УКРАЇНСЬКЕ ХУДОЖНЄ ПАЛІТУРНИЦТВО XVI - ПОЧ. ХХ СТ. У КОНТЕКСТІ ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОГО ІНТРОЛІГАТОРСТВА : УКРАИНСКИЙ Художественное ПАЛИТУРНИЦТВО XVI - нач. ХХ СТ. В КОНТЕКСТ ЗАПАДНО ИНТРОЛИГАТОРСТВА

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!



  • Название:
  • УКРАЇНСЬКЕ ХУДОЖНЄ ПАЛІТУРНИЦТВО XVI - ПОЧ. ХХ СТ. У КОНТЕКСТІ ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОГО ІНТРОЛІГАТОРСТВА
  • Альтернативное название:
  • УКРАИНСКИЙ Художественное ПАЛИТУРНИЦТВО XVI - нач. ХХ СТ. В КОНТЕКСТ ЗАПАДНО ИНТРОЛИГАТОРСТВА
  • Кол-во страниц:
  • 160
  • ВУЗ:
  • Національна академія наук України
  • Год защиты:
  • 2004
  • Краткое описание:
  • Національна академія наук України
    Інститут народознавства



    На правах рукопису
    УДК 745. 033 (477)


    Станкевич Юрій Михайлович


    УКРАЇНСЬКЕ ХУДОЖНЄ ПАЛІТУРНИЦТВО
    XVI - ПОЧ. ХХ СТ. У КОНТЕКСТІ
    ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОГО ІНТРОЛІГАТОРСТВА
    17.00.06 декоративне і прикладне мистецтво

    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    кандидата мистецтвознавства




    Науковий керівник:
    Федорук Олександр Касянович
    доктор мистецтвознавства,
    професор, академік АМУ






    Львів 2004









    ЗМІСТ


    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4

    ВСТУП . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5

    РОЗДІЛ 1. ІСТОРІОГРАФІЯ, МЕТОДИКА ТА ДЖЕРЕЛА . . . . . . . 13
    1.1. Огляд літератури. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
    1.2. Методи дослідження . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
    1.3. Джерельна база . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

    РОЗДІЛ 2. ТЕХНОЛОГІЯ, ТИПОЛОГІЯ І ЗАСОБИ ХУДОЖНЬОЇ ВИРАЗНОСТІ ІНТРОЛІГАТОРСТВА. . . . . . . . . . . . . . . 25
    2.1. Естетичні та фізичні характеристики матеріалів. . . . . . . . . . . 2.2. Технологічні прийоми декорування. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
    2.3. Типологія творів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
    2.4. Засоби художньої виразності. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

    РОЗДІЛ 3. ІСТОРИКО-СТИЛІСТИЧНІ ПАРАДИГМИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ХУДОЖНЬОГО ПАЛІТУРНИЦТВА
    3.1. Палітурництво від найдавніших часів до XVI століття. . . 51
    3.2. Стилістичні відміни палітурництва XVIІ - XVIІІ століття .
    3.3. Період згасання у XІX - поч. ХХ століття . . . . . . . . . . . . .

    РОЗДІЛ 4. ХУДОЖНЄ ПАЛІТУРНИЦТВО УКРАЇНИ XVI-XX СТ.: ОСНОВНІ ЦЕНТРИ, МАЙСТРИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 103
    4.1. Львівське інтролігаторство.. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
    4.2.. Київське художнє палітурництво. . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
    4.3. Інші центри . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
    4.4. Сучасна дизайнерська практика . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

    РОЗДІЛ 5. СТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ УКРАЇНСЬКОГО ПАЛІТУРНИЦТВА: КОМПАРАТИВНИЙ АСПЕКТ . .131
    5.1. Орнаментальні мотиви та іконографія. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5.1.1. Геометричні та рослинні мотиви. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
    5.1.2. Іконографія постатей і сцен. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
    5.2. Структури істилістичні напрями. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

    ВИСНОВКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 146

    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 151

    ДОДАТКИ
    Альбом ілюстрацій







    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

    ЛІМ Львівський історичний музей
    ЛНБС Львівська наукова бібліотека ім. В.Стефаника НАН України
    М Мистецтвознавство: науковий збірник (річник, Львів)
    МЕХП Музей етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України
    НБВ Наукова бібліотека ім. В. Вернадського НАН України
    НБЛНУ Наукова бібліотека Львівського національного університету ім. І.Франка
    НЗ Народознавчі Зошити (двомісячник, Львів)
    НМЛ Національний музей у Львові
    СКІМ Спілка критиків та істориків мистецтва
    ТУІК Труди Українського інституту книгознавства (науковий збірник, Київ)
    ЦДІАУ Центральний державний історичний архів України
    ЦДІАУЛ Центральний державний історичний архів України у Львові









    ВСТУП

    Перші давньоукраїнські рукописні книги, виготовлені в добу Київської Русі, були оправлені дерев’яними обкладинками (від обкладати) чи так званими палітурками.[1] Вірогідно їх спочатку виконували за візантійськими зразками, які очевидно були завезені водночас із сакральними предметами напередодні хрещення України-Русі.
    З первісними пергаментними книгами (кодексами), що в ранньому середньовіччі дістали поширення не лише на Близькому Сході, але також в Італії та Франції, до певної міри пов’язана окрема галузь мистецької діяльності інтролігарство, з латинської мови religator майстер, котрий оправляє книги. Насправді, творчість таких майстрів була значно різноманітнішою, бо крім оздоблення палітурок книг, вони виготовляли чимало інших предметів, необхідних для побуту, поєднуючи шкіру, дерево, кістку і метал, а саме: вишукано прикрашені скриньки для переховування документів і письмового приладдя, коробочки для зберігання коштовностей та парфум, а також гаманці, торбинки, шпалери тощо. Звідси про художнє палітурництво (оправлення та оздоблення) доречно говорити як про жанр інтролігаторства вид декоративно-прикладного мистецтва.
    Розрізняють багаті оправи літургійних книг, оздоблені слоновою кісткою, сріблом, золотом, коштовним камінням та перегородчастою емаллю, або ж книги із монастирських бібліотек із скромними оправами: дощечки палітурок обтягували шкірою, а тоді прикрашували тисненням, гравіруванням тощо. Якщо літургійні книги, оздоблені дорогими матеріалами, цілком справедливо відносять до ювелірного мистецтва, то всі інші належать до галузі інтролігаторства.
    У романський та готичний періоди книжки в Європі отримали металеві кутники, защіпки і тиснення на шкірі у вигляді геометричних орнаментів, оздоблень гербів, тварин тощо. Книжкові оправи протягом більш ніж тисячолітнього розвитку в Європі набули високих мистецьких якостей. На характер декору палітурок книг безумовно вплинули європейські історичні стилі, однак стилістичні напрямки запроваджували найвизначніші майстри інтролігатори та ювеліри.
    Українське художнє палітурництво XVI XIX століття розвивалося в руслі європейських історичних стилів, успадкувало кращі мистецькі здобутки, водночас створило й свої стилістичні, іконографічні та композиційно-виражальні відміни завдяки праці багатьох талановитих майстрів-інтролігаторів.
    Актуальність теми. Дослідження та застосування історично-мистецьких цінностей минулого набуває особливої ваги і значення в сучасний період осмислення вченими України своєї культурної спадщини. У цьому плані особливо привабливим є дослідження орнаментально-іконографічної системи українського художнього палітурництва, що в образно художній формі відбиває світоглядні уявлення про космологічні параметри традиційної „картини світу”. Символічна образність, що виражається через самобутність художньої мови національного мистецтва, набуває відмінних рис від інших художніх систем, навіть в одному виді чи жанрі європейського мистецтва.
    Завдяки великій мобільності творів художнього палітурництва, простежується швидке та майже одночасне поширення мистецьких ідей, іконографічного репертуару, стилістики в багатьох країнах і відзначається широким взаємозв’язками, та взаємопроникливістю різних етнічних культур.
    Пошук міжетнічних універсалій та ідіом художнього палітурництва дозволить рельєфніше визначити місце українського декоративного мистецтва в європейській візуально-мистецькій системі.
    Вивчення творів українського художнього палітурництва здійснюється вперше. Це дасть змогу вивчити інтролігаторство як окремий вид декоративного мистецтва із своєрідними засобами художньої мови.
    Значущість наукової проблеми визначається її теоретичними та практичними складовими. Перша пов’язана з науковою новизною, необхідністю фундаментальних досліджень у галузі декоративного та прикладного мистецтва, зокрема дозволить розширити галузь вивчення книги, як складного мистецького комплексу. Важливість другої випливає із дослідження автентичних музейних зразків шкіряних палітурок (впровадження технологічних удосконалень і нових матеріалів, розвиток орнаментальних композицій, визначення мистецьких особливостей), що істотно розширить уявлення книговидавців, дизайнерів, поліграфістів про інтролігаторську справу, сприятиме практичному відродженню давніх мистецьких традицій. Врешті, дозволить краще ознайомитись із творами палітурництва музейних збірок і книгосховищ України.
    Зв’язок роботи із науковими програмами. Дисертаційне дослідження розв’язує одну з проблем науково-дослідної теми: „Парадигми універсального та унікального в українському народному мистецтві: порівняльний аспект” (шифр 3.3.4. 10), яка виконується у відділі народного мистецтва Інституту народознавства НАН України згідно рішення Бюро відділення літератури, мови і мистецтвознавства НАН України Протокол №8 від 14. 10. 2003 року.
    Про важливість дисертаційної теми, спрямованої на вдосконалення дизайну соціо-культурної сфер свідчить постанова Кабінету Міністрів України від 20. 01. 1997, № 37 „Про першочергові заходи щодо розвитку національної системи дизайну та ергономіки і впровадження їх досягнень у промисловому контексті...”
    Виходячи із проблемної ситуації мета роботи полягає в тому, щоб виявити особливості становлення, еволюцію мистецької виразності українського художнього палітурництва XVI - початку ХХ століть, як історично обумовленої художньо-стильової системи, що виступає в контексті західноєвропейського декоративного мистецтва і, зокрема, інтролігаторства.
    Мета роботи й обраний аспект дослідження визначають конкретні завдання:
    · висвітлити історичний розвиток, художню своєрідність та стилістичні парадигми європейського палітурництва XVI- початку ХХ століть на основі збірок музеїв і книгосховищ України;
    · визначити естетичні показники матеріалів, технологічні особливості шкіряного палітурництва та композиційні засоби художньої виразності;
    · здійснити типологічний аналіз творів, просторово-часову інтерпретацію систематизованого матеріалу, зокрема еволюцію орнаментальних композицій, взаємовпливи з іншими видами декоративного мистецтва;
    · розглянути чинники формування стилістики у XVI-XIX століттях, виділити основні стилістичні періоди художнього шкіряного палітурництва в Україні;
    · упровадити в науковий обіг корпус досі невідомих творів українського шкіряного палітурництва, провести їхню атрибуцію;
    · виявити можливість застосування традиційних технік оздоблення в сучасному дизайні шкіряних обкладинок тощо.
    Предметом дослідження виступають твори українського шкіряного палітурництва XVI - початку ХХ століть із музейних збірок і книгосховищ України. Крім цього звернута увага на унікальні твори художнього західно-європейського інтролігаторства, виконані найвідомішими майстрами світового значення, які за своєю стилістичною і світоглядною позицією мали вирішальний вплив на розвиток художнього палітурництва і були зразками наслідування для митців багатьох поколінь у різних країнах Європи та Америки.
    Об’єкт дослідження становлять процеси генезису та стилістичної еволюції українського художнього палітурництва XVI- початку ХХ століття у контексті загально-європейських стильових періодів і локальних мистецьких традицій інтролігаторства.
    Географічні межі дослідження визначені етнічною територією України, де інтролігаторство і зокрема, художнє палітурництво розвивалося в центрах переписування книг і книгодрукування. Також вважаємо за доцільне розширити географію дослідження, розглянути для порівняльного аналізу інтролігаторські твори визначних центрів окремих європейських країн (Італія, Франція Англія, Нідерланди, Польща та ін.), які мали вплив на формування художніх особливостей українського художнього палітурництва.
    Хронологічні рамки. Дослідження в історичному аспекті проводяться з часів Римської імперії, тобто від появи першого прототипу сучасної книги кодексу. Однак, детальний аналіз художніх явищ та художніх особливостей творів будується на матеріалі XVІ- початку ХХ століття, який типологічно представляє нову і новітню епохи в пеоріодизації культури Європи. Зазначені часові рамки, що охоплюють чотири століття, від появи друкованих видань, розквіту палітурництва, і до згасання ручного художнього оправлення книг, його витіснення машинним. Це дає оптимальну кількість фактичної інформації для обґрунтування відповідних наукових результатів роботи.
    Методи дослідження. Специфічність орнаментально-пластичного матеріалу шкіряного палітурництва і поставленні в дисертації завдання окреслили коло основних методів, залучених для роботи. Методологічною основою є системний компаративний та семіотичний підхід для визначення явищ і процесів, які мали істотний вплив на формування ідейно-змістових та стилістичних особливостей українського шкіряного палітурництва. При цьому застосовувалися методи дослідження, що визначають типологічні ознаки творів: порівняльно-історичний, структурно-семіотичний, формально стилістичний тощо. Докладніше розглядаються у розділі 1.2.
    Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше в українській мистецтвознавчій науці отримано узагальнюючі і всебічні знання про давній вид декоративного мистецтва шкіряне палітурництво, що розвивалося на пограниччі двох культур східної та західної. Вперше розглядається як самостійна галузь творчості. Вперше проаналізовано художні особливості творів і систематизовано їх за стилістичними відмінами, що до певної міри заповнює існуючу прогалину. Простежено вплив технологічних нововведень на розвиток декору в інтролігаторстві. Вводиться в науковий обіг значний фактологічний матеріал, зокрема корпус невідомих пам’яток українського художнього палітурництва XVI-ХІХ століть, імена майстрів, центри тощо. Здійснено атрибуцію творів, показано тісний контекст з оздобленням європейських шкіряних обкладинок.
    Практичне значення. Одержані результати дисертаційного дослідження можуть застосовуватися у наступних випадках:
    1) у музейній діяльності для наукової ідентифікації та електронної каталогізації творів;
    2) для дизайнерів у процесі запровадження традиційних художніх зразків давнього шкіряного інтролігаторства на поліграфічних підприємствах, у палітурних цехах тощо;
    3) для ознайомлення з історією художнього палітурництва, технологічними особливостями, розвитком сюжетно-орнаменталь -них композицій у мистецько-освітніх закладах.
    4) можуть служити допоміжним джерелом у наступних дослідженнях порівняльного мистецтвознавства в галузі художніх ремесел;
    5) можуть використовуватись при підготовці синтезуючих праць з історії українського декоративного мистецтва, навчальних посібників, при укладанні курсу лекцій з історії дизайну книги;
    6) текстовий та ілюстративний матеріал дисертації є основою для відповідної адаптації і трансформації його в монографію про українське інтролігаторство.
    Апробація результатів дисертації здійснювалася на засіданні відділу народного мистецтва Інституту народознавства НАН України (протокол №7 від 2 червня 2004 р). Основні принципи, теоретичні положення та результати дослідження доповідалися на наукових конференціях, зокрема, на Щорічній конференції Університету Вірджинії” (США, Вірджинія, 7-11 липня 2003 р.) у доповіді Інспірації візантійського та західноєвропейського інтролігаторства у становленні українських шкіряних оправ XVI-XVII ст.”; на науковій міжнародній конференції Сучасне мистецтво. Соціум-Ідея-Теорія-Практика”. (Київ, 17-18 грудня 2003р.) у доповіді Стилістична еволюція українського художнього палітурництва XVI-поч. ХХ ст.”; на ІІІ-й науковій сесії СКІМ (Львів, 14 березня 2004р.) у доповіді Львівська інтролігаторська школа ХІХ- початку ХХ ст.”
    Публікації. Автор за темою дисертації опублікував п’ять статей загальним обсягом 2.4. д. а., в яких розкрито основні теоретичні положення та результати дослідження.
    1. Станкевич Ю. Інтролігаторство вид декоративно-прикладного мистецтва // НЗ. 1998. С.706-710.
    2. Станкевич Ю. До історії західноєвропейського інтролігаторства // М 2000. Львів: СКІМ, 2001. С.149-160.
    3. Станкевич Ю. Технологія художнього шкіряного палітурництва // М’02. Львів: СКІМ, 2003. С.151-162.
    4. Станкевич Ю. Стилістичні особливості українського шкіряного палітурництва XVI-поч. ХХ століття // М’03. Львів: СКІМ, 2004. С. 141-150
    5. Stankevych Y. West Europe Bookbinding in XVIIXVII s.; stylistic paradigms // Annual collection of the bookbinding arts. Charlottesvie: University Virginia, 2004. P.206-211.





    [1] Палітурка (від італ. Palette лопатка) невелика чотирикутна дошка, має спільне номінаційне походження з палітрою.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ
    На основі проведеного дослідження літературних джерел і творів шкіряних оправ приходимо до комплексного висвітлення українського художнього палітурництва як мистецького феномену в контексті європейського інтролігаторства. При цьому отримані наступні результати:
    1. Інтролігаторство є своєрідним видом українського декоративно-ужиткового мистецтва, передовсім художнього оформлення книги, що виникло в ХІ ХІІ століттях під впливом східних традицій і набуло подальшого розвитку в руслі національних та загальноєвропейських мистецьких засад.
    2. Книги західноєвропейських країн другої половини ХІІХІV століть оправлені шкіряними обкладинками, прикрашені техніками безколірного тиснення дрібними штампами, яких може налічуватися кілька десятків. Композиції складалися з суцільних рядів тиснених знаків. З появою більших штампів, кліше, техніка оздоблення дістала назву блінтового”, або сліпого”, очевидно внаслідок неузгодженності між відбитками кліше і безколірності нанесеного на шкіру орнаменту. Водночас під впливом античних традицій з’являються орнаментальні композиції з дрібними зображеннями в овалі і цей стилістичний напрям дістає назву обкладинки з камеями”. У ХІV столітті запроваджується техніка гравірування, яка спряла чіткості й акуратності виконання орнаментальних творів інтролігаторства.
    3. У ХV столітті внаслідок винаходу книгодрукування, книги стають доступнішими для заможних верств, а інтролігаторство зазнає справжнього розвитку. Засновуються майстерні й цехи, формуються школи, виникають нові стилістичні напрями. Продукція виходить за межі художнього палітурництва. Майстри інтролігатори виготовляють ужиткові предмети для королівських родин, придворної знаті та буржуазії. Це різноманітні коробки для письмового приладдя, документів, коштовностей, парфумів, а також футляри для зберігання цінних предметів, обтягнуті шкірою і прикрашені тисненням. Продукуються шкіряні шпалери, кордибани, антепедії тощо. Всі ці вироби складають основу типології інтролігаторства.
    В оправах книжок особливої популярності набувають зображення монограм, геральдичних символів і емблем. Запроваджується ін-тролігаторський ролик, відбитки якого надають творам особливої шляхетності й мистецької виразності.
    4. Встановлено, що в ХVІХVII столітті інтролігаторство найбільшого розвитку набуло в Італії, Франції, Голландії, Англії і звідти швидко розповсюдилося в інші країни Європи. Значним внеском у технологію цієї галузі стало застосування картону замість дерев’яних кришок, що не тільки зменшило вагу книжок, але й дало можливість виготовляти книжки менших і дуже малих форматів колібрі”, які були зручні для широкого користування, надавало книжкам особливої коштовності.
    5. У другій половині ХVIХVII століття у Франції виникає багато стилістичних напрямів стилю бароко в декоруванні оправ, зокрема семе”, фанфарний”, левантиль”, пуантиль” та інші. Проявляється відчутне захоплення стилістичними засобами мистецтва античності і Сходу, що найкраще виражено в композиціях на зразок гротески”, моврески”, арабески” тощо. Найвідомішими майстрами стають Жак Дером, Нікола Деніс, Ле Гаскон.
    6. У ХVIII столітті стиль бароко замінює рококо. В інтролігаторстві перевагу надають асиметричним композиціям із застосуванням рокайлів і сітчастого орнаменту. Найпоширенішими рішеннями стають мережива, виконані інтролігаторським роликом. Центр оправи залишається не заповненим або акцентується монограмою і гербом. Панівну роль здобуває англійське інтролігаторство із визначним майстром Роджером Пейном. Він запроваджує фарбоване мороко, що ще більше посилило художню виразність і декоративність творів. Із кінця XVIII століття європейське інтролігаторство починає занепадати.
    7. У період класицизму популярним стає стилістичний напрям катедраль”, запропонований англійськими майстрами. Композиційні рішення спрощуються, а орнаментика скупішає. Приблизно з 1830-х років починають застосовуватися елементи й прийоми стилів попередніх епох, твори набувають еклектичності.
    8. Стиль модерн не вніс нічого нового в інтролігаторство, яке перебувало в гострій кризі під конкурентним натиском машинного виробництва. Розширюється асортимент штучних матеріалів. Робляться спроби формального вирішення композицій за допомогою перетину геометричних фігур, ліній тощо.
    9. Вперше встановлено, що українське художнє палітурництво хоч і розвивалося під впливом західноєвропейського, однак зуміло виробити власні локальні стилістичні риси. В Україні передовсім оправляли церковні книги в яких застосовувалися клейма із зображенням святих, надавалася перевага візантійській орнаментиці рослинного характеру.
    Найдавніші українські книжкові оправи розрізняють за формою, розміром, матеріалами та технологією обкладинки зі шкіри або тканини, оклади золотарські та коробки обтягнуті шкірою для зберігання книг.
    Обкладинки рукописних книг оздоблені тисненням з’явилися в Україні з XV століття. Кожну книгу, без різниці щодо змісту чи призначенням (літургійна, наукова, актова) у середньовіччі цінили дуже високо, а тому оправляли її не тільки з метою збереження, а й щоб надати особливої вишуканості, зробити мистецький твір. Із запровадженням у книжкове виробництво паперу і картону, книга вдосконалюється прикрашається із винятковою ретельністю. Зустрічається щораз більше різноманітних складних візерунків: фігурні сценки, рослинна орнаментика, герби, написи тощо. На XVIXVII століття припадає розквіт українського інтролігаторства. Найбільші осередки художнього палітурництва діють у Львові, Києві, та Чернігові.
    10. У другій половині XVIII століття у палітурні Києво-Печерської Лаври налічувалося близько 30 осіб, обсяг випуску оправлених книжок сягав понад три тисячі в рік, однак це не задовольняло потреб ринку. Твори лаврських палітурників із характерною фігуративною іконографією ширили впливи не тільки в Україні але і в Росію.
    11. Мистецтво оправлення книг у XVIIXVIII століттях на українських землях розвивалося в спільному європейському руслі цього виду декоративної творчості, підлягаючи впливам художніх стилів Ренесансу і бароко. З’ясовано, що стильові тенденції рококо і класицизму виявилися слабо.
    Однак, протягом цього часу українськими інтролігаторами були розроблені унікальні композиції шкіряних палітурок, які суттєво відрізнялись від західно-європейських. Їх основні принципи створені на національній мистецькій традиції. Показовими у цьому плані є твори, які виконані на замовлення церкви та меценатів
    У XVI столітті у Львові працювало близько двадцяти інтролігаторів, у XVII столітті понад тридцять. Львівські твори шкіряного палітурництва стилістично відрізняються від німецьких і польських, дещо успадкували з візантійської та італійської традиції. Ренесансна рослинна орнаментика на шкіряних оправах львівських майстрів була одним із перших ознак нового стилю в Україні. В оздобленні українських книг XVI XVIII століть виявлено дев’ять типів декоративних структур, які диференціюються від найпростішої рамки і ускладнюються наріжниками, середниками, медальйонами та оздобками.
    З кінця XVIII століття настає період занепаду інтролігаторства, що триває до початку ХХ століття.
    12. Повернення інтересу до виготовлення шкіряних оправ починається лише в 1970х роках, спочатку в Косівському технікумі народних художніх промислів, а з 1993 року в майстерні дизайну та інтролігації книги Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури. Сучасні твори інтролігаторства стилістично зорієнтовані на інноваційні ідеї, рідко засвоюють давні мистецькі традиції шкіряного палітурництва.
    Отже, досліджений і вперше введений у науковий обіг фактологічний матеріал дозволяє ствердити про можливості практичного застосування спадщини інтролігаторства в мистецько-освітніх закладах, у художньому процесі митців декоративно-прикладного мистецтва України.










    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Kuropatnicki E. Geografia albo dokladne opisanie królewstw Galicyi i Lodomeryi. - Lwów, 1786 (powtórne 1858). - 358 s.
    2. Katalog krajowej wystawy rolnicyej i pzemysłowej we Lwowie 1877. - Lwów, 1874. - S.141-143.
    3. Katalog Powszechnej wystawy krajowej we Lwowie, 1894. - Lwów, 1894. - 318 s.
    4. Модзалевський В. Дещо про давніх інтролігаторів // Наше минуле. 1918. Ч.2. C. 72-76
    5. Шероцький К. Наше староджавнє інтролігаторство // Книгарь. 1919. Ч.17. С.1032-1034.
    6. Жолтовський П. М. Українська рукописна книга та її оздоблення.- Харків, 1926. 12 c.
    7. Макаренко М. Орнаментація української книги XVI-XIX ст.// ТУІК.- Т.1.-К., 1926.- С.153-218.
    8. Щербаківський Д. Золотарська оправа книжки в XVI-XIX ст. На Україні // Бібліологічні вісті.- 1924.- №1-3. C.102-112
    9. Курінний П. Лаврські інтролігатори XVII- XVIII століття.- К., 1926.- 39с.
    10. Сіверська В. К. Мистецтво оправи книги на Україні в XVI-XIX ст.// Історичні джерела та їх використання. Вип. 2.- К., 1966.-С. 280-286.
    11. Ружицький Є. Й. Львівське палітурництво XV- першої половини XVII ст. // Середні віки на Україні.- 1973.- № 2.- С.46-52.
    12. Кос А.І. Львівські інтролігатори // Жовтень.- 1975.-№ 1.-С.133-134.
    13. Жолтовський П.М. Художнє життя на Україні в XVIXVIII ст.- К.: Наукова думка, 1983.- 178c.
    14. Логвин Г.Н. З глибин. Давня книжкова мініатюра XI-XVIII століть.- К.: Дніпро, 1974.- 204c.
    15. Логвин Г.Н. З глибин. Гравюри українських стародруків XVI-XVIII століть.- К.: Дніпро, 1990.- 406c.
    16. Запаско Я.П., Ісаєвич Я. Пам’ятки книжкового мистецтва. Каталог стародруків виданих на Україні. - Кн. 1.- Львів: Видав. ЛДУ, 1981. - 134 c.
    17. Запаско Я.П. Пам’ятки книжкового мистецтва. Українська рукописна книга. - Львів: Видав. Світ,1995. 478c.
    18. Каталог палеотипов из фондов Львовской научной библиотеки им. В.Стефаника АН УССР / сост. Р.С.Харабадот, Р.М.Баганский. - К.: Наукова думка, 1986. 198c.
    19. Гальченко Е.М. Методика описания переплетов рукописных и старопечатных книг // Рукописные книги, старопечатные книги, переплеты, методика описания. - Москва, 1989.- С.12-13.
    20. Гусєва А.А. Украинский переплет XVIІ-XVIII вв. // Книга. Исследования и материалы. Москва, 1997. С.143-154.
    21. Клепиков С.А. Из истоории русского художественного переплета // Книга: Исследования и материалы. т.1. Москва, 1959. C.98 166
    22. Mathews W. Modern Bookbinding Practically Considered. New-York, 1889 124p.
    23. Лермантов В. Переплетное мастерство // Энциклопедический словарь./ Брокгауз Ф.А., Ефрон И.А. Т. ХХІІІ, 1898. С.248-253.
    24. Prideaux S.T. Bookbinders and Craft. London, 1903. 126p.
    25. Симони П. Опыт сборника сведений по истории и технике книгопереплетного художества на Руси. СПб., 1903. 318c.
    26. Функе Ф. Книговедение. Исторический обзор книжного дела / Пер. с нем. Босарта Б.П. Москва: Высшая школа, 1982. 270с.
    27. Технолгия художественных изделей из кожи / Кюльв Э.П., Кирме К.К., РеймоХ.К., СумматаэваЭ.Г. Москва: Легкая и пищевая промышленность, 1982. 144с.,ил.
    28. Станкевич М.Є. Художня обробка шкіри // Антонович Є.А., Захарчук -Чугай Р.В., Станкевич М.Є. Декоративно-прикладне мистецтво. Львів: Світ, 1992. С.63-66.
    29. Michel M. La Reliure Francaise. Paris, 1881. 48p.
    30. Gruel L. Manuel de L’Amateur de Reliuers. Paris, 1887. 79p.
    31. Brassington W.S. Historic Bindings in the Bodleian Library. London, 1891. 62p.
    32. Davenport C. Royal English Bookbinding. London, 1897. 30p.
    33. Davenport C. English Enbroidered Bookbindings. London, 1899. 95p.
    34. Davenport C. The Book: Its History and Development. London, 1907. 160p.
    35. Prideaux S.T. Historical Sketch of Bookbinding. London, 1893. 63p.
    36. Horne H.P. The Binding of Books. London, 1894. 80p.
    37. Dutton M.K. Historical Sketch of Bookbinding as an Art. Norwood, 1926. 128p.
    38. Goldschmidt E. Gothic and Renaissance Bookbinding. London, 1928. - 16p.
    39. Komornicki S. Zbytkowne oprawy średneiowieczne. Zbior Muzeum XX. Czartoryskich. - Kraków, 1926. - 8s.; 13tabl.
    40. Jaroslawiecka M., Komornicki S. Wystawa oprawy książki uryądyona staraniem T.M.K. w Krakowie 1925. - Kraków, 1925. 24s.
    41. Swieźawska M. Introligatorzy poznańscy w w. XVI.- Kraków, 1926. 61s.
    42. Hałaciński K.O introligatorach krakowskich ubiegłego wieku.- Kraków, 1927. 79s.
    43. Witkiewicz K. Prace introligatora Bonawentury Lenarta.- Kraków, 1929. 32s.
    44. Czachowski K. Oprawy Zakładu introligatorskiego Roberta Jahody z lat 1926 - 1929. - Kraków, 1930. 48s.
    45. Repetowski P. Drukarnie a introligatorstwo // Rekodzielnik. - 1914. - №17. -S.2-4.
    46. де Моран А. История декоративно-прикладного искусства от древнейших времен до наших дней. - Москва: Искусство, 1982. 577с.
    47. Владимиров Л.И. Всеобщая история книги. Москва: Книга, 1988 312с.: ил.
    48. Рат-Вег И. Комедия книги. Москва: Книга, 1987. 542с., ил.
    49. Нодье Ш. Читайте старые книги. Кн..2. - Москва: Книга, 1989. 320с.,ил.
    50. Британський музей. Лондон: Альбом / Авт. сост Б.И. Ривкин. Москва: Изобразит. искусство, 1980. 256с.: ил.
    51. Foot M. Studies in the History of Bookbinding, 1993. 467p.

    52. Jane Greenfield. ABC of Bookbinding; an Illustrated Glossary of terms for Collectors and Conservators Oaknoll Press1998. 220p.
    53. Каталог виставки творчих робіт викладачів і студентів Косівського коледжу прикладного та декоративного мистецтва ім. В.І.Касіяна /Авт. упоряд. О.Слободян. Львів, 1996. 28с.: іл.
    54. Автентика і час: Каталог виставки викладачів і студентів Косівського державного інституту прикладного та декоративного мистецтва. К.,- 2003. 28с.:іл..
    55. Дизайн: Каталог- 15 років відділенню графічного дизайну Національної Академії образотворчого мистецтва і архітектури / Авт. упоряд. В.Шостя. К.: Емірат, 2003. 60с.
    56. Станкевич Ю. Інтролігаторство вид декоративного-прикладного мистецтва //НЗ.1998. №6. С.706-710.
    57. Станкевич Ю. До історії західноєвропейського інтролігаторства // Мистецтвознавство Видав. СКІМ, 2001. С.149-160.
    58. Stankevych Y. Bookbinding of West Europe in XVII XVII с.: stylistic paradigms // Annual collection of the bookbinding arts. - Charlottesville: University of Virginia, 2004. P.206-211.
    59. Станкевич Ю. Технологія художнього шкіряного палітурництва // М’02. Львів: Видав. СКІМ, 20003. 151-162с.
    60. Станкевич Ю. Стилістичні особливості українського шкіряного палітурництва XVI-поч. XX століття // М’03. Львів: Видав. СКІМ, 2004. C. 141-150
    61. Станкевич М. Проблеми теорії дослідження пластичних мистецтв // Мистецтвознавство’02: Науковий збірник.Львів:СКІМ, 2003.С.9-19.
    62. Каган М.С. Философия культуры. Санкт-Петербург: Петрополис, 1996. С.544с.
    63. Запаско Я.П. Ошатність української рукописної книги.— Львів: Фенікс, 1998. 136с.,іл.
    64. Станкевич М.Є. Система композиційних закономірностей // Антонович Є.А., Захарчук-Чугай Р.В., СтанкевичМ.Є. Декоративно-прикладне мистецтво. Львів: Світ, 1992 С.243-261.
    65. Козлов В.Н. Основы художественного оформления текстильных изделий. М.: Легкая и пищевая промышленность, 1981. 264.:ил.
    66. Герчук Ю. Художественная структура книги. — М.: Книга, 1984.— 208c.
    67. Телингатер С. Искусство оформления книги // Школа изобразительного искусства.— Вып.6.— М., 1964.— 240c.
    68. Davenport C. A note on the binding of this volume // TheAnglo-Saxon Review.— Vol. 5.— June 1900.— P.3-8
    69. Davenport C. A note on the binding of this volume // TheAnglo-Saxon Review.— Vol. 9.— June 1901.— P. 3-7
    70. Davenport C. A note on the binding of this volume // The Anglo-Saxon Review.— Vol.1.— June 1899.— P.5-9;
    71. Британський музей. Лондон: Альбом / сост. Б. Ривкин. — М.: Изобразит. искусство, 1980.— Ил.135.
    72. Гераклитов А. А. До биографии Онисима Михайловича Радишевского // Бібліографічні Вісті.- 1926.- 4 - С. 63-64.
    73. Davenport C. On the binding of this volume // The Anglo-Saxon Review. Vol.2.— September 1899.— P.3-8
    74. Валуєнко Б.В. Архітектура книги.— Київ: Мистецтво, 1976.— 176c.
    75. Davenport C. A note on the binding of this volume // TheAnglo-Saxon Review.— Vol.6.— June 1900.— P.3-6
    76. Davenport C. A note on the binding of this volume // The Anglo-Saxon Review.—Vol.6.— September 1901.— P.3-7
    77. Брайчевський М. Ю. Утверждение христианства на Руси. К.: Наукова думка, 1989. 296с.
    78. Літопис руський / Пер. з давньорус. Л.Є.Махновця: Відп. ред. О.В. Мишанич. К.: Дніпро, 1989. 591с.
    79. Симони П.К. Собрание изображений окладов на русских богослужебных книгах XII - XVIII столетий. Вып. 1. Древнейшие церковные оклады XII XIV в.в. Санкт-Петербург, 1910. 124c.
    80. Петренко М.З. Українське золотарство XVI - XVIII ст. К.: Наукова думка, 1970. 208с.
    81. ЦДIАУ. ф.128. Оп.1. Од. зб. 20. Арк.263.
    82. ЦДІАУ. Ф.128. Оп.1. Од. зб.170. Арк.4.
    83. ЦДІАУ. Ф.128. Оп.1. Од. зб.31. Арк..66, 74-75.
    84. ЦДІАУ. Ф.128. Оп.1.- Од. зб.144. Арк.2.
    85. ЦДІАУ. Ф.128. Оп.1.- Од. зб.184. Арк.2.
    86. ЦДІАУ. Ф.128. Оп.1.- Од. зб.203. Арк.15.
    87. ЦДІАУ. Ф.128. Оп.1.- Од. зб.249. Арк.7.
    88. ЦДІАУ. Ф.128. Оп.1.- Од. зб.250. Арк.2-3
    89. Запаско Я., Мацюк О., Стасенко В. Початки українського друкарства. Львів: Центр Європи, 2000. 222с.
    90. Czołowski A. Ksiega przychodow i rozchodow miasta 14141426. Pomniki dziejowe Lwowa z archiwum miasta. T. 3.ВMRW. 724s.
    91. Мацюк О. Чи було книгодрукування на Україні до Івана Федорова // Запаско Я., Мацюк О., Стасенко В. Початки українського друкарства. Львів: Центр Європи, 2000. С.27-46.
    92. ЦДІАУ у Л. Ф.52. Оп.2. Од.зб.704. Арк.45,58.
    93. ЦДІАУ у Л. Ф.52. Оп.2. Од.зб.12. Арк.640.
    94.Jadrzejowska A. Ksiazka polska we Lwowe we XVI w. Lwow Warszawa, 1928. S.77-85.
    95. ЦДІАУЛ. Ф.52. Оп.3. Од.зб.235.
    96. ЦДІАУЛ. Ф.52. Оп.2. Од.зб.734. Арк.98.
    97. ЦДІАУЛ. Ф.52. Оп.2. . Од.зб.394. Арк.217.
    98. ЦДІАУЛ. Ф.52. Оп.2. . Од.зб.739. Арк.809.
    99. ЦДІАУЛ. Ф.52. Оп.2. . Од.зб.400. Арк.870.
    100. Ptasnik J. Cracovia impressorum XV et XVI saeculorum. Leopoli, 1922. 365s.
    101.ЦДІАУЛ. Ф.52. Оп.2. . Од.зб.46. Арк.349.
    102. Архив Юго-Западной Росии. Т.12. Ч.1. К., 1904. С.178,231.
    103. ЦДІАУ. Ф.128. Оп.1. . Од.зб.170. Арк.4.
    104. Максисько Т.С. До історії львівської школи художніх промислів та декоративно-ужиткового мистецтва // Українське мистецтвознавство. К.: Наукова думка, 1971. Вип.5. С.112.
    105. Sprawozdanie Szkoły przemysłu artystycznego przy miejskim Muzeum przemyslowem we Lwowie za czas 18771883. 32s.
    106. Виставка творів декоративного-прикладного образотворчого мистецтва викладачів і випускників Косівського технікуму народних художніх промислів імені В. І. Касіяна: Каталог / Упоряд. О. О. Слободян. Івано-Франківськ, 1985. 36 с.
    107. Kourrer W. H. Die Druc und Farben Kurst in ihrem ganzen Umfang. Wien, 1848-1850
    108. Селівачов М. Р. Українська народна орнаментика ХІХХХ. ст. Автор реф. дис... докт. Мистецтв. К., 1996. 45с.
    109. Степовик Д. Іконологія й іконографія. Ів. Франківськ.: Нова Зоря, 2003. 310с.
    110. Овсійчук В., Кривавич Д. Оповіді про ікону. Львів: Інститут народознавства НАНУ, 2000. 396с.
    111. Nowosielski A. Lud ukrainski. Wilno, 1857. 276s.
    112. Ерминия или наставление в живописном искусстве составленое перомонахом и живописцем Дионисеем Фурнографотом, 17011733 г. // Труды Кіевской духовной Академіи. К., 1868. 184с.
    113. Жолтовський П.М. Український живопис XVIIXVIII ст. К.: Наукова думка, 1978. 328с.
    114. Лихачева В. Искусство Византии IV XV веков. М.: Искусство, 1981. 310 с.
    115. Український середньоввічний живопис: Альбом / Авт. Л. Міляєва, Г. Логвин, В. Свенціцька. К.: Мистецтво, 1976. 26 c., іл.
    116. Українська ікона XIV XVIII ст. із збірки Національного музею у Львові: Альбом / Авт. В. Откович, В. Пилип’юк. Львів, 1999. іл. 81, 85.
    117. Овсійчук В. Класицизм і романтизм в українському мистецтві. К.: Дніпро, 2001. 446с.
    118. Gombrich E.H. The sence of order. New York/ 2002. 412р.

    119. Cтанкевич М. Автентичність мистецтва. Львів: СКІМ. 2004. 192с.

    120. Барський Р. Постмодерність // Енциклопедія постмодернізму. К.: Основи, 2003. С.327-332.
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины