Гуцул Іван Андрійович. Мистецька діяльність Володимира Гаґенмейстера у контексті розвитку культури Кам'янеччини першої половини XX ст. : Гуцул Иван Андреевич. Художественная деятельность Владимира Гаґенмейстера в контексте развития культуры Каменеччины первой половины XX в. Hutsul Ivan Andreevich. The artistic activity of Volodymyr Hagenmeister in the context of the development of the culture of Kamianets-Podilskyi in the first half of the XX century.

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!



  • Название:
  • Гуцул Іван Андрійович. Мистецька діяльність Володимира Гаґенмейстера у контексті розвитку культури Кам'янеччини першої половини XX ст.
  • Альтернативное название:
  • Гуцул Иван Андреевич. Художественная деятельность Владимира Гаґенмейстера в контексте развития культуры Каменеччины первой половины XX в. Hutsul Ivan Andreevich. The artistic activity of Volodymyr Hagenmeister in the context of the development of the culture of Kamianets-Podilskyi in the first half of the XX century.
  • Кол-во страниц:
  • 192
  • ВУЗ:
  • Держ. вищ. навч. закл. "Прикарпат. нац. ун-т ім. Василя Стефаника". - Івано-Франківськ
  • Год защиты:
  • 2014
  • Краткое описание:
  • Гуцул Іван Андрійович. Мистецька діяльність Володимира Гаґенмейстера у контексті розвитку культури Кам'янеччини першої половини XX ст..- Дис. канд. мистецтвознав.: 26.00.01, Держ. вищ. навч. закл. "Прикарпат. нац. ун-т ім. Василя Стефаника". - Івано-Франківськ, 2014.- 192 с.




    МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ
    КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ОГІЄНКА


    На правах рукопису
    УДК 7.071.1(477.43)(092)(043.3)

    Гуцул Іван Андрійович

    МИСТЕЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ ВОЛОДИМИРА ГАҐЕНМЕЙСТЕРА У КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ КУЛЬТУРИ КАМ’ЯНЕЧЧИНИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХ ст.

    Спеціальність 26.00.01 – теорія та історія культури


    ДИСЕРТАЦІЯ
    на здобуття наукового ступеня
    кандидата мистецтвознавства

    Науковий керівник:
    УРСУ Наталія Олексіївна,
    доктор мистецтвознавства, професор




    Кам’янець-Подільський – 2014

    ЗМІСТ
    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 3
    ВСТУП 5
    РОЗДІЛ 1 ДЖЕРЕЛЬНІ Й МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ РОЗГЛЯДУ МИСТЕЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВОЛОДИМИРА ГАҐЕНМЕЙСТЕРА 13
    1.1. Культурне життя Кам’янеччини у світлі історичних, літературних та архівних джерел 13
    1.2. Методологічні критерії вивчення мистецької діяльності художника 22
    РОЗДІЛ 2 ДІЯЛЬНІСТЬ В. ГАҐЕНМЕЙСТЕРА У КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ КУЛЬТУРНО-МИСТЕЦЬКОГО ЖИТТЯ КАМ’ЯНЕЧЧИНИ 31
    2.1. Культурне життя Кам’янеччини кінця ХІХ – середини ХХ століття 31
    2.2. Роль культурно-мистецького оточення у розвитку особистості митця 43
    2.3. Професійний мейнстрім та біографічні дані В. Гаґенмейстера 53
    РОЗДІЛ 3 РОЛЬ В. ГАҐЕНМЕЙСТЕРА У СТАНОВЛЕННІ ТА РОЗВИТКУ ХУДОЖНЬОЇ ОСВІТИ КАМ’ЯНЕЧЧИНИ 70
    3.1. Діяльність Кам’янець-Подільської художньо-промислової школи 70
    3.2. Педагогіка мистецтва В. Гаґенмейстера 86
    РОЗДІЛ 4 ТИПОЛОГІЧНІ ТА ХУДОЖНЬО-КОМПОЗИЦІЙНІ ОСОБЛИВОСТІ ТВОРІВ В. ГАҐЕНМЕЙСТЕРА 100
    4.1. Видавнича справа та інші види діяльності художника 100
    4.2. Типологія об’єктів зображення та художньо-композиційні характеристики творів митця 114
    4.3. Значення культурно-мистецької діяльності В. Гаґенмейстера для сучасного краєзнавства, реґіонознавства та пам’яткоохоронної справи 126
    ВИСНОВКИ 139
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 143
    ДОДАТКИ (окремо)

    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
    ВУАН – Всеукраїнська Академія наук – 1921-1929 роки
    ДАВО – Державний архів Вінницької області
    ДАХО – Державний архів Харківської області
    ДІАХО – Державний історичний архів Хмельницької області
    ІНО – Інститут народної освіти
    КПДІМЗ – Кам’янець-Подільський державний історичний музей-заповідник
    КПДМА – Кам’янець-Подільський державний міський архів
    КПХППШ – Кам’янець-Подільська художньо-промислова профшкола
    ЛБС – Львівська бібліотека ім. Стефаника АН України
    НІАЗ – Національний історико-архітектурний заповідник «Кам’янець»
    НМУНДМ – Національний музей українського народного декоративного мистецтва
    НХМУ – Національний художній музей України
    ПААП – Приватний архів А. Прияна
    ПАІП – Приватний архів І. Пустиннікової
    ПАОЕ – Приватний архів О. Ерн-Гаґенмейстер
    УПІ – Український поліграфічний інститут м. Харкова
    ХДНБ – Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка
    ХОХМ – Хмельницький обласний художній музей
    ХШ – фонди Кам’янець-Подільської дитячої художньої школи
    ЦДІАК – Центральний державний історичний архів у Києві
    ЦДІАУК – Центральний державний історичний архів України
    ЦДАМЛМУ – Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України
    A PAU I PAN – Archiwum Polskiej Akademii Umejętności i Polskiej Akademii Nauk w Krakowie (Архів Польської академії майстерності і Краківського відділу польської національної академії наук в Кракові)
    BN PAU I PAN – Biblioteka Naukowa PAU i PAN w Krakowie (Наукова бібліотека Польської академії майстерності і Польської національної академії наук в Кракові)
    BUŁ – Biblioteka Uniwersytetu w Łodzi (Бібліотека Лодзького університету)
    MNK – Muzeum Narodowe w Krakowie (Національний музей у Кракові)

    ВСТУП
    Актуальність дослідження. На сучасному етапі розвитку української держави постала необхідність формування нової культурної парадигми, основним важелем якої була б гуманність, що передбачає перехід до морального суспільства через акцентуацію ролі естетичної освіти, формування в молодого покоління національної свідомості, почуття власної гідності, шанобливого ставлення до історії, культури, рідної мови, народних традицій і звичаїв, загальнолюдських цінностей тощо. На теперішньому рівні розвитку суспільства питання культурної спадщини Кам’янеччини, вплив її на становлення та розвиток національної системи освіти набуває неабиякої актуальності. Виховний потенціал мистецтва міститься у самій його суті та пояснюється тим, що емоційний чинник, естетичні ідеали особистості – первинні відносно інтелекту у формуванні духовних інтересів, ставлення до світу взагалі.
    Важливою ознакою розвитку української художньої культури є дослідження й охорона культурно-мистецької спадщини. Умови виникнення та екзистенції пам’яток духовної і матеріальної культури на землях України, специфічні історико-національні процеси зумовлюють особливі шляхи та підходи до збереження, охорони й використання вітчизняного культурного доробку у належних цивілізованих межах.
    У відродженні української культурної спадщини особлива увага надається творчості митців, які присвятили своє життя документальному відтворенню пам’яток старовини, ретельно зберігаючи для сучасного та майбутнього найкращі зразки минулих століть, а також створенню освітніх художніх осередків для ознайомлення з ними молодого покоління. Одним із представників цієї мистецької плеяди є подільський художник Володимир Миколайович (Карл Рихард) Гаґенмейстер (1887-1938), який залишив після себе значну кількість цінних художніх та краєзнавчих матеріалів.
    Проблема дослідження мистецького доробку художників Кам’янеччини є актуальною тому, що до сьогоднішнього часу в ній залишилося багато нез’ясованих обставин, невідомі імена видатних художників та митців-педагогів, їх методи та прийоми популяризації мистецтва. Дотепер ці питання знаходилися майже поза увагою сучасних науковців.
    Даний матеріал є складовою загальної проблеми дослідження мистецької спадщини художників Поділля з метою узагальнення творчого досвіду окремих художників та систематизації методів і прийомів, які використовували митці-педагоги у своїй художньо-педагогічній діяльності. Вивчення культурно-мистецької діяльності художників Кам’янеччини дасть змогу краще та глибше усвідомити українське мистецтво, яке синтезувало в собі впливи Росії, Польщі та країн Сходу і постало як міцне, стійке творіння нашого народу.
    Паралельний розгляд сучасних В. Гаґенмейстеру художників, об’єднаних аналогічним добором зображень, підтверджує, що доробок жодного з них не вирізняється подібною системністю, логічністю та послідовністю. Їх творчість радше залежить від того, хто замовляє, від реґіону проживання автора, або демонструє певний емоційний стан. Це дозволяє усвідомити винятковість культурно-мистецького доробку В. Гаґенмейстера, який дотепер залишався майже в тіні і використовувався як другорядний, допоміжний у інших дослідженнях матеріал.
    Сьогодні настав час відкрито визначити його належне місце у значному діапазоні праць дослідників галузі пам’яткознавства та реґіонознавства. Самого художника можна справедливо визнати науковцем і документалістом у царині художньої діяльності та краєзнавства, популяризації об’єктів творчості серед студентів.
    Отже, мистецька діяльність В. Гаґенмейстера є вагомою складовою культурно-мистецької спадщини народу. Вона відкриває перспективи використання створених ним художніх образів давнини у пам’яткоохоронній справі та впровадження досліджуваних матеріалів у реґіонознавство. Актуальність та практична значимість обумовили тему даного дисертаційного дослідження – Мистецька діяльність Володимира Гаґенмейстера у контексті розвитку культури Кам’янеччини першої половини ХХ ст., у якому здійснюється розгляд творчого і педагогічного доробку окремо взятого художника та його значення для культурно-мистецької, реставраційної та пам’яткоохоронної справи України. Також впроваджуються у науковий обіг невідомі досі факти біографії і художні твори митця, що суттєво поповнює джерелознавчу базу дослідників українського мистецтва.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, темами, планами. Дослідження реалізоване у рамках Загальнодержавної програми охорони культурної спадщини на 2012-2022 роки (Закон України «Про охорону культурної спадщини» від 17.02.2011 року, № 3038-VI), Комплексної програми розвитку Національного історико-архітектурного заповідника «Кам’янець» (постанова Кабінету Міністрів України від 15.03.1999 року, № 378), в яких передбачається здійснення комплексу заходів щодо збереження пам’яток культурно-мистецької, історичної та архітектурної спадщини. Напрям проведених розвідок збігається із Законом України «Про ратифікацію Конвенції про охорону культурної спадщини Європи», який набув чинності 1 квітня 2007 року. Тема пов’язана з планами наукових розробок кафедри мистецьких дисциплін Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка (тема № 15/4).
    Мета дослідження – розглянути та обґрунтувати, що мистецька та художньо-педагогічна діяльність Володимира Гаґенмейстера, присвячена збору, фіксації, популяризації та творчому зображенню культурно-мистецької спадщини Поділля, є унікальним явищем – важливим компонентом української художньої культури.
    Для реалізації мети було визначені наступні завдання:
    • систематизувати наявну джерельну базу; розглянути історіографію проблеми, окреслити основні групи джерел: а) історико-мистецтвознавчі матеріали, б) архівалії, в) візуально-іконографічні зображення об’єктів та композиції, г) іншу споріднену інформацію;
    • визначити методологію вивчення мистецької діяльності митця;
    • висвітлити особливості культурного життя на Поділлі, творчий шлях подільського художника В. Гаґенмейстера, розглянути умови формування світоглядних та художніх преференцій, професійного мейнстріму, сфер інтересів майстра; окреслити роль культурно-мистецького середовища у розвитку особистості В. Гаґенмейстера;
    • впровадити у науковий обіг низку маловідомих композицій та фактів життя митця;
    • дослідити художньо-педагогічну діяльність В. Гаґенмейстера;
    • проаналізувати типологічні та художньо-композиційні характеристики творів художника;
    • розглянути творчість В. Гаґенмейстера як джерельну базу для вивчення пам’яток історії та культури Кам’янеччини.
    Об’єкт дослідження – мистецька та художньо-педагогічна діяльність подільського художника В. Гаґенмейстера.
    Предмет дослідження – типологічні й художньо-композиційні особливості композицій, основні характеристики педагогіки мистецтва та значення діяльності В. Гаґенмейстера для культурного життя реґіону.
    Територіальні межі визначені історичними теренами Кам’янеччини; хронологічні – кінцем ХІХ – першою половиною ХХ ст.
    Методологічними засадами дослідження стали уявлення про необхідність вивчення зв’язку всіх сторін кожного явища, про взаємодію та єдність духовного й матеріального, реального та ідеального, об’єктивного і суб’єктивного.
    Методи дослідження ґрунтуються на принципах історизму, об’єктивності й системності. Характер дослідження визначав як провідні компаративний (в його різновидах) та історико-культурний методи. Для реалізації ідеї дослідження запропонований комплекс методів з опрацювання фактологічного матеріалу.
    Теоретичні методи включають мистецтвознавчий аналіз (діахронний і синхронний, та описовий розгляд) літературних джерел, архівних матеріалів, новацій у розвитку науки і культури, узагальнення, систематику та класифікацію отриманих даних; для встановлення причинно-наслідкових зв’язків і залежностей застосовувалися логічні методи (порівняння, схожість, відмінність); метод дедуктивно-індуктивного і компонентного аналізу зображених на творчих композиціях пам’яток.
    Практичні методи містять аналіз краєзнавчої цінності мистецької діяльності В. Гаґенмейстера з метою опрацювання подібних матеріалів у процесі досліджень мистецької спадщини інших представників художньої плеяди Кам’янеччини.
    Наукова новизна результатів дослідження полягає у тому, що в українському мистецтвознавстві:
    • вперше підданий концептуальному систематизованому аналізу мистецький доробок подільського художника В. Гаґенмейстера у контексті розвитку культури Кам’янеччини;
    • вперше окреслені місця локацій композицій митця;
    • поглиблений розгляд умов формування особистості художника у світлі культурно-мистецьких процесів та професійного оточення;
    • визначено, що територіальні та хронологічні межі його творчості охоплюють Санкт-Петербурзький, Кам’янецький, Харківський та Київський періоди життя, які припадають на першу третину ХХ ст.;
    • окреслені сфери інтересів та особливості художньо-педагогічної діяльності митця;
    • вперше проаналізовані типологічні та художньо-композиційні характеристики творчих робіт художника;
    • додані до наукового обігу невідомі та маловідомі дотепер зображення цінних об’єктів, пам’яток та осіб на землях Поділля;
    • вперше доведена цінність доробку В. Гаґенмейстера для пам’яткоохоронної діяльності у царині збереження культурно-мистецької спадщини українського народу, як джерельна база для вивчення пам’яток історії та культури Поділля.
    Практичним значенням розвідок є можливість їх використання у процесі вивчення видатних зразків культурної спадщини України. Результати, опубліковані в роботі і статтях, можуть використовуватися у наукових розвідках споріднених гуманітарних дисциплін (історія, етнографія, народознавство, художня культура, соціологія та ін.), на лекційних заняттях з історії образотворчого й декоративно-прикладного мистецтва для студентів художніх спеціальностей вищих закладів освіти, у процесі викладання навчальних предметів освітніх напрямів, пов’язаних із мистецтвом ХІХ-ХХ століть, а також впроваджуватись у музейно-дослідницьку, екскурсійно-просвітницьку роботу і туристичну практику Національних мистецьких та історико-архітектурних комплексів та заповідників.
    Практична цінність роботи також полягає в можливості застосовування її положень для подальшого поглибленого дослідження широкого кола проблем, пов’язаних з формуванням української культури. Ілюстративний ряд пропонованої праці містить деякі архівні візуальні матеріали, які ще ніколи не публікувалися. Основний текст роботи та опубліковані статті можуть бути використані спеціалістами, шанувальниками мистецтва й читачами широкого кола інтересів. Системний комплексний підхід допоможе розвитку художньої практики аналогічних досліджень.
    Результати дослідження можуть використовувати митці-практики та реставратори у вирішенні питань ревіталізації об’єктів культури, зокрема, відбору відповідних художньо-композиційних рішень зовнішнього вигляду та інтер’єру об’єктів, що будуються чи реставруються. Аналізована художньо-педагогічна діяльність В. Гаґенмейстера придатна для використання у сучасній мистецькій освіті.
    Апробація результатів роботи здійснювалася у вигляді доповідей та публікацій на звітних конференціях за результатами наукових досліджень Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка (2010, 2011, 2012), Міжнародному науково-практичному семінарі «Мистецька спадщина Поділля у контексті полікультурного європейського простору» (2010, Кам’янець-Подільський); ІІ Міжнародній інтернет-конференції «Мистецька спадщина Поділля» (2011, Кам’янець-Подільський); Международній науково-практичній конференції «Новини на научния прогрес – 2012» (2012, Софія, Болгарія); Международній науково-практичній конференції «Роль педагогіки та психології в сучасному світі» (2012, Львів); Международній науково-практичній конференції «Актуальні питання педагогічних та психологічних наук в ХХІ столітті» (2012, Одеса); Международній науково-практичній конференції «Perspektywiczne opracowania są nauką i technikami» (Przemyśl, Польща, 2012); IV Международній науково-практичній конференції «Микола Леонтович і сучасна освіта та культура» (Кам’янець-Подільський, 2012) та ін.
    Основні положення роботи висвітлені у 12 наукових публікаціях, з яких 5 у фахових виданнях, 1 – у наукометричному збірнику:
    1. Гуцул І. А. Професійний мейнстрім та сфери інтересів подільського художника-педагога В. Гаґенмейстера. / І. А. Гуцул // Вісник Харківської академії дизайну і мистецтв : зб. наук. пр. за ред. В. Я. Даниленка. – Х., №7, 2012. – С. 92-95.
    2. Гуцул І. А. Роль культурно-мистецького оточення у формуванні особистості Володимира Гаґенмейстера / І. А. Гуцул // Мистецтвознавство’12. – Львів : СКІМ, 2012. – (320 с.). – С. 205-214.
    3. Гуцул І. А. Культурно-мистецька діяльність Володимира Гаґенмейстeра у світлі джерельних матеріалів / І. А. Гуцул // Новини на научния прогрес. – 2012. – Том 5. – София : «Бял ГРАД – БГ», 2012. – С. 8-12.
    4. Гуцул І. А. Діяльність В. Гаґенмейстера у справі розвитку Кам’янець-Подільської художньо-промислової школи. / І. А. Гуцул // Вісник Харківської академії дизайну і мистецтв : зб. наук. пр. за ред. В. Я. Даниленка. – Х., №12, 2012. – С. 6-9.
    5. Гуцул І. А. Розвиток художньої культури Кам’янеччини на зламі XIX – XX ст. / І. А. Гуцул // Збірник наукових праць Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Випуск V. Кам’янець-Подільський : ТОВ «Друк-Сервіс», 2012. – С. 86-90.
    6. Гуцул І. А. Видавнича діяльність художньо-промислової школи В. Гаґенмейстeра у Кам’янці-Подільському (поч. ХХ ст.) / І. А. Гуцул // Perspektywiczne opracowania są nauką i technikami – 2012. Volume 10. Pedagogiczne nauki : Przemyśl : Nauka i studia, 2012. – (64 s.) С. 20-24.
    7. Гуцул І. А. Педагогіка мистецьких дисциплін Володимира Гаґенмейстeра / І. А. Гуцул // Актуальні питання педагогічних та психологічних наук в ХХІ столітті: Збірник наукових праць міжнародної науково-практичної конференції (м. Одеса, Україна, 23-24 листопада 2012 року). – Одеса : Південна фундація педагогіки, 2012. – (120 с.). – С. 43-45.
    8. Гуцул І. А. Значення культурно-мистецької діяльності В. Гаґенмейстера для сучасного краєзнавства, регіонознавства та пам’яткоохоронної справи. / І. А. Гуцул // Проблеми сучасності : мистецтво, культура, педагогіка : зб. наук. пр. / за заг. ред. Н. Є. Гребенюк. – Луганськ, 2013. Вип. 24. – С. 39-46.
    9. Гуцул И. А. Культурологическая деятельность подольского художника Владимира Гаґенмейстера: роль личности в истории края. / И. А. Гуцул // Всероссийский журнал научных публикаций №2 (17) 2013. – Москва, 2013. – С. 58-61.
    10. Гуцул І. А. Художньо-педагогічна діяльність В. Гаґенмейстeра / І. А. Гуцул // Педагогічна освіта: теорія і практика. Збірник наукових праць. Випуск 13 / Кам’янець-Подільський національний університет ім. І. Огієнка / гол. ред. Каньоса П.С. – Кам’янець-Подільський : Видавець ПП Зволейко Д.Г., 2013. – (352 с.). – С. 283-288.
    11. Гуцул І. А. В. Гаґенмейстер як яскрава особистість та його внесок у розвиток мистецько-освітянської справи Кам’янеччини // Освіта, наука і культура на Поділлі. Збірник наукових праць. – Кам’янець-Подільський: Оіюм, 2013. – Т.20: 95-річчю заснування Кам’янець-Подільського державного українського університету присвячується. – (608 с.). – С. 211-217.
    12. Гуцул І. А. Об’єкти зображення та художньо-композиційні характеристики творів художника-педагога Володимира Гаґенмейстера // Сборник научных трудов Sworld. – Выпуск 2. Том 39. – Одесса: КУПРИЕНКО, 2013. – (87 с.). – ЦИТ: 213-408.– С. 14-21.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ
    Мистецтвознавчий аналіз зібраного й систематизованого в дисертації матеріалу, а також спостереження окремих явищ і артефактів дозволяють констатувати наступне:
    1. Питанням розгляду художньої спадщини В. Гаґенмейстера дотепер не приділялося належної уваги з боку як сучасних українських, так і закордонних вчених. Тому актуальність глибокого дослідження не викликає сумніву. Автори повторювали загальні історико-біографічні відомості з його життя, не торкаючись питань систематизації, типології та художньо-композиційних характеристик. Аналіз джерелознавчої бази продемонстрував, що практично немає вітчизняних та закордонних вчених, які би всебічно аналізували, систематизували та впроваджували в науковий та культурно-мистецький обіг творчий доробок художника.
    2. Розгляд архівної бази надав можливість систематизувати знайдені джерела і класифікувати на архівалії:
    – писемні;
    – візуально-іконографічні.
    Під час досліджень практично була створена і впроваджена у науковий обіг архівно-джерельна база з піднятої проблеми.
    3. Обсяг опрацьованих джерелознавчих матеріалів є достатньо репрезентативним для здійснення комплексного дослідження культурно-мистецької спадщини В. Гаґенмейстера. Завдяки знайденим архівним, фактологічним, іконографічним матеріалам і науковим розвідкам автора даної роботи в державних і приватних архівах і музеях Києва, Хмельницького, Львова, Кам’янця-Подільського та ін. вдалося відтворити майже повну картину творчого доробку художника.
    4. Професійна художня та просвітницька діяльність В. Гаґенмейстера формувалась і розвивалася в руслі загальних культуротворчих процесів на Поділлі і була нерозривно пов’язана з базовими напрямами суспільного життя, які нуртували на території регіону в ХХ ст. Культурний розвиток краю, зумовлений реґіональними чинниками, безперечно вплинув на якісні показники й рівень художньої діяльності митця.
    5. Життя Кам’янеччини ХХ ст. у сфері культурно-мистецького наповнення розвивалося у декількох відносно незалежних напрямках: просвітницька справа, краєзнавча діяльність, особиста творча праця, участь у створенні музеїв, виставок, експозицій. Унікальний в етнокультурному відношенні реґіон увібрав духовно-культурні надбання не лише українського народу, але й польського, російського, єврейського, молдовського, вірменського. Це стало підґрунтям для виникнення в Кам’янці-Подільському культурно-мистецького осередку, який підживлював численних представників творчої інтелігенції краю.
    6. Чільну роль у становленні мистецької освіти як на Кам’янеччині, так і на Поділлі, відіграла художньо-промислова школа. Ретельний підбір талановитих учнів, високий щабель теоретичного і практичного викладання; просвітницька, виставкова та поліграфічна діяльність сприяли зародженню та існуванню освітнього культурно-мистецького осередку, який міцно вплинув на життя регіону.
    7. Педагогіка мистецтва В. Гаґенмейстера мала чітко означені своєрідні риси: особистий підбір та індивідуальна праця з талановитою молоддю, науковий підхід до розвитку українського народного мистецтва, пошук нестандартних рішень у процесі викладання, використання поетапного педагогічного малюнку та гармонійного синтезу методів і прийомів у процесі пояснення учням нового матеріалу.
    8. Як яскрава особистість, В. Гаґенмейстер відігравав одну з провідних ролей у культурному житті не лише Кам’янеччини, але й інших реґіонів України. Організація видавничої справи активно вплинула на популяризацію українського народного мистецтва, творчості учнів та усіх видів діяльності самого митця. Більшість робіт художника – це автентичний, документально-топографічний ілюстративний матеріал, який можна використовувати для хронологічних описів та історичних довідок про архітектурну пам’ятку, ансамбль забудов, інтер’єри будівель, етнографічні та антропологічні типи населення Поділля та ін.
    9. Весь діапазон творчого доробку митця можна поділити на: видатні пам’ятки архітектури реґіону (сакральні, фортифікаційні, громадські, видовищні); міський та сільський пейзаж (вулички Кам’янця-Подільського та околиць, забудови сіл); народне житло (подільські хати, інтер’єр, піч, внутрішнє опорядження); види народного мистецтва (одяг, вишивка, витинанка, килими, кераміка, різьблення по каменю та ін.); традиційний народний розпис; орнаментальні мотиви різних видів народної творчості; мистецтво портрету.
    10. Художник використовував дві основні манери втілення образів у власних композиціях: академічний реалізм та стилізований декоративізм. Основна техніка – кольорова автолітографія, живописні можливості якої стали характерною ознакою творчого надбання митця.
    11. Твори В. Гаґенмейстера є інколи єдиним достовірним джерелом для проведення реставраційних і ревіталізаційних робіт, які дозволяють проводити консерваційні та реставраційні роботи, повертаючи пам’яткам подільської культури первинні форми, відтворювати втрачені автентичні риси та традиційне вбрання. Роботи В. Гаґенмейстера мають величезну інформативно-пізнавальну цінність.
    12. Різні види творчої діяльності митця: живопис, поштівки та літографії художника широко використовуються у сучасній мистецтвознавчій та історико-краєзнавчій літературі у процесі аналізу стилів, течій, використання будівельних матеріалів, притаманних даним територіям прийомів зведення споруд, особливостей архітектурних планів, пропорціювання, пластики та декоративного оздоблення забудов, гармонійного поєднання з оточуючим природним середовищем, вигляду сакральних інтер’єрів, поліетнічного населення Поділля та об’єктів народного мистецтва.
    13. Різноаспектна та багатогранна спадщина В. Гаґенмейстера – цінний художньо-педагогічний та іконографічний матеріал, детальне вивчення якого відтворить маловідомі сторінки в історії української культури та мистецтва і відкриє нові можливості використання даної дисертації у мистецько-педагогічній, художньо-творчій, краєзнавчій та пам’яткоохоронній справах.
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины