УКРАЇНСЬКА ДУХОВНА ПІСНЯ ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОГО ПОХОДЖЕННЯ В ІСТОРИЧНОМУ РОЗВИТКУ (XVII-XX ст.)




  • скачать файл:
  • Название:
  • УКРАЇНСЬКА ДУХОВНА ПІСНЯ ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОГО ПОХОДЖЕННЯ В ІСТОРИЧНОМУ РОЗВИТКУ (XVII-XX ст.)
  • Альтернативное название:
  • УКРАИНСКАЯ духовная песня ЗАПАДНОЕвропейского происхождения В историческом развитии (XVII-XX вв.)
  • Кол-во страниц:
  • 202
  • ВУЗ:
  • НАЦІОНАЛЬНА МУЗИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ ім. П.І.ЧАЙКОВСЬКОГО
  • Год защиты:
  • 2004
  • Краткое описание:
  • МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ УКРАЇНИ

    НАЦІОНАЛЬНА МУЗИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ
    ім. П.І.ЧАЙКОВСЬКОГО


    На правах рукопису



    ЗОСІМ ОЛЬГА ЛЕОНІДІВНА


    УДК 783.6 (4)+(477)


    УКРАЇНСЬКА ДУХОВНА ПІСНЯ
    ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОГО ПОХОДЖЕННЯ
    В ІСТОРИЧНОМУ РОЗВИТКУ (XVII-XX ст.)


    Спеціальність 17.00.03 Музичне мистецтво



    ДИСЕРТАЦІЯ
    на здобуття наукового ступеня
    кандидата мистецтвознавства



    Науковий керівник:
    ГЕРАСИМОВА-ПЕРСИДСЬКА
    НІНА ОЛЕКСАНДРІВНА,
    доктор мистецтвознавства,
    професор



    Київ 2004









    ЗМІСТ

    ВСТУП _______________________________________________________ 4

    РОЗДІЛ І. ДЖЕРЕЛА ТА СТАН ВИВЧЕННЯ ПРОБЛЕМИ ________ 10

    1.1. Джерельна база вивчення українських духовних пісень
    західноєвропейського походження ____________________________ 10
    1.2. Стан вивчення проблеми європейських запозичень в
    українському духовнопісенному репертуарі ____________________ 13

    РОЗДІЛ ІІ. УКРАЇНСЬКІ ПІСНІ ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОГО
    ПОХОДЖЕННЯ ПОЗАЛІТУРГІЧНОГО
    ПРИЗНАЧЕННЯ У XVII-XVIII СТ. ____________________ 28

    2.1. Особливості розвитку релігійного життя на українських землях
    у XVI-XVIII ст. _____________________________________________ 28
    2.2. Західноєвропейські впливи в українській культурі XVI-XVIII ст. _____ 39
    2.3. Витоки української духовнопісенної традиції _____________________ 44
    2.4. Духовнопісенні твори західноєвропейського походження
    в українському позабогослужбовому репертуарі ________________ 53

    РОЗДІЛ IІІ. УКРАЇНСЬКІ ПІСНІ ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОГО
    ПОХОДЖЕННЯ ПАРАЛІТУРГІЧНОГО
    ПРИЗНАЧЕННЯ У XVIII-XIX СТ. _____________________ 77

    3.1. Обрядові зміни в Уніатській Церкві у XVIIІ-XIХ ст. ________________ 77
    3.2. Відмінні риси українського позалітургічного
    та паралітургічного духовнопісенного репертуару______________ 81

    3.3. Паралітургічні пісні європейського походження
    (територіальний аспект)____________________________________ 84
    3.4. Паралітургічні пісні європейського походження
    (хронологічний аспект)______________________________________ 87
    3.5. Способи перекладів текстів пісень _____________________________ 95
    3.6. Способи адаптації мелодій пісень ______________________________ 97
    3.7. Українська паралітургічна пісенність у XIX-ХХ ст. _______________ 112

    РОЗДІЛ IV. ЖАНРОВА КЛАСИФІКАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ
    ПАРАЛІТУРГІЧНИХ ПІСЕНЬ ЄВРОПЕЙСЬКОГО
    ПОХОДЖЕННЯ XVIII-XIX СТ. ______________________ 116

    4.1. Адвентові пісні _____________________________________________ 117
    4.2. Різдвяні пісні _______________________________________________ 119
    4.3. Пісні періоду Великого Посту_________________________________ 124
    4.4. Великодні пісні ______________________________________________ 126
    4.5. Євхаристичні пісні __________________________________________ 128
    4.6. Богородичні пісні ____________________________________________ 131
    4.7. Пісні до святих _____________________________________________ 132
    4.8. Покаянні та молитовні пісні__________________________________ 133

    РОЗДІЛ V. УКРАЇНСЬКА ЛІТУРГІЧНА ПІСНЯ У XX СТ. _______ 137

    ВИСНОВКИ __________________________________________________ 145
    СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ______________________ 151
    ДОДАТКИ ____________________________________________________ 170
    НОТНІ ПРИКЛАДИ ___________________________________________ 187









    ВСТУП

    Актуальність теми дослідження. Українська музика, творчий злет якої спостерігається у XVII-XVIII ст., яскраво репрезентує риси спорідненості української та європейської культур. Західноєвропейські впливи, які посилилися у період XVI-XVIII ст. та охопили всі сфери духовного, суспільного та культурного життя України, в музичному мистецтві стимулювали розвиток нових жанрів, форм та засобів художньої виразності. Музичні інновації XVI-XVII ст. віднайшли своє відображення в одному з репрезентативних жанрів епохи - духовній пісні, яка синтезувала давні українські пісенні традиції з надбаннями європейської музичної культури.
    Духовна пісня, яка відіграла важливу роль у становленні вітчизняної пісенності у XVI-XVIII ст. і плідно продовжувала свій розвиток у ХІХ-ХХ ст., досить пізно стала об’єктом наукового дослідження. При значній кількості робіт, присвячених дослідженню української духовної пісні, проблематика, пов’язана з визначенням місця європейської духовнопісенної традиції у розвитку вітчизняної, ще далека від остаточного розв’язання.
    Дане дисертаційне дослідження присвячено проблемі вивчення шляхів рецепції західноєвропейської духовнопісенної традиції на українських землях у XVII-XX ст. У роботі окреслюються способи і форми переробки текстового та музичного матеріалу в процесі залучення, висвітлюються риси спорідненості європейського та українського репертуару.
    Джерельну базу, на яку cпирається дана робота, становить близько ста українських рукописних пісенників XVIII-XIX ст., що знаходяться у фондах таких установ, як Інститут рукопису Національної бібліотеки України ім. В.І.Вернадського (м.Київ); Інститут літератури НАН України (м.Київ); Львівська наукова бібліотека ім. В.Стефаника НАН України (м.Львів); Національний музей українського мистецтва (м.Львів) і близько сорока рукописів кінця XVII середини XVIII ст. з Бібліотеки Академії наук Росії (м.Санкт-Петербург) та Російської національної бібліотеки (м.Санкт-Петербург).
    Джерельною базою роботи стали також видання духовних пісень з текстами та інципітами, здійснені філологами М.Возняком, В.Гнатюком, О.Гнатюк, М.Грушевським, В.Перетцем, І.Франком, Ю.Яворським, а також публікації текстового та музичного матеріалу музикознавців О.Дольської, Л.Івченко, Л.Костюковець, Т.Ліванової. Джерелознавчими виданнями є публікації текстів та мелодій духовних пісень польських (Й.Новак-Длужевського, М.Мьодушевського, Ю.Сєдлецького) та словацьких (колективна праця під редакцією Л.Бурласа) авторів.
    Наявний текстовий і нотний матеріал становить об’єкт дослідження - українські духовні пісні західноєвропейського походження ХVII-XX ст. Предметом дослідження є синхронічні та діахронічні зв’язки між українською та європейською духовною піснею у XVII-XХ ст., а також способи рецепції західноєвропейського духовнопісенного репертуару на українських землях у XVII-XХ ст.
    Хронологічні рамки охоплюють період XVII-XХ ст.
    Територіальний обсяг визначається межами сучасної України. Період до 1667 р. охоплює землі, що входили до Речі Посполитої (Галичина, Правобережна та Лівобережна Україна). Період кінця XVII - XVIII ст. представлений Лівобережною Україною, яка була у складі Російської держави, Правобережною Україною та Галичиною у складі Речі Посполитої, та Закарпаттям, що було частиною Австро-Угорської держави. Період ХІХ ст. охоплює українські землі у складі Російської та Австро-Угорської імперій. Період ХХ ст. представлений центральними регіонами сучасної України.
    Мета дослідження полягає у розробці концепції розвитку української духовної пісні західноєвропейського походження як музично-поетичної цілісності та аналізі форм і шляхів залучення європейських духовнопісенних творів до українського репертуару.

    На шляху до досягнення мети автор вирішує ряд завдань:
    - встановити та уточнити першоджерела українських духовних пісень XVII - XХ ст. ;
    - диференціювати та класифікувати духовні пісні західноєвропейського походження за функціями на різних етапах розвитку вітчизняної духовнопісенної традиції;
    - проаналізувати шляхи та форми залучення текстів та мелодій західноєвропейських духовнопісенних творів до українського репертуару XVII - XХ ст.
    Методологічною основою дисертації є сукупність методів, таких як джерелознавчий, статистичний, порівняльний, текстологічний, музично-теоретичний, евристичний. Джерелознавчий метод використано при атрибуції пісень західноєвропейського походження в українському репертуарі, статистичний у дослідженні ступеня і характеру їх розповсюдженості. Порівняльний та текстологічний методи застосовуються при аналізі текстового та музичного матеріалу. При недостатності музичного матеріалу і необхідності реконструкції мелодій пісень було використано евристичний метод на основі непрямих даних (еквіритмічний переклад тексту, форма строфи тощо).
    Наукова новизна роботи полягає в тому, що у вітчизняному музикознавстві вперше розглянуто український духовнопісенний репертуар західноєвропейського походження протягом всього періоду його розвитку (XVII-ХХ ст.). У процесі роботи було вирішено ряд завдань:
    - введено в науковий обіг новий текстовий та музичний матеріал, пов’язаний з рецепцією європейської духовної пісенності на українських землях;
    - встановлено та уточнено першоджерела сімдесяти пісень європейського походження в українському духовнопісенному репертуарі XVII-XIX ст.;
    - розроблено методологічну основу для вивчення запозичених пісень у вітчизняній традиції;
    - встановлено функціональні відмінності пісенного репертуару на різних етапах його розвитку;
    - окреслено специфіку трьох різновидів української духовної пісні, визначених як позалітургічний, паралітургічний, літургічний;
    - подано жанрову класифікацію духовних пісень паралітургічного призначення;
    - описано способи рецепції європейських духовнопісенних творів у вітчизняному репертуарі та виявлено риси спорідненості та відмінності між європейською та українською традиціями.
    Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана згідно планів науково-дослідної роботи кафедри старовинної музики Національної музичної академії України ім.П.І.Чайковського. Вона відповідає темі №2 Українська музика в контексті світової музичної культури” тематичного плану науково-дослідної діяльності Національної музичної академії України ім.П.І.Чайковського на 2000-2006рр. Тема дисертації затверджена на засіданні Вченої ради Національної музичної академії України ім.П.І.Чайковського (протокол №2 від 19.11.2003 р.).
    Структура роботи. Дисертація складається із вступу, п’яти основних розділів, висновків, списку використаної літератури /194 позиції/, додатків, у яких наведені: список рукописних джерел, список перекладів запозичених пісень, перелік умовних скорочень, нотні приклади.
    Практичне значення. Матеріали дослідження можливо вводити до курсів з історії української та зарубіжної музики, застосовувати в дисциплінах Аналіз музичних творів”, Музична текстологія”, а також у інших спеціалізованих музикознавчих та культурологічних курсах. Положення дисертації автор використовує в вузівських спецкурсах Латинська літургіка” (Національна музична академія України ім.П.І.Чайковського та Державній академії керівних кадрів культури і мистецтв). Розшифрований та реконструйований пісенний репертуар доцільно впроваджувати у виконавську практику.
    Апробація роботи здійснена в процесі обговорення на засіданнях кафедри старовинної музики Національної музичної академії України, здійснювалася в педагогічній роботі автора. Основні ідеї та положення роботи були викладені у доповідях на наукових конференціях та симпозіумах: ХІІІ симпозіум молодих музикознавців (Братислава, 1996); Всеукраїнська науково-теоретична конференція Церковна музика: аспекти дослідження” (Київ, 1997); Всеукраїнська науково-теоретична студентська конференція Молоді музикознавці України” (Київ, 1999, 2000, 2001); Всеукраїнська наукова конференція Старовинна музика: дослідження, виконавство” (Київ, 2001); Всеукраїнська наукова конференція Україна на межі тисячоліть: етнос, нація, культура” (Київ, 2001); Міжнародна наукова конференція Україна - слов’янський світ - європейський духовний простір” (Київ, 2001).
    Публікації. За матеріалами дослідження опубліковано 7 статей, з них 6 у фахових виданнях, затверджених ВАК України:
    1. Зосим О.Л. К проблеме связи украинского и словацкого духовного песенного творчества XVII-XVIII вв. // Київське музикознавство. - Вип. 1. - К.: КДВМУ ім.Р.М.Глієра, 1998. - С. 28-33.
    2. Зосім О.Л. Українські різдвяні пісні та їх європейські аналоги // Київське музикознавство. - Вип. 3. - К.: КДВМУ ім.Р.М.Глієра, 2000. - С. 15-22.
    3. Зосім О.Л. Євхаристичні пісні в українських пісенниках XVIII ст. та їх польські прототипи // Літературознавство: Матеріали IV конгресу Міжнародної асоціації україністів. - Книга 1. - К.: ТОВ Видавництво Обереги”, 2000. - С. 180-186.
    4. Зосім О.Л. Запозичені пісні періоду Великого Посту в українських та російських рукописах XVII-XVIII століть // Київське музикознавство. - Вип. 5. - К.: КДВМУ ім.Р.М.Глієра, 2000. - С. 67-76.
    5. Зосім О.Л. Мелодії українських духовних пісень: у пошуках першоджерел // Київське музикознавство. - Вип. 8. - К.: КДВМУ ім.Р.М.Глієра, 2002. - С. 36-43.
    6. Зосім О.Л. Українська духовна пісня: традиція і сучасність // Народна творчість та етнографія. 2002. - №1-2. С. 89-93.

    7. Зосім О.Л. Латинська літургічна традиція та українська духовна пісня // Старовинна музика: сучасний погляд. Науковий вісник НМАУ ім. П.І.Чайковського. - К.: НМАУ ім.П.І.Чайковського, 2003. Вип. 24. С. 57-67.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ


    Західноєвропейська пісенна традиція (католицька та протестантська богослужбова, а також позабогослужбова обох конфесій) стала однією зі складових української духовної пісні. Найменша кількість даних збереглося про протестантську духовну пісню, що побутувала на українських теренах у XVI-XVII ст. Основними джерелами вітчизняної пісенності в період її найактивнішого розвитку XVII-XVIII ст. стали позабогослужбові пісні з католицьких та протестантських осередків, католицькі літургічні пісенеспіви, а також протестантські пісні, залучені до католицького репертуару.
    Українська духовна пісня до ХХ ст. мала два різновиди позалітургічна та паралітургічна. Позаболітургічна пісенність була пов’язана з православним середовищем. Православні церковні діячі, отримавши європейську освіту, прагнули перенести на український ґрунт культурні надбання Європи. Посередником європейської духовнопісенної традиції на українських землях стала польська культура, саме тому серед запозичених творів переважали переклади польських пісень, існувала також практика перекладу латиномовних пісенних творів.
    Представники духівництва, літератори і поети охоче зверталися до західних пісень європейських авторів як зразків для наслідування. Рецепція західноєвропейського репертуару йшла передусім через використання елементів пісенних творів (усталені й типізовані звороти музичної мови, спосіб віршування, запозичені теми та сюжети пісень тощо).
    Разом з тим в українському позабогослужбовому репертуарі налічувалося не менше двадцяти перекладених пісенних творів, з яких десять були популярними протягом тривалого часу (Божіє нынh Рождество”, В день Христова рождения”, Есть прелесть в свhте”, Имам аз своєго Иисуса моєго”, Мессія приіде во мир истинный”, Новый год бhжит”, Почто мир гордится во временной славh”, Преступих закон, о мой крhпкий Боже”, Ты єси Иисусе, Ты моя радосте”, Уже тя лишаюся, сладкое чадо”).
    Вибір пісень, безумовно, визначалися передусім їхніми музично-поетичними якостями: образністю тексту, привабливою та яскравою мелодією, стрункістю ритмічною будови тощо. Щодо тематики перекладених творів, то вона обмежувалася головним чином різдвяними та покаянними піснями. Порядок запису пісенних творів у рукописах не був суворо регламентований, він найчастіше був вільним, щоправда, іноді пісні записували в алфавітному порядку.
    При перекладі зміст твору найчастіше зберігався, лише в деяких випадках перекладачі вносили в текст пісні зміни. Мелодії пісень у більшості випадків залишалися оригінальними (пісні Вопію к Богу в бhдh моей”, Жалосно дhвица рыдаше”, Ісус Христе, Господи мой”, Преступих закон, о мой крhпкий Боже”, Ты єси Иисусе, Ты моя радосте”, Утро восстав воспhваем” тощо), проте іноді в них відбувалися видозміни, зумовлені переакцентуацією віршованого тексту при перекладі (пісні В день Христова рождения”, Уже тя лишаюся, сладкое чадо”).
    Перекладені пісні могли отримували нові мелодії (Буди славима, святая царице” та О душе каждая вhрна”), або існували у двох версіях - вони зберігали оригінальну мелодію та отримували нову (Уже тя лишаюся, сладкое чадо”, Мессія приіде во мир истинный”). Деякі популярні європейські мелодії отримували новий український текст, зокрема Angelus pastoribus” - Днесь ангели спhвают”, Hejnał wszyscy zaśpiewajmy” - Боже вhчный, Боже живый”, Puer natus” - Радуйтеся, вси людіє”.
    Перекладаючи улюблені пісні, автори пісень адаптували для українського середовища популярні європейські твори та практику їх співу, і, змінивши їх функцію з літургічної на позалітургічну, органічно перенесли їх до православний ґрунт.
    Паралітургічна пісенність почала розвиватися у XVIII ст. у зв’язку з діяльністю на західноукраїнських землях Уніатської (Греко-Католицької) Церкви, коли почали поширюватися деякі практики з латинської літургії, а саме спів духовних пісень на богослужінні. Близькість до латинської літургічної традиції проявися у збільшенні кількості запозичених пісень, яких в рукописах XVIII-ХІХ ст. західноукраїнського походження було не менше п’ятдесяти, а також у збагаченні репертуару завдяки перекладу пісень тих жанрових груп, які не були представлені в позабогослужбовому репертуарі.
    Українські рукописні пісенники містять переклади творів, що належать до співацьких традицій різних країн Європи: Італії, Німеччини та Чехії, однак в українському паралітургічному репертуарі чисельно переважають твори польського (Західна Україна) та словацько-угорського (Закарпаття) походження.
    В українському паралітургічному репертуарі є твори, які репрезентують всі періоди розвитку духовнопісенної традиції, що розвивалася в рамках літургії латинського обряду. Серед перекладів середньовічних творів є такі, що генетично походять із піснеспівів латинської літургії, а саме тропів, секвенцій, гімнів. Ренесансні пісні представлені творами, написаними національними мовами, серед яких ми бачимо переклади польських та словацьких пісенних творів. Переклади барокових творів представлені найбільшою кількістю пісень, серед яких зустрічаються пісні латинською, польською та словацькою мовами.
    Духовні пісні паралітургічного призначення перекладали з латинської, польської та словацької мов. Українські переклади були наближені до текстів оригіналів (в них часто можна зустріти польські та словацькі слова), але не суперечили нормам української мови XVIII ст. З латинської мови пісні найчастіше перекладали, користуючись зробленим раніше польськими (наприклад, O gloriosa Domina” - O gospodze uwielbiona” - О Госпоже возвеличенна”) або словацькими (наприклад, Dies est laetitiae” - Nastal nam Deň weselý” - Настал нам день веселый”) версіями їхніх текстів. Переклади, мовно наближені до оригіналів, давали можливість використовувати мелодії європейських пісенних творів, оскільки текстово-мелодична єдність пісні при цьому не порушувалася.
    Рукописні та друковані пісенники, що подають нотний матеріал, зокрема почаївський Богогласник”, засвідчили, що в українському паралітургічному репертуарі зустрічаються відомі європейські мелодії, як з оригінальними текстами або їхніми перекладами (Boże, kocham Cię” - Боже, люблю тя” - №222, Twoja cześć chwała” - Твоя честь слава, вhков Господи” - №66), так і з новими українськими (у Богогласнику”: Angelus pastoribus” з текстом Предивное торжество” - №31; Jezu Chryste, Panie miły” з текстами Уже декрет подписует” - №41 та Коханего ся остала” - №185; Ojcze Boże wszechmagący” з текстом Христе, Царю справедливый” - №40; Twoja cześć chwała” з текстом Іордан-рhко, уготовися” - №28).
    Більшість текстів перекладених пісень знаходяться в ненотованих рукописах. Враховуючи особливості усної традиції, коли тексти пісень сприймалися як невід’ємна частина твору, ми можемо гіпотетично реконструювати й інші, спираючись на тексти пісень, особливо на їхню строфіку, яка вимагала збереження оригінальної мелодії. У зв’язку з цим можна припустити, що більшість запозичених пісень паралітургічного репертуару утримала свої первісні мелодії.
    В українському паралітургічному репертуарі, подібно до європейської практики, ми спостерігаємо таке явище, як створення пісень на основі текстових та текстово-мелодичних контрафактур. Серед зразків контрафактур, що з європейського репертуару увійшли до українського, найвідомішими були переробки творів Surrexit Christus hodie” та Już Cię żegnam, najmiłszy Synu Jezusie”. Серед вітчизняних зразків найпоширенішими стали текстові контрафактури польських пісень Twoja cześć, chwała” та Jezu Chryste, Panie miły”.
    Запозичені твори в українському паралітургічному репертуарі представлені піснями всіх жанрових груп - адвентовими, різдвяними, на Великий Піст, великодніми, євхаристичними, Богородичними, піснями до святих, покаянними, серед яких переклади пісень на Різдво та Великий Піст були найбільш поширеними; переклади великодніх, євхаристичних та покаянних пісень займали проміжне місце; перекладів адвентових, Богородичних та пісень до святих було найменше.
    У ХХ ст. ми спостерігаємо новий етап розвитку української духовної пісні. Християнські конфесії іноземного походження (протестантська та римо-католицька) з 90-х рр. ХХ ст. почали формувати репертуар українською мовою. У зв’язку з діяльністю Римо-Католицької Церкви можна говорити про започаткування нової традиції, а саме української літургічної пісні, де зараз йде активний процес перекладів пісень з європейського репертуару. Українська літургічна пісенність на початковому етапі (90-ті рр. ХХ ст.) характеризується збільшеним відсотком перекладених творів (50%), порівнюючи з аналогічними етапами розвитку позалітургічної (5-10%) та паралітургічної (20-25%) традиції. Такий великий відсоток пояснюється тенденцією до використання пісень, створених до відповідного обряду.
    Спосіб запозичення пісень був аналогічний тому, який був при створенні як позалітургічного, так і паралітургічного репертуару. З позалітургічним його поєднує увага до якісного літературного перекладу текстів пісень, а з паралітургічним підбір репертуару, що відповідає богослужбовим потребам. При перекладі автори прагнуть зберегти зміст і мелодію пісні. На сучасному етапі в Римо-Католицькій Церкві переважають переклади, проте вже сьогодні існує багато сучасних українських пісень, призначених для богослужіння латинського обряду.
    Дана робота не вичерпує всієї проблематики, пов’язаної з наявним матеріалом. Запозичені пісні з європейського репертуару можна розглядати не лише як музичні твори, призначені до літургії. Цікавими могли б виявитися роботи, що досліджують богословський зміст пісенних творів в європейській і українській традиціях. Якщо існують роботи, присвячені літургіці і теології польських духовних пісень [149; 178; 188; 192] і українських духовних пісень [177; 194], то порівняльний аналіз їх богословського змісту, який би показав, які саме пісні у першу чергу були перекладені і увійшли до українського репертуару, ще не був предметом окремого дослідження. Можливе порівняння літургічних запозичених пісень і як літературних творів через дослідження впливів літургічної мови і тематики на тексти українських пісень, хоча ця тематика, як і попередня, лежить за межами власне музикознавства.
    Недостатньо досліджені ренесансні та барокові риси української духовної позалітургічної та паралітургічної пісні у контексті пісні західноєвропейської. Цікавим може стати дослідження взаємовпливів світського та духовного елементів в українській духовній пісні у порівнянні з аналогічними явищами в європейській традиції. Аналіз сучасної духовнопісенного репертуару варто прослідкувати на прикладах не тільки католицької, а й протестантської пісні.
    Ще одним напрямком досліджень може стати проблематика, пов’язана з українською духовною піснею і фольклором. В Польщі протягом останніх двадцяти років вивчається польська духовна пісня як явище релігійного фольклору, вивчаються способи функціонування духовних пісень як живої релігійної пісенної традиції [149]. Деякі елементи цих розробок використані в даній роботі. Проте відкритим залишається питання про живе функціонування українських духовних пісень як явища церковної культури. Мова у даному випадку йде не про десакралізацію духовних пісень у фольклорі або лірницькій традиції, а про функціонування духовних пісень в межах церковної культури. Такими є найцікавіші та найперспективніші напрями досліджень, пов’язані з проблематикою запозичення до української співацької традиції творів з європейського духовнопісенного репертуару.








    СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ


    1. Антологія української поезії. Українська дожовтнева поезія. Твори поетів XI-XVIII ст. / Упорядник та автор біографічних довідок В.О.Шевчук. - Т.1.- К.: Дніпро, 1984. 454 с.
    2. Аполлонова лютня: поети XVII-XVIII ст. / Перед. В.Яременка. Упорядкування та приміт. В.Маслюка, В.Шевчука, В.Яременка. За ред. В.Крекотня. К.: Молодь, 1982. 320 с.
    3. Барокові духовні пісні з рукописних співаників XVIII ст. Лемківщини / Вступ, упорядкування і коментарі Олі Гнатюк. - Л.: Місіонер, 2000. 336с.
    4. Беларускія канты. Укладальнік Л.П.Касцюкавец. Мінск: Беларускі інстытут праблем культуры, 1992. - 152 c.
    5. Богогласник. Пhcни благоговhйныя Празником Господским, Богородичным и Нарочитых Святых чрез весь год приключающымся, к сим же нhкоторым Чудотворным Иконам служащыя, таже различныя Покаянныя и умилителныя содержащ. Собран, по силh исправлен, четырми Частми опредhлен, Типом и Чертами Мусикійскими Напечатася и изобразися. В святhй чудотворнhй Лаврh Почаєвской, Тщанїєм Иноков Чину С. Васілїя Великаго, Лhта от Рождества Христова 1790. - Почаїв, 1790-1791.
    6. Богогласник, содержащій пhcни благоговhйныя Празникомъ Господскимъ, Богородичнымъ и Нарочитыхъ Святыхъ и нhкоторым чудотворным Иконам. Второе исправленное изданіє. Львов: Типомъ и иждивеніемъ Института Ставропигійского подъ управленіемъ О.И.Тарнавского, 1886. - 507 с.
    7. Брестская уния 1596 г. и общественно-политическая борьба на Украине и в Белоруссии в конце XVI первой половине XVII в. / М.В.Дмитриев, Л.В.Заборовский, А.А.Турилов, Б.Н.Флоря. РАН, Институт славяноведения. Ч.1. Брестская уния 1596 г. Исторические причины события. - М.: Индрик, 1996. 199 с. - Ч.2. - Брестская уния 1596 г. Исторические последствия события. - М.: Индрик, 1999. 197 с.
    8. Бэлза Игорь. История польской музыкальной культуры. - Т.1. - М.: Государственное музыкальное издательство, 1954. 334 с.
    9. Бэлза Игорь. История чешской музыкальной культуры. - Т.1. - М.: Изд.АН СССР, 1959. 331 с.
    10.Браславець Олексій. Київ католицький. Київ православний. К.: Кайрос, 2001. 203 с.
    11.Вгору серця. Церковний співник Римсько-католицької Церкви. Укладання та музичне редагування: Костянтин Бабенко. Літературне редагування та художня обробка текстів: доктор філології Микола Луцюк. К., 2001. 938 с.
    12.Возняк М. Два співаники половини й третьої четвертини XVIII ст. // Записки Наукового Товариства ім. Шевченка. - Т. CXXXIII. - Львів, 1922. - С. 115-172.
    13.Возняк М. З культурного життя України XVII-XVIII вв. // Записки Наукового Товариства ім. Шевченка. - Т. CVIII. - Львів, 1912. - С. 57-102; Т. CIX. - Львів, 1914. - С. 10-38.
    14.Возняк М.С. Історія української літератури. У 2 книгах: Навч. вид. Вид. 2-ге, перероб. - К.1- Львів: Світ, 1992. - 696 с.; К. 2. - Львів: Світ, 1994. 360с.
    15.Возняк М. Матеріяли до історії української пісні і вірші. Тексти і замітки // Українсько-руський архів. - Т. IX. - Львів, 1913. - С. 1-124; Т.Х. - Львів, 1914. - С. 125-480; Т. XI. - Львів, 1925. - С. 481-589.
    16.Герасимова-Персидская Н. Партесный концерт в истории музыкальной культуры. - М.: Музыка, 1983. - 288 с.
    17.Герасимова-Персидская Н.А. Русская музыка ХVII века - встреча двух эпох. - М.: Музыка, 1994. - 128 с.
    18.Гнатюк В. Кілька духовних віршів (Співаник з Грушова) // Записки Наукового Товариства ім. Шевченка. - Т. LVI. - Львів, 1903. - С. 25-33.
    19.Гнатюк В. Угро-руські духовні вірші // Записки Наукового Товариства ім. Шевченка. - Т.XLVI. - Львів, 1902. - С. 1-68; Т. XLVII. - Львів, 1902. - С.69-164; Т. XLVIІІ. - Львів, 1902. - С. 165-272.
    20.Гнатюк В. Угро-руський співаник Ів. Грядилевича // Записки Наукового Товариства ім. Шевченка. - Т. LXXXVIII. - Львів, 1909. - С. 151-157.
    21.Гнатюк В. Хоценський співаник Левицьких // Записки Наукового Товариства ім. Шевченка. - Т. XCI. - Львів, 1909. - С. 95-125.
    22.Гнатюк Олександра. Богогласник як антологія духовної поезії XVII-XVIII століть // Записки Наукового Товариства ім. Шевченка. - Т. ССXХIХ. Праці Філологічної секції. - Львів, 1995. С. 7-15.
    23.Гнатюк О. До переоцінки літературного процесу XV-XVIII ст. (Огляд публікацій давньої української літератури) // Європейське Відродження та українська література XІV-XVIII ст. / АН України. Ін-т літератури ім. Т.Г.Шевченка. Від. ред. О.Мишанич. - К.: Наук. думка, 1993. - С. 237-266.
    24.Гнатюк О. Сторінка з історії української духовної поезії - почаївський Богогласник // Варшавські українознавчі записки. Гол. ред. С.Козак. - Т.1. Варшава: Василіяни, 1989. - С. 121-133.
    25.Гнатюк Олександра. Українська духовна бароккова пісня. - Варшава-Київ: Перевал, 1994. - 188 с.
    26.Грінченко М. Історія української музики. - К.: Спілка, 1922. - 278 с.
    27.Грінченко М.О. Вибране. Упоряд. і редакція М.Гордійчука. - К.: Держ. вид-во образотворч. мистецтва і муз. літ. УССР, 1959. - 530 с.
    28.Грушевський Михайло. З історії релігійної думки на Україні. - Вид. 2. - К.: Освіта, 1992. - 192 с.
    29.Грушевський М. Кілька духовних віршів з Галичини // Записки Наукового Товариства ім. Шевченка. - Т. XIV. - Львів, 1896. - С. 1-16.
    30.Грушевський М. Cпіваник з початку XVIIІ ст. // Записки Наукового Товариства ім. Шевченка. - Т. XV. - Львів, 1897. - С. 1-48; Т. XVІІ. - Львів, 1897. - С. 49-98.
    31.Гудзяк Борис. Історія відокремлення: Київська миторполія, Царгородський патріархат і генеза Берестейської унії // Ковчег. Збірник статей з церковної історії. Число І. Львів: Інститут історії Церкви, 1993. С. 1-22.
    32.Давня українська література. Хрестоматія / Упорядкування, передмова та коментарі М.М.Сулими. 4. вид. К.: Освіта, 1998. 656 с.
    33.Дадзіёмава В.У. Музычная культура Беларуси XVIII стагоддзя. Мінск: Беларуская дзяржаўная акадэмія музыкі, 2002. 300 с.
    34.Дилецкий Николай. Идеа грамматики мусикийской / Публ., пер., исслед. и коммент. Вл.Протопопова. // Памятники русского музыкального искусства / ВНИИ искусствознания. Вып. 7. - М.: Музыка, 1979. - 639 с.
    35.Зосим О. К проблеме связи украинского и словацкого духовного песенного творчества XVII-XVIII вв. // Київське музикознавство. - Вип. 1. - К.: КДВМУ ім.Р.М.Глієра, 1998. - С. 28-33.
    36.Зосім О. Запозичені пісні періоду Великого Посту в українських та російських рукописах XVII-XVIII століть // Київське музикознавство. - Вип. 5. - К.: КДВМУ ім.Р.М.Глієра, 2000. - С. 67-76.
    37.Зосім Ольга. Євхаристичні пісні в українських пісенниках XVIII ст. та їх польські прототипи // Літературознавство: Матеріали IV конгресу Міжнародної асоціації україністів. - Кн. 1. - К.: ТОВ Видавництво Обереги”, 2000. - С. 180-186.
    38.Зосім О. Латинська літургічна традиція та українська духовна пісня // Старовинна музика: сучасний погляд. - Книга 1. - Науковий вісник НМАУ ім. П.І.Чайковського. Вип. 24. К.: НМАУ ім.П.І.Чайковського, 2003. - С. 57-67.
    39.Зосім О. Мелодії українських духовних пісень: у пошуках першоджерел // Київське музикознавство. - Вип. 8. - К.: КДВМУ ім.Р.М.Глієра, 2002. - С.36-43.
    40.Зосім О. Українська духовна пісня: традиція і сучасність // Народна творчість та етнографія. 2002. - №1-2. С. 89-93.
    41.Зосім О. Українські різдвяні пісні та їх європейські аналоги // Київське музикознавство. - Вип. 3. - К.: КДВМУ ім.Р.М.Глієра, 2000. - С. 15-22.
    42.Ивченко Л.В. Украинский кант XVII-XVIII в.в. (характеристика жанра). Автореф. дис. ... канд. искусствоведения. - К., 1988. - 16 с.
    43.Избранные русские канты XVIII века. Сост. В.С.Копылова. - Л.: Музыка, 1983. - 80 с.
    44.История русской музыки. Учебник. - Т. 1. - М.: Музыка, 1972. - 596 с.
    45.История русской музыки: В 10 т. - М.: Музыка, 1983. - Т.1. - Древняя Русь XI-XVII века. - 383 с.
    46.Івченко Л.В. До питання про авторство кантів і псальм // З історії української музичної культури. Тематичний збірник наукових праць / Київська консерваторія ім.П.І.Чайковського. Гол. ред. І.Д.Безгін. К., 1991. - С. 47-52.
    47.Івченко Л. Кант як сфера взаємодії українського та російського мистецтва XVII-XVIII ст. // Українська музична культура минулого і сучасного у міжнаціональних зв’язках / Київська консерваторія ім.П.І.Чайковського. К., 1989. - С. 55-64.
    48.Ісаєвич Я.Д. Братства і українська музична культура XVI-XVIII ст. // Українське музикознавство. - Вип. 6. - К.: Музична Україна, 1971.
    С.48-57.
    49.Ісаєвич Я. Братства й українська музична культура XVI-XVIII ст. // KALOQWNIA. Львів, 2002. Ч.1. С. 8-18.
    50.Ісаєвич Я. Братства та їх роль у розвитку української культури XVI-XVIIIст. - К.: Наук. думка, 1966. - 249 с.
    51.Історія релігії в Україні. Навчальний посібник. За ред. А.М.Колодного і П.Л.Яроцького. - К.: Знання, 1999. - 736 с.
    52.Келдыш Ю. История русской музыки. Учебное пособие. - Ч.1. - М.-Л.:Музгиз, 1948. - 472 с.
    53.Келдыш Ю. Очерки и исследования по истории русской музыки. Вст. ст. О.Левашевой. - М.: Советский композитор, 1978. - 511 с.
    54.Келдыш Ю.В. Русская музыка XVІІI века. - М.: Наука, 1965. - 464 с.
    55.Козицький П. Спів і музика в Київській академії за 300 років її існування. Заг. ред., вступ. стаття, коментарі та розшифрування текстів О.Я.Шреєр-Ткаченко. - К.: Музична Україна, 1971. - 148 с.
    56.Колядки Закарпаття / Упоряд., вступ. слов., запис і підгот. текстів Ю.Д.Туряниці. Підгот. і оформл. нот. матеріалу С.С.Арпи. Ужгород: Карпати, 1992. 192 с.
    57.Колядки і щедрівки / Укладач Н.Манько. - Львів: Свічадо, 2001. - 200 с.
    58.Колядки на Різдво Христове / Упорядник Павло Дудар. - К.: Дух і літера, 2002. - 128 с.
    59.Колядки та щедрівки. Запис та упорядкування О.Яковчука. - К.: Вільна асоціація українських композиторів, 1990. - 56 с.
    60.Колядки та щедрівки. Упорядкування, вступна стаття, примітки М.С.Глушка. - К.: Музична Україна, 1991. - 238 с.
    61.Колядки та щедрівки. Зимова обрядова поезія труд. року. Упоряд., передмова і приміт. О.І.Дея. Нотний матеріал упорядкував А.І.Гуменюк. Відп. ред. М.Т.Рильський. - К.: Наук. думка, 1965. 804 с.
    62.Корній Л. До питання про українсько-польські зв’язки XVI-XVII cт. (за матеріалами побутової, органної та лютневої музики) // Українське музикознавство. - Вип. 6. - К.: Музична Україна, 1971. - С. 101-110.
    63.Корній Лідія. Історія української музики. - Т.1. - Київ-Харків-Нью-Йорк: Видавництво М.П.Коць, 1996. - 315 с. - Т.2. - Київ-Харків-Нью-Йорк: Видавництво М.П.Коць, 1998. - 388 с.
    64.Корній Лідія. Українська шкільна драма і духовна музика XVII - першої половини XVIII ст. / АН України. Ін-т української археографії та ін. - К., 1993. - 183 с.
    65.Костюковець Лариса. Із спостережень над історією розвитку різдвяних псалмів-колядок // Записки Наукового Товариства ім. Шевченка. - Т. CCXXVI. Праці Музикознавчої комісії. - Львів, 1993. С. 238-243.
    66.Костюковец Л.Ф. Кантовая культура в Белоруссии. - Минск: Вышэйшая школа, 1975. - 96 с.
    67.Костюковец Л. Тонизация силлабических стихов и кристаллизация стопности в кантах и псалмах // KALOQWNIA. Львів, 2002. Ч.1. С. 123-132.
    68.Кошиць Олександр. Про українську пісню й музику. Вид. 2. - К.: Музична Україна, 1993. - 48 с.
    69.Кудрик Борис. Огляд історії української церковної музики / Упорядник та автор передмови Юрій Ясиновський (Серія: Історія української музики. Випуск 1. Дослідження). Львів: Інститут українознавства ім. І.Крип’якевича НАН України, 1995. - 128 с.
    70.Кунцлер Міхаель. Літургия Церкви / Пер. з нім. монахині Софії. Львів: Свічадо, 2001. - 616 с.
    71.Літургійні співи. Упорядкування та редагування: Костянтин Бабенко та ін. - К., 1998. - 155 с.
    72.Ливанова Т.Н. Очерки и материалы по истории русской музыкальной культуры. - М.: Искусство, 1938. - 360 с.
    73.Ливанова Т.Н. Русская музыкальная культура XVIII века в связях с литературой, театром и бытом. Исследования и материалы. Т.1. - М.:Музгиз, 1952. 535 с.
    74.Любащенко В.І. Історія протестантизму в Україні. Курс лекцій / Міжнародний фонд Відродження”. Львів: Просвіта, 1995. 350 с.
    75.Медведик Юрій. Богогласник” - визначна пам’ятка української музичної культури XVII-XVIII ст. // Записки Наукового Товариства ім. Шевченка. - Т. CCXXXII. Праці Музикознавчої комісії. - Львів, 1996. - С. 59-80.
    76.Медведик Ю. Богогласник” - найвидатніша пам’ятка української духовної лірики XVII-XVIII ст. (джерелознавчий та етнологічний аспект) // Народна творчість та етнографія. - 1992. - №5-6. - С. 44-49.
    77.Медведик Ю.Є. Богогласник” у контексті української духовнопісенної традиції XVII-XVIII ст. (до проблем музичного джерелознавства). Автореф. дис. ... канд. мистецтвознавства. - К., 1994. - 20 с.
    78.Медведик Ю.Є. Генеза та специфіка кодифікування українських духовних кантів на ранній стадії рукописної практики жанру (кінець XVI-XVII ст.) // Культурологічні проблеми української музики (Наукові дискурси пам’яті академіка І.Ф.Ляшенка). - Науковий вісник НМАУ ім.П.І.Чайковського. Вип. 16. К.: НМАУ ім.П.І.Чайковського, 2002. - С. 225-234.
    79.Медведик Юрій. До питання дослідження впливу сакральної монодії на українську барокову паралітургічну творчість (джерелознавчий погляд) // Православна монодія: її богословська, літургічна та естетична сутність. До 2000-ліття християнської доби. - Науковий вісник НМАУ ім. П.І.Чайковського. Вип. 15. К.: НМАУ ім.П.І.Чайковського, 2001. - С.71-77.
    80.Медведик Ю. З історії духовнокантової культури Слобожанщини XVIII століття // Проблеми особистісної орієнтації педагогічного процесу. Збірник наукових праць. Харків: Книж. видавн. Каравела”, 2000. С.161-168.
    81.Медведик Ю. Музикознавчі студії над українською музично-поетичною паралітургійною спадщиною XVII-XVIII століття // Мистецтвознавство України. - Вип. 2. - К.: Кий, 2001. - С. 99-107.
    82.Медведик Ю. Некоторые аспекты текстологического исследования украинских духовных песен XVII-XVIII вв. // Гимнология. Материалы Международной научной конференции Памяти протоиерея Димитрия Разумовского”. Ученые записки русской церковной музыки имени протоиерея Димитрия Разумовского. - Вып. 1. - М.: Композитор, 2000. - С.438-446.
    83.Медведик Ю. Нижньо-Тварожський співаник середини 30-х років XVIII ст.: його місце в українській духовнокантовій культурі та рукописній традиції жанру // Slovensko-rusinsko-ukrainské vzt’ahy od odrodenia po súčasnost’. - Bratislava, 2000. - S. 350-369.
    84.Медведик Юрій. Особливості систематизації духовнокантового репертуару в співаниках тематично-календарного структурного типу // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Мистецтвознавство. - №1 (4). - 2000. - С. 53-57.
    85.Медведик Ю. Почаївський Богогласник” // Музика. - 1992. - №4 (280). - С. 15-17.
    86.Медведик Ю. Рецепція словацького канціонала Cantus Catholici (1655 р.) в українській паралітурігічній творчості другої половини XVII-XVIII ст. (до проблеми дослідження) // Cantus Catholici a duchovná pieseň 17. storočia v strednej Európe. Bratislava, 2002. S. 155-166.
    87.Медведик Юрій. Рукописні та друковані збірники духовних кантів у фонді Антіна Петрушевича (питання джерелознавства та текстології) // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Мистецтвознавство. - №2 (3). - 1999.
    С. 67-71.
    88.Медведик Ю. Українська духовна піснетворчість XVII-XVIII століття (загальна характеристика) // Українське музикознавство. - К.: Музична Україна, 1998. - Вип. 28. - С. 94-106.
    89.Медведик Ю. Українські богородичні канти другої половини XVII-XVIIIст. // Народна творчість та етнографія. - 1999. - №4. - С. 71-80.
    90.Медведик Ю. Українські духовні пісні як жанр національної барокової культури // Духовний світ бароко. Збірник статей. - К.: Курс, 1994.
    С. 1-12.
    91.Медведик Ю. Українські набожні пісні XVII-XVIII ст. (Різдвяний цикл) // Народна творчість та етнографія. - 1994. - №4. - С.18-23.
    92.Мишанич О.В. Українська література другої половини XVIII ст. і усна народна творчість. - К.: Наук. думка, 1980. - 344 с.
    93.Мишанич О.В. Крізь віки. Літературно-критичні та історіографічні статті й дослідження. - К.: Обереги, 1996. 352 с.
    94.Мишанич О.В. Література Закарпаття XVII-XVIII ст.ст. - К.: Наук. думка, 1964. - 116 с.
    95.Мишанич О.В. Повернення. Літературно-критичні статті й нариси / НАН України. Інститут літератури ім. Т.Г.Шевченка. 2-ге вид., перероб. та доп. - К.: Обереги, 1997. 336 с.
    96.Огієнко І.І. (Мирополит Іларіон). Історія української літературної мови / Упоряд., авт. іст.-біогр. нарису та приміт. М.С.Тимошик. - К.: Либідь,1995. - 296 с.
    97.Описание рукописного отдела Библиотеки Академии Наук СССР. Стихотворения, романсы, поэмы и драматические сочинения XVII - первая треть XIX в. Составитель И.Ф.Мартынов. - Т. ІV. - Вып. 2. - Л.:Наука, ЛО, 1980. - 350 с.
    98.Охріменко П.П. Взаємозв’язки давніх української та білоруської літератур // Українська література XVI-XVIII ст. та інші слов’янські літератури. - К.: Наук. думка, 1984. - С. 80-95.
    99.Парафіяльний пісенник. Опрацьовано в Римсько-католицькій парафії Пресвятої Діви Марії Матері Церкви у Києві. - К., 1999. - 534 с.
    100. Перетц В.Н. Иcследования и материалы по истории старинной украинской литературы XVI-XVIII веков. - М.-Л.: Изд-во Акад. наук СССР, 1962. 255 с.
    101. Перетц В. Историко-литературные исследования и материалы. - Т.1. Из истории русской песни. - Ч.1. Начало искусственной поэзии в России. Исследования о влиянии малорусской виршевой и народ
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины


ПОСЛЕДНИЕ СТАТЬИ И АВТОРЕФЕРАТЫ

Ржевский Валентин Сергеевич Комплексное применение низкочастотного переменного электростатического поля и широкополосной электромагнитной терапии в реабилитации больных с гнойно-воспалительными заболеваниями челюстно-лицевой области
Орехов Генрих Васильевич НАУЧНОЕ ОБОСНОВАНИЕ И ТЕХНИЧЕСКОЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ЭФФЕКТА ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ КОАКСИАЛЬНЫХ ЦИРКУЛЯЦИОННЫХ ТЕЧЕНИЙ
СОЛЯНИК Анатолий Иванович МЕТОДОЛОГИЯ И ПРИНЦИПЫ УПРАВЛЕНИЯ ПРОЦЕССАМИ САНАТОРНО-КУРОРТНОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ НА ОСНОВЕ СИСТЕМЫ МЕНЕДЖМЕНТА КАЧЕСТВА
Антонова Александра Сергеевна СОРБЦИОННЫЕ И КООРДИНАЦИОННЫЕ ПРОЦЕССЫ ОБРАЗОВАНИЯ КОМПЛЕКСОНАТОВ ДВУХЗАРЯДНЫХ ИОНОВ МЕТАЛЛОВ В РАСТВОРЕ И НА ПОВЕРХНОСТИ ГИДРОКСИДОВ ЖЕЛЕЗА(Ш), АЛЮМИНИЯ(Ш) И МАРГАНЦА(ІУ)
БАЗИЛЕНКО АНАСТАСІЯ КОСТЯНТИНІВНА ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ (на прикладі студентського самоврядування)