Мистецькі об’єднання в Україні 1920-х – початку 1930-х років (теоретичні засади та творча практика) : Художественные объединения в Украине 1920-х - начале 1930-х годов (Теоретические основы и творческая практика)

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!



  • Название:
  • Мистецькі об’єднання в Україні 1920-х – початку 1930-х років (теоретичні засади та творча практика)
  • Альтернативное название:
  • Художественные объединения в Украине 1920-х - начале 1930-х годов (Теоретические основы и творческая практика)
  • Кол-во страниц:
  • 194
  • ВУЗ:
  • ХАРКІВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ ДИЗАЙНУ І МИСТЕЦТВ
  • Год защиты:
  • 2007
  • Краткое описание:
  • МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
    ХАРКІВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ ДИЗАЙНУ І МИСТЕЦТВ

    На правах рукопису

    МЕЛЬНИКОВАУляна Петрівна

    УДК 7.036 (477)


    Мистецькі об’єднання в Україні
    1920-х початку 1930-х років
    (теоретичні засади та творча практика)

    Спеціальність 17.00.05 образотворче мистецтво

    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    кандидата мистецтвознавства




    Науковий керівник:
    доктор мистецтвознавства, професор
    СОКОЛЮК Людмила Данилівна




    Харків 2007









    ЗМІСТ
    Список умовних скорочень.........................................................................................3
    ВСТУП..........................................................................................................................4
    РОЗДІЛ 1. Історіографія, джерельна база та методика дослідження
    1.1. Огляд літератури..............................................................................................9
    1.2. Джерельна база і методика дослідження......................................................36
    РОЗДІЛ 2. Мистецькі зрушення доби і їх відображення в діяльності АХЧУ
    2.1. АХЧУ і АХРР: До питання творчих взаємин..............................................40
    2.2. Традиційне і нове у виставкових проектах АХЧУ......................................48
    РОЗДІЛ 3. АРМУ як новІТНІй тип художнього об’єднання в Україні 1920-х початку 1930-х років
    3.1. Специфіка організаційної побудови.............................................................77
    3.2. Теоретичні принципи АРМУ в контексті художнього поступу доби.........86
    3.3. Експеримент і творчий пошук у творчості членів АРМУ..........................99
    РОЗДІЛ 4. Основні тенденції в роботі ОСМУ
    4.1. Мистецька спрямованість ОСМУ: Проблема творчої індивідуальності...149
    4.2. Формальні шукання у творчій практиці представників ОСМУ...............155
    РОЗДІЛ 5. Особливості діяльності інших художніх об’єднань
    5.1. Наслідування реалістичного напряму Товариством художників імені К. Костанді..................................................................................................176
    5.2. Деформація естетичних принципів мистецтва в творчості членів „Жовтня”....................................................................................................................182
    ВИСНОВКИ.........................................................................................................191
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ................................195







    ДОДАТКИ Список умовних скорочень
    АРМУ Асоціація революційного мистецтва України
    АХРР Асоціація художників революційної Росії
    АХЧУ Асоціація художників Червоної України
    АНУМ Асоціація незалежних українських митців
    АСНОВА Асоціація нових архітекторів
    ВАПЛІТЕ Вільна академія пролетарської літератури
    ВОПРА Всеросійське об’єднання пролетарських архітекторів
    ВУАПХ Всеукраїнська асоціація пролетарських художників
    ВУАПМИТ Всеукраїнська асоціація пролетарських митців
    ВУСПП Всеукраїнська спілка пролетарських письменників
    ВУФКУ Всеукраїнське фото-кіно управління
    ВУЦВК Всеукраїнський центральний виконавчий комітет
    ВХУТЕМАС Вищі художньо-технічні майстерні
    ВХУТЕІН Вищий художньо-технічний інститут
    ГДУМ Гурток діячів українського мистецтва
    ИЗОРАМ художня студія „Изобразительное искусство рабочей молодежи”
    МУЖСА Московське училище живопису, скульптури та архітектури
    НКО Народний комісаріат освіти
    ОМАХР Об’єднання молоді Асоціації художників революції
    ОММУ Об’єднання молодих митців України
    ОСА Общество советских архитекторов
    ОСМУ Об’єднання сучасних митців України
    ОСТ Общество станковистов
    ТСАУ Товариство сучасних архітекторівУкраїни
    УМО Українське мистецьке об’єднання
    ХХМ Харківський художній музей
    ЦДАВОВУ Центральний державний архів вищих органів влади та
    управління України






    ВСТУП
    Актуальність теми. 1920-ті початок 1930-х рр. стали періодом потужного розвитку української культури. Доба карколомних зрушень у всіх сферах людського життя, а насамперед у його ідейно-світоглядних площинах, виявилася для України часом національної самоідентифікації як на політичному, так і на культурному рівні.
    Основу тогочасного мистецького оновлення складали переосмислені українськи­ми художниками й теоретиками національні традиції та світова культурна спад­щина попередніх епох. Реалістичні тенденції органічно співіснували з модер­ністичними напрямками й течіями, які, увиразнюючись на місцевому ґрунті, набу­вали самобутніх національних ознак.
    Водночас художню практику й теорію характеризували ідеологічні настанови, пов’язані з проголошеною національною емансипацією та творенням мистецтва „переходової доби” й загалом „пролетарської культури”. Це особливо яскраво простежується на прикладі діяльності мистецьких угруповань досліджуваного періоду. Їх поява, новітні теоретичні розробки, реалізовані у творчості, стали чи не найхарактернішим явищем мистецького процесу в Україні першої третини ХХ ст.
    На багатоплановості тогочасного художнього життя, суперечливості творчих пошуків українських митців, стильових новаціях та їх зв’язку з європейськими мистецькими надбаннями, увиразенні національного характеру української культури акцентувалась увага у низці сучасних студій (Дж. Боулт [22], О. Голубець [51; 52], Д. Горбачов [53 57; 141], О. Ільницький [82; 243], Л. Ковальська [94], О. Лагутенко [106], Т. Лупій [113], В. Маркаде [125 127; 246; 247], Ж.-К. Маркаде [128], М. Мудрак [136; 248], О. Ріпко [163; 164], Л. Соколюк [188 192], М. Шкандрій [231 234; 251; 252] та ін.). Проте ця коротка хронологічно, але надзвичайно яскрава доба в історії вітчизняного мистецтва, без всебічного пізнання якої неможливе об’єктивне бачення культурного поступу ХХ ст., унаслідок тривалого періоду ідеологічної заангажованості та упередженості, ще й досі залишається недо­статньо дослідженою в своїх ідейно-естетичних напрямках, стилях, доробках окре­мих митців.
    Для проведення теоретичних узагальнень щодо особливостей розвитку українського мистецтва 1920-х початку 1930-х рр. найпильнішої уваги потребує діяль­ність провідних тогочасних художніх об’єднань України, визначення їх ролі в мистецькому процесі першої третини ХХ ст.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації узгоджена з планами й тематикою та відповідає загальному профілю наукових досліджень кафедри історії і теорії мистецтва Харківської державної академії дизайну і мистецтв. Крім того, в дисертації використано результати досліджень автора, отримані в ході роботи над держбюджетною темою „Мистецтво Слобожанщини XVIII XX ст.” (державна реєстрація № 0102U006435).
    Мета дослідження полягає в осмисленні особливостей тео­ретичних засад та практичної діяльності провідних мистецьких угруповань, що існували в Україні впродовж 1920-х початку 1930-х рр., виявленні їх своєрідності та значення в розвитку українського мистецтва. Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких завдань:
    - вивчити та ввести до наукового обігу нові фактологічні матеріали для всебічного висвітлення діяльності мистецьких об’єднань 1920-х початку 1930-х років в Україні;
    - отримавши нові документальні дані, проаналізувати організаційні засади, художньо-естетичні концепції та програми мистецьких угруповань;
    - окреслити характер виставкової діяльності художніх об’єднань та ступінь реалізації в ній проголошених теоретичних засад;
    - показати роль експерименту як одного з ключових принципів творчої практики мистецьких угруповань в Україні 1920-х початку 1930-х років;
    - розкрити ідейно-естетичні орієнтири художньої критики та її вплив на діяльність мистецьких угруповань;
    - охарактеризувати роль мистецьких об’єднань досліджуваного періоду у становленні новітнього українського мистецтва.
    Об’єкт дисертаційного дослідження художні угруповання України 1920-х початку 1930-х рр.
    Предметом дослідження є теоретичні засади та художня практика членів мис­тецьких угруповань.
    Хронологічні рамки дослідження охоплюють період, обмежений, з одного боку, заснуванням в Одесі Товариства художників ім. К. Костанді (1922 р.), з іншого ліквідацією, ініційованою владними структурами колишнього СРСР, мистецьких об’єднань в Радянській Україні (1932 р.).
    Територіальні межі дослідження поширюються, перш за все, на ті міста і місцевості України, де найактивніше діяли художні угруповання та їхні філії (Київ, Харків, Одеса, Дніпропетровськ, Донбас).
    Методологічну основу дослідження складають принципи історизму та системного підходу до висвітлення явищ минулого на основі комплексного використання джерел, що уможливило об’єктивне теоретичне та історико-мистецьке осмислення діяльності художніх угруповань в Україні 1920-х початку 1930-х рр.
    Наукова новизна отриманих у дисертації результатів полягає у тому, що:
    - уперше зібрано, систематизовано та теоретично осмислено значний за обсягом фактологічний матеріал, що дозволяє по-новому висвітлити діяльність мистецьких об’єднань України 1920-х початку 1930-х рр.;
    - у науковий обіг уведено нові архівні матеріали і твори з приватних збірок та рідкісних видань, що донині переваж­но знаходилися поза увагою дослідників;
    - уперше докладно проаналізовано програмні засади ключових об’єднань АХЧУ, АРМУ, ОСМУ, що посутньо увиразнило харак­тер ідейно-естетичних засад і теоретичних платформ діяльності кожного з цих угруповань;
    - визначено характер найпомітніших виставкових проектів об’єднань та проведено мис­тецтвознавчий аналіз низки представлених на них творів, що дало можливість визна­чити ступінь реалізації накреслених програмних засад та показати різноманітність форм творчості художників на різних етапах виставкової діяльності об’єднань;
    - спростовано усталену тезу радянського мистецтвознавства про статус АХЧУ як філії АХРР, доведено, що українська асоціація була самостійним мистецьким угрупованням;
    - уперше розкрито, що основою творчої практики провідних угруповань в Україні досліджуваного періоду був художній експеримент, зумовлений певними закономірностями мистецького розвитку та історичними чинниками, що призвело до кардинальних змін у сфері образотворення й художньої мови;
    - показано суперечливу роль української художньої критики щодо діяльності мистецьких об’єднань досліджуваного періоду та виявлено особливе значення мистецьких угруповань у процесі становлення новітнього україн­ського мистецтва.
    Особистий внесок здобувача полягає у введенні в науковий обіг нових архівних матеріалів та творів образотворчого мистецтва, розкритті значення художнього експерименту у творчості членів мистецьких угруповань, спростуванні деяких помилкових положень щодо характеру діяльності мистецьких об’єднань 1920-х початку 1930-х рр., які з’явилися в українському мистецтвознавстві ще за радянських часів, що загалом сприятиме об’єктивному висвітленню художнього процесу в Україні досліджуваного періоду та ролі провідних художніх угруповань у становленні новітнього українського мистецтва. Усі дослідження та публікації виконані автором особисто.
    Практичне значення дисертації. Матеріали та висновки дослідження можуть бути застосовані у подальшому вивченні концептуальних проблем українського мистецтва першої третини ХХ ст. Вони також можуть бути використані в лекційних курсах з історії українського образотворчого мистецтва в навчальних закладах мистецького профілю, для підготовки підручників і навчальних посібників, методичних розробок і спеціальних курсів, а також узагальнюючих праць з історії української культури і мистецтва. Результати дослідження були застосовані у лекційних курсах „Історія образотворчого мистецтва”, Історія дизайну”, прочитаних дисертанткою на художньо-графічному факультеті Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди.
    Апробація результатів дослідження здійснювалася більш ніж у 10 допові­дях, зокрема виголошених на 40-й науково-творчій студентській конференції (Львів, 1998), Всеукраїнських семінарах творчої молоді України (Ірпінь, 1997, 1998, 1999), Все­українських наукових конференціях Конструктивізм яко мистецтво переходової доби” (Харків, 1998), Ландшафти гуманітарного знання: пошук спільних орієнтирів” (Харків, 1999), „Український та світовий авангард 20 30-х років ХХ століття” (Харків, 2001), „Цінності культури та горизонти творчості” (Харків, 2001). а також на Міжнародних наукових конференціях: „Харків 30 40-х рр. ХХ ст. Література. Істо­рія. Мистецтво” (Харків, 1998), И NИЧЕГОЖЕ БЫСТЬ” (Львів, 1999). Низка доповідей за темою діяльності АРМУ була оприлюднена на всеукраїнському та міжнародних форумах „Дизайн-освіта” (Харків, 2004, 2005, 2007).
    Публікації. Головні результати дисертації були висвітлені в 10 публікаціях, 6 із яких надруковано у фахових ви­даннях, затверджених ВАК України.

    Структура роботи. Дисер­тація складається зі вступу, п’яти розділів, висновків, списку використаних дже­рел (274 позиції) та додатків (окремий том). Обсяг основної частини роботи становить 194 сторін­ки. Додаток А альбом ілюстрацій (180 позицій) з переліком, додаток Б найважливіші нові архівні матеріали, використані в дослідженні.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ
    1. У художньому процесі в Україні 1920-х початку 1930-х рр., який, з одного боку все більше підпадав в залежність від політики влади, а з іншого продовжував шлях, спрямований на художньо-естетичне оновлення українського мистецтва на основі переосмислення національних традицій та світової культурної спадщини, досягнень новітнього європейського мистецтва, особлива роль належить художнім об’єднанням, діяльність яких в історії національної культури має чимало білих плям”. Одна з них теоретичні засади цих угруповань та їхніх окремих членів і відображення теоретичних принципів у творчій практиці. Уведення до наукового обігу багатьох архівних та інших рідкісних джерел, систематизація нових та раніше відомих даних дозволяє створити ґрунтовну фактологічну базу для дослідження заявленої проблеми.
    2. Уперше показано, що поштовхом для утворення нових мистецьких угруповань в Україні 1920-х рр. стали не тільки особливості самого мистецького процесу цього періоду як продовження українського національного відродження, а й домагання АХРР на свою гегемонію не лише на російських теренах, а й українських. Акцентовано, що новостворені АХЧУ і АРМУ вперше в історії художнього життя України стали об’єднаннями загальноукраїнського масштабу з розгалуженою мережею філій та виступили як антиподи АХРР. Організаційні засади та характер структури угруповань являли заідеологізований варіант загальних обов’язкових принципів устрою громадських та партійних організацій на теренах колишнього СРСР.
    3. Першою асоціацією, яка увібрала в себе риси мистецької формації нового ґатунку, стала АХЧУ, що задекларувала себе, розпочавши активну підготовчу роботу з організації діяльності у 1923 р., а не в 1926 р., як стверджується у ряді мистецтвознавчих праць. З огляду на матеріали проаналізованих архівних документів відкидається й невірне потрактування характеру АХЧУ як філії АХРР. Визначено, що основою творчої практики провідних представників АХЧУ стало не стирання меж між мистецтвом і життям, не домінування документалізму і героїчного реалізму”, як у членів АХРР, а пошуки нової пластичної мови, виходячи з реалістичних традицій. Ці традиції поєднувались зі здобутками імпресіонізму, принципами монументального живопису швейцарця Ф. Ходлера та австрійця Г. Клімта, вивченням ікони, символізмом Н. Чюрльоніса і В. Борисова-Мусатова, монументального живопису Відродження, українського народного мистецтва. Уперше підкреслено, що, зберігаючи художню умовність, символіст Ю. Михайлів показав і негативні сторони нової дійсності. Розкрито зв’язок з унікальною культурною ситуацією в Україні 1920-х ­ початку 1930-х рр. представників АХЧУ, який свідчить про різносторонність їхньої художньої практики, представленою не лише творами станкового характеру, а й виробничого” мистецтва. Це дає підстави відкинути прийняте потрактування учасників АХЧУ як митців виключно станкового напряму, хоча він і переважав, і говорити про ширший спектр їхньої творчості. Наголошено, що з початком 1930-х рр. з посиленням наступу влади на українську культуру, коли АХЧУ була перетворена на ВУАПМИТ, мистецтво її представників стає все більше керованим ідеологічними структурами та залежним від політики.
    4. Показано, що характер діяльності українських митців, які увійшли до об’єднання АРМУ (1925 1932), до сьогодні багато в чому залишається перекрученим. Підкреслено, що, як і АХЧУ, асоціація прагнула обмеження експансії російського мистецтва та його традицій на українських теренах. Але армівці відзначались більшим радикалізмом. Своє ключове завдання вони вбачали у творенні національного мистецтва, адекватного новому часові, новій суспільно-економічній формації, а також суголосному, синхронному та рівному за художньою якістю й виражальними засобами загальноєвропейському культурному поступу. Уперше висвітлено, що саме ця асоціація у своєму статуті обґрунтувала теоретично-концептуальні засади розвитку новітнього українського мистецтва, а основою творчої практики її представників став художній експеримент. Наголошено на професійній універсальності армівців, які не лише прагнули охопити широкий спектр видів мистецтва та його новітніх течій, а й активізували пошук нових формальних засобів у той час, коли з подачі ідеологічних структур форма відокремлювалась від змісту і проголошувалась її другорядність та пріоритет політизованого змісту. З-поміж інших об’єднань асоціація вирізнялась особливою увагою до розвитку нестанкових форм мистецтва: перевага віддавалась його функціональності, утилітарності й масовості. Ці тенденції посилювалися і трансформувалися під впливом поширення комуністичної ідеології з її установкою на колективізм та пролетарську диктатуру. Колективістський фактор, притаманний перш за все ядру АРМУ бойчукістам, як один із важливих ознак революційності асоціації, протиставлявся індивідуалістичним художнім концепціям, зокрема учасників АХЧУ. Творча практика армівців свідчить про максимальний ступінь реалізації проголошених теоретичних засад.
    5. Аналіз документальних матеріалів показав, що ОСМУ (1927 1932) було утворене внаслідок подальшої диференціації стильових напрямків в українському мистецтві 1920-х рр. Розкрито, що на відміну від методу колективної творчості, підтримуваного владними структурами, члени ОСМУ обрали пріоритет творчої індивідуальності. Ключовим принципом діяльності об’єднання стала увага до експериментальних пошуків насамперед у станкових формах мистецтва. Проаналізовані витоки творчості представників угруповання в пошуках нових, незвіданих шляхів, нової пластичної мови. Такими стали переважно модерністські тенденції європейських напрямків. Розглянуто зв’язок теорії кольоропису В. Пальмова з його мистецькою практикою та погляди А. Петрицького на роль формальних пошуків в процесі творення новітнього українського мистецтва тогочасної доби, особливості його пластичної мови. Висвітлено значення представників об’єднання у подоланні провінційності українського мистецтва та його інтеграції з процесами загальноєвропейського художнього поступу.
    6. Дослідження показало, що митці з Товариства художників ім. К. Костанді дотримувалися сталих форм реалістичного станкового живопису, тематично увиразнюючи зв’язок із революційним піднесенням. Їх участь у всеукраїнських імпрезах підкреслювала зацікавленість процесами новітньої доби, проте не мала такого потужного впливу, яке справили на зрушення мистецтва розглянуті вище об’єднання.
    7. Розкрито, що посилений ідеологічний тиск та контроль творчих процесів з боку партійного керівництва спричинили знебарвлення формального розмаїття українського мистецтва та вихолощення його національного єства. Найвиразніше ці тенденції в перебігу мистецького процесу 1930-х рр. відображає угруповання „Жовтень”. В основу його діяльності лягли директиви й постанови Комуністичної партії в галузі художньої культури. „Жовтень” декларує свою спорідненість із російським мистецтвом, насамперед із творчою практикою об’єднання „Октябрь” та всіляко відмежовується від української національної традиції як прояву „українського буржуазного націоналізму”. Останній чинник трансформується в нетерпимість до українського мистецтва й відкриту боротьбу з АХЧУ, АРМУ та ОСМУ. Ідеологічна заангажованість змісту значно звужувала формальний пошук та зумовлювала зниження професійного рівня творчості учасників Жовтня”.
    8. Визначено, що художня критика в Україні 1920-х початку 1930-х рр. щодо діяльності мистецьких об’єднань відігравала суперечливу роль. З одного боку, висвітлюючи їх діяльність, стимулювала творчі змагання митців, експериментальний пошук, розглядала актуальні проблеми мистецького процесу (змісту і форми, станковізму й монументалізму, образотворчості та безпредметництва тощо.). З іншого сприяла політизації і заідеологізованості мистецтва.
    9. Діяльність мистецьких об’єднань відіграла визначну роль у становленні українського національного мистецтва пореволюційної доби. Теоретичні розробки та творча практика об’єднань засвідчили не лише різноманітність мистецьких пошуків, а й становлення та розвиток національного мистецтва на принципово нових засадах і якісно новому естетичному рівні, в тісному й синхронному взаємозв’язку із загальноєвропейськими тенденціями та світовим художнім поступом. Однак ідеологічний тиск тоталітарного режиму увірвав розгортання цієї яскравої сторінки в історії вітчизняної культури.







    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
    1. Адольф Ґ. Книга // Авангард. 1930. № в. С. 67 75.
    2. Адольф Ґ. Сучасна українська скульптура // Авангард. Альманах. 1930. № а. С. 48 61.
    3. Альф А. Жовтень і мистецтво України (В порядку обговорення) // Нове мистецтво. 1928. № 1. С. 4 5.
    4. Альф. Виставка української графіки в Москві // Література і мистецтво. 1929. № 12. С. 2.
    5. Анатоль Петрицький. Портрети сучасників: Альбом / Авт.-упоряд. В. Рубан. К.: Мистецтво, 1991. 128 с., іл.
    6. Антонович Д. Тимко Бойчук (1896 1922). Прага: Вид-во української молоді, 1929. 15 с., іл.
    7. Асеева Н.Ю. Украинско-французские художественные связи 20 30 гг. ХХ ст.: Автореф. дис. к. иск.: 17.00.04 / Всесоюзн. научно-иссл. ин-т искусствозн. МК СССР. М., 1979. 25 с.
    8. Афанасьєв В.А. АРМУ. Рік 1929-й // Наукова конференція „Художнє життя Харкова першої третини ХХ століття”. Тези доповідей та повідомлень. Х.: ХХПІ, 1993. 45 с.
    9. Афанасьєв В.А. Про естетичні основи українського образотворчого мистецтва ХІХ початку ХХ ст. // Українське мистецтвознавство. К.: Наукова думка, 1971. Вип. 5. С. 91 106.
    10. Афанасьєв В.А. Становлення соціалістичного реалізму в українському образотворчому мистецтві. К.: Мистецтво, 1967. 240 с.
    11. Афанасьєв В.А. Товариство південно-російських художників. К.: Держ. вид. образотворчого мистецтва і музичної літератури УРСР, 1961. 188 с.
    12. Афанасьєв В.А. Український радянський живопис. К.: Вид. Академії наук Української РСР, 1962. 64 с.
    13. Афанасьєв В.А. Украинское советское изобразительное искусство 1914 1941 гг. Проблемы становления: Автореф. дис. д. иск.: 17.00.04 / Всесоюзн. научно-иссл. ин-т искусствозн. МК СССР. М., 1984. 25 с.
    14. Афанасьєв В.А. Шляхами братерства і єднання. К.: Тов. „Знання” Української РСР, 1978. 48 с.
    15. Б. Організація Харківської філії АРМУ // Нове мистецтво. 1926. № 3. С. 8.
    16. Басехес. Виставка АХРР до Х р. Червоної Армії // Нове мистецтво. 1928. № 10-11. С. 12.
    17. Белічко Ю.В. Втілення ленінського вчення про мистецтво у творчій практиці українських радянських художників // Українське мистецтвознавство. К.: Наукова думка, 1970. Вип. 4. С. 5 23.
    18. Бердяєв Н. Національність і людство // Сучасність. 1993. № 1. С. 154 157.
    19. Блакитний Є. Спотворений образ мистця (Радянське мистецтвознавство про Федора Кричевського) // Сучасність. 1984. Ч. 9. С. 39 48.
    20. Бойко В. Методологія мистецтвознавства у Плеханова // Критика. 1928. № 4. С. 35 56.
    21. Бойчук і бойчукісти, бойчукізм: Монументальне мистецтво. Живопис. Графіка. Книга. Декоративно-ужиткове мистецтво. Фотографія. Документи: Каталог виставки / Авт вст. ст. О. Ріпко. Львів: Ред.-вид. відділ обл. упр. по пресі, 1991. 88 с.
    22. Болт Дж. Національний за формою, інтернаціональний за змістом: модернізм в Україні // Український модернізм 1910 1930 / Альбом. Хмельницький: Галерея, 2006. С. 7 15.
    23. Бондар-Терещенко І. Василь Єрмілов: Куб, колесо й трикутник // Український засів. 1994. № 6. С. 6 14.
    24. Бондар-Терещенко І. Від АРМУ до ярма // Артанія. 1997. № 3. С. 26 27.
    25. Боулт Дж. Художники русского театра 1880 1930. М.: Искусство, 1990. 304 с.
    26. Бутник-Сіверський Б., Кожухов А. Український радянський плакат. К.: Державне видавництво образотворчого мистецтва і музичної літератури, 1957. 125 с., іл.
    27. Вигнанець Ів. Михайло Бойчук // Арка (Мюнхен). 1947. Жовтень. № 4. С. 19 24.
    28. Виноградова З. Українське радянське мистецтво 1918 1920 років. К.: Мистецтво, 1964. 52 с.
    29. Владич Л. Алексей Шовкуненко. Альбом. К.: Мистецтво, 1976. 160 с.
    30. Владич Л. Мудрість партійного керівництва // Образотворче мистецтво. 1977. № 4. С. 5 9.
    31. Владич Л., Касіян В. Передмова // Історія українського мистецтва у 6-ти томах. Т. 5. Радянське мистецтво 1917 1941 років. К., 1967. С. 11 32.
    32. Войнілович С. Теорія екструкції. Організація мистецького твору. Література // Нова Ґенерація. 1929. № 9. С. 22 26.
    33. Врона И. Всеукраинская художественная выставка „10 лет Октября” // Советское искусство. 1928. № 2. С. 17 30.
    34. Врона И. Революционное искусство Украины // Советское искусство, 1927. № 3. С. 22 35.
    35. Врона І. АРМУ і культура революційного мистецтва // Життя й революція. 1926. № 4. С. 89 98.
    36. Врона І. „АРМУ” та її перша виставка в Київі // Червоний шлях. 1927. № 2. С. 216 225.
    37. Врона І. Без керма і вітрил (Друга Всеукраїнська виставка образотворчого мистецтва) // Життя й революція. 1929. № 7-8. С. 170 180.
    38. Врона І. Виставка гравюри й рисунка (Київ АРМУ) // Критика. 1928. № 10. С. 94 101.
    39. Врона І. На шляхах революційного мистецтва (До підсумків І Всеукраїнської виставки АРМУ) // Вапліте. 1927. № 3. С. 166 178.
    40. Врона Ів. Сучасні течії в українському малярстві // Критика. 1928. № 1. С. 116 123.
    41. Врона Ів. Сучасні течії в українському малярстві // Критика. 1928. № 2. С. 88 99.
    42. Врона Ів. Українське малярство на реконструктивному зламі // Критика. 1931. № 1. С. 118 137.
    43. Врона Ів. У новій смузі: З другого Всеукраїнського з’їзду АРМУ // Критика. 1929. № 4. С. 71 75.
    44. Выставки советского изобразительного искусства: Справочник, т. 1 (1917 1932). М: Сов. художник, 1965. 557 с.
    45. Герман М.Ю. Модернизм. Искусство первой половины ХХ века. СПб.: Азбука-классика, 2003. 480 с.: ил.
    46. Говдя П.І. Абстракціонізм і кому він служить. К.: Тов. „Знання” Української РСР, 1963. 32 с.
    47. Говдя П.І. Мистецтво, осяяне світлом Жовтня // Образотворче мистецтво. 1977. № 5. С. 2 6.
    48. Говдя П.І. Українське радянське образотворче мистецтво. К.: Держ. видавництво образотворчого мистецтва і музичної літератури УРСР, 1958. 104 с.
    49. Годкевич М. Міжнародня виставка „Преса” в Кельні // Критика. 1928. № 6. С. 3 12.
    50. Голубенко П. Україна і Росія у світлі культурних взаємин. К.: Дніпро, 1993. 447 с.
    51. Голубець О.М. Мистецьке середовище Львова другої половини ХХ століття (соцреалізм і свобода творчості): Автореф. дис. д. мист.: 17.00.05 / К., 2003. 31 с.
    52. Голубець О.М. Між свободою і тоталітаризмом / Мистецьке середовище Львова другої половини ХХ століття. Львів, 2001. 176 с.
    53. Горбачев Д.Е. Проблема традиций и новаторства в творчестве А.Г. Петрицкого: Автореф. дис. к. иск. / АН Укр. ССР. Ин-т иск-я, фольклора и этногр. им. М.Ф. Рыльского К., 1970. 26 с.
    54. Горбачов Д. Барвистий космос українського авангарду // Феномен українського авангарду: Каталог виставки. Вінніпег, 2001. С. 95 101.
    55. Горбачов Д. Бути сучасним. Нотатки про творчість О. Хвостова (1895 1968) // Образотворче мистецтво. 1976. № 3. С. 20 21.
    56. Горбачов Д. Казимир Малевич і Україна // Український модернізм 1910 1930 / Альбом. Хмельницький: Галерея, 2006. С. 63 68.
    57. Горбачов Д. Чукурюк! // Критика. 1998. Ч. 7 8. С. 4 7.
    58. Горбенко П. Виставка та журнал // Нове мистецтво. 1926. № 25. С. 6 7.
    59. Горбенко П. Огляд Всеукраїнської художньої виставки в 10 роковини Жовтня // Червоний шлях. 1928. № 3. С. 115 127.
    60. Горбенко П. Сучасні проблеми образотворчого мистецтва // Червоний шлях. 1927. № 2. С. 203 215.
    61. Гординський С. АНУМ (Спогади про Асоціяцію незалежних українських мистців у Львові) // Сучасність. 1985. Ч. 3. С. 36 50.
    62. Гординський С. АНУМ (ІІ) // Сучасність. 1985. Ч. 4. С. 47 65.
    63. Ґадамер Г.-Ґ. Актуальність прекрасного // Ґадамер Г.-Ґ. Герменевтика і поетика / Вибрані твори / Пер. з нім. К.: Юніверс, 2001. С. 51 99.
    64. Ґадамер Г.-Ґ. Естетика і герменевтика // Ґадамер Г.-Ґ. Герменевтика і поетика / Вибрані твори / Пер. з нім. К.: Юніверс, 2001. С. 7 15.
    65. Ґадамер Г.-Ґ. Мистецтво і наслідування // Ґадамер Г.-Ґ. Герменевтика і поетика / Вибрані твори / Пер. з нім. К.: Юніверс, 2001. С. 16 27.
    66. Ґадамер Г.-Ґ. Про істинність слова // Ґадамер Г.-Ґ. Герменевтика і поетика / Вибрані твори / Пер. з нім. К.: Юніверс, 2001. С. 28 50.
    67. Давидова Є. Володимир Християнович Заузе. К.: Мистецтво, 1966. 79 с.
    68. Деклярація мистецького об’єднання „Жовтень” // Критика. 1930. № 6. С. 123 130.
    69. Довженко О. До проблеми образотворчого мистецтва // Вапліте. Зошит перший. 1926. С. 25 36.
    70. Довженко О. Про красу. К.: Мистецтво, 1968. 532 с.
    71. До статуту об’єднання сучасних мистців України // Нове мистецтво. 1928. № 14-15. С. 8 9.
    72. Драк А. Українське театрально-декораційне мистецтво. Короткий нарис. К.: Державне вид-во образотворчого мистецтва і музичної літератури УРСР, 1961. 120 с.
    73. Елланський В. До проблєму Пролєтарського Мистецтва (Теоретичний шкіц) // Мистецтво. 1919. № 5 6. С. 22 26.
    74. Епік Г. На поточні теми. Стаття перша // Пролітфронт. 1930. Квітень (1). С. 11 18.
    75. Єфремов С.О. Історія українського письменства. К.: Femina, 1995. 688 с.
    76. Жукова В. Фашизм і футуризм // Пролітфронт. Харків. 1930. № 3. С. 205 228.
    77. Журлива О. Металом горно. Х.: ДВУ, 1926. 128 с.
    78. Затенацький Я. Український радянський живопис. К.: Вид-во АН УРСР, 1958. 118 с.
    79. Зельська-Даревич Д. Українська культура і мистецтво крізь віки // Український модернізм 1910 1930 / Альбом. Хмельницький: Галерея, 2006. С. 16 30.
    80. Зубар М. Виставка української книжкової графіки // Література й мистецтво (Додаток до газети „Вісти ВУЦВКу”). 1929. 18 серпня.
    81. Іващенко Ф. Що таке „бойчукізм”? // Критика. 1930. № 12. С. 97 101.
    82. Ільницький О. Український футуризм (1914 1930) / Переклала з англ. Р. Тхорук. Львів: Літопис, 2003. 456 с.
    83. Історія українського мистецтва в 6-ти томах. К.: Голов. ред. УРЕ, 1967. Т. 5 (Радянське мистецтво 1917 1941 років). 480 с.
    84. Йогансен М.Г. Поезії / Упор., вступ ст. і прим. С.А. Крижанівського. К.: Радянський письменник, 1989. 196 с.
    85. Каганов І. Культура української книги (Замість огляду) // Критика. 1928. № 2. С. 100 115.
    86. Касіян В.І. Українська радянська графіка. К.: Товариство для поширення політичних і наукових знань Української РСР, 1959. 47 с.
    87. Касіян В.І., Турченко Ю.Я. Українська радянська графіка. К.: Вид. Академії наук Української РСР, 1957. 310 с.
    88. Каталог виставки „Гравюра й рисунок”, організованої АРМУ з участю майстрів АСРР Ервань, БСРР Вітебськ Мінськ, ГСРР Тіфліс, РСФРР Москва Ленінград, УСРР Харків Київ. К.: Видання ЦБ АРМУ, 1928. 64 с.
    89. Каталог Всеукраїнської ювілейної виставки. Малярство, графіка, скульптура, архітектура, фото-кіно, кераміка, текстиль. Харків Київ Одеса: Вид. Наркомосу УСРР, 1927. 53 с.
    90. Каталог першої всеукраїнської виставки художників Червоної України: Живопис, графіка, скульптура, архітектура, фотографія, виробниче мистецтво. К., 1927. 86 с.
    91. Кашуба О.Д. Кубофутуризм в Україні. О. Богомазов: теорія та практика (Створення нових стильових форм живопису): Автореф. дис. к. мист.: 17.00.05 / НАНУ Інст. мист., фольклор. та етнології ім. М.Т. Рильського. К., 1999. 20 с.
    92. Коваленко Г. Олександр Екстер та її студія (Київ, 1918) // Український модернізм 1910 1930 / Альбом. Хмельницький: Галерея, 2006. С. 58 62.
    93. Ковальська Л. Михайло Бойчук учитель і митець // Український модернізм 1910 1930 / Альбом. Хмельницький: Галерея, 2006. С. 46 57.
    94. Ковальська Л. Художник Віктор Пальмов і український авангард // Феномен українського авангарду: Каталог виставки. Вінніпег. 2001. С. 103 107.
    95. Комашко А. За пролетарську гегемонію в образотворчому мистецтві // Мистецька трибуна. 1930. № 2. С. 9 10.
    96. Коряк В. Нове мистецтво (Твердження) // Коряк В. Організація жовтневої літератури. Газетні та журнальні статті 1919 1924 рр. Х.: ДВУ, 1925. С. 13 17.
    97. Коряк В. Форма й зміст // Коряк В. Організація жовтневої літератури. Газетні та журнальні статті 1919 1924 рр. Х.: ДВУ, 1925. С. 81 103.
    98. Коряк В. Хвильовистий соціологічний еквівалент // Коряк В. В боях. Статті і виступи 1925 1930. Х.: ДВУ, 1933. С. 174 200.
    99. Косіор С. Партія та національно-культурне будівництво на Україні // Критика. 1930. № 6 (29). Червень. С. 3 24.
    100. Костецький І. Тло поетичної місії Езри Павнда // Костецький І. Тобі належить цілий світ. Вибрані твори. К.: Критика, 2005. С. 381 389.
    101. Кулаев К.В. Советская эстетическая мысль 20-х годов. М.: Знание, 1990. 64 с.
    102. Куліш В. Слово про будинок „Слово”. Торонто: Гомін України. 1966. 68 с.
    103. Курбас Л. Філософія театру / Упоряд. М. Лабінський. К.: Видавництво Соломії Павличко „Основи”, 2001. 917 с.
    104. Курильцева В., Яворская Н. Искусство Советской Украины. М.: Государственное издательство „Искусство”, 1957. 300 с.
    105. Лагутенко О. Василь Єрмилов і конструктивізм // Український модернізм 1910 1930 / Альбом. Хмельницький: Галерея, 2006. С. 39 45.
    106. Лагутенко О. Нарбутівці // Родовід. К., 1994. № 7. С. 10 21.
    107. Лебедєв Г.О. З історії української архітектури 20 30-х років ХХ ст. // Українське мистецтвознавство. К.: Наукова думка, 1971. Вип. 5. С. 53 67.
    108. Лебедєв Г.О. Пошуки нових форм в українській архітектурі 20-х початку 30-х років ХХ ст. // Українське мистецтвознавство. К.: Наукова думка, 1974. Вип. 6. С. 60 73.
    109. Лейтес А., Яшек М. Десять років української літератури (1917 1927). Х.: ДВУ, 1930. 755 с.
    110. Лешко Я. Олександер Архипенко. Візія і тяглість // Олександер Архипенко. Візія і тяглість. Нью-Йорк: Український Музей, 2005. С. 23 139.
    111. Лобанов-Ростовський Н.Д. Перехрестя: український модернізм, 1910 1930 // Український модернізм 1910 1930 / Альбом. Хмельницький: Галерея, 2006. С. 5 6.
    112. Лотман Ю.М. Анализ поэтического текста. Структура стиха. Л., 1972. 272 с.
    113. Лупій Т.Г. Інтеграція західноєвропейських художніх течій в образотворчому мистецтві Львова першої третини ХХ ст.: Автореф. дис. к. мист.: 17.00.05. Львів, 2003. 18 с.
    114. Луцький Ю. Ваплітянський збірник. [Б.м.] Видання Канадського інституту Українських студій, Вид-во Мозаїка, 1977. 260 с.
    115. Майфет Гр. Творчість Ю.С. Михайлова спроба нарису // Юхим Михайлів. Його життя і творчість. 1885 1935. Нью-Йорк, Лондон, Париж, Торонто: [Б.в.], 1988. С. 31 46.
    116. Малевич К. Архітектура, станкове малярство та скульптура // Аванґард. 1930. № в (квітень). С. 91 93.
    117. Малевич К. Естетика // Нова Ґенерація. 1929. № 12. С. 56 68.
    118. Малевич К. Конструктивне малярство російських малярів і конструктивізм // Нова Ґенерація. 1929. № 5. С. 47 54.
    119. Малевич К. Кубо-футуризм // Нова Ґенерація. 1929. № 10. С. 58 67.
    120. Малевич К. Леже, Ґрі, Гербін, Метцінґер // Нова Ґенерація. 1929. № 5. С. 57 67.
    121. Малевич К. Просторовий кубізм // Нова Ґенерація. 1929. № 4. С. 63 67.
    122. Малевич К. Російські конструктивісти і конструктивізм // Нова Ґенерація. 1929. № 9. С. 53 61.
    123. Малевич К. Футуризм динамічний і кінетичний // Нова Ґенерація. 1929. № 11. С. 71 80.
    124. Марголін С. Анатоль Петрицький // Червоний шлях. 1928. № 9 10. С. 221 225.
    125. Маркаде В. Василь Єрмилов і деякі аспекти українського мистецтва початку двадцятого сторіччя // Сучасність. 1984. Ч. 6. С. 38 48.
    126. Маркаде В. Селянська тематика в творчості Казіміра Севериновича Малевича (1878 1953) // Сучасність. 1979. Ч. 2. С. 65 76.
    127. Маркаде В. Український внесок до аванґардного мистецтва початку ХХ століття // Сучасність. 1980. Ч. 7 8. С. 202 221.
    128. Маркаде Ж.-К. К. С. Малевич: від чорного чотрикутника (1913) до білого на білому (1917), від екліпси об’єктів до визволення простору // Сучасність. 1984. Ч. 10. С. 38 48.
    129. Маца І. Про творчу методу пролетарського образотворчого мистецтва // Критика. 1931. № 6. С. 60 75.
    130. Мельникова У.П. Асоціація художників Червоної України мовою архівних матеріалів // Вісник Львівської національної академії мистецтв. 2005. Вип. 15. С. 210 224.
    131. Мельникова У.П. Художньо-естетична концепція АРМУ // Народознавчі зошити. 2004. № 3 4. С. 539 544.
    132. Мельникова У.П. Концепція національного мистецтва у художній практиці 1920-х років крізь призму вітчизняного мистецтвознавства // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. 2004. № 8. С. 66 77.
    133. Мельникова У.П. У пошуках українського аванґарду // Збірник Харківського історико-філологічного товариства. 2005. № 11. С. 357 364.
    134. Мистецтво України: Біографічний довідник / Упоряд.: А.В. Кудрицький, М.Г. Лабінський; За ред. А.В. Кудрицького. К.: Українська енциклопедія, 1997. 700 с.
    135. Михайліва Г. Наш шлях з Юхимом Михайловим // Юхим Михайлів. Його життя і творчість. 1885 1935. Нью-Йорк, Лондон, Париж, Торонто: Вид. фонд владики Мстислава, 1988. С. 77 105.
    136. Мудрак М. Розрив чи тяглість? Авангард України в пошуках системи // Феномен українського авангарду: Каталог виставки. Вінніпег, 2001. С. 85 90.
    137. Мудрак М. Український авангард // Український модернізм 1910 1930 / Альбом. Хмельницький: Галерея, 2006. С. 31 38.
    138. Мусієнко П. Індустріяльне мистецтво кераміки // Авангард. 1930. № в (квітень). С. 82 86.
    139. Німенко А.В. Кавалерідзе скульптор. К.: Мистецтво, 1967. 100 с.
    140. Нога О., Яців Р. Мистецькі товариства, об’єднання, угруповання, спілки Львова 1860 1998. Львів: Українські технології, 1998. 128 с.
    141. Олександр Хвостенко-Хвостов (Сценограф, живописець, графік) Альбом / Авт. статті та упоряд. Д. Горбачов. К.: Мистецтво, 1987. 128 с., іл.
    142. Ортега-і-Гасет Х. Безхребетна Іспанія // Ортега-і-Гасет Х. Вибрані твори / Перекл. З іспанської В. Бургґардта, В. Сахна, О. Товстенко. К.: Основи, 1994. С. 140 195.
    143. Ортега-і-Гасет Х. Дегуманізація мистецтва // Ортега-і-Гасет Х. Вибрані твори / Перекл. З іспанської В. Бургґардта, В. Сахна, О. Товстенко. К.: Основи, 1994. С. 238 272.
    144. Павличко С.Д. Дискурс модернізму в українській літературі: Монографія. К.: Либідь, 1997. 360 с.
    145. Павлов В.П. Українське радянське мистецтво 1920 1930-х років. К.: Мистецтво, 1983. 191 с.
    146. Пальмов В.Н. Короткий автожиттєпис художника Віктора Нiкандровича Пальмова // Нова Ґенерація. 1929. № 9. С. 61.
    147. Пальмов В.Н. Проблема вивчення кольору в наших художніх вузах // Нова Ґенерація. 1929. № 12. С. 55 56.
    148. Пальмов В.Н. Проблема кольору в станковій картині // Нова Ґенерація. 1929. № 7. С. 42 48.
    149. Пальмов В.Н. Про мої роботи // Нова Ґенерація. 1929. № 8. С. 27 29.
    150. П.Г. Виставка АХРР’а (Огляд) // Нове мистецтво. 1926. № 2. С. 8.
    151. Певний Б. До леґенди про фрески на Хаджибейському лимані // Сучасність. 1979. Ч. 5. С. 80 94.
    152. Петренко П. Література й економіка // Марксівська метода в літературознавстві. Х.: Книгоспілка, 1928. С. 33 53.
    153. Петрицький А. Сучасне мистецтво і малярство // Вир революції. Катеринослав, 1921. С. 81 83.
    154. Петрицький А. Фактичні поправки до статті Врони // Нова Ґенерація. 1929. № 6. С. 54 56.
    155. Петров В., Чижевський Д., Глобенко М. Українська література; Мірчук І. Історія української культури. Мюнхен: Український Вільний Університет. Львів: Фенікс, 1994. 384 с.
    156. Полторацький Ол. Панфутуризм. Загальні уваги. Мистецтво як процес // Нова Ґенерація. 1929. № 1. С. 40 50.
    157. Полторацький Ол. Справа про труп // Нова Ґенерація. 1929. № 9. С. 27 33.
    158. Попова Л. Маловідомі сторінки історії української радянської книжкової графіки // Українське мистецтвознавство. К.: Наукова думка, 1967. Вип. 1. С. 53 71.
    159. Попова Л., Павлов В. Українське радянське мистецтво 20 30-х років. К.: Мистецтво, 1966. 76 с.
    160. Про введення в дію Кодексу законів про народну освіту. Постанова ВУЦВК від 22 листопада 1922 р. // Культурне будівництво в Українській РСР. Важливіші рішення Комуністичної партії і Радянського уряду. 1917 1959 рр. Збірник документів. К.: Державне видавництво політичної літератури УРСР, 1959. Т. 1: (1917 Червень 1941 рр.). С.155 185.
    161. П’ядик Ю.В. Юхим Михайлів: Життя і творчість. К.: Мистецтво, 2003. 224 с.
    162. Ривера Д. АХРР и стиль пролетарского революционного искусства // Революция и культура. 1928. Ч. 6. С. 43 44.
    163. Ріпко О. Бойчук і бойчукісти, бойчукізм. Монументальне мистецтво, живопис, графіка, книга, декоративно-ужиткове мистецтво, скульптура, фотографії, документи: каталог виставки. Львів: Ред.-вид. відділ обл. управління по пресі, 1991. 88 с.
    164. Ріпко О. Бойчук і бойчукісти, бойчукізм // Сучасність. 1991. Ч. 7 8. С. 76 117.
    165. Розстріляне відродження: антологія 1917 1933: Поезія проза драма есей / упорядкув., передм., післямова Ю. Лавріненка; Післямова Є. Сверстюка. К.: Смолоскип, 2002. 984 с.
    166. Романенко Г.О. Інтелігенція України у 20-30 рр. // Збірка аспірантських праць. Х.: ХДАК, 1997. С. 56 63.
    167. Романенко Г.О. Організація та діяльність Всеукраїнського Пролеткульту // Культура України. Х.: ХДАК, 2000. Вип. 7. С. 34 39.
    168. Романенко Г.О. Офіційні творчі спілки в Україні в 1930-х рр. // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв: Зб.наук. пр. / За ред. Даниленка В.Я. Харків: ХДАДМ, 2007. № 1. С. 65 73.
    169. Рубан В.В. Анатоль Петрицький: Портрети сучасників: Альбом / [Авт.-упоряд. В.В. Рубан]. К.: Мистецтво, 1991. 127 с., іл.
    170. Рубан В.В. Український портретний живопис другої половини ХІХ початку ХХ століття. К.: Наукова думка, 1986. 224 с.
    171. Руді Г. Про річеве оформлення сцени (В порядку обговорення) // Нове мистецтво. 1928. № 3. С. 6 7.
    172. Рябічева С. Спецфонд // Феномен українського авангарду: Каталог виставки. Вінніпег. 2001. С. 91 94.
    173. Савицкая Л.Л. На пути обновления. Искусство Украины в 1890 1910-е годы. Х.: НТУ „ХПИ”, 2003. 468 с.
    174. Седляр В. АХРР та АРМУ. К.: Вид. ЦБ АРМУ, 1926. 26 с.
    175. Седляр В. Василь Касян // Критика. 1928. № 3. С. 102 105.
    176. Седляр В. Образотворче мистецтво на Україні // Нове мистецтво. 1926. № 5. С. 2 3.
    177. Седляр В. Софія Олександровна Налепинська-Бойчук. Інформаційні нотатки // Критика. 1928. № 6. С. 111 113.
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины