ІДЕАЛЬНЕ ТА ЕТАЛОННЕ В СИСТЕМІ КАТЕГОРІЙ МУЗИЧНО-ВИКОНАВСЬКОГО МИСТЕЦТВА



  • Название:
  • ІДЕАЛЬНЕ ТА ЕТАЛОННЕ В СИСТЕМІ КАТЕГОРІЙ МУЗИЧНО-ВИКОНАВСЬКОГО МИСТЕЦТВА
  • Альтернативное название:
  • ИДЕАЛЬНОЕ И эталонное В СИСТЕМЕ КАТЕГОРИЙ МУЗЫКАЛЬНО исполнительского искусства
  • Кол-во страниц:
  • 206
  • ВУЗ:
  • НАЦІОНАЛЬНА МУЗИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ імені П.І. ЧАЙКОВСЬКОГО
  • Год защиты:
  • 2009
  • Краткое описание:
  • НАЦІОНАЛЬНА МУЗИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ
    імені П.І. ЧАЙКОВСЬКОГО
    МІНІСТЕРСТВА КУЛЬТУРИ І ТУРИЗМУ УКРАЇНИ


    На правах рукопису

    КОНОНОВА Марія Віталіївна
    УДК 781.6 78.01



    ІДЕАЛЬНЕ ТА ЕТАЛОННЕ В СИСТЕМІ КАТЕГОРІЙ МУЗИЧНО-ВИКОНАВСЬКОГО МИСТЕЦТВА

    Спеціальність 17.00.03 Музичне мистецтво



    Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства



    Науковий керівник
    Сумарокова Віра Григорівна
    доцент, кандидат мистецтвознавства



    КИЇВ 2009









    ЗМІСТ


    ВСТУП ............................................................................................................................ 3
    РОЗДІЛ1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНА ТА ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ .......................................................... 10
    1.1. Філософсько-естетичне підґрунтя понять „ідеальне” та „еталонне”...................................................................................................... 10
    1.2.Спроба конкретизації існуючих проектів категоріальних основ теорії музично-виконавського мистецтва ............................................................. 28
    1.3.Звукоідеали виконавства в системі категорій музично-виконавського мистецтва ......................................................................................................... 48
    РОЗДІЛ2. ЖАНРОВО-СТИЛЬОВІ ЕТАЛОНИ ВИКОНАВСТВА ЯК ПЕРЕДУМОВА ФОРМУВАННЯ АКТУАЛЬНИХ ТИПІВ ВИКОНАВСЬКОЇ
    ІНТЕРПРЕТАЦІЇ ................................................................................................ 73
    2.1.Історичний тип виконавської інтерпретації у віолончельному мистецтві ХХХХІ століть ............................................................................ 73
    2.2.Специфіка утворення альтернативних типів виконавської інтерпретації у віолончельній творчості в контексті доби постмодернізму ....................... 97
    РОЗДІЛ3. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ АКТУАЛЬНИХ ТИПІВ ВИКОНАВСЬКОЇ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ У ВІОЛОНЧЕЛЬНОМУ МИСТЕЦТВІ ХХХХІ СТ. ....................................................................................................... 124
    3.1.Сюїти для віолончелі соло Й.С.Баха в контексті розвитку історичного типу виконавської інтерпретації ......................................... 124
    3.2.Актуальні типи виконавської інтерпретації віолончельної музики ХХ століття ........................................................................................................ 150
    ВИСНОВКИ ............................................................................................................... 174
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .................................................................. 179
    ДОДАТОК .................................................................................................................. 204








    ВСТУП


    Актуальність теми дослідження. Розробка категорій „ідеальне” та „еталонне” стосовно галузей музикознавчої науки в цілому та теорії музичного виконавства зокрема актуальна, насамперед, з огляду потреби вдосконалення їх категоріального апарату. В процесі формування теорії музичного виконавства вони набувають категоріального статусу, оскільки саме в контексті розвитку професійної музичної практики функціонування ідеального та еталонного чітко простежується в діяльності, пов’язаній як із розвитком музичних стилів і жанрів, формуванням фахових виконавських шкіл, так і з побудовою індивідуальних концепцій виконання музичних творів. Однак специфіка їх прояву в межах музичного мистецтва (в тому числі музично-виконавського) до останнього часу практично не досліджувалась. Якщо категорія ідеального в філософії вже ґрунтовно розроблена, то її застосування в процесі дослідження музичного мистецтва потребує конкретизації. Щодо „еталонного”, то воно ще не розглядалось в якості категорії в теорії музично-виконавського мистецтва.
    Функціонування „ідеального” й „еталонного” в сучасному мистецтві надзвичайно складна й важлива тема. Віддзеркалення видозмін суспільного буття в музичних творах набуло у ХХ ст. небачених раніше темпів, що привело до утворення багатьох мистецьких течій. Це спричинило розвиток особливої плюралістичної ситуації буття сучасної музичної культури, значний вплив на яку мають тенденції децентралізації класичних устоїв виконавського мистецтва, тотального змішування жанрів, стилів, прийомів гри, одночасного апелювання до різних ідеалів, еталонів виконавства, опори на художній образ змішаного типу, синтезування різноманітних мистецьких традицій тощо.
    Тенденція до утворення нових мистецьких ідеалів та еталонів, їх сприйняття у музичній культурі кінця ХХ початку ХХІ століть в контексті музичного експерименту, часто з використанням техніки змішування стилів, традицій, прийомів гри позначилася також на змінах у функціональному призначенні таких до цього часу традиційних видів музичної діяльності як композиторська та виконавська творчість. В подібному ракурсі результат авторського виду творчостімузичний твір в багатьох випадках творчої практики набуває багатоваріантного вигляду (наприклад, при використанні принципу алеаторики). Навпроти, музичне виконавство, що традиційно сприймається як вид діяльності, продуктом якої виступає сума інтерпретаційних версій виконання різних музичних творів, в ситуації розвитку сучасної культури отримує статусу особливої системи відкритого типу, розвиток елементів якої відбувається виключно в колі напрацьованих раніше традицій виконавства, що обмежує становлення різних підходів до комплексного осмислення сутності та змісту музичних експериментів сучасності.
    Відтак музичне виконавство сьогодення потребує осмислення власної специфіки, що включає і дослідження особливостей процесу матеріалізації, опредметнення тексту музичного твору виконавцем, і вивчення характеру розвитку сучасної культури, в тому числі ступеня впливу культурних і мистецьких ідеалів на зміну або утворення нових виконавських традицій. Розкриття зазначених питань потребує розширення категоріального апарату музично-виконавського мистецтва за рахунок уведення та розробки нових понять.
    Розв’язання зазначених питань потребує з’ясування суті та значення термінів „ідеал”, „ідеальне”, „еталон” з філософських, естетичних, культурологічних та соціологічних позицій, їх аналізу з точки зору музикознавства, особливо в контексті їх функціонування в системі музичного виконавства, а також розширення категоріального апарату музично-виконавського мистецтва за рахунок введення нових теоретичних понять.
    Оскільки на даному етапі розвитку музично-теоретичної думки не існує узагальненого підходу до аналізу музично-виконавської творчості ХХ століття, перед дослідженням також постає ряд питань, спрямованих на спробу систематизації актуальних типів виконавської інтерпретації цього періоду з метою створення основи для утворення нових шляхів осмислення сучасного виконавського мистецтва.
    Важливим напрямом дослідження структури музично-виконавської сис-теми є опора на досвід виконавської практики. Звідси випливає необхідність удосконалення методів аналізу виконавської творчості окремих представників даного виду мистецтва, типологізації інтерпретаційних виконавських версій музичних творів минулого й сучасності з метою розбудови структури музично-виконавської системи як умови становлення теорії музичного виконавства.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано згідно з планами науково-дослідної роботи кафедри теорії музики Національної музичної академії України ім. П.І.Чайковського. Вона відповідає темі №18 „Музичне виконавство: історія та теорія” тематичного плану науково-дослідної діяльності Національної музичної академії України ім. П.І.Чайковського на 20002006рр. Тема дисертації затверджена на засіданні вченої ради Національної музичної академії України ім.П.І.Чайковського (протокол № 4 від 27.10.05).
    Мета дослідження полягає у визначенні статусу і з’ясуванні значення „ідеального” та „еталонного” в категоріальній структурі теорії музично-виконавського мистецтва;
    Реалізація поставленої мети обумовлена необхідністю вирішення наступних наукових завдань:
    · окреслити теоретико-методологічні засади і джерельну базу дисертаційного дослідження;
    · визначити коло категорій музично-виконавського мистецтва;
    · встановити характер „опредметнення” ідеального в композиторській та виконавській творчості у формах його втілення в музичній практиці в процесі художньої інтерпретації;
    · проаналізувати процес становлення звукоідеалів музично-виконавського мистецтва у віолончельній творчості ХХХХІ ст.;
    · розробити та структурувати такі поняття теорії музично-виконавського мистецтва як еталонна виконавська інтерпретаційна версія, жанрово-стильовий еталон виконавства, тип виконавської інтерпретації;
    · дослідити формування жанрово-стильових еталонів виконання в музичному мистецтві та їх роль в процесі формування актуальних типів виконавської інтерпретації;
    · здійснити аналіз актуальних типів та форм виконавської інтерпретації віолончельної музики ХХХХІст. шляхом порівняння еталонних виконавських версій.
    Об’єктом дослідження є категоріальні засади теорії музично-виконавського мистецтва.
    Предметом дослідження є визначення місця „ідеального” та „еталонного” в системі категорій музично-виконавського мистецтва.
    Теоретико-методологічними засадами дослідження є: праці Платона, Аристотеля, І.Канта, Ґ.В.Ф.Геґеля, К.Маркса, в яких закладено основи категоріології в цілому та теорії ідеального зокрема; розробки категорії ідеального в дослідженнях відомих радянських філософів Е.Ільєнкова, М.Ліфшиця та російських науковців В.Давидова, Г.Лобастова, О.Марєєвої та О.Черткової; естетико-філософські та соціокультурологічні напрацювання, присвячені аналізу проблем розвитку мистецтва ХХ ст. Р.Барта, Ж.Бодріяра, В.Вельша, І.Гассана, Ж.Дерріди, Ж.Дельоза, У.Еко, Ж.-Ф.Ліотара, Ф.Фу-куями та вітчизняних вчених Т.Андрущенко, Т.Гуменюк, А.Калениченка, А.Мухи, М.Ржевської, В.Суханцевої, Б.Сюти.
    Історико-теоретичною базою стали дослідження музично-історичного процесу Б.Асаф’євим, І.Котляревським, М.Лобановою, В.Медушевським, С.Мірошниченко, О.Рощенко, Б.Яворським; теорії інтерпретації Є.Гуренком, Н.Корихаловою, О.Котляревською, В.Москаленком, Т.Чередніченко; теорії музичного стилю і жанру І.Коханик, Є.Назайкінським, С.Скребковим, А.Сохором, І.Туковою, В.Цуккерманом, Л.Шаповаловою; теорії музично-виконавського мистецтва М.Давидовим, О.Катрич, О.Лисенко, В.Сумароковою.
    Окрім того, важливим джерелом були роботи Л.Гінзбурга, Х.Корредора, М.Лоткіна, А.Мілки, Н.Харнонкурта, В.Червова, О.Щелкановцевої, присвячені Шести сюїтам Й.С.Баха для віолончелі соло.
    Методами дисертаційного дослідження є: культурно-історичний, порівняльно-типологічний, герменевтичний, логіко-понятійний, структурно-функціонального аналізу та інтонаційної драматургії.
    Матеріал дослідження складають виконавські версії Шести сюїт для віолончелі соло Й.С.Баха представників барокової (А.Билсма, П.Віспелві, Б.Пергаментщиков, Н.Харнонкурт), класичної (М.Ростропович, П.Тортельє, П.Фурньє), романтичної (П.Казальс, Ж.Дю Пре, Й.Ма) традицій інтерпретування, Симфонії-концерту для віолончелі з оркестром С.Прокоф’єва (М.Ростропович, О.Рудін), Сонати для віолончелі соло З.Кодаї (Й.Ма, Я.Штаркер), творів, які набули значення еталонних у творчості видатних виконавців ХХ століття.
    Наукова новизна дослідження. Вперше здійснено аналіз ідеального та еталонного як категорій теорії музично-виконавського мистецтва; з’ясовано їх значення для її побудови й розвитку.
    Наукова новизна розкривається в наступних положеннях, що виносяться на захист:
    · в теорію музичного виконавства введено категорію „еталонне”;
    · відповідно до стадій опредметнення ідеального здійснено аналіз композиторської та виконавської діяльності;
    · визначено способи формування та функціонування звукоідеалів музично-виконавського мистецтва;
    · в теоретичну систему музичного виконавства введені і розроблені поняття „еталонна виконавська версія”, „жанрово-стильовий еталон виконавства”, „тип виконавської інтерпретації”;
    · з цих позицій вперше проаналізовано виконавські версії творів віолончельного репертуару, що набули значення еталонних у ХХХХІ ст.;
    · вибудовано типологію виконавської інтерпретації музики минулого й сучасності у віолончельному мистецтві;
    · доведено, що формування актуальних типів виконавської інтерпретації відбувається за допомогою системи жанрово-стильових еталонів.
    Теоретичне значення дослідження полягає в розширенні категоріаль-ного апарату теорії музичного виконавства за рахунок введення категорій „ідеальне” та „еталонне” та конкретизуючих, супутніх їм понять у музико-знавчий ужиток.
    Практичне значення. Результати дослідження можуть бути залучені в подальших наукових розробках теорії музично-виконавського процесу; у навчальних курсах історії та теорії виконавського мистецтва, теорії інтер-претації, аналізі музичних творів; застосовуватися в індивідуальній діяльності музикантів-виконавців та в практиці виконавських шкіл.
    Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою роботою автора. Висновки та основні положення наукової новизни зроблені автором самостійно на основі результатів, отриманих у процесі дослідження.
    Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення і висновки дисертаційного дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри теорії музики Національної музичної академії України імені П.І.Чайковського; доповідалися на всеукраїнських науково-теоретичних конференціях „Українська художня культура: історія і сучасність” (м.Київ, 2003р.), „Українська та світова музична культура: сучасний погляд” (м.Київ, 2003р.), „Феномен художньої цілісності в композиторській, виконавській та музично-теоретичній творчості” (м.Київ, 2004р.), „Музика третього тисячоліття: перспективи та тенденції” (м.Київ, 2005р.), „Жанровий простір музичної творчості: структура та властивості” (м.Київ, 2008р.) та міжнародних науково-практичних конференціях „Культура та цивілізація. Схід та Захід” (м.Одеса, 2003р.), „ЗахідСхід: музичне мистецтво і культура” (м.Одеса, 2003р.), „С.С.Прокофиев (18911953): Не в състояние, а в движение” (Болгарія,м.Пловдів,2003р.); „Феномен школи в музично-виконавському мистецтві” (м.Київ, 2005р.), „Рефлексія і дискурс у мистецтвознавстві” (м.Київ, 2007р.).
    Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 5 статей у фахових виданнях, затверджених ВАК України, та тези 4 доповідей у збірках, виданих за матеріалами науково-теоретичних конференцій.
    Структура дисертації. Порядок викладення матеріалу визначається послідовністю виконання завдань дисертаційного дослідження. Робота містить вступ, 3 розділи, кожен з яких поділяється на підрозділи, висновки та список використаних джерел.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ


    Проведене в межах роботи дослідження категоріальної системи теорії музично-виконавського мистецтва, розглянуте в контексті філософських, естетичних, сучасних соціокультурологічних концепцій та актуальних здобутків виконавської практики дає підставу для наступних узагальнень та висновків.
    Категорії „ідеальне” та „еталонне” відіграють ключову роль у процесі формування категоріальної структури теорії музично-виконавського мистецтва. Вони дозволяють систематизувати теоретичні поняття, які розкривають специфіку музично-виконавської діяльності та художньої інтерпретації у музичному мистецтві і тим самим сприяють ефективному застосуванню цих понять у цілісному аналізі музичного виконавства та його складових.
    В результаті аналізу методологічних досліджень, присвячених розробці системи категорій теорії музично-виконавського мистецтва встановлено, що вона знаходиться у стані формування і не має чіткої ієрархічної побудови. Більшість дослідників розташовують у її центрі категорію художньої інтерпретації як інструмент аналізу, за допомогою якого розкриваються значення структурних елементів системи музичного виконавства.
    Залучення до теоретичного обігу музикознавства категорії ідеального як універсального інструменту дослідження процесів людської діяльності дозволило встановити характер механізму опредметнення явищ навколишньої дійсності у формі мистецьких артефактів. В цьому контексті процес опредметнення ідеального в формах людської творчості визначено як основний механізм утворення всіх об’єктів, явищ та процесів, що формуються у системі мистецтва. Цьому сприяє і структура мистецтва, розглянута в межах дослідження як система відкритого (незамкненого) типу, елементи якої є здатними до постійного залучення нової інформації із контексту суспільного буття, що забезпечує постійний процес утворення нових мистецьких об’єктів, форм, процесів та інших феноменів практики.
    Введення до теорії музично-виконавського мистецтва категорії ідеального дозволило розглянути художню інтерпретацію як родову ознаку музичного виконавства з позицій метатеорії, що уможливило спробу розкриття онтологічних основ музично-виконавського процесу, в тому числі, феноменів відтворення і самої художньої інтерпретації.
    На основі залучення категорії ідеального в роботі було здійснено аналіз музичного виконавства як виду діяльності, сутністю якої є опредметнення та розпредметнення ідеального у форми його матеріального вираження. Стадіальність музично-виконавського процесу в межах дослідження розглянуто у відповідності до основних етапів опредметнення ідеального, на основі чого виділено дві послідовні фази: стадію утворення ідеального образу виконання і формування його інтерпретаційної моделі в уяві виконавця; стадію її реалізації на практиці. Спеціальним об’єктом опредметнення у виконавському мистецтві є музичний твір як сукупність нотного тексту, численних слухацьких та інтерпретаційних виконавських версій, в тому числі звукозаписів. При цьому специфікою процесу опредметнення у виконавській творчості є побудова інтерпретаційної моделі виконання своєрідного віртуального плану реалізації музичного тексту, структурованого як сукупність уявлень про матеріальні засоби його втілення. Запропонований підхід надав можливість не тільки зафіксувати прояви ідеального в практичній діяльності людини, якою в даному контексті є музичне-виконавське мистецтво, а ще й типологізувати його, матеріалізуючи в конкретних формах виконавської інтерпретації.
    Дослідження окремих стадій музично-виконавського процесу, здійснене у межах роботи за допомогою категорій ідеального та художньої інтерпретації, дозволило встановити, що на всіх етапах виконавського процесу, спрямованих на реалізацію інтерпретаційної моделі виконання, важливу роль відіграють еталони виконавства, побудовані як форми узагальнення звукоідеалів у виконавській практиці. Систему еталонів виконавства в цьому сенсі розглянуто як сукупність традицій музично-виконавського мистецтва, відображених в артефактах виконавської діяльності. Це надає можливість досліджувати її і як регулятор музично-виконавського процесу, і як інструмент збереження традицій музично-виконавського мистецтва, і як систему ціннісних орієнтирів виконавства. Для розкриття особливостей її функціонування у музично-виконавському процесі в теорію музичного виконавства введено категорію „еталонного”.
    В роботі розроблено та структуровано ряд понять теорії музично-виконавського мистецтва, серед яких: еталонна виконавська версія (зафіксоване у вигляді звукозапису індивідуальне виконання музичного твору, що відповідає звукоідеалам, узагальненим у виконавській практиці), жанрово-стильовий еталон виконавства (усталений у виконавській практиці цілісний образ виконання музичного твору, заснований на поєднанні стабільних (жанрових) і варіативних (стильових) елементів та підпорядкованій їм системі виконавських засобів музичної виразності) та тип виконавської інтерпретації (форма узагальнення виконавських інтерпретаційних версій, орієнтованих на певні жанрово-стильові еталони виконання), що є формами звукоідеалів музичного виконавства (образів досконалого виконання, що виникають в уяві музикантів як зразкові взірці).
    Дослідження застосування жанрово-стильового еталону виконавства як передумови формування актуальних типів виконавської інтерпретації в сучасному мистецтві дозволило виявити два основні напрямки інтерпретування музичних творів в ситуації розвитку виконавства сьогодення: традиційний, спрямований на виконання творів минулого та інноваційний, пов’язаний з виконанням сучасних музичних опусів. Для першого напрямку характерною є опора на традиції виконавства ХХ століття як критерії, що забезпечують цілісність виконавських концепцій твору в процесі побудови індивідуальних виконавських інтерпретаційних версій. Натомість, ознаки розвитку сучасної культури позначаються у процесі формування нової традиційності виконавства, що потребує окремого дослідження та певного історичного дистанціювання.
    В цьому контексті у роботі досліджено способи застосування жанрово-стильового еталону виконавства як інструменту аналізу актуальних типів виконавської інтерпретації ХХХХІст. Цей перспективний напрям осмислення музично-виконавського спадку дозволив встановити наявність щонайменше трьох типів виконавської інтерпретації історичного, авторського та змішаного.
    На основі аналізу еталонних виконавських версій віолончельної музики минулого, до яких ми відносимо виконавські версії Шести сюїт Й.С.Баха для віолончелі соло А.Билсми, П.Віспелві, Ж.ДюПре, П.Казальса, Й.Ма, А.Наварри, Б.Пергаментщикова, М.Ростроповича, П.Тортельє, П.Фурньє та Н.Харнонкурта, в межах історичного типу виконавської інтерпретації виявлено щонайменше три форми, орієнтовані на різні жанрово-стильові еталони виконання барокову, класичну та романтичну, структуру яких складає відповідний комплекс виконавських засобів, що відтворює різні стильові традиції виконання.
    Доведено, що застосування різних форм історичного типу виконавської інтерпретації в процесі побудови індивідуальних інтерпретаційних версій виконання залишається актуальним підходом і щодо музичних опусів, створених у ХХ столітті.
    В контексті становлення нової традиційності виконання підходи до трактування творів старовини часто набувають експериментального характеру, що сприяє виникненню альтернативних типів виконавської інтерпретації творів минулого. В цьому сенсі на основі проведеного в дослідженні теоретичного аналізу композиторських інтерпретаційних версій творів минулого (сюїтних віолончельних циклів П.Тортельє, Е.Майнарді та Г.Кассадо, М.Реґера та Б.Бріттена, Маленької партити № 4 Ю.Іщенка та „BWV1011№4/DS076a” для дуету віолончелей Д.Смирнова, творів, в яких інтерпретується класична еталонна модель сюїти для віолончелі соло, складена у творчості Й.С.Баха) та експериментальних виконавських версій сучасності (Шість сюїт для віолончелі соло Й.С.Баха як перформенс, який створюється шляхом об’єднання засобів виразності різних видів мистецтва) встановлено наявність таких типів виконавської інтерпретації як авторський та змішаний, перший з яких утворюється у виконавській практиці шляхом узагальнення традицій авторського виконання (у прямій та опосередкованій формах), інший є наслідком активної еволюції засобів музичної виразності в контексті доби постмодерну, що відбувається шляхом об’єднання ознак різних жанрово-стильових еталонів виконавства (полістилістична форма) або із залученням засобів виразності інших видів мистецтва й шляхом приєднання функціональних прийомів, не пов’язаних з мистецтвом взагалі (анексійна форма).
    Доведено, що запропонована в роботі типологія виконавської інтерпретації музичних творів є важливим етапом у процесі становлення підходів до вивчення характеру видозмін у сучасному музичному виконавстві, ознакою якого є одночасне співіснування традицій та еталонів виконання різних музичних епох.
    У час тотального змішування жанрів, стилів та форм різних видів творчості типологія, здійснена на основі жанрово-стильових еталонів виконання, дозволяє узагальнити виконавські традиції і спрогнозувати шляхи розвитку нової традиційності музичного виконавства, що можна віднести до перспективних напрямків подальшого дослідження.









    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


    1. Абрамов А. О специфике музыкального содержания / А. Абрамов // Музыкальное искусство и наука. М., 1973. Вып. 2. С. 123141.
    2. Андрущенко Т. Феномен естетичного (філософсько-історичний аналіз) / Т.Андрущенко. К. : Знання України, 2007. 270 с.
    3. АрендтХ. Джерела тоталітаризму / Х. Арендт ; [пер. з англ. В.Верлоки, Дм.Горчакова]. 2-е вид. К.: Дух і Літера, 2005. 575 с.
    4. Аристотель. Метафизика / Аристотель ; пер. с древнегреч. // Сочинения. М.: Мысль, 1976. Т. 1. С. 65367.
    5. Аристотель. Поэтика / Аристотель ; пер. с древнегреч. // Сочинения. М.: Мысль, 1983. Т.4. С. 645680.
    6. АршиновВ.Синергетика как феномен постнеклассической науки / В.Аршинов. М.: ИФРАН, 1999. 204 с.
    7. Асафьев Б. Музыкальная форма как процесс / Б. Асафьев. Л.: Музыка, 1971. Кн. 1 и 2. 376 с.
    8. Асафьев Б. Русская музыка от начала ХІХ столетия / Б. Асафьев. М.-Л.: ACADEMIA, 1930. 320 с.
    9. Бальзак О.де. Етюди про звичай / О.де Бальзак ; [пер. з фр. та передм. Д.Наливайка]. Х.: Фоліо, 2004. 429 с.
    10. БартР. Від твору до тексту / Р. Барт ; [пер. Ю.Ґудзя] // Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. Львів : 1996. С. 380384.
    11. БартР. Избранные работы: Семиотика. Поэтика / Р. Барт ; [пер. с фр.; сост., общ. ред. и вступ. ст. Г.К.Косикова]. М.: Прогресс, 1989. 616 с.
    12. Бахтин М. Эстетика словесного творчества / М.Бахтин. М.: Наука, 1979. 284 с.
    13. Бек У. Общество риска. На пути к другому модерну / У. Бек ; [пер. с нем. В.Седельника и Н. Федоровой; послесл. А.Филиппова]. М.: Прогресс-традиция, 2000. 384 с.
    14. Бек У. Что такое глобализация? Ошибки глобализма ответы на глобализацию/ У. Бек; [пер. с нем. А. Григорьева и В. Седельника; общ. ред. и послесл. А.Филиппова]. М.: Прогресс-Традиция, 2001. 304 с.
    15. Берегова О. Музична творчість в системі художньої комунікації / О.Берегова // Науковий вісник НМАУ ім. П. І. Чайковського. К., 2005. Вип.43: Українська та світова музична культура: сучасний погляд. Кн.2. С. 315.
    16. БілоусоваЮ. Нові шляхи розвитку віолончельного мистецтва у ХХ столітті / Ю.Білоусова // Науковий вісник НМАУ ім. П.І.Чайковського. К., 2004. Вип.40 : Музичне виконавство. Кн.10. С.119129.
    17. Бодрийяр Ж. Забыть Фуко / Ж. Бодрийяр ; [пер. с фр. Д.Калугина ; предисл. Б.Маркова]. СПб.: Владимир Даль, 2000. 90 с.
    18. Бодрийяр Ж. Насилие глобального / Ж.Бодрийяр // Глобальный дискурс. Сумы, 2003. С. 2533.
    19. Бодріяр Ж. Символічний обмін і смерть / Ж. Бодріяр ; [пер. з фр.]. Львів: Кальварія, 2004. 376 с.
    20. Борев Ю. Эстетика / Ю. Борев. 4-е изд., доп. М.: Политиздат, 1988. 495 с.
    21. Борев Ю. Эстетика. Теория литературы: энциклопедический словарь терминов/ Ю.Борев. М.: Астрель ; АСТ, 2003. 575 с.
    22. Брагина Н. Интонационный словарь эпохи и русская музыка начала ХХ века (аспекты жанрово-стилевого анализа): автореф. дисс. ... канд. искусств.: 17.00.02 / Брагина Надежда Владимировна. К., 1990. 17 с.
    23. Браудо И. Артикуляция: О произношении мелодии / И.Браудо ; [под ред. Х.Кушнарева]. 2-е изд. Л.: Музыка, 1973. 197 с.
    24. Булыко А.Большой словарь иностранных слов : 35 тысяч слов / А.Булыко. М.:Мартин, 2006. 704 с.
    25. Вельш В. Постмодерн. Генеалогия и значение одного спорного понятия / В.Вельш // Путь. 1992. № 1. С. 109136.
    26. Гайдамович Т. Мстислав Ростропович / Т.Гайдамович. М.: Сов. композитор, 1969. 128 с.
    27. Гегель Г.В.Ф. Наука логики : в 3-х томах / Г.В.Ф. Гегель ; [отв. ред. М.М.Розенталь ; ред. колл. : Э.В.Ильенков, М.М.Розенталь, Е.П.Ситковский]. М.: Мысль, 1970. Т.1. 501 с. (АН СССР. Ин-т философии. Философское наследие).
    28. Геґель Ґ.В.Ф. Феноменологія духу / Ґ.В.Ф. Геґель ; [з нім. пер. П.Таращук ; наук. ред. пер. Ю.Кушаков]. К.: Вид-во Соломії Павличко ”Основи”, 2004. 548 с.
    29. Гегель Г.В.Ф. Эстетика / Г.В.Ф. Гегель ; [под ред. М.Лифшица] // Соч. : в 4-х т. М.: Искусство, 1969. Т. 2. 326 с.
    30. Геррес Й. Афоризмы об искусстве / Й. Геррес // Эстетика немецких романтиков. М.: Искусство, 1987. С. 58201.
    31. Гинзбург Л. История виолончельного искусства / Л. Гинзбург. М.-Л.: Музгиз, 1950. Кн. 1. 512 с.
    32. Гинзбург Л. История виолончельного искусства / Л. Гинзбург. М.-Л.: Музгиз, 1978. Кн. 4. 407 с.
    33. Гинзбург Л. Об интерпретации музыки 18 века / Л.Гинзбург // Музыкальное исполнительство. М.: Музыка, 1973. Вып. 8. С. 320.
    34. Гинзбург Л. Пабло Казальс / Л.Гинзбург. 2-е изд. М.: Госмузиздат, 1966. 245 с.
    35. Гинзбург Л. История скрипичного искусства : учебник / Гинзбург Л., Григорьев В. М.: Музыка, 1990. Вып. 1. 285 с.
    36. Горський В. У пошуках істини: (Взаємодія філософії і мистецтва) / ВіленГорський. К.: Мистецтво, 1979. 156 с. (Людина. Суспільство. Прогрес. Сер. „У світі прекрасного”).
    37. Горбунова Л. Динаміка поняття часу в контексті культури переходу: від філософії життя до постнекласики в науці / Л.Горбунова // Практична філософія. 2005. № 2. С. 6573.
    38. Григорьев В. Вопросы исполнительской формы и пути ее реализации / В.Григорьев // Музыкальное исполнительство и современность : сб. ст. / [cост. М.А.Смирнов]. М.: Музыка, 1998. С. 6986.
    39. Гулыга Е. Грамматико-лексические поля в современном немецком языке / Гулыга Е., Шендельс Е. М.: Просвещение, 1969. 184 с.
    40. Гуменюк Т. Деконструкція: до проблеми тайнопису в тексті Жака Дерріда/ Т.Гуменюк // Науковий вісник НМАУ ім.П.І.Чайковського. К., 2005. Вип.51 : Питання організації художньої цілісності музичного твору. С.1418.
    41. Гуменюк Т. Жак Деррида и постмодернистское мышление / Т.Гуменюк. К.: Нора-принт, 1999. 326 с.
    42. Гуменюк Т. Постмодерністська естетика: до визначення питання / Т.Гуменюк// Українське музикознавство. К., 2000. Вип.29. С. 236244.
    43. Гуменюк Т. Эстетика постмодерна. Конец стиля? / Т. Гуменюк // Науковий вісник НМАУ ім. П.І.Чайковського. К., 2004. Вип.37 : Музичний стиль: естетика, теорія, виконавство. С.1320.
    44. Гуренко Е. Исполнительское искусство: методологические проблемы : уч. пособие / Е.Гуренко. Новосибирск: НГК, 1985. 86 с.
    45. Гуренко Е. Проблемы художественной интерпретации (философский анализ) / Е.Гуренко. Новосибирск: Наука, 1982. 256 с.
    46. Давыдов В.Достижения Э.В.Ильенкова в материалистической диалектике и теоретической психологии / В.Давыдов // Э.В. Ильенков: личность и творчество / [ред.-сост. И.П.Фарман, отв.ред. В.А.Лекторский]. М.: Языки русской культуры, 1999. С.1527.
    47. Давидов М. Стильність гри як критерій виконавства (баянно-акордеонне мистецтво) / М.Давидов // Науковий вісник НМАУ ім. П.І.Чайковського. К., 2007. Кн.13 : Виконавське музикознавство. С. 1424.
    48. Дедусенко Ж. Виконавська піаністична школа як рід культурної традиції : автореф. дис. ... канд. мистецтв.: спец. 17.00.01 / Дедусенко Жанна Вікторівна. К., 2002. 20 с.
    49. Дедусенко Ж. Школа як умова та спосіб існування виконавської традиції / Ж.Дедусенко // Феномен школи в музично-виконавському мистецтві: міжн. наук.-практ. конф., 2223 бер. 2005 р. : тези доп. К., 2005. С. 910.
    50. Делез Ж. Капитализм и шизофрения. Анти-Эдип / Делез Ж., Гваттари Ф. М.: У-Фактория, 2007. 672 с.
    51. Деструктивные психотехники. Технологии изменения сознания в деструктивных культах / [пер. с англ.; под ред. И. Митрофановой]. СПб.: Экслибрис, 2002. 224 с.
    52. Джеймсон Ф. Політика теорії: ідеологічні погляди у постмодерністичних дебатах / Ф.Джеймсон ; [пер. М.Стасіва] // Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. Львів: 1996. С. 748762.
    53. Дженкс Ч. Язык архитектуры постмодернизма / Ч.Дженкс ; [пер. с англ. А.В.Рябушина, М.В.Уваровой ; под ред. А.В.Рябушина, В.Л. Хайта]. М.: Стройиздат, 1985. 136 с.
    54. Дзюба І. Глобалізація й майбутнє культури / І.Дзюба. День. № 112. 12.07. 2006.
    55. Дидро Д. Элементы физиологии / Д. Дидро ; [пер. с фр.] // Сочинения. М.: Мысль, 1986. Т.1. С. 467533.
    56. Друскин М. Иоганн Себастьян Бах / М.Друскин. М.: Музыка, 1982. 383 с.
    57. Друскин М. Клавирная музыка Испании, Англии, Нидерландов, Франции, Италии, Германии ХVI-XVIII веков / М.Друскин. Л.: Государственное музыкальное издательство, 1960. 284 с.
    58. Друскін Я. Про риторичні прийоми в музиці Й.С.Баха / Я.Друскін. К.: Музична Україна, 1972. 111 с.
    59. Дуков Е. Грампластинка в музыкальной жизни (социально-культурный аспект функционирования) / Е. Дуков // Рождение звукового образа: Художественные проблемы звукозаписи в экранных искусствах и на радио / [cост. Е.М.Авербах]. М.: Искусство, 1985. С. 622.
    60. Замятин Е. Психология творчества / Е. Замятин // Художественное творчество и психология. М.: Наука, 1991. С. 158162.
    61. Захарова О. Риторика и западноевропейская музыка 17 первой половины 18 веков / О. Захарова. М.: Музыка, 1983. 77 с.
    62. Зеленін В. Симультанний образ тексту музичного твору у професійному виконавстві музиканта-інструменталіста / В.Зеленін // Науковий вісник НМАУ ім. П.І.Чайковського. К., 2005. Вип. 48 : Художня цілісність як феномен музичної творчості та виконавства. С.280287.
    63. Зинькевич Е. Элитарное и массовое в контексте постмодерна / Е.Зинькевич // Науковий вісник НМАУ ім. П.І.Чайковського. К., 2004. Вип.37 : Стиль музичної творчості: естетика, теорія, виконавство. С. 2130.
    64. Иванченко Г. Психология восприятия музыки: подходы, проблемы, перспективы / Г. Иванченко. М.: Смысл, 2001. 264 с.
    65. Ильенков Э. Диалектика идеального / Э. Ильенков // Идеальное: Ильенков и Лифшиц / [под ред. Лобастова Г.В.] М., 2004. С. 378.
    66. Ильенков Э. Идеал / Ильенков Э., Муриан В., Иконникова С. // Философскаяэнциклопедия : в 5 т. / [гл.ред. Ф.В.Константинов]. М.: Сов. энциклопедия, 1962. Т.2. С. 195204.
    67. Ильенков Э. Идеальное / Э. Ильенков // Философская энциклопедия : в 5т. / [гл. ред. Ф.В.Константинов]. М.: Сов.энциклопедия, 1962. Т.2. С.219227.
    68. Ильенков Э. Об идолах и идеалах / Э. Ильенков. М.: Политиздат, 1968. 319 с.
    69. Ильенков Э. Философия и культура / Э. Ильенков. М.: Издательство политической литературы, 1991. 464 с.
    70. История отечественной музыки второй половины ХХ века : [учебник] / [отв.ред. Т.Н. Левая]. СПб.: Композитор, 2005. 556 с.
    71. Іщенко Ю. Маленька партита № 4 для віолончелі соло [ноти ; рукопис] / Ю.Іщенко. К., 1991. 9 с.
    72. Кадцын Л. Музыкальное искусство и творчество слушателя : [уч. пос.]/ Л.Кадцын. М.: Высш. школа, 1990. 303 с.
    73. Кадцын Л. Творчество слушателя (механизм слухового восприятия инструментальных произведений) : дисс. док. искусств.: 17.00.02 / Кадцын Лев Михайлович. Свердловск, 1989. 379 с.
    74. Калениченко А. Музична нео- і полістилістика: спроба систематизації / А.Калениченко // Музична україністика: сучасний вимір. К.: ІМФЕ ім.М.Рильського НАН України, 2005. Вип. 1. С.106115.
    75. Калмыков С. Баянный ансамблево-оркестровый инструментализм в исторической стилевой проекции: дисс. канд. искусств.: 17.00.03 / Калмыков Степан Тимофеевич. Одесса, 2005. 188 с.
    76. Кан А. Радости и печали. Размышления Пабло Казальса, поведанные им Альберту Кану / А.Кан ; [пер. с англ.] М.: Прогресс, 1977. 231 с.
    77. Канарский А. Диалектика эстетического процесса. Диалектика эстетического как теория чувственного сознания / А.Канарский. К.: Вища школа, 1979. 216 с.
    78. Кант И. Сочинения на немецком и русском языках / И. Кант [рец. А.А.Гусейнов, В.А.Лекторский]. М.: Наука, 2001. Т. 4 : Критика способности суждения. Первое введение в «Критику способности суждения». 1120 с.
    79. Катрич О. Стиль музиканта-виконавця (теоретичні та естетичні аспекти). Дослідження / О.Катрич. Дрогобич: Відродження, 2000. 100 с.
    80. Келли Д. Высокотехнологичные маркетинговые исследования / Д.Келли// Культура времен Апокалипсиса / [пер. с англ. А.Ведюшкина ; под ред. А.Парфрея]. Екатеринбург: Ультра. Культура, 2005. С. 449467.
    81. Кияновська Л. Постмодерн як контроверсійний образ гіперінформативного простору сучасності / Л.Кияновська // Науковий вісник НМАУ ім. П.І.Чайковського. К., 2005. Вип. 43 : Українська та світова музична культура: сучасний погляд. Кн. 2. С. 1219.
    82. Кодай З. Венгерская народная музыка / З. Кодай ; [пер. Э.Т.Владимировой]. Будапешт: Корвина, 1961. 186 с.
    83. Кодай З. Соната для виолончели соло: соч. 8 : [Ноти] / З. Кодай. Л.: Музыка, Ленингр-е отд-е, 1982. 35 с.
    84. Кожухаров И. Математически основи на обща теория на музиката / И.Кожухаров. Пловдив: Нова магнаура, 2001. 180 с.
    85. Конен В. Театр и симфония (роль оперы в формировании классической симфонии) / В.Конен. М.: Музыка, 1975. 2-е изд. 376 с.
    86. Кононова М. Аксіологічні аспекти функціонування ідеального та еталонного в музично-виконавському мистецтві / М.Кононова // Науковий вісник НМАУ ім.П.І.Чайковського. К., 2006. Вип.58 : Виконавське музикознавство. Кн.12. С.8595.
    87. Кононова М. Інтерпретаційні моделі віолончельних соло-сюїт ХХ століття / М.Кононова // / Науковий вісник НМАУ ім. П.І.Чайковського. К., 2003. Вип.26 : Музичне виконавство. Кн.9. С. 146159.
    88. Кононова М. Интерпретационные модели виолончельных произведений С.С.Прокофьева / М.Кононова // Сергей Прокофиев. 50 години от смъртта на композитора: сб. докл. от науч. конф., 1314 окт. 2003 г.: тезисы докл. Пловдив: АMTИ, 2005. С.5964.
    89. Кононова М. Особливості інтерпретаційних версій Маленьких партит № 2 та № 4 Юрія Іщенка / М.Кононова // Науковий вісник НМАУ ім. П.І.Чайковського. К., 2005. Вип. 36:Українська та світова музична культура: сучасний погляд. Кн. 1. С. 126136.
    90. Кононова М. Про «ідеальне» та «еталонне» в виконавській традиції (на прикладі інтерпретації віолончельних солосюїт Й.С.Баха) / М.Кононова // Проблеми сучасного мистецтва і культури. Освітні аспекти мистецтвознавства та професійної педагогічної діяльності : зб. наук. пр. К.: Науковий світ ТМ, 2002. С.6472.
    91. Кононова М. Роль виконавських шкіл в формуванні музично-виконавського стильового еталону / М. Кононова // Феномен школи в музично-виконавському мистецтві: міжнар. наук.-практ. конф., 2223 бер.: тези доп. К.: НМАУ ім. П.І.Чайковського, 2005. С. 5051.
    92. Корнієнко Н. Масова й елітарна культура в інтер’єрі постмодернізму / Н.Корнієнко // Українська художня культура. К.: Либідь, 1996. С.353365.
    93. Корредор Х.Беседы с Пабло Казальсом / Х.М.Корредор ; [вступ. ст., коммент. Л. Гинзбурга]. Л. : Госмузиздат, 1960. 369 с.
    94. Корыхалова Н. Звукозапись и проблемы музыкального исполнительства / Н.Корыхалова // Музыкальное исполнительство. М., 1973. Вып. 8. С.102137.
    95. Корыхалова Н. Интерпретация музыки: Теоретические проблемы музыкального исполнительства и критический анализ их разработки в современной буржуазной эстетике / Н.Корыхалова. Л.: Музыка, 1979. 208с.
    96. Корыхалова Н. Проблема объективного и субъективного в музыкально-испол
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины