Монументально-декоративне мистецтво українських церков зарубіжжя ХХ ст. : Монументально-декоративное искусство украинских церквей зарубежья ХХ ст.

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!



  • Название:
  • Монументально-декоративне мистецтво українських церков зарубіжжя ХХ ст.
  • Альтернативное название:
  • Монументально-декоративное искусство украинских церквей зарубежья ХХ ст.
  • Кол-во страниц:
  • 188
  • ВУЗ:
  • ЛЬВІВСЬКА АКАДЕМІЯ МИСТЕЦТВ
  • Год защиты:
  • 2002
  • Краткое описание:
  • Міністерство освіти і науки України
    Львівська академія мистецтв

    На правах рукопису


    Галишич Руслан Ярославович
    удк 72;7.04;747.75.052



    монументально-декоративне мистецтво українських церков зарубіжжя ХХ ст.
    17.00.06 декоративне і прикладне мистецтво

    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    кандидата мистецтвознавства




    Науковий керівник
    Боднар Олег Ярославович
    доктор мистецтвознавства,
    професор

    Львів 2002











    Зміст









    Вступ...................................................................................................................

    Розділ 1
    Історіографія, джерела і методика дослідження..........

    Розділ 2
    Розвиток монументально-декоративного вирішен-ня ЕКСТЕР'ЄРІВ українських церков..........................................
    2.1. Історичні передумови й особливості формування українського сакрального мистецтва в різних регіонах світу...............................................
    2.2. Художні особливості сакрального монументально-декоративного мистецтва на перших етапах розвитку українських церков у Західній Європі, Північній та Південній Америці..........................................................
    2.2.1. Формування системи оздоблення екстер'єрів українських церков у Польщі та Румунії..............................................................................................
    2.2.2. Перші українські церкви в Північній Америці й особливості їх монументально-декоративного вирішення.......................................................
    2.3. Монументально-декоративне вирішення екстер'єрів українських церков у повоєнний період................................................................................
    2.3.1. Впливи латинської та візантійської традицій.........................................
    2.3.2. Нові монументально-декоративні інтерпретації українських барокових та тридільних дерев'яних храмів.....................................................
    2.3.3. Модерністичні й постмодерністичні тенденції......................................



    Розділ 3
    трансформації традицій оздоблення та облаштування церковного Інтер'єру....................................
    3.1. Об’ємно-просторові особливості інтер'єрів українських церков зарубіжжя...........................................................................................................3.1.1. Структура традиційних церковних інтер'єрів.......................................
    3.1.2. Нові структурні тенденції облаштування інтер’єрів українських церков Австралії, США, Канади, Польщі.........................................................
    3.2. Специфіка системи оздоблення церковних інтер'єрів..............................
    3.2.1. Неовізантика та необароко в стінописах, мозаїках та вітражах............
    3.2.2. Стінописи не узгоджені з каноном.........................................................

    Розділ 4
    особливості художнього формування Іконостасу в сучасних українських церквах..............................................
    4.1. Традиційні українські іконостаси зарубіжжя............................................
    4.2. Новаційні іконостаси другої половини ХХ ст.........................................

    Висновки............................................................................................................

    Список використаних джерел...........................................................................







    Перелік умовних скорочень


    г.-к греко-католицька церква
    ЛАМ Львівська академія мистецтв
    пр. православна церква
    р.-к римо-католицька церква
    МТКУЗ Мистецтво і традиційна культура українського зарубіжжя: Матеріали міжнародної наукової конференції. Львів, 1996. 218 с.









    ВСТУП
    Cучасне сакральне мистецтво в Україні переживає складну пору відродження. Заборона церковного будівництва в радянський період привела до гострої нестачі церков і врешті-решт до необхідності форсованого розвитку церковного мистецтва. Робиться це за відсутності власного творчого досвіду, точніше, спираючись на досвід більш як півстолітньої давності. Художники-монументалісти та архітектори вирішують сьогодні складну творчу проблему проблему еволюційного стрибка”, ставлячи за мету якнайшвидше ліквідувати відставання, що виникло в розвитку українського сакрального монументально-декоративного мистецтва. У зв’язку з цим, досвід українського зарубіжжя в даній галузі набуває особливої цінності. Одним з найактуальніших виступає завдання освоєння досвіду сакрального монументально-декоративного мистецтва. Вивчення стану проблеми свідчить про відсутність всесторонніх знань про історію українського сакрального мистецтва зарубіжжя у ХХ столітті. Поодинокі дослідження з проблем сучасного сакрального мистецтва проводились у довоєнний період науковцями Західної України. Низку досліджень українського сакрального мистецтва було проведено в діаспорі у повоєнний період. Аналіз проводився на прикладах новозбудованих церковних споруд. Як правило, їх розгляд обмежувався окремими регіонами зосередження українських церков. Врешті-решт на сьогодні науковий матеріал перебуває в розрізненому стані. Існує гостра необхідність у його впорядкуванні та системному аналізі.
    Визначальними в даному дослідженні стає питання становлення, формування та розвиток сакрального монументально-декоративного мистецтва поза Україною, роль та значення традицій у цьому процесі, особливості трансформації української традиції в чужорідних умовах, вплив на формальні особливості українського сакрального монументально-декоративного мистецтва загальносвітових мистецьких тенденцій ХХ століття.
    Актуальність теми українського сакрального монументально-декоративного мистецтва зарубіжжя ХХ ст. обумовлюється:
    необхідністю заповнення пробілів, які виникли в теорії та історії українського монументально-декоративного мистецтва, внаслідок заборони церковної тематики у період УРСР;
    відсутністю всесторонніх наукових знань про історію і особливості розвитку українського (зарубіжного) монументально-декоративного мистецтва у ХХ ст.;
    реальними практичними потребами сучасного церковного мистецтва, пов'язаними з широкомасштабними будівництвом, оздобленням й обладнанням церков в Україні.
    Зв'язок роботи з науковими темами. Дисертація виконувалась у рамках перспективного плану науково-дослідної роботи аспірантів і викладачів Львівської академії мистецтв, а також узгоджена з програмою наукових досліджень Інституту народознавства НАНУ, розв'язує одну із проблем дослідної тематики: "Синтез, стилістика і семантика українського сакрального мистецтва" (шифр 3.3.4.11).
    Мета дослідження полягає у виявленні закономірностей та специфіки розвитку українського сакрального монументально-декоративного мистецтва зарубіжжя у ХХ ст., з'ясуванні ролі етномистецьких традицій, їх збереження та трансформації в різних історично-культурних та соціально-економічних умовах.
    Для досягнення мети визначені такі завдання:
    розглянути проблеми трансформації та збереження художніх традицій у монументально-декоративному мистецтві українського зарубіжжя;
    висвітлити тенденції розвитку українського сакрального монументально-декоративного мистецтва та архітектури зарубіжжя ХХ ст.;
    з'ясувати типологію творів сакрального монументально-

    декоративного мистецтва на основі аналізу зібраного матеріалу;
    визначити стилістичні відміни церковної архітектури: екстер'єрів, інтер'єрів, монументально-декоративного мистецтва ХХ ст. в Західній Європі, Північній, Південній Америці, Австралії компоративно до прототипів в Україні та Європі;
    виявити консервативні та асимілятивні тенденції в процесах розвитку української церковної архітектури та монументально-декоративного мистецтва зарубіжжя в нових географічних, соціальних та культурних умовах.
    Об'єктом дослідження виступають твори українського сакрального монументально-декоративного мистецтва і архітектури в зарубіжжі (екстер'єри, інтер'єри, стінописи, вітражі, мозаїки, фактурний і пластичний декор, орнаментика, іконостаси, іконографія тощо).
    Предметом дослідження є художні особливості творів сакрального монументально-декоративного мистецтва та їх взаємозв'язок із розвитком церковної архітектури.
    Межі дослідження. Територіально це регіони компактного проживання українських громад по всьому світі країни Східної і Західної Європи, Північної й Південної Америки та Австралії. Хронологічно дослідження охоплює ХХ ст. період становлення і розвиток української діаспори, який співпадає з процесом радикальних змін в усьому християнському мистецтві за винятком Росії (Зелений Клин, Кубань, Курщина), Білорусії (Берестейщина), Польщі (Холмщина, Підляшшя), Молдовії.
    Новизна дослідження. Вперше зібрано, систематизовано і проведено науковий аналіз матеріалів, які висвітлюють становлення і розвиток українського монументально-декоративного сакрального мистецтва та архітектури зарубіжжя у ХХ столітті. Вперше здійснено комплексний розгляд українських церков: структури екстер'єрів, інтер'єрного оздоблення й обладнання, проведено класифікацію творів сакрального мистецтва, досліджено трансформацію стилістики, об'ємно-просторового вирішення церковної архітектури та монументально-декоративного мистецтва, формування нових традицій та інновацій.
    У дослідженні врахований аспект одночасного та взаємозалежного формування сакральної архітектури та монументально-декоративного мистецтва, що є типовим для більшості українських церков зарубіжжя ХХ ст. Дисертація базується на комплексному аналізі, у якому монументально-декоративне мистецтво розглядається в контексті становлення, формування та розвитку церковної архітектури.
    Практичне значення роботи. Теоретичні положення і результати можуть бути використані: в методологічному плані для подальших досліджень, сприятимуть вивченню українського (зарубіжного) мистецтва ХХ ст. студентами та аспірантами художніх вузів; для написання узагальнюючих праць з історії українського сакрального мистецтва та навчальних посібників. Практичні рекомендації допоможуть спеціалістам архітектурно-художніх профілів при виборі проектних вирішень архітектури, інтер'єру, інтер'єрного оздоблення та обладнання сакральних споруд.
    Апробація дослідження. Тема дисертації затверджена на засіданні вченої ради ЛАМ. Основні положення дисертації виголошені у доповідях: на наукових конференціях Львівської Академії Мистецтв ("Українські національні мотиви в архітектурі Р. Жука", 1996; "Народні мотиви в сакральному мистецтві української діаспори, друга половина ХХ ст.", 1997; "Виявлення асиметрії в об'ємно-просторовому вирішенні найновіших церков української діаспори", 1999). А також на третіх Драганівських читаннях "Сакральне мистецтво Бойківщини", 1998 ("Мотиви бойківської народної архітектури в українських церквах діаспори у ХХ ст."); на конференції "Європейське мистецтво" в Дрогобичі 1999 ("Художньо-образні та об'ємно-просторові особливості деяких українських церков Західної Європи").
    Публікації. Автором за темою дисертації здійснено сім публікацій загальним обсягом 24,6 д. а.
    1. Галишич Р. Пошуки стилю в церковній архітектурі України // Архітектура як відображення ідеології. Матеріали міжнар. наук. конф. Львів, 1996. С. 12.
    2. Галишич Р. Мотиви бойківської народної архітектури в українських церквах діаспори у ХХ ст. // Сакральне мистецтво Бойківщини. Треті Драганівські читання. Дрогобич: Відродження, 1998. С. 6273.
    3. Галишич Р. Художньо-образні та об'ємно-просторові особливості деяких українських церков Західної Європи // Європейське мистецтво. Дрогобич.: Відродження, 1999. С. 5260.
    4. Галишич Р. Народні мотиви в сакральному мистецтві української діаспори, друга половина ХХ ст. // Історія Релігії в Україні. Матеріали ІХ міжнар. конф. Львів: Логос, 1999. Т. 1. С. 9498.
    5. Галишич Р. Барокові інтерпретації у церковному мистецтві українського зарубіжжя, ІІ пол. ХХ ст. // Мистецтвознавство, 99. Львів: СКІМ, 1999. С. 103108.
    6. Галишич Р. Українська церковна архітектура та монументально-декоративне мистецтво зарубіжжя. Львів: Сполом, 2002. 336 с. іл.
    7. Галишич Р. Новаторські іконостаси українських церков зарубіжжя другої пол. ХХ століття // Мистецтвознавство,01. Львів: СКІМ, 2002. С. 8998.

    Об'єм і структура роботи. Дисертація складається з переліку умовних скорочень зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел (84 найменування), загальним обсягом 180 сторінок машинописного тексту. Додатками є біографічні дані митців української діаспори та альбом з 195 ілюстраціями.
  • Список литературы:
  • Висновки
    Українське сакральне монументально-декоративне мистецтво і церковна архітектура в зарубіжжі значне явище в історії національної культури. Уся багатогранна картина його розвитку стала відображенням складного життєвого шляху, пройденого поколіннями українців у зарубіжжі.
    За мотивами виникнення та обставинами фактичного існування українських осередків за межами України розрізняються два різних варіанти розвитку сакрального монументально-декоративного мистецтва та архітектури. Перший пов’язується з країнами Східної Європи (Польщею, Румунією, Словаччиною, Угорщиною), де українці проживають на своїх корінних етнічних територіях; другий з країнами Америки, Австралії, Західної Європи, де українці опинилися внаслідок міграційних процесів. Перший це шлях послідовного й неперервного розвитку, у ході якого загалом ретельно зберігаються національні традиції. Другий шлях випробувань традиції, на якому в різні періоди і в різних умовах проявилися тенденції як до збереження, так і до трансформації традиції.
    У ХХ ст. українське сакральне монументально-декоративне мистецтво та церковна архітектура у східноєвропейських країнах спираються на архітектурний і мистецький (планувальні, конструктивні, композиційні, колористичні) стереотипи, сформовані в Україні у ХІХ на початку ХХ ст.
    І якщо не зважати на деякі стилістичні відхилення, викликані місцевими впливами (конкретизація), то можна констатувати, що впродовж ХХ ст. українська церковна архітектура й монументально-декоративне мистецтво не збагатилися принципово новими традиціями і водночас не розвинулися в напрямі передових тенденцій архітектури й мистецтва. Консерватизм, стриманість та інертність щодо місцевих і загально-європейських течій архітектури й мистецтва (в тому числі сакральної) характеризують східноєвропейську лінію розвитку українського сакрального монументально-декоративного мистецтва та архітектури.
    До певної міри це вияв тактики національного самозбереження, якої доводилося дотримуватись українцям в експансивних суспільно-політичних середовищах. Водночас причина цього криється в тривалій зупинці в розвитку церковної архітектури й мистецтва в Україні, зв’язок з якою завжди слугував орієнтиром для українського зарубіжжя.
    Розвиток української церковної архітектури та монументально-декоративного мистецтва по західній” лінії не залежав від ситуації в Україні безпосередньо і відбувався під впливом актуальних, характерних для Заходу, життєвих обставин, які суттєво відрізнялися від східноєвропейських і змушували до активного реагування в усіх сферах діяльності. Тому й у галузі церковної архітектурно-мистецької творчості поряд з установкою на збереження національних традицій існує постійна потреба новаторської ініціативи і власне творчого пошуку.
    За рівнем співвідношення цих двох різнобіжних установок у всьому процесі розвитку церковної архітектурно-мистецької діяльності українців у країнах Заходу виділяються три основних етапи.
    Перший етап становлення, на якому (особливо на початковій його стадії) повністю домінує ідея відновлення української традиції. І хоча вона втілюється часто спрощено й недосконало, без участі фахівців, шляхом творення з пам’яті”, усе ж на цьому етапі загалом досягнуто головної мети зафіксовано основні традиційні напрями української церковної архітектури і монументально-декоративного мистецтва.
    На другому етапі (30-50-ті роки ХХ ст.) повною мірою проявляються водночас і тенденція до утвердження традицій, і тенденція до сприйняття зовнішніх впливів (насамперед місцевого значення), пов’язаних з факторами технології та естетики. Перша відзначена появою церков, які архітектурою, конструкціями, внутрішнім монументально-декоративним вирішенням повністю копіюють зразки церков в Україні; друга запозиченням інженерно-конструктивних (наприклад, чиказької” конструкції у США і Канаді) та формально-стилістичних ознак місцевої архітектури і формуванням урешті-решт еклектичного підходу до церковної архітектурно-мистецької творчості. В обидвох напрямах спостерігається вихід на більш високий (порівнянно з першим етапом) художньо-естетичний рівень архітектури і монументально-декоративного мистецтва, що відповідає ширшим матеріальним можливостям і вищим духовним та культурним потребам українців.
    Третій етап (друга половина ХХ ст.) характеризується активним входженням у загальносвітовий процес розвитку архітектури та мистецтва, появою в українському середовищі високопрофесійних архітекторів і художників, які створюють цілу низку церковних об’єктів, що відзначаються модерним вирішенням архітектури та монументально-декоративного мистецтва. На цьому етапі в підході до відтворення традицій щезає безпосередність, безумовне наслідування канонів, натомість приходить високопрофесійне осмислення традицій, сучасний стиль і культура їх формального тлумачення.
    Порівнюючи початковий і сучасний стани, розуміємо, що українське зарубіжне сакральне монументально-декоративне мистецтво та церковна архітектура на Заході зробили величезний крок у своєму столітньому поступі і на рубежі тисячоліть гідно увійшли в русло світового процесу архітектури та мистецтва. І якщо по східноєвропейській” лінії в цій галузі продемонстровано зразок утримання статус-кво, то по західній” продемонстровано приклад активного розвитку: оперативної перебудови творчих підходів і модернізації методів художнього вираження традицій.
    Досягнення в галузі сакрального монументально-декоративного мистецтва в українському зарубіжжі загалом мають важливе значення для розвитку цієї галузі в Україні. За умов розширення взаємозв’язків між Україною та українським зарубіжжям, що реально відкриваються на початку нового тисячоліття, ця галузь і в Україні і в зарубіжжі, без сумніву, матиме нові перспективи в майбутньому, а українська національна культура та мистецтво залишатимуться надійним і щедрим джерелом збагачення й підтримки духовності українців у всьму світі.







    Список використаних джерел


    1. Асєєв Ю.С. Архітектура Київської Русі Х початку ХІІ ст. // Історія українського мистецтва. К., 1966. Т.1. С.137.
    2. Бірюльов Ю. Архітектура і образотворче мистецтво на Загальній краєвій виставці 1894 року. Львів, 1994. С.40.
    3. Братко-Кутинський О. Символіка світобудови. //Українська традиція. К., 1991. № 22. С. 39.
    4. Будзан А.Ф. Різьба по дереву в західних областях України. К.: Видав. Ан УРСР, 1960. 105 с., іл.
    5. Будзан А.Ф. Різьблення на дереві. // Історія українського мистецтва.К.,1970. Т.4. Кн.2. С. 357369.
    6. Вербицький Л. Шніцерські вироби селян на Русі: Взори промислу домашнього. Львів, 1884. 8 c.: іл.
    7. Гавриляк А. Протипожежна безпека церковних об’єктів // Церковна архітектура. Львів. 1995. С. 88.
    8. Геврик Т. Дерев’яні храми України шедеври архітектури. Нью-Йорк: Український музей, 1987. С. 68.
    9. Гидион З. Пространство, время, архитектура / Сокр. пер. с нем. М. В. Леонене, И.Л. Черня. 3-е изд. М.: Стройиздат, 1984. 445 с., іл.
    10.Гнідець Р. Генеза структури бань в архітектурі українських церков // Вісник Держ. ун-ту Львів. політехніка”: Архітектура. 1998. № 58. С.135.
    11.Голубець М. Мистецтво. Історія української культури. //Під ред. І. Крипякевича. К. Либідь, 1994. С. 426586.
    12.Гординський С. Українські церкви в Польщі. Рим, 1969. 20 с., іл.
    13.Данилюк А. Поклонися народному зодчому // Етногр. нариси про нар. архітектуру України. Львів: Свічадо. 1995. С. 8.
    14.Деликович-Добрянський М. Україна і Росія. Львів; Краків; Париж, 1993. С. 1216.
    15.Довганюк І. Архітектура українських церков. Львів: Місіонер, 1997. 110 с., іл.
    16.Домашевський М. Історія Гуцульщини. Чикаго-Львів, 1995. Т.1. 501 с.
    17.Драган М.Д. Українські дерев"яні церкви. Генеза і розвій форм. Збірки НМЛ. 1937. Ч.1. С.45.
    18.Драган М. Українська декоративна різьба XVI-XVIII ст. К., 1970. 201 с., іл.
    19.Едике Ю. История современной архитектуры, синтез формы, функции и конструкции. М.: Искусство, 1972. С. 240242.
    20.Іванець П. Українські церкви Альберти. Пряшів: Приват-прес, 1991. 192 с., іл.
    21.Іванусів О. Церква в Руїні, загибель українських церков Перемиської єпархії / Наукове товариство ім. Шевченка. Б-ка українознавства. Т. 56. Видання св.Софії Релігійного т-ва українців католиків Канади. St. Catharines, 1987. 350 с., іл.
    22.Іконостас Собору Святої Софії в Римі. Рим, 1979. 29 с., іл.
    23.Іконографія Свято-Миколаївської церкви. Торонто, 1977. С.174.
    24.Казаков Г.В. Принципы совершенствования гелиоархитектуры. Львив: Свит, 1990. С.67.
    25.Казаков Г. До питання про орієнтацію храмових споруд за сторонами світу // Церковна архітектура. Львів, 1995. C. 34.
    26.Карамзін-Каковський В. Мистецтво Лемківської церкви // Праці філос.-гуманіст. Ф-ту. Т. 26. Рим. 1975. С. 3240.
    27.Керлот Х.Э. Словарь символов. М., 1995. С. 269270.
    28.Кирилова Л. Масштабность в архитектуре. М.: Госстрой-издат, 1961. С. 10-19.
    29.Коваленко І. Львівський Архпроект // Архітект. вісн. 1996. № 1. С. 14.
    30.Кравченко Я. Творчі методи народних майстрів-будівничих у дерев'яній церковній архітектурі Українських Карпат ХVІІ-поч. ХХ ст. К., 1995. С. 5.
    31.Крвавич Д. Собор Святої Софії у Римі й ідейно-естетична підоснова його мистецького оздоблення // Мистецтво і традиційна культура українського зарубіжжя. Матеріали міжнар. наук. конф. Львів. 1996. С. 170.
    32.Куропась М., Паловський В., Певна Х., Шуст М. Історія української іміграції в Америці. Збереження культурної спадщини. Нью-Йорк: Укр. музей, 1984. 100 с., іл.
    33.Ле Корбюзье. Архитектура XX века. Пер. с фр. / Под ред. К. Т. Топуридзе. М.: Прогресс, 1970. С. 210218.
    34.Логвин Г., Міляєва Л., Свєнціцька В. Український середньовічний живопис. К.: Мистецтво, 1976. С.15.
    35.Лушпинський О. Церкви Галичини XVI-XIX ст. Львів, 1920. С. 28.
    36.Макушенко П.И. Народная деревяная архитектура Закарпатья ХVІІІ- начало ХХ веков. М., 1976. С. 43,96.
    37.Мельник В.І. Церква Святого Духа в Рогатині. К., 1991. С. 58.
    38.Мистецтво лемківської церкви / Вид. Укр. ун-ту ім. св. Климента папи. Рим, 1975. C. 313.
    39.Міляєва Л. Стінопис Потелича. Київ, 1969. 215 с., іл.
    40.На прославу Бога для добра народу: З нагоди 10-річчя укр. катол. церкви св. Володимира в Глен Спей. Глен Спей (Нью-Йорк), 1975. С. 29.
    41.Нимейер О. Архитектура и общество. М.: Прогресс, 1975. C. 127.
    42.Нова церков Парохії Св. о. Николая Чина Св. Василія Великого. Winnipeg, Man., 1946. С. 26.
    43.Новосільський Ю. Церковна архітектура // До питання розвитку суч. укр. церкви. Метод. матеріали 4-ї Міжнар. школи церковної архітектури. Львів, 1995. С. 36.
    44.Овсійчук В.А. Українське мистецтво ХІV першої половини ХVII століття. К. Накова думка, 1985. С. 65.
    45.Овсійчук В.А. Українське мистецтво ХVІ-ХVІІ століття. К.: Наукова думка, 1999. С. 143.
    46.Овсійчук В. Михайло Мороз в Римі. Рим, 1993. С. 4.
    47.Павлишин Р. Українські церкви в Австралії / Ун-т ім.Монаша, від. славістики. Мельбурн, 1993. 60 с., іл.
    48.Павлуцький Г. Історія українського орнаменту. К. 1927. С.13.
    49.Пархоменко І. Христос лаза виноградна. // Людина і світ. К. 1995. № 012. С. 30.
    50.Посвячення нового Божого храму св. Архангела Михаїла. Балтимор, 1992.
    51.Привітання від Священної Ради Осіду Рунвіри з Різдвом Світла Дажбожого // Рідна віра. 1995. № 5-8. С. 2.
    52.Пропам’ятна книга Української Католицької Церкви св. Володимира в Глен Спей. Нью-Йорк, 1967. 36 с., іл.
    53.Райнфус Р. Народна архітектура лемків. Карпатський збірник. М.:Наука, 1972. С. 52.
    54.Січинський В. Історія українського мистецтва. Т. 1: Архітектура. Нью-Йорк, 1956. 179 с., іл.
    55.Січинський В. Українське деревяне'яне будівництво і різьба. Львів. Накладом Українського Робітничого Союзу в з'єднаних державах Північної Америки.1936. С. 2932.
    56.Слободян В. Церкви українців Румунії. Півд. Буковина, Марморощина, Задунав’я. Львів: СТРІМ Банат, 1995. 111 с., іл.
    57.Сополига М. Народна архітектура українців Східної Словаччини. Свидник, 1976. С. 17.
    58.Станкевич М. Мистецтвознавчі аспекти теорії традиції // Народозн. зошити. 1997. № 2. С. 91.
    59.Станкевич М. Роль народного мистецтва у збереженні етнічної свідомості українців зарубіжжя: Мистецтво і трад. культура українського зарубіжжя // Матеріали міжнар. наук. конф. Львів, 1996. С. 186.
    60.Степовик Д. Історія української ікони X-XX ст. К.: Либідь, 1996. 440 с., іл.
    61.Сулик Р. Перлини дерев’яної архітектури Бойківщини: (З альбомів М. Драгана). Львів, 1995. 113 с., іл.
    62.Тищенко О.Р. Декоративно-прикладне мистецтво східних слов'ян і давньоруської народності (І ст. до н.е. - середини ХІІІ ст. н.е.). К.: Вища школа, 1983. С. 6566.
    63.Тищенко О.Р. Історія декоративно-прикладного мистецтва України (ХІІІ-ХVІІІ ст.) К.:Либідь, 1992. С. 1018, 8293.
    64.Українське модерне мистецтво: Репродукція з вид. Прага, 1926. С. 115.
    65.Швець Я. Питання світла, кольору та зорового сприйняття в архітектурі української церкви. Церковна архітектура // До питання розвитку сучасної української церкви, Метод. матеріали 4-ї Міжнар. школи церковної архітектури. Львів, 1995. С. 2326.
    66.Шевчук Г. Будівельні конструкції церков // Церковна архітектура. До питання розвитку сучасної української церкви: Метод. матеріали 4-ї Міжнар. школи церк. архітектури. Львів, 1995. С. 1318.
    67.Щербаківський В. Дерев'яне будівництво і різьба на дереві, Українське мистецтво. К.:Либідь, 1995. С.100101, 112114.
    68.Ясиевич В.Е. Архитектура Украины на рубежье ХІХ-ХХ веков. Будівельник, 1988. С. 136138.
    69.Янів В. Нарис української культури. Нью-Йорк: НТШ, 1985 С.121.
    70.Blazejowskyi D. Ukrainian Catholic Clergy in Diaspora (1751-1988): Annotated List Priests Who Served Outside of Ukraine. Rome, 1988. 250 p.
    71.Brykowski R. Lemkowska drewniana architektura cerkiewna w Polsce, na Siowacji i Rusi Zakarpatskiej / Zaklad Narodowy im. Ossolinskich. Wroclaw; Warszawa; Krakuw; Gdansk; Lodz, 1986. S.17.
    72.Contemporary Materials Recreate Heritage // Building Design & Construction. 1978. № 5. P. 47.
    73.Dome Suits Both Sacred And Secular Events // Building Design & Construction. 1978. № 5. P. 42, 4445.
    74.Getlein F., D. Christianity in Modern Art. The Bruce Publishing Company, 1961. 227 p.
    75.Eutelberger R. Die Oesterreichische Kunstindustr und heutige Weltlag. Wien, 1871. S. 1618.
    76.Historical Driving Tour: Ukrainian Churches in East Central Alberta / Canadian Institute of Ukrainian Studias. Toronto, 1985. 28 p.
    77.Katalog krajowej wystawy rolniczej i przemyslowej we Lwowe 1877. - Lwow, 1877. 178 s.
    78.Mole W. Nowa sztuka koscielna w historii sztuki / O polskej stuce religijnej. Katowice, 1932. S. 3540.
    79.Reinfuss R/ Sladami Lemkow Warszawa:Wydawnictwo PГГK Kraj, 1990.
    80.Sicynskyj V. Drevene stavby v Karpatske oblasi. Praha, 1940.168 s.
    81.Pasierb J. Zagadnienie nowoczesnej sztuki w postanowieniach soborow // Znak. 1964. № 16. S. 126.
    82.Ukrainian churches // Domus. 1984. № 654. P. 40.
    83.Zinkewych O., Sorokowski A. Thousand Years of Christianity in Ukraine. New York; Baltimore; Toronto: Smoloskyp, 1998. 312 p.

    84.Zuk R. Tradition und Gegenwart. Munchen, 1996. 48 s.
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины