ФОРМУВАННЯ КОМПЕТЕНЦІЇ ПІДПРИЄМСТВА У СТРАТЕГІЧНОМУ УПРАВЛІННІ ЗНАННЯМИ :

Краткое описание

СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені Володимира Даля

На правах рукопису

ВАРТАНОВА ОЛЕНА ВІКТОРІВНА

УДК 658: 005.94

ФОРМУВАННЯ КОМПЕТЕНЦІЇ ПІДПРИЄМСТВА У СТРАТЕГІЧНОМУ УПРАВЛІННІ ЗНАННЯМИ

Спеціальність 08.00.04 – Економіка та управління
підприємствами (за видами економічної діяльності)

Дисертація на здобуття наукового ступеня
доктора економічних наук

Науковий консультант
Бузько Ірина Романівна,
доктор економічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки

Луганськ – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ КОМПЕТЕНЦІЇ ПІДПРИЄМСТВА У СТРАТЕГІЧНОМУ УПРАВЛІННІ ЗНАННЯМИ 15
1.1. Загальна характеристика компетенції: термінологічне визначення і складові 15
1.2. Сутність, види та ключові ознаки компетенції підприємства 30
1.3. Знання як основна складова компетенції підприємства 58
1.4. Компетенція як об’єкт стратегічного управління знаннями підприємства 75
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1 94
РОЗДІЛ 2. ПРИНЦИПОВІ ПІДХОДИ ДО ІДЕНТИФІКАЦІЇ КОМПЕТЕНЦІЇ ПІДПРИЄМСТВА У СТРАТЕГІЧНОМУ УПРАВЛІННІ ЗНАННЯМИ 99
2.1. Ідентифікація компетенції шляхом аналізу циклу знань 103
2.2. Аналіз компетенції промислового підприємства 126
2.3. Ключові аспекти оцінювання знань підприємства 150
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2 162
РОЗДІЛ 3. РОЗРОБКА СТРАТЕГІЇ УПРАВЛІННЯ ЗНАННЯМИ ПІДПРИЄМСТВА В КОНТЕКСТІ ФОРМУВАННЯ ЙОГО КОМПЕТЕНЦІЇ 165
3.1. Характеристика знань як стратегічного активу підприєм-ства 165
3.2. Стратегічний аналіз знань підприємства 174
3.3. Формування стратегії управління знаннями підприємства 192
3.4. Стратегічні напрями управління знаннями підприємства 204
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3 227
РОЗДІЛ 4. ФОРМУВАННЯ КОМПЕТЕНЦІЙ ПЕРСОНАЛУ ПІДПРИЄМСТВА 230
4.1. Компетенція персоналу: сутність, види і складові 230
4.2. Стимулювання процесів здобування і передавання знань на підприємстві 247
4.2.1. Стимулювання процесу одержання і передачі знань на підприємстві 248
4.2.2. Психологічні аспекти стимулювання передавання знань і досвіду 265
4.3. Трансформація компетенцій персоналу в компетенції
підприємства 272
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 4 302
РОЗДІЛ 5. ІМПЛЕМЕНТАЦІЯ КОМПЕТЕНЦІЇ В ІННОВАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ ПІДПРИЄМСТВА 306
5.1. Роль та значення інноваційних процесів у постіндустріаль-ному суспільстві 306
5.2. Формування здатності управління знаннями в інноваційних
процесах 326
5.3. Аналіз компетенції в інноваційних процесах підприємства 360
5.4. Аналіз діяльності професійних співтовариств та їхнього впливу на обмін знаннями в інноваційних процесах підприємства 379
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 5 399
ВИСНОВКИ 406
ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 415
ДОДАТКИ 458

ВСТУП

Актуальність теми. Загострення конкуренції на внутрішніх і зовнішніх ринках вимагає від підприємства пошуку нових джерел та способів одержання конкурентних переваг. Конкурентоспроможність підприємства, його роль "інтелектуального лідера" в галузі все більшою мірою визначається ефективністю використання внутрішніх нематеріальних активів, інтелектуально-творчого потенціалу персоналу, унікальністю організаційних знань і технологій, які дозволяють створювати ключові сфери компетенції підприємства, виробляти принципово новий продукт, здатний відкривати доступ до нових ринків. Нематеріальні активи, що базуються на знаннях, розглядають сьогодні як стратегічний ресурс підприємства, адже саме вони визначають його ринковий успіх і стають основою для одержання конкурентних переваг. Пошук шляхів матеріалізації корпоративних знань і досвіду шляхом їхнього перетворення в інноваційні продукти, процеси та послуги з новими споживчими властивостями зумовив виникнення нової концепції – концепції формування компетенції підприємства. Компетенція підприємства є унікальною для підприємства сукупністю знань, навичок, досвіду та організаційних зв’язків, які в поєднанні з ресурсами й тех-нологіями забезпечують йому неповторність у конкурентному середовищі. Ядром конкурентних переваг стають створені підприємством ключові сфери компетенції, і кожна з них є окремою галуззю знань. Згідно з концепцією даного дослідження, компетенція підприємства виникає як результат одержання, перетворення та контекстуалізованого використання знань, що відбувається на певних етапах управління знаннями та є результатом реалізації стратегії управління знаннями підприємства.
Теоретичні засади використання компетентнісного підходу в діяльності підприємств знайшли часткове відображення в працях таких зарубіжних і вітчизняних учених, як K. Прахальд, Г. Хемель, Дж. Тідд, І. Нонака,
Г.Я. Гольдштейн, О.А. Гребешкова, В.А. Верба, Т.А. Андрусенко, І.Р. Бузько, В.І. Отенко, С.Ф. Філиппова, В.М. Ячменьова. Вагомий внесок у формування сучасних теорій стратегічного управління знаннями зробили такі вчені, як
Г. Мінцберг, П. Друкер, П. Селзник, Р. Стівенсон, К. Ендрюс, О.Л. Гапоненко, Д. Кудрявцев, Т.А. Гаврилова, В.Ф. Хорошевський, С. Бобришев,
О.В. Востряков та ін. Вивчення теоретичних та емпіричних надбань цих авторів дозволяє стверджувати, що термінологічний зміст компетенції підприємства є недостатньо визначеним. Так, деякі автори ототожнюють компетенцію підприємства із знаннями, ключовими спроможностями, стратегічними активами, нематеріальними ресурсами підприємства, відповідний же понятійний апарат залишається нечітким, а з певних позицій – узагалі невизначеним. Така поліваріантність розуміння компетенції підприємства вимагає формування чіткого категоріального апарату компетенції підприємства та когнітивних схем предметної галузі.
Формування компетенції підприємства в стратегічному управлінні знан-нями пов’язане з необхідністю, по-перше, аналізу якісного складу нематеріальних активів підприємства, які є потенційними джерелами формування компетенції, носіїв знань і компетенцій, що є визначальними для підприємства; по-друге, одержання знань та їхньої імплементації в діяльність підприємства; по-третє, установлення шляхів трансформації компетенції в інноваційні продукти, процеси та послуги з новими споживчими властивостями. Необхідність розроблення теоретичних засад та методичного інструментарію формування компетенції підприємства в стратегічному управлінні знаннями та її імплементації в діяльність промислових підприємств визначила вибір теми, мету, завдання, логіку, напрями дослідження та структуру дисертаційної роботи.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до тематики держбюджетних науково-дослідних робіт Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (м. Луганськ) та Інституту економіко-правових досліджень НАН України (Луганська філія). При виконанні теми ДН 5-09 "Обліково-аналітичне та організаційно-економічне забезпечення розвитку економічних систем регіону в умовах світових інтеграційних процесів" (Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, номер державної реєстрації 0109U003316, 2009-2011 рр.) автором розроблено методичні засади управління знаннями в інноваційних процесах промислового підприємства, обґрунтовано необхідність формування співтовариств з обміну знаннями в інноваційних процесах підприємства. За темою ДН 7-09 "Методологічні основи управління суб’єктом господарської діяльності в умовах інноваційного розвитку економіки та економіки знань" (Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, номер державної реєстрації 0109U000083, 2009-2011 рр.) здобувачем розроблено методику організації процесу обміну та передавання знань на підприємстві. При виконанні теми ДН 8-09 "Теоретичні основи формування та використання потенціалу розвитку соціально-економічних систем" (Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, номер державної реєстрації 0109U000082, 2009-2011 рр.) автором розроблено процедуру моделювання компетенцій персоналу промислового підприємства. За темою 3.1.10.41 "Маркетинговий інструментарій збалансованого розвитку регіону" (Луганська філія Інституту економіко-правових досліджень НАН України, номер державної реєстрації 0110U007248, 2011-2013 рр.) автором розроблено методику використання маркетингового інструментарію у формуванні компетенцій промислових підприємств регіону.
Мета й завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розроб-лення теоретичних засад і методичного інструментарію щодо формування компетенції підприємства в стратегічному управлінні знаннями, при імплементації якої в діяльність підприємства забезпечується його інноваційний розвиток.
Для досягнення поставленої мети вирішено такі завдання:
визначено сутність компетенції підприємства, її складові та ознаки;
проаналізовано джерела, ресурси та носії знань, що є основною складовою компетенції підприємства, установлено приналежність знань до стратегічних ресурсів підприємства;
визначено сутність, зміст і напрями стратегічного управління знаннями підприємства, обґрунтовано роль компетенції підприємства в стратегічному управлінні знаннями;
визначено підходи до ідентифікації компетенції підприємства у стратегі-чному управлінні знаннями;
розкрито сутність і види компетенцій персоналу підприємства та розроблено послідовність їхнього формування;
установлено шляхи та способи одержання знань на підприємстві та на цій основі розроблено алгоритм одержання й перетворення знань з метою формування та імплементації компетенції підприємства;
розроблено принципи, підходи та послідовність формування стратегії управління знаннями підприємства, визначено напрями стратегічного аналізу знань підприємства;
сформульовано принципові засади управління знаннями в інноваційних процесах з метою формування компетенції підприємства та її імплементації в діяльність підприємства;
запропоновано принциповий підхід до формування здатності управління знаннями в інноваційних процесах підприємства;
розроблено методику аналізу компетенції в інноваційних процесах підприємства;
досліджено сутність професійних співтовариств і виявлено їхній вплив на ефективність обміну знаннями в інноваційних процесах підприємства.
Об’єктом дослідження є стратегічне управління знаннями. Предмет дослідження становлять теоретичні, методичні та практичні аспекти формування компетенції підприємства у стратегічному управлінні знаннями.
Методи дослідження. Методологічною основою роботи є сукупність способів наукового пізнання, загальнонаукових і спеціальних методів дослі-дження. Теоретичною основою дисертації послугували фундаментальні поло-ження ресурсної теорії, управління персоналом, управління знаннями, інноваційного менеджменту, психології, епістемології та інших наукових дисциплін, наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених у галузі управління нематеріальними активами та управління знаннями. Інформаційну базу дослідження склали статистичні дані підприємств і Держкомстату України, результати власних досліджень та дані спеціальних обстежень (аналітичних досліджень) промислових підприємств Луганської області.
У роботі використано методи: семантичного аналізу (при виявленні сут-ності компетенції підприємства та компетенції персоналу), конструктивістського підходу (при дослідженні змісту та складових компетенції підприємства), монографічного аналізу (при виявленні сутності, складових, ознак та видів компетенції підприємства), структурно-логічного аналізу (при виокремленні складових концепції підприємства), аналізу й синтезу (при формуванні моделі управління знаннями в інноваційних процесах, аналізі діяльності професійних співтовариств в інноваційних процесах, визначенні структури споживчих властивостей продукту), процесного підходу (при розробленні послідовності формування компетенцій персоналу підприємства, послідовності формування стратегії управління знаннями підприємства, послідовності аналізу компетенції в інноваційних процесах підприємства, алгоритму одержання та перетворення знань), моделювання (при побудові моделі компетенції підприємства та формуванні функціональної моделі управління знаннями в інноваційних процесах), ба-гатофакторного аналізу (при ранжируванні компетенцій підприємства), анкетування та експертного оцінювання, графічні методи (при аналізі компетенцій промислових підприємств Луганської області, у дослідженні діяльності професійних співтовариств в інноваційних процесах підприємств, при виявленні структури споживчої вартості продукту підприємства, для побудови профілів управління знаннями підприємства).
Наукова новизна отриманих результатів. Основний науковий результат дисертаційної роботи полягає в розробленні теоретичних засад формування компетенції підприємства в стратегічному управлінні знаннями як унікальної сукупності знань, навичок, досвіду та організаційних зв’язків, що в поєднанні з ресурсами й технологіями при імплементації компетенції в діяльність підприємства забезпечує його інноваційний розвиток.
Наукова новизна результатів дослідження полягає в такому:
уперше:
виявлено дуальний характер компетенції підприємства, що полягає в поєднанні компетенції персоналу та компетенції підприємства, які мають схожі складові, але виявляються на різних рівнях корпоративного управління, що визначає необхідність трансформації компетенцій персоналу в компетенцію підприємства шляхом стимулювання процесів одержання та передавання знань;
розроблено модель формування компетенції підприємства в стратегічному управлінні знаннями, використання якої дозволяє відобразити процес виникнення компетенції підприємства в результаті руху знань усередині підприємства та встановити напрями її ідентифікації;
запропоновано принциповий підхід до імплементації компетенції в інноваційні процеси підприємства на основі формування здатності управління знаннями в інноваційних процесах, що дало змогу синтезувати загальні шаблони дій з управління знаннями в інноваційних процесах, сформувати модель "відкриття – імплементація – розвиток" та розробити заходи з управління знаннями в інноваційних процесах підприємства;
розроблено процедуру аналізу компетенції підприємства в інноваційних процесах, яка полягає у виявленні споживчих властивостей і структури споживчої вартості нового продукту, що дозволило вибудувати ієрархію компетенцій підприємства за результатами оцінювання взаємного впливу властивостей товару, спроможностей і ресурсів підприємства;
розроблено процедуру формування компетенції підприємства на основі одержання та перетворення знань, яка полягає в класифікації знань, виявленні джерел їхньої локалізації та носіїв, установленні шляхів одержання знань, і дає змогу визначати можливість одержання знань, оцінювати їхню відповідність ознакам компетенції та знаходити шляхи перетворення знань на компетенцію підприємства;
розроблено підхід до формування компетенції інноваційних працівників підприємства шляхом визначення видів інноваційних працівників і формування переліку їхніх базових компетенцій, що дозволяє оцінити інноваційний потенціал працівників підприємства та виявити їхню здатність до інноваційного розвитку;
уточнено:
визначення компетенції підприємства як унікальної сукупності знань, навичок, досвіду та організаційних зв’язків, які в поєднанні з ресурсами й технологіями формують основу для одержання підприємством конкурентних переваг і забезпечення його ринкового успіху, яка втілюється в інноваційних продуктах, процесах та послугах з новими споживчими властивостями і може бути сформована й розвинена шляхом управління знаннями в інноваційних процесах;
сутність управління знаннями в інноваційних процесах підприємства як процесу, який спрямовано на покращення обміну знаннями та досвідом в інноваційних процесах, що дозволяє створити стимули для розвитку сприйнятливості підприємства до інновацій, задовольнити його потреби в знаннях, створити умови для ефективного обміну знаннями й оцінити їхню контекстуальну ефективність;
удосконалено:
підхід до ідентифікації компетенції підприємства на основі виокремлення ключових атрибутів продукту / системи доставки, оцінювання відповідності атрибутів ознакам компетенції підприємства та визначення можливостей формування компетенції на основі ключових атрибутів продукту / системи доставки;
послідовність ідентифікації компетенції підприємства як результату оде-ржання та контекстуалізованого використання знань, що відбувається на пев-них етапах циклу знань шляхом установлення напрямів їхнього руху всередині підприємства, місця локалізації, джерел одержання та передавання знань без їхньої формалізації;
визначення впливу професійних співтовариств на обмін знаннями в інноваційних процесах підприємства на основі синтезу результатів емпіричного дослідження діяльності промислових підприємств, що дозволило встановити напрями взаємного впливу професійних співтовариств та інноваційних процесів;
процедуру одержання знань на підприємстві на основі класифікації методів одержання знань і підходів до організації роботи з експертами знань, що дозволяє вибрати методи одержання знань залежно від характеристик предметної галузі й типу знань і трансформувати знання персоналу в компетенцію підприємства.
Практичне значення отриманих результатів дослідження. Одержані результати та розроблені рекомендації являють собою методичну основу формування компетенції підприємства та її імплементації в діяльність підприємства.
До результатів, які мають найбільше практичне значення, належать пропозиції щодо:
методики ідентифікації компетенції підприємства на основі аналізу клю-чових атрибутів продукту / системи доставки;
процедури управління знаннями в інноваційних процесах підприємства;
підходу до ідентифікації компетенції підприємства на основі аналізу руху знань;
процедури трансформації компетенцій персоналу в компетенцію підприємства;
способу аналізу компетенції в інноваційних процесах підприємства;
послідовності формування та реалізації стратегії управління знаннями підприємства;
формування компетенцій інноваційних працівників підприємства.
Результати дисертаційної роботи використано Головним управлінням економіки Луганської обласної державної адміністрації (довідка № 781 / 09-13 від 15.09.11 р.), ПАТ "Луганськтепловоз" (довідка № 98-16 / 234 від 29.11.11 р.), Луганською регіональною торгово-промисловою палатою (довідка № 925 від 14.10.11 р.), Луганським обласним центром зайнятості (довідка № 98-16 / 234 від 1.12.11 р.); Державним підприємством "Лутугинський науково-виробничий валковий комбінат" (довідка № 925 від 15.05.2012 р.).
Особистий внесок здобувача. Наукові розробки, положення, висновки та рекомендації є результатом самостійно проведеного автором дослідження щодо формування компетенції підприємства в стратегічному управлінні знаннями. Особистий внесок здобувача в колективно опубліковані праці визначено в списку публікацій.
Апробація результатів дисертації. Отримані результати дослідження, висновки та пропозиції обговорювалися й схвалені на Міжнародній науково-практичній конференції "Управлінський потенціал у системі економічного розвитку" (м. Алушта, 2007 р.), Міжнародній науково-практичній конференції "Проблеми економічного розвитку України на шляху до інтеграції у європейський простір" (м. Луганськ, 2008 р.), І та ІІ Міжнародних науково-практичних конференціях " Проблеми глобалізації та моделі стійкого розвитку економіки" (м. Луганськ, 2009–2010 рр.), І Міжнародній науково-практичній конференції "Економіка та фінанси в умовах глобалізації: досвід та перспективи розвитку" (м. Макіївка, 2009 р.), ІІ Міжнародній науково-практичній конференції студентів і молодих вчених "Розвиток міжнародних відносин та зовнішньоекономічної діяльності підприємств України в умовах фінансово-економічної кризи" (м. Донецьк, 2009 р.), І Всеукраїнській конференції студентів і молодих вчених "Актуальні питання теорії і практики менеджменту" (м. Луганськ, 2010 р.), ІІ Все-українській науково-практичній конференції "Соціально-психологічні технології управління персоналом" (м. Харків, 2010 р.), X Міжнародній науково-практичній конференції молодих учених та студентів "Соціально-економічний розвиток України: європейський вибір" (м. Мелітополь, 2010 р.), І, ІV, V і VІІ Міжнародних науково-практичних конференціях "Сучасні проблеми розвитку легкої і харчової промисловості" (м. Євпаторія, 2005 р., м. Анталія (Туреччина), 2010 р., м. Подгориця (Чорногорія), 2010 р., м. Дубай (ОАЕ), 2012 р.), Круглому столі "Податкове навантаження: потреби регіону і можливості стягнення податків в умовах кризи" (м. Луганськ, 2010 р.), І Міжнародній науково-практичній конференції "Методологія сучасних досліджень у політиці, економіці і соціальній сфері" (м. Донецьк, 2011 р.), ІІ Міжнародній науково-практичній конференції "Проблеми сучасної економіки" (м. Миколаїв, 2011 р.), Міжнародній науково-практичній конференції "Формування та розвиток трудового потенціалу України: проблеми і перспективи" (м. Луганськ, 2011 р.), ІІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції "Соціально-економічні орієнтири розвитку регіонів України" (м. Миколаїв, 2012 р.).
Публікації. Основні результати дослідження опубліковані в 48 наукових працях, серед яких – 3 монографії, з яких 1 – одноосібна, 24 статті – у наукових журналах, 8 статей – у збірниках наукових праць, 13 публікацій – у матеріалах наукових конференцій. Загальний обсяг публікацій – 69,8 д.а., з яких особисто здобувачеві належать 45,55 д.а.
Структура й обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, п’яти розділів і висновків, викладених на 414 сторінках машинописного тексту. Матеріали дисертації містять 48 таблиць і 88 рисунків, які подано на 47 сторінках. Список використаних джерел із 418 найменувань уміщено на 43 сторінках, 5 додатків – на 22 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації на основі проведеного дослідження здійснено теоретичне обґрунтування підходів до формування компетенції підприємства та розроблення механізмів та методів її використання у стратегічному управлінні знаннями. Основні висновки й результати, які одержано в ході дослідження, зводяться до такого.
Встановлено, що конкурентний успіх підприємства у постіндустріальному суспільстві, його роль "інтелектуального лідера" в галузі, у все більшій мірі визначається внутрішніми нематеріальними активами, ефективністю використання інтелектуально-творчого потенціалу персоналу, унікальністю організаційних знань і технологій, що створює ключові області компетенції підприємства та дозволяє виробити принципово новий продукт, здатний створити попит та відкрити підприємству доступ до нових ринків.
За результатами проведеного семантичного аналізу змісту і складових поняття "компетенція" було визначено дуалізм концепції компетенції, який виявляється у діалектичному поєднанні компетенцій персоналу і компетенцій підприємства, які мають східні складові, але знаходять свій вияв на різних рівнях корпоративного управління. В роботі наголошено, що компетенція відіграє дуальну роль у стратегічному управлінні знаннями підприємства: з одного боку, вона є об’єктом стратегічного управління знаннями, з іншого – його головним результатом, який виникає під час реалізації стратегії управління знаннями та полягає у створенні інноваційного продукту з новими споживчими властивостями.
Встановлено термінологічний зміст та сутність компетенції підприємства як унікальної сукупності знань, навичок, досвіду і організаційних зв’язків, які у поєднанні із технологіями та ресурсами забезпечують неповторність підприємства у конкурентному середовищі. Компетенції втілюються у інноваційних продуктах, процесах та послугах з новими споживчими властивостями та стають основою ефективної конкуренції. В роботі визначено складові компетенції підприємства, класифіковано види компетенцій та ідентифіковано 8 властивостей компетенції підприємства, основними з яких є здатність компетенції ство-рювати нову споживчу цінність; складність імітації конкурентами; здатність відкривати доступ до нових ринків, що у сукупності стає підґрунтям здобуття конкурентних переваг.
Носіями компетенції індивідуально або колективно є працівники підприємства. Компетенції як сукупність знань, навичок та досвіду персоналу, можуть бути втіленими в нематеріальних активах (за умови можливості їхньої вартісної оцінки та перетворення на об'єкти інтелектуальної власності). У протилежному випадку компетенції є колективним знанням, яке зберігається та поширюється усередині підприємства шляхом навчання, комунікації тощо. Таким чином, компетенції завжди мають "внутрішнє" походження практично без часових обмежень їхнього використання, а також є підґрунтям для створення неповторної відмітності підприємства у ринковому просторі.
Згідно з концепцією дослідження, компетенція підприємства виступає як результат одержання, перетворення і контекстуалізованого використання знань, що відбувається на певних етапах циклу знань та є результатом реалізації стратегії управління знаннями. Розуміння управління знаннями підприємства як сучасної корпоративної стратегії, яка трансформує всі види інтелектуальних активів у більш високу продуктивність і ефективність, в нову вартість і підвищену конкурентоспроможність визначає необхідність формування системи стратегічного управління знаннями, реалізація якої дозволяє розроблювати стратегії управління знаннями на підприємстві, визначати стратегічні напрями управління знаннями та створювати, таким чином, умови для формування та розвитку компетенції підприємства.
Дослідження компетенції підприємства у стратегічному управлінні знаннями дало змогу розробити модель формування компетенції підприємства, використання якої дозволяє відтворити процес формування компетенції підприємства та визначити напрями її ідентифікації та ефективного використання. Згідно з цією моделлю, компетенція, елементами якої є знання, навички, досвід і ресурси, формується в процесі циклу знань та втілюється у новій продукції, процесах та послугах з новими споживчими властивостями.
Одним з найважливіших питань формування компетенції підприємства є її ідентифікація. Визначення загальної проблематики ідентифікації компетенції підприємства дозволило встановити, що завдання ідентифікації компетенції лежать у сфері аналізу нематеріальних активів, які є потенційними джерелами компетенції. Найскладнішими завданнями аналізу нематеріальних активів – джерел компетенції є визначення їхніх носіїв, місця їхньої локалізації, можливість здобування та формалізації, оцінка можливості перетворення на компетенцію підприємства. Запропонований в дисертаційній роботі принциповий підхід до ідентифікація компетенції підприємства на основі руху знань всередині підприємства дає змогу ідентифікувати знання, які знаходяться в основі виникнення компетенції, визначити місця її локалізації, джерела здобування та передавання.
Аналіз компетенції дозволяє ідентифікувати знання і спроможності, які можуть втілюватися в ключовому продукті та створювати додаткову споживчу вартість товарів та послуг. Як такі спроможності в дисертаційній роботі розглядаються ключові атрибути продукту / системи доставки. В дисертації розроблено процедуру ідентифікації компетенції підприємства на підставі аналізу атрибутів продукту / системи доставки, яка дає змогу аналізувати потенційні джерела компетенції за їхньої відповідністю ознакам компетенції та визначати можливості їхнього використання у формуванні компетенції підприємства.
Аналіз існуючих підходів до оцінювання нематеріальних активів підприємства дозволив сформувати власний підхід до оцінювання індивідуальних і групових знань підприємства, заснований на аналізі руху знань на підприємстві за 8 координатами, до яких належать організаційна структура, корпоративна культура, виробничі процеси, інструментарій управління знаннями, персонал, комунікації, інновації, інформаційні технології. Оцінювання знань за кожною з координат дає змогу визначити стан управління знаннями підприємства та визначити на цій основі цілі та напрями стратегічного управління знаннями підприємства.
В дисертаційній роботі доведено, що знання і компетенції належать до стратегічних активів підприємства, адже вони відповідають усім ознакам стратегічних ресурсів. Належність знань і компетенцій до стратегічних активів підприємства дозволяє розширити межі стратегічного управління та розглядати компетенцію як об’єкт стратегічного управління підприємством. Визнання компетенції як стратегічного активу підприємства визначає можливість і доцільність розгляду компетенції в системі стратегічного управління знаннями підприємства.
Ключовим чинником успіху підприємства є його здатність до здобуття та системного використання знань з метою формування та розвитку компетенції підприємства. Системне вирішення цього завдання можливо шляхом розробки та реалізації стратегії управління знаннями підприємства, яка спрямована на формування та розвиток заснованих на знанні ресурсів і спроможностей (компетенцій), необхідних для створення інноваційних продуктів, здатних стати основою конкурентних переваг підприємства. Дослідження взаємозв’язку елементів стратегічного управління знаннями дало змогу розробити послідовність формування стратегії управління знаннями підприємства, результатом якої є формування компетенції підприємства та її імплементація у бізнес-процеси підпримєства.
Вибір альтернативних варіантів стратегії управління знаннями базується на результатах стратегічного аналізу управління знаннями, який пропонується здійснювати з використанням методів та інструментарію аудиту знань. Автором визначено взаємозв’язок напрямів, завдань та інструментів аудиту знань, який здійснюється з використанням спеціальних методів аналізу, таких як SWOT–аналіз знань та gap–аналіз, що дозволило розробити опис галузевих знань, які характеризують конкуренті позиції промислового підприємства. Стратегічний аналіз знань створює інформаційне підґрунтя для вибору стратегічних цілей і напрямів управління знаннями, формування стратегії управління знаннями підприємства.
Завдання створення сприятливих умов для розвитку компетенції підприємства у стратегічному управлінні знаннями вирішується через цілеспрямований вплив на систему управління персоналом шляхом формування та використання компетенцій персоналу, розвитку їхніх інноваційних спроможностей, організації процесу здобування знань та стимулювання їхнього передавання. Вирішення поставлених завдань є важливим стратегічним напрямом управління знаннями підприємства. Розроблений в дисертації алгоритм формування компетенції підприємства на основі здобування та перетворення знання та визначити основні проблемні аспекти процесу здобування та перетворення знань, які мають трансформуватися у компетенцію підприємства.
Вирішення завдання трансформації компетенцій персоналу у компетенції підприємства можливо шляхом формування та впровадження в діяльність підприємства низки організаційно-економічно заходів, спрямованих на формування сприятливих умов для передавання знань і досвіду, стимулювання процесів обміну знаннями. З цією метою в дисертаційній роботі розроблено послідовність трансформації компетенцій персоналу у компетенції підприємства, що передбачає виявлення інноваційних працівників підприємства, яка концентрують у собі найзначніший інноваційний потенціал, формування і оцінку компетенцій таких працівників, розробка заходів щодо розвитку професійного інтелекту, створення професійних співтовариств, інверсії структури організації. Реалізація означених заходів дозволить створити умови для створення інноваційного продукту на основі імплементації компетенції в діяльність підприємства.
Імплементація компетенції в діяльність підприємства має здійснюватися шляхом створення інновацій, їхнього постійного вдосконалення та розвитку здатності управління знаннями в інноваційних процесах. Розгляд компетенції як невід’ємної складової, інтелектуального базису інноваційних процесів, що визначає їхню неповторність та зумовлює складність імітації конкурентами, дало змогу сформулювати принципові засади управління знаннями в інноваційних процесах з метою формування компетенції та її імплементації в діяльності підприємства.
Розглядаючи інноваційні процеси як послідовність розробки, впрова-дження і комерціалізації нових процесів, продуктів та послуг, в дисертаційній роботі визначено три основні фази інноваційної діяльності: відкриття, імплементація і розвиток. Визначення основних фаз інноваційної діяльності підприємства стало підґрунтям для розробки моделі управління знаннями в інноваційних процесах "Відкриття-реалізації-розвиток" (В-І-Р), в якій було синтезовано загальні шаблони управління знаннями та визначено умови для ефективного обміну знаннями в інноваційних процесах. Дослідження процедур управління знаннями в інноваційних процесах промислових підприємств здійснювалося на основі аналізу загальноприйнятих практик (рутини) підприємства, синтез яких дозволив встановити певний перелік загальних шаблонів дій з управління знаннями а також визначити можливість розвитку набору "певних рутинів", які можуть підкріпити теоретично виведену модель процесу "В-І-Р".
Дослідження рутинів інноваційної діяльності та визначення загальних шаблонів дій з управління знаннями в інноваційних процесах дозволяє встановити пріоритетні потреби підприємства в знаннях та встановити необхідні наявні (внутрішні) джерела знань, достатні для задоволення потреби підприємства у знаннях. Для цього в роботі визначені джерела знань в інноваційних процесах підприємства. В результаті було висунуто гіпотезу про те, що основні рутини і дії з управління знаннями будуть адекватні розумінню та діям носів знань. Цей тезис є дуже важливим в контексті взаємозв’язків індивідуальних і корпоративних знань і компетенцій, що зумовлює більшість проблем щодо здобування знань, їхньої трансформації та передавання.
Аналіз даних, одержаних в ході дослідження дозволило зробити висно-вок, що знання, і, відповідно, сам процес управління знаннями, мають оцінюватися за їхньою контекстуальною ефективністю. Це дало змогу уточнити термінологічний зміст управління знаннями в інноваційних процесах підприємства як процес, який дозволяє створити стимули для вдосконалення здатності підприємства до інновацій, поєднати джерела знань з потребами в них, створити умови для ефективного обміну знаннями і оцінити їхню контекстуальну ефективність.
Компетенція підприємства знаходиться на перетині внутрішніх умов бізнесу і споживчих переваг і являє собою те знання, від використання якого залежить створення інноваційного продукту з новими споживчими властиво-стями. Виходячи із визначення компетенції підприємства, яка втілюється у інноваційному продукті з новими споживчими властивостями, в роботі було зроблено припущення про те, що ідентифікація компетенції ґрунтується на виявленні споживчих властивостей товарів і послуг та аналізі структури їхньої споживчої вартості, а також встановленні взаємозв’язку спроможностей і ресурсів, які приймають участь у створенні споживчої вартості товарів та послуг підприємства. Дані припущення стали підґрунтям для розробки методики аналізу компетенцій в інноваційних процесах підприємства. Ранжирування властивостей нового продукту, спроможностей та ресурсів, що приймають участь у його створенні, а також визначення взаємного впливу властивостей продукту, ресурсів та спроможностей дає змогу оцінити їхній вклад в кінцеву споживчу вартість нового продукту. Ранжирування переліку операційно і ринково пов'язаних комбінацій спроможностей і ресурсів дозволило визначити ієрархію наявних компетенцій та встановити ключову компетенцію як таку, що приймає участь у створенні максимальної долі "якісної" споживчої вартості нового продукту, яка відповідає більшій частині потреб споживачів.
Одним з ефективних способів передавання та обміну знаннями в інно-ваційних процесах підприємства є діяльність професійних співтовариств. В інноваційній діяльності промислових підприємств обмін знаннями між членами професійних співтовариств набуває особливої актуальності, адже дозволяє своєчасно здобути нові знання, визначити способи їх перетворення та використання, поліпшити процеси навчання та передавання досвіду як серед членів співтовариства, так і серед інших споживачів знань на підприємстві. Проте, як свідчать дослідження, діяльність професійних співтовариств не тільки сприяє процесам передавання знань, але може і перешкоджати їм, створюючи закриті "анклави" знань, що має негативні наслідки для впровадження інновацій. Тому вплив професійних співтовариств на процеси обміну знаннями є неоднозначним.
З метою визначення впливу професійних співтовариств на обмін знаннями в інноваційних процесах в дисертаційній роботі проведено емпіричне дослідження діяльності професійних співтовариств на промислових підприємствах Луганської області, метою якого було визначення впливу професійних співтовариств на обмін знаннями в інноваційних процесах.
Аналіз діяльності професійних співтовариств в інноваційних процесах промислових підприємств луганської області дозволяє зробити такий висновок. По-перше, діяльність професійних співтовариств є ефективним засобом передавання знань та інформації в інноваційних процесах завдяки формуванню почуттю ідентичності і лояльності, які виникає серед членів товариства, що сприяє здобуванню та обміну знаннями. Одночасно члени співтовариства можуть конкурувати з іншими співтовариствами та створювати антагоністичні стосунки, чинити опір інноваційним змінам, якщо вони суперечать інтересам суспільства, що може перешкоджати між функціональному обміну знаннями та гальмувати інновації. По-друге, існує взаємний вплив діяльності професійних співтовариств та інноваційних процесів підприємства. З одного боку, професійні співтовариства прискорюють обмін та передавання знань в інноваційних процесах. З іншого боку, інновації впливають на формування професійних співтовариств та зумовлюють характер здобування та обміну знаннями серед членів співтова-риства.

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аакер Д. Стратегическое рыночное управление / Д. Аакер; пер. с англ. под ред. Ю.Н. Каптуревского. — СПб.: Питер, 2002. — 544 с.
2. Абросимов А. Г. Стратегические цели и принципы управления знаниями в вузе [Электронный ресурс] / А.Г. Абросимов, А.П. Жабин, Е.В. Погорелова. — Режим доступу : http://ito.edu.ru/2006/Samara/VII/VII – 0 – 1.html
3. Адлер Ю. Управление знаниями: новые акценты поиска источников конкурентных преимуществ / Ю. Адлер // Стандарты и качество. — 2002. —
№ 6. — С. 48–55.
4. Акофф Р. Л. Идеализированное проектирование: как предотвратить завтрашний кризис сегодня. Создание будущего организации / Акофф Р. Л., Магидсон Д., Эддисон Г. Д. ; пер. с англ. Ф. П. Тарасенко. — Днепропетровск: Баланс Бизнес Букс, 2007. — 265 с.
5. Альтшуллер Г. С. АРИЗ — значит победа / Г. С. Альтшуллер. — СПб.: Правила игры без правил. — Петрозаводск: Карелия, 1989. — 139 с.
6. Андрианов В. А. Интеллектуальная модель управления в бизнесе / В.А. Андрианов // Проблемы теории и практики управления. — 2005. — №7. — С.11–14.
7. Андреев А. Знания или компетенции? / А. Андреев // Высшее образование в России. — 2005. — № 2. — С. 3–11.
8. Андрусенко Т. А. Организационная культура в контексте управления знаниями [Электронный ресурс] / Т. А. Андрусенко. — Режим доступу : http://www.management.com.ua/qm/qm104.html
9. Андрусенко Т. А. Стратегия управления знаниями предприятия / [Электронный ресурс] / Т. А. Андрусенко. — Режим доступу : http://www.logolex.com.ua/articles/10/890/
10. Андрусенко Т. А. Интеграция знаний предприятия / Т. А. Андрусенко // Корпоративные системы. — 2004. — № 2. — С. 45–49.
11. Андрусенко Т. А. Новые программы корпоративного обучения в среде управления знаниями: опыт зарубежных компаний / Т. А. Андрусенко // Генеральный директор. — 2005. — № 2. — С. 38–46.
12. Андрусенко Т. А. Управление знаниями: терминология и стандарты [Электронный ресурс] / Т. А. Андрусенко. — Режим доступу : http://www.logolex.com.ua/articles/10/890/
13. Андрусенко Т. А. Измерение интеллектуального капитала
/ Т. А. Андрусенко // Корпоративные системы. — 2006. — № 3. — С. 43–48.
14. Андрусенко Т. А. Аудит знаний предприятия [Электронный ресурс] / Т. А. Андрусенко. — Режим доступу : http://hrliga.com/index.php?module=profession&op=view&id=716
15. Ансофф И. Стратегическое управление / И. Ансофф ; пер. с англ. — М.: Экономика, 1989. — 579 с.
16. Амстронг М. Стратегическое управление человеческими ресурсами
/ М. Амстронг; пер. с англ. — М.: ИНФРА — М, 2002. — 328 с.
17. Амстронг М. Практика управления человеческими ресурсами
/ М. Амстронг; — 8-е изд.; [пер. с англ]. — СПб.: Питер, 2008. — 832 с.
18. Арсентьев С.А. Базовые понятия Knowledge Management [Элект-ронный ресурс] / С.А. Арсентьев. — Режим доступу : http://www.kmtec.ru/publications/library/select/base_pon_knowl_meg.shtml
19. Архипова В.А. Маркетинговая диагностика трудового потенциала предпринимательских структур : автореф. дис. на соискание научн. степени канд. экон. наук : спец. 08.00.05 "Экономика и управление народным хозяйством" / В. А. Архипова. — СПб., 2000. — 20 с.
20. Арефьев А. О. Управление компетенцией и ротация человеческих ресурсов проектно – ориентированного предприятия [Электронный ресурс]
/ А. О. Арефьев. — Режим доступу: http://www.iteam.ru/publications
21. Бабилурова Н. Г. Управление системой развития персонала машиностроительной корпорации [Электронный ресурс] // Н. Г. Бабилурова,
Т. Е. Зерчанинова. — Режим доступу : http://vestnik.uapa.ru/issue/2009/04/08/
22. Баранова Г. И. Модели управления персоналом / Г. И. Баранова. — Иркутск: Изд – во ИГЭА, 1997. — 113 с.
23. Бендиков М. А. Идентификация и измерение интеллектуального капитала инновационно активного предприятия / М. А. Бендиков, Е. В. Джамай // Экономическая наука современной России. — 2001. — № 4. —
С. 28–34.
24. Бейдер А. Системи управління знаннями для банків / А. Бейдер
// Банківські технології. — 2004. — № 11. — С. 17–19.
25. Безсмертна В. В. Стратегічне управління персоналом підприємства : дис. … кандидата екон. наук : 08.00.04 / Безсмертна Віта Вікторівна. — Луганськ, 2008. — 195 с.
26. Беляцкий Н. П. Управление персоналом : учеб. пособ.
/ Н. П. Беляцкий. — М.: ИП "Экоперспектива", 2000. — 289 с.
27. Беседин А. Л. Системный подход к управлению персоналом в рамках концепции современного менеджмента / А. Л. Беседин. — Тула: Изд – во "Гриф и К", 2001. — 328 с.
28. Белякова Г. Я. Ключевые компетенции как основа устойчивого конкурентного преимущества предприятия [Электронный ресурс] / Г. Я. Белякова, Е. В. Сумина. — Режим доступу : http://zhurnal.ape.relarn.ru/articles/2005/104.pdf
29. Блум Ф. Мозг, разум и поведение / Ф. Блум, А. Лейзерсон,
Л. Хофстредер ; пер. с англ. — М.: Мир, 1998. — 248 с.
30. Богиня Д. П. Конкурентоспроможність робочої сили в системі управління трудовими ресурсами / Д. П. Богиня // Проблеми формування ринкової економіки: Міжвід. наук. зб. — К.: КНЕУ, 2001. — С. 23–29.
31. Богиня Д. П. Трудовий менталітет у системі стратегічного розвитку України / Д. П. Богиня // Стратегія економічного розвитку України. — 2001. — № 21 (1). — С. 113–125.
32. Богиня Д. П. Основи економіки праці : навч. посіб. / Д. П. Богиня,
О. А. Грішнова. — К.: Знання – прес, 2000. — 313 с.
33. Бородатий В. П. Управління персоналом : навч. посіб. / Бородатий В. П., Крижко І. Д., Ягодзинський А. М. — К.: ІЗМН, 1997. — 272 с.
34. Богданова Е. Л. Маркетинговая концепция организации персонал – менеджмента и конкурентоспособной рабочей силы / Е. Л. Богданова. — СПб.: Изд–во СПбУЭФ, 1996. — 65 с.
35. Бобрышев С. Управление организационным знанием как стратегическим активом [Электронный ресурс] / С. Бобрышев. — Режим доступу : http://www.cfin.ru/management/strategy/knowledge_asset.shtml
36. Бобылев С. Н. Формирование экономики знаний в контексте устойчивого развития / С.Н. Бобылев // Вестник Московского университета. Сер. 6. Экономика. — 2008. — № 5. — С.112–114.
37. Боейтт Дж. Г. Путеводитель по царству мудрости: лучшие идеи ма-стеров управления / Дж. Г. Боейтт, Дж. Т. Бойетт ; пер. с англ. — М.: ЗАО "Олимп – Бизнес", 2001. — 416 с.
38. Боревская Н. Е. Эпоха "экономики знаний" / Н.Е. Боревская // Поиск. — 2001. — № 26. — C. 10.
39. Бояцис Р. Компетентный менеджер. Модель эффективной работы
/ Р. Боятцис ; пер. с англ. — М.: HIPPO, 2008. — 352 с.
40. Брагіна А. В. Організація професійного навчання персоналу на підприємстві [Електронний ресурс] / А. В. Брагіна. — Режим доступу : http://www.masters.donntu.edu.ua/2009/fem/bragina/diss/indexu.htm
41. Браун Р. Национальная инновационная система США. Международный опыт развития инфраструктуры инновационной деятельности в США
/ Р. Браун // От Науки к Бизнесу: материалы первого междун. форума, 17-19 мая 2007 г. — С-Пб. : ИнноЦентр, 2007. — С. 105–113.
42. Брукинг Э. Интеллектуальный капитал: ключ к успеху в новом тысячелетии / Э. Бруклинг ; пер. с англ. — СПб., 2001. — 288 с.
43. Будкін В.В. Зони високих технологій: світовий досвід і реалії України / В. В. Будкін, З. А. Петренко, Т. Х. Нгуєн // Економіка України. — 2005. —
№ 10. — С. 68–74.
44. Стратегічне управління інвестиціями та інноваційна діяльність підп-риємств : [монографія] / Бузько І. Р., Вартанова О. В.,
Голубенко Г. О. — Луганськ: Вид – во СНУ ім. В. Даля, 2002. — 176 с.
45. Стратегічне управління персоналом підприємства в умовах сучасного розвитку ринку праці : [монографія] / [Бузько І. Р., Вартанова О. В.,
Надьон Г. О.] та ін. — Луганськ: Вид – во СНУ ім. В.Даля. — 2009. — 304 с.
46. Бузько И. Р. Реализация новых образовательных программ в контексте расширения евроинтеграционных процессов / И. Р. Бузько,
В. Л. Бабаевская // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект: Сб. науч. трудов. Донецк: ДонНУ, 2004. — С. 37–39.
47. Бузько І. Р. Управління інтелектуальним капіталом підприємства і сучасні технології навчання / І. Р. Бузько, Ю. Ю. Д’яченко // Економіка підприємства: теорія та практика: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., 23–24 берез. 2006 р. — К.: КНЕУ, 2006. — 208 с. — С.62–64.
48. Бузько И. Р. Исследование требований к персоналу на рынке труда / И. Р. Бузько, В. И. Крупко // Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. — 2000. — № 5 (27). — С. 23–26.
49. Бузько І. Р. Формування здатності управління знаннями в інноваційних процесах / І. Р. Бузько, О. В. Вартанова // Наукові праці Донецького національного технічного університету. Серія: економічна. Вип. 39–1. — Донецьк: ДонНТУ, 2011. — С. 221–227.
50. Бузько І. Р. Розвиток теорії управління людськими ресурсами: історичний аспект та світовий досвід / І. Р. Бузько, О. А. Часовська // Вісник Донецького національного університету. — Серія В. Економіка і право. — 2009. Том. 1. — С. 15–19.
51. Бузько І. Р. Оцінювання людського капіталу як інструмент управління навчанням персоналу / І. Р. Бузько, Ю. Ю. Д’яченко,
О. А. Немашкало // Актуальні проблеми економіки. — 2011. — № 2 (116). —
С. 117–124.
52. Бузько І. Р. Інтеграційні процеси і розвиток організаційних форм навчання персоналу / І.Р. Бузько, Ю. Ю.Дьяченко, О. А.Часовська // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект: сб. науч. трудов. Донецк: ДонНУ, 2010. — Ч. ІІІ. — С. 760–761.
53. Букович А. Управление знаниями. Руководство к действию
/ А. Букович, У. Руфь. — М. : ИНФРА – М, 2002. — 357 с.
54. Бурман К. В. Нематериальные организационные способности как компонент стоимости предприятия / К. В. Бурман // Проблемы теории и практики управления. — 2003. — № 3. — С. 46–52.
55. Бурякова Е. В. Модель профессиональных компетенций сотрудников как инструмент работы с персоналом [Электронный ресурс]
/ Е. В. Бурякова. — Режим доступу : http://hrliga.com/index.php?module=news&op=view&id=6309
56. Ванькова О. В. Когда персонал больше, чем капитал [Электронный ресурс] / О. В. Ванькова. — Режим доступу : http://quality.eup.ru/DOCUM3/per – kap.htm
57. Вавжиняк Б. Управління знаннями — виклик майбутнього [Електронний ресурс] / Б. Вавжиняк. — Режим доступу : http://www.management.com.ua/hrm/hrm016.html
58. Васильчук Ю. Постиндустриальная экономика и развитие человека // МЭ и МО. — 1997. — № 9. — С.74–86.
59. Валдайцев С. В. Антикризисное управление на основе инноваций
/ С.В. Валдайцев. — СПб.: ИНФО, 2001. — 119 с.
60. Вартанова О. В. Компетенція підприємства у стратегічному управ-лінні підприємством: формування і розвиток : [монографія]
/ Олена Вікторівна Вартанова. — Луганськ : Вид – во СНУ ім. В.Даля, 2012. — 340 с.
61. Конкурентоспроможність персоналу підприємства: [монографія] / [Вартанова О. В., Клецова К. В., Кузьменко О. М., Харітонова О. С.]. — Лу-ганськ: вид – во "Ноулідж", 2011. — 176 с.
62. Вартанова О. В. Тенденції розвитку ринку праці в умовах світової фінансової кризи та їх вплив на економіку України / О. В. Вартанова,
О. А. Часовська, О. А. Клецова. — В кн. : Податкове навантаження: потреби регіону і можливості стягнення податків в умовах кризи : [монографія]. — Луганськ: вид – во СНУ ім. В. Даля, 2010. — С. 96–100.
63. Вартанова Е. В. Формирование потенциала знаний и образования персонала на основе концепций обучающейся организации / Е. В. Вартанова, Е. А. Часовская // Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. — 2006. — № 12(106). — С. 65–68.
64. Вартанова Е. В. Роль знаний в функционировании современного предприятия / Е. В. Вартанова, Л. Н. Держак // Економіка. Менеджмент. Підприємництво: Зб. наук. праць Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. Вип. 15. — Луганськ: СНУ ім.
В. Даля, 2006. — С. 209–213.
65. Вартанова Е. В. Методы извлечения знаний на предприятии /
Е. В. Вартанова, Е. А. Часовская // Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. — 2006. — № 4 (98). Ч. І. — С. 51–55.
66. Вартанова Е. В. Современные подходы к оценке имиджа предприятия в маркетинге персонала / Е. В. Вартанова, В. И. Крупко // Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. — 2006. —
№ 11(105). — С. 34–38.
67. Вартанова Е. В. Управление знаниями как новая корпоративная стратегия предприятия / Е. В. Вартанова, Л. Н. Держак // Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. — 2007. —
№ 1(107). — С. 91–95.
68. Вартанова Е. В. Управление знаниями как стратегическим активом предприятия / Е. В. Вартанова, Е. А. Часовская // Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. — 2007. — № 10(116). – С. 50–56.
69. Вартанова Е. В. Основные подходы к формированию стратегии управления знаниями предприятия / Е. В. Вартанова // Економіка. Менеджмент. Підприємництво: Зб. наук. праць Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. Вип. 21. Ч. ІІ. — Луганськ: СНУ ім. В. Даля, 2009. — С. 116–121.
70. Вартанова О. В. Сучасні особливості конкуренції за робочу силу
/ О. В. Вартанова, Є. П. Скляр // Український соціум. — 2008. — № 2(25). —
С. 88–94.
71. Вартанова Е. В. Психологические проблемы извлечения знаний в инновационном менеджменте / Е. В. Вартанова // Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. — 2007. — № 9(115).
Ч. ІІ. — С. 28–31.
72. Вартанова О. В. Ключові аспекти оцінки знань на підприємстві / О. В. Вартанова // Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. — 2008. — № 2(120). — С. 412–416.
73. Вартанова О. В. Класифікація знань в економіці промислового підприємства / О. В. Вартанова // Науковий вісник Полтавського університету споживчої кооперації України. – 2009. – № 4(35). – С. 117–122.
74. Вартанова О. В. Роль знань в епоху постіндустріального суспільства / О. В. Вартанова // Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. — 2009. — № 3(133). — С. 41–44.
75. Вартанова О. В. Стратегічна компетенція підприємства як об’єкт стратегічного управління підприємством / О. В. Вартанова // Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. — 2009. — № 2(132). — С. 49–55.
76. Вартанова О. В. Стратегічні напрями управління знаннями на підприємстві / О. В. Вартанова // Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. — 2009. — № 9(139). — С. 30–37.
77. Вартанова О. В. Аналіз знань у стратегічному управлінні знаннями на підприємстві / О. В. Вартанова // Культура народов Причерноморья. — 2009. — № 172. Т 2. — С. 63–65.
78. Вартанова О. В. Ідентифікація компетенції підприємства на основі циклу знань / О. В. Вартанова // Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. — 2010. — № 1(143).
Ч. І. — С. 42–51.
79. Вартанова О. В. Компетенція підприємства: термінологічне визначення та складові / О. В. Вартанова // Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. — 2010. — № 12(154). Ч. І. — С. 32–40.
80. Вартанова Е. В. Сущность стратегической компетенции как источника конкурентных преимуществ предприятия / Е. В. Вартанова // Экономика и управление. — 2010. — № 3–4. — С. 44–47.
81. Вартанова О. В. Сутність і види стратегічної компетенції промислового підприємства / О. В. Вартанова // Економіка розвитку. — 2010. – № 3(55). — С. 76–79.
82. Вартанова О. В. Стратегічне управління знаннями підприємства
/ О. В. Вартанова // Формування ринкової економіки: Зб. наук. праць. Спец. вип.: у т.3. Соціально – трудові відносини: теорія та практика. — К.: КНЕУ, 2010. — С. 52–60.
83. Вартанова О. В. Аналіз компетенцій промислового підприємства / О. В. Вартанова // Економіка. Менеджмент. Підприємництво: зб. наук. праць Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. Вип. 23. Ч. І. — Луганськ: СНУ ім. В. Даля, 2011. — С. 159–166.
84. Вартанова О. В. Організація процесів здобування і передавання знань на промисловому підприємстві / О. В. Вартанова // Економіка розвитку. — 2011. — № 4(60). — С. 93–97.
85. Вартанова О. В. Принципові засади формування компетенції персоналу промислового підприємства / О. В. Вартанова, Є. П. Скляр // Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. — 2011. — № 16(170). — С. 26–29.
86. Вартанова О. В. Забезпечення конкурентоспроможності персоналу на основі маркетингових досліджень ринку праці / О. В. Вартанова, І. В. Шестер // Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. — 2011. — № 9(163). Ч. І. — С. 46–54.
87. Вартанова О. В. Формування компетенцій інноваційних працівників / О. В. Вартанова // Соціально-трудові відносини: теорія та практика: Зб. наук. праць. Вип. 1. — К.: КНЕУ, 2011. — С. 100–105.
88. Вартанова О. В. Сутність та особливості формування професійних співтовариств в управлінні знаннями підприємства
/ О. В. Вартанова, В. В. Безсмертна // Зб. наук. праць Буковинського університету. — 2012. — Вип. 8. — С. 119–127.
89. Вартанова О. В. Стратегічні напрями управління знаннями підприємства в контексті формування його компетенції / О. В. Вартанова, І. П. Баннікова // Культура народов Причерноморья. — 2011. — № 218. —
С. 23–25.
90. Вартанова О. В. Вплив професійних співтовариств на обмін знан-нями в інноваційних процесах підприємства / О. В. Вартанова,
В. В. Безсмертна // Соціально-трудові відносини: теорія та практика : Зб. наук. праць. Вип. 3. — К.: КНЕУ, 2012. — С. 100–105.
91. Вартанова О. В. Аналіз компетенцій в інноваційних процесах підприємства / О. В. Вартанова // Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. — 2012. — № 15(186). Ч. І. —
С. 30–39.
92. Вартанова Е. В. Психологические проблемы извлечения знаний в инновационном менеджменте / Е. В. Вартанова // Управлінський потенціал у системі економічного розвитку: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., 23-25 жовт. 2007 р. — Луганськ: СНУ ім. В. Даля, 2007. — С. 35–37.
93. Вартанова О. В. Стратегічні напрями управління знаннями підприємства / О. В. Вартанова // Проблеми економічного розвитку України на шляху до інтеграції у європейський простір: Всеукр. наук.-практ. конф., 26-27 листоп. 2008 р. : тези доповід. — Луганськ: СНУ ім. В. Даля, 2008. —
С. 308–311.
94. Вартанова О. В. Роль знань в міжнародному бізнесі /
О. В. Вартанова, О. А. Часовська // Проблеми глобалізації та моделі стійкого розвитку економіки : матеріали І Міжнар. наук.-практ. конф. студентів, аспірантів, молодих вчених, 25-27 берез. 2009 р. — Луганськ: СНУ ім.
В. Даля, 2009. — С. 542–544.
95. Вартанова О. В. Характерні риси економіки інформаційного суспільства / О. В. Вартанова // Економіка та фінанси в умовах глобалізації: досвід та перспективи розвитку : І Міжнар. наук.-практ. конф., 22-24 квіт. 2009 р. : тези доповід. — Макіївка: Макіївський економ. – гуманітарний інст. – т, 2009. — С. 43–45.
96. Вартанова О. В. Трансформація ринку праці України в умовах кризи / О. В. Вартанова, К. В. Клецова // Розвиток міжнародних відносин та зовнішньоекономічної діяльності підприємств України в умовах фінансово – економічної кризи : матеріали ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. студентів і молодих вчених, 10-11 груд. 2009 р. — Донецьк: ДонДУУ, 2009. —
С. 97–100.
97. Вартанова О. В. Компетенція персоналу: теоретичне визначення та складові / О. В. Вартанова, Є. П. Скляр // Актуальні питання теорії і практики менеджменту : матеріали І Всеукр. наук.-практ. конф. студентів і молодих вчених, 17-19 берез. 2010 р. — Луганськ: СНУ ім. В. Даля, 2010. — С. 274–276.
98. Вартанова О. В. Роль знань в трансформаційній економіці /
О. В. Вартанова // Проблеми глобалізації та моделі стійкого розвитку економіки : матеріали ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. студентів, аспірантів, молодих вчених, 24-26 берез. 2010 р. — Луганськ: СНУ ім. В. Даля, 2010. — С. 33–36.
99. Вартанова О. В. Психологічні аспекти витягання знань /
О. В. Вартанова // Соціально – психологічні технології управління персоналом : матеріали ІІ Всеукр. наук.-практ. конф., 26-27 берез. 2010 р. — Харків: АдвАТМ, 2010. — С. 37–39.
100. Вартанова О. В. Термінологічне визначення компетенції персоналу промислового підприємства / О. В. Вартанова, Є. П. Скляр // Соціально–економічний розвиток України: європейський вибір : матеріали учасників
X Міжнар. наук.-практ. конф. молодих учених та студентів, 14-15 травня 2010 р. — Мелітополь: МІДМУ "КПУ", 2010. — С. 110–113.
101. Вартанова О. В. Використання методів одержання знань у формуванні компетенції підприємства / О. В. Вартанова // Методологія сучасних досліджень в політиці, економіці і соціальній сфері : матеріали
І Міжнар. наук.-практ. конф., 10 квіт. 2011 р. — Донецьк: 2011. – С. 35–38.
102. Вартанова О. В. Формування компетенції персоналу промислового підприємства / О. В. Вартанова, Е. П. Скляр // Формування та розвиток трудового потенціалу України: проблеми і перспективи: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., 12-13 квіт. 2011 р. — Луганськ: ВНУ ім. В. Даля, 2011. — С. 15–16.
103. Вартанова О. В. Генезис підходів до стратегічного управління підприємствами / О. В. Вартанова, С. О. Рекіянов // Проблеми сучасної економіки: матеріали ІІ Всеукр. наук