация в музыке // Музыкальный современник. М.: Сов. композитор, 1987. Вып.6. С. 5-44.
    14. Асафьев Б.В. Музыкальная форма как процесс. М.: Музыка, 1965. 375 с.
    15. Асафьев Б. О симфонической и камерной музыке. Л.: Музыка, 1981. 214 с.
    16. Ахмедходжаева Н. Теоретические проблемы концертности и концертирования в музыкальном искусстве: Автореф. дис. ... канд. искусствовед.: 17 00 02 Ташкент, 1985. 21 с.
    17. Белза И. Р.М. Глиэр. М.: Сов. композитор, 1962. 64 с.
    18. Березовчук Л.Н. Музыкальный жанр как система функций (психологические и семиотические аспекты) // Аспекты теоретического музыкознания: Сб. науч. трудов. Вып.2. - Л.: ЛГИТМиК, 1989. С.95-122.
    19. Берлиоз Г. Большой трактат о современной инструментовке и оркестровке. М.: Музыка, 1972. 306 с.
    20. Бобровский В.П. Функциональные основы музыкальной формы. М.: Музыка, 1978. 332 с.
    21. Богданов В.О. Історія духового музичного мистецтва України. Харків: Основа, 2000. 286 с.
    22. Болотин С.В. Энциклопедический биографический словарь музыкантов-исполнителей на духовых инструментах. Л.: Музыка, 1969. 200 с.
    23. Болотин С.В. Энциклопедический биографический словарь музыкантов-исполнителей на духовых инструментах. М.: РАДУНИЦА, 1995. 358 с.
    24. Боровик М. Про індивідуальні стилі в українській радянській симфонічній музиці // Сучасна українська музика. К.: Мистецтво, 1965. С. 55-59.
    25. Буркацький З.П. Інструктивно-художній матеріал в системі формування майстерності кларнетиста: Автореф. дис. канд. мист.: 17. 00. 03 / Одеська державна музична академія ім. А.В. Нежданової. Одеса, 2004. 16 с.
    26. Буяновский М. В классах духовых инструментов // Ленинградская консерватория в воспоминаниях. Л.: Музыка, 1962. 360 с.
    27. Буяновский М. Валторна. М.: Музыка, 1961. 142 с.
    28. Варунц В. Музыкальный неоклассицизм. М.: Музыка,1988 80 с.
    29. Веприк А. Очерки по вопросам оркестровых стилей. М.: Музыка, 1961. 315 с.
    30. Веприк А. Трактовка инструментов оркестра. - М.: Музыка, 1961. - 301 с.
    31. Видомский Г. Конференция Евро-Международной гильдии трубачей. Киевский международный конкурс трубачей // Всеукраїнський брас-бюлетень. 1999. - № 6. С. 2-6.
    32. Вовк Р.А. Історія, акустична природа і виразові можливості аплікатури кларнетиста: Автореф. дис. канд. мист.: 17. 00. 03 / КНМАУ ім. П.І. Чайковського. К., 2004. 16 с.
    33. Вопросы жанрового и стилевого многообразия советской музыки: Сб. науч. тр. М.: Музыка, 1978. 201 с.
    34. ГерасимоваПерсидська Н. Нове в музичному хронотопі кінця тисячоліття // Музична україністика в контексті світової культури: Українське музикознавство. К., 1998. Вип. 28. С. 32-47.
    35. Гишка І.С. Звукотворчий компонент трубного виконавства: традиції та базинг.: Автореф. дис. канд. мист.: 17. 00. 03 / ЛДМА ім. М.В. Лисенка. Львів, 2005. 19 с.
    36. Гецелев Б.С. Факторы формообразования в крупных инструментальных произведениях второй половины ХХ века // Проблемы музыки ХХ века. Горький, 1977. С. 59-94.
    37. Гордійчук М. Музика і час. К.: Музична Україна, 1984. 323 с.
    38. Гордійчук М. Українська радянська симфонічна музика. К.: Музична Україна, 1969. 427 с.
    39. Горовой С.Г. Загальні закономірності управління звучанням тромбона: Автореф. дис. канд. мист.: 17. 00. 03 / Донецька держ. консерв. ім. С.С. Прокоф'єва. Харків, 1997. 22 с.
    40. Горюхина Н. Эволюция сонатной формы. К.: Музична Україна, 1970. 315 с.
    41. Горюхина Н.А. Очерки по вопросам музыкального стиля и формы. К.: Музична Україна, 1985. 112 с.
    42. Грица С.И. Украинская песенная эпика. М.: Сов. композитор, 1990. 259 с.
    43. Губанов Я. Черты стилевого синтеза в музыке 80-х годов // Музыкальное произведение: сущность, аспекты анализа. К.: Музична Україна, 1988. С. 70-79.
    44. Демешко Г.А. Об одной тенденции в развитии концертного жанра во второй половине ХХ века (на примере концертного творчества Б.Тищенко, А.Шнитке, С.Губайдуллиной) // Советская музыка 7080-х гг. Эстетика. Теория. Практика. Л., 1989. С. 32-50.
    45. Денисов Э.В. Современная музыка и проблемы эволюции композиторской техники. М.: Сов. композитор, 1986. 207 с.
    46. Диков Б., Седрякан А. О штрихах духовых инструментов // Методика обучения игре на духовых инструментах. - М.: Музыка, 1966. Вып. 2. - С. 182-210.
    47. Доброхотов Б. Бранденбургские концерты Й.С. Баха. М.: Гос. муз. изд., 1962. 88 с.
    48. Довженко В. Нариси з історії української радянської музики Ч. 2. К.: Держмузвидав., 1967. 319 с.
    49. Докшицер Т.А. Из записной книжки трубача. М.: Русские фанфары, 1995. 108 с.
    50. Докшицер Т.А. Путь к творчеству. М.: Муравей, 1999. 212 с.
    51. Докшицер Т.А. Трубач на коне. - М.: Русские фанфары, 1996. 240 с.
    52. Другий Всеукраїнський відкритий конкурс молодих виконавців (ансамблів) на духових та ударних інструментах ім. В'ячеслава Старченка 12-16 квітня 2006 року: Буклет. Рівне: "Волинські обереги", 2006. 108 с.
    53. Друскин М. Йоганн Себастьян Бах. М.: Музыка, 1982. 383 с.
    54. Друскин М. О западноевропейской музыке ХХ века. - М.: Музыка, 1973. 271 с.
    55. Друскин М. О периодизации истории зарубежной музыки ХХ века // Исследования. Воспоминания. - М.: СК, 1977. - 10-56 с.
    56. Дувірак Д.А. Сонорні засоби музичної виразності в творчості українських радянських композиторів // Українське музикознавство. К.: Музична Україна, 1988. Вип.23. С. 48-54.
    57. Энциклопедический музыкальный словарь. / Сост.: Б.С.Штейнпресс, И.М Ямпольский. М.: Музыка, 1966. 326 с.
    58. Жанрово-стилистические тенденции классической и современной музыки: Сб. науч. тр. / Ред.-сост.: А.Л. Порфирьева. Л.: ЛГИТМИК, 1980. 196 с.
    59. Житомирский Д.В., Леонтьева О.Т., Мяло К.Г. Западный музыкальный авангард после второй мировой войны. М.: Музыка, 1989. 303 с.
    60. Завадецька І. Становлення наукової думки про національну школу духового виконавства України // Вісник Прикарпатського національного університету. Мистецтвознавство. Івано-Франківськ, 2004. Вип. VI. С. 109-116.
    61. Завадецька І. Жанр валторнового концерту в творчості Л.Колодуба // Теоретичні та практичні питання культурології: Зб. наук. ст. Мелітополь: "Сана", 2005. Вип. ХХІ. С. 15-22.
    62. Завадецька І. Український концерт для мідних духових інструментів (передумови виникнення та шляхи розвитку жанру) // Виконавське музикознавство. Книга 11. Науковий вісник НМАУ ім. П.І. Чайковського. К., 2005. - Вип. 47. - С. 237-244.
    63. Завадецька І. Формування національного педагогічного репертуару для мідних духових інструментів // Науковий вісник НМАУ ім. П.І. Чайковського. Музична педагогіка: Зб. ст. К., 2007. Вип. 54. С. 132-140.
    64. Загайкевич М. Левко Колодуб: Творчі портрети українських композиторів. К.: Музична Україна, 1973. 60 с.
    65. Загайкевич М. Нові твори М.Скорика та Л.Колодуба // Музика. 1972. - № 5. С. 3-4.
    66. Задерацкий В. О некоторых новых стилевых тенденциях в композиторском творчестве 60-70-х годов // Музыкальная культура УССР. М.: СК, 1979. С. 416-450.
    67. Заранський В.І. Український скрипковий концерт. Тенденції жанрово-стильової динаміки: Дис. канд. мист.: 17. 00. 03 / ЛДМА ім. М.В. Лисенка. К., 2001. 211 с.
    68. Зінькевич О. Дар таємнослухання // Музика. 1997. - № 4. С. 6-9.
    69. Зинькевич Е.С. Лирическая симфония: вопросы типологии (на материале творчества украинских композиторов) // Київське музикознавство. К., 1998. Вип.1. С. 57-76.
    70. Зинькевич Е.С. Логика художественного процесса как историко-методологическая проблема // Музично-історичні концепції у минулому і сучасності. Львів: Сполом, 1997. С. 49-55.
    71. Зінькевич О.С. Поринання в ліричну стихію // Музика. 1986. №5. С. 7-8.
    72. Зинькевич Е. Симфонические гиперболы. О музыке Евгения Станковича. Сумы, 1999. 250 с.
    73. Зубчевська Т. До питання про зміст поняття "ліричне" в сучасній українській музиці (симфонія "Lirica" Є.Станковича) // Українське музикознавство. К.: Музична Україна. 1989. Вип.24. С. 90-103.
    74. Іванова І., Мізітова А. Інструментальний концерт 80-х років: деякі тенденції розвитку жанру (на прикладі творів композиторів харківської школи) // Музична Харківщина. Харків, 1992. С. 50-60.
    75. Из истории литовской музыки: Сб. ст. / Сост. Ю.Ю. Антонавичюс. Вып. 3. 1941-1975. 240 с.
    76. Исполнительство на духовых инструментах: История и методика: Темат. сб. / Под ред. Е.Носырева. К.: Киев. гос. консерватория им. П.И. Чайковского, 1986. 111 с.
    77. Історія української музики: В 6-ти т. Т. 1-5. / АН УРСР; Ін-т мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М.Т. Рильського; Ред. кол.: М.М. Гордійчук та ін. К.: Наук. думка, 19892004.
    78. Історія української радянської музики: Муз. культура Рад. України / Л.Б Архімович, Н.І. Грицюк, Л.М. Грисенко та ін. К.: Музична Україна, 1990. 296 с.
    79. Карпухин Е. "Адажио и Аллегро" для валторны и фортепиано Р.Шумана // Вопросы музыкальной педагогики: Сб. научно-метод. трудов / Сост.: Ю.А. Усов. М.: Музыка, 1983. Вып. 4. С. 98-116.
    80. Карпяк А.Я. Флейтове мистецтво в музичній культурі Львова (ХІХ-ХХ ст.): Автореф. дис. канд. мист.: 17. 00. 03 / КНМАУ ім. П.І. Чайковського. К., 2002. 21 с
    81. Карс А. История оркестровки. - М.: Музыка, 1990. 304 с
    82. Качмарчик В.П. Перманентний видих у виконавстві на духових інструментах (проблеми фізіології): Автореф. дис. канд. мист.: 17. 00. 02 / Київ. держ. консерв. ім. П.І. Чайковського. К., 1995. 24 с.
    83. Кирейко В. На творчій ниві (про М.Дремлюгу) // Музика. 1997. - № 4. С. 10.
    84. Клин В. О теории жанра // О музыке. К.: Музична Україна, 1985. С. 36-227.
    85. Кобець І. Основи навчання гри на трубі. К.: Музична Україна, 1985. 196 с.
    86. Кобец И. Система домашних занятий трубача. К.: Музична Україна, 1965. 60 с.
    87. Ковнацкая Л. Английская музыка ХХ века. - М.: Музыка, 1986. 216 с.
    88. Коган А. Перспективи розвитку // Музика. 1987. - № 3. С. 20.
    89. Коган Ф.И. О стиле М. Вайнберга // Вопросы жанрового и стилевого многообразия советской музыки. - М.: Музыка, 1986. С. 71-87.
    90. Когоутек Ц. Техника композиции в музыке ХХ века. М.: Музыка, 1976. 367 с.
    91. Козаренко О. Феномен української національної музичної мови. Львів, 2000. 284 с.
    92. Корній Л.П. Історія української музики: Т.1-3. Київ Харків Нью-Йорк: Вид-во М.П.Коць, 19962001.
    93. Конькова Г.В. Некоторые тенденции развития советской музыки 60-70-х годов // Музыкальная культура братских республик СССР: Сб. ст. / Сост.: Г.В. Конькова. Вып. 1. К.: Музична Україна, 1982. С. 3-29.
    94. Конькова Г.В. Традиції і новаторство в розвитку жанрів сучасної української музики. К.: Музична Україна, 1985. 80 с.
    95. Котляревська О.І. Левко Миколайович Колодуб — митець сучасності. К.: "КИТ", 2005. 13 с.
    96. Крауклис Г.В. Методологические вопросы исследования программной музыки // Вопросы методологии советского музыкознания: Сб. науч. трудов. М., 1981. С. 44-76.
    97. Крыжановский Ф.П. Визит маэстро // Всеукраинский брасс-бюллетень. 2001. - № 8. - С. 14-16.
    98. Крыжановский Ф.П. Из истории украинского концерта для тромбона (Концерт для трубы и тромбона Е. Зубцова) // Всеукраинский брасс-бюллетень. 2004. - № 10. С. 39-41.
    99. Крыжановский Ф.П. Украинский концерт для тромбона в аспекте становления и развития жанра: Дисс. канд. иск.: 17. 00. 03 / КНМАУ им. П.И. Чайковского. Одесса, 2006. 181 с.
    100. Круль П. Національне духове інструментальне мистецтво українського народу.- К., 2000. 324 с.
    101. Кузнецов И.К. Теория концертности и ее становление в русском и советском музыкознании /
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины


ПОСЛЕДНИЕ СТАТЬИ И АВТОРЕФЕРАТЫ

МИШУНЕНКОВА ОЛЬГА ВЛАДИМИРОВНА Взаимосвязь теоретической и практической подготовки бакалавров по направлению «Туризм и рекреация» в Республике Польша»
Ржевский Валентин Сергеевич Комплексное применение низкочастотного переменного электростатического поля и широкополосной электромагнитной терапии в реабилитации больных с гнойно-воспалительными заболеваниями челюстно-лицевой области
Орехов Генрих Васильевич НАУЧНОЕ ОБОСНОВАНИЕ И ТЕХНИЧЕСКОЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ЭФФЕКТА ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ КОАКСИАЛЬНЫХ ЦИРКУЛЯЦИОННЫХ ТЕЧЕНИЙ
СОЛЯНИК Анатолий Иванович МЕТОДОЛОГИЯ И ПРИНЦИПЫ УПРАВЛЕНИЯ ПРОЦЕССАМИ САНАТОРНО-КУРОРТНОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ НА ОСНОВЕ СИСТЕМЫ МЕНЕДЖМЕНТА КАЧЕСТВА
Антонова Александра Сергеевна СОРБЦИОННЫЕ И КООРДИНАЦИОННЫЕ ПРОЦЕССЫ ОБРАЗОВАНИЯ КОМПЛЕКСОНАТОВ ДВУХЗАРЯДНЫХ ИОНОВ МЕТАЛЛОВ В РАСТВОРЕ И НА ПОВЕРХНОСТИ ГИДРОКСИДОВ ЖЕЛЕЗА(Ш), АЛЮМИНИЯ(Ш) И МАРГАНЦА(ІУ)