МИСТЕЦТВО НАРОДНОЇ КЕРАМІКИ ВОЛИНІ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ – ХХ стОЛІТЬ (типологія, стилістика, художні особливості) : ИСКУССТВО НАРОДНОЙ керамики ВОЛЫНИ ВТОРОЙ ПОЛОВИНЫ XIX - ХХ веков (Типология, стилистика, художественные особенности)

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ МИСТЕЦТВОЗНАВСТВА, ФОЛЬКЛОРИСТИКИ
ТА ЕТНОЛОГІЇ ІМ. М.Т. РИЛЬСЬКОГО

На правах рукопису

Істоміна
Галина Валентинівна

УДК 738.3 (438.41)”18/19”

МИСТЕЦТВО НАРОДНОЇ КЕРАМІКИ ВОЛИНІ
ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ ХХ стОЛІТЬ
(типологія, стилістика, художні особливості)

17.00.06 декоративне і прикладне мистецтво

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата мистецтвознавства

Науковий керівник:
Кара-Васильєва Тетяна
Валеріївна, доктор
мистецтвознавства

КИЇВ 2007

ЗМІСТ

Стор.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

4

ВСТУП .

6

РОЗДІЛ 1.

ДЖЕРЕЛА, МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ІСТОРІОГРАФІЯ ...

12

1.1.

Аналіз джерел .

12

1.2.

Методи дослідження ...

15

1.3.

Історіографія проблеми ...

17

РОЗДІЛ 2.

МИСТЕЦТВО НАРОДНОЇ КЕРАМІКИ ВОЛИНІ: ІСТОРИЧНИЙ АСПЕКТ .................

24

2.1.

Витоки мистецтва народної кераміки Волині ...

25

2.2.

Історичний огляд розвитку гончарства Волині в другій половині ХІХ—ХХ ст.

31

РОЗДІЛ 3.

ТЕХНОЛОГІЯ ВИГОТОВЛЕННЯ ТА ДЕКОРУВАННЯ НАРОДНОЇ КЕРАМІКИ ВОЛИНІ

61

3.1.

Гончарні глини ...

63

3.2.

Технологія формоутворення ...

70

3.3.

Техніки художнього оздоблення народної кераміки Волині .

75

3.4.

Сушіння та випал гончарних виробів ...

87

РОЗДІЛ 4.

ТИПОЛОГІЯ НАРОДНИХ КЕРАМІЧНИХ ВИРОБІВ

93

4.1.

Загальні принципи систематизації

93

4.2.

Посуд

94

4.3.

Інтер’єрні предмети та кахлі ..

106

4.4.

Дрібна пластика .

110

РОЗДІЛ 5.

ХУДОЖНЬО СТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ НАРОДНОЇ КЕРАМІКИ ВОЛИНІ ..

113

5.1.

Стилістика форми та декору ..

114

5.1.1.

Регіональні художні особливості посуду

114

5.1.2.

Особливості інтер’єрної кераміки

131

5.1.3

Художні особливості волинської іграшки

133

5.2.

Мотиви декору .

137

5.2.1.

Геометричні мотиви ...

139

5.2.2.

Фітоморфні мотиви

144

ВИСНОВКИ .

151

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

156

ДОДАТКИ

178

Додаток А. Ілюстрації .

178

А.1.

Карта схема розташування гончарних осередків етнографічної Волині другої половини ХІХ ХХ ст.

178

А.2.

Гончарний посуд ..

179

А.3.

Інтер’єрні предмети та кахлі ..

272

А.4.

Дрібна пластика ...

279

А.5.

Схеми орнаментів

283

А.6.

Технологія виготовлення виробів ..

290

А.7.

Народні гончарі Волині .

300

Додаток Б.

Каталог гончарних виробів Волині другої половини ХІХ ХХ ст. з фондів музеїв та приватних колекцій

303

Додаток В.

Покажчик волинських майстрів гончарства ...

332

Додаток Д.

Словник лексики гончарів Волині ...

341

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АІН НАНУ Архів Інституту народознавства НАН України;
ВВІМ Володимир-Волинський історичний музей;
ВКМ — Волинський краєзнавчий музей;
ВР ІМФЕ Відділ рукописів Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського;
ДАВО Державний архів Волинської області (м. Луцьк);
ДАЖО — Державний архів Житомирської області (м. Житомир);
ДАРО Державний архів Рівненської області (м. Рівне);
ДІКЗД Державний історико-культурний заповідник м. Дубна;
ДМУНДМ Державний музей українського народного декоративного мистецтва;
ІР НБУ ім. Вернадського Інститут рукопису Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського;
КІМ Корецький історичний музей;
ККМ Кременецький краєзнавчий музей;
ЛММВ Літературно-меморіальний музей с. Вілія;
МЕХП Музей етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України;
МКМ Млинівський краєзнавчий музей;
МНАПЛ Музей народної архітектури та побуту у Львові;
МНАПУ Музей народної архітектури та побуту України;
НМЗУГО Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному;
НМКМ Нетішинський міський краєзнавчий музей;
НМЛ Національний музей у Львові;
ОДІКЗ Острозький державний історико-культурний заповідник;
ПМА Польові матеріали автора;
РІМ — Радивилівський історичний музей;
РКМ Рівненський краєзнавчий музей;
УЦНК МІГ” Український центр народної культури Музей Івана Гончара”;
ЦДАМЛМУ Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України;
ЦДІАУ України Центральний державний історичний архів України (м.Київ).

ВСТУП

Актуальність теми. Народна кераміка Волині посідає вагоме місце в духовно-мистецькій спадщині України. Гончарні осередки Волині, на відміну від центрів народного мистецтва інших історико-етнографічних зон, довгий час залишалися поза увагою вчених та громадських діячів.
Актуальність дослідження полягає в тому, щоб аргументовано, із залученням архівних і музейних фондів, даних польових експедицій, археологічних, історичних, літературних джерел, порівняльного аналізу творів мистецтва висвітлити народну кераміку Волині як самобутнє мистецьке явище.
Назріла потреба комплексного мистецтвознавчого дослідження народної кераміки Волині. Зокрема, необхідне уточнення, систематизація й узагальнення попередніх наукових розвідок, з’ясування витоків, типології, технології виготовлення та декорування, художньо-стилістичних особливостей народної кераміки Волині другої половини ХІХ ХХ ст.
Крім того, актуальність теми наукового дослідження обумовлюється проблемою збереження, успадкування та примноження національної мистецької спадщини.
Зв’язок роботи з науковими темами. Дисертація вирішує одне із завдань теми Декоративне мистецтво як цілісна система світобачення”, що виконується у відділі декоративного мистецтва Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України. Дослідження також розв’язує частину завдань, передбачених проектом №07.07/00118 Державного фонду фундаментальних досліджень Міністерства освіти і науки України ”Гончарство України ХХ початку ХХІ століття: історія, сучасність, перспективи”. Тема дисертаційного дослідження є складовою частиною наукової проблеми ”Минуле й сучасне Волині” та навчальних програм художньо-педагогічного факультету (спеціальності образотворче й декоративно-прикладне мистецтво) Інституту мистецтв Рівненського державного гуманітарного університету.
Мета роботи відтворення повного спектру чинників, які вплинули на формування стилістики народної кераміки Волині другої половини ХІХ ХХ ст., з’ясування художніх особливостей гончарства даного регіону. Визначена мета реалізується за допомогою таких дослідницьких завдань:
- висвітлити витоки мистецтва народної кераміки волинських земель та зробити історичний огляд гончарства другої половини ХІХ ХХ ст., аргументовано, із залученням архівних джерел, виявити нові відомості про гончарство Волині та його творців;
- проаналізувати народну технологію виготовлення глиняного посуду, дослідити традиційні техніки та способи його декорування;
- визначити типологію керамічних виробів;
- провести художній аналіз творів народного мистецтва кераміки;
- ввести до наукового обігу імена народних майстрів, маловідомі гончарні осередки етнографічної Волині, професійну лексику, спогади гончарів-старожилів, які відтворюють призабуті сторінки історії гончарства краю;
- охарактеризувати сучасний стан гончарства.
Об’єктом дослідження є народна кераміка Волині як самобутнє мистецьке явище в контексті історичних умов і світоглядних уявлень та вірувань гончарів.
Предметом дослідження є типологія, стилістика й художні особливості творів народної кераміки Волині другої половини ХІХ ХХ ст.
Методи дослідження. Методологічною основою роботи є принцип системності. Поставлені завдання обумовили використання комплексного підходу із застосуванням методів: порівняльно-історичного, формально-типологічного, порівняльно-графічного, структурно-функціонального, художньо-композиційного та мистецтвознавчого аналізу, а також спостережень (з фіксуванням матеріалів).
Географічні рамки окреслюють етнографічну Волинь територію басейну верхів'я правих приток і середнього поріччя Західного Бугу, яка охоплює південні райони теперішніх Волинської, Рівненської, південно-західні ­­­­­­­ Житомирської, північну смугу Хмельницької, Тернопільської та Львівської областей. В основному етнографічна Волинь територіальнл збігається з давньоруською історичною областю „Волинська земля” без її північної зони Західного Полісся [186, 62-63].
Волинська зона розташування гончарних осередків простяглася довгою смугою від Володимира і Луцька через Острог і Кременець, Ізяслав, Шепетівку до Троянова на Житомирщині.
Хронологічні межі дослідження охоплюють другу половину ХІХ (період розквіту гончарства Волині) ХХ ст. (період розвитку й поступового занепаду, але не зникнення прадавнього ремесла). Вищевказані хронологічні межі дослідження дозволили нам розглянути традиційну кераміку Волині через призму світоглядних уявлень та вірувань, закарбованих у пам'яті народних майстрів.
Наукове значення і новизна роботи полягає в тому, що в ній вперше:
- виявлено естетичну цінність гончарства Волині як своєрідного мистецького явища на тлі гончарних осередків інших етнографічних регіонів України;
- комплексно досліджено мистецтво народної кераміки Волині другої половини ХІХ ХХ ст.;
- висвітлено історичний огляд розвитку гончарних осередків Волині;
- зроблено опис процесу формотворення виробів із глини в контексті світоглядних уявлень та вірувань народних майстрів;
- з’ясовано особливості технології виготовлення народної кераміки та типологію виробів;
- введено до наукового обігу 130 імен гончарів та проведена атрибуція ряду керамічних виробів;
- досліджено традиційні техніки та способи декорування гончарних виробів;
- розкрито художні особливості народної кераміки Волині.
Теоретичне та практичне значення дисертації визначається тим, що опрацьований матеріал і зроблені висновки можуть бути використані: при написанні історії українського мистецтва; при проведенні учбового процесу з фахових дисциплін у закладах різних рівнів: укладання курсів лекцій з історії декоративно-прикладного мистецтва України; для створення навчальних посібників; для укладання енциклопедичних та словникових видань; у музейній практиці при підготовці текстів екскурсій та атрибуції керамічних пам’яток.
Апробація роботи здійснювалася на обласних, всеукраїнських і міжнародних наукових конференціях: Міжнародній науково-теоретичній конференції Українська культура в контексті світових глобалізаційних процесів”. Київ. 23 грудня 2004 р.; Другій Волинській обласній науково-етнографічній конференції Минуле і сучасне Волині й Полісся: народне мистецтво і духовність”. Луцьк. 12 13 травня 2005 р.; Обласній науковій конференції До 150-річчя від дня народження Д.І.Яворницького”. Рівне. 24-25 листопада 2005 р.; Міжнародній науковій конференції Традиція і культура”. Київ. 16-17 грудня 2005 р.; Всеукраїнській науково-практичній конференції Дзвони Чорнобиля”. Рівне. 11 квітня 2006 р.; Всеукраїнській науково-практичній конференції Криза традиційних осередків народного ”мистецтва сутінків” як виклик національній ідентичності”. Опішне. 04-07 травня 2006 р.
Публікації. За результатами дослідження опубліковано 10 наукових праць, з них 5 у виданнях, затверджених ВАК України, 5 у інших наукових виданнях.
Основні положення дисертації викладені в публікаціях:
1. Новосідлюк Г. Мистецтво народної кераміки Волині другої половини ХІХ ХХ ст.: технологія та особливості декорування // Вісник Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв: Науковий журнал. 1’2006. К.: Міленіум, 2006. С. 70-74.
2. Істоміна Г. Народна кераміка Волині другої половини ХІХ ХХ століть: художні особливості миски, макітри, горщика // Мистецтвознавчі записки: Зб. наук. праць. Вип. 9. К.: Міленіум, 2006. С. 128-134.
3. Істоміна Г. Народна кераміка Волині другої половини ХІХ ХХ ст.: художні особливості закритих форм гончарних виробів // Вісник Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв: Науковий журнал. 3’2006. К.: Міленіум, 2006. С. 67-72.
4. Істоміна Г. Історичний огляд гончарства Волині другої половини ХІХ ХХ ст. // Культура і сучасність: Альманах. К.: Міленіум, 2006. №2. С. 132-138.
5. Істоміна Г. Особливості технології виготовлення народної кераміки Волині другої половини ХІХ ХХ ст. // Мистецтвознавчі записки: Зб. наук. праць. Вип.10. К.: Міленіум, 2006. С. 122-130.
Додаткові публікації:
1. Новосідлюк Г. Традиційна гончарна орнаментика кераміки Волині (семантика, колористичні особливості) // Традиція і культура. Матер. між народ. наук. конф., 16-17 грудня 2005 р. ─ К.: Новий Акрополь, 2005. Частина 3. ─ С. 22-23.
2. Новосідлюк Г. Народне мистецтво кераміки південних районів Волині на зламі ХІХ ХХ ст. // Минуле і сучасне Волині й Полісся: народне мистецтво і духовність. Зб. наук. праць. Матер. ІІ Вол. обл. наук.-етнограф. конф. 12-13 травня 2005 р. Луцьк: ВКМ, 2005. Вип. 15. С. 60 61.
3. Новосідлюк Г. Традиційна кераміка західного Українського Полісся кінця ХІХ початку ХХ ст. // Поліссєзнавство: наукові фолькл. етнолог. та мистецтвозн. студії. Рівне: Волинські обереги, 2005. С.147 155.
4. Новосідлюк Г. Колекція гончарних виробів Волині у фондах Волинського краєзнавчого музею (1920 1931 рр.) // Наук. зап. РКМ. До 150 річчя від дня народження Д.І. Яворницького. Випуск 3. (Матеріали наукової конференції 24-25.11.2005 р.). Рівне: Волинські обереги, 2005. С. 91-93.
5. Істоміна Г. Слідами гончарної слави (за польовими матеріалами із села Велика Клецька Корецького району Рівненської області) // Поліссєзнавство: наук. Фольклорн. етнолог. студії. Рівне: Волинські обереги, 2006. С. 193 199.

Структура дисертації обумовлена метою та завданнями дослідження. Робота складається з переліку умовних скорочень, вступу, п’яти розділів, висновків, списку використаних джерел (195 позицій). Обсяг текстової частини становить 155 сторінок і містить шість аналітичних таблиць: Порівняльна таблиця статистичних даних про кількість осіб, зайнятих гончарним виробництвом у Волинській окрузі” в 1927 1928 рр.; Техніки художнього оздоблення народної кераміки Волині; Типологія гончарного посуду Волині за формою; Типологія гончарного посуду Волині за призначенням; Типологія інтер’єрних предметів та кахлів; Типологія дрібної пластики. Додатками (165 с.) є: Ілюстрації (додаток А); Каталог гочарних виробів Волині другої половини ХІХ ХХ ст. з фондів музеїв та приватних колекцій (додаток Б); Покажчик волинських майстрів гончарства (додаток В); Словник лексики гончарів Волині (додаток Д).

Список литературы

ВИСНОВКИ

Комплексне дослідження народної кераміки Волині другої половини ХІХ ХХ ст. з метою визначення її художньо-стилістичних особливостей дозволяє зробити наступні висновки:
1. Пам’ятки народної кераміки Волині другої половини ХІХ ХХ ст., проаналізовані в дисертації, зберігаються в музеях Києва, Львова, Луцька, Рівного, Опішного, Кременця, Острога, Дубно, Володимир-Волинського, Корця, Млинова, Радивилова, Нетішина, Вілії та приватних колекціях гончарів. Особливо цінним для наукового дослідження став експедиційний матеріал, зібраний автором у 1999 2006 рр. На основі польових досліджень проведено мистецтвознавчу атрибуцію найхарактерніших творів народної кераміки Волині (встановлено період, авторство, матеріал, особливості виготовлення, декорування та випалу, художню специфіку).
2. У дисертації на основі історико-археологічної періодизації відстежено витоки мистецтва народної кераміки Волині й з’ясовано, що локальні риси кераміки формувалися під впливом різних культурних нашарувань впродовж тисячоліть й остаточно сформувалися до другої половини ХІХ ст. Встановлено, що форми та декор народної кераміки Волині зберегли певні архаїчні риси.
3. Зроблено історичний огляд гончарства другої половини ХІХ ХХст. та з’ясовано вплив суспільно-історичних умов на розвиток народної кераміки Волині у визначений період. Зокрема, реформа 1861 р. сприяла розвитку гончарного промислу. Гончарним виробництвом у цей період займалися як сільські майстри, так і майстри гончарних заводів.
Під час І світової та громадянської війни (1914 1920 рр.) сільське гончарство відігравало домінуючу роль через нестачу фабричної продукції.
У роки ІІ світової війни та у повоєнний період (1940 1960-ті рр.) відбувається пожвавлення, а в 1970 1990-ті рр. поступовий занепад гончарного виробництва у зв’язку із обкладанням майстрів непомірними податками.
У міжвоєнний період (1921 1939 рр.) на розвиток гончарства Волині впливала державна політика Польщі та Радянського Союзу. На території радянської Волині створювалися артілі, велася боротьба з посередниками-скупниками, одноосібні гончарі звинувачувалися у ”куркульництві”, майстрів примушували працювати у колгоспах. У тій частині Волині, яка перебувала під владою Польщі, дешево скуповувалися посередниками гончарні вироби у сільських гончарів, впроваджувалися непомірні податки, вводилися числені обмеження щодо домашнього гончарного промислу: гончар не мав права наймати помічників, користуватися допомогою членів своєї родини, отримувати дохід вище встановленого.
Дослідженням виявлено, що, незважаючи на багатовікове роз’єднання Волині, впливи сусідніх держав і регіонів, народну кераміку цього етнографічного району України в цілому характеризує глибока спільність технологічних, термінологічних та, насамперед, художніх ознак.
4. Зафіксовано тридцять шість гончарних осередків на Волині, які діяли у кінці ХІХ на початку ХХ ст.: Володимир-Волинський, Луцьк, Кульчин, Берестечко, Довге Поле, Грядки, Залібівка, Ступно, Мощаниця, Дермань, Острог, Вілія, Велика Клецька, Мала Клецька, Антонівці, Велика Іловиця, Залісці, Сураж, Кременець, Духів, Почаїв, Вишнівець, Великий Кунинець, Карпилівка, Загребля, Заріччя, Колом’є, Славута, Голики, Полонне, Миропіль, Старий Любар, Юрівка, Троянів, Романів (Дзержинськ), Баранівка. З них у 1950 1960-х рр. залишилися діючими такі гончарні осередки: Залісці, Вишнівець, Збараж, Велика Іловиця, Великий Кунинець, Духів, Юрівка, Вілія, Карпилівка, Загребля, Гребля, Заріччя, Голики, Юрівка, Велика Клецька, Мала Клецька, Кульчин, Залібівка, Ступно, Острог. Встановлено, що в кінці ХХ ст. функціонувало лише близько десяти осередків. Дослідженням виявлено, що окремі спадкоємні гончарі продовжують працювати у Вілії, Духові, Залісцях, Кульчині, Острозі, Голиках, Юрівці.
5. Встановлено нові відомості про гончарство Волині, народних майстрів та осередки. В процесі дослідження залучено до наукового обігу 130 імен гончарів. Більшість з них стали відомими завдяки спогадам майстрів-старожилів, а також архівним джерелам.
6. Встановлено, що технологія народної кераміки є невіддільною від художніх особливостей, які формуються вже на ранніх етапах виготовлення. На основі опитування народних майстрів-старожилів відтворено етапи створення гончарних виробів: добування та обробки глини, формоутворення, техніки художнього оздоблення, сушіння й випал.
На основі ряду пам’яток музейних колекцій та матеріалів польових експедицій, здійснених нами в 2005 2006 рр. у Велику Клецьку, Вілію, Загреблю, Карпилівку, Залібівку, Ступно, Юрівку вивчено техніки та способи декорування народної кераміки Волині, які умовно розділено на рельєфні, живописні, графічно-живописні, графічні. Серед рельєфних технік найбільшою мірою були поширені гравіювання або ритування (рифлення, орнаментальне продряпування) та витискування, меншою мірою декорування наліпами, доліплювання деталей, ліплення. Живописні техніки включали набризки кольоровими поливами, розписи ангобами, мармурування, підполивний розпис. Серед графічно-живописних технік волинські майстри надавали перевагу описці, ріжкуванню (контурному розпису), фляндрівці. Суто графічною технікою можна вважати лощення (суцільне й орнаментальне).
У результаті дослідження з’ясовано, що технологія виготовлення гончарного посуду залежала від індивідуальних особливостей майстра, традиційної специфіки гончарного осередку, впливів традицій Волині, а також сусідніх регіонів.
7. Зроблено типологічний аналіз творів народної кераміки Волині. В результаті дослідження виявлено три роди (функціональні групи): посуд, інтер’єрні предмети та кахлі, дрібна пластика. У групі посуду виділено три функціональні підгрупи за призначенням (кухонний, столовий, святковий), та дві за формою (відкритий, закритий), виділено п’ять типологічних груп посуду (глекоподібний, макітроподібний, мископодібний, горщикоподібний, персневидний), п’ятнадцять типологічних підгруп (гладуни, дзбанки, кухлі, баньки, друшляки, миски, тарілки, баклаги, куманці, макітри, ринки, чайники, тотожні взаємозалежні форми горщиків (двійнята, трійнята, чвірнята), горнята, горщики). Типи посуду визначено за формою (понад двадцять) та за призначенням (понад тридцять).
У групі інтер’єрних предметів і кахлів виділено чотири функціональні підгрупи (горщики-підвазонники, вази, світильники та кахлі), одинадцять типологічних груп та сімнадцять типів.
До дрібної пластики включено три функціональні підгрупи (іграшки, скарбнички, люльки), сім типологічних підгруп та одинадцять типів.
8. На конкретних прикладах, із залученням архівних джерел, визначено регіональні художні особливості народної кераміки Волині другої половини ХІХ ХХ ст. У результаті дослідження виявлено, що оздоблення виробів залежало від їх функціонального призначення, оскільки складніші композиції були властиві для оздоблення виробів, естетична функція яких переважала над ужитковою, а лаконічніші тим виробам, побутове призначення яких було яскраво вираженим; спільними рисами для всієї вивченої групи є чітко переважаючий лінійний орнамент та архаїчний колорит. Виявлено, що для народної кераміки Волині другої половини ХІХ - ХХ століть характерний стриманий лаконічний декор. Встановлено: чим південніше розташовувалися гончарні осередки Волинського регіону, тим більше збагачувалися орнаментальні композиції кольоровими та графічними елементами.
На основі художнього аналізу творів народного мистецтва кераміки визначено регіональні особливості форм: високе розташування „пука” (найширшої частини тулова), конусовидність нижньої частини, видовженість, стрункість тулова.
Визначено взаємовпливи традицій гончарства Волині, Поділля, Західного Полісся. Народна кераміка гончарних осередків, розташованих на порубіжжі етнографічних зон накопичувала у собі традиційні художні особливості двох чи й більше регіонів. Відбувався постійний взаємообмін гончарними виробами між сусідніми регіонами.
Розглянуто найпоширеніші мотиви в оздобленні гончарних виробів Волині. Визначено, що домінуючими мотивами на гончарних виробах були геометричні (лінійно-хвилясті, зигзаговидні, спіралевидні, сітковидні), меншою мірою фітоморфні („листочки”, „квіти”, „сосонки”), й лише у окремих випадках зооморфні („качечки”, „змійки”, „риби”).
9. З’ясовано, що традиції відігравали важливу роль у формуванні художніх особливостей народної кераміки Волині. Першоосновою створення гончарних виробів були традиційні технологічні прийоми, способи декорування, особливості формоутворення, орнаментальні схеми, мотиви, які засвоювалися спадкоємними майстрами. Гончарі творчо засвоювали традиції гончарства, вносячи індивідуальні особливості, формуючи власний почерк. Однак, передача досвіду гончарства з покоління у покоління, на сьогоднішній день, спостерігається лише в окремих гончарних осередках Волині. Зокрема, у с.Вілії гончар Ліщенко А.С. свій досвід та вміння передав дочці Палій Г.А.
10. Дисертація відкриває перспективи для подальших наукових досліджень: перед нинішнім суспільством не згасає проблема успадкування досвіду народного мистецтва, яку варто вирішувати нашим сучасникам. Наприкінці ХХ ст. на Волині в давніх осередках гончарства спадкоємні майстри все ще виготовляли глиняний посуд. На сьогоднішній день вони залишаються поодинокими охоронцями багатовікових традицій мистецтва народної кераміки регіону. Мистецтво ХХІ ст. у період глобалізації повинно й надалі плекати традиції, що збереглися до наших днів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Архівні документи

Державний архів Волинської області м. Луцька
Ф. 36 Луцьке повітове староство
Опис 16
1. Спр. 261. Распоряжение воеводы и старосты, донесение гминных управлений о кустарном производстве и списки ремесленников, не имеющих свидетельств. 1936. 31 арк.
Фонд 46
Опис 9
2. Спр. 1398. Список ремесленников Здолбуновского повета, составленный 13 мая 1929 г. 23 арк.
Фонд 46
Опис 9
3. Спр. 1397. Список ремесленников Дубенского повета, составленный 15 мая 1929 г. 18 арк.

Державний архів Житомирської області
Фонд П 90 -- Волгубкустпромкредсоюз
Опис 1
4. Спр. 113. Протоколы заседаний правлений союзов. Протокол № 16 Заседания Правления Волкустпромкредита, состоявшегося 7 мая 1920 г. 1925. 64 арк.
Фонд 159 Волынское церковно-археологическое общество
Опис 1
5. Спр. 286. Сведения о наличии высококачественной белой глины в с. Самчик Старо-Константиновского уезда. Без даты. 1 арк.
Фонд Р-277 -- Окружное статистическое бюро Волынского окружного исполнительного комитета Совета рабоче-крестьянских и красноармейских депутатов. г. Житомир
Опис 1
5. Спр. 115. Отчет о работе секции промышленной статистики за 1926 г. 1927. 49 арк.
6. Спр. 117. Циркуляры, инструкции и переписка Центрального статистического управления об обследовании кустарно-ремесленной промышленности. 1927. 74 арк.
7. Спр. 126. Сведения о количестве лиц, занятых в мелкой промышленности Волынского округа. 27 декабря 1927г. 24 сентября 1928 г. 19 арк.

Державний архів Рівненської області
Фонд 366 Ф.Р. Штейнгель
Опис 1
8. Спр. 76. Этнографические материалы, собранные бароном Штейнгелем Ф.Р. для музея 9 (с. В. Цепецевичи, Антоновка, Чаква). 1899 г. 16 арк.

Інститут рукопису Національної бібліотеки України ім.В.І.Вернадського
Фонд 278 С.А. Таранушенко український мистецтвознавець і етнограф
Опис 1
9. Спр. 129. Таранушенко Стефан Андрійович. Нотатки про українську кераміку. 18 арк., рис.
10. Спр. 282. С.А. Таранушенко. Конспект роботи М.Біляшівського ”Селянське мистецтво України”. Переклад на українську Н.А. Лубиної. 5 арк.
Фонд 31 Архів М.Ф. Біляшівського
Опис 1
11. Спр. 61. [Беляшевский Николай Федотович] [Епископу Волынской и Житомирской епархии]. [Письмо с просьбой оказать содействие в собирании памятников старины для предстоящего ХІ-го археологического съезда]. Приложение [примерный перечень памятников старины, подлежащих собиранию]. Черновик. 1 мая 1896 г. Из Варшавы. 1896. 4арк.
12. Спр. 80. Общество исследователей Волыни Беляшевскому Николаю Федоровичу. Приглашение вступить въ число Членовъ Общества. 11 января 1901 г. из Житомира. 1901. 1 арк.
13. Спр. 81. Общество исследователей Волыни Беляшевскому Николаю Федоровичу. Уведомление об уплате членских взносов 23 ноября 1901 г., из Житомира. 1901.—1 арк.
14. Спр. 82. Совет Общества исследователей Волыни Беляшевскому Н.Ф. Уведомление о заседании совета Общества [13 ноября 1909 г.], из Житомира. 1909. 1 арк.
15. Спр. 2580. Штейнгель Федор Рудольфович. Экскурсия Городецкого музея. Проект предполагаемой экскурсии [Городок]. 1900. 2арк.

Центральний державний історичний архів України
Фонд 442
Опис 528
16. Спр. 489. О поездке Государя Імператора Олександра ІІІ на Волынь. 1890. 465 арк.
Опис 532
17. Спр. 181. Отчет волынского губернатора о состоянии Волынской губернии за 1878 г. 1878. 109 арк.

Опис 535
18. Спр. 322. Канцелярія Киевского, Подольского и Волынского генерал-губернатора. Отчет волынского губернатора о состоянии Волынской губернии за 1881 г. 1881. 74 арк.

Архів Інституту народознавства НАН України
Фонд Музею етнографії та художнього промислу
Опис 2
19. Спр. 40. Козакевич М.З. Житло на українському Поліссі. Ч. 3. Машинопис. 1956. 58 арк.
20. Спр. 45. Суха Л.М. Народне мистецтво України ХІХ поч. ХХ ст. Машинопис. 1956. 41 арк.
21. Спр. 92. Козакевич М.З. Селянське житло в ІІ пол. ХІХ і початку ХХ ст. на території колишніх Володимир-Волинського, Ровенського, Горохівського, Дубнівського, Острозького повітів Волинського воєводства. Машинопис. 1960. 142 арк.
22. Спр. 95. Українське народне мистецтво (історичний нарис). Машинопис. 1961. 197 арк.

Національні архівні наукові фонди рукописів та фонозаписів Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України

Фонд 15 В.Г. Кравченко
Опис 2
23. Спр. 81. Етнографічний нарис (про Волинь). Без дати. 38 арк.
24. Спр. 114. Програми по збиранню матеріалів про господарчу діяльність: рибальство, мисливство, скотарство, гончарство, косовицю, садівництво, хмелярство, бджілярство. 1926 1930. Нарис.
Опис 3
25. Спр. 145 а. Екскурсія студентів Житомирських курсантів в справі дослідження за гончарським виробництвом, до м. Троянова Житомирської округи. Рукопис 1. 1924. 23 арк.
26. Спр. 160. Статистичні відомості про заводи та кустарну промисловість 1808-1929 рр. Рукопис і машинопис. 1929. 148 арк.
27. Спр. 161. Реєстр населених пунктів Волині, без дати, рукопис. 1949. 161 арк.
28. Спр. 232. Куманець.— Без дати. 84-90 арк.
Опис 4
29. Спр. 333. Є.Ю. Спаська. Листи до В.Г. Кравченка 1926, 1927, 1928 рр.— Без дати. 111-114 арк.
Фонд 16 Волинський музей
Опис 1
30. Спр. 3. Канцелярія Волинського музею. Рукопис та машинопис на окремих аркушах. 1920 1931 рр. 144 арк.
31. Спр. 28. Програма по улаштуванню етнографічного музею (Перероблено і пристосовано до збирання матеріалів в межах України з етнографічного музею імператора Олександра ІІІ в Петербурзі). Машинопис. 1921 р. 15 арк.
32. Спр. 29. Лабораторна обробка речей, що вступили до музею. Рукопис. 1925 р. 3 арк.
33. Спр. 91. Волинський музей. Малюнки, фото. Без дати. 86 арк.
Фонд 48 Є.Ю. Спаська
Опис 3
34. Спр. 32. ”Орнамент” (різні виписки з архіву Д.М. Щербаківського). Київ. Рукопис. 1912 р. 2 арк.
Опис 4
35. Спр. 43. „Шльонський гончарний круг”. Матеріали до етнології ІІ. 1929.

Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України
Фонд 1164 М.О. Новицька український етнограф і мистецтвознавець
Опис 1
36. Спр. 2. М.О. Новицька. ”Орнамент неолітичної кераміки огонних стацій”. Наукові розвідки. 1925. 47 арк.
37. Спр. 335. О.П. Новицький. Нотатки до теми ”Орнамент”. 42арк.

Архів автора

Рукописні польові матеріали
38. Спогади Даховніка Петра Івановича, 1937 р.н., с. Юрівка Любарського району Житомирської області. Записані 3 серпня 2006 року Істоміною Г.В.
39. Спогади Лашти Івана Мефодійовича, 1972 р.н., с. Велика Клецька Корецького району Рівненської області. Записані 13 серпня 2005 року Новосідлюк (Істоміною) Г.В.
40. Спогади Ліщенка Андрія Сергійовича, 1929 р.н., с. Вілія Острозького району Рівненської області. Записані 14 липня 2006 року Істоміною Г.В.
41. Спогади Ліщенко Євгенії Антонівни, 1935 р.н., с. Вілія Острозького району Рівненської області. Записані 14 липня 2006 року Істоміною Г.В.
42. Спогади Коваля Михайла Івановича, 1932 р.н., с. Велика Клецька Корецького району Рівненської області. Записані 13 серпня 2005 року Новосідлюк (Істоміною) Г.В.
43. Спогади Остапчук Євгенії Андріївни, 1939 р.н., с. Вілія Острозького району Рівненської області. Записані 14 липня 2006 року Істоміною Г.В.
44. Спогади Панащука Івана Мусійовича, 1927 р.н. с. Залібівка Здолбунівського району Рівненської області. Записані 25 серпня 2006 р. Істоміною Г.В.
45. Спогади Шокун Світлани Миколаївни, 1954 р.н., с. Вілія Острозького району Рівненської області. Записані 14 липня 2006 року Істоміною Г.В.
46. Спогади Галини Григорівни Маліздерської (1958 р.н., родом із села Велика Клецька, походить з давнього гончарського роду Лашт). Записані 13 серпня 2005 р. Новосідлюк Г.В.

Монографії, брошури, статті, автореферати дисертацій

47. АнтоновичВ.Б. Археологическая карта Волынской губернии // Труды ХI Археологического съезда в Киеве. М., 1901. Т. 1. С. 1 133.
48. АкуноваЛ.Ф., Крапивин В.А. Технология производства и декорирования художественних керамических изделий: Учеб. для худ,- промышл. уч-щ и училищ прикладного иск. М.; Высшая школа, 1984. 208 с.
49. АнтоновичЄ.А., Захарчук-ЧугайР.В., СтанкевичМ.Є. Декоративно-прикладне мистецтво. Львів: Світ, 1993. 272 с.
50. Археология Прикарпатья, Волыни и Закарпатья (энеолит, бронза и раннее железо) / Э.А. Балагури, Л.И. Крушельницкая, В.М.Конопля и др.; Отв. ред. А.П. Черныш; АН УССР Ин-т обществ. наук. К.: Наукова думка, 1990. 188 с.
51. Археология Прикарпатья, Волыни и Закарпатья (раннеславянский и древнерусский периоды) / В.В.Аулих, И.К.Свешников, В.Н.Цыгылык и др.; Отв. ред. А.П.Черныш; АН УССР. Ин-т обществ. наук. Киев: Наукова думка, 1990. 192 с.
52. Ауліх В.В. Про вивчення слов’яноруської кераміки // Археологія. 1977. № 21. С. 66-71.
53. Беляшевский Н. Отчет Городецкого музея Волынской губернии барона Ф.Р. Штейнгеля за первый год с 25 ноября 1896 по 25 ноября 1897г. Варшава, 1898. 60 с.
54. Беляшевский Н. Отчет Городецкого музея Волынской губернии барона Ф.Р. Штейнгеля за второй год с 25 ноября 1897 по 25 ноября 1898г. К, 1899. 62 с.
55. Біблія або Книги святого письма Старого і Нового Заповіту. Із мови давньоєврейської й грецької на українську дослівно наново перекладена. М.: Видання Московського патріархату, 1988. 1523с.
56.Білоскурський Осип. Керамічна технологія для кустарно-промислових шкіл та учбових майстерень. К.: Державне видавництво України, 1928. 108 с.: іл.
57.Біляшівський М. Про український орнамент // Записки Українського Наукового Товариства в Києві. К.: Українське Наукове Товариство в Києві, 1908. Кн. ІІІ. С. 40-53.
58. Боренько Н. Виникнення, побутування чи загибель гончарних осередків на Київському Поліссі: релікти чи історична пам’ять? // Українська керамологія: Національний науковий щорічник. 2002 / За ред. О.Пошивайла. Опішне: Українське Народознавство, 2002. Кн.2. С.206-217.
59. Бундак Олена. Допоміжні та підсобні промисли Волині // Народознавчі Зошити. 2002. № 1-2. С 21-24.
60. Бутник-Сіверський Б.С. Українське радянське народне мистецтво. К.: Наукова думка, 1966. 224 с.
61. Всеобщая история искусств: В 6 т. М.: АНСССР, 1956. Т. І. Искусство древнего мира. 468 с.

62. Ганцкая О.А. Народное искусство Польши. М: Наука, 1970. 181 с.
63. Гарбузова Л. Гончарство на Житомирщині // Українське гончарство: Національний культурологічний щорічник. За рік 1994. Опішне: Українське народознавство, 1995. Кн.2. С.155-165.
64.Гатальська Н. Кульчин осередок гончарства на Волині // Минуле і сучасне Волині і Полісся: Край на межі тисячоліть. Матеріали Х наук. історично-краєзнавч. конференції. Збірник наукових праць. Луцьк: Надстир’я, 2002. С.213.
65. Гатальська Н.Г. Жива глина // Народне мистецтво. 1999. №1-2. С. 18-21.
66. Герус Л. Народна іграшка, обрядове печиво у малюнках Олени Кульчицької // Народознавчі Зошити. 2001. № 1. С 175-180.
67. Голод І.В. Міське ремесло Західної України ХІVХVІІІ ст.: Курс лекцій для студентів спеціальності 0518 Історія і теорія монументального і декоративно-прикладного мистецтва”. Львів: ЛАМ, 1994. 200 с.
68. Голубець О.М. Львівська кераміка / АН УРСР. Львівське відділення Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім.М.Т.Рильського. К., Наук. думка, 1991. С. 120.
69. Горбачевский Г.Е., Жалдак А.И., Расточинская Н.С. Минерально-сырьевая база строительных материалов Украины. Ровенская обл. К.: Изд. треста ”Киевгеология”, 1973. 247 с.
70. Городецький М.Д. Кустарная промышленность Волынской губернии. Ее настоящее и возможное будущее. Житомир, типография З.Я.Вольфман. 1901. 40 с.
71. Гудак В.А. Народная керамика Восточноподольской зоны Украинской ССР (художественные особенности). Автореф. на соискание учен. степ. канд. искусствовед. М., 1985. 24 с.
72. Давидюк В. Етнокультурна своєрідність Волині // Народна творчість та етнографія. 2005. № 3. С. 66-77.
73. Данченко Л.С. Народна кераміка Наддніпрянщини. К.: Мистецтво, 1969. 144 с.
74. Данченко Л.С. Народна кераміка Середнього Придніпров’я. К.: Мистецтво, 1974. 191 с.
75. Данченко Л.С. Народная кераміка Среднего Придніпров’я / Историческое развитие и локальные особенности // Автореф. на соискание учен. степ. канд. искусствовед. К., 1969. 31 с.
76. Дмитрієва Є.Д. Мистецтво Опішні // Українське народне декоративне мистецтво. К.: Вид-во Академії архітектури Української РСР, 1952. Вип. ІІІ. 50 с.
77. Забелин А.А. Военно-статистическое обозрение Волынской губернии. К.: Типография Штаба Киевскаго военнаго Округа, 1887. Ч.І. 305с.
78. Захарчук-Чугай Р.В. За комплексне дослідження народного декоративного мистецтва України // Народознавчі Зошити. 1997. №2. С 123-124.
79. Захарчук-Чугай Р.В. Про комплексні дослідження народного декоративного мистецтва Волині та Полісся // Минуле і сучасне Волині й Полісся: народне мистецтво і духовність. Зб. наук. праць. Випуск 15. Матеріали Другої Волинської обласної науково-етнографічної конференції, 12-13 травня 2005 р. Луцьк, 2005. С.7-9.
80. Івашків Г. М. Декор традиційної української кераміки XVIII першої половини XX ст. (іконографія, домінантні мотиви, художні особливості). Автореф. дис. канд. мистецтвознавства; 17.00.06. Львівська Академія мистецтв. Л., 2004. 19 с.
81. Івашків Г. Експедиція на Волинь (спостереження, розповіді гончарів, знахідки) // Народознавчі Зошити. 1995. №6. С 371-377.
82. Істоміна Г.В. Історичний огляд гончарства Волині другої половини ХІХ ХХ ст. // Культура і сучасність: Альманах. К.: Міленіум, 2006. № 2. С. 132-138.
83. Істоміна Г.В. Народна кераміка Волині другої половини ХІХ ХХ століть: художні особливості миски, макітри, горщика // Мистецтвознавчі записки: Зб. наук. праць. Вип. 9. К.: Міленіум, 2006. С. 128-134.
84. Істоміна Г.В. Народна кераміка Волині другої половини ХІХ ХХ століть: художні особливості закритих форм гончарних виробів // Вісник Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв: Науковий журнал. 3’2006. К.: Міленіум, 2006. С. 67-72.
85. Істоміна Г.В. Особливості технології виготовлення народної кераміки Волині другої половини ХІХ ХХ століть // Мистецтвознавчі записки: Зб. наук. праць. Вип. 10. К.: Міленіум, 2006. С. 122-130.
86. Істоміна Г. Слідами гончарної слави (за польовими матеріалами із села Велика Клецька Корецького району Рівненської області) // Поліссєзнавство: наукові фольклорно-етнологічні студії. Рівне: Волинські обереги, 2006. С.193 199.
87. Істоміна Г. Художні особливості волинської керамічної іграшки другої половини ХІХ ХХ ст. // Мистецтвознавчі записки: Зб. наук. праць. Вип 11. К.: Міленіум, 2006. С. 104-109.
88. Історія міст і сіл УРСР. Ровенська область. К: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1973. 656 с.
89. Кара-Васильєва Т.В. Літургійне шитво України ХVІІ ХVІІІ ст. Іконографія, типологія, стилістика. Львів: Свічадо, 1996. 231 с.
90. Кара-Васильєва Т.В. Полтавська народна вишивка. ─ К.: Наук. Думка, 1983. ─ 136 с.
91. Кара-Васильєва Т.В., Заволокіна А.О, Українська народна вишивка. К.: Либідь, 1996. 94 с.
92. Кара-Васильєва Т.В. Єдність колективного й індивідуального у творчості народного майстра // Традиційне й особистісне у мистецтві. Колективне дослідження за матеріалами Четвертих Гончарівських читань / Відпр. ред. М. Селівачов. К.: УЦНК ”Музей Івана Гончара”, 2002. С. 26-30.
93. Кара-Васильєва Т. В., Чегусова З. А. Декоративне мистецтво України ХХ