ОБ'ЄКТИ МЕДІА-ДИЗАЙНУ В КОНТЕКСТІ ФОРМУВАННЯ ГРОМАДСЬКОГО СЕРЕДОВИЩА МІСТА : ОБЪЕКТЫ МЕДИА-ДИЗАЙНА В КОНТЕКСТЕ ФОРМИРОВАНИЯ ОБЩЕСТВЕННОГО СРЕДЫ ГОРОДА

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!



  • Название:
  • ОБ'ЄКТИ МЕДІА-ДИЗАЙНУ В КОНТЕКСТІ ФОРМУВАННЯ ГРОМАДСЬКОГО СЕРЕДОВИЩА МІСТА
  • Альтернативное название:
  • ОБЪЕКТЫ МЕДИА-ДИЗАЙНА В КОНТЕКСТЕ ФОРМИРОВАНИЯ ОБЩЕСТВЕННОГО СРЕДЫ ГОРОДА
  • Кол-во страниц:
  • 286
  • ВУЗ:
  • ХАРКІВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ ДИЗАЙНУ І МИСТЕЦТВ
  • Год защиты:
  • 2008
  • Краткое описание:
  • МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
    ХАРКІВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ ДИЗАЙНУ І МИСТЕЦТВ

    На правах рукопису


    Сергеєва Наталія Вікторівна

    УДК 7.05 (043)

    ОБ'ЄКТИ МЕДІА-ДИЗАЙНУ В КОНТЕКСТІ ФОРМУВАННЯ ГРОМАДСЬКОГО СЕРЕДОВИЩА МІСТА

    Спеціальність 17.00.07 дизайн

    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    кандидата мистецтвознавства




    Науковий керівник
    Сбітнєва Надія Федорівна,
    кандидат мистецтвознавства, доцент




    ХАРКІВ 2008









    ЗМІСТ


    ВСТУП.....................................................................................................................4
    РОЗДІЛ 1. НАУКОВЕ ПІДГРУНТЯ ЯВИЩА МЕДІА-ДИЗАЙНУ. МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
    1.1. Відображення проблематики медіа-дизайну громадського середовища в наукових дослідженнях............................................11
    1.2. Методика дослідження.....................................................................42
    Висновки до першого розділу....................................................................46
    РОЗДІЛ 2. МЕДІА-ДИЗАЙН ГРОМАДСЬКОГО СЕРЕДОВИЩА ЯК ЯВИЩЕ ХУДОЖНЬО-ПРОЕКТНОЇ КУЛЬТУРИ
    2.1. Визначення інформації та її загальнокультурного значення........49
    2.2. Інформація в міському середовищі: особливості та суб’єкти її представлення....................................................................................59
    2.3. Визначення дефініцій медіа-дизайну та його об’єктів..................72
    2.4. Медіа-дизайн громадського середовища: від передумов становлення до розвитку сучасної практики..................................78
    Висновки до другого розділу.....................................................................90
    РОЗДІЛ 3. КЛАСИФІКАЦІЯ ОБ’ЄКТІВ МЕДІА-ДИЗАЙНУ ГРОМАДСЬКОГО СЕРЕДОВИЩА ТА ЇХ ОСНОВНІ ФОРМОУТВОРЮЮЧІ ФАКТОРИ
    3.1. Класифікації об’єктів медіа-дизайну в міському середовищі.........................................................................................93
    3.2. Основні формоутворюючі фактори об’єктів медіа-дизайну........97
    3.2.1. Образ та образні засоби як фактори формоутворення об’єктів медіа-дизайну....................................................................................99
    3.2.2. Функціональні призначення об’єктів медіа-дизайну як фактор їх формоутворення..............................................................................110
    3.2.3. Матеріально-технологічні фактори формоутворення об’єктів медіа-дизайну..................................................................................116
    3.2.4. Кінетичний фактор формоутворення об’єктів медіа-дизайну....125
    3.2.5. Середовище як формоутворюючий фактор об’єктів медіа-дизайну.............................................................................................131
    Висновки до третього розділу..................................................................139
    РОЗДІЛ 4. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ МЕДІА-ДИЗАЙНУ В КОНТЕКСТІ ФОРМУВАННЯ СУЧАСНОЇ ПРОЕКТНОЇ КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ
    4.1. Особливості становлення проектної культури в Україні............142
    4.2. Основні напрями розвитку медіа-дизайну в громадському міському середовищі: можливості українського вибору............153
    Висновки до четвертого третього розділу..............................................163
    ВИСНОВКИ........................................................................................................165
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.......................................................169
    ДОДАТКИ...........................................................................................................188
    А. Ілюстративний матеріал
    Б. Словник термінів і понять
    В. Документи про впровадження результатів дисертації








    ВСТУП


    Актуальність теми дослідження. Темою даної дисертаційної роботи є проблеми, пов’язані з дизайном представлення інформації в громадському середовищі. Актуальність даної теми зумовлена високими темпами розвитку процесу медіатизації цивілізованого суспільства взагалі та важливістю забезпечення доступу будь-якого індивіда до інформації в сучасному громадському середовищі зокрема.
    Реальність сьогодення вимагає залучення суспільства до комунікативних процесів, де споживач інформації вже наділений активною позицією та має можливість безпосередньо впливати на сам процес породження та передачі інформації. Стрімкий розвиток рекламної діяльності, яка увірвалася на простори пострадянських країн, разом з новою ідеологією життя привніс багато нових понять, термінів, а також й нове бачення презентації інформації в міському середовищі. Досягнення технічного прогресу, поєднуючись з різними видами проектно-художньої діяльності (архітектурою, дизайном, пластичним та кінетичним мистецтвом) та синтезуючи в собі засоби виразності інших видів мистецтв (кіно, театр, фотографія, живопис та ін.) дедалі активніше формують якість сучасного життя. Нові об’єкти медіа-дизайну громадського середовища, зважаючи на їх значущу соціально-культурну роль, потребують цілеспрямованої теоретичної та практичної професійної уваги, мета якої гармонійно поєднати ці об’єкти як із середовищем, в якому вони розташовані, так і з різноплановими вимогами споживача інформації. Аналіз спеціалізованої літератури та періодичних видань свідчить про наявність значного наукового інтересу до дизайну середовища та до різних аспектів дизайнерських об’єктів у середовищі міста, що мав місце, головним чином, у період 60-80-х років ХХстоліття. Сучасні дослідження у цьому напрямку окреслюють існування проблеми та загострюють увагу на необхідності винайдення шляхів її вирішення, або ж стосуються лише окремих сторін розгляду дизайну тих чи інших об’єктів представлення інформації в громадському середовищі.
    Таким чином, актуальність визначеної теми дослідження обумовлена також суперечливою ситуацією значного випередження реальною практикою теоретичних засад у галузі медіа-дизайну, що, в свою чергу, мали б враховувати особливості нових засобів та технологій передачі інформації в дизайнерських об’єктах і співвідносити їх з вимогами сучасного суспільства.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проведене у межах науково-дослідної роботи, що реалізує постанову Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 р. № 37 „Про першочергові заходи для розвитку національної системи дизайну та ергономіки і впровадження їхніх досягнень у промисловому комплексі, об’єктах житлової, виробничої та соціально-культурної сфер”, держбюджетної науково-дослідної програми, яка відповідає постанові Кабінету Міністрів України № 5 від 30 січня 2003 р., на тему „Дизайн України в контексті художньо-проектної культури ХІХ-ХХ століть (Середнє Подніпров’я. Черкащина)”, номер державної реєстрації УкрІНТЕМ 0106U005387 від 10.05.06р. та держбюджетної науково-дослідної теми Харківської державної академії дизайну і мистецтв „Методологія інноваційного дизайну у контексті науково-технічного прогресу і глобальної екологічної кризи”, номер державної реєстрації 0107U002131.
    Мета дослідження полягає у виявленні формоутворюючих особливостей і соціально-культурної ролі об’єктів медіа-дизайну в процесі естетично-функціонального формування сучасного громадського середовища.
    Відповідно до вказаної мети поставлені завдання дослідження:
    виявити ступінь і якість наукового осмислення медіа-дизайну;
    охарактеризувати нові засоби, технології та особливості представлення й сприйняття інформації у громадському просторі міста; визначити соціально-культурну роль середовищних інформаційних об’єктів;
    сформулювати визначення медіа-дизайну та його об’єктів у громадському міському середовищі;
    простежити становлення та розвиток явища медіа-дизайну;
    виявити специфіку процесу формоутворення об’єктів медіа-дизайну громадського середовища;
    окреслити перспективи подальшого розвитку медіа-дизайну в контексті формування сучасної проектної культури України.
    Об’єкт дослідження: медіа-дизайн в контексті формування сучасного громадського предметно-просторового середовища міста.
    Предмет дослідження: соціально-культурні та формоутворюючі аспекти об’єктів медіа-дизайну.
    Хронологічні та територіальні межі дослідження. Хронологічні межі дослідження охоплюють період з 20-х років ХХ століття початку бурхливого розвитку теорії та практики дизайну до теперішнього часу. Територіальними межами дослідження є простір колишнього СРСР, Україна, Росія в порівнянні з досвідом країн Західної Європи, США.
    Методи дослідження. Системний підхід сприяв розгляду медіа-дизайну сучасного громадського предметно-просторового середовища в контексті історичних, соціокультурних та технологічних чинників, де об’єкт дослідження постає елементом цілісної системи, яка співвіднесена з художньо-проектною культурою.
    Комплексний метод використовувався під час опрацювання різних інформаційних джерел з метою дослідження наукового осмислення проблематики медіа-дизайну. Він уможливив врахування великої кількості факторів, а також широкого спектру проблем як художньої, так і позахудожньої сфер. Залучення цього методу також дало можливість проаналізувати особливості представлення й сприйняття інформації у громадському міському просторі та визначити соціально-культурну роль середовищних інформаційних об’єктів.
    Методи абстрагування та екстраполяції застосовувалися для формулювання визначення понять медіа-дизайну, його об’єктів. Метод абстрагування полягав в узагальненні та виокремленні найбільш суттєвих ознак, які є характерними для медіа-дизайну громадського середовища в цілому та інформаційних об’єктів зокрема. Метод екстраполяції, зумовлений завданнями дослідження та характером зміни тенденцій розвитку художньо-проектної культури, дозволив, спираючись на характерні узагальнені ознаки сучасного явища медіа-дизайну, підійти до визначення його дефініції.
    Залучення історичного підходу сприяло забезпеченню цілісного вивчення медіа-дизайну, розгляду його становлення та етапів розвитку у хронологічній послідовності. Застосування порівняльно-історичного методу, прийомів історико-генетичних порівнянь дозволили розглянути тенденції становлення і розвитку мистецтва експозиції, його поступового включення в міське середовище паралельно з виявленням особливостей розвитку взаємопов’язаного з ним явища медіа-дизайну. Вжиті прийоми історико-типологічних порівнянь дали можливість зіставити дизайн-діяльність по відношенню до інформаційних об’єктів з графічним, промисловим та середовищним видами дизайну, виявити загальні та специфічні риси дизайну медіа-об’єктів. Типологічний метод у цьому дослідженні було використано в процесі розробки класифікації об’єктів медіа-дизайну та виявленні основних факторів впливу на їх формоутворення.
    Метод системно-порівняльного аналізу застосовувався для виявлення зв’язку особливостей спадковості проектної культури Радянського союзу з сучасними тенденціями її формування в Україні. Залучення цього методу сприяло співставленню прикладів існуючої інформаційно-середовищної політики країн Європи та США, окресленню можливих напрямів розвитку медіа-дизайну в Україні та їх перспектив в контексті формування сучасної проектної культури.
    В загальнотеоретичному осмисленні порушених у дисертації проблем автор апелював до фундаментальних робіт В.Даниленка, Г.Мінервіна, О.Генісаретського, В.Сидоренка, В.Глазичева, А.Іконнікова, С.Хан-Магомедова, О.Шлієнкової, В.Ангелова, В.Устіна.
    Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що вперше:
    виявлено й узагальнено основні аспекти вивчення проблематики дизайну інформаційних об’єктів у середовищі міста;
    запропоновано визначення поняття медіа-дизайну як нової діяльності по відношенню до інформаційних об’єктів, яка формується на межі середовищного, промислового та графічного видів дизайну;
    виявлено специфіку процесу формоутворення інформаційних об’єктів та їх роль у формуванні й функціонуванні громадського міського середовища;
    прослідковано передумови становлення явища медіа-дизайну, окреслено його сучасні особливості та подальші перспективи розвитку в Україні.
    Теоретичне значення роботи полягає в тому, що вона формує цілісне, науково обґрунтоване уявлення про явище медіа-дизайну як один з нових напрямків дизайн-діяльності в громадському міському середовищі, висвітлює формоутворюючі та соціокультурні особливості сучасних об’єктів медіа-дизайну. Окремі висновки дисертаційної роботи можуть бути включені в подальші наукові дослідження, які пов’язані з середовищною дизайнерською практикою.
    Практичне значення роботи полягає в можливості залучення її результатів для оцінки та формування низки вимог щодо дизайнерських, зокрема інформаційних, об’єктів. Виявлені принципи взаємодії основних факторів впливу на формоутворення середовищних об’єктів в процесі проектування можуть бути корисними у сфері практичної дизайн-діяльності. Матеріали й результати дослідження можуть бути використані як навчально-методична база при створенні навчальних курсів з професійно-орієнтованих дисциплін: „Проектування” та „Основи формоутворення” у вищих навчальних закладах України.
    Особистий внесок здобувача полягає у визначенні явища медіа-дизайну та його об’єктів, виявленні їх особливостей та ролі у формуванні сучасного громадського середовища міста. Основні результати дослідження отримані автором особисто.
    Апробація результатів дисертації здійснювалась на міжнародних та всеукраїнських наукових, науково-методичних і науково-практичних конференціях, а саме: Міжнародна наукова конференція „Дизайн-освіта 2005: тенденції розвитку та інтеграції в європейський освітній простір”, доповідь „Дизайн людина середовище” (Харків, ХДАДМ, 20-22 квітня 2005 р.); Всеукраїнська наукова конференція „Дизайн-освіта 2006: пошуки нової естетичної парадигми в сучасному дизайні”, доповідь „Межі реклами: рекламна інформація чи інформаційна реклама” (Харків, ХДАДМ, 5-6квітня2006 р.); Міжнародна науково-методична конференція „Дизайн-освіта 2007: головні вектори розвитку вищої дизайнерської освіти в контексті Болонського процесу”, доповідь „Дизайн інформаційних об’єктів: спроба визначення” (Харків, ХДАДМ, 25-27 квітня 2007 р.); VМіжнародна науково-практична конференція „Реклама і дизайн: європейський вибір (наука, освіта, практика)”, доповідь „Історія розвитку медіа-дизайну в міському середовищі” (Київ, Інститут реклами, 11-14 вересня 2007 р.); Всеукраїнська наукова конференція «Дизайн-освіта 2008: умови адаптації до європейського освітнього та наукового простору», доповідь «Соціально-культурна роль об’єктів медіа-дизайну в громадському міському середовищі» (Харків, ХДАДМ, 15-18 квітня 2008 р.). Завдання, зміст і результати дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри „Дизайн”, „Графічний дизайн” Харківської державної академії дизайну і мистецтв.
    Положення, викладені в дисертації, були використані автором у навчальному процесі підготовки фахівців спеціальності 7.02.0210 „Дизайн” спеціалізації „Промисловий дизайн” Черкаського державного технологічного університету; під час розробки навчальної програми спецкурсу з дисципліни „Проектування” для студентів ІІ-V курсів у 2004/2005 та 2005/2006навчальних роках; під час проведення практичних занять і виконання випускних робіт бакалаврів у 2004/2005, 2005/2006, 2006/2007 та дипломних робіт спеціалістів у 2006/2007 і 2007/2008навчальних роках.
    Публікації. Основні положення та результати дослідження викладені у восьми наукових публікаціях (загальним обсягом 3,4 друкованих аркуша), сім з яких у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України.

    Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел (206 позицій), додатків, які складаються з: альбому ілюстрації (235 ілюстрацій), словника термінів і понять (116 позицій) та документів щодо впровадження отриманих результатів. Обсяг основної частини дисертації становить 168 сторінок, повний обсяг дисертації з додатками 286 сторінок.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ


    Висновки дисертації узагальнюють дослідження формоутворюючих, функціональних та соціокультурних аспектів об’єктів медіа-дизайну в контексті формування громадського середовища міста.

    1. Встановлено що, незважаючи на наявність значного наукового інтересу до дизайнерських проблем міста, який мав місце головним чином протягом 70-х 80-х років ХХ століття, в останніх напрацюваннях актуальні інформаційно-комунікативні складові сучасного міського середовища залишаються найменш висвітленими. Аналіз джерел та ступеню їх розробки відносно теми дослідження показав, що робіт, які б з позицій сьогодення безпосередньо та комплексно розглядали дизайн середовищних інформаційних об’єктів, взагалі немає. В результаті чого, наявні численні розвідки було розподілено за виділеними аспектами вивчення цієї діяльності: історичним, взаємодії архітектурного середовища з об’єктами дизайну, естетичним, колористичним, синтезу кольору світла руху музики, інформаційним, технологічним, психофізіологічним, соціально-культурним, що в свою чергу дозволило надалі говорити про медіа-дизайн як нове явище з характерними ознаками, які перебувають у стані формування та для якого властиве взаємопроникнення досягнень різних галузей наук і видів мистецтв.

    2. З’ясовано, що нові засоби та технології передачі інформації характеризуються зумовленням суттєвого збільшення її кількості, швидкості та ефективності впливу, сприяючи при цьому віднесенню до ряду актуальних питань глобалізації, комунікації та інформатизації суспільства. Виявлені особливості представлення інформації в громадському середовищі полягають у тому, що її форма-носій як об’єкт мистецтва/дизайну одночасно є матеріально-естетичним втіленням сенсу та рівня цивілізаційно-культурних досягнень людства, забезпечує важливі процеси спілкування та комунікації, бере активну участь у відображенні динаміки соціально-культурних суспільних змін та формуванні певного стану естетичного і психофізіологічного комфорту людини. Тим самим, таке поєднання розглянутих утилітарно-практичних, естетичних, психофізіологічних та змістовно-сенсових завдань, покладених на середовищні інформаційні об’єкти, дає беззаперечні підстави стверджувати про виняткову значимість їх соціокультурної ролі.

    3. Окреслено специфіку процесу формоутворення інформаційних об’єктів у міському громадському середовищі як таку, що полягає у врахуванні та творчому переосмисленні дизайнером виділених основних формоутворюючих факторів: образу, функції, матеріалу та технології, кінетики, середовища сукупності взаємопов’язаних об’єктивних обставин, які в ході проектування одночасно виступають в якості важливих умов вирішення тієї чи іншої життєвої проблеми. В результаті розгляду проведеної класифікації існуючих інформаційних об’єктів, які були згруповані за їх часовими межами дії, рівнями розташування у міському середовищі та власними технологічно-матеріальними особливостями, встановлено, що саме завдяки розвитку можливостей останніх, відбувається доповнення та розширення оперативних класифікацій за рахунок появи нових різновидів середовищних інформаційних об’єктів.

    4. Доведено, що окреслені специфіка формоутворення інформаційних об’єктів та їх особливості представлення у громадських міських просторах, а також обґрунтована доцільність розгляду графічних (медійних) та художньо-конструкторських їх складових як цілісності зумовлює необхідність виділення дизайн-діяльності щодо таких об’єктів в окремий напрям медіа-дизайн, який би узагальнював методологію графічного, промислового та середовищного видів дизайну. Запропоноване формулювання визначення медіа-дизайну передбачає його розуміння як синтетичної художньо-проектної діяльності, спрямованої на створення інформаційних (вербальних, візуальних, віртуальних чи мультисенсорних) повідомлень та їх представлення за допомогою відповідних засобів і технологій, орієнтуючись при цьому на формування комфортного середовища для життя людей. Об’єктами медіа-дизайну як продуктом такого процесу можна вважати дизайнерські об’єкти з наявно домінуючою інформаційною функцією.

    5. Виявлено, що передумовами становлення сучасного явища медіа-дизайну слугувало виникнення найважливіших засобів передачі інформації, різноманітних способів і технологій її представлення, котрі знаменували собою певні етапи вдосконалення комунікативних можливостей та показник цивілізаційно-культурних досягнень людства. Початок історії розвитку середовищного медіа-дизайну, нового професійного бачення у створенні об’єктів, що мають в найбільш адекватний спосіб доносити, репрезентувати інформацію, залучаючи технічні, функціональні чи естетичні властивості засобів медіа, пов’язується з діяльністю перших радянських дизайнерів: В.Татліна, Г.Клуциса, Л.Лісіцького, О.Родченко та інших протягом 20-х початку 30-х років ХХ століття. Надалі, розвиток медійних технологій у поєднанні з досвідом творчих вирішень виставкового та експозиційного мистецтв почали набувати все більшого поширення й у міському просторі. Для сучасного стану інформаційного забезпечення громадського середовища міст більшості пострадянських країн властиве значне домінування об’єктів інформації рекламного характеру, які переважають не лише за кількісними показниками, а й за інтенсивністю та яскравістю подачі, площинними та часовими масштабами дії/впливу.

    6. З’ясовано, що перспективи розвитку медіа-дизайну полягають у подальшій розробці як теоретичної, так і практичної (проектної) його сфери за мистецьким (арт), футуристичним, концептуальним та технологічно-інженерним напрямами, займаючи достойне місце у конкурсній, освітній та виставковій дизайн-діяльностях щодо медіа-об’єктів, їх гармонійного узгодження з міським середовищем та вимогами його мешканців. В контексті формування сучасної проектної культури України медіа-дизайн розглядався як логічне продовження уявлень та ідей людиноорієнтованого дизайну, концепції цілісного середовищного мистецтва, що включає в себе поняття екологічної свідомості. Встановлено, що залучення медіа-дизайну до участі у формуванні рис національно-ідентифікаційної складової українського дизайну має відобразитися у загальній його концепції.

    7. Матеріали дисертаційної роботи відкривають перспективи для подальших наукових досліджень розробки концептуально-інноваційної спрямованості медіа-дизайну. Необхідним вбачається окремий розгляд: можливостей дизайну альтернативних форм і способів представлення інформації; впливу нових можливостей кольору, світла та їх поєднання, кінетики на вирішення функціональних інформаційних завдань в сучасному міському середовищі, його формування та сприйняття; можливостей медіа-дизайну у вирішенні існуючих проблем громадського середовища міста.










    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. АбельИ. Городские послания / И.Абель // Архитектура. Строительство. Дизайн. 2005. № 1 (38). С. 72-75.
    2. АзизянИ. Световая композиция города / И.Азизян // Декоративное искусство СССР. 1972. № 11. С. 12-21.
    3. АзриканД.А. Город как объект дизайна / Д.А.Азрикан // Техническая эстетика. 1979.№ 1. С. 11-12.
    4. АнгеловВ.Д. Дизайн в эстетическом формировании городской среды: автореф. дис. на соискание ученой степени канд. искусствоведения: спец. 17.00.06 „Техническая эстетика”/ В.Д.Ангелов. М, 1980. 26 с.
    5. АрзуманянС.С. Эстетическая организация предметной среды / С.С.Арзуманян, отв. ред. Н.З. Чавчавадзе. Ер.: Изд-во АН АрмССР, 1988. 118с.
    6. АроновВ.Р. Форма. Цвет. Динамика”: Уникальный дизайн” как тема художественно-конструкторской выставки / В.Р.Аронов // Техническая эстетика. 1979.№6. С. 20-24.
    7. АроновВ.Р. Социокультурные проблемы в дизайне социалистических стран / В.Р.Аронов // Техническая эстетика. 1981. № 4. С. 9-10.
    8. АроновВ.Р. Художник и предметное творчество: проблемы взаимодействия материальной и художественной культуры ХХ века / Искусство: проблемы, история, практика // В.Р.Аронов. М.: Советский художник, 1987. 230 с.
    9. АроновВ.Р. Почта, радио, телевидение: системный дизайн 20 30-х годов / В.Р.Аронов // Техническая эстетика. 1992. № 3. С. 14-20.
    10. АрутюновВ.Х. Парадокси реклами / В.Х.Арутюнов // Реклама і дизайн ХХІ сторіччя: освіта, культура, економіка: Зб. наук. праць. К.: ІППР, 2001. Вип. 2. С. 14-15.
    11. АссЕ.В. Дизайн в пространстве и жизни города / Е.В.Асс // Техническая эстетика. 1980. № 6. С. 1-5.
    12. АфасижевМ.Н. О природе художественной информации / М.Н.Афасижев // Искусство в контексте информационной культуры. М.: Смысл, 1997. С. 7-16.
    13. БалабанР. Абетка політичної реклами / Р.Балабан // Реклама і дизайн ХХІ сторіччя: освіта, культура, економіка: Зб. наук. праць. К.: ІППР, 2001. Вип. 2. С. 16-21.
    14. БевзМ.В. Архітектурно-містобудівне середовище центру історичного міста: ергодизайнерський аспект / М.В.Бевз // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв: Зб. наук. пр. / За ред. ДаниленкаВ.Я. Харків: ХДАДМ, 2005. № 8. 112 с.
    15. БеккерГ.П., ПереверзевЛ.Б. Сценарное моделирование как метод / Г.П.Беккер, Л.Б.Перевезев // Техническая эстетика. 1988. № 7. С.3-7.
    16. БеляеваЕ.Л. Дизайн в современной среде города / Е.Л.Беляева // Техническая эстетика. 1980. № 6. С. 16-19.
    17. Бестужев-ЛадаП.В. Городской образ жизни и социальное проектирование / П.В.Бестужев-Лада // Техническая эстетика. 1980. № 6. С.14-15.
    18. БогачеваН.М. Эстетические проблемы рекламы: автореф. дис. на соискание ученой степени канд. философских наук: спец. 623 „Марксистско-ленинская эстетика” / Н.М.Богачева. М., 1968. 21с.
    19. БойчукА.В. Метаморфозы проектной культуры в контексте проблем дизайн-образования / А.В.Бойчук // Вестник Харьковского художественно-промышленного института. 2001. № 4. С. 54-55.
    20. БойчукО.В., ТурчинВ.В. Предметне середовище як мобільний об’єкт вивчення / О.В.Бойчук, В.В.Турчин // Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті: Зб. ст. Харків: ХХПІ, 1998. № 4-5. С. 112-113.
    21. БородаєвД.В. Веб-сайт як об’єкт графічного дизайну: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мистецтвознавства: спец. 05.01.03 „Технічна естетика” / Д.В.Бородаєв. Х., 2004. 20 с.
    22. БоуменУ. Графическое представление информации / У.Боумен. М.: Мир, 1971. 228 с.
    23. ВергуновС.В. К вопросу о дизайне и проблемах визуализации. Инструментальный аспект / С.В.Вергунов // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв: Зб. наук. пр. / За ред. ДаниленкаВ.Я. Харків: ХДАДМ, 2006. №4. 140 с.
    24. ВергуновС.В. К вопросу о классификации видов компьютерной графики / С.В.Вергунов // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв: Зб. наук. пр. / За ред. ДаниленкаВ.Я. Харків: ХДАДМ, 2006. № 2. 156 с.
    25. ВергуновС.В. К вопросу о дизайне и проблемах визуализации. Понятийный аспект / С.В.Вергунов // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв: Зб. наук. пр. / За ред. ДаниленкаВ.Я. Харків: ХДАДМ, 2006. №1. 148 с.
    26. ВНИИТЭ. Эстетические ценности предметно-пространственной среды [под общей редакцией А.В. Иконникова]. М.: Стройиздат, 1990. 335 с.
    27. ГалеевБ. Свет музыка архитектура / Б.Галеев // Декоративное искусство СССР. 1970. № 6. С. 12-17.
    28. ГалеевБ.М. Светомузыкальные устройства как объект дизайна / Б.М.Галеев // Техническая эстетика. 1987. № 9. С. 8-9.
    29. ГенисаретскийО.И. Пространство для нас / О.И.Генисаретский // Техническая эстетика. 1987. № 4. С. 28-30.
    30. ГенисаретскийО.И. Дизайн, городская среда и проектная культура. В кн.: Дизайн и город. М., 1988. С. 18-30 (Труды ВНИИТЭ. Вып. 57. Серия „Техническая эстетика”).
    31. Генисаретский О.И. Проблемы исследования и развития проектной культуры дизайна: автореф. дис. на соискание ученой степени канд. искусствоведения: спец. 17.00.06 „Техническая эстетика” / О.И.Генисаретский. М., 1988. 22 с.
    32. ГенисаретскийО.И. Методологические и гуманитарно-художественные проблемы дизайна: автореф. дис. на соискание ученой степени докт. искусствоведения: спец. 17.00.06 „Техническая эстетика” / О.И.Генисаретский. М., 1990. 37с.
    33. ГлазычевВ. Образ системности в дизайне / В. Глазычев // Техническая эстетика. 1981. № 5. С. 17-19.
    34. ГригорницькаА.А. Естетосфера сучасного дизайну: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філософських наук: спец. 09.00.08 „Естетика”/ А.А.Григорницька. К., 2005. 17с.
    35. ГройсБ. Искусственные объекты и природное окружение / Б.Гройс // Техническая эстетика. 1981. № 12. С. 18-19.
    36. ДаниленкоВ.Я. Дизайн: підручник / В.Я.Даниленко. Х.: ХДАДМ, 2003. 320 с.
    37. ДаниленкоВ.Я. Дизайн України у світовому контексті художньо-проектної культури: Монографія / В.Я.Даниленко. Х.: Колорит, 2005. 244с.
    38. ДаниленкоВ.Я. Майбутнє європейського дизайну: Чехія, Польща, Україна / [дизайн В.І.Лесняка]. Х.: Колорит, 2007. 197с.
    39. Данилов-ДанильянВ.И. Состояние и проблемы охраны окружающей среды в Российской Федерации / В.И.Данилов-Данильян // Научные и технические аспекты охраны окружающей среды. Вып. 10. М., 1995. С. 67.
    40. ДаниэльС. Искусство видеть: О творческих способностях восприятия, о языке линий и красок, о воспитании зрителя / С. Даниэль. Л.: Искусство, 1990. 223 с.
    41. ДжонсДж.К. Методы проектирования / Дж.К.Джонс; [пер. с англ.]. М.: Мир, 1986. 326 с.
    42. Дизайн и изобразительная информация: Визуализация актуальная проблема современной культуры / Круглый стол / Техническая эстетика. 1983. № 12. С. 3-12.
    43. Дизайн. Иллюстрированный словарь-справочник / Г.Б.Минервин, В.Т.Шимко, А.В.Ефимов и др.; [под общей редакцией Г.Б. Минервина и В.Т.Шимко]. М.: «Архитектура-С», 2004. 288 с.
    44. Дизайн: Очерки теории системного проектирования. Л.: Изд. Ленинград. ун-та, 1983. 184 с.
    45. ДорфманЛ.Я. Психология искусства в зеркале культурно-исторического и естественнонаучного подходов / Л.Я.Дорфман // Искусство в контексте информационной культуры. М.: Смысл, 1997. С. 23-31
    46. ДриккерА.С. Архитектура как пионер искусства нового рода / А.С.Дриккер // Искусство в контексте информационной культуры. М.: Смысл, 1997. С.158-162.
    47. ЕрмолаевА.П. Социально-культурные аспекты художественного конструирования предметной среды: автореф. дис. на соискание ученой степени канд. искусствоведения: спец. 17.00.06 „Техническая эстетика”/ А.П.Ермолаев. М., 1974. 21с.
    48. ЕфимовА.В. Цвет в японской школе / А.В.Ефимов // Техническая эстетика. 1978. № 4. С. 25-29.
    49. ЕфимовА.В. Колористика и проблемы формирования предметно-пространственной среды / А.В.Ефимов // Техническая эстетика. 1978. № 12. С. 1-3.
    50. ЕфимовА.В. Колористика старых районов города / А.В.Ефимов // Техническая эстетика. 1981. № 4. С. 18-23.
    51. ЕфимовА.В. Суперграфика в городской среде / А.В.Ефимов // Техническая эстетика.1983. № 2. С. 11-16.
    52. ЕфимовА.В. Цвет в предметной среде. Актуальные проблемы / А.В.Ефимов // Техническая эстетика. 1988. № 12. С. 1-3.
    53. ЄвтухМ.Б. Методологічні основи навчальної рекламної діяльності на заняттях у вищій школі / М.Б.Євтух, О.П.Сердюк // Реклама і дизайн ХХІ сторіччя: освіта, культура, економіка: Зб. наук. праць. К.: ІППР, 2001. Вип. 2. С. 28-30.
    54. ЖадоваЛ.А. Из истории советской полихромии / Л.А.Жадова // Техническая эстетика. 1975. № 7. С. 3-5.
    55. ЖердевЕ.В. Художественное осмысление объекта дизайна / Е.В.Жердев. М.: АУТОПЛАН, 1993. 131 с.
    56. ЖердевЕ.В. Языковый аспект произведений дизайна // Дизайн вчера, сегодня, завтра: Тезисы докладов научно-практической конференции. М.: «Экономика и финансы», 2001. 56 с.
    57. ЗаеваЕ.А. Опыт исследования «средового искусства» городских центров: дис. канд. искусствоведения: 17.00.05 / Е.А.Заева. М., 1991. 164 с.
    58. ЗинченкоВ.П. Зрительное восприятие и творчество. Онтогенез и микрогенез перцептивной деятельности / В.П.Зинченко // Техническая эстетика. 1975. № 7. С. 6-10.
    59. ЗинченкоВ.П. Зрительное восприятие и творчество / В.П.Зинченко // Техническая эстетика. 1975. № 9. С. 3-8.
    60. ИконниковА.В. Критерии стиля и организация предметно-пространственной среды / А.В.Иконников // Техническая эстетика. 1981. №1. С. 20-23.
    61. ИконниковА.В. О правдивости” форм предметно-пространственной среды / А.В.Иконников // Техническая эстетика. 1981. № 6. С. 6-11.
    62. ИконниковА.В. Искусство, среда, время: Эстетическая организация городской среды / А.В.Иконников. М.: Советский художник, 1985. 336 с.
    63. Інформатика: Комп’ютерна техніка. Комп’ютерні технології: посіб. / За ред. О.І.Пушкаря К.: Видавничий центр „Академія”, 2001. 696 с.
    64. КагановГ.З. Проблемы образности предметно-пространственной среды/ Г.З.Каганов // Техническая эстетика. 1983. № 1. С. 15-16.
    65. КаменськийВ.І. Формування колористичного образу архітектури Харкова (версія історичного розвитку): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. архітектури: спец. 18.00.01 „Теорія архітектектури, реставрація пам’яток архітектури”/ В.І.Каменський. Х., 2006. 20 с.
    66. КапрА. Эстетика искусства шрифта / А.Капр; [пер. с нем.]. М.: Книга, 1979. 125с.
    67. КликсР.Р. Художественное проектирование экспозиций: монография / Р.Р.Кликс. М.: Высшая школа, 1978. 368 с.
    68. КовешниковаЕ.В. Эстетическая значимость цвета: автореф. дис. на соискание ученой степени канд. философских наук / Е.В.Ковешникова. М.,1982. 18 с.
    69. КолейчукВ.Ф. Кинетические тенденции в дизайне / В.Ф.Колейчук // Техническая эстетика. 1979. № 6. С. 25.
    70. КолейчукВ.Ф. Научно-практический семинар Цвет и свет в дизайне” / В.Ф.Колейчук, А.Н.Лаврентьев // Техническая эстетика. 1985. №11. С. 25-27.
    71. Композиция в современной архитектуре. М.: Стройиздат, 1978.172с.
    72. КрасносельскаяН.Ю. Традиционные и оригинальные конструкции в наружной рекламе / Н.Ю.Красносельская // Декоративное искусство и предметно-пространственная среда: Сборник научных трудов Моск. гос. художественно-промышленного ун-та им. С.Г.Строганова. М., 2005. Вып. 4. 133-141. 215 с.
    73. КрасносельскаяН.Ю. Реклама на транспорте Н.Ю./ Красносельская // Декоративное искусство и предметно-пространственная среда: Сборник научных трудов Моск. гос. художественно-промышленного ун-та им. С.Г.Строганова. М., 2005. Вып. 4. 141-146. 215 с.
    74. КричевскийВ.Г. Мир графики глазами дизайнера / В.Г.Кричевский // Техническая эстетика. 1986. № 8. С. 10-15.
    75. Круглый стол: Графика в городе // Техническая эстетика. 1986. №2. С. 11-29.
    76. КурасІ.Ф. Реклама і дизайн як відображення соціально-економічних і політичних реформ в суспільстві / І.Ф.Курас // Реклама і дизайн ХХІ сторіччя: освіта, культура, економіка: Зб. наук. праць. К.: ІППР, 2001. Вип. 2. С. 8-10.
    77. ЛегенькийЮ.Г. Дизайн: культурологія та естетика / Ю.Г.Легенький. К.: КДУТД, 2000. 272 с.
    78. ЛегенькийЮ.Г. Семіологія міфа в рекламі // Реклама і дизайн ХХІ сторіччя: освіта, культура, економіка: Зб. наук. праць. К.: ІППР, 2001. Вип. 2. С. 43-44.
    79. ЛелекеА. Малые формы в городе и дизайн / А.Лелеке // Техническая эстетика. 1968. № 2. С. 13-15.
    80. ЛитвиновВ.В. Практика современной экспозиции: Монография / В.В.Литвинов. М.: РУДИЗАЙН, 2005. 352 с.
    81. ЛіфінцевМ.П. Науково-практичні засади розвитку рекламної освіти в Україні / М.П.Ліфінцев, С.М.Ліфінцев // Реклама і дизайн ХХІ сторіччя: освіта, культура, економіка: Зб. наук. праць. К.: ІППР, 2001. Вип. 2. С. 11-13.
    82. ЛущенкоЭ.М. О взаимосвязи цвета и стиля в искусстве / Э.М.Лущенко // Техническая эстетика. 1988. № 12. С. 3-5.
    83. Малік Т.В. Історія дизайну архітектурного середовища: навч. посібник / Т.В.Малік. К.: КНУБА, 2003. 192 с.
    84. МироненковВ.В. Световые агитационно-художественные установки / В.В.Мироненков. М.: Плакат, 1983. 64 с.
    85. МироноваЛ.Н. Цветоведение / Л.Н.Миронова. Мн.: Выш. Шк., 1984. 256с.
    86. МироноваЛ.Н. Язык пространства и цвета / Л.Н.Миронова // Техническая эстетика. 1988.№3. С. 3-6.
    87. МироноваЛ.Н. Пространство и цвет в истории культуры / Л.Н.Миронова // Техническая эстетика. 1988. № 12. С. 5-8.
    88. МихайленкоВ.Є., ЯковлєвМ.І. Основи композиції (геометричні аспекти художнього формотворення): навч. посібник / В.Є.Михайленко, М.І.Яковлєв. К.: Каравела, 2004. 304 с.
    89. МихайленкоВ.И. Принципы светокинетического моделирования в дизайне: дис. ... канд. искусствоведения: 17.00.06 / В.И.Михайленко. Л., 1990. 152с.
    90. МихайловС.М., МихайловаА.С. История дизайна. Краткий курс: учеб. для вузов / С.М.Михайлов, А.С.Михайлова. М.: Союз дизайнеров России, 2004. 289 с.
    91. МостепаненкоЕ.И. Свет как эстетический феномен: автореф. дис. на соискание ученой степени канд. философских наук: спец. 09.00.04 „Марксистско-ленинская эстетика” / Е.И.Мостепанеко. Л., 1986. 17с.
    92. МухинВ.Н. Средства массовой визуальной информации в архитектуре города: дис. канд. / В.Н.Мухин. Л., 1981.
    93. НагорнийП.А. Дизайн архітектурного середовища історичних кварталів міста: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. архітектури: 18.00.01 „Теорія архітектектури, реставрація пам’яток архітектури” / П.А.Нагорний. Х., 2004. 23 с.
    94. НаливинаТ.И. Художественное конструирование для современного города. По материалам Всесоюзного совещания в Казани / Т.И.Наливина // Техническая эстетика. 1973. № 9. С. 9-10.
    95. На семинаре: Художественные проблемы предметно-пространственной среды” // Техническая эстетика. 1981. № 4. С.28.
    96. ОгинскаяЛ.Ю. Густав Клуцис. Штрихи к портрету дизайнера / Л.Ю.Огинская // Техническая эстетика. 1980. № 11. С. 22-27.
    97. ОленінаО.Ю. Реклама як явище художньої культури: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мистецтвознавства: спец. 17.00.01 „Теорія та історія культури” / О.Ю.Оленіна. К., 1999. 20 с.
    98. ОрловаО.О. Екологічний фактор формоутворення в дизайні: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мистецтвознавства: спец. 05.01.03 „Технічна естетика” / О.О.Орлова. Х., 2003. 20 с.
    99. ПавловаН.А. Принципы структурообразования двухмерных объектов графического дизайна: автореф. дис. на соискание ученой степени канд. искусствоведения: спец. 17.00.06 „Техническая эстетика” / Н.А.Павлова. С.-Пб., 1994 25 с.
    100. ПалевскисГ.Ш. Проектирование городской среды / Г.Ш.Палевскис, Г.Ю.Григайтене, З.Р.Жуковский // Техническая эстетика. 1981. №1. С. 16-19.
    101. ПерцеваТ.М. Зрительное восприятие и художественное творчество / Т.М.Перцева // Техническая эстетика. 1981. № 5. С. 28-29.
    102. ПлышевскийВ.Н. Образные средства дизайна (становление образных качеств предметного мира): автореф. дис. на соискание ученой степени канд. искусствоведения: спец. 17.00.06 „Техническая эстетика” / В.Н.Плышевский. М., 1986. 22 с.
    103. ПогаЭ. Выставка четырёх дизайнеров / Э.Пога // Техническая э
  • Стоимость доставки:
  • 70.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины