ТВОРЧІСТЬ ЛЕОПОЛЬДА ЛЕВИЦЬКОГО У КОНТЕКСТІ ЗОВНІШНЬОКУЛЬТУРНИХ ДІАЛОГІВ УКРАЇНСЬКОГО МИСТЕЦТВА 30 – 70-Х РОКІВ ХХ СТОЛІТТЯ : ТВОРЧЕСТВО Леопольда Левицкого В КОНТЕКСТЕ ЗОВНИШНЬОКУЛЬТУРНИХ диалогов УКРАИНСКОГО ИСКУССТВА 30 - 70-Х ГОДОВ ХХ ВЕКА

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Получил заказанную диссертацию очень быстро, качество на высоте. Рекомендую пользоваться их услугами. Отправлял деньги предоплатой.
Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!



  • Название:
  • ТВОРЧІСТЬ ЛЕОПОЛЬДА ЛЕВИЦЬКОГО У КОНТЕКСТІ ЗОВНІШНЬОКУЛЬТУРНИХ ДІАЛОГІВ УКРАЇНСЬКОГО МИСТЕЦТВА 30 – 70-Х РОКІВ ХХ СТОЛІТТЯ
  • Альтернативное название:
  • ТВОРЧЕСТВО Леопольда Левицкого В КОНТЕКСТЕ ЗОВНИШНЬОКУЛЬТУРНИХ диалогов УКРАИНСКОГО ИСКУССТВА 30 - 70-Х ГОДОВ ХХ ВЕКА
  • Кол-во страниц:
  • 299
  • ВУЗ:
  • ЛЬВІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ МИСТЕЦТВ
  • Год защиты:
  • 2009
  • Краткое описание:
  • МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
    ЛЬВІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ МИСТЕЦТВ


    На правах рукопису


    БЕСАГА МАР’ЯН ЯРОСЛАВОВИЧ


    УДК 7.01.036 (477.83-25)

    ТВОРЧІСТЬ ЛЕОПОЛЬДА ЛЕВИЦЬКОГО У КОНТЕКСТІ ЗОВНІШНЬОКУЛЬТУРНИХ ДІАЛОГІВ УКРАЇНСЬКОГО МИСТЕЦТВА 30 70-Х РОКІВ ХХ СТОЛІТТЯ

    спеціальність 17.00.05 образотворче мистецтво

    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    кандидата мистецтвознавства


    Науковий керівник
    Яців Роман Миронович,
    кандидат мистецтвознавства,
    доцент


    Львів 2009








    ЗМІСТ

    ВСТУП................................................................................................................. 4

    РОЗДІЛ 1. АНАЛІЗ ЛІТЕРАТУРИ, ДЖЕРЕЛА, МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ14
    1.1. Аналіз літератури та джерела14
    1.2. Методика дослідження..20
    Висновки до розділу 1..22

    РОЗДІЛ 2. СУСПІЛЬНО-КУЛЬТУРНІ ПРОЦЕСИ В ГАЛИЧИНІ ПЕРШОЇ ТРЕТИНИ ХХ СТ. ТА ОСНОВНІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ ТВОРЧОЇ ОСОБИСТОСТІ ЛЕОПОЛЬДА ЛЕВИЦЬКОГО......... .....................................26
    2.1. Український національний рух на тлі суспільно-політичних подій часу.26
    2.2. Динаміка культурно-мистецьких діалогів у Галичині в першій третині ХХ ст..37
    2.3. Мистецька освіта Л. Левицького..47
    2.4. Творчість і світоглядні переконання Л. Левицького періоду 30-х рр.
    ХХ ст..71
    Висновки до розділу 2..81

    РОЗДІЛ 3. РОЛЬ МИСТЕЦЬКОГО СЕРЕДОВИЩА ЛЬВОВА У РОЗВИТКУ ТВОРЧИХ ЗАСАД ЛЕОПОЛЬДА ЛЕВИЦЬКОГО У 40 70-х рр. ХХ ст....83
    Висновки до розділу 3....104




    РОЗДІЛ 4. СТРУКТУРНО-ОБРАЗНІ ТА ХУДОЖНЬО-СТИЛЬОВІ ОСОБЛИВОСТІ ТВОРІВ ЛЕОПОЛЬДА ЛЕВИЦЬКОГО 40 70-х рр. ХХ ст...................................................................................................................106
    4.1. Творчість Л. Левицького у воєнний період...106
    4.2. Творчість Л. Левицького радянського періоду..120
    4.2.1. Оригінальна та естампна графіка 121
    4.2.2. Акварелі, гуаші .132
    4.2.3. Олійний живопис ..139
    4.2.4. Ілюстративна графіка ...146
    4.3. Діалогічна природа творчості Л. Левицького: загальноукраїнський та міжкультурний європейський контекст ..151
    Висновки до розділу 4.155

    ВИСНОВКИ ........................................................................................................158

    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...............................165


    ДОДАТКИ
    ДОДАТОК А. Твори Л. Левицького .................................................................187
    ДОДАТОК Б.1 Перелік виставок, де експонувались твори Л. Левицького. 281 Б.2 Копії приватних документів Л. Левицького......................286










    ВСТУП

    Актуальність теми. Складний і суперечливий, повний парадоксів, породжених дотичним суспільно-політичним середовищем, життєвий шлях і багатогранну творчу діяльність Леопольда Івановича Левицького (1906 1973) досі висвітлювали вибірково через брак достатнього обсягу фактологічного матеріалу. Видатний графік, обдарований живописець, автор несподіваних за своєю формально-образною структурою скульптурних творів, один із чільників художнього життя Кракова 30-х та Львова 50 60-х рр., наставник цілого ряду художників генерації 50 70-х рр. ХХ ст. Л. Левицький продовжує інтригувати вчених як неординарністю своєї творчої й громадянської постави, так і концептуальними особливостями свого мистецтва.
    Очевидною є потреба в об’єктивному, позаідеологічному дослідженні творчості Леопольда Левицького, оскільки більшість наукових інтерпретацій його спадщини, виконаних в умовах ідеологічного диктату, слід віднести до таких, що не можуть претендувати на всебічність у висвітленні поставлених у роботі завдань. Цей факт мотивує актуальність дисертаційного дослідження, в межах якого комплексно проаналізовано життєвий і творчий шлях Леопольда Левицького в контексті зовнішньокультурних діалогів українського мистецтва 30 70-х рр. ХХ ст.
    Надбанням історії, а отже, й об’єктом новітніх наукових досліджень стало минуле ХХ ст., сповнене суспільно-політичних катаклізмів, великих відкриттів у царині науки, культури і мистецтва, значних перемін у духовності й свідомості європейців. В українській історії його завершення ознаменувала подія надзвичайної ваги створення здавна омріяної незалежної Української держави. Саме ця подія насамперед визначає специфіку всіх теперішніх дій, помислів, вчинків і життєвих позицій. Украй важливі завдання постають сьогодні практично в усіх ділянках наукових знань, в тому числі культурологічних і мистецтвознавчих.
    З певної часової відстані і набутого досвіду, на тлі актуальних проблем соціально-економічного розвитку держави і формування власної державної політики можемо зазначити особливу вагу завдань, пов’язаних із відродженням, ретельним і всебічним вивченням безцінних багатовікових надбань української культури і мистецтва. Цілком очевидним і беззаперечним в умовах сьогодення стає той факт, що від виконання згаданих завдань значною мірою залежать стосунки із сусідами, реальна перспектива входження України до цивілізованого, культурно-мистецького простору сучасної Європи.
    З кінця 80-х рр. минулого століття перед українськими мистецтвознавцями і художниками швидкими темпами почав відкриватися суперечливий та багатогранний світ сучасного образотворчого мистецтва. Цей факт спричинив чимало непорозумінь у зв’язку з очевидним браком інформації, знань про актуальні мистецькі події. Як виявилося, надто тривалий час світ модерного мистецтва формувався і розвивався за власними закономірностями та певними ідейно-естетичними концепціями, які безнастанно змінювали одна одну і цілком або у переважній більшості залишалися нам невідомими. Саме тому стан певної розгубленості і дезорієнтації, розмитості критерію цінностей на перших порах був цілком природним і закономірним.
    Адаптація мистецьких течій, які побутували у світі впродовж ХХ ст., як і найновіших тенденцій, у мистецькому просторі України є сьогодні дуже важливою проблемою і водночас важкою справою. Слід визнати, що здійснити це не так просто, а то й практично неможливо без ґрунтовного перегляду й переосмислення низки подій та явищ минулого, тобто творення міцного історичного підґрунтя. Процес реконструкції бездумно втраченого чи навмисно зруйнованого культурного надбання вимагає подальшого розгортання, а відтак виведення наукових висновків.
    Щодо актуальності вивчення й адаптації новітніх мистецьких течій в новій історико-культурній ситуації важливо передусім усвідомити потребу в невідкладному перегляді досвіду і надбань українського мистецтва ХХ ст. Адже саме в цей період українське мистецтво, як ніяке інше на європейських просторах, деякі заідеологізовані доктриною соцреалізму автори намагалися насильно вкладати в діаметрально протилежні, суперечливі вектори розвитку. Воно зазнало значних втрат і деформацій, а українські художники на тривалий час потрапили у примусову ізоляцію від переважної більшості своїх зарубіжних колег. Великі культурні і духовні надбання, пошуки та експерименти українського модернізму 19051925 рр. були незаслужено засуджені й забуті на довгі роки. Вони знаходилися під ретельним наглядом ідеологічних структур і строгою забороною цензури. Зважаючи на тиск тоталітарної системи, певна частина художників змушена була перебувати в духовній еміграції, інші, на знак протесту, подалися за кордон.
    Дослідження творчості таких українських митців, як Р. Сельський, О. Шатківський, Р. Турин, Я. Музика, які у своїх творчих пошуках сягали авангардних течій початку ХХ ст., а згодом, не покинувши рідної землі, намагалися зберігати власні переконання, продовжували працювати і спілкуватися з творчою молоддю у складних умовах тривалого панування тоталітарного режиму, є вкрай важливим. Їхня життєва мудрість і принципова виваженість позиції, які важко переоцінити, сьогодні реально сприяють розумінню подій і явищ минулого, відновленню втрачених смислово-часових зв’язків.
    До таких художників належить і видатний львівський графік, живописець та організатор мистецького життя Леопольд Іванович Левицький. Послідовниками митця, не будучи навіть безпосередньо його учнями, стала ціла низка відомих в Україні та за її межами майстрів.
    Особливий інтерес становить той факт, що життєвий шлях і творчість Леопольда Левицького поєднують дві протилежні складові. З одного боку, у Леопольда Левицького глибоке та органічне вкорінення у сучасне європейське мистецтво, вірність його формам і передовим ідеям, з іншого, тривале перебування в обставинах панування єдиного офіційно визнаного в радянській системі творчого методу” соціалістичного реалізму”. Адже силове впровадження останнього спричинило швидке руйнування розпочатих авангардом природних перемін, створення нових стереотипів, понять і системи непорушних догм, далеких від історичної правди, історичних коренів українського мистецтва та ментальності його творців.
    Отже, актуальність дисертаційного дослідження визначає комплексний аналіз життєвого і творчого шляху Леопольда Левицького в складних обставинах суспільно-політичних перемін, що відбувалися на теренах Західної України упродовж 30 70-х рр. ХХ ст.
    Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри історії і теорії мистецтва Львівської національної академії мистецтв, який передбачає комплексне мистецтвознавче дослідження, присвячене ключовим проблемам історії української художньої культури в контексті світової, з конкретизацією внеску видатних особистостей національного мистецтва в сукупний естетичний досвід (2003 2007 рр. під керівництвом доктора мистецтвознавства О. М. Голубця, 2007 2008 рр. під керівництвом кандидата мистецтвознавства Р. М. Яціва). Леопольд Левицький належить до числа митців, які визначали шляхи розвитку художньої форми в широкому порівнянні із загальними культурно-мистецькими процесами європейського модернізму. У результаті проведеного дослідження науково аргументовано діалогічний характер українського образотворчого мистецтва на різних етапах історичного розвитку. У цьому сенсі творчий досвід Л. Левицького слугує одним із прикладів спільних художньо-естетичних чинників у виробленні нових формальних ідей мистецтва як в Україні, так і поза її межами.
    Мета роботи полягає у визначенні основних етапів та особливостей формування особистості художника, виявленні художньо-стильових особливостей творчої спадщини Леопольда Левицького (графіки і станкового живопису) у контексті зовнішньокультурних діалогів українського мистецтва на тлі культурно-мистецького життя Західної України 30 70-х рр. ХХ ст.
    Для досягнення мети поставлені наступні завдання:
    - зібрати та систематизувати фактологічний матеріал, який висвітлює маловідомі досі сторінки життя і творчості Леопольда Левицького;
    - виявити витоки і складові процесу формування творчої особистості Леопольда Левицького на тлі тенденцій культурно-мистецьких діалогів та суспільно-політичних перемін у Галичині першої третини ХХ ст.;
    - проаналізувати період навчання та відстежити динаміку формування особистості Леопольда Левицького, світоглядних переконань і особливостей художнього мислення митця періоду 30-х рр. ХХ ст.;
    - визначити розвиток творчих засад Леопольда Левицького у контексті мистецького середовища Львова 40 70-х рр. ХХ ст.
    - виявити й проаналізувати основні структурно-образні, художньо-стильові особливості та діалогічну природу творчості Леопольда Левицького у контексті культурно-мистецького життя України та Центрально-Східної Європи загалом, а також у контексті історії українського та загальноєвропейського образотворчого мистецтва 30 70-х рр. ХХ ст.
    Об’єктом дослідження визначено весь творчий доробок Леопольда Левицького, який складають насамперед графіка і станковий живопис.
    Предмет дослідження становлять особливості формування творчої особистості Леопольда Левицького, еволюція творчого розвитку та художньо-стильових особливостей творів митця на тлі культурно-мистецького життя Західної України 30 70-х рр. ХХ ст. у контексті зовнішньокультурних діалогів українського образотворчого мистецтва.
    Джерельну базу дослідження складають твори Леопольда Левицького, що зберігаються у музейних фондах Тернополя, Львова та Кракова і у приватних збірках, а також репродукції та фотографії втрачених творів, архівні матеріали, що стосуються біографічних даних, освіти та життєвого шляху митця, з приватних збірок Польщі та України, архівів Львова і Кракова, спогади сучасників митця.
    Хронологічні рамки дослідження охоплюють 30 70-ті рр. ХХ ст. період активної творчої діяльності Леопольда Левицького. Для повнішого виявлення творчо-біографічних чинників деяких подій в окремих випадках залучаються факти попередніх періодів.
    Територіальні межі дослідження зумовлені біографією художника і місцезнаходженням основної частини творчого спадку Леопольда Левицького. Вони охоплюють частину території Західної України (Львівська, Тернопільська області), Республіки Польща (Краків та його околиці). Як місце одноразового перебування художника в роботі згадуються Париж, що мав вплив на формування світогляду митця, а також Середня Азія, в якій Л.Левицький тимчасово перебував у період евакуації під час Другої світової війни.
    Методологічна основа дослідження творчості Леопольда Левицького полягає у залученні до аналізу не лише мистецьких, а й історико-культурних явищ. Комплексний, культурологічний підхід передбачає поєднання методики системності та історизму для опрацювання матеріалу, його порівняння та синтезу. Використано історико-культурний, науково-реконструктивний та формально-аналітичний методи з елементами системного історичного, порівняльного, діахронного, описового та мистецтвознавчого аналізу.
    Наукова новизна дослідження полягає у комплексному висвітленні творчості Леопольда Левицького, його політичних і громадських зацікавлень. У дисертаційній роботі вперше визначено актуальність творчості Леопольда Левицького у контексті складних історико-культурних процесів, що відбувалися в Західній Україні 30 70-х рр. ХХ ст. Для відтворення життєвого і творчого шляху художника використано, крім опрацьованих раніше, невідомі досі джерела і факти. До останніх, зокрема, належать матеріали музейних фондів, архівні акти та протоколи Краківської академії красних мистецтв, де навчався митець, „Краківської групи” та відомого у Польщі театру „Крікот”, Краківського інституту історії мистецтв, Національного музею у Львові ім. Андрея Шептицького, Тернопільського краєзнавчого музею, Львівської спілки художників та приватних архівів, збірок, зокрема, Богдана Кендзьорка, Юзефа Хробака, Олега Введенського, Івана Остафійчука.
    Значний фактичний матеріал систематизовано та опрацьовано в дисертаційному дослідженні в такому обсязі вперше. Наукову новизну дослідження доповнює аналіз вперше введених у науковий обіг графічних робіт і станкового живопису 30 70-х рр. ХХ ст.
    Практичне значення дослідження. Основні результати та висновки дисертаційного дослідження можуть бути корисними для підготовки нових і вдосконалення вже існуючих видань з історії українського мистецтва 30 70-х рр. ХХ ст., зокрема тієї частини, яка присвячена графіці. Матеріали дослідження, фактологічні дані, значна частина ілюстративної добірки можуть знайти широке застосування у навчальних посібниках, методичних розробках, спеціальних курсах з історії мистецтва, у формуванні фондових музейних колекцій та практичній музейній діяльності.
    Особистий внесок здобувача полягає у вперше проведеному комплексному дослідженні творчості Л. Левицького на тлі культурно-мистецького життя Західної України у контексті зовнішньокультурних діалогів українського образотворчого мистецтва 30 70-х рр. ХХ ст. Для цього залучено численний джерельно-фактологічний матеріал, проведено значну науково-пошукову роботу, здійснено систематизацію, каталогізацію та, в окремих випадках, наукову атрибуцію творів художника. Це дало змогу на якісно новому теоретико-методологічному рівні проінтерпретувати багату творчу спадщину Л. Левицького, виявити ту сумарність соціокультурних, творчо-психологічних, духовних та естетичних чинників, які визначили самодостатність авторської концепції мистецтва, його смислове наповнення. У науковий обіг вперше введено значну кількість творів художника, розширені біографічні відомості про різні етапи його життя. Основні наукові положення, які виносяться на захист, отримані автором самостійно.
    Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційного дослідження апробовано у виступах на конференціях: „Теорія і практика матеріально-художньої культури” (Харків, 2005); „Молода мистецька наука України” (Харків, 2005), на ХVII науковій сесії Наукового товариства імені Шевченка (Львів, 2006), Міжнародній науково-практичній конференції „Ерделівські читання” (Ужгород, 2006), науковій конференції професорсько-викладацького складу ЛНАМ „Модерне і постмодерне мистецтво в Україні” (Львів, 2006).
    Публікації. Наукові підходи автора та основні положення дисертаційного дослідження висвітлено у десятьох публікаціях: Бесага М. Я. Творчість Леопольда Левицького періоду 30-х рр. ХХ ст./ М. Я. Бесага // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв: зб. наук. пр. / [за ред. В. Я. Даниленка]. Харків : ХДАДМ, 2006. ­№ 1. С.22 29; Бесага М. Я. Повоєнна графіка Леопольда Левицького / М. Я. Бесага // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв: зб. наук. пр. / [за ред. В. Я. Даниленка]. Харків : ХДАДМ, 2006. № 2. С.111 116.; Бесага М. Я. Леопольд Левицький, портрет кохання / М. Я. Бесага // Матеріали сесії студентського наукового кола мистецтвознавців Університету в Лодзі. Лодзь, 2007. С.149 157; Бесага М. Я. Ілюстрації Леопольда Левицького / М. Я. Бесага // Вісник Львівської національної академії мистецтв. Вип. 16. Львів : ЛНАМ, 2005. С.156 163; Бесага М. Я. Коментарі до реальності. Леопольд Левицький / М. Я. Бесага // Вісник Львівської національної академії мистецтв: спецвипуск. Львів : ЛНАМ, 2006. С.264 271; Бесага М. Я. Естетика соцреалізму у творчості Леопольда Левицького / М. Я. Бесага // Мистецтвознавчий автограф: зб. наук. пр. кафедри історії і теорії мистецтва Львівської національної академії мистецтв. Вип. 2. Львів : ЛНАМ, 2007. С.121 128; Бесага М.Я. Краківська Група та Леопольд Левицький / М. Я. Бесага // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв: зб. наук. пр. / [за ред. В. Я. Даниленка]. Харків : ХДАДМ, 2007. № 9. С.10 15; Бесага М. Я. Олійний живопис Леопольда Левицького / М. Я. Бесага // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв: зб. наук. пр. / [за ред. В. Я. Даниленка]. Харків: ХДАДМ, 2007. № 10. С.10 15; Besaga M. J. Leopold Lewicki twórrczość z czasów II wojny światowej / M. J. Besaga // Zeszyty naukowo-artystyczne Wydziału Malarstwa Akademii Sztuk Pięknych w Krakowie im. Jana Matejki. Kraków, 2006. S.257 265. З них шість опубліковані у виданнях, зазначених у переліку фахових видань ВАК України. За темою дисертації видано альбом: Бесага М. Я. Леопольд Левицький: [альбом] / автор вступ. ст. Мар’ян Бесага; керівник проекту Лідія Лихач. ­ К. : Родовід, 2006. 288 с. Своєрідним способом апробації також є організація дисертантом в липні 2006 р. у залах творчо-мистецького об’єднання „Дзиґа” (м. Львів) виставки графічних творів і фотографій Леопольда Левицького „Постать і час”.

    Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків ( 164 сторінки основного тексту) та списку використаних джерел (249 позицій). Дисертація доповнена двома додатками, що охоплюють 85 репродукцій творів Леопольда Левицького, з яких 25 оприлюднюються вперше, перелік виставок, де брав участь митець, та копії основних приватних документів Леопольда Левицького, важливі для дисертаційного дослідження.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ


    Творча особистість Леопольда Левицького почала формуватися у час культурного та національно-політичного піднесення в Галичині початку ХХ ст. Цей період виявився динамічним та унікальним для історії формування Української державності й розвитку культури. Активізація європейського мистецького життя, спричинена суспільно-політичними перемінами першої третини ХХ ст., сприяла розвитку культурно-мистецьких процесів у Галичині. Тут через засвоєння різних актуальних естетичних ідей поширювались транснаціональні мистецькі явища, динамізуючи культурний процес у Центрально-Східному регіоні Європи. Зовнішньокультурні діалоги українського мистецтва першої третини ХХ ст. створили сприятливі умови для розвитку творчого характеру й авторської мистецької концепції художника. На підставі опрацьованого матеріалу виявлено, що творчість Леопольда Левицького як історичної мистецької постаті увібрала в себе яскраві мистецькі характеристики свого часу та культурно-мистецького життя Галичини 30 70-х рр. ХХ ст.
    Початковий етап становлення і формування громадського і мистецького життя, політична заангажованість комуністичними ідеалами Леопольда Левицького були зумовлені історичною ситуацією в Галичині першої третини ХХ ст. Як політичний радикал Леопольд Левицький, навчаючись у Краківській академії красних мистецтв, причетний до створення політичного об’єднання „Живі”, що згодом стане фундаментом для мистецького об’єднання „Краківська група”, члени якого боролись за незалежне місце художника у мистецтві, суспільному та політичному житті, вільному від політичних догм. Як в активного діяча „Краківської групи” у творчості Леопольда Левицького простежується динаміка творчих пошуків художника, на які вплинули насамперед художньо-естетичні орієнтири авангарду.
    Загалом творча діяльність Леопольда Левицького формувалась на соціально-політичному ґрунті галицько-польських відносин, тісно перепліталась з авангардними пошуками у мистецькому середовищі Галичини першої третини ХХ століття. Співпраця членів „Краківської групи” у творчому, виставковому та публіцистичному напрямах стали чинником еволюції зовнішньокультурних діалогів українського мистецтва 30-х рр. ХХ ст., за якими закріплялись соціальні функції мистецтва.
    Результати дослідження підтвердили, що Леопольд Левицький надавав велике значення мистецтву у формуванні суспільних настроїв. У ранніх творах митця передано забарвлення територіально-політичного устрою Галичини, чітко зафіксована хронологія історичних подій та взаємовідносин Польщі та Галичини. У виборі кола сюжетів автор демонструє своє світобачення, коментуючи художніми засобами реалії навколишнього світу, нові суспільні явища, звертається до нових суспільних тем, формує жанрову структуру свого творчого доробку й орієнтується на експресивно загострену стилістичну творчість.
    З’ясовано, що на підставі активної участі у громадському житті комуністичні ідеї стали важливими чинниками інспірацій у творчості Леопольда Левицького, відкриваючи широке поле для художніх рефлексій на суспільні проблеми. Проаналізовані твори 30-х рр. свідчать про продуману концептуальну композицію, виявляють широту технічних і виражальних засобів автора. Упродовж 30-х рр. Леопольд Левицький, працюючи у техніках живопису та графіки (офорт), особливу увагу приділяє розкриттю морально-етичних критеріїв життя людини і суспільства в різних концептуальних і тематичних проекціях, застосовуючи художньо-емоційні способи виразу, алегоричні моделі. У станковому живописі цього періоду митець відштовхувався від формально-фігуративних форм до створення абстрактної композиції, що було притаманне його деяким графічним роботам. Застосовуючи образно-пластичні форми експресіонізму, конструктивізму, почасти кубізму і футуризму, митець створює гротескові композиції, які за сукупністю формальних рис стали визначним надбанням українського авангарду.
    Здійснений у межах дисертаційного дослідження аналіз рисунків художника 1941 1945 років дозволяє стверджувати, що роботи Леопольда Левицького цього періоду були етапними у переході між формальним і реалістичним розумінням й трактуванням форми. Виконуючи портретні та побутові рисунки із солдатського життя в експресивному реалізмі (що стало помітною відмінністю цих творів від попередніх), Л. Левицький синтезував свій досвід авангардних пошуків у межах іншої методологічної основи. До творчого доробку цього періоду належать рисунки, виконані вугіллям, сангіною, тушшю та кольоровими олівцями.
    Різні за стилем виконання і змістовим наповненням начерки, рисунки виявляють систему його професійних установок, зорієнтовану на тематичну програмність соцреалізму у творчості. Цінність цього періоду полягає у пошуках стилістики у межах конструкції, спрощення, символіки форм, адаптації до канонічності реалізму в ідейній редакції „соціалістичного”. Обрана митцем форма начерків не є випадковою, оскільки художник перебуває в пошуку способів синтезу стилістики через поєднання досвіду авангарду і соцреалізму.
    Непримиренність радянської номенклатури до будь-яких відхилень у мистецькій творчості щодо ідеологічної доктрини тоталітарної влади в Україні 40-х початку 50-х рр. ХХ ст. призвела до відвертих цькувань українських митців, в тому числі й Леопольда Левицького. Аналіз комунікативних рис художника допоміг встановити складність процесів, що відбувались у цей історичний період. У творчості Леопольда Левицького 40 50-х рр. ХХ ст. чітко виражені всі етапи ідеологічної політики, зокрема насильної індоктринації соцреалізму. Починаючи від післявоєнного десятиріччя, коли масштаби „перетворень радянського народу” супроводжувались небувалою пропагандистською активністю, образотворче мистецтво наситилося репортажно-ілюстративними сценами працелюбних громадян у колгоспах та на підприємствах, на що вказують й живописні та графічні роботи Леопольда Левицького, якому теж не вдалося встояти перед брутальним втручанням влади в творчу суверенність художника.
    Аналіз творів 50 60-х рр. свідчить про те, що у подальшому виконання номенклатурних робіт зупинить творчість художника в межах фігуративного реалізму. У цей період, перебуваючи у мистецькому середовищі Львова, в яке насильно впроваджувалась радянська внутрішньокультурна політика, Леопольд Левицький створює роботи, що були прямим доказом підтримки соцреалізму. Яскравим прикладом контролю над творчістю художника є процес створення живописного полотна „Дума про возз’єднання” яке стало свідченням примусової орієнтації на радянське мистецтво. З’ясовано, що підтвердження офіційного статусу митця та зруйнування ідейної стратегії творчості й тематично-концептуальної цілісності стане причиною призупинення художником пошуків у живописі.
    У графіці Леопольда Левицького цей період залишається надалі під впливом чітких етапів ідеологічної політики соцреалізму на форму і зміст творчості. Виявлено, що вміло використане ідеологічною системою застосування Леопольдом Левицьким умовно-декоративного підходу в графічних композиціях вилилось у реалістичному виконанні ілюстрацій до літературних видань, для демонстрування нової етико-філософської модифікації соцреалізму. Доведено, що відсутність зовнішньокультурних контактів стала причиною безпосередньої участі митця у мистецьких процесах цього періоду.
    На підставі аналізу творів Леопольда Левицького 60 70-х рр. ХХ ст. з’ясовано, що у 60-х рр. із настанням кульмінаційного моменту подоланням художником радянського зовнішньокультурного бар’єру, пошуки митця у техніках монотипії та ліногравюри збагатили палітру формально-виражальних художніх засобів й визначили перспективний напрям його праці. Виявлено, що пошуки в межах монотипії стали естетичним еквівалентом драматичного протиборства митця з постулатами тоталітаризму. Незважаючи на кон’юнктурний характер деяких творів, митець знайшов нові тематичні засади у станковій графіці, де саме виявив свободу творчих пошуків. У творах цього періоду простежується звільнення художника від постулатів соцреалізму через застосування художніх прийомів конструктивізму та експресіонізму, базованих на формах і тематиці класичних мистецьких творів. У жанрі портрету Леопольду Левицькому вдалось максимально узагальнити образ, дистанціюючись від описового реалізму, створюючи алегоричні образи радянського буття. Доведено, що, маючи відкритий діалогічний характер, підтверджений значущістю низки образно-пластичних знахідок, графіка Леопольда Левицького стала не лише визначним і новим явищем в українському образотворчому мистецтві та підтвердженням розвитку його творчості в межах національної художньої культури, а в еквіваленті художньої форми займає помітне місце в європейському образотворчому мистецтві XX століття.
    Творчість Леопольда Левицького у контексті українського та європейського мистецтва є вагомою і водночас унікальною, оскільки вона охопила й поєднала на пізніх етапах основні тенденції розвитку європейського авангарду та радянського соцреалізму, відкрито демонструючи проблеми свободи творчості у тоталітарному режимі.
    Таким чином, враховуючи форми творчості митця у складних суспільно-культурних процесах, доведено контекстуальність мистецького спадку Леопольда Левицького у зовнішньокультурних діалогах українського мистецтва 30 70-х рр. ХХ ст., визначено її як самобутню і значущу в процесі формування українського образотворчого мистецтва. Проведений мистецтвознавчий аналіз творчої спадщини художника відповідно до поставленої мети дав змогу вийти на такі узагальнення:

    - творча діяльність Л. Левицького виникла на соціополітичному, духовно-культурному ґрунті українсько-польських відносин і була тісно пов’язана із культурними процесами авангардних пошуків у мистецтві Галичини першої третини ХХ ст.;

    - усвідомлюючи роль мистецтва і його значення у формуванні суспільних настроїв, духовних та естетичних критеріїв Л. Левицький, створюючи жанрову структуру мистецької творчості був інспірований реаліями навколишнього світу;

    - індивідуальна творча манера Л. Левицького зумовлена тематикою творів та взаємопроникненням авангарду і соцреалізму зокрема у графіці 60-х рр. ХХ ст., де суб’єктивізація образного світу стала генератором новацій у пластичному моделюванні форми. За стильовими рисами вона близька до низки явищ національного образотворчого мистецтва відповідного періоду;

    - загалом діалогічна природа творчості Л. Левицького артикульована, насамперед, образно-пластичними засобами, пройшовши шлях соціалізації, стала підґрунтям комунікації між автором і його сучасниками, між художником і часом. Така властивість творів Л. Левицького набувши пошуку форми як носія змісту, стала одним з найбільш значимих підсумків його життя у мистецтві;

    - творча спадщина Л. Левицького за своїм духовно-моральним і художнім наповненням є цілісною і зреалізованою у сукупних мистецьких пошуках і займає помітне місце в історії українського та загальноєвропейського мистецтва ХХ ст.








    CПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
    І. Спеціальна література

    Антонич Б. Національне мистецтво: Спроба ідеалістичної системи мистецтва / Б. Антонич // Образотворче мистецтво. 1993. № 3 4. С. 51 54.
    Арендт Х. Джерела тоталіризму / Х. Арендт ; [пер. англ.] Дух і літера, 2002. 539 с.
    Асєєва Н. Світові художні напрямки і українське мистецтво 1920 1930 рр.: трансформація орієнтирів / Н. Асєєва // Соціалістичний реалізм і українська культура : матеріали наук. конф., (Київ, 8-9 жовтня 1999 р.) К. : Національний художній музей України, 1999. С. 9 11.
    Бадяк В. Тоталітаризм і творчий процес / В. Бадяк. Львів : Львівська академія мистецтв, 1995. 100 с.
    Бадяк В. Львівська організація спілки художників України : спроба становлення / В. Бадяк // Вісник Львівської академії мистецтв : зб. наук. праць. 1999. Вип. 10. С. 145 161.
    Бадяк В. Львівська організація спілки художників України : становлення і розвій в роки сталінізму / В. Бадяк // Вісник Львівської академії мистецтв : зб. наук. праць. 2000. Вип. 11. С. 63 79.
    Батіг М. Творчий звіт львівських художників / М. Батіг // Вільна Україна. 1956. 20 грудня.
    Бірюльов Ю. Метафора, барва, звук : культура авангарду / Ю. Бірюльов // Львівщина : історико-культурні та краєзнавчі нариси. Львів : Центр Європи, 1998. С. 267 288.
    Ваврух М. Як тільки настала відлига” : мистецьке життя Львова 60-х років / М. Ваврух // Дзвін. 1996. № 10 12. С. 150 153.
    Великий Українець : матеріали з життя діяльності М. С. Грушевського. К., 1992 . 276 с.
    Герета І. Картинна галерея Тернопільського краєзнавчого музею : путівник / І. Герета Львів : Каменяр, 1981. 79 с.
    Герета І. Леопольд Левицький / І.Герета // Тернопіль. 1994. №2 3. С.12 13.
    Глинчак В. Леопольд Левицький / В. Глинчак // Жовтень. 1973. №1. С. 3.
    Глинчак В. Гостро і переконливо / В. Глинчак // Львівська правда. 1972. 25 серпня.
    Глинчак В. Бойові офорти / В. Глинчак // Львівська правда. 1972. 25 серпня.
    Голомшток И. Соцреализм и изобразительное искусство / И. Голомшток // Соцреалистический канон : сб. статей ; под общ. ред. Х. Гюнтера и Е. Добренко. СПб. : Академический проект, 2000. С. 134 145.
    Голубець О. Суть естетичних деформацій в мистецтві Галичини другої половини ХХ ст. / О. Голубець // Європейське мистецтво ХV ХХ століть. Дрогобич : Логос, 1999. С. 115 119.
    Голубець О. Між свободою і тоталітаризмом. Мистецьке середовище Львова другої половини ХХ століття / О. Голубець. Львів : Академічний експрес, 2001. 175 с.
    Голубко В. Варшавська угода 1920 року та її перспективи у візії західноукраїнських політиків / В. Голубко // Україна модерна. Київ ; Львів, 2002. Ч.7. 288 с.
    Горбачов Д. На карті українського авангарду / Д. Горбачов // Українське мистецтво та архітектура кінця ХІХ початку ХХ ст. К. : Наукова думка, 2000. С. 93 105.
    Горбачов Д. Український авангард 1910 1930 / Д. Горбачов. К., 1996. 150 с.
    Гординський С. Камені і люди / С. Гординський // Львів : літературно-мистецький збірник ; за ред. Б. Романенчука. Філядельфія : Вид-во Київ”, 1954. С. 132 142.
    Гординський С. На переломі / С. Гординський // Нотатки з мистецтва. 1988. № 28 (грудень). С. 5 7.
    Гравюри Леопольда Левицького // Вільна Україна. 1959. 17 вересня.
    Готуючись до декади // Вільна Україна 1960. 6 квітня.
    Дейвіс Н. Європа : історія / Н. Дейвіс ; [пер. з англ. П. Таращук, О.Коваленко]. К.: Вид-во Соломії Павличко ”Основи”, 2006. 1464 с.
    Деркач І. В майстернях львівських художників і скульпторів / І. Деркач // Вільна Україна. 1951. 14 березня.
    Деркач І. На художній виставці / І. Деркач // Вільна Україна. 1957. 4 грудня.
    Деркач І. З любовю до Кобзаря. На художній виставці // Вільна Україна. 1961. 11 березня.
    Довідник з історії України / за заг. ред. І. Підкови, Р.Шуста. К., 2001. 1135 c.
    Добровольский Т. История польской живописи / Т. Добровольский. Вроцлав ; Варшава ; Краков ; Гданск : Оссолинеум, 1975. 232 с.
    Джума Г. Акварелі Леопольда Левицького / Г. Джума // Літопис Національного музею у Львові. 2004. №3. С.102. 104.
    Дмитрова Л. Естамп 74 / Л. Дмитрова // Образотворче мистецтво. 1974. №5. С.10 13.
    Замошкин А. Художники Советский Украины / А. Замошкин // Искусство. 1948. №1. С. 54.
    Запаско Я. Твори серцем, розумом, душею / Я. Запаско // Вільна Україна. 22 червня.
    Затенацький Я. Український радянський живопис / Я. Затенацький. К.: Вид-во АН УРСР, 1958. 116 с.
    Зашкільняк Л. Історія Польщі. Від найдавніших часів до наших днів / Л. Зашкільняк, М. Крикун. Львів, 2002. 752 c.
    Зельська-Даревич Д. Соціалістичний реалізм і поза ним / Д. Зельська-Даревич // Альманах 94 : мистецький науково-популярний ілюстрований щорічник. Львів : Львівська академія мистецтв, 1995. С. 23 24.
    Збронцева О. За високий ідейний рівень і художню майстерність : про роботу львівських художників / О. Збронцева, М. Шах // Вільна Україна. 1951. 16 серпня.
    Запаско Я.П. Мистецтво оновленого краю / Я.П. Запаско // Українське мистецтвознавство. 1968. Вип.2. С.91 101.
    З історії Львівської спілки художників // Мистецькі студії. 1993. №2-3. С.19 22.
    Історія українського війська (від княжих часів до 20-х років ХХ ст.). Львів, 1992. 357 с.
    Історія українського мистецтва : у 6 т. Т. 5 : Радянське мистецтво 1941 1967 років. К., 1967. 452 с.
    Кара-Васильева Т. Мастера авангарда и народное искусство Украины 1890-1910 годов / Т. Кара-Васильєва // Пути и перепутья : материалы и исследования по отечественному искусству ХХ века. М., 2001. С. 57 68.
    Касіян В. Українське радянське графічне мистецтво (1945 1955) / В. Касіян, Ю. Турчанко // Мистецтво. 1956. №5. С.7 13.
    Катрушенко І. На шляху творчих досягнень : замітки про ювілейну обласну художню виставку / І. Kатрушенко // Вільна Україна. 1957. 1 серпня.
    Козак А. Новая ориентация творческих процессов в живописи 1930-х годов / А. Козак // Пути и перепутья : материалы и исследования по отечественному искусству ХХ века. М., 2001. С. 184 194.
    Колянчук О. Українська військова еміграція у Польщі (1920 1939) / О.Колянчук. Львів, 2000. 278 с.
    Крвавич Д.П. Українське мистецтво : навч. посібник : у 3 ч. / Д.П. Крвавич, В.А. Овсійчук, С.О. Черепанова. Львів : Світ, 2005. Ч.3. 268 с.
    Криворучко С. Звіт перед народом / С. Криворучко // Вільна Україна. 1966. 1 квітня.
    Кудлик Р. Леопольд Левицький графік / Р. Кудлик // Жовтень. 1968. №3. С.131.
    Когутяк М. Галичина : сторінки історії : нариси суспільно-політичного руху (ХІХ ст. 1939 р.) / М. Когутяк. Івано-Франківськ, 1993. 200 с.
    Кульчицький С. Україна між двома війнами (19211939 рр.) С. Кульчицький. К., 1999. 282 с.
    Кульчицький В. С. З історії української державності / В. С. Кульчицький, М. І. Настюк, Б. Й. Тищик. Львів, 1992. 79 с.
    Латишев М. З Франкової криниці / М. Латишев // Україна. 1966. № 41. С.4.
    Лещинська М. В комуністичному підпіллі / М. Лещинська // Жовтень. 1966. №6. С.105 107.
    Лещинська М. Їх зброя пензель / М. Лещинська // Львівська правда. 1964. 12 листопада.
    Лемешко К. Втілення теми / К. Лемешко // Образотворче мистецтво. 1971. №2. С.113 115.
    Левицький Леопольд Іванович // Словник художників України. К., 1973. С.130.
    Левицький Леопольд Іванович (7.08.1960 14.05.1973) український художник, заслужений діяч мистецтв України // Українські радянські художники : довідник. К.,1972. С.256
    Левицький Леопольд Іванович український художник // УРЕ. [2-ге вид.]. К., 1981. Т.6. С.89.
    Левицький Леопольд Іванович український художник // Митці України : енцикл. довідник. К., 1992. С.354.
    Лісна І. Становлення державності в Галичині (1918-1923 рр.) : монографія / І. Лісна. Тернопіль, 2001. 92 с.
    Личковах В. Неокласицизм та утопізм соцреалізму : міф про міф // Соціалістичний реалізм і українська культура : матеріали наук. конф., (Київ, 10-12 грудня 1999 р.) К. : Національний художній музей України, 1999. С.36 40.
    Литвин М. Історія галицького стрілецтва / М.Литвин, К. Науменко. Львів, 1991. 200 с.
    Лифшиц М. Кризис безобразия : от кубизма к поп-арт / М. Лифшиц, Л. Рейнгарт. М. : Искусство, 1968. 132 с.
    Лобановський Б. Український живопис у лабетах пребудов : від джерел соцреалізму до 1980-х років / Б. Лобановський // Реалізм та соціалістичний реалізм в українському живописі радянського часу. К. : LK Maker”, 1998. С. 14.
    Макарчук С. Українська республіка Галичина / С. Макарчук. Львів, 1997. 192 с.
    Макарчук С. Этносоциальное развитие и национальные отношения на западноукраинских землях в период империализма / С. Макарчук. Львов, 1983. 160 с.
    Малик Я. Україна в імперську добу (політичні та національно-культурні процеси на українських землях в кінці XVII на початку ХХ ст.) / Я. Малик. Львів, 2005. 84 с.
    Малик Я. Михайло Галущинський у боротьбі за національну ідею / Я. Малик, А. Прокіп. Львів, 2005. 51 с.
    Марусик Т. Західноукраїнська гуманітарна інтелігенція : реалії життя та діяльності (40 50-ті рр. ХХст.) : монографія / Т. Марусик. Чернівці : Рута, 2002. 463 с.
    Маркин Ю. Искусство тоталитарных режимов в Европе 1930-х годов. Истоки, стиль, практика художественного синтеза : у 2 кн. Кн. 2. ХХ век. / Ю. Маркин // Художественные модели мироздания ; [под общей ред. В.П. Толстого]. М. : Наука, 1999. С. 121 137.
    Мистецтво Львова першої половини ХХ століття : каталог виставки / [концепція та реалізація виставки і каталога О. Ріпко]. Львів : Каменяр, 1996. 104 с.
    Мистецтво оновленого краю : науково-популярний нарис / [Запаско Я. П., Овсійчук В.А., Чарновський О.О. та ін.] . К. : Мистецтво, 1979. 179 с.
    Мисько Е. Твори для народу / Е. Мисько // Жовтень. 1971. №2. С. 113 115.
    Митрополит Андрей Шептицький : життя і діяльність : документи і матеріали 1899 1944. Львів, 1999. Т.2. кн.2. 1090 с.
    Мороз Г. Митці Львова до 300-річчя возз’єднання України з Росією / Г. Мороз // Вільна Україна. 1953. 30 вересня.
    Модернизм : Анализ и критика основных направлений / [под ред. В.В. Ванслова, Ю.Д. Колпинского]. М. : Искусство, 1980. 312 с.
    Морыганов А. Эстетическая демонология соцреализма / А. Морыганов // Соцреалистический канон : [сб. статей / под общей ред. Х. Гюнтера, Е. Добренко]. СПб. : Академический проект, 2000. С. 449 458.
    Мисько Е. Шляхами пошуків і творчості / Е. Мисько // Вільна Україна. 1969. 27 квітня.
    Мистецтво оновленого краю : науково-популярний нарис. К.: Мистецтво, 1979. 174 с.
    Нога О. Мистецькі товариства, об`єднання, угруповання, спілки Львова (1860 1998) : матеріали до довідника / О. Нога, Р. Яців. Львів : Українські технології, 1998. 128 с.
    Мовою графіки // Жовтень. 1960. №8. С.158.
    Овсійчук В. Сіячі прекрасного / В. Овсійчук // Розквітай наш Львове веснами. Львів : Каменяр, 1967. С.178 180.
    Островський Г. Леопольд Левицький заслужений діяч мистецтв / Г. Островський, Е. Сафанова. К. : Мистецтво, 1976. 120 с.
    Островський Г.С. Корні і корона. Інтернаціоналізм як основа формування і розвитку національної художньої культури / Г. С. Островський, А. І. Попов. Львів : Вища школа, 1989. 176 с.
    Островский Г. Идейно-творческие связи западноукраинских художников с передовым искусством России и восточных областей Украины / Г. Островський // Русско-украинские связи в изобразительном искусстве : с. статей. К., 1956. С.153 170.
    Островский Г. Леопольд Левицкий / Г. Островский. М. : Советский художник, 1978. 112 с.
    Островський Г. Ескіз до портрета / Г. Островський // Вітчизна. 1975. №8. С.217 219.
    Островський Г. У першій атаці / Г. Островський // Жовтень. 1976. №5. С.156 158.
    Островский Г. Образы рожденные фантазией / Г. Островский // Советское декоративное искусство. 1983. Вип. 6. С.58 64.
    Островський Г. Леопольд Левицький. Дума про возз’єднання / Г. Островський // Україна. 1966. № 37. С. 12.
    Островський Г. Мистецтво західних областей України та Північної Буковини / Г. Островський // Історія українського мистецтва : у 6 т. К., 1967. Т. 5. С. 391 415.
    Островський Г. Про почуття відповідальності в роботі художників / Г. Островський // Вільна Україна. 1952. 3 лютого.
    Островський Г. На виставці творів львівських художників / Г. Островський // Вільна Україна. 1952. 25 листопада.
    Островський Г. На зустріч великій даті. Львівські художники до 300 -річчя возз’єднання України з Росією / Г. Островський, Ю. Стефанчук // Вільна Україна. 1953. 4 серпня.
    Островський В. Виставка „На сторожі миру” / В. Островський // Вільна Україна. 1965. 10 травня.
    Павлишин Л. Леопольд Левицький : спогади про художника / Л. Павлишин. Львів : СКІМ, 2004. 181с.

    100. Патер І. Союз визволення України : проблеми державності і соборності / І. Петер. Львів, 2000. 74 с.
    101. Потупейко М. Творчий звіт львівських митців : обласна художня виставка / М. Потупейко // Вільна Україна. 1951. 1 лютого.
    102. Полевой В.М. Двадцатый век. Изобразительное искусств
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины


ПОСЛЕДНИЕ ДИССЕРТАЦИИ

Атюнина Ирина Валентиновна. Реактивность и ауторегуляция церебрального кровообращения при разных вариантах ортостатических гипотензивных реакций у больных артериальной гипертензией старших возрастных групп с цереброваскулярной патологией
Аксенов Игорь Игоревич. Совершенствование решетного стана зерноочистительной машины
Авдеева Елена Юрьевна. Фармакогностическое исследование растений рода Saussurea Dc. флоры Сибири и разработка на их основе новых остеогенных средств комплексной терапии остеомиелита
Абасс Ахмед Зкеар Абасс. Исследование режимов гибридных систем электроснабжения с использованием возобновляемых источников энергии (на примере Республики Ирак)
Юрлов Иван Александрович. Спектроскопия и особенности широкополосного «белого» излучения наноразмерных диэлектрических оксидных и фторидных частиц, легированных редкоземельными ионами Pr3+, Dy3+, Er3+, Yb3+