ХУДОЖНЄ ЖИТТЯ КАТЕРИНОСЛАВА – ДНІПРОПЕТРОВСЬКА КІНЦЯ ХІХ – ХХ СТОЛІТТЯ




  • скачать файл:
  • Название:
  • ХУДОЖНЄ ЖИТТЯ КАТЕРИНОСЛАВА – ДНІПРОПЕТРОВСЬКА КІНЦЯ ХІХ – ХХ СТОЛІТТЯ
  • Альтернативное название:
  • Художественная жизнь ЕКАТЕРИНОСЛАВА - ДНЕПРОПЕТРОВСК КОНЦА XIX - ХХ ВЕКА
  • Кол-во страниц:
  • 269
  • ВУЗ:
  • Харківська державна академія дизайну і мистецтв
  • Год защиты:
  • 2009
  • Краткое описание:
  • Міністерство освіти і науки України
    Харківська державна академія дизайну і мистецтв

    На правах рукопису


    Світлична Олена Миколаївна

    УДК 7.072.2 (477.63) «19/20 в»


    ХУДОЖНЄ ЖИТТЯ КАТЕРИНОСЛАВА ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
    КІНЦЯ ХІХ ХХ СТОЛІТТЯ


    17.00.05 образотворче мистецтво


    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    кандидата мистецтвознавства


    Науковий керівник:
    Соколюк Людмила Данилівна
    доктор мистецтвознавства, професор





    Харків 2009









    ЗМІСТ
    ПЕРШИЙ ТОМ




    Список умовних скорочень.......................................................................................


    4




    ВСТУП. Обґрунтування актуальності дослідження..


    5




    РОЗДІЛ 1. СТАН НАУКОВОЇ РОЗРОБКИ ТЕМИ, ДЖЕРЕЛА
    ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ








    1.1. Огляд літератури.


    15




    1.2. Джерельна база і методика дослідження..


    24




    РОЗДІЛ 2. ХУДОЖНЯ ОСВІТА







    2.1. Становлення та еволюція художньої освіти у Катеринославі
    в кінці ХІХ - на початку XX ст......



    28




    2.2. Творчість художників-педагогів у контексті стильових зрушень доби........


    46




    2.3. Формування мережі художньої освіти в місті в XX ст...................................


    61




    2.4. Від соцреалізму до опозиції у творчості педагогів та вихованців ДДХУ.....


    70




    РОЗДІЛ 3. МУЗЕЙНЕ БУДІВНИЦТВО, ВИСТАВКИ ТА
    ХУДОЖНЯ КРИТИКА







    3.1. Приватне колекціонування як передумова становлення
    музейної справи в місті.......................................................................................



    90




    3.2. Шляхи комплектування та особливості колекцій ДХМ..................................


    98




    3.3. Роль виставкової діяльності передвижників у розвитку
    художнього життя Катеринослава........



    110




    3.4. Новітні художні течії в оцінці місцевої критики.............................................


    122




    3.5. Художній процес ХХ ст. в Катеринославі-Дніпропетровську
    у відображенні періодичних видань..................................................................



    137




    ВИСНОВКИ.....


    161




    Примітки...................


    166




    Список використаних джерел...............................................................................


    240












    ДРУГИЙ ТОМ








    Додаток А


    Хроніка подій художньо-культурного напряму
    в Катеринославі Дніпропетровську
    ХІХ першої половини ХХ століття.........................................




    270




    Додаток Б


    АЛЬБОМ










    Перелік ілюстрацій.......................


    353







    Альбом ілюстрацій................


    366










    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ




    АРМУ


    Асоціація революційного мистецтва України




    АХЧУ


    Асоціація художників Червоної України




    ВУАПМИТ


    Всеукраїнська асоціація пролетарських митців




    ВХУТЕМАС


    Высшие художественно-технические мастерские




    «Громада»


    «Громада опікування жіночою освітою в Катеринославі»




    ДАДО


    Державний архів Дніпропетровської області




    ДДХШ


    Дніпропетровська дитяча художня школа




    ДДХУ


    Дніпропетровське державне художнє училище




    ДДТХК


    Дніпропетровський державний театрально-художній коледж




    ДІМ


    Дніпропетровський історичний музей ім. Д.І.Яворницького




    ДОУНБ


    Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека




    ДНУ


    Дніпропетровський національний університет




    ДРОТ


    Дніпропетровський робітничий оперний театр




    ДХМ


    Дніпропетровський художній музей




    КОПМС


    Комітет охорони пам’ятників мистецтва та старовини




    КХАТ


    Катеринославське художньо-артистичне товариство




    Наркомос


    Народний комісаріат освіти




    КНТ


    Катеринославське наукове товариство




    ОСМУ


    Об’єднання сучасних митців України




    ПАМ


    Петербурзька академія мистецтв




    ПДАБА


    Придніпровська державна академія будівництва і архітектури




    РДАЛМ


    Російський державний архів літератури і мистецтв




    СХ


    Спілка художників




    ТПХВ


    Товариство пересувних художніх виставок




    ТПРХ


    Товариство південноросійських художників




    ЦДІА


    Центральний державний історичний архів України









    ВСТУП
    Обґрунтування актуальності дослідження. Художнє життя Катеринослава Дніпропетровська другої половини ХІХ ХХ ст. невід’ємна складова художньої культури України, що відбиває не лише загальні закономірності її розвитку, а й особливості сформованої в регіоні художньої свідомості. За сучасних умов з їх різноманіттям стилістичних тенденцій, напрямків і концепцій аналіз творчих процесів минулих періодів уявляється принципово актуальним не тільки тому, що допоможе вималювати цілісну картину художнього процесу в країні та виявити своєрідність місцевої, локальної культури, а й розкрити роль мистецьких традицій в періоди докорінних зрушень у суспільній свідомості протягом другої половини ХІХ ХХ ст., що надзвичайно важливо нині за різкої зміни координат і орієнтирів культурного розвитку.
    З іншого боку, історія художнього життя у Катеринославі Дніпропетровську досить наочно ілюструє особливості імперської політики різних режимів, результатом якої став величезний розрив у загальному культурному розвитку столичних та провінційних міст країни, у зв’язку з чим вважаємо за потрібне, крім іншого, акцентувати увагу на цьому аспекті дослідження.
    Заснований 1776 року Катеринослав, за задумом намісника російської імператриці Катерини ІІ у Новоросійському краї князя Г.Потьомкіна, повинен був стати не тільки одним з форпостів Новоросії (поряд із новоствореними в той же час Херсоном (1778), Севастополем (1783), Миколаєвом (1788), Одесою (1794) та ін.), а й своєрідним покажчиком просвітництва на південних землях. З цією метою імператриця вирішила указами від 4 вересня 1784 р. « основать университет, в котором не только науки, но и художества преподаваемы быть долженствуют, как для верных наших подданных, так и для соседственных нам, наипаче же для единоверных наших» [233, с. 227], а від 13 жовтня 1786 р. розпорядилася про утримання всіх університетських структур від доходів губернії. Проте здійсненню планів існування та розвитку вищого навчального закладу перешкоджав брак державних та губернських коштів в периферійних містах імперії. «Паперовий» університет проіснував тільки п’ять років (1790-1795). До того ж смерть в 1791 р. головного натхненника заснування «південної столиці» Г.Потьомкіна, а також вступ на престол Павла І після смерті імператриці у 1796 р. не сприяли реалізації її проектів: фінансування будівництва і розвиток міста, названого на честь Катерини ІІ, припинилися майже на століття.
    Натомість швидкими темпами розвивались стратегічні чорноморські міста-порти: Миколаїв центр суднобудування Чорноморського флоту, Одеса центр усієї південноросійської торгівлі і т.д. Вигідні географічні та кліматичні умови «південних морських воріт» імперії перетворили в середині ХІХ ст. Одесу на одне з найкрупніших міст, населення якої швидко зросло до 114 тис. осіб (для порівняння тільки п’ять українських міст в цей час мали населення понад 50 тис. осіб, серед них Київ (71 тис.), Львів (54 тис.), Харків (50 тис.). «Столиця» морського торгового флоту Російської імперії Одеса набула великої ваги як найбільший порт на півдні України, транзитний пункт у зовнішній торгівлі всієї імперії. Крім того, саме в Одесі засновується один з найстаріших музеїв України Одеський музей старожитностей (1825) та Одеське товариство історії та старожитностей (1839), серед п’яти засновників якого були і відомі катеринославські діячі культури А.Фабр та О.Поль. З цим товариством в кінці ХІХ ст. активно співпрацював відомий історик мистецтва Н.Кондаков, який у 1871-1888 рр. викладав у Новоросійському (Одеському) університеті, заснованому одного року з міською рисувальною школою (1865), що знаходилася під особистим опікуванням Великого князя Володимира. Статус Одеси як університетського центру, до того ж морського порту з його прискореним економічним розвитком, увага з боку царської сім’ї та вищої влади сприяли і його інтенсивному культурному піднесенню у досліджуваний період у порівнянні з іншими містами так званого Новоросійського краю, включаючи Катеринослав, який тільки з відкриттям залізниці (1884) та металургійних заводів (1890-ті) на межі ХІХ і ХХ ст. почав перетворюватися на важливий промисловий і культурний центр Наддніпрянського регіону.
    У 1899 р. в Катеринославі відкрито перший вищий навчальний заклад Гірниче училище. На початку ХХ ст. було засновано Катеринославське Наукове товариство (1901), історико-археологічний та етнографічний музей ім. О.М.Поля (1902), очолити який запросили професора Московського університету Д.Яворницького, філію Московського Імператорського російського технічного товариства (1902), почали роботу художньо-артистичне товариство (1908), Катеринославська філія Строганівського художньо-промислового училища - художньо-реміснича навчальна майстерня О.Долгової (1907), художньо-технічні курси при художній комісії Наукового товариства (1909), архітектурно-художні курси (1910). На початку ХХ ст. працював уродженець місцевого краю Д.Сахненко, якого сьогодні історики називають піонером українського кіно.
    Втім у період другої половини ХІХ початку ХХ ст. Катеринослав у розвитку свого художнього життя певною мірою перегукувався, а певною і відставав від процесів, що відбувалися ще в одному крупному культурному осередку України Харкові, який на той час перетворювався з транзитного на промисловий центр. Політичні цілі «російської корони», спрямовані на денаціоналізацію та асиміляцію України, в цьому порубіжному з російськими землями місті втілювалися, зокрема, через культурну програму, запроваджувану ще з другої половини ХVІІІ ст.: створення класів малювання, а також архітектури при Харківському колегіумі. Серед українських міст, що увійшли до складу Російської імперії, Харків першим був удостоєний честі відкрити університет (1805), що не могло не позначитися на його подальшому культурному розвитку. З 1869 р. тут впродовж 27 років працювала приватна рисувальна школа М.Раєвської-Іванової навчальний заклад художньо-промислового напряму, що став справжнім центром художнього життя в місті. Було створено перший в Україні художньо-промисловий музей (1886), демонструвалися виставки, діяли професійні об’єднання митців, народжувалася художня критика. У 1912 р. було створено одне з перших в Україні художніх училищ, підпорядкованих Санкт-Петербурзькій академії мистецтв.
    Суттєвий злам в структурі художнього життя Києва у другій половині ХІХ на початку ХХ ст., перш за все, багато в чому спричинений впливом ідей і спрямуванням творчості Т.Шевченка та його послідовників на формування національної художньої культури. Вчені Київського університету (заснованого 1834 р.), як і Харківського, науково обґрунтували своєрідність українського народу, його культури. Як і у Харківському університеті, тут формується мистецтвознавча школа. Особливо важливою у піднесенні художньої культури Києва стала діяльність А.Прахова, зокрема, його керівництво внутрішнім оздобленням двох київських святинь середньовічної Кирилівської церкви та пам’ятки другої половини ХІХ ст. Володимирського собору. Розгорталося приватне колекціонування та формування музейних зібрань творів образотворчого мистецтва. Важливим, основоположним елементом не тільки у розвитку художнього життя регіону, а й у формуванні національної художньої культури стало заснування Київської рисувальної школи М.Мурашка (1875), а пізніше Київського художнього училища (1901). Вихованці цих навчальних закладів, як і у Харкові, Одесі, продовживши освіту в академіях Санкт-Петербурга, Кракова, Парижа, ставали представниками національної творчої інтелігенції, що поступово стверджувала й укріплювала свої позиції. Ті з них, що розпочинали творче життя на межі ХІХ і ХХ ст., належали до генерації, що здійснювала переворот у художньому мисленні, ставши носіями нових авангардних ідей. Явище, яке пізніше отримало визнання у світі як «український авангард», своїм виникненням зобов’язане представникам різних регіональних шкіл, що сформувалися в Україні у другій половині ХІХ на початку ХХ ст.
    Особлива роль у згуртуванні української творчої інтелігенції належала Львову, де хвиля національного Відродження на межі ХІХ і ХХ ст. стала міцним поштовхом в активізації художнього життя Галичини, що входила до складу Австро-Угорської імперії. «Український національно-культурний рух, центром якого тоді став Львів, відзначала Л.Соколюк, мав міцну ідейно-політичну спорідненість з національно-визвольними рухами, що охопили Європу в ХІХ ст.» Піднесення художнього і взагалі культурного життя у Львові спостерігається з відновленням діяльності Львівського університету (1784), заснованого ще у ХVІІ ст., зі створенням першого в регіоні українського мистецького об’єднання «Товариства для розвою руської штуки», активізацією діяльності Товариства імені Шевченка, очоленого М.Грушевським і перетвореного на наукове [316 ,с. 9]. Діяльність саме цього товариства в кінці ХІХ на початку ХХ ст. була спрямована, крім іншого, на відродження національних традицій серед інтелігенції різних регіонів України.
    Навіть такий короткий огляд показує, що з другої половини ХІХ ст., художнє життя в Україні помітно пожвавлюється і в різних її культурних центрах мало як спільні особливості, так і регіональну специфіку. Спільність перш за все простежується в характері соціально-політичних умов, в яких розвивалося українське мистецтво в залежності від розділу українських земель між Російською та Австро-Угорською імперіями, централізацією влади в них та спрямованістю зусиль на розвиток, перш за все, столичної культури, де зосереджується вища мистецька освіта, художні музеї та цінності. Столичне середовище притягує таланти з периферії, які часто там і залишаються. Україна в своєму культурному розвитку перетворюється на провінцію. Але процеси, пов’язані зі зростанням національно-визвольного руху у другій половині ХІХ ст., захоплювали і Україну, ставили цю провінцію перед необхідністю становлення своєї художньої школи, відродження національної культури та художнього життя, як її частини.
    Дніпропетровськ не залишився осторонь цих процесів, хоча протікали вони тут інакше, ніж в Києві, Харкові, Львові, Одесі. Про визнання науково-культурного авторитету Катеринослава, досягнень вчених міста в різних галузях гуманітарних знань, свідчить проведення тут у 1905 р. ХІІІ археологічного з’їзду, а успіх Південноросійської сільськогосподарської, промислової, кустарної виставки, що відбулася у 1910 р., закріпив за містом статус розвиненого і сучасного. Напередодні державного перевороту в Росії у 1917 р. Катеринослав займав сьоме місце серед найрозвиненіших міст імперії.
    Втім на новому історичному витку, що супроводжувався разючими революційними зсувами, пов’язаними з подіями громадянської війни та державними перетвореннями, на авансцену політичного і культурного життя в Україні вийшло інше важливе промислове місто (географічно ближче розташоване до Москви) Харків перша столиця пролетарської радянської України (1919-1934). Тут вирували пошуки нових мистецьких форм, відбувалися кардинальні зміни у всіх проявах художнього життя, підвалини якого склалися у попередній період. Відповідно до запитів нової «пролетарської» епохи створювалася вища мистецька освіта, розгорталося музейне будівництво, літературні й мистецькі дискусії, працював славнозвісний театр «Березіль» на чолі з Лесем Курбасом. Харків ставав важливим центром авангардного руху і, особливо, в проявах його останньої стадії в Україні часів конструктивістських експериментів. Надзвичайно активним зі своїми регіональними особливостями в цей період було і художнє життя в Києві та Одесі.
    Катеринослав (з 1926 р. Дніпропетровськ) на початку 1920-х багато в чому втратив у своєму економічному і культурному розвитку. Населення міста скоротилося майже вдвічі: з 225,5 тис. осіб у 1915 р. до 123 тис. у 1923 р. Втім до середини 1930-х досить потужний промисловий потенціал Дніпропетровська вдалося відновити. Вигідне географічне і стратегічне розташування міста, а також чергове скорочення населення після Другої світової війни стали головними чинниками, що зумовили розміщення в місті виробництва стратегічного озброєння. З 1950-х рр. і до отримання країною незалежності місто було важливим центром воєнно-промислового комплексу радянської імперії, а значить у прямому сенсі «закритим» містом. Атмосфера секретності та закритості від «шкідливого» інакомислення панувала в першу чергу в ідеологічній сфері, що спрацьовувало навіть за часів короткострокової «відлиги» 1960-х р.
    З набуттям Україною незалежності і початком нового періоду розбудови національної культури та художнього життя як її частини мало що змінилося у співвідношенні «столиця» «провінція», що багато в чому пояснюється інертністю існування адміністративно-командної моделі тоталітарного режиму радянських часів з пріоритетом жорсткої централізації.
    Таким чином, розрізнені факти та явища художнього життя Катеринослава-Дніпропетровська, які раніше залишалися в тіні гучніших подій у цій сфері в інших значних мистецьких центрах України, необхідно об’єднати в цілісну картину для усвідомлення загальних і специфічних тенденцій розвитку української художньої культури, багато в чому спричинених регіональними особливостями та умовами, в яких створюється та розвивається образотворче мистецтво і знаходить свій шлях до адресата. Існує необхідність не лише вивчення розвиненості художньої творчості і процесу професіоналізації цієї галузі в даних територіальних межах, а й більш загальних проблем, як-то «столиця» й «провінція» в художній культурі, становлення регіональних художніх шкіл в мистецтві, формування національної художньої культури, що є виразом духовної спільності нації, своєрідності художнього мислення українського народу. Все це і зумовлює актуальність обраної теми.
    Відсутність в українському мистецтвознавстві спеціальної ґрунтовної розвідки з порушених проблем як в теоретичному, так і в інформаційному аспектах стала одним з головних факторів при визначенні тематичної спрямованості даного дослідження.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано згідно з планом підготовки наукових кадрів кафедри історії та теорії мистецтва Харківської державної академії дизайну і мистецтв.
    Мета дослідження. На широкому історико-мистецькому матеріалі, в поєднанні з аналізом конкретних подій та творів образотворчого мистецтва прослідити еволюцію художнього життя в Катеринославі-Дніпропетровську другої половини ХІХ ХХ століття, визначити специфіку та головні напрямки його розвитку, виявити регіональні особливості мистецького процесу.
    Мета зумовила низку завдань:
    - проаналізувати стан вивченості літературних та архівних джерел, увівши до наукового обігу нові необхідні дані, систематизувати та узагальнити матеріал, враховуючи загальні закономірності розвитку художнього життя в Україні досліджуваного періоду і специфічні особливості регіону;
    - визначити історичні періоди розвитку художнього життя в Катеринославі Дніпропетровську;
    - дослідити розвиток художньої освіти в Катеринославі Дніпропетровську та роль художників-педагогів у культурному житті міста, виявити стильові тенденції в їх творчості;
    - розкрити особливості становлення музейного будівництва на основі приватного колекціонування в регіоні, а також його розвиток і якісний рівень колекцій;
    - проаналізувати виставкову діяльність в Катеринославі Дніпропетровську та роль творчих контактів з іншими містами у розвитку художньої культури в регіоні;
    - виявити роль критики як складової в тріаді «митець твір глядач» в контексті художнього життя;
    - представити хроніку подій художньо-культурного напряму в місті найменш дослідженого періоду XIX першої половини XX століття.
    Об’єктом дослідження є процес формування і розвитку художнього життя Катеринослава-Дніпропетровська в контексті специфічної історико-культурної ситуації в Україні та у регіоні другої половини XIX XX століття. Беручи до уваги той факт, що в постмодерністському середовищі межі ХХ і ХХІ ст. на особливості сучасного художнього поступу все більше впливають мистецтва нових технологій (медіа, комп’ютерні та інші засоби художньої комунікації), які частіше існують у віртуальному просторі разом із різноплановістю вирішення задач візуальних мистецтв, вважаємо за потрібне окреслити параметри об’єкту нашого дослідження художнє життя у тому тлумаченні цього терміну, який існує на сьогодні в мистецтвознавчій науці, тобто функціонування в суспільстві усталених форм образотворчого мистецтва.
    Предметом дослідження стали художня освіта, приватне колекціонування та музейна справа, виставкова діяльність, художня критика, творча діяльність окремих митців-педагогів та їх учнів в Катеринославі - Дніпропетровську зазначеного періоду.
    Хронологічні межі дослідження охоплюють час, починаючи з другої половини XIX ст. доби піднесення художнього життя Катеринослава - Дніпропетровська і завершуючи зміною тисячоліть.
    Географічні межі поширюються на територію Катеринослава - Дніпропетровська.
    Методологічною основою дисертації є комплексний історико-культурний підхід, який дозволив розкрити панораму художнього життя Катеринослава-Дніпропетровська з урахуванням загальнокультурної атмосфери в Україні та специфічної ситуації у регіоні досліджуваного періоду.
    Наукова новизна одержаних результатів:
    - шляхом систематизації відомих розрізнених фактів, їх узагальнення та введення нових архівних та інших даних створено необхідну фактологічну базу для дослідження художнього життя Катеринослава Дніпропетровська;
    - виявлено, що основні етапи розвитку художнього життя в регіоні протягом кінця ХІХ ХХ ст. відповідають загальноприйнятій періодизації історії українського мистецтва;
    - в широкому загальнокультурному контексті проаналізовано розвиток мистецької освіти в Катеринославі Дніпропетровську шляхом порівняння з навчальними художніми закладами інших міст України, виявлено їх пріоритети, специфіку та роль в історії українського мистецтва крізь призму проблеми «столиця-провінція»;
    - висвітлено творчість окремих митців-педагогів та їх учнів, а також їхню участь в художньому житті України та поза її межами у контексті художніх процесів досліджуваного періоду;
    - проаналізовано становлення приватного колекціонування як бази музейного будівництва, якісний рівень зібрань, просвітницьку діяльність музеїв та причетність до музейної справи культурної громадськості;
    - суттєво доповнено маловідому картину виставкової діяльності в регіоні на основі вперше знайдених архівних матеріалів, даних періодичних видань та виявлено основні тенденції її розвитку, творчі контакти з іншими містами;
    - розглянуто роль художньої критики в мистецькому процесі та у формуванні естетичних смаків глядача;
    - створено хроніку подій художньо-культурного напряму в місті найменш дослідженого періоду XIX першої половини XX ст.
    Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що вони можуть бути використані при викладанні відповідних навчальних курсів у художніх закладах, а також при написанні підручників та узагальнюючих праць з історії українського мистецтва, довідкових і краєзнавчих видань з історії культури та мистецтва краю, при створенні музейних експозицій. Матеріали дослідження вже залучались автором дисертації до розробки спецкурсів «Художники Придніпров’я», «Сучасний український живопис» та при проведенні занять із загальної історії мистецтв та дизайну в Дніпропетровському національному університеті (2003-2009).
    Особистий внесок здобувача полягає в систематизації й узагальненні матеріалів з історії художнього життя Катеринослава-Дніпропетровська та виявле
  • Список литературы:
  • СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
    Архівні джерела
    1. ДАДО Ф. 11. Оп. 1. Д. 1238. Ст. 672 697, 674.
    2. ДАДО Ф. 11. Оп. 1. Д. 1238. Ст. 672 697, 675.
    3. ДАДО Ф. 11. Оп. 1. Д. 1238. Ст. 672 697, 676 697.
    4. ДАДО Ф. 11. Оп. 1. Д. 1238. Ст. 672 697, 673.
    5. ДАДО Ф. 11. Оп. 1. Д. 1238. Ст. 672 697, 692 697.
    6. ДАДО Ф. 11. Оп. 1. Д. 1238. Ст. 672 697, 672.
    7. ДАДО Ф. 3169. Оп. 1. Д. 13. Ст. 100.
    8. РГАЛИ, фонд 677. Оп. 2. Стр. 29 31. П. 10.
    9. РГАЛИ, фонд 677. Оп. 2. Стр. 29 31. П. 8.
    10. РГАЛИ, фонд 677. Оп. 2. Стр. 45 51.
    11. РГАЛИ, Фонд 677. Оп. 2. Стр. 92.
    12. РГАЛИ, Фонд 677. Оп. 2. Стр. 94 95.
    13. РГАЛИ, Фонд 677. Оп. 2. Стр. 29 31. П. 4 5.

    Бібліографія
    14. 100 летний юбилей Екатеринославской классической гимназии [Текст]. Екатеринослав, 1909. 75 с.
    15. NiK. Выставка ученических работ курсов художественной комиссии при Научном обществе [Текст] / NiK // Южная заря. 1911. 1 мая (№ 1477). С. 3.
    16. S. На выставке [Текст]: [о I выставке местных художников] / S. // Вестник юга. 1903. 10 февр. (№ 343). С. 3.
    17. А.О. На выставках [Текст] / А.О. // Приднепров. край. 1904. 2 апр. (№ 2122). С. 3.
    18. А.О. На выставке (продолжение) [Текст] / А.О. // Приднепров. край. 1904. 4 апр. (№ 2124). С. 3.
    19. Абросимова С.В. З історії меценатства та колекціонерства на Катеринославщині (кінця XIX початку XX ст.) [Текст] / С.В.Абросимова, Т.А.Архіпова, Н.О.Степаненко // Питання історії України. Історико-культурні аспекти: зб. наук. праць. Дніпропетровськ: Вид-во ДДУ. 1993. С. 64 71.
    20. Абросимова С.В. Внесок Д.Яворницького у розвиток музейної справи в Україні [Текст] / С.В.Абросимова // Музей на межі тисячоліть: минуле, сьогодення, перспективи: зб. тез доп. та повідомл. Міжнар. наук. конф., присвяч. 150-літтю від дня заснування ДІМ ім. Д.І.Яворницького / упоряд. В.М.Бекетова. Дніпропетровськ, 1999. С. 8 10.
    21. Аливанцева Е.В. Музейный центр Е.П.Блаватской и ее семьи на этапе создания. Научное проектирование. Проблемы и перспективы [Текст] / Е.В.Аливанцева // Материалы Междунар. конф. «175 лет со дня рождения Е.П.Блаватской». С. 27 40.
    22. Аливанцева Е. Три Елены [Текст]: [об Е.Фадеевой, Е.Ган, Е.Блаватской] / Е.Аливанцева // Дніпров. кур`єр. 2002. № 1. С. 2427.
    23. Аливанцева Е. Феномен семьи Фадеевых [Текст] / Е. Аливанцева // Уик-энд. 2002. № 11. С. 22.
    24. Антонова Г. Колекціонер і меценат П.М. Сочинський [Текст] / Г.Антонова // Під знаком кліо: зб. статей Дніпропетровськ: Промінь, 1995. 199 с.
    25. Архитектурно-художественные курсы [Текст] // Приднепров. край. 1916. 8 сент. (№ 5955). С. 5.
    26. Афанасьєв В.А. Товариство південноросійських художників [Текст] / В.А.Афанасьєв. К.: Держвидав. образотворчого мистецтва і музичної літ. УРСР, 1961. 130 с.: іл.
    27. Бабикова Т.В. Омск региональный центр художественной жизни Сибири во второй половине ХХ века [Текст]: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. искусствоведения: 17.00.04: спец. «Изобразительное, декоративно-прикладное искусство и архитектура» / Бабикова Т.В. М., 2005. 24 с.
    28. Бекетова В.М. До історії музейної справи на Придніпров`ї [Текст] / В.М.Бекетова // З минувшини Подніпров`я: зб. матеріалів наук. конф., присвяч. Міжнар. дню музеїв, 17 трав. 1994 р. / упоряд. С.В.Абросимова, В.М.Бекетова, А.Н.Стежар та ін. Дніпропетровськ: ВПОП «Дніпро», 1995. С. 1722.
    29. Бєлічко Ю.В. Монументальний живопис [Текст] / Ю.В.Бєлічко // Історія українського мистецтва: У 6 т. К.: Мистецтво, 1967. Т. 5: Радянське мистецтво 19171941. С. 285291.
    30. Блюміна І. Цей несподіваний А. Страхов [Текст] / І.Блюміна // Днепр вечерний. 1979. 8 окт. С. 4.
    31. Богданова Л. Іспит на зрілість [Текст] / Л. Богданова // Образотворче мистецтво 1972. № 4. С. 21.
    32. Богданова Л. Натхненні звершеннями народу. Про виставку творів художників Дніпропетровщини, присвяч. 50-річчю Великого Жовтня [Текст] / Л.Богданова, 1967.
    33. Богданова Л. Подих часу [Текст] / Л.Богданова // Прапор юності. 1975. 25 квіт. С.4.
    34. Богданова Л. Поетичний світ Василя Філоненка [Текст] / Л.Богданова // Образотворче мистецтво 1979. № 5. С. 32.
    35. Божко Д. Готові до подвигу. Нотатки з виставки [Текст] / Д.Божко // Прапор юності. 1977. 28 трав. С. 4.
    36. Болт Т. Символіст трагічної доби Юхим Михайлів [Текст] / Томас Болт // Образотворче мистецтво. 2002. № 3. С. 88 89.
    37. Большаков В.И., Быстряков А.Г. История строительно-архитектурного образования в Екатеринославе-Днепропетровске: От технических курсов до строительного института (19101934 гг.) [Текст] / В.И.Большаков, А.Г.Быстряков. Днепропетровск, 2005. 143 с.
    38. Бондар Л. Натхненним пензлем [Текст] / Л.Бондар // Образотворче мистецтво 1984. № 2. С. 2324.
    39. Бондар Л. У руслі традицій і пошуків [Текст] / Л.Бондар // Образотворче мистецтво 1987. № 5. С. 2729.
    40. Бродский И.И. Мой творческий путь [Текст] / И.И.Бродский Л.: Художник, 1965. 175 с.: ил.
    41. Бистряков О., Романов Г. Про художнє життя Дніпропетровського [Текст] / О.Бистряков, Г.Романов // Зоря. 1931. 25 верес. (№ 224). С. 4.
    42. Будник О. Кольори рідної землі [Текст]: [Замітки про творчість Андрія Потапенка] / О. Будник // Образотворче мистецтво. 1975. № 1. С. 20 21.
    43. Былинин С. Городской художественный музей. Выставка картин художника М.И.Сапожникова [Текст] / Семен Былинин // Звезда. 1926. 4 мая (№ 100). С. 4.
    44. В гостях у передвижников [Текст] // Приднепров. край. 1899. 12 окт. (№ 633). С. 2/
    45. В гостях у передвижников (продолжение) [Текст] // Приднепров. край. 1899. 18 окт. (№ 639). С. 3.
    46. В научном обществе [Текст] // Южная заря. 1911. 18 янв. (№ 1392). С.3.
    47. В научном обществе [Текст] // Южная заря. 1908. 22 мая. (№ 613). С. 3.
    48. В научном обществе [Текст] // Южная заря. 1910. 9 мая. (№ 1188). С. 4.
    49. В обществе попечительства о женском образовании [Текст] // Приднепров. край. 1899. 27 февр. (№ 413). С. 3.
    50. В обществе попечительства о женском образовании [Текст] // Приднепров. край. 1900. 21 мая (№ 844). С. 3.
    51. В. Культура и искусство: К открытию всеукраинской художественной выставки [Текст] / В. // Звезда. 1928. 9 июня (№ 132). С. 4.
    52. В. На художественной выставке [Текст] / В. // Приднепров. край. 1908. 13 мая (№ 3377). С. 3.
    53. В. Художественная выставка [Текст] / В. // Приднепров. край. 1908. 7 мая (№ 3373). С. 3.
    54. В.К. Екатеринославское художественно-артистическое общество [Текст] / В.К. // Южная заря. 1908. 5 июня (№ 623). С.3.
    55. В.С. Выставка картин [Текст] / В.С. // Южная заря. 1910. 25 мая (№ 1201). С. 3.
    56. Вельмин В. Смотр достижений советского искусства [Текст] / В.Вельмин // Звезда. 1928. 10 июня (№ 133). С. 3.
    57. Вестник Южно-Русской Областной Выставки в Екатеринославе [Текст] / ред. К.Д.Фон Гесберг. Екатеринослав, 1910.
    58. Вечерний рисовальный класс при Екатеринославской Бесплатной женской школе [Текст] // Екатеринослав. губерн. ведомости. 1894. 1 июня. (№ 115). С. 2.
    59. Влад. С. XXIII передвижная выставка картин [Текст] / Влад. С. // Екатеринослав. губерн. ведомости. Часть неофициальная. 1895. 30 сент. (№ 211). С. 4.
    60. Влад. С. Первая выставка картин С.-Петербургского Общества художников в Харькове [Текст] / Влад. С. // Екатеринослав. губерн. ведомости. Часть неофициальная. 1895. 13 сент. (№ 198). С. 4.
    61. Владимиров М. Археологический музей Александра Николаевича Поля [Текст] / М.Владимиров // Екатеринослав. губерн. ведомости. Часть неофициальная. 1887. 5 дек. (№ 96). С. 2.
    62. Володин В.И. Из истории художественной жизни города Куйбишева: Конец XIX начало XX века [Текст] / В.И. Володин. М.: Советский художник, 1979. 175с.: ил.
    63. Волошин М. Леонид Андреев и Федор Сологуб [Текст] / М. Волошин // Русь. 1907. 19 дек. (№ 340). С. 35.
    64. Воскресенский. Выставка картин [Текст] / Воскресенский // Южная заря. 1913. 1 мая (№ 2062). С. 3.
    65. Воскресенский. Выставка картин [Текст] / Воскресенский. // Южная заря. 1909. 11 апр. (№ 872). С. 3.
    66. Воскресенский. Городской музей [Текст] / Воскресенский // Южная заря. 1914. 10 апр. (№ 2337). С. 3.
    67. Воскресенский. Картинная галерея на южно-русской выставке (I) [Текст] / Воскресенский // Южная заря. 1910. 14 июля (№ 1241). С. 2.
    68. Воскресенский. Картинная галерея на южно-русской выставке (III) [Текст] / Воскресенский. // Южная заря. 1910. 20 июля (№ 1246). С. 3.
    69. Воскресенский. Картинная галерея на южно-русской выставке [Текст] / Воскресенский. // Южная заря. 1910. 15 июля ( № 1242). С. 3.
    70. Выставка картин [Текст] // Екатеринослав. юбилейн. листок. 1887. 21 апр. (№ 6). С. 56.
    71. Выставка картин [Текст] // Звезда. 1927. 18 июня (№ 136). С.4.
    72. Выставка картин [Текст] // Екатеринослав. губерн. ведомости. Часть неофициальная. 1865. № 42. С. 3.
    73. Выставки [Текст] // Приднепров. край. 1918. 3 мая (№ 6438). С. 3.
    74. Выставки советского изобразительного искусства [Текст]: Справочник. Т. 1 (19171932). М: Сов. художник, 1965. 557 с.
    75. Гай М. Виставка картин в музеї мистецтв [Текст] / М.Гай // Зоря. 1927. № 1. С. 33.
    76. Гедройц А. Алая роза символ молчания [Текст] / А.Гедройц // Деловая жизнь. 1999. № 3. С. 1819.
    77. Георгиевич Л. Памяти В.К. Воскресенского: Письмо из Петрограда [Текст] / Л.Георгиевич // Приднепров. край. 1916. 1 июня (№ 5857). С. 4.
    78. Георгієвич Л. Архітектурно-художественная выставка [Текст] / Л.Георгієвич // Южная заря. 1914. 28 мая (№ 2375). С. 3.
    79. Гиршев И. Помощь кустарям [Текст] / И.Гиршев // Вестник юга. 1902. 28 нояб. (№ 276). С. 3.
    80. Главное народное училище в Екатеринославе [Текст] // Екатеринослав. юбилейн. листок. 1887. 27 мая (№ 22). С. 210211.
    81. Глечик А. Маленький фельетон. Живописный сон [Текст] / Афанасій Глечик // Приднепров. край. 1900. 13 окт. (№ 987). С. 2.
    82. Глухенька Н. Дитяча художня школа [Текст] / Н. Глухенька // Мистецтво. 1962. № 1. С. 37.
    83. Говдя П.І., Коваленко О.М. Передвижники і Україна [Текст] / П.І. Говдя, О.М. Коваленко. К.: Мистецтво, 1978. 118 с.
    84. Говдя П. Подвиг митця [Текст] / П. Говдя // Образотворче мистецтво 1984. № 3. С. 79.
    85. Годенко-Наконечна О. Бієнале: «Пан-Україна’92» [Текст] / О.Годенко-Наконечна // Образотворче мистецтво. 1993. № 3. С. 46.
    86. Годенко-Наконечна О.П. Січеслав репрезентує [Текст] / О.П.Годенко-Наконечна // Образотворче мистецтво. 2003. № 3. С. 5456.
    87. Годенко-Наконечна О.П. Насичені сонячною енергією [Текст] / О.П.Годенко-Наконечна // Образотворче мистецтво. 2003. № 3. С. 6667.
    88. Годенко-Наконечна О.П. Повернення [Текст] / О.П.Годенко-Наконечна // Образотворче мистецтво. 1991. № 2. С. 912.
    89. Голубець О. Мистецьке середовище Львова другої половини ХХ століття (соцреалізм і свобода творчості) [Текст]: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра мистецтвознавства: спец. 17.00.05 «Образотворче мистецтво» / Голубець О. К., 2003. 31 с.
    90. Голубець О.М. Між свободою і тоталітаризмом: Мистецьке середовище Львова другої половини ХХ століття [Текст] / О.М. Голубець. Львів, 2001. 176 с.
    91. Голубицкая А.А. Старинные монеты в коллекции ДИМ [Текст] / А.А.Голубицкая // Музей і майбутнє: доп. та повідомл. наук. конф. до Міжнар. дня музеїв, трав. 1997 р. / упоряд. В.М. Бекетова. Дніпропетровськ: Поліграфіст, 1998. С. 5559.
    92. Гопенко І.В. XIII археологічний з’їзд у Катеринославі [Текст] / І.В.Гопенко // Регіональне і загальне в історії: тези Міжнар. наук. конф., присвяч. 140-річчю від дня народження Д.І.Яворницького та 90-літтю XIII Археологічного з’їзду, листоп. 1995 / упоряд. В.М.Бекетова. Дніпропетровськ: Пороги, 1995. С. 44 46.
    93. Городской музей // Южная заря. 1914. 10 апр. (№ 2337). С. 3.
    94. Гребінник О.Т. Обласний музей ім. О.М. Поля і проблема створення сільськогосподарського музею в Катеринославі [Текст] / О.Т. Гребінник // Музей і місто: матеріали обл. наук. конф., присвяч. 225-річчю м. Дніпропетровська / упоряд. В.М. Бекетова, Н.І. Капустіна. Дніпропетровськ, 2003. С. 4954.
    95. Гриценко А. Некультурні проблеми культурного закладу [Текст] / А.Гриценко // Прапор юності. 1989. 30 берез. С. 4.
    96. Громадська Е. Безголовый Аполлон [Текст] / Е.Громадська // Зоря. 1991. 8 мая. С. 4.
    97. Дишлевич І. Наука культура мистецтво. Слабка дільниця культурного фронту. Художні промкурси чи непорозуміння? [Текст] / Іван Дишлевич // Звезда. 1928. 24 нояб. (№ 274). С. 4.
    98. Днепропетровский государственный исторический музей: путеводитель [Текст]. Днепропетровск, 1966. 85 с.: ил.
    99. Днепропетровский государственный исторический музей: путеводитель [Текст]. Днепропетровск, 1971. 78 с.: ил.
    100. Днепропетровский государственный исторический музей: путеводитель [Текст]. Днепропетровск, 1979. 58 с.: ил.
    101. Днепропетровский художественный музей [Текст]: сб. статей. К., 1967. 80 с.
    102. Дніпропетровськ: віхи історії [Текст] / кол. авт.: А.Г. Болебрух, І.Ф. Ковальова, В.І. Лазебник, І.С. Стороженко та ін. Дніпропетровськ: Грані, 2001. 256 с.
    103. Дніпропетровськ: минуле і сучасне [Текст] / упоряд. Г.Ф.Губанова, О.А.Куценко. Дніпропетровськ: Дніпрокнига, 2001. 584 с.
    104. Дніпропетровський державний художній музей російського та українського мистецтва: кат. худож. творів. Дніпропетровськ: Дн-вське обл. вид-во, 1957. 68 с., іл.
    105. Дніпропетровський художній музей [Ізоматеріал]. Дніпропетровськ: Дніпрокнига, 2001. 256 с., іл.
    106. Дніпропетровський художній музей [Текст]. К.: Мистецтво, 1981. 75 с., іл.
    107. Дніпропетровський художній музей: короткий путівник по музею [Текст] / сост. К.І.Козлов. Дніпропетровськ, 1940. 57 с., іл.
    108. Дудко Г.В., Колесниченко А.А. Александра Акимовна Рындовская [Текст] / Г.В.Дудко, А.А.Колесниченко // Регіональне та загальне в історії: тези Міжнар. наук. конф., присвяч. 140-річчю від дня народження Д.І.Яворницького та 90-ліття XIII археологічного з`їзду, листоп. 1995 р. / упоряд. В.М.Бекетова. Дніпропетровськ: Пороги, 1995. С. 192194.
    109. Е.Г. Судьба городского художественного музея [Текст] / Е.Г. // Приднепров. край. 1916. 17 сент. (№ 5164). С. 4.
    110. Е.С. Маленький фельетон. О передвижной выставке картин [Текст] / Е.С. // Приднепров. край. 1898. 13 окт.( № 250). С.3.
    111. Екатеринославский областной музей им. А.Н.Поля: История создания и задачи учреждения. Речи, произнесенные в день освещения здания 14 августа 1905 г. М.В.Родзянко и В.В.Куриловым [Текст]. Екатеринослав, 1905. 138 с.
    112. Екатеринославское Научное общество. Год третий. Труды // Екатеринослав, 1904. 197 с.
    113. Емельянов Л. Выставки картин [Текст] / Л. Емельянов // Приднепров. край. 1918. 12 мая (№ 6444). С. 4.
    114. Жолтовський П.М. Художнє життя на Україні в XVI XVIII століттях [Текст] / П.М. Жолтовський К.: Наук. думка, 1983. 179 с., іл.
    115. Жураев Х.Х. Художественная жизнь Самарканда (19171947) [Текст]: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. искусствоведения: спец. 17.00.04 «Изобразительное искусство» / Жураев Х.Х. Л., 1989. 26 с.
    116. Журба О.І. Про початок історико-археологічних досліджень на Катеринославщині [Текст] / О.І. Журба // Регіональне і загальне в історії: тези Міжнар. наук. конф., присвяч. 140-річчю від дня народження Д.І. Яворницького та 90-літтю XIII Археологічного з’їзду, листопад 1995). / упоряд. В.М. Бекетова. Дніпропетровськ: Пороги, 1995. С. 184 187.
    117. Забочень М. Пензель і перо Василя Корнієнка [Текст] / М. Забочень // Зоря. 1968. 17 серп. С. 4.
    118. Загаєцька О. Мелодійність прозорих барв [Текст] / О. Загаєцька // Образотворче мистецтво. 2003. № 3. С. 6061.
    119. Заремба В. Життя як спалах: до 115 річниці від дня народження художника В.О.Корнієнка [Текст] / В.Заремба // Прапор юності. 1982. 15 трав. С. 4.
    120. Збірник [Текст] / За гол. ред. проф. Д.І.Яворницького. Дніпропетровськ, 1929. Т. 1. 168 с.
    121. Здесь можно отыскать все! [Текст] // Фотокурьер. 2005. № 4 (39). С. 10.
    122. Зенька Л.П. Науково-просвітницька діяльність музею [Текст] / Л.П.Зенька // Музей 96: Наук. матеріали Дніпропетровського худож. музею. Дніпропетровськ, 1997. 60 с.
    123. Из истории художественной жизни Урала [Текст]: сб. науч. трудов / Уральский гос. ун-т им. А.М. Горького; ред. колегия: О.А.Уроженко и др. Свердловск: УрГУ, 1988. 152 с., ил.
    124. Историческая записка о Екатеринославской гимназии 17931882 гг. [Текст]. Екатеринослав, 1882. 186 с.
    125. Исторический очерк Екатеринославского реального училища за 25 лет его существования (18751900 гг.) [Текст]. Екатеринослав, 1901. 144 с.
    126. История городов и сел Украинской ССР [Текст]: В 26 т. Днепропетровская область / Ин-т истории Акад. наук УССР. К., 1977.
    127. Итоги XXVII передвижной выставки (окончание) [Текст] // Днепров. молва. 1899. 31 окт. (№ 43). С. 13601361.
    128. Итоги XXVII передвижной выставки [Текст] // Днепров. молва. 1899. 24 окт. (№ 42). С. 1327 1329.
    129. Історія Українського мистецтва [Текст]: У 6 т. Т. 5. / Науково-дослідний інститут теорії, історії та перспективних проблем радянської архітектури в місті Києві державного комітету цивільного будівництва та архітектури при держбуді СРСР; АН УРСР. К.: Голов. Ред. УРЕ, 1967. 479 с.: іл.
    130. Історія українського мистецтва. У 6 т. Т. 6. / Науково-дослідний інститут теорії, історії та перспективних проблем радянської архітектури в місті Києві державного комітету цивільного будівництва та архітектури при держбуді СРСР; АН УРСР. К.: Голов. Ред. УРЕ, 1968. 451 с.: іл.
    131. Історія української культури [Текст] / За загальною редакцією І.Крип’якевича. К.: Либідь, 1994. 651 с., іл.
    132. К 7-й годовщине Октябрьской революции [Текст] // Звезда. 1924. 2 нояб. (№ 56). С. 1.
    133. Капустіна Н.І. Дніпропетровському історичному музею 150 років [Текст] / Н.І.Капустіна // Музей на межі тисячоліть: минуле, сьогодення, перспективи: зб. тез доп. та повідомл. Міжнар. наук. конф., присвяч. 150-літтю від дня заснування ДІМ ім. Д.І.Яворницького / упоряд. В.М.Бекетова. Дніпропетровськ, 1999. С. 3 7.
    134. Каталог I выставки картин местных художников [Текст]. Екатеринослав, 1901. 10 с.
    135.&n
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины


ПОСЛЕДНИЕ СТАТЬИ И АВТОРЕФЕРАТЫ

Ржевский Валентин Сергеевич Комплексное применение низкочастотного переменного электростатического поля и широкополосной электромагнитной терапии в реабилитации больных с гнойно-воспалительными заболеваниями челюстно-лицевой области
Орехов Генрих Васильевич НАУЧНОЕ ОБОСНОВАНИЕ И ТЕХНИЧЕСКОЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ЭФФЕКТА ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ КОАКСИАЛЬНЫХ ЦИРКУЛЯЦИОННЫХ ТЕЧЕНИЙ
СОЛЯНИК Анатолий Иванович МЕТОДОЛОГИЯ И ПРИНЦИПЫ УПРАВЛЕНИЯ ПРОЦЕССАМИ САНАТОРНО-КУРОРТНОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ НА ОСНОВЕ СИСТЕМЫ МЕНЕДЖМЕНТА КАЧЕСТВА
Антонова Александра Сергеевна СОРБЦИОННЫЕ И КООРДИНАЦИОННЫЕ ПРОЦЕССЫ ОБРАЗОВАНИЯ КОМПЛЕКСОНАТОВ ДВУХЗАРЯДНЫХ ИОНОВ МЕТАЛЛОВ В РАСТВОРЕ И НА ПОВЕРХНОСТИ ГИДРОКСИДОВ ЖЕЛЕЗА(Ш), АЛЮМИНИЯ(Ш) И МАРГАНЦА(ІУ)
БАЗИЛЕНКО АНАСТАСІЯ КОСТЯНТИНІВНА ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ (на прикладі студентського самоврядування)