МИСТЕЦЬКІ ТРАДИЦІЇ І НОВАТОРСТВО У ТВОРЧОСТІ ВАСИЛЯ ТУРЧИНЯКА 1900-1939 РОКІВ : Художественные ТРАДИЦИИ И НОВАТОРСТВО В творчестве Василия Турчиняк 1900-1939 лет

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!



  • Название:
  • МИСТЕЦЬКІ ТРАДИЦІЇ І НОВАТОРСТВО У ТВОРЧОСТІ ВАСИЛЯ ТУРЧИНЯКА 1900-1939 РОКІВ
  • Альтернативное название:
  • Художественные ТРАДИЦИИ И НОВАТОРСТВО В творчестве Василия Турчиняк 1900-1939 лет
  • Кол-во страниц:
  • 169
  • ВУЗ:
  • Прикарпатський університет імені Василя Стефаника
  • Год защиты:
  • 2002
  • Краткое описание:
  • Міністерство освіти і науки України
    Прикарпатський університет імені Василя Стефаника



    На правах рукопису


    ТИПЧУК Вікторія Мирославівна

    УДК 745.51(477.8)





    МИСТЕЦЬКІ ТРАДИЦІЇ І НОВАТОРСТВО
    У ТВОРЧОСТІ ВАСИЛЯ ТУРЧИНЯКА
    1900-1939 РОКІВ




    Спеціальність 17.00.06.декоративне і прикладне мистецтво


    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    кандидата мистецтвознавства



    Науковий керівник
    КРАВЧЕНКО Ярослав Охрімович,
    кандидат мистецтвознавства, доцент



    Івано-Франківськ 2002








    ЗМІСТ


    ВСТУП...........4

    РОЗДІЛ 1. Аналіз літератури, джерела
    І методика дослідження..........................11

    РОЗДІЛ 2. СТИЛІСТИКА ТРАДИЦІЙНОГО ХУДОЖНЬОГО ДЕРЕВообробництва ЗАХІДНОЇ ГУЦУЛЬЩИНИ...............38

    РОЗДІЛ 3. ТВОРЧІСТЬ НАРОДНОГО РІЗЬБЯРА
    ВАСИЛЯ ТурчинякА 1900-1939 РОКІВ.....................................61

    РОЗДІЛ 4. ХУДОЖНІ ОСОБЛИВОСТІ ТА НОВАТОРСТВО У
    ТВОРЧОСТІ ВАСИЛЯ ТУРЧИНЯКА.................................................92
    4.1. Структура, орнаментальні композиції та художні особливості
    різьблення iконостасiв і церковного обладнання..............................92
    4.2. Художньо-образні характеристики та іконографiя
    різьблених ікон.......................................................................................120
    4.3. Творчість Василя Турчиняка в контексті монументально-
    декоративного різьблення Західної Гуцульщини....................................145

    ВИСНОВКИ.......................151
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ..............155
    ДОДАТКИ









    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
    ЗНТШ Записки Наукового товариства ім.Т.Шевченка
    ЛАМ Львівська академія мистецтв
    НЗ Народознавчі Зошити (Львів)
    НТЕ Народна творчість та етнографія (Київ)
    ОМ Образотворче мистецтво
    прис. присілок
    ПУ Пам’ятки України (Київ)
    СЭ Советская Этнография
    УРЕ Українська Радянська Енциклопедія











    ВСТУП



    Актуальність теми. На Гуцульщині у другій половині ХІХ на початку ХХст. існувало декілька центрів деревообробництва, які відігравали важливу роль у формуванні стилістики різьбярського декору новітньої доби. Центри деревообробного промислу славились видатними майстрами, серед яких помітне місце займає ВасильТурчиняк (Турченяк, Турич) (186425.07.1939) провідний різьбяр делятинського осередку народного дерев’яного будівництва та різьблення.
    Різьблення предметів церковного обладнання, представлене у творчості ВасиляТурчиняка, не має аналогів серед відомих зразків того часу. Різьбяр декорував іконостаси, предмети інтер’єру дерев’яних церков (ним збудованих) на засадах традиційного для гуцулів плоскорізьблення, не повторюючи декор професійно виконаних взірців. Він творчо переосмислив композиційні засади оздоблення різьбою предметів ужиткового мистецтва і адаптував їх до монументального сницарського різьблення в інтер’єрі гуцульської церкви. Яскраво виражений авторський стиль ВасиляТурчиняка можна порівняти з творчим доробком у галузі декоративного різьблення ЮріяШкрібляка, хоч їх розділяє половина століття. ВасильТурчиняк, як і ЮрійШкрібляк, вніс інноваційні зміни в декоративне різьблення, однак новаторські пошуки в декоруванні ВасиляТурчиняка не мали такого продовження і розвитку, як у ЮріяШкрібляка, і не стали традиційними.
    Виникнення і становлення специфічної авторської манери митця зумовлені посиленням ролі особистості в народній творчості ХХ ст., що збагатило прикладну галузь творчими здобутками багатьох майстрів народного мистецтва. Доробок таких майстрів потребує належної фахової оцінки, атрибутування, введення у науковий та соціально-культурний обіг.
    Більшість творів ВасиляТурчиняка зберегли свою автентичність, деякі пошкоджені через переробку пам’яток зафарбовування, тонування та лакування, особисту інтерпретацію тих чи інших деталей, через недбайливе, навіть байдуже ставлення. Збереження екстер’єру та інтер’єру споруд, які мають історичну і мистецьку вартість, законодавчо не визначене, що часто призводить до значних втручань у мистецькі твори. Прикладом є розмалювання кольоровими фарбами, вкриті де-не-де позолотою іконостасів церкви Святого Миколая у с.Стримба та церкви Святого Миколая у с.Верхній Майдан. Останній іконостас найбільше потерпів від "реконструкцій", внаслідок яких було втрачено мистецьку оригінальність пам’ятки, зрізані і натомість розмальовані лики на іконах. Лише окремі частини іконостасу відображають творчість різьбяра раннього періоду. Іконостас із прис.Лугу, що зберігається у церкві Успіння Богородиці смт.Биткова теж був видозмінений затонований бейцом і полакований. Предмети церковного обладнання, виконані Василем Турчиняком, досі зберігаються у господарських приміщеннях чи дзвіницях. Так, деталі тумб бічних вівтарів з церкви Святого Івана Богослова прис.Луг знаходяться у господарському приміщенні церкви Різдва Богородиці ХVIIIст. смт.Делятині, проповідальниця з цієї церкви у дзвіниці церкви Успіння Богородиці смт.Биткова.
    Різних змін зазнали екстер’єри церков, які зводив ВасильТурчиняк. Під час ремонту церкви Святого Юрія у с.Дуліби змінено зовнішній фасад споруди, стіни зашальовано короткими планками з профільованим торцем, вставлено нові віконні рами, піддашшя також видозмінено додано декоративні деталі. Однак позитивним у реконструкції цієї церковної будівлі є те, що з екстер’єрного різьблення майстра було знято шар фарби і відновлено його первинний вигляд. Внаслідок таких змін деформуються контури різьблення, втрачається мистецька оригінальність і цінність пам’яток, загалом порушується екстер’єрний та інтер’єрний ансамбль храму.
    Непоправних втрат завдав період воєнних і повоєнних лихоліть та крадіжки церковного облаштування в останні роки. Майже всі предмети дрібного різьбярства ВасиляТурчиняка (невеликі ікони, хрести і Розп’яття, кивоти, декоративні архітектурні моделі церковних будівель у пляшках тощо) пропали після його смерті. Так, обстежені під час польових досліджень хрести із вхідних дверей лузької церкви були викрадені у 2000 р. Подібні приклади не випадкові, вони характеризують стан багатьох церковних споруд на території Гуцульщини.
    Літературні джерела про творчу спадщину ВасиляТурчиняка мають здебільшого характер описiв, окремих нотаток, репортажiв, в яких автори наводять бiографiчнi данi, дають оцінку творам будiвничого-рiзьбяра з тенденцією до інвентарно-описового представлення творів, не ставлячи собі за мету визначити місце і роль доробку ВасиляТурчиняка у мистецьких процесах.
    Зв’язок роботи з науковими програмами. Тема дисертації внесена у план науково-дослідної роботи аспірантів і викладачів Прикарпатського університету імені Василя Стефаника, а також узгоджена з програмою наукових досліджень Інституту народознавства НАН України в розробці тематики Теоретичні та історичні проблеми народної творчості” (шифр 4.16.6.8.) та теми Історичні парадигми параметрів українського народного мистецтва: традиції, типологія і локалізація” (шифр 3.3.4.9.).
    Мета роботи визначити художнi особливості декоративного різьблення в інтер’єрі та екстер’єрі дерев’яних церков Василя Турчиняка у контексті церковного мистецтва Західної Гуцульщини першої третини ХХ століття.
    Завдання:
    — простежити історію вивчення творчості ВасиляТурчиняка;
    — охарактеризувати творчу спадщину майстрів традиційного художнього деревообробництва Західної Гуцульщини;
    — обстежити і зафіксувати екстер’єри та інтер’єри церков, іконостаси, різьблене обладнання, виконані ВасилемТурчиняком, ідентифікувати їх та виявити стан збереженості;
    — встановити типологію оздоблення екстер’єру церков ВасиляТурчиняка;
    —розкрити художні особливості різьбленого декору іконостасів та предметів церковного обладнання;
    —виявити стильові риси орнаментальних композицій творів різьбяра;
    —розглянути художньо-образні характеристики та іконографію різьблених ікон;
    —визначити місце і роль ВасиляТурчиняка у мистецьких процесах плоскорізьблення на Західній Гуцульщині в першій третині ХХ століття.
    Об’єктом дослідження є процеси становлення і розвитку творчості народного різьбяра ВасиляТурчиняка у контексті церковного мистецтва Західної Гуцульщини першої третини ХХстоліття.
    Предмет дослідження твори художнього різьблення інтер’єрів та екстер’єрів церков ВасиляТурчиняка.
    Географічні межі дослідження охоплюють захiдну частину Гуцульщини Делятинщину (населені пункти Надвірнянського р-ну) та її перехiдну зону (м.Надвірна, с.Верхній Майдан, с.Стримба), а також с.Дулiби Стрийського р-ну i с.Грушiв Дрогобицького р-ну Львівської обл., в яких споруджено й декоровано дерев’яні церкви пiд керiвництвом ВасиляТурчиняка.
    Хронологічні рамки дослідження охоплюють другу половину ХІХ початок ХХ ст. і пов’язані з процесом формування стилістики художнього різьблення по дереву на Гуцульщині. У цей період на території Західної Гуцульщини сформувався делятинський осередок народного дерев’яного будівництва та різьблення. Провідним різьбярем-будівничим цього осередку був ВасильТурчиняк, творчість якого за 1900-1939 рр. детально розглядається у роботі.
    Джерельною основою дослідження стали авторські польові матеріали, зібрані упродовж 1996-2002 рр. на території Захiдної Гуцульщини та Бойківщини (с.Верхній Майдан, с.Стримба, смт.Битков, смт.Делятин (прис.Луг), смт.Ворохта Надвірнянського р-ну Івано-Франківської обл.), (с.Дуліби Стрийського р-ну Львівської обл., с.Грушів Дрогобицького р-ну Львівської обл.), а також фотоматеріали з приватних збірок М.Вексюк, М.Дацишина, оригінали ескізів та замальовок ВасильТурчиняка, що зберігаються у В.Савчука та М.Вексюк. У процесі досліджень було зроблено обмірні креслення п’яти церков, побудованих майстром, знято габаритні розміри елементів обладнання церковних інтер’єрів у шести спорудах. Результати власних польових досліджень, здійснених під керівництвом проф. Ю.Лащука та доц. Я.Кравченка упродовж 1996-2001 рр., відображені у третьому і четвертому розділах роботи.
    Наукова новизна одержаних результатів:
    доведено існування на території Західної Гуцульщини делятинського осередку народного дерев’яного будівництва і різьблення, визначено особу провідного майстра цього осередку;
    встановлено та уточнено дати будівництва церковних споруд ВасиляТурчиняка і створення до їхніх інтер’єрів предметів декоративного різьблення;
    визначено стильові особливості різьблення ВасиляТурчиняка;
    систематизовано орнаментальні композиції різьбяра, розглянуто характер запозичень, трансформацій та впливів художніх стилів на різьблення предметів церковного інтер’єру ВасиляТурчиняка;
    зафіксовано на фотографіях і атрибутовано невідомі досі твори ВасиляТурчиняка та введено їх у науковий обіг.
    вперше подано церковне різьблення Василя Турчиняка у ракурсі мистецького явища, підпорядкованого власній системі формотворення.
    Практичне значення дослідження. Результати дисертаційної праці можуть бути використані у вищій школі при створенні теоретичних курсів, спецкурсів декоративно-ужиткового мистецтва Гуцульщини; для написання праць з історії декоративного мистецтва, укладання навчальних посібників, в каталогізації пам’яток церковного різьблення Гуцульщини; при оцінці історико-культурного значення пам’яток декоративного різьблення церковних інтер’єрів Гуцульщини з метою їх збереження.
    Апробація дисертації. Матеріали дисертаційного дослідження розглянуто та обговорено на засіданні кафедри декоративно-ужиткового мистецтва та образотворчого мистецтва і дизайну Інституту культури Прикарпатського університету ім.В.Стефаника (протокол № 2 від 15.10.2001). Результати дослідження апробовані на конференціях: "Українське сакральне мистецтво: традиції, сучасність, перспективи" (Львів, 1999), "Українське сакральне мистецтво: традиції, сучасність, перспективи" (Львів, 2000), "Українська Національна Ідея та відродження української національної еліти" (Київ, 1999), на Перших наукових читаннях, присвячених 2000-літтю Різдва Христового "Європейське мистецтво ХV-ХХ ст." (Дрогобич, 1999), на Всеукраїнській науково-практичній конференції "Мистецька і дизайнерська освіта в Україні та шляхи її інтеграції у європейський простір: досвід, проблеми, перспективи" (Івано-Франківськ Коломия Галич, 1999), на ХХХVIII, XXXIX науково-творчих конференціях професорсько-викладацького складу Львівської академії мистецтв (Львів, 1999, 2000).
    Зміст дисертації відображено у дев’яти публікаціях:
    1. Типчук В. Церкви Василя Турченяка (Турчиняка) на бойківському підгір’ї // Народознавчі Зошити.1998.№5.С.529531.
    2. Типчук В. Мистецький аналіз монументальнодекоративного різьблення гуцульського майстра Василя Турчиняка в церковному інтер’єрі // Сакральне мистецтво Бойківщини. Четверті наукові читання пам’яті Михайла Драгана.Львів, 1999.С.172-177.
    3. Типчук В. Майстер-будівничий делятинського осередку культового будівництва // Європейське мистецтво ХVХХ століть. (Перше читання).Дрогобич, 1999.С.82-85.
    4. Типчук В. Гуцульський майстер сакральної різьби // Образотворче мистецтво.К., 2000.№3-4.С.88.
    5. Типчук В. Делятинський осередок художньої деревообробки Гуцульщини // Вісник Львівської академії мистецтв.Львів, 2000.№11.С.170-181.
    6. Типчук В. Постать народного майстра Василя Турчиняка в сакральному мистецтві Гуцульщини поч. ХХ ст. // Визвольний шлях.-К., 2000.№5.С.104-107.
    7. Типчук В. Майстер-будівничий з Делятинщини ВасильТурчиняк // Українська академія мистецтв.-К.,2000.-№7.-С.181-188.
    8. Різьблені іконостаси ВасиляТурчиняка // Альманах Галичина.Івано-Франківськ, 2002.-№8.С.143-148.
    9. Типчук В. Художньо‑образна характеристика різьблених ікон гуцульського майстра ВасиляТурчиняка // Вісник Львівської академії мистецтв.Львів, 2002.№12.С.81-91.
    Обсяг і структура дисертації. Дисертація загальним обсягом 154 сторінки основного тексту складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел (208 позицій) та додатків у вигляді ілюстративного матеріалу (170 рисунків).
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ



    Мистецтвознавчий аналіз зібраного і систематизованого в дисертації матеріалу дозволяє констатувати наступні результати дослідження:

    1. Аналіз історії вивчення творчості Василя Турчиняка показав, що ця проблема у науковій літературі недостатньо опрацьована. З XІХ ст. до кінця ХХ ст. увага дослідників була зосереджена в основному на розвитку деревообробних промислів Східної Гуцульщини, частково було розглянуто монументально-декоративне різьблення іконостасів і предметів церковного інтер’єру Гуцульщини. Творчість делятинського майстра монументально-декоративного плоскорізьблення по дереву ВасиляТурчиняка та інших майстрів цього регіону залишалась поза увагою дослідників, що стримувало наукове висвітлення мистецьких процесів, які відбувались на Західній Гуцульщині.

    2. У кінці ХІХ ст. на території Західної Гуцульщини сформувався делятинський осередок народного будівництва і різьблення, який характеризувався своєрідною системою декорування предметів побуту, власною мистецькою традицією. Найвизначнішим різьбярем цього осередку в першій третині ХХ ст. був Василь Турчиняк. Він першим розпочав виготовлення іконостасів, охоплюючи ікони і предмети церковного інтер’єру, на основі традиційного для гуцулів плоского різьблення.

    3. У процесі обстеження екстер’єрів та інтер’єрів церков Західної Гуцульщини було виявлено твори ВасиляТурчиняка і встановлено їх автентичність, що дало можливість точніше датувати низку інших творів різьбяра. Так, церква СвятогоМиколая у с.Верхній Майдан побудована в 1906 р., дату будівництва церкви СвятогоМиколая у с.Стримба точно встановити не вдалось, але вона могла бути зведена лише в проміжку між 1906-1910 рр. Іконостаси та деякі предмети обладнання церкви у с.Верхній Майдан майстер міг виготовити протягом 1906-1934 рр., у с.Стримба в проміжку між 1910-1934 рр. Церква СвятогоIвана Богослова у прис.Луг споруджена у 1911 р., але на сьогоднi зруйнована. Іконостас цієї церкви виготовлявся протягом 1912-1930-х рр. (тепер знаходиться у смт.Битків), бічні вівтарі та інші деталі церковного інтер’єру у 1936 р. (сьогодні зберігаються у церкві смт.Делятина). Церква Святого Юрія у с.Дулiби та деякі предмети її інтер’єру створювалися у 1921-1924 рр. Церква собору Богородиці у с.Грушів зведена у 1922-1923 рр. Церква Рiздва Богородиці у смт.Ворохта збудована у 1936-1939рр., а іконостас та предмети обладнання церковного інтер’єру виконані у 1936-1939 рр.

    4. Аналіз декору, конструктивних особливостей побудови та типології дерев’яних церков, споруджених Василем Турчиняком, показав, що церкви за плануванням належать до хрестових, утворених перетином двох прямокутників з нерозширеним центральним зрубом або з розширеним центральним зрубом та прямокутними або гранчастими в основі притворами і вівтарями. Вони не суперечать засадам церковного дерев’яного будівництва. За композицiєю мас та характером архiтектурних форм усi церкви різьбяра-будiвничого подiляються на двi групи. Першим притаманне чiтке дотримання канонiв побудови дерев'яних церков на Гуцульщині. У композицiйнiй побудовi об'ємiв другої групи майстер шукає новi способи зiставлення конструктивних частин, бань, трактування верхiв, декорування архiтектурних елементiв, зберiгаючи при цьому систему закономiрностей, яка ґрунтується на основi величини сторони центрального зрубу. Декор конструктивних елементів екстер’єру виявляє інноваційне використання ВасилемТурчиняком різьблення та профілювання в оформленні церковних споруд.

    5.
    6. Класифікація іконостасів та різьбленого обладнання церков ВасиляТурчиняка показала, що іконостаси належать до чотириярусних з традиційним для українського мистецтва розташуванням ярусів. Композицiя iконостасної стiни роздiлена в усiх конструкцiях на двi частини, з яких верхня вiдокремлена i пiднята над намiсним рядом iкон. Декоративне різьблення будується на своєрідно інтерпретованих композиційних засобах плоскорізьблення. Стилістична основа різьблених ікон, незважаючи на художні запозичення, не має аналогій з ікономалярством і вказує на те, що майстер працював на межі професійного і народного мистецтва (засоби і манера різьблення народні, а стилістика сягає рівня професійних майстрів-художників).

    7. Орнаментальні композиції різьбяра мають геометричний характер з незначним вкрапленням рослинних елементів. Вони складаються з невеликої кількості елементів і мотивів, які належать до найбільш давньої групи мотивів гуцульського плоскорізьблення по дереву. До складних мотивів належать розетки і хрестографеми, що найчастіше трапляються у творах різьбяра. На відміну від плоскорізьблення предметів декоративно-ужиткового мистецтва, декор ВасиляТурчиняка характеризується посиленою графічною основою, глибокими прорізами, насиченою світлотіньовою градацією.

    8. Принципи художнього різьблення по дереву ВасиляТурчиняка формувались у руслі новацій західноєвропейського мистецтва. Аналіз стилістичних особливостей творів провідного делятинського різьбяра дав змогу констатувати факт появи в декоративному різьбленні майстрів західної частини Гуцульшини еклектичних (неоготичних, необарокових) поєднань у декоруванні церковних споруд та у виготовленні предметів церковного інтер’єру.

    9. Новаторські принципи ВасиляТурчиняка в декоруванні плоскорізьбленням іконостасів та предметів церковного інтер’єру творчо не розвивались учнями і послідовниками майстра і не стали традиційними.

    10. Творчість ВасиляТурчиняка, розвиваючись у руслі західно-українського мистецтва, зберігала, чи не найдовше, давні традиції гуцульського народного плоскорізьблення по дереву. Досягнення майстра у галузі монументально-декоративного різьблення по дереву, як і мистецькі напрацювання Юрія Шкрібляка у сфері декоративно-ужиткового різьблення, пов’язуються з формуванням гуцульського народного різьбярства та удосконаленням його художнього і технічного рівнів.










    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ



    1. Альбом українських церков Закарпаття, Лемківщини, Холмщини та Підляшшя / За ред. М.В.Поврозника. Лондон: Укр. Видавнича Спілка, 1988. 320 с.
    2. Альманах Станiславської землi / Ред.упор. Б.Кравцiв, М.Климишин. Нью-Йорк-Торонто-Мюнхен, 1975. Т.I. С. 798850.
    3. Антонович Д. Розвiй форм української дерев'яної церкви // Працi Українського iсторико-фiлологiчного тов. в Празi. Т.1. Прага, 1926. С. 160170.
    4. Бабенчиков М. В. Народное декоративное искусство Украины и его мастера. М.: Госархитектиздат, 1945. 88 с.
    5. Балушок В. Майстер-ремiсник та його вироби в народних уявленнях i ритуалi // Родовiд, 1993. N5. С.1320.
    6. Безсонов С. В. Архитектура Западной Украины.М.: Изд-во АА. СССР, 1946.95 с.
    7. Бiрюков М.О. Косiвськi рiзьбярi.Львiв: Кн. журн. вид., 1954. 32 с.
    8. Бойкiвщина / За ред. Ю.Г. Гошка.К.: Наукова думка. 1983. 303 с.
    9. Болюк О. М. Профiлювання та рiзьблення у художнiй системi оздоблення дерев’яної сакральної архiтектури Українських Карпат XVII початку ХХ ст.: Автореферат дис... канд.мистецтвознав. наук: 17.00.06. Львiв, 2000. 18 с.
    10. Братковський Р. Перша вистава української штуки i промислу у Львовi // Лiтературнонауковий вiсник. Львiв, 1905. Т.ХХIХ. С. 1229.
    11. Будзан А.Ф. Художня рiзьба по дереву артiлi "Гуцульщина" в Косовi Станiславської областi // Матерiали з етнографiї та художнього промислу. К., 1956.
    12. Будзан А.Ф. Рiзьба по дереву в захiдних областях України. К.: АН УРСР, 1960. 104 с.
    13. Будзан А.Ф. Рiзьба по дереву. Роботи рiзьбярiв Юри, Василя та Миколи Шкрiблякiв: Альбом.К.: Вид-во АН УРСР, 1960.25 с., 35 таб.
    14. Будзан А.Ф. Українськi скринi // Матерiали з етнографiї та мистецтвознавства. К., 1975. С. 112-117.
    15. Вiсник 4.4. Спецiальний випуск. Укрзахiдпроектреставрацiя. Львiв, 1996. С. 53.
    16. Вовк Хведір. Студiї з української етнографiї та антропологiї. К.: Мистецтво, 1995. 336 с. (за виданням: Вовк Хв. Студії з української етнографiї та антропологiї Прага: Український громадський видавничий фонд, 1928.)
    17. Вуйцик В., Слободян В. Матеріали до словника народних будівничих // ЗНТШ.-Т.241.-Львів, 2001.-С.544-601.
    18. Геврик Т. Дерев'янi храми України. Шедеври архiтектури. Hью-Йорк: Український музей, 1987. 112 с.
    19. Геврик Т. Церковна архiтектура української дiаспори // ПУ, 1991. N 4. С. 3437.
    20. Гнатюк М. Художнє дерево в інтер’єрі народного житла. Івано-Франківськ: Плай, 2000. 145 с.
    21. Гоберман Д. Н. Гуцульщина — край искусства. МЛ.: Искусство, 1966. 90 с.: 52 ил.
    22. Гоберман Д. Н. По Гуцульщине. Л.: Искусство, 1979. 168 с.
    23. Гоберман Д. Н. Искусство гуцулов. М.: Сов. художник, 1980. 51 с.: ил.
    24. Голод I. Лев i Андрiй Дем'янчуки. Сакральне мистецтво. Альбом. Львів: Брати Сиротинські і К, 1997. 22 с.
    25. Гординський С. Українськi церкви в Польщi. Їх історія, архітектура і доля. Рим: Видання Богословії, 1969. Ч.39. 20 с.: 16 іл.
    26. Грабарь И. Деревянное церковное зодчество Прикарпатской Руси / История русского искусства. М., 1902. Т.2. С.361376.
    27. Грабовецький В. Нариси iсторiї Прикарпаття. Гуцульщина в другiй пол. ХIХ поч. ХХ ст. Т. VIII. Iвано-Франкiвськ, 1995. 220 с.
    28. Гургула I. В. Народне мистецтво захiдних областей України. К.: Мистецтво, 1966. 76 с.
    29. Гуцульщина: Iсторико-етнографiчне дослiдження / Пiд ред.Ю.Г. Гошка. К.: Hаук. думка, 1987. 471 с.
    30. Данилюк А. Г. Скарби народної архітектури Гуцульщини. Львiв, 1997. 118 с.:іл.
    31. Данилюк А. Г. Пам’ятки народної архітектури Львівщини (ХІХпоч.ХХ ст.). Каталог. Т. 1Львів, 1984.-80 с.; Т. 2.Львів, 1985-100 с.
    32. Дем’янчук А. Iконостас церкви св.Миколая у Стримбi // Науковi читання пам'ятi С. Гординського. Львiв, 1994. N1. С.7071.
    33. Дем'янчук А. Майстер з Лугу // Декоративноужиткове та образотворче мистецтво. Львiв, 1994. N5. С.104-106.
    34. Дем’янчук А. Традицiї українського сакрального рiзьблення // Вiсник ЛАМ. Львiв, 1995. N6. С.58-62.
    35. Дерев'яна архiтектура Українських Карпат / Пiд.ред. I.Гвоздi. HьюЙорк: Фундація досліджень Лемківщини, 1978. 286 с.
    36. Драган М. Українськi деревлянi церкви. Генеза i розвiй форм. Львiв, 1937. Ч.1. 159 с., Ч.2. 135 iл.: таб.
    37. Драган М. Українська декоративна рiзьба ХVIХVIII ст. К.: Hаук. думка, 1970. 201 с.
    38. Жолтовський П. М. Художнi промисли в захiдних областях України// Жовтень, 1957. N3. С.106-118.
    39. Жолтовський П. Орнаментацiя народних металевих виробiв Гуцульщини // НТЕ, 1958. N2. С. 75-92.
    40. Жолтовський П. М. і Мусiєнко П. Н. Українське декоративне мистецтво. К., 1963. 35, /10/ с.
    41. Жолтовський П. Пропорцiйнiсть у народному дерев'яному будiвництвi Карпат // Доповiдi наукової ювiлейної конференцiї до 100‑рiччя Музею етнографiї та художнiх промислiв. К., 1976. С.98-108.
    42. Жолтовський П. Деякi особливостi народного будiвництва Українських Карпат // НТЕ, 1978. N4. C.61-68.
    43. Жук Р. Ритмiчнi особливостi української церковної архiтектури // Пам'ятки України, 1991. N4. С.38-45.
    44. Залозецький В. Найважнейшие типы деревляных церков на Подкарпатськой Русi // Подкарпатская Русь. Прага, 1923. Ч.1. С.4-7.
    45. Iвано-Франкiвська область. Адмiнiстративнотериторiальний подiл / Iвано-Франкiвська обласна державна адмiнiстрацiя. Вид-во шосте, 1997. 148 с.: таб.
    46. Iванусiв О. Церква в руїнi.Онтарiо: Вид-во св. Софiї.1987.351 с.
    47. IвашкоБадзюх Ю. Секрети давнiх майстрiв // Людина i свiт, 1996. N7.С.6-9.
    48. Iларiон Митрополит. Трираменний хрест зо скiсним пiднiжком нацiональний хрест України. Вiннiпег, 1951. 100 с.
    49. Iсторiя Гуцульщини / Під. ред. М. Домашевського. ЧикагоЛьвiв, 1995. Т.I. 500 с.; Чикаго, 1985. Т.II. 507 с.; Чiкаго, 1986. Т.III. 441 с.; /Під ред. М. Домашевського, Н. Библюка.-Львiв: Логос, 1999. Т.IV. 576 с.; Львів: Логос, 2000. Т.V. 623 с.; Львів: Логос, 2001.Т.VІ.677 с.
    50. Iсторiя українського мистецтва: В 6 т. / Гол. ред. УРЕ. К.: Жовтень, 1968. Т.III. 437 с., 1969. Т.IV. кн.I. 362 с., кн.2. 438 с.
    51. Каленiченко Л. Художня рiзьба гуцулiв // Народна творчiсть, 1941.N1. С.60-68.
    52. КармазинКаковський В. Українська народна архiтектура: Хати i дерев'янi церкви ХVIIІ сторіччя / За ред.С.Гординського.Рим: вид-во Богословії, 1972. Ч.41. 53 с.
    53. Кармазин-Каковський В. Архiтектура бойкiвської церкви.Нью-Йорк- Фiладельфiя: НТШ, 1987. Т.204. 223 с.
    54. Кирилюк Г. Доля Василя Турича: Оповiдання. К.: Молодь, 1957.117,/3/с.: іл.
    55. Клапчук В. Великий рiзьбяр минулого // Гуцульщина, 1996. N2 (48). С.12-13.
    56. Клапчук М., Клапчук В. Храми Надпруття // Лiтопис Червоної Калини, 1995. N 46. С.53-54.
    57. Клапчук М. Писанi столи Делятинщини / Культура та побут населення Українських Карпат. Ужгород, 1972. С.53-55.
    58. Клапчук М. Енциклопедичний довiдник / Пилип'юк М. Страгора. Книга про Надвiрнянщину. Львiв: Свiтло й Тiнь, 1994. С.78-81.
    59. Клапчук М. Транскарпатський шлях / Пилип'юк М. Страгора. Книга про Hадвiрнянщину. Львiв: Свiтло й Тiнь, 1994. С.78-81.
    60. Клапчук М., Клапчук В. Лiси та тартаки Делятинщини в 18801939рр. // Домашевський М. Iсторiя Гуцульщини. Львiв: Логос, 1999.Т.IV. С.300-313.
    61. Клiмашевський А. Роль i значення обстави в iнтер'єрах українських дерев’яних церков XVIIXVIII ст. // Сакральне мистецтво Бойкiвщини. Третє читання.Дрогобич.: Вiдродження, 1998.С.197205.
    62. Коломийський музей народного мистецтва Гуцульщини: Путівник по музею. Ужгород: Карпати, 1970. 107 с.
    63. Колцуняк Г. Народнi хрести в Коломийщинi.Коломия, 1918.15 с.
    64. Коргун М. Альбом: Рiзьблення по дереву.К : Мистецтво, 1994.141,/1/ с.
    65. Корогодський Р. Вiдродження джерел // Образотворче мистецтво, 1992. N1. С.38-40.
    66. Корпанюк В. В. Яворiвська школа рiзьби по дереву // Гуцульська школа, 1996. N1. С.30-35.
    67. Кравченко Я. Традицiї дерев'яної монументальної архiтектури Карпат // HТЕ, 1986. N3. С.55-61.
    68. Кравченко Я. До питання створення iменного покажчика народних майстрiвбудiвничих Карпатського краю // Декоративноужиткове та обра зотворче мистецтво. Львiв, 1991. N2. С.86-103.
    69. Кравченко Я. Аналiз бiблiографiчних джерел, присвячених дерев’нiй церковнiй архiтектурi Українських Карпат // Hауковий збiрник Українського Вiльного Унiверситету. Т.15. Мюнхен, 1992. С.312-328.
    70. Кравченко Я. Творчi методи народних майстрiв-будiвничих у дерев'янiй церковнiй архiтектурi Українських Карпат XVIIпоч.ХХ ст.: Дис... канд. мистецтвознав. наук: 18.00.01. К., 1995.201 c.
    71. Кравченко Я. Будiвельний матерiал та iнструменти для спорудження дерев'яних будiвель в Українських Карпатах // Hародознавчi Зошити, 1997. N5. С.292-299;
    72. Кравченко Я. Творчi методи народних майстрiв-будiвничих в дерев’янiй церковнiй архiтектурi Гуцульщини // Домашевський М. Iсторiя Гуцульщини. Т.IV. Львiв: Логос, 1999. С. 461471.
    73. Кравченко Я. УВУ: iсторiя i сьогодення // Альманах'94. Львiв, 1999. С. 47-50.
    74. Кравченко Я. До словника майстрів дерев’яного будівництва Карпат // Читання пам’яті Святослава Гординського.Львів, 1999.С.88-109.
    75. Кратюк О. Василь Девдюк: Життя i твори. Коломия: Народний дiм, 1993. N2. С.26-27.
    76. Крип'якевич I. Українськi дерев'янi хрести XVII ст. // Стара Україна, 1925. N6. C.203.
    77. Курилич М. Елементи та мотиви гуцульського орнаменту. К.: ЛК Мейкер, УВЦ, 2001. 126 с.
    78. Лагодинська Г. Скарби мистецтва в глухiй закутинi // Наша Батькiвщина, 1938. С.259-260.
    79. Лащук Ю.П. Народний архiтектор та рiзьбярдекоратор Василь Турченяк (Турич) (18641939). Обстеження творчостi народного архiтектора й рiзьбярадекоратора з Пiдкарпаття. К., 1955. Рукопис. С.10. (Архiв Ю.Лащука. поз.398.).
    80. Лисенко Т. Методи пропорционирования планов деревянных церквей Галиции ХVII в. // Архитектурное наследство, 1985. Вып. 33. С.227-234;
    81. Лисенко Т. Общие приемы в строительстве деревянных церквей Карпатского региона // Архитектурное наследство, 1985.Вип. 33.С.174-181.
    82. Логвин Г. Н. По українi. Стародавнi мистецькi пам’ятки. К.: Мистецтво, 1968. 462 с.
    83. Логвин Г. Н. Украинские Карпати. М.: Искусство, 1973. 192 с.
    84. Логвин Г. Н. Ключ до таємниць творчостi українських теслiв // ОМ, 1996. N1. С.34-39.
    85. Лукiянович Д. Виставка домашнього промислу в Коломиї // Недiля. Львiв, 1912. N38. С.47., N42. С.35., N48, N160.
    86. Лушпинський А. Дерев’янi церкви Галичини XVIXVIII столiть. Львiв, 1920. 40 таб.
    87. Маковский С. К. Резьба // Народное искусство Подкарпатской Руси. Прага: изд. Пламя, 1925. С.14-24.
    88. Макушенко П. И. Народная деревянная архитектура Закарпатья (XVIII начала ХХ веков). М.: Стройиздат, 1976. 97 с.
    89. Макушенко П. И. Народные мастера-строители в Карпатах / Исследование и охрана архитектурного наследия Украины.К., 1980.С.77-81.
    90. Манчурова Н.Д. Художнi промисли Української РСР.К., 1953.82с.
    91. Мистецтво України. Бiографiчний довiдник / За ред. А.Кудрицького. К.: Українська Енциклопедія, 1997. 697 с.
    92. Мистецтво України: Енциклопедiя в п’яти томах / Редкол.: Кудрицький А.В. та ін. К.: Вид-во Укренциклопедiя, 1995.Т.1: АБ.400 с.
    93. Митцi України. Енциклопедичний довiдник. К., 1992. 846 с.
    94. Могитич И. Хрещатие церкви Гуцульщини // Архитектурное наследство, 1979. N27. С.97-107.
    95. Могитич I. Громадськi споруди. Церкви // Народна архiтектура Українських Карпат XVXX ст. / За ред. Ю. Гошка, Т. Кiщук, I. Могитича, П. Федаки. К.: Наук. думка, 1987. С.180-243.
    96. Могитич I. Звичаї та вірування, пов’язані із спорудженням житлових та господарських будівель // Народна архiтектура Українських Карпат XVXX ст. / За ред. Ю. Гошка, Т. Кiщук, I. Могитича, П. Федаки. К.: Наук. думка, 1987. С.180-243.
    97. Могитич I. Р. Еволюцiя архiтектурних форм // Методичнi матерiали IV Мiжнародної школи церковної архiтектури.Львiв, 1995.С.1-8.
    98. Могитич I. Гуцульськi майстри будiвничi / Домашевський М. Iсторiя Гуцульщини. Т.IV. Львiв: Логос, 1999. С. 510-518.
    99. Могитич I. Житлове будiвництво Гуцульщини / Iсторiя Гуцульщини. / Під. ред. М. Домашевського.Львiв: Логос, 1999.Т.IV.С. 370-416.
    100. Могитич I. Словник гуцульської будiвельної термiнологiї // Iсторiя Гуцульщини / Під.ред. М. Домашевського. Львiв: Логос, 1999. Т.IV. С. 519-537.
    101. Моздир М. Українська народна дерев’яна скульптура К.: Наук. думка, 1980. 190 с.
    102. Нариси з iсторiї архiтектури УРСР.К.: Держбудвидав УРСР, 1957-559 с.
    103. Hариси з iсторiї декоративноприкладного мистецтва. / Вiдповiд. ред. Я. П. Запаско.Львiв: Вид-во Львiвського ун-ту, 1969.192 с.
    104. Народна архiтектура Українських Карпат XVXX ст. / Ю.Г. Гошко, Т. Кiщук, I. Р. Могитич, П. М.Федака; відп. ред. Ю. Г. Гошко. К.: Наук. думка, 1987. 269 с.
    105. Народнi художнi промисли УРСР: Довiдник / Вiдп. ред. Р. В. Захарчук-Чугай. К.: Наукова думка, 1986. 143 с.
    106. Hестерович Е. Акустика сакральних споруд // Методичнi матерiали IV Мiжнародної школи церковної архiтектури.Львiв, 1995.С.15.
    107. Орлова Т., Скорик Л. Етнiчнi архетипи в українськiй сакральнiй архiтектурi // Українське сакральне мистецтво: традицiї, сучаснiсть, перспективи. Львiв: Свiчадо, 1994. С.3545.
    108. Павлуцкий Г. Г. Деревянное зодчество на Украине / Исторiя русскаго искусства: В 6 т. М.: Изд. I. Кнебель, 1909. Т.2. С. 337-359.
    109. Павлуцький Г. Г. О происхождении формь украинского деревянного церковного зодчества / Трудь XIV археологического сьзда, 1911. Т.11. С.47-58.
    110. Павлуцький Г. Iсторiя українського орнаменту. З передмовою М. Макаренка. К., 1927. 28 с.: 11 таб. iл.
    111. Памятники истории и культури Украинской ССР. К.: Наук.думка, 1987. С.227-228.
    112. Пелик Я. Гуцульськi та покутськi дерев'янi трiйцi:
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины