МОНУМЕНТАЛЬНЕ МАЛЯРСТВО XVIIІ СТ. ГАЛИЧИНИ В КОНТЕКСТІ УКРАЇНСЬКО-ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКИХ МИСТЕЦЬКИХ ЗВ’ЯЗКІВ: ІКОНОГРАФІЯ ТА СТИЛІСТИКА : Монументальная живопись XVII в. Галиции в контексте УКРАИНСКИЙ-западноевропейские художественные связи: иконографии и СТИЛИСТИКА



  • Название:
  • МОНУМЕНТАЛЬНЕ МАЛЯРСТВО XVIIІ СТ. ГАЛИЧИНИ В КОНТЕКСТІ УКРАЇНСЬКО-ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКИХ МИСТЕЦЬКИХ ЗВ’ЯЗКІВ: ІКОНОГРАФІЯ ТА СТИЛІСТИКА
  • Альтернативное название:
  • Монументальная живопись XVII в. Галиции в контексте УКРАИНСКИЙ-западноевропейские художественные связи: иконографии и СТИЛИСТИКА
  • Кол-во страниц:
  • 222
  • ВУЗ:
  • ІНСТИТУТ МИСТЕЦТВОЗНАВСТВА, ФОЛЬКЛОРИСТИКИ ТА ЕТНОЛОГІЇ ім. М. Т. РИЛЬСЬКОГО
  • Год защиты:
  • 2009
  • Краткое описание:
  • Національна Академія Наук України
    ІНСТИТУТ МИСТЕЦТВОЗНАВСТВА, ФОЛЬКЛОРИСТИКИ ТА ЕТНОЛОГІЇ ім. М. Т. РИЛЬСЬКОГО

    на правах рукопису


    ФЕСЕНКО ДАРІЯ ВОЛОДИМИРІВНА
    УДК 75.052.034(477.8)(09)17”


    МОНУМЕНТАЛЬНЕ МАЛЯРСТВО XVIIІ СТ. ГАЛИЧИНИ В КОНТЕКСТІ УКРАЇНСЬКО-ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКИХ МИСТЕЦЬКИХ ЗВ’ЯЗКІВ: ІКОНОГРАФІЯ ТА СТИЛІСТИКА


    Спеціальність: 17.00.05 Образотворче мистецтво

    Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства



    Науковий керівник
    СТЕПОВИК ДМИТРО ВЛАСОВИЧ,
    доктор мистецтвознавства,
    доктор богословських наук, професор




    Київ 2009









    ЗМІСТ

    ВСТУП...4
    РОЗДІЛ 1. АНАЛІЗ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ. МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ......16
    РОЗДІЛ 2. СТИЛІСТИКА РОЗПИСІВ..31
    2.1. Синтез мистецтв епохи бароко...32
    2.2. Композиційні типи стінопису. Квадратура...36
    2.3. Тематика....48
    2.4. Латинські костели Східної Галичини на тлі західноєвропейського та українського монументального малярства XVIII ст..50
    РОЗДІЛ 3. ІКОНОГРАФІЧНІ ПРОГРАМИ НАСТІННОГО МАЛЯРСТВА ЧЕРНЕЧИХ ЗГРОМАДЖЕНЬ: СЕМАНТИКА ТА ІДЕЙНИЙ ЗМІСТ76
    3.1. Стінописи у костелах отців Кармелітів..79
    3.2. Іконографічні програми костелів отців Бернардинців та сестер Кларисок...90
    3.3. Мотиви Найсвятішого Імені Ісуса та отців Єзуїтів у стінописі ансамблю львівського монастиря отців Єзуїтів...121
    3.4. Ідея тріумфу католицизму у стінописі костелу отців Піарів у селі Новоукраїнка (Сокальський р-н Льв. обл.).........133
    3.5. Іконографічні програми розписів домініканських костелів.....136
    РОЗДІЛ 4. ГОЛОВНІ МОТИВИ ІКОНОГРАФІЧНИХ ПРОГРАМ НАСТІННОГО МАЛЯРСТВА ЄПАРХІЯЛЬНИХ (ДІЄЦЕЗНИХ) ХРАМІВ: СЕМАНТИКА ТА ІДЕЙНИЙ ЗМІСТ.....143
    4.1. Стінопис Львівського кафедрального собору Успіння Пресвятої Богородиці та його європейський контекст.....143
    4.1.1. Стінопис вівтарної частини кафедрального собору.........145
    4.1.2. Малярство у навах собору..149
    4.1.3. Тематичні мотиви у стінописі каплиць та захристій154
    4.2. Стінописи з домінуванням богородичного мотиву.....160
    4.3. Іконографічні програми христологічного характеру....170
    4.4. Апокаліптична тематика стінопису парафіяльного костелу в селі Івано-Франкове (Яворівський р-н, Льв. обл.)........175
    4.5. Ангельський мотив у розписах костелу св. Михаїла в селі Тартаків (Сокальський р-н Льв. обл.).177
    4.6. Іконографічні програми еклезіяльного характеру.180
    ВИСНОВКИ..195
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ199
    ДОДАТКИ









    ВСТУП

    На теренах Східної Галичини збереглася значна кількість пам’яток пізньобарокового костельного стінопису. Зараз більшість з них знаходиться на межі знищення або повністю зіпсована некваліфікованими реставраційними заходами та поновленнями. Українські дослідники досі надавали мало уваги католицьким настінним розписам Нового часу. Причиною цього, безперечно, стала ідейна спрямованість стінописів, оскільки католицизм насаджувався місцевому православному населенню. Деяку увагу присвячують темі монументального малярства у костелах та магнатських палацах лише Павло Жолтовський та Федір Уманцев. В останні десятиліття з’явилися невеликі опрацювання пам’яток католицького сакрального мистецтва вітчизняних науковців, проте рідко до їхнього поля зору потрапляє стінопис, особливо його іконографічний та змістовний аспекти. Аналіз переважно обмежується ідентифікацією (часто необґрунтованою, запозиченою з польських опрацювань кінця ХІХ і поч. ХХ століть) та зазначенням розташування композицій.
    Актуальність теми. Дослідження монументального малярства доби бароко в храмах Римсько-Католицької Церкви Галичини актуальне в час, коли Україна прагне вступити до Європейського Союзу. Наша держава історично була вплетена в європейські культурні процеси. Показовою щодо цього є культурно-історична ситуація в Україні доби бароко. Тогочасне духовне життя України характеризується конфесійним плюралізмом, виявленим в особливостях світоглядної позиції представника тієї чи іншої конфесії. Мистецтво, як дзеркало духовних пошуків своєї доби, в епоху бароко виражало світобачення тогочасної людини через особливості стилістики та іконографії стінопису. Церква у XVIII ст. продовжувала відігравати роль об’єднуючого інституту, що формував світогляд особистості та впливав на ідеологію епохи. У зв’язку з цим, вивчення ідейного змісту розписів стає одним з основних аспектів дослідження.
    Важливим засобом дослідження є методологія. Традиційно, переважна більшість вчених аналізувала католицьке монументальне сакральне малярство, використовуючи описовий, історико-джерелознавчий та інколи метод стилістичного аналізу (З. Горнунг). Це, зокрема, властиво польським дослідникам кінця ХІХ та поч. ХХ століть.
    Сучасне мистецтвознавство виробило якісно нові методи аналізу. Іконографію та ідейний зміст сакральних розписів слід розглядати крізь призму тогочасного християнського світогляду, використовуючи такі філософські підходи як системно-структурний, компаративний, діалектичний та герменевтичний.
    Стінопис XVIII ст. у галицьких костелах презентує здобутки західноєвропейського образотворчого мистецтва пізнього бароко. Безперечно, художній рівень цих творів нижчий (у порівнянні до загальноєвропейського мистецтва Нового Часу, кращі зразки якого створені в Італії, Австрії, Німеччині). Однак іконографічні задуми розписів нерідко вражають мистецькою довершеністю та теологічною ерудицією. Нині, коли багато храмів повернено релігійним громадам (як східного так і західного обрядів) постає проблема реставрації стінопису. Для кваліфікованого її виконання необхідні знання іконографії західного мистецтва, латинської мови, якою в переважній більшості виконані написи, що доповнюють зображення.
    Досі немає дослідження змісту, іконографії та стилістики настінного малярства костелів Галичини, яке б стало джерелом для порівняння з монументальним мистецтвом українського православного бароко церков Західної та Наддніпрянської України. Отже, ретельне вивчення стінопису, стилістичний та іконографічний аналіз стануть суттєвим внеском у вирішення проблеми відтворення культурно-історичної ситуації у XVIII ст. не лише в Галичині, а і на території всієї України.
    Зв'язок роботи з науковими програмами, темами, планами. Дисертаційне дослідження пов’язане з опрацюванням теми Фольклор та мистецтво слов’ян в європейському контексті” відділом мистецтва та народної творчості зарубіжних країн Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України.
    Об’єктом дослідження є монументальні розписи XVIII ст. у мурованих костелах на теренах Східної Галичини (а саме сучасних Львівської, Тернопільської та Івано-Франківської областей).
    Предмет дослідження стилістика, іконографія та ідейний зміст розписів у вимірі католицького віровчення та світобачення.
    Географічні межі опрацювання визначені територією Східної Галичини (а саме сучасні Львівська, Тернопільська та Івано-Франківська області). Протягом більшої частини XVIII ст. ці землі перебували у складі Речі Посполитої, а з 1772 р. увійшли до складу Королівства Галичини та Лодомерії” Австрійської імперії. Пошук аналогій до малярських композицій розписів поширюється на всю європейську територію. У дисертації подані сучасні назви населених пунктів.
    Хронологічні рамки дослідження. В дисертаційному опрацюванні розглянуто стінопис, створений у 30-х 90-х рр. XVIII ст. Взірці та аналоги до досліджуваного малярства походять з XVIXVIII століть.
    Мета дисертації випливає з предмету дослідження, що вимагає аналізу стилістичних особливостей сакрального монументального малярства XVIII ст. у мурованих костелах Галичини, його іконографії та ідейного змісту, а також діяльності малярів-монументалістів. Мета передбачає такі завдання:
    - розглянути професійне художнє середовище, сформоване прибулими та місцевими малярами;
    - охарактеризувати стилістичні особливості галицьких стінописів та довести їх домінуючу орієнтацію на болонську й римську школи західноєвропейського ілюзійного малярства;
    - проаналізувати іконографію стінопису ряду споруд чернечого і парафіяльного духовенства;
    - дослідити літературні джерела сюжетів розписів на основі ідентифікації композицій та супровідних текстів;
    - висвітлити ряд подібних і відмінних рис іконографії та стилістики українського католицького й православного стінопису XVIII ст.;
    - визначити семантику та ідейний зміст, вкладений у іконографічні програми, інтерпретуючи символічні та алегоричні зображення
    - спростувати існуючі помилкові визначення окремих сцен та необґрунтовані інтерпретації змісту розписів.
    Методологічну основу дисертації становлять мистецтвознавчі методи стилістичного та семантичного аналізу на основі системно-структурного, компаративного, діалектичного і герменевтичного філософських підходів. У процесі дослідження використані загальнонаукові методи аналізу, синтезу, індукції та дедукції та ін.
    Системно-структурний підхід дозволяє розглянути малярське оздоблення храмів у контексті історичної епохи з її філософськими та естетичними проявами, розвитком чернечих орденів, еволюцією католицької свідомості та становлення догматів. Застосування компаративного методу робить можливим порівняння сакрального стінопису Галичини з європейським ілюзійним малярством епохи бароко та українським національним православним, визначення подібних та відмінних характеристик стилю та ідейного змісту малярства.
    Діалектичний метод застосований для дослідження монументального малярства Галичини ХVІІІ ст. в його розвитку, виявлення в ньому антиномічних тенденцій, акцентування взаємозв’язків, єдності художньо-образної системи та багатоманітності її конкретних проявів. За допомогою цього підходу в роботі розкривається поліфонія семантичної системи монументального храмового малярства, єдність різних його аспектів: наративного, алегоричного, символічного. Герменевтичний підхід використовується для проникнення у прихований зміст символічних та алегоричних зображень, що застосовувалися тогочасними мистцями практично у всіх видах мистецтв.
    Джерелами до написання дисертації є бібліографічні (текстові та іконографічні), архівні матеріали, а також емпіричні дані, отримані шляхом проведення польових досліджень, фотофіксації розписів у мурованих костелах Львівської, Івано-Франківської та Тернопільської областей України, а також окремих пам’яток стінопису XVIII ст. на теренах Польщі.
    Наукова новизна опрацювання полягає в наступних положеннях:
    - католицький стінопис XVIII ст. у мурованих костелах на теренах Галичини вперше проаналізовано у контексті західноєвропейського мистецтва доби бароко;
    - розкрито ідейний зміст малярства низки монастирських та єпархіальних (дієцезних) храмів, шляхом аналізу зображених сцен, тематичних мотивів та їх поєднанням у теологічній програмі розписів;
    - вперше докладно проаналізовано стінопис Львівського кафедрального собору, монастирських ансамблів отців Бернардинців та Єзуїтів, костелів Кармелітів Босих та сестер Кларисок у Львові;
    - спростовано деякі помилкові трактування окремих сцен та необґрунтовані інтерпретації змісту розписів;
    - проаналізовано роль праць святих отців, церковних письменників та молитовної практики як джерела іконографічних програм стінописів;
    - з’ясовано відмінності католицької, православної та протестантської релігійних та світоглядних позицій, що знайшли відображення у творах образотворчого мистецтва;
    - зведено інформацію про досліджуваний стінопис у вигляді таблиць та схем розташування основних композицій монументального сакрального малярства у 27 досліджених об’єктах, зібрано ілюстративний матеріал пам’яток монументального малярства.
    Практичне значення. Дослідження рекомендується до використання у реставраційній практиці, оскільки містить ґрунтовні матеріали, що можуть допомогти у проведенні реконструкцій втрачених малярських композицій і дозволить запобігти виникненню помилок при тонуванні пошкоджених чи відновленні знищених латинських текстів. Крім того, частини цього дисертаційного опрацювання можуть увійти до навчально-методичних посібників, програм та мистецтвознавчих курсів. Дослідження може бути використане науковцями у роботах на тему сакрального мистецтва XVIII ст.
    Апробація результатів дослідження виконувалася шляхом обговорення на засіданнях відділу мистецтва та народної творчості зарубіжних країн Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України; у виступах на XVI міжнародній конференції Історія релігії в Україні” (м. Львів, 1618 травня 2006 р.); на міжнародних конференціях в Польщі: Witraży w objektach zabytkowych. Między konserwacją a sztuką współczesną” (м. Мальборк, 2122 жовтня 2005 р.), Sztuka Kresów Wschodnich XIXXX w.” (м. Закрочим, 1618 листопада 2006 р.) та міжнародної науково-теоретичної конференції Стильова панорама українського мистецтва” (м. Київ, 18 грудня 2008 р.)
    Публікації здобувача за темою дисертації:
    1. Фесенко Д. В. Зображення Львова на барокових фресках костелів / Д. В. Фесенко // Праці Центру пам’яткознавства. К. : Центр пам’яткознавства НАН України та Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, 2005. Вип. 8. С. 261269.
    2. Фесенко Д. Францисканський мотив у стінопису костелу бернардинців св. Андрія у Львові / Дарія Фесенко // Українська Академія мистецтва : Дослідницькі та науково-методичні праці. К. : ТОВ ДІА”, 2008. Вип. 15. С. 329342.
    3. Фесенко Д. Малярські сюжети зі Старого Заповіту в стінописі костелу Бернардинців у Львові / Дарія Фесенко // Актуальні проблеми мистецької практики і мистецтвознавчої науки. Мистецькі обрії ’2008. Київ : Музична Україна”, 2008. Вип. 1 (10). С. 249258.
    4. Фесенко Д. В. Іконографія та ідейний зміст стінопису колишнього костелу отців Єзуїтів Св. Петра і Павла у Львові / Д. В. Фесенко // Актуальні філософські та культорологічні проблеми сучасності. Альманах. Київ : Видавничий центр КНЛУ, 2008. Вип. 21. С. 225232.
    5. Фесенко Д. Богородичний мотив у розписах Львівського кафедрального собору Успіння Пресвятої Богородиці / Дарія Фесенко // Вісник Львівського університету. Серія мистецтвознавство. Львів : Вид-во Львівського національного університету імені Івана Франка, 2008. Вип. 8. С. 99 109.


    ***
    6. Фесенко Д. Розпис ротонди св. Яна з Дуклі у Львові / Дарія Фесенко // Історія релігій в Україні : Науковий щорічник. Львів : Логос, 2006. Книга ІІ. С. 722730.
    7. Фесенко Д. Іконографія та ідейний зміст стінопису колишнього костелу отців Кармелітів босих у Львові / Дарія Фесенко // Бюлетень 10. Інформаційний випуск присвячений 25-річчю Львівського філіалу Національного науково-дослідного реставраційного центру України. Львів, 2008. Вип. 1 (10). С. 115121.
    Структура. Дисертація складається зі змісту, вступу, чотирьох розділів та висновків (198 с.); списку використаних джерел (254 позиції); текстових додатків (А, Б, В) з таблицею і схемами (108 с.); списку ілюстрацій та альбому ілюстрацій (дод. Д): світлини пам’яток, в яких збережено сакральний стінопис XVIII ст. (104 с.)
    У Вступі обґрунтовано актуальність теми, методологічні основи дослідження, вказано хронологічні межі, які воно охоплює, визначено об’єкт та предмет опрацювання, його мету, наукову новизну та практичне значення отриманих результатів, вказані джерела до написання дисертації, окреслено зв'язок роботи з науковими програмами, темами, планами ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України.
    Розділ 1 Аналіз джерел та літератури. Методологія дослідження” містить критичний огляд матеріалів, що висвітлюють інформацію щодо історії створення, стилістики, композиційних особливостей розписів, а також їх іконографії та теології західної гілки християнства. Це дозволило вибрати та обґрунтувати основні методи дисертаційного дослідження у відповідності до наукової розробки проблематики.
    Розділ 2 Стилістика розписів” складається з чотирьох підрозділів.
    Підрозділ 2.1. Синтез мистецтв епохи бароко” презентує єдність та взаємопроникнення видів мистецтва періоду пізнього бароко та рококо для вираження певної ідеї та всеохоплюючого впливу на глядача. Проведено порівняння елементів синтезу українського православного та католицького мистецтва та їх інтеграції у сакральний ансамбль, що відбувалося у співпраці мистця та теолога.
    У підрозділі 2.2. Композиційні типи стінопису. Квадратура” проаналізовано три основні типи розписів, що використовувалися малярами у XVIII ст. для оздоблення храмів Східної Галичини, а саме: образу в обрамленні (quadro riportato”), композиції, що ґрунтується на квадратурі і панорамне зображення. Детальніше розглянуто ілюзіоністичну архітектуру.
    Підрозділ 2.3. Тематика” присвячено темам та жанровості сакральних розписів, що у XVIII ст. відзначалися різноманітністю. У релігійному малярстві, крім біблійних, символічних, сцен з життя та зображень вічної слави святих, співіснували також портрет і пейзаж, оточені архітектонічними та оздобними елементами.
    У підрозділі 2.4. Латинські костели Східної Галичини на тлі західноєвропейського та українського монументального малярства XVIII” ст. визначено іконографію та стилістичні особливості католицьких стінописів досліджуваної території в контексті європейського барокового мистецтва. Висвітлено ряд спільних та відмінних рис між галицькими розписами та тогочасним монументальним малярством церков Наддніпрянщини.
    Розділ 3 Іконографічні програми настінного малярства чернечих згромаджень: Семантика та ідейний зміст” складається з п’яти підпунктів, що відповідають п’яти чинам, про стінопис культових споруд яких є відповідна іконографічна інформація. На початку розділу подано короткі відомості про ордени з урахуванням їх сутнісної спрямованості, розписи яких досліджено. Співставлення іконографії та ідейної програми стінописів ґрунтувалося на опрацюванні літературних джерел, перше місце серед яких належить Біблії, та праць з історії католицизму, становлення і ґенези зображень та композиційних схем.
    У підрозділі 3.1. Стінописи у костелах отців Кармелітів” висвітлено іконографію та досліджено ідейний зміст розписів у львівському костелі Кармелітів Босих, проведено порівняння з настінним малярством Кармелітів Взутих у Львові, в селах Сусідовичі та Більшівці. Висновки зроблено на основі аналізу специфіки культів та побожності ордену, а також відмінності у його відламах.
    Підрозділ 3.2. Іконографічні програми костелів отців Бернардинців та сестер Кларисок” містить іконографічну та змістовну характеристику стінописів храмових ансамблів францисканських орденів, а саме: отців Бернардинців та сестер Кларисок у Львові та втраченого малярства храму Бернардинців у Червонограді, Льв. обл. (у XVIII ст. місто називалось Христинополь). Зокрема, проаналізовано збережені розписи монастирських приміщень та криниці Бл. Іоана з Дуклі, почерпнуті з чернечої хроніки описи стінопису монастирського передсінку львівського бернардинського комплексу. Наголошено на апостольській місії ордену та прославленні культу святих, чесноти яких і чудеса експоновано.
    У підрозділі 3.3. Мотиви Найсвятішого Імені Ісуса та отців Єзуїтів у стінописі ансамблю львівського монастиря отців Єзуїтів” окреслено сутність та діяльність Ісусового Товариства, культи святих чину на основі малярських композицій зазначеного храму. Виконано ідентифікацію недосліджених досі сцен з урахуванням супроводжуючих латинських та польських текстів, герменевтичний аналіз зображених символів і алегорій; виділено головний та допоміжні мотиви, а образний ряд пов’язано у цілісну теологічну програму.
    У підрозділі 3.4. Ідея тріумфу католицизму у стінописі костелу отців Піарів у селі Новоукраїнка (Сокальського р-ну Льв. обл.)” на основі збережених фото з Кабінету гравюри Національного закладу ім. Оссолінських Польської академії наук у м. Вроцлав та уцілілих композицій проведена спроба визначити змістовне навантаження малярства в руслі ідей потридентського католицького суспільства.
    Підрозділ 3.5. Іконографічні програми розписів домініканських костелів” присвячено дослідженню зображень та ідейного змісту втраченого стінопису храму отців Домініканців у м. Тернопіль (за описами З. Горнунга та фотографіями), а також пресвітерію костелу у с. Підкамінь (Бродівського р-ну, Льв. обл.), виконаних С. Строїнським.
    Розділ 4 Головні мотиви іконографічних програм настінного малярства єпархіяльних (дієцезних) храмів: семантика та ідейний зміст” містить шість підрозділів. Окремо розглянуто стінопис Львівського кафедрального собору Успіння (в католицькій релігійній термінології Взяття до неба) Пресвятої Богородиці як концентрат тогочасної теологічної думки.
    У підрозділі 4.1. Стінопис Львівського кафедрального собору Успіння Пресвятої Богородиці та його європейський контекст” в процесі аналізу окремих композицій та тем висвітлено теологічний задум пресвітерію, нав, каплиць та захристій храму. Виявлено контрреформаційну сутність іконографічної програми, направлену на утвердження тез, що були найбільше атаковані протестантами. Інтерпретовано образно-символічний ряд розписів бічних нав кафедри.
    У підрозділі 4.2. Стінописи з домінуванням богородичного мотиву” окреслено іконографічні програми парафіяльних костелів у селах Семенівка (Пустомитівського р-ну, Льв. обл.); Лопатин (Радехівського р-ну, Льв. обл.); львівському костелі Марії Сніжної і вірменському храмі в м. Івано-Франківськ з врахуванням доповнюючих мотивів, що створюють поліфонічні акценти у звучанні теми.
    У підрозділі 4.3. Іконографічні програми христологічного характеру” проаналізовано розписи викупної тематики парафіяльного костелу у с. Наварія (Пустомитівського р-ну, Льв. обл.), палацової каплиці у с. Крисовичі (Мостиського р-ну, Льв. обл.) та стінопису з храму села Підгірці (Золочівського р-ну, Льв. обл.), де відображено ідею родоводу Ісуса.
    У підрозділі 4.4. Апокаліптична тематика стінопису парафіяльного костелу в селі Івано-Франкове (Яворівський р-н, Льв. обл.)” розглянуто композиції склепіння нави та тріумфальної арки, джерелом інспірації яких стали тексти Одкровення Іоана Богослова. Означений мотив поєднується з ідеєю небесної хвали Пресвятої Богородиці.
    Підрозділ 4.5. Ангельський мотив у розписах костелу св. Михаїла в селі Тартаків (Сокальський р-н Льв. обл.)” розкриває поліваріантну тематику ангельської опіки та вияву Господньої волі.
    У підрозділі 4.6. Іконографічні програми еклезіяльного характеру” висвітлено ряд монументальних розписів (костелів у м. Дрогобич, селах Годовиця Пустомитівського р-ну та Дунаїв Перемишлянського р-ну Льв. обл.), основною ідеєю яких є Церква Небесна та Церква Земна. Акцентовано різницю між богослів’ям православ’я та католицизму у питаннях церковної влади та догматів, що яскраво виявилася у іконографії стінописів XVIII ст.
    Висновки дисертаційного дослідження підсумок результатів, отриманих під час опрацювання зібраного та проаналізованого матеріалу. Розкрито значення формальних та сутнісних характеристик європейського монументального малярства XVIII ст. на теренах Східної Галичини в контексті католицького віровчення. Висвітлені його паралелі та відмінності з мистецтвом українського православного бароко.
    Роботу доповнено додатками (окрема книга):
    У додатку А Особи малярів-монументалістів XVIII ст., які працювали на теренах Східної Галичини” подано короткі біографічні відомості про мистців, які створювали костельні розписи у XVIII ст. на досліджуваних теренах. Доведено безпосередній вплив на розвиток львівської школи барокового монументального малярства майстрів, які навчалися у Болонії та Римі. Серед них виділено постаті італійця Джузеппе Карло Педретті творця розписів Львівського костелу отців Кармелітів Босих, його учня Бенедикта Мазуркевича автора стінопису храму львівських Бернардинців; Франциска та Севастяна Екштайнів, що представляли центральноєвропейську пізньобарокову традицію та створили розписи львівського костелу Єзуїтів. Відзначено основні віхи діяльності Станіслава Строїнського найбільш плідного творця розписів Львівського осередку монументального малярства.
    Додаток Б Звід пам’яток Східної Галичини, розписаних у 17301790 роках”, оформлений у вигляді таблиці.
    Додаток В схеми з планами споруд із позначеннями на них малярських композицій та написів у монастирських (В 1) та єпархіальних (дієцезних) (В 2) храмах. Ці матеріали систематизовані відповідно приналежності об’єктів чорному та білому духовенству та подані згідно виконаних емпіричних досліджень, зібраних архівних матеріалів, збережених фото та описів (у випадку втрачених зображень).

    Додаток Д світлини пам’яток, в яких збережено сакральний стінопис XVIII ст. Ілюстративний ряд охоплює фотографії близько тридцяти об’єктів монументального малярства.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    1. Необхідність втілення нових ідеологічних завдань Церкви та розповсюдження смаків епохи бароко викликали у 30-х роках XVIII ст. активну діяльність по оздобленню католицьких храмів. Першими запроваджують зміни у декорації монастирських святинь численні ордени, які внаслідок безпосереднього підпорядкування Риму швидко реагували на наступаючі зміни.
    2. Мистецький рівень пам’яток католицького стінопису XVIII ст. на теренах Східної Галичини по відношенню до монументальних малярських реалізацій в Італії, Австрії, Німеччині є доволі провінційним. Однак Львівський осередок був одним з кращих серед Краківського, Великопольського та Віленського.
    3. Традиції Львівської школи ілюзорного малярства побудовані на ідеалах італійського пізньобарокового стінопису, зокрема на реалізаціях представників Болонської та Римської мистецьких шкіл, де отримали освіту Д. Педретті, Б. Мазуркевич, А. Тавелліо. Їхні учні та послідовники, найталановитішим з яких був С. Строїнський, протягом усього XVIII ст. продовжували створювати розписи, використовуючи мистецькі здобутки цих шкіл. Ф. та С. Екштайни запровадили на наших землях центрально-європейську трансформацію італійської традиції монументального малярства.
    4. Іконографічні програми стінописів спрямовані на поширення та утвердження основних католицьких догматів. Більшість з них атакували протестанти, деякі були неприйнятними і для православного населення. Прикладом останніх служать тези про Непорочне Зачаття та Взяття до неба (душі і тіла) Пречистої Діви Марії. Велика кількість храмів посвячені власне під цими титулами. Однак, не всі пропаговані догмати, затверджені на той час офіційно (догмат про Непорочне Зачаття Пресвятої Діви Марії тільки з 1854 р., про Взяття до неба Богородиці з 1950 р.), були поширеними у народній традиції та захищалися багатьма теологами.
    У розписах наголошувалися також атаковані протестантами реальна присутність Христа у Пресвятих Дарах, посередництво Марії та святих між Господом та людьми, існування чистилища, таїнства сповіді. Саме тому, у розписах часто зображають поклоніння Пресвятим Дарам. У протестантів не було культу святих, вони не визнавали, що мучеництво заслуга перед Богом.
    5. Синтез мистецтв епохи бароко вбачав не лише поєднання окремих видів мистецтва, але й взаємозапозичення засобів виразності. Для впливу на почуття та розум віруючих образотворче мистецтво у руках Церкви використовувало засоби риторики.
    6. Розвинута маріологічна побожність знаходить своє відображення в чисельних посвятах храмів та змістовному наповненні малярства. Наголос на посередництві Пречистої Діви бачимо у ряді композицій стінопису Львівського кафедрального собору та костелу в Лопатині.
    7. В ерудиційних теологічних програмах використовувався принцип узгодження Старого та Нового Завітів, побудований на зіставленні події та її префігурації, тобто заповіді. Цим підтверджувалися слова Ісуса: Треба, щоб сповнилось усе написане про мене в законі Мойсея, в пророків та у псалмах” (Лука: 24, 44). Іноді старозавітними образами підкреслювалися певні риси Богородиці чи святих (цей принцип яскраво відображений у розписах львівського костелу Єзуїтів).
    8. В тематиці розписів виділяється ряд мотивів: христологічний, маріологічний, ангельський, агіографічний, моралістичний, історичний, орденський, еклезіяльний. Нерідко одні й ті самі сцени отримують поліфонічне звучання, залежно від зображення їх в тому чи іншому контексті.
    9. У великих іконографічних програмах, переважно орденських костелів, включені зображення дванадцяти апостолів як фундаментів чи стовпів віри. (Колегіум апостолів у львівських кармелітському та бернардинському костелах, вірменському храмі в Івано-Франківську, костелі отців Піарів у с. Новоукраїнка та ін.) Часто у стінописах зображали євангелістів, Отців та Вчителів Церкви.
    10. Кожна розбудована іконографічна програма вміщала персоніфікації чеснот як теологічних, так і моральних. Вони вказували віруючим дорогу, якою потрібно йти у цьому житті, щоб спастися. Якості, гідні наслідування, глядач знаходив і в зображеннях численних святих.
    11. Окремий мотив у декорації храмів становлять історичні сцени, зображення фундаторів костелів та їх гербів. Особливо вшановували доброчинців жебраючі ордени, що бачимо на прикладі стінопису львівського бернардинського ансамблю. Великим історіографічним циклом характеризуються розписи парафіяльного костелу в м. Дрогобич. В цьому аспекті варто також згадати втрачені сцени пресвітерію Львівського кафедрального собору.
    12. Специфікою іконографічних програм монастирських храмів щодо дієцезних є домінування орденського мотиву, утвердження культу святих певного ордену, орієнтація на висвітлення історії становлення чину та специфіки його діяльності. Архітектура більшості чернечих храмів будувалася за традиційною для даного ордену моделлю. Подібно було і в монументальному малярстві, де також існував певний тематичний набір сцен, пов'язаний з історією чину та його святих, спільний для даного ордену.
    13. Для іконографічних програм дієцезних храмів у більшості випадків характерна їх направленість на посвяту костела. Незначна величина будівель парафіяльних святинь зумовила редукцію іконографічних програм та зменшення (у порівнянні з чернечими храмами) кількості тематичних мотивів. З цілком іншою ситуацією стикаємося у оздобленні Львівського кафедрального собору. Ідейним змістом монументальної декорації, багатством теологічної ерудиції та охопленою проблематикою Кафедра рівнялася з великими тогочасними європейськими святинями.
    14. У парафіяльних храмах вагомішими (у порівнянні з розписами монастирських костелів) стають місцеві віддавна існуючі культи святих, дієцезна традиція та творча ініціатива священика чи фундатора з духовенства, його вміння запровадити правила риторичної теорії в мистецтво.
    15. Дисертантом встановлено, що ряд композицій у стінописах ідентифіковані невірно. Шляхом аналізу зображуваних сцен, літературних джерел до їх створення та написів було спростовано низку тверджень польських та українських вчених. Зокрема, ідентифікації окремих композицій з львівських костелів Бернардинців, Кларисок та Єзуїтів, парафіяльних храмів Семенівки та Янова; інтерпретацію Ф. Лобеським окремих сцен втраченого малярства пресвітерію Львівського кафедрального собору.







    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

    Неопубліковані джерела:

    1. Бокало С.С. Історична довідка на пам’ятку архітектури кінця XVII століття костьол Піярів в с. Новоукраїнці, Сокальського району, Льв. обл. : Акт технического состояния, технология и методология, историческая справка и фотографии памятника архитектуры костёла пиаров в посёлке Новоукраинка, Львовской обл. / Інститут Укрзахідпроектреставрація” ; С.С. Бокало. К., 1970. С. 17. ЛО-44-1.
    2. Вуйцик В.С. Історична довідка : Пам’ятка архітектури XVII ст. костьол М. Магдалини в м. Львові. Дослідження стінопису та проектні пропозиції. / Інститут Укрзахідпроектреставрація” ; В.С. Вуйцик. Т.І. Львів, 1989. С. 19. Л-22-19.
    3. Вуйцик В. С. Історична довідка : Пам’ятка архітектури XVIII ст. костьол Кларисок в м. Львові. Історична довідка. Робочі креслення дверних та віконних заповнень. / Інститут Укрзахідпроектреставрація” ; В.С. Вуйцик. Львів, 1976. С. 16. Л-35-2.
    4. Вуйцик В. С. Пам’ятка архітектури XV ст. костьол св. Станіслава в м. Дунаїв Перемишлянського району. Львівська обл. Історична довідка / Інститут Укрзахідпроектреставрація” ; В.С. Вуйцик. Т. ІІ. Книга ІІ. Львів, 1992. 25 с. ЛО-249-2.
    5. Кондратюк А. Ю. Монументальний живопис Троїцької надбрамної церкви Києво-Печерської лаври. Семантика. Стилістика: дис. на здобуття наук. ступеня канд. мистецтвознавства : 17.00.05 / Кондратюк Аліна Юріївна. К., 2003. 206 с.
    6. Лильо О. М. Мистецьке життя Львова у 1730 1770-х роках: архітектори, скульптори, малярі : дис. на здобуття наук. ступеня кандидата історичних наук : 07.00.01 / Лильо О. М. Львів, 2006. 169 с.
    7. Присяжний К.В. Висновки з матеріалів обстежень : Пам’ятка архітектури XVII ст. колишній костьол Кармелітів Босих в м. Львові. Паспортизація пам’ятки [Матеріали натурного дослідження прилеглих приміщень та костьолу] / Інститут Укрзахідпроектреставрація” ; К.В. Присяжний. Частина І. Том V-a. Львів, 1978. 3 с. Л-2-20.
    8. Опис стану стінопису. Висновки та проектні пропозиції : Пам’ятка архітектури XV XVIII ст. парафіальний костьол в м. Львові. Опис стану та проектні пропозиції по реставрації стінопису / Інститут Укрзахідпроектреставрація” ; Н. І. Сліпченко [М. Вовк, Н. Присяжна]. Львів, 1980. Без пагінації. Л-19-25.
    9. Старосольський І. В. Коротка історична довідка та акт технічного стану до реставрації пам’ятки архітектури XVIII ст. костьолу в селі Підгірцях Олеського району Львівської обл. / Інститут Укрзахідпроектреставрація” ; І.В. Старосольський. К., 1958. С. 16. ЛО-34-1.
    10. Album Alf. 85, I.f.: 2661926652. Fotografował Józef Jaworski, 1913. Без пагінації.
    11. Acta celeberrimi primmarij conventus Leopoliensis ad S. Andream Apostolum almae Provinciae Russiae post capitulum in Conventu Dubnensi celebratum anno MDCCXXXV die XV 8bras sub (...) Regimine ARP Joannis Capistrani Wdziękowski (...). : [mf 92059]. Biblioteka Narodowa. 234 aрк. rękopis akc. 1978.
    12. Staszewski J. Ikonografia cudów eucharystycznych w polskiej sztuce nowożytnej : rozprawa doktorska / J. Staszewski. Warszawa, 2005. 436 s.
    13. Świderska B. Przedstawienia proroka Eliasza w ikonografii karmelitańskiej w polskiej sztuce nowożytnej : praca magisterska. / B. Świderska. Warszawa, 2005. 104 s.
    14. Teki Schneidera / Archiwum Państwowe w Krakowie, Oddział na Wawelu. 397 арк. nr. 959.

    Опубліковані джерела:

    15. В ім’я Господнє [Молитовник католиків латинського обряду]. Львів : Каменяр, 2007. 400 с.
    16. Зіморович Б. Потрійний Львів: Leopolis Triplex / [Пер. з лат. мови Н. Царьової ; Наук. коментар І. Мицька]. Львів : Центр Європи, 2002. 224 с.
    17. Конституції товариства Ісуса та їх додаткові норми. Львів : Свічадо, 2005. 532 с.
    18. Святе Письмо Старого та Нового завіту. [Переклад тексту о. І. Хоменко]. Мінськ : Місіонер, 2007. 350 с.
    19. Biblia Sacra iuxta Vulgatam Clementinam. Matriti : La Editorial catolica. S. A. Alfonso XI, 4, MCMLI. 1592 s.
    20. Bonawentura św. Życiorys większy św. Franciszka / św. Bonawentura // Żródła franciszkańskie. Kraków : Bratni Zew, 2005. S. 8131006.
    21. Dokumenty Soborów Powszechnych / [Układ i opracowanie Baron A., Pietras H.]. Kraków : Wydawnictwo WAM, 2005. T. IV. 1000 s.
    22. Dzieje błogosławionego Franciszka i jego towarzyszy // Żródła franciszkańskie. Kraków : Bratni Zew, 2005. S. 19272082.
    23. Ewangelia Pseudo-Mateusza // Apokryfy Nowego Testamentu : Ewangelie apokryficzne. Cz. 1. Kraków : WAM, 2006. S. 293316.
    24. Inskrypcje historyczne fary w Drohobyczu. [Opracowanie: Trajdos T., Brzóstkowska A., Kulewski A.]. Kraków : Homo Dei”, 1996. 68 s.
    25. Fizjologi i Aviarium : Średniowieczne traktaty o symbolice zwierząt / [Przekład i opracowanie S. Kobielus]. Tyniec : Wydawnictwo Benedyktynów, 2005. 204 s.
    26. Konstytucje i Reguły Zakonu Szkół Pobożnych. Kraków : Polska Prowincja Zakonu Pijarów, 2006. 392 s.
    27. Księga o narodzeniu świętej Maryi // Apokryfy Nowego Testamentu : Ewangelie apokryficzne. Cz. 1. Kraków : WAM, 2006. S. 332341.
    28. Legenda o św. Józefie Cieśli // Apokryfy Nowego Testamentu : Ewangelie apokryficzne. Cz. 2. Kraków : WAM, 2006. S. 559577.
    29. Maria z Agredy Mistyczne Miasto Boże / Maria z Agredy ; [Opracowanie i redakcja: Odachowska-Zielińska E., Zieliński A.]. Kraków Warszawa: Wydawnictwo Michalineum, 1985. 352 s.
    30. Modlitewnik ku czci św. Antoniego z Padwy / [Opracował K. Piotrowski CSSR.]. Lwów : Radość Wiary”, 2002. 88 s.
    31. Patrologiae Cursus Completus. Series Graeca. Paris : J. P. Migne, 185766. T. ICLXI.
    32. Patrologiae Cursus Completus. Series Latina. Paris : J. P. Migne, 1878 1890. T. ICCXVII.
    33. Protoewangelia Jakuba // Apokryfy Nowego Testamentu : Ewangelie apokryficzne. Cz. 1. Kraków : WAM, 2006. S. 268290.
    34. Puteo A. Perspectivae pictorum atque architectorum / A. Puteo. Augspurg : Gedrukt bey Peter Detleffsen, 1719. Pars I. Без пагінації.
    35. Puteo A. Perspectivae pictorum atque architectorum / A. Puteo. Augspurg: Gedrukt bey Peter Detleffsen, 1719. Pars II. Без пагінації.
    36. Reguła niezatwierdzona // Żródła franciszkańskie. Kraków : Bratni Zew, 2005. S. 95124.
    37. Ripa C. Ikonologia / C. Ripa ; [Przełożył I. Kania]. Kraków : TAiWPN UNIVERSITAS, 2004. 504 s.
    38. Skarga P. Żywoty świętych starego i nowego zakonu na każdy dzień przez cały rok... / P. Skarga. Kraków, 1936. T. IV. 670 s.
    39. Skarga P. Żywoty świętych polskich / P. Skarga. Kraków : Wydawnictwo Apostolstwa Modlitwy, 1986. 228 s.
    40. Święta Teresa od Jezusa Księga fundacji. / [Przełożył ks. bp. Henryk Piotr Kossowski]. Kraków : Wydawnictwo Karmelitów Bosych, 2007. 462 s.
    41. Tomasz z Celano Życiorys drugi / Tomasz z Celano // Żródła franciszkańskie. Kraków : Bratni Zew, 2005. S. 551730.
    42. Tomasz z Celano Życiorys pierwszy / Tomasz z Celano // Żródła franciszkańskie. Kraków : Bratni Zew, 2005. S. 431544.
    43. Tomasz z Celano Żywot świętej Klary z Asyżu / Tomasz z Celano // Żródła franciszkańskie. Kraków : Bratni Zew, 2005. S. 22452297.
    44. Transitus Melitona z Sardes // Apokryfy Nowego Testamentu : Ewangelie apokryficzne. Cz. 2. Kraków : WAM, 2006. S. 817826.
    45. De Voragine J. Złota legenda: Wybór / J. De Voragine [Tłumaczyła Pleziowa J.]. Warszawa : PAX, 1955. 766 s.
    46. Zbiór asyski : Wydarzenia z życia świętego Franciszka // Żródła franciszkańskie. Kraków : Bratni Zew, 2005. S. 15071670.
    47. Zwierciadło doskonałości. Redakcja większa // Żródła franciszkańskie. Kraków : Bratni Zew, 2005. S. 17691925.

    Бібліографія:

    48. Александрович В. Малярство / В. С. Александрович // Історія української культури. К. : Наукова думка, 2003. Т. 3. Українська культура другої половини XVIIXVIII століть. С.874910.
    49. Александрович В. С. Собор святого Юра у Львові / В. Александрович, П. Ричков. К. : Техніка, 2008. 232 с. : іл. (Національні святині України).
    50. Аллоизи С. II С 1625 по 1650 год / С. Аллоизи // Римская живопись XVII века. Рим : Fratelli Palombi Srl, 1989. С. 1923.
    51. Баженова О. Д. Радзивилловский Несвиж. Росписи костела Божьего Тела / О. Д. Баженова. Минск : Харвест”, 2007. 416 с.
    52. Вуйцик В. С. Бернардинський монастир у Львові / В. С. Вуйцик // Вісник інституту Укрзахідпроектреставрація”. 2004. Число 14. С. 8294.
    53. Жолтовський П. М. Монументальний живопис на Україні XVII XVIII cт. / П. М. Жолтовський. К. : Наукова думка, 1988. 160 с.
    54. Жолтовський П. М. Український живопис XVII XVIII cт. / П. М. Жолтовський. К. : Наукова думка, 1978. 328 с.
    55. Жолтовський П. М. Художнє життя на Україні в XVI XVIII ст. / П. М. Жолтовський. К. : Наукова думка, 1983. 178 с.
    56. Кондратюк А. Ю. Монументальний живопис Троїцької надбрамної церкви Києво-Печерської лаври: Каталог / А. Ю. Кондратюк. К.: Видавництво КВІЦ”, 2005. 252 с.
    57. Лившиц Н. Искусство XVIII века / Н. Лившиц, Б. Зернов, Л. Воронихина. М. : Искусство, 1966. 477 с.
    58. Ло Бьянко А. ІV С 1675 по 1700 год / А. Ло Бьянко // Римская живопись XVII века. Рим : Fratelli Palombi Srl, 1989. С. 2831.
    59. Лосский В. Догмат о Непорочном Зачатии / В. Лосский // Хрестоматия по сравнительному богословию. М. : Московское Подворье Свято-Троицкой Сергиевой Лавры, 2005. С. 597605.
    60. Макаров А. Світло українського бароко / А. Макаров. К. : Мистецтво, 1994. 286 с.
    61. Мельник Б. Вулицями старовинного Львова / Б. Мельник. Львів : Світ, 2006. 272 с. (Серія Історичні місця України”).
    62. Міляєва Л. С. Переддень бароко // Мистецтвознавство України : [зб. наук. пр. Академії мистецтв України]. К. : Спалах, 2000. Вип. 1. С. 2748.
    63. Міляєва Л. С. Іконостас СпасоПреображенської церкви м. Любліна (Польща) // Мистецтвознавство України : [зб. наук. пр. Академії мистецтв України]. К. : Кий, 2001. Вип. 2. С. 1324.
    64. Нагаєвський І. Історія Римських Вселенських Архієреїв / І. Нагаєвський. Част. ІІ. Рим : Università Cattolica Ucraina, 1967. 602 с.
    65. Наливайко Д. С. Искусство: направления, течения, стили. / Д. С. Наливайко. Киев : Мистецтво, 1981. 288 с.
    66. Никитенко Н. Н. Святая София Киевская / Н. Н. Никитенко. К. : Горобец, 2008. 384 с., илл.
    67. Овсійчук В. А. Українське малярство XXVIII ст. Проблеми кольору / В.А. Овсійчук. Львів : НАНУ. Інститут народознавства, 1996. 480 с.
    68. Овсійчук В. А. Майстри українського барокко. Жовківський художній осередок / В.А. Овсійчук. К. : Наукова думка, 1991. 400 с.
    69. Радковець П. Єзуїти у Львові / П. Радковець, І.Радковець // Галицька брама. 2001. № 23 (7475) : Львів і львів’яни. С. 811.
    70. Свєнціцька В.І. Український живопис XVIXVII й XVIII ст. у контексті візантійських мистецьких традицій та західноєвропейського барокко / В. І. Свєнціцька // Українське барокко та європейський контекст: [зб. наук. праць / наук. ред. Федорук О. К.]. К. : Наукова думка, 1991. С. 9095.
    71. Смірнов Ю. Костел Св. Марії Магдалини парафіяльна святиня Нового Світу // Галицька брама. 2007. № 34 (147148) : Новий Світ. Част. І. С. 1920.
    72. Софронова Л. Барокко и проблемы истории славянских литератур и искусств / Л. Софронова, А. Липатов // Барокко в славянских культурах. М. : Наука, 1982. С. 313.
    73. Стаччоли С. ІІІ С 1650 по 1675 год / С. Стаччоли // Римская живопись XVII века. Рим : Fratelli Palombi Srl, 1989. С. 2427.
    74. Степовик Д. В. Іконологія й іконографія / Д. В. Степовик. Івано-Франківськ : Нова Зоря, 2004. 320 с.
    75. Степовик Д. В. Леонтій Тарасевич і українське мистецтво барокко / Д. В. Степовик. К. : Наукова думка, 1986. 236 с.
    76. Степовик Д. В. Система тропів в українському барокко / Д. В. Степовик // Українське барокко та європейський контекст : [зб. наук. праць / наук. ред. Федорук О. К.]. К. : Наукова думка, 1991. С. 183195.
    77. Страгородский С. Есть ли у Христа наместник в Церкви? / С. Страгородский // Хрестоматия по сравнительному богословию. М. : Московское Подворье Свято-Троицкой Сергиевой Лавры, 2005. С. 138146.
    78. Уманцев Ф. С. Настінні розписи в мурованих спорудах / Ф. С. Уманцев // Історія українського мистецтва : в 6 т. Т. 3 : Мистецтво другої половини XVII XVIII століття. К. : 1968. С. 175193.
    79. Урсу Н. О. Мистецька спадщина домініканського ордену на території України XVII XIX ст. / Н. О. Урсу. Кам’янець-Подільський : Видавець ПП Зволейко Д. Г., 2007. 368 с.
    80. Фесенко Д. Богородичний мотив у розписах Львівського кафедрального собору Успіння Пресвятої Богородиці / Дарія Фесенко // Вісник Львівського університету. Серія мистецтвознавство. Львів : Вид-во Львівського національного університету імені Івана Франка, 2008. Вип. 8. С. 99 109.
    81. Фесенко Д. Францисканський мотив у стінопису костелу бернардинців св. Андрія у Львові / Дарія Фесенко // Українська Академія мистецтва : Дослідницькі та науково-методичні праці. К. : ТОВ ДІА”, 2008. Вип. 15. С. 329342.
    82. Фесенко Д. В. Зображення Львова на барокових фресках костелів / Д. В. Фесенко // Праці Центру пам’яткознавства. К. : Центр пам’яткознавства НАН України та Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, 2005. Вип. 8. С. 261269.
    83. Фесенко Д. В. Іконографія та ідейний зміст стінопису колишнього костелу отців Єзуїтів Св. Петра і Павла у Львові / Д. В. Фесенко // Актуальні філософські та культорологічні проблеми сучасності. Альманах. Київ : Видавничий центр КНЛУ, 2008. Вип. 21. С. 225232.
    84. Фесенко Д. Іконографія та ідейний зміст стінопису колишнього костелу отців Кармелітів босих у Львові / Дарія Фесенко // Бюлетень 10. Інформаційний випуск присвячений 25-річчю Львівського філіалу Національного науково-дослідного реставраційного центру України. Львів, 2008. Вип. 1 (10). С. 115121.
    85. Фесенко Д. Малярські сюжети зі Старого Заповіту в стінописі костелу Бернардинців у Львові / Дарія Фесенко // Актуальні проблеми мистецької практики і мистецтвознавчої науки. Мистецькі обрії ’2008. Київ : Музична Україна”, 2008. Вип. 1 (10). С. 249258.
    86. Фесенко Д. Розпис ротонди св. Яна з Дуклі у Львові / Дарія Фесенко // Історія релігій в Україні : Науковий щорічник. Львів : Логос, 2006. Книга ІІ. С. 722730.
    87. Церашчатава В. В. Старажытнабеларускі манументальны жывапіс: ХІХVIII стст. / В. В. Церашчатава. Минск : Навука і тэхніка, 1986. 183 с.
    88. Andrzejewski L. Królewskość Matki Bożej / L. Andrzejewski // Gratia plena : Studia teologiczne o Bogurodzicy [pod redakcją B. Przybylskiego]. Poznań Warszawa Lublin : Księgarnia św. Wojciecha, 1965. S. 381409.
    89. Bainvel J. V. Kult Serca Bożego. Teorja i rozwój / J. V. Bainvel ; [Przełożył z francuskiego K. Dembowski]. Kraków : Wydawnictwo księży Jezuitów, 1934. 610 s.
    90. Barącz S. Dzieje klasztoru ww. oo. Dominikanów w Podkamieniu / S. Barącz. Tarnopol : Pawłowski, 1870. 348 s.
    91. Barącz S. Pamiątki miasta Stanisławowa / S. Barącz. Lwów : Nakł. Konwentu W.W. OO. Dominikanów w Podkamieniu, 1858. 192 s.
    92. Betlej A. Kaplica pałacowa w Krysowicach / A. Betlej // Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Kraków : Międzynarodowe Centrum Kultury w Krakowie, 1999 T. 7. S. 119124. (Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. Część I).
    93. Betlej A. Kościół parafialny p.w. ŚŚ. Stanisława i Krzysztofa w Hussakowie / A. Betlej // Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Kraków : Międzynarodowe Centrum Kultury w Krakowie, 1999 T. 7. S. 4967. (Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. Część I).
    94. Betlej A. Kościół parafialny p.w. Św. Anny i klasztor OO. Karmelitów w Sąsiadowicach / A. Betlej // Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Kraków : Międzynarodowe Centrum Kultury w Krakowie, 1997. T. 5. S. 225248. (Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. Część I).
    95. Betlej A. Kościół parafialny p.w. Św. Marcina w Siemianówce / A. Betlej // Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Kraków : Międzynarodowe Centrum Kultury w Krakowie, 2001. T. 9. S. 157174. (Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. Część I).
    96. Betlej A. Kościół parafialny p.w. Świętej Trójcy w Mariampolu / A. Betlej // Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Kraków : Międzynarodowe Centrum Kultury w Krakowie, 2002. T. 10. S. 221237. (Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. Część I).
    97. Betlej A. Kościół parafialny p.w. Wszystkich Świętych w Miżyńcu / A. Betlej // Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Kraków : Międzynarodowe Centrum Kultury w Krakowie, 1999. T. 7. S. 143157. (Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. Część I).
    98. Betlej A. Kościół parafialny w Kąkolnikach / A. Betlej // Sztuka kresów wschodnich : Materiały sesji naukowej, Kraków, maj 1995. Kraków, 1996. T. 2. S. 213230.
    99. Betlej A. Źródła do siedemnasto i osiemnastowiecznych dziejów artystycznych kościoła i klasztoru oo. Bernardynów w Sokalu / A. Betlej // Sztuka dawnej ziemi chełmskiej
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины