ВІЗУАЛЬНІ Й МОРФОЛОГІЧНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ ОРНАМЕНТУ ГУЦУЛЬСЬКОЇ РІЗЬБИ ТА ЇХ ВИКОРИСТАННЯ В СУЧАСНІЙ МИСТЕЦЬКО-ОСВІТНІЙ ПРАКТИЦІ : ИСПОЛЬЗОВАНИЕ И МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ ЗАКОНОМЕРНОСТИ орнамента гуцульской резьбы И ИХ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ В СОВРЕМЕННОЙ художественно-образовательный ПРАКТИКЕ



  • Название:
  • ВІЗУАЛЬНІ Й МОРФОЛОГІЧНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ ОРНАМЕНТУ ГУЦУЛЬСЬКОЇ РІЗЬБИ ТА ЇХ ВИКОРИСТАННЯ В СУЧАСНІЙ МИСТЕЦЬКО-ОСВІТНІЙ ПРАКТИЦІ
  • Альтернативное название:
  • ИСПОЛЬЗОВАНИЕ И МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ ЗАКОНОМЕРНОСТИ орнамента гуцульской резьбы И ИХ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ В СОВРЕМЕННОЙ художественно-образовательный ПРАКТИКЕ
  • Кол-во страниц:
  • 192
  • ВУЗ:
  • Львівська національна академія мистецтв
  • Год защиты:
  • 2007
  • Краткое описание:
  • Міністерство освіти і науки України
    Львівська національна академія мистецтв

    На правах рукопису


    Юрченко Ігор Андрійович
    УДК 7.016.4:745.51](477.85/.87)


    ВІЗУАЛЬНІ Й МОРФОЛОГІЧНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ ОРНАМЕНТУ ГУЦУЛЬСЬКОЇ РІЗЬБИ ТА ЇХ ВИКОРИСТАННЯ В СУЧАСНІЙ МИСТЕЦЬКО-ОСВІТНІЙ ПРАКТИЦІ


    17.00.06 декоративне і прикладне мистецтво

    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    кандидата мистецтвознавства


    Науковий керівник
    Боднар Олег Ярославович
    доктор мистецтвознавства
    професор Львівської національної
    академії мистецтв



    Львів 2007









    ЗМІСТ


    ВСТУП........4
    Розділ 1
    ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ, ДЖЕРЕЛА І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ....11

    Розділ 2
    АНАЛІЗ ОРНАМЕНТАЛЬНИХ МОТИВІВ ГУЦУЛЬСЬКОЇ РІЗЬБИ.......37
    2.1. Загальна візуальна характеристика гуцульської різьби.............39
    2.2. Особливості візуального сприйняття орнаменту гуцульської різьби......46
    2.3. Морфологічні властивості базової основи орнаменту гуцульської різьби..........56

    Розділ 3
    ФУНКЦІЇ ОРНАМЕНТАЛЬНИХ МОТИВІВ ГУЦУЛЬСЬКОЇ РІЗЬБИ
    В СТРУКТУРІ ВИРОБІВ ДЕКОРАТИВНО-УЖИТКОВОГО МИСТЕЦТВА..........87
    3.1. Зв’язок орнаментальних мотивів гуцульської різьби з
    утилітарно-функціональним призначенням виробів............89
    3.2. Функції орнаментальних мотивів гуцульської різьби в
    конструктивній структурі виробів .........96
    3.3. Естетичні й образно-тематичні функції
    орнаментальних мотивів гуцульської різьби в композиціях виробів............100
    3.4. Комплексний аналіз формоутворюючих функцій орнаменту
    гуцульської різьби в композиції окремого виробу......116

    Розділ 4
    ВИКОРИСТАННЯ ЗАКОНОМІРНОСТЕЙ ОРНАМЕНТУ ГУЦУЛЬСЬКОЇ
    РІЗЬБИ В СУЧАСНІЙ МИСТЕЦЬКО-ОСВІТНІЙ ПРАКТИЦІ........134
    4.1. Досвід використання орнаменту в проектно-художній творчості
    та освітньому процесі.....135
    4.2. Втілення візуальних і морфологічних закономірностей орнаменту
    гуцульської різьби в сучасній мистецько-освітній практиці.........159

    ВИСНОВКИ..172
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.....177









    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ


    ВНИИТЭ Всесоюзный научно-исследовательский институт технической эстетики.
    ДИ Декоративное искусство СССР”, часопис (Москва).
    ИВАА Издательство всесоюзной академии архитектуры.
    КДІПДМ Косівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва.
    КМНМГ Коломийський музей народного мистецтва Гуцульщини.
    МЕХП Музей етнографії та художнього промислу (Львів).
    НЗ Народознавчі Зошити”, часопис (Львів).
    НЛТУ України Національний лісотехнічний університет України (Львів).
    НМ Народне мистецтво”, часопис (Київ).
    НМЛ Національний музей у Львові.
    НТЕ Народна творчість та етнографія”, часопис (Київ).
    НУ Львівська політехніка” Національний університет Львівська політехніка”
    ТЭ Техническая эстетика”, часопис (Москва).
    УкрДЛТУ Український державний лісотехнічний університет (Львів).
    ХДАДМ Харківська державна академія дизайну і мистецтв.
    ХДАК Харківська державна академія культури.








    ВСТУП


    В умовах глобалізаційних та національно орієнтованих культурно-цивілізаційних процесів, що відбуваються в Україні, гостро постає питання пошуку шляхів і механізмів втілення національних етномистецьких традицій і норм формоутворення у різних сферах предметної творчості. З огляду на це об’єктом наукового аналізу в повній мірі може виступати українська орнаментика, яка вирізняється не лише своєю багатоманітністю та оригінальністю, але й є невід’ємною складовою частиною національної художньої культури.
    Починаючи з кінця ХІХ ст., об’єктом етнографічних та мистецтвознавчих досліджень стає й орнамент гуцульської різьби та інкрустації. За цей час напрацьована велика кількість наукового матеріалу, присвяченого історіографії виникнення гуцульського орнаменту, технології його виконання, класифікації основних фігур його орнаментальних мотивів. Враховуючи завдання, пов’язані з осмисленням закономірностей національного формоутворення та їх проявів у гуцульському орнаменті, можна стверджувати про необхідність заповнення прогалин, які виникли у даній проблематиці. Це стосується, по-перше, одностороннього використання до цього часу методики аналізу гуцульського орнаменту, неповноти вивчення його візуальних і морфологічних закономірностей. По-друге, відсутності методики впровадження результатів візуального й морфологічного аналізу орнаментальних мотивів гуцульської різьби в сучасній мистецько-освітній практиці.
    Актуальність дослідження визначається тим, що мистецька освіта у вищих навчальних закладах потребує створення методологічної основи в формуванні шкіл з національною специфікою формоутворення. Специфіка формування образів сучасних творів декоративно-ужиткового мистецтва й дизайну може базуватись на вивченні етномистецьких традицій українського народу і включенні результатів дослідження в цикл пропедевтичних та спеціалізованих дисциплін через комплекс практичних вправ. Введення таких практичних завдань має на меті, по-перше, навчити студентів виходити на розв’язання сучасних проектних завдань із залученням досягнень оригінальної та неповторної самобутності української культури; по-друге, допомогти студентам усвідомити привабливість процесу пошуку джерел для натхнення та творчості при вирішенні проектних ситуацій; по-третє, на основі застосування методики аналізу творів декоративно-ужиткового мистецтва України розкрити ідентичність закономірностей їх формоутворення з загальноестетичними; по-четверте, розкрити складний механізм створення сучасних творів з елементами етномистецьких традицій через співвідношення понять традиція-інновація”.
    Зв’язок роботи з науковими та навчальними програмами, планами, темами. Дисертація виконана у рамках реалізації Постанови Кабінету Міністрів України № 37 від 20.01.1997 р. Про першочергові заходи щодо розвитку національної системи дизайну та ергономіки і впровадження їх досягнень у промисловому комплексі, об’єктах житлової, виробничої і соціально-культурної сфер”. Тема дисертаційного дослідження затверджена на засіданні Вченої ради Львівської національної академії мистецтв (Протокол № 6 від 29.12.2003 р.).
    Метою роботи є вияв візуальних і морфологічних закономірностей орнаменту гуцульської різьби, функцій орнаментальних мотивів у творах декоративно-ужиткового мистецтва, оздоблених гуцульською різьбою, а також розвиток методики використання цих закономірностей в сучасній мистецько-освітній практиці.
    Відповідно до поставленої мети окреслені такі завдання:
    - сформувати джерельну базу дослідження з числа найбільш характерних творів декоративно-ужиткового мистецтва, оздоблених орнаментом гуцульської різьби й інкрустації;
    - розробити методику візуального й морфологічного аналізу орнаментальних мотивів гуцульської різьби;
    - визначити візуальні й морфологічні закономірності, стереотипи й архетипи базової основи орнаменту гуцульської різьби;
    - виявити функції орнаментальних мотивів гуцульської різьби в структурі виробів декоративно-ужиткового мистецтва;
    - вивчити зарубіжний і вітчизняний досвід використання орнаментальних традицій в проектно-художній практиці;
    - виявити рівні застосування методики аналізу візуальних і морфологічних закономірностей орнаменту гуцульської різьби й втілення її результатів в сучасній мистецько-освітній практиці.
    Об’єкт дослідження: орнаментальні мотиви та їх композиції в творах декоративно-ужиткового мистецтва, оздоблених гуцульською різьбою.
    Предмет дослідження: візуальні й морфологічні закономірності орнаменту гуцульської різьби.
    Хронологічні й територіальні межі дослідження охоплюють період формування різьби на території етнографічного регіону Гуцульщини в кінці ХІХ - поч. ХХІ ст., насамперед виокремлюється базовий період формування сухої різьби” й інкрустації кінця ХІХ - поч. ХХ ст.
    Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети застосовувались такі методи й підходи дослідження: для виявлення загальної візуальної характеристики гуцульської різьби використано історичний підхід; для обґрунтування візуальних закономірностей орнаменту гуцульської різьби використано методику психології візуального сприйняття; для виявлення морфологічних закономірностей орнаменту гуцульської різьби використано методику художнього конструювання; при розробці методики візуального і морфологічного аналізу застосовано метод порівняльного аналізу і синтезу.
    Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в дисертаційній роботі вперше:
    - здійснено дослідження візуальних і морфологічних закономірностей орнаменту гуцульської різьби;
    - при виявленні візуальних і морфологічних закономірностей орнаменту гуцульської різьби застосовано методику психології візуального сприйняття, методику художнього конструювання;
    - проведено класифікацію орнаментальних мотивів гуцульської різьби на підставі їх візуальних і морфологічних закономірностей;
    - розглянуто функції орнаментальних мотивів гуцульської різьби в контексті утилітарно-функціонального, структурно-конструктивного, естетичного й образно-тематичного змістів;
    - розроблено і застосовано методику комплексного аналізу окремого твору декоративно-ужиткового мистецтва;
    - наочно графічно розкрито візуальні закономірності орнаментальних мотивів гуцульської різьби;
    - використано методику аналізу візуальних і морфологічних закономірностей орнаменту гуцульської різьби та методику втілення її результатів в сучасній мистецько-освітній практиці на етапах пропедевтичної підготовки, курсового і дипломного проектування.
    Практичне значення дослідження полягає у можливості застосування його положень:
    - при дослідженні орнаменту творів декоративно-ужиткового мистецтва інших етнографічних регіонів України;
    - при формуванні стильових особливостей сучасного українського декоративно-ужиткового мистецтва;
    - розроблена й апробована методика візуально-морфологічного аналізу орнаменту та її результати можуть бути рекомендовані для використання на різних кваліфікаційних рівнях мистецької освіти художників декоративно-ужиткового мистецтва та дизайнерів у навчальних закладах України.
    Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації виголошені у доповідях: на міжнародній конференції Дизайн-2000” (Херсон, червень 2000 Шляхи становлення національних традицій в сучасному дизайні з досвіду викладання курсу Основи формоутворення”), на Всеукраїнській науково-методичній конференції Проблеми художньої та дизайнерської освіти” (Харків, жовтень-листопад 2001 Проблеми втілення національних традицій в сучасній дизайн-освіті”), на міжнародній науково-методичній конференції Розвиток національної моделі дизайну і образотворчого мистецтва в умовах глобалізації сучасного світу” (Харків, березень 2002 Рівні трансформації національних традицій декоративно-ужиткового мистецтва в навчальній підготовці дизайнерів з основ формоутворення”), на 52-й науково-технічній конференції в УкрДЛТУ (Львів, травень 2002 Японська модель дизайну: традиції та сучасність”), на міжнародній науково-практичній конференції Гуцульщина на початку ХХІ століття” (Косів, вересень 2002 Морфологічні особливості декоративного елемента баня” в плоскій гуцульській різьбі”), на науково-теоретичній конференції Гуманітарно-художні проблеми дизайну: українська специфіка” (Львів, жовтень 2003 Особливості візуального сприйняття декоративних мотивів гуцульської різьби”).
    Результати дослідження були апробовані на Другому Всеукраїнському Форумі Дизайн-освіта 2003” (Диплом ІІІ ступеня за курсовий проект Святкова упаковка”), на ІІІ Українському студентському Фестивалі Реклами (Диплом учасника за курсовий проект „Святкова упаковка”).
    Розроблена методика візуального і морфологічного аналізу закономірностей орнаменту гуцульської різьби була апробована і впроваджена у вищих навчальних закладах м. Львова на спеціальностях Мистецтво” і Дизайн” на рівні пропедевтичної підготовки, курсового і дипломного проектування. Матеріали дослідження були використані при розробці практичних завдань: по курсу Основи формоутворення” кафедри дизайну меблів УкрДЛТУ, запропонованого для студентів першого курсу факультету технології деревообробки; по курсу Основи формоутворення” кафедри дизайну і основ архітектури інституту архітектури НУ Львівська політехніка”, запропонованого для студентів першого курсу інституту архітектури; з курсового і дипломного проектування по темі Святкова упаковка”, Проектування поліграфічної продукції”, Проектування освітлювальних приладів”, Проектування меблів”.
    Основні положення та результати дисертаційного дослідження відображені у 11 публікаціях загальним обсягом 3,7 д.а., п’ять з яких опубліковані у фахових спеціалізованих виданнях з мистецтвознавства, що входять до відповідного переліку ВАК України.
    Публікації:
    1. Порівняльний аналіз як метод дослідження морфологічних властивостей декоративних елементів плоскої гуцульської різьби // Народознавчі Зошити. 2001. № 2 . С.254-271.
    2. Шляхи становлення національних традицій в сучасному дизайні із досвіду викладання курсу Основи формоутворення” (Частина ІІ) // Теорія і практика матеріально-художньої культури: І електронна наукова конференція, м. Харків, ХДАДМ, 15 жовтня 2002 р. / збірник матеріалів. Харків: ХДАДМ, 2002. № 1. С.73-84.
    3. Шляхи становлення національних традицій в сучасному дизайні із досвіду викладання курсу Основи формоутворення” (Частина І) // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв: Зб. наук. праць під ред. Єрмакова С.С. Харків: ХДАДМ, 2002. № 3. С.57-63.
    4. Проблеми національних традицій в сучасній дизайн-діяльності // Мистецтвознавство’01: Науковий збірник Спілки критиків та істориків мистецтва. Львів, 2002. С. 141-152.
    5. Формоутворюючі функції декоративних мотивів гуцульської різьби в структурі мисника В.Ю.Шкрібляка // Народознавчі Зошити. 2003. № 5-6 (53-54). С. 798-826.
    6. Формоутворюючі властивості декоративних елементів гуцульської різьби // Науковий вісник Українського державного лісотехнічного університету: Розробка сучасних технологій деревообробки / Збірник науково-технічних праць. Львів: УкрДЛТУ, 2001. вип. 11.2. С.114-115.
    7. Традиції і сучасність в японській моделі дизайну // Науковий вісник: Сучасні теоретичні розробки в деревообробному і меблевому виробництвах / Збірник науково-технічних праць. Львів: УкрДЛТУ. 2002. Вип. 12.5. С.187-191.
    8. Гуцульський орнамент в сучасному дизайні // Є” (архітектура, будівництво, інтер’єр, мистецтво). 2006. № 3. С. 41.
    9. Шляхи становлення національних традицій в сучасному дизайні із досвіду викладання курсу Основи формоутворення” // Тези доповідей міжнародної конференції Дизайн-2000”. Херсон: ХДТУ, 2000. С.56-58.
    10. Проблема втілення національних традицій в сучасній дизайн-освіті // Матеріали Всеукраїнської науково-методичної конференції Проблеми художньої та дизайнерської освіти”, 31 жовтня 2 листопада 2001 р., м. Харків. Харків: ХДАДМ, 2001. № 5. С.14-16.
    11. Рівні трансформації національних традицій декоративно-ужиткового мистецтва в навчальній підготовці дизайнерів з основ формоутворення // Збірник матеріалів міжнародної науково-методичної конференції Розвиток національної моделі дизайну і образотворчого мистецтва в умовах глобалізації сучасного світу”, 25-27 березня 2002 р., м. Харків. Харків: ХДАДМ, 2002. №6. С. 10-13.

    Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, переліку умовних скорочень, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Повний обсяг дисертації 192 с., обсяг основної частини 176 с., список використаних джерел (205 найменувань) 16 с. Додатки оформлені окремою книгою: додаток А (5 таблиць), додаток Б (345 ілюстрацій), додаток С (5 с., акти про впровадження результатів дисертації, 2 дипломи за участь у форумі і фестивалі, довідка про керівництво курсовим і дипломним проектами, представленими на форумі і фестивалі).
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ


    У процесі аналізу літературних джерел, що торкаються проблеми дисертаційної роботи, доведено, що вивчення візуальних і морфологічних закономірностей орнаменту гуцульської різьби розпорошено в окремих публікаціях і досі не виступало предметом окремого дослідження. Залишаються невивченими особливості візуального сприйняття орнаменту гуцульської різьби, візуальні й морфологічні властивості базової основи орнаменту, функції орнаментальних мотивів у структурі виробів декоративно-ужиткового мистецтва. Використання орнаментальних традицій гуцульської різьби в системі мистецько-освітньої практики в Україні та його висвітлення в науково-методичній літературі носить фрагментарний характер.
    На підставі використання методів композиційного аналізу творів декоративно-ужиткового мистецтва, методики художнього конструювання та врахування особливостей візуального сприйняття виявлено основні візуальні й морфологічні закономірності орнаменту гуцульської різьби, визначено рівні їх впровадження в мистецько-освітню практику.
    1. У процесі дослідження візуальної характеристики декоративних площин, оздоблених гуцульською різьбою, з’ясовано, що їхньою характерною властивістю є наявність візуальної вібрації поверхні. Її основними проявами виступають такі візуальні ефекти: ілюзія візуальної гри світла й тіні, що виникає внаслідок особливостей виконання техніки сухої різьби”; ілюзії різностороннього візуального руху та складних кольорових відтінків, що створюється в результаті адитивного і контрастного поєднання матеріалів інкрустації з матеріалом деревини; ілюзія коливання уваги, що виникає в результаті подвійного сприйняття поєднання фігура-фон” та в результаті сприйняття явища опуклості-ввігнутості силуетів орнаментальних мотивів; ілюзія візуальної конкуренції між сприйняттям конфігурацій з мотивів, утворених на підставі факторів близькості, подібності, симетрії, однотипного зв’язку, гарного продовження”, спільної долі”, замкнутості.
    2. У результаті дослідження морфологічних властивостей орнаменту гуцульської різьби визначено такі закономірності: базовою основою при побудові елементів і мотивів орнаменту виступають фігури кола, трикутника і квадрата; характер орнаментальних мотивів визначається через їхні морфологічні просторові параметри фігури, величини, положення й порядку; орнаментальним мотивам притаманний високий рівень комбінаторності, завдяки чому вони здатні утворювати різні орнаментальні композиції з однакових по формі елементів; об’єднання орнаментальних мотивів гуцульської різьби у цілісну художню мову відбувається на основі простих за конфігурацією схематичних графем-архетипів, які виступають у ролі спільного остова для багатьох орнаментальних мотивів і композиційних схем.
    3. У результаті поєднання просторових параметрів фігури, величини, положення і порядку орнаментальних мотивів з візуальними та структурними властивостями кола, трикутника і квадрата встановлено обмежену кількість класифікаційних типів крапкових, лінійних і площинних орнаментальних мотивів гуцульської різьби. До них належать: мотиви, в яких візуальний рух їх складових елементів скерований від краю мотиву до його центру; мотиви, в яких візуальний рух їх складових елементів скерований від центру мотиву до його краю; мотиви, в яких візуальний рух їх складових елементів почергово скерований у протилежних напрямках від краю до центру і від центру до краю мотиву; мотиви, в яких присутній колоподібний візуальний рух їх складових елементів.
    4. Дослідження показало, що в межах утилітарно-функціонального призначення виробу орнаментальні мотиви своєю формою, положенням і скерованістю у просторі виконують такі функції: підкреслюють основні й другорядні утилітарно-функціональні зони у структурі виробів; акцентують образно-асоціативний вираз робочих функцій брати”, віддавати”, тримати”, зберігати”, всипати-висипати”, вливати-виливати”; увиразнюють характерні фізичні властивості продуктів або речовин, для зберігання яких виготовлено виріб.
    5. Встановлено, що в структурно-конструктивній основі виробів орнаментальні мотиви гуцульської різьби виконують такі функції: позначають місця перетину ліній побудови і місця перетину структурних зон; вказують місця конструктивних з’єднань і асоціативно підкреслюють роботу конструкцій виробу; візуально поєднують в одне ціле структурні зони верху і низу, лівої і правої частини, краю і центру виробу.
    6. З’ясовано, що для орнаментальних композицій гуцульської різьби притаманні такі естетичні й образно-тематичні закономірності: наявність дзеркального, переносного та обертового типів симетрії; підпорядкування асиметричності симетричністю; підпорядкування динамічності статичністю; прояв супідрядності через ієрархічне підпорядкування другорядних орнаментальних мотивів головному; нюанс поєднання матеріалів підпорядковується контрастним поєднанням; ритм підпорядковується пропорційній побудові виробу; рівновага елементів композицій реалізується через їх симетричне розміщення; єдність характеру форми проявляється через спільну модульну сітку при побудові орнаментальних мотивів і через пластичне однотипне утворення мотивів на основі форм кола, трикутника і квадрата; метричне повторення виступає одним з способів впорядкування орнаментальних мотивів; цілісність і завершеність орнаментальним композиціям надає просторовий перетин згрупованих конфігурацій; орнаментальні мотиви своєю фігурою, положенням, порядком організації і технікою декорування підкреслюють образно-тематичний зміст виробів, візуально поєднують у цілісні конфігурації різні композиційні зони виробів.
    7. Дослідження виявило, що в орнаментальних композиціях гуцульської різьби симетричність проявляється по-різному: як властивість базових геометричних фігур і мотивів орнаменту; як ознака орнаментальних композицій; як засіб формоутворення мотивів, як фактор групування складових елементів мотивів.
    8. У результаті комплексного аналізу формоутворюючих функцій орнаментальних мотивів в структурі окремого виробу обґрунтовано, що, незважаючи на виконання орнаментальними мотивами різних формоутворюючих функцій в контексті утилітарно-функціонального, структурно-конструктивного, естетичного й образно-тематичного змісту, всі орнаментальні мотиви виробу перебувають між собою в органічному зв’язку й утворюють цілісний візуальний образ гуцульського стилю орнаментального мислення.
    9. Дослідження показало, що аналіз візуальних і морфологічних закономірностей орнаменту гуцульської різьби може здійснюватись трьома шляхами: через процес копіювання орнаментальних мотивів традиційними або сучасними графічними засобами і техніками; через графічну фіксацію етапів побудови орнаменту, структурних зв’язків між його складовими елементами, візуальних властивостей орнаментальних мотивів; на основі візуального узагальнення їхніх характерних прикмет на прозорому матеріалі, накладеному на фотографічний колаж.
    10. Виявлено, що для мистецько-освітньої практики характерні такі рівні використання візуальних і морфологічних закономірностей орнаменту гуцульської різьби: точне перенесення фігур орнаментальних мотивів, пластики їх форм в сучасні твори декоративно-ужиткового мистецтва та дизайну; використання творчо перероблених графем-силуетів традиційних орнаментальних мотивів у сучасних творах декоративно-ужиткового мистецтва та дизайну; використання орнаментальних мотивів у сучасних творах декоративно-ужиткового мистецтва та дизайну, які мають конфігурацію, асоціативно-подібну до силуетів форм традиційних орнаментальних мотивів; використання орнаментальних мотивів у сучасних творах декоративно-ужиткового мистецтва та дизайну, коли етномистецька традиція вгадується тільки асоціативно; використання орнаментальних етномистецьких традицій в збірному образі творів декоративно-ужиткового мистецтва та дизайну, коли етномистецька традиція має узагальнений вигляд; використання орнаментальної етномистецької традиції лише у ролі каталізатора проектної ідеї, творчого джерела для процесу формоутворення, коли у зовнішній формі виробів вона може не прочитуватись.
    11. Доведено, що при використанні орнаментальних етномистецьких традицій у сучасних творах декоративно-ужиткового мистецтва та дизайну необхідно враховувати такі закономірності: перенесення без змін форми традиційного орнаментального мотиву можливе лише при втраті ним ідентифікуючої функції; свобода у перенесенні та використанні орнаментальних етномистецьких традицій можлива при наступній формулі чим менш жорсткіші утилітарно-експлуатаційні вимоги до виробу, що проектується, тим більші можливості вільного використання орнаментальних традицій, і навпаки; перенесення орнаменту в сучасні галузі предметно-художньої творчості можливе на основі збереження закономірностей характерного спільного площинно-графічного принципу; з метою зручного прочитання складних по формі й по візуальній дії орнаментальних композицій необхідно використовувати геометрично прості форми й поверхні для декорування.
    Методика візуального й морфологічного аналізу орнаментальних мотивів гуцульської різьби може бути рекомендована для дослідження традицій орнаментації творів декоративно-ужиткового мистецтва інших етнографічних регіонів України, а також різних історичних та сучасних стилів декоративно-ужиткового мистецтва. Впровадження розробленої методики в мистецько-освітню практику сприяє формуванню стильових особливостей сучасного українського декоративно-ужиткового мистецтва та національного обличчя сучасних об’єктів графічного та предметного дизайну.









    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


    1. Жолтовський П.М., Мусієнко П.Н. Українське декоративне мистецтво. К., 1963. 35 с.
    2. Гургула І.В. Народне мистецтво західних областей України. К.: Мистецтво, 1966. 77 с.
    3. Чарновський О. Етапи розвитку українського декоративно-прикладного мистецтва // Народна творчість та етнографія. 1967. №3. С. 3-13.
    4. Матеріали з етнографії та мистецтвознавства / Ю.Г.Гошко (відп. редактор), П.М.Жолтовський, Б.Т.Врублевський, М.І.Моздир. К.: Наукова думка, 1975. 178 с.
    5. Художні промисли: теорія і практика / Зб. наук. праць. К.: Наукова думка, 1985. 116 с.
    6. Народні художні промисли УРСР: Довідник / За ред. Р.В.Захарчук-Чугай. К.: Наукова думка, 1986. 143 с.
    7. Украинские Карпаты. Культура / З.Е.Болтарович, О.М.Голубец, Ю.Г.Гошко и др. К.: Наукова думка, 1989. 200 с., іл.
    8. Антонович Є.А., Захарчук-Чугай Р.В., Станкевич М.Є. Декоративно-прикладне мистецтво. Львів: Світ, 1992. 272 с.: іл.
    9. Станкевич М.Є. Українське художнє деревообробництво ХVII-ХХ ст. / Концепція декоративності. Історія. Типологія і художні особливості: Автореф. дис. д-ра мист.: 17.00.06 / Ін-т народознавства НАН України. Львів, 1995. 50 с.
    10.Декоративно-ужиткове мистецтво. Словник. Т.1. / Запаско Я.П. (керівник авторського колективу), Голод І.В., Білик В.І., Кравченко Я.О. та ін. Львів, Афіша. 2000. 364 с., 316 іл.
    11.Декоративно-ужиткове мистецтво. Словник. Т.2. / Запаско Я.П. (керівник авторського колективу), Голод І.В., Білик В.І., Кравченко Я.О. та ін. Львів, Афіша. 2000. 400 с., 279 іл.
    12.Станкевич М.Є. Українське художнє дерево ХVI-ХХ ст. Львів: Афіша, 2002. 480 с., іл.
    13.Січинський В. Українське деревляне будівництво і різьба. Львів: Накл. Укр. Робіт. Союзу в ЗДПА, 1936. 34 с., іл.
    14.Свенціцька В. Різьблені ручні хрести ХVІІ-ХХ вв. Ч ІІ. Львів, 1939. 30 с. іл.
    15.Каленіченко Л. Художня різьба гуцулів // Народна Творчість. 1941. №1. С. 60-68.
    16.Хохол Ю.Ф. Резьба по дереву в горных районах Черновицкой и Станиславской областей УССР // Советская Этнография. 1953. №2. С. 172-178.
    17.Соломченко О.Г. Гуцульське народне мистецтво і його майстри. К.: Радянська Україна, 1959. 59 с.
    18.Будзан А.Ф. Різьба по дереву в західних областях України. К.: Видавництво АН УРСР, 1960. 104 с.: іл.
    19.Домашевський М. Історія Гуцульщини: Т.1 Чікаго: Гуцульський дослідний інститут, 1975. 500 с., іл.
    20.Гоберман Д.Н. Искусство гуцулов. М.: Советский художник, 1980. 51 с.: 184 ил.
    21.Скільський Д.М. Гуцульська народна різьба // НТЕ. 1981. №6 (172). С. 44-48.
    22.Шонк-Русич К. Дерев’яна різьба в Україні. Нью-Йорк, 1982. 184 с.: рис.
    23.Кепещук П.Ю. Народная мебель Западных областей Украины ХІХ-ХХ столетий и использование ее традиций в современном производстве: Автореф. дис. к. искусств.: 17.00.05 / МВХПУ. М., 1992. 23 с.
    24.Тимків Б.М., Кавас К.М. Виготовлення художніх виробів з дерева. Ч 1. Різьба по дереву: Підручник. Л.: Світ, 1995. 175 с.
    25.Шухевич В.О. Гуцульщина. Перша і друга частини. Репринтне видання. Верховина: Журнал Гуцульщина”, 1997. 352 с.
    26.Шевченко Є. Народна деревообробка в Україні: Словник народної термінології / Наук. редактор М.Кодак. К.: Артанія, 1997. 312 с.: іл.
    27.Андріюк П.В., Приймак Й.Д. Гуцульська різьба та інкрустація: Навч. посібник. Косів: Писаний камінь, 1998. 64 с., іл.
    28.Коргун М. Моя техніка різьби і точіння. Полтава: Верстка, 1999. 88 с.
    29.Гнатюк М.В. Художні вироби з дерева в інтер’єрі народного житла Українських Карпат і Прикарпаття ХІХ - першої пол. ХХ ст.: Автореф. дис. к. мист.: 17.00.06 / Львівська академія мистецтв. Львів, 2000. 18 с.
    30.Оршанський Л.В., Андріюк П.В. Основи гуцульського художнього деревообробництва: Навч. посіб. Косів: Писаний камінь, 2002. 236 с., іл.
    31.Чубатий Р.С. Різьбяр В.В. Гуз // НТЕ. 1947. №1. С. 97-98.
    32.Будзан А.Ф. Різьба по дереву: роботи різьбярів Юри, Василя та Миколи Шкрібляків. К.: Видавництво АН УРСР, 1960. 46 с., табл.
    33.Соломченко О.Г. Народні таланти Прикарпаття: Книга-альбом. К.: Мистецтво, 1969. 159 с., іл.
    34.Юрій та Семен Корпанюки: Альбом / Упоряд. Г.І.Пудик. К.: Мистецтво, 1974. 54 с., іл.
    35.Коломийський музей народного мистецтва Гуцульщини: Путівник по музею в місті Коломиї. Ужгород: Карпати, 1975. 118 с., іл.
    36.Виставка творів Дмитра Федоровича Шкрібляка: Каталог. Івано-Франківськ: Облполіграфвидав, 1976. 16 с., іл.
    37.Державний музей етнографії та художнього промислу АН УРСР: Альбом. К.: Мистецтво, 1976. 132 с.: іл.
    38.Захарчук-Чугай Р.В. Родина Шкрібляків: Альбом. К.: Мистецтво, 1979. 50 с.: іл.
    39.Художні промисли України: Альбом / Н.М.Кисельова, Н.Н.Попенко. К.: Мистецтво, 1979. 256 с., іл.
    40.Кратюк О.А. Експозиція робіт В.І.Кабина // НТЕ. 1980. №3. С. 106-107.
    41.Соломченко О.Г. Скарбниця гуцульського мистецтва: Путівник по музею Косівського технікуму народних художніх промислів ім. В.І.Касіяна. Івано-Франківськ: Облполіграфвидав, 1987. 16 с., іл.
    42.Коломийський музей народного мистецтва Гуцульщини: Альбом / Авт.-упоряд. О.А.Кратюк. К.: Мистецтво, 1991. 208 с.: іл.
    43.Михайло Коргун: різьбяр. Альбом / Упор. В.М. Ханко. К.: Мистецтво, 1994. 144 с.: іл.
    44.Карпинець І. Кептарі українських Карпат. Львів: Видавничий дім Панорама”, 2003. 56 с.: іл.
    45.Юсипчук Ю.В. Школа Василя Девдюка і формування локальних традицій новітнього гуцульського деревообробництва та металірства кінця ХІХ-ХХ століття: Автореф. дис. к. мист.: 17.00.06 / Львівська академія мистецтв. Львів, 2001. 17 с.
    46.Шмагало Р.Т. Мистецька освіта в Україні середини ХІХ середини ХХ ст.: структурування, методологія, художні позиції. Львів: Українські технології, 2005. 528 с., 742 іл.
    47.Главова Э. Берегите цвет и орнамент // ДИ. 1964. №2 (75). С. 6.
    48.Лунина С. Штампованные орнаменты // ДИ. 1964. №9 (82). С. 48-49.
    49.Пюрвеев Д. Орнамент кочевых народов // ДИ. 1971. №8 (165). С. 12-15.
    50.Соколова Т.М. Орнамент почерк эпохи. Л.: Аврора, 1972. 148 с.
    51.Герчук Ю. Что такое орнамент? // ДИ. 1978. №1 (242). С. 29-31.
    52.Орнамент и его восприятие // История мирового искусства: Пер. с итал., авт. Э.Анноша, А.К.Антинори, М.Бишоне и др. М.: БММ АО, 1998. С. 431.
    53.Фокина Л.В. Орнамент: Учебное пособие. Ростов н/Д: Феникс, 2006. 176 с. и цв. ил.
    54.Meyer F. Handbook of ornament. New York: Dover publications, INC, 1957. 566 р.: 3002 Il.
    55.Speltz A. The styles of ornament. New York: Dover publications, INC, 1959 647 р.: 3765 Il.
    56.Воейкова И. Композиция орнаментального раппортного рисунка // Декоративное искусство СССР. 1960. № 6 (31). С. 18-20.
    57.Мельникова Н. Композиция рисунков декоративных тканей // ДИ. 1961. №8 (45). С. 7-11.
    58.Иконников А. Орнамент в современной архитектуре // ДИ. 1963. №11 (72). С. 28-33.
    59.Банковский Н. Дымковские узоры на ткани // ДИ. 1964. №2 (75). С. 30.
    60.Хан-Магомедов С. Национальный декор и современное строительство // ДИ. 1964. №2 (75). С. 22-23.
    61.Воронов Н. Новый орнамент рождается в пространственных конструкциях // ДИ. 1964. №6. С. 24-25.
    62.Шугаев В.М. Орнамент на ткани: Теория и методика построения. Москва: Легкая индустрия, 1969. 88 с., ил.
    63.Береснева В.Я., Романова Н.В. Вопросы орнаментации ткани. М.: Легкая индустрия, 1977. 192 с., ил.
    64.Козлов В.Н. Основы художественного оформления текстильных изделий: Учебник для вузов. М.: Легкая и пищевая промышленность, 1981. 264 с., ил.
    65.Большаков М.В. Декор и орнамент в книге. М.: Книга, 1990. 160 с.: ил.
    66.Цой М.П. Систематизація та конструювання орнаментальних структур (на прикладі корейських національних орнаментів): Автореф. дис к. мист.: 05.01.03 / Київс. нац. універ. буд. і арх. Київ, 2002. 21 с.
    67.Солдадзе Л. Семантика древнего орнамента // ДИ. 1980. №9 (274). С. 17-22.
    68.Голан А. Миф и символ. М.: Русслит, 1993. 375 с.
    69.Щербаківський В. Орнаментація української хати. Рим, 1980. 47 с.
    70.Селівачов М.Р. Українська народна орнаментика ХІХ-ХХ ст. / Іконографія, номінація, стилістика, типологія: Автореф. дис д-ра. мист.: 17.00.06 / Ін-т. мист-ва., фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАНУ. К., 1996. 45 с.
    71.Селівачов М.Р. Лексикон української орнаментики (іконографія, номінація, стилістика, типологія). К.: Редакція вісника Ант”; Ніжин: ТОВ Видавництво Аспект поліграф”, 2005. ХVI, 400 с., іл.
    72.Жолтовский П.Н. Древние мотивы в гуцульской орнаментике. М.: Наука, 1964. 9 с.
    73.Курилич М. Гуцульський орнамент / Упорядник Л.М. Довга. К.: ЛК Мейкер, УВЦ, 2001. 128 с., іл., табл.
    74.Воронов В. Народная резьба. М.: Госиздат, 1925. 34 с.
    75.Шамардіна Н. Найдавніший галицький хрест з живописними зображеннями // Наукові записки. Музей народної архітектури та побуту у Львові. Випуск 1. Л.: Атлас, 1998. С. 83-117.
    76.Сиверцев М. Структурный анализ художественной формы // ДИ. 1971. №5 (162). С. 32-33.
    77. Рубин А.А. Семиотический анализ композиции в художественном конструировании // Композиция в промышленном и декоративно-прикладном искусстве. Ленинград: На страже Родины, 1973. С. 27-34.
    78. Араухо И. Архитектурная композиция: Пер. с исп. М.Г.Бакланов, А.Михе. М.: Высшая школа, 1982. 208 с., ил.
    79. Заварзін О.О. Геометрія і семіотика естетичної інформативності предметного середовища: Автореф. дис к.т.н.: 05.01.03 / Київський нац. універ. буд. і арх. К., 2000. 20 с.
    80. Семиотика: Антология / Сост. Ю.С. Степанов. 2-е изд. М.: Академический Проект; Екатеринбург: Деловая книга, 2001. 702 с.
    81.Методика художественного конструирования. М.: ВНИИТЭ, 1983. 165 с.
    82.Композиция в промышленном и декоративно-прикладном искусстве: Сборник статей / Ред. и составитель Е.Н.Лазарев. Ленинград: На страже Родины, 1973. 104 с.: ил.
    83. Проблемы формообразования и композиции промышленных изделий: Труды ВНИИТЭ / Редакционная коллегия: Демосфенова Г.Л. (отв. редактор), Рубин А.А., Туманова Л.Б., Устинов А.Г., Юдин Э.Г. М.: ВНИИТЭ, 1975. 230 с.: ил.
    84.Пармон Ф.М. Композиция костюма: Учебник для вузов. М.: Легпромбытиздат, 1985. 264 с.
    85.Сомов Ю.С. Композиция в технике. М.: Машиностроение, 1987. 288 с.: ил.
    86.Сомов Г.Ю. Гармонизация формообразующих линий // ТЭ. 1972. №12. С. 14-17.
    87. Сомов Г.Ю. Предмет и его конфигурации // ТЭ. 1974. №3. С. 21-25.
    88.Сомов Г.Ю. Организация фигур в предмете // ТЭ. 1974. №7. С. 13-17.
    89.Сомов Г.Ю. Визуальная организация объекта проектирования // Проблемы формообразования и композиции промышленных изделий / Труды ВНИИТЭ / Ред. коллегия: Демосфенова Г.Л. (отв. редактор), Рубин А.А., Туманова Л.Б., Устинов А.Г., Юдин Э.Г. М.: ВНИИТЭ, 1975. С. 164-177.
    90.Художественное конструирование. Проектирование и моделирование промышленных изделий: Учебн. пособие / Быков З.Н., Крюков Г.В., Минервин Г.Б. и др.; Под ред. З.Н.Быкова, Г.Б.Минервина. М.: Высшая школа, 1986. 239 с.
    91.Гримм Г.Д. Пропорциональность в архитектуре. Ленинград: ОНТИ, 1935. 148 с.: ил.
    92.Мессель Э. Пропорции в Античности и в Средние века // Архитектурные пропорции, Выпуск II. М.: ИВАА, 1936. 255 с.: ил.
    93.Хэмбидж Д. Динамическая симметрия в архитектуре // Архитектурные пропорции, Выпуск IIІ. М.: ИВАА, 1936. 201 с.: ил.
    94.Ахтеров И.С., Милетицкая Ф.Р., Сапожников В.В., Свешников О.А. Мебель для жилья: Пособие по проектированию и конструированию. Киев: Гос. изд. по строит. и арх. УССР, 1960. С. 230-234.
    95.Шевелев И.Ш., Марутаев М.А., Шмелев И.П. Золотое сечение: Три взляда на природу гармонии. М.: Стройиздат, 1990. 343 с.: ил.
    96.Шевелев И.Ш. Принцип пропорции. М.: Стройиздат, 1986. 200 с.: ил.
    97.Ковалев Ф.В. Золотое сечение в живописи: Учебное пособие. К.: Выща школа, 1989. 143с.
    98.Neufert Ernst. Podrecznik projektowania architektoniczno-budowlanego. Warszawa: Arkady, 2000. 592 s., il.
    99.Гинзбург А.М. Симметрия на плоскости. Харьков: ОНТИ, 1935. 52 с., ил.
    100. Вейль Г. Симметрия. М.: Наука, 1968. 192 с., ил.
    101. Шубников А.В., Копцик В.А. Симметрия в науке и искусстве. М.: Наука, 1972. 339 с.: ил.
    102. Урманцев Ю.А. Симметрия природы и природа симметрии. М.: Мысль, 1974. 229 с., ил.
    103. Боднарь О.Я. Виды симметрии на плоскости и в пространстве: Методические рекомендации по курсу Конструктивная геометрия”. Львов: ЛГИПДИ, 1990. 20 с., ил.
    104. Боднар О.Я. Золотий переріз і неевклідова геометрія в науці та мистецтві. Львів: Українські технології, 2005. 200 с., іл.
    105. Божко Ю.Г. Основы архитектоники и комбинаторики формообразования. Х.: Вища школа, изд-во при Харьк. ун-те, 1984. 184 с.
    106. Пахомов В.А. Модуль и комбинаторная композиция / Композиция в промышленном и декоративно-прикладном искусстве / Ред. и сост. Е.Н.Лазарев. Ленинград: На страже Родины, 1973. С. 41-46.
    107. Волкотруб И.Т. Основы комбинаторики в художественном конструировании: Учебное пособие. Киев: Выща школа, 1986. 160 с.
    108. Яковлев М.І. Геометричні принципи художнього формоутворення: Автореф. дис. д-ра т. н.: 05.01.03 / Київський нац. універс. буд. і архітект. К., 1999. 33 с.
    109. Раппопорт С.Х. Неизобразительные формы в декоративном искусстве. М.: Советский художник, 1968. 272 с.: ил.
    110. Боумен У. Графическое представление информации. М.: Мир, 1971. 225 с.: ил.
    111. Костенко Т.В. Методичні вказівки до виконання вправ на тему Точка. Лінія. Площина.” з курсу Основи формоутворення”. Харків: ХХПІ, 1995. 32 с. іл.
    112. Голубева О.Л. Основы композиции. М.: Изобр. искусство, 2001. 120 с.: ил.
    113. Веннинджер М. Модели многогранников: Пер. с англ. В.В.Фирсова / Под. ред. И.М.Яглома. М.: Мир, 1974. 236 с., ил.
    114. Пидоу Д. Геометрия и искусство. М.: Мир, 1979. 333 с.: ил.
    115. Гильберт Д., Кон-Фоссен С. Наглядная геометрия. М.: Наука, 1981. 344 с.
    116. Соломонов С.А., Туберозова Н.С. Цвет в промышленных изделиях. Ленинград: ЛДНТП, 1966. 44 с., ил.
    117. Зайцев А.С. Наука о цвете и живопись. М.: Искусство, 1986. 158 с.
    118. Юрьев Ф.И. Цвет в искусстве книги. К.: Выща школа, 1987. 247 с.: ил.
    119. Драгунский В.В. Цветовой личностный тест: практическое пособие. Мн.: Харвест, 1999. 448 с.
    120. Базыма Б.А. Цвет и психика: Моногр. / Харьк. гос. акад. культуры. Х.: ХДАК, 2001. 172 с., ил.
    121. Введение в психологию / Под ред. проф. А.В.Петровского. М.: Академия, 1996. 496с.
    122. Ярбус А.Л. Роль движений глаз в процессе зрения. М.: Наука, 1965. 167 с.
    123. Познавательные процессы: ощущения, восприятие / Под ред. А.В.Запорожца, Б.Ф.Ломова, В.П.Зинченко. М.: Педагогика, 1982. 336 с.
    124. Психологія. З викладом основ психології релігії / Під ред. о. Ю.Макселона: Пер. з пол. Т.Чорновіл. Львів: Свічадо, 1998. 320 с.
    125. Психологія: Підручник / Ю.Л.Трофімов, В.В.Рибалка, П.А.Гончарук та ін.; За ред. Ю.Л.Трофімова. К.: Либідь, 2000. 558 с.
    126. Психология ощущений и восприятия // Под ред. Ю.Б.Гиппенрейтера и др. М.: ЧеРо, 2002. 630 с.: ил.
    127. Раппопорт С.Х. От художника к зрителю. М.: Советский художник, 1978. 237 с.
    128. Руубер Г.Э. О закономерностях художественного визуального восприятия. Таллин: Валгус, 1985. 344 с., ил.
    129. Степанов А.В., Иванова Г.И., Нечаев Н.Н. Архитектура и психология. М.: Моск. типограф. №4 Мин. печати и информации РФ, 1993. 295 с., ил.
    130. Мигаль С.П. Основы проектирования мебели: Учеб. пособие. Львов: Изд-во при Львов. ун-те, 1989. 168 с.: ил.
    131. Кудин П., Ломов Б., Митькин А. О восприятии элементарных ритмических композиций на плоскости // Техническая эстетика. 1969. №8. С. 10-12.
    132. Митькин А., Перцева Т. Опыт экспериментального исследования восприятия несмысловых композиций // Техническая эстетика. 1970. №8. С. 46.
    133. Ломов Б.Ф. Вопросы общей, педагогической и инженерной психологии. М.: Педагогика, 1991. 296 с.: ил.
    134. Лернер Г.И. Психология восприятия объемных форм: по изображениям. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1980. 136 с.
    135. Ганзен В.А. Восприятие целостных объектов. Ленинград: Изд-во Ленингр. ун-та, 1973. 153 с.
    136. Арнхейм Рудольф. Искусство и визуальное восприятие: Пер. с англ. В.Н.Самохина. М.: Прогресс, 1974. 392 с., ил.
    137. Арнхейм Рудольф. Динамика архитектурных форм: Пер. с англ. В.Л.Глазычева. М.: Стройиздат, 1984. 192 с., ил.
    138. Рок И. Введение в зрительное восприятие: Пер. с англ; Книга 1 / Под ред. Б.М.Величковского, В.П.З
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины