БОРТНИК ВАЛЕНТИН АНАТОЛІЙОВИЧ ЧЕСТЬ ТА ГІДНІСТЬ ОСОБИ ЯК ОБ’ЄКТ ЗЛОЧИНУ : БОРТНИК ВАЛЕНТИН АНАТОЛЬЕВИЧ ЧЕСТЬ И ДОСТОИНСТВО ЧЕЛОВЕКА КАК ОБЪЕКТ ПРЕСТУПЛЕНИЯ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

БОРТНИК ВАЛЕНТИН АНАТОЛІЙОВИЧ

УДК 343.63

ЧЕСТЬ ТА ГІДНІСТЬ ОСОБИ ЯК ОБ’ЄКТ ЗЛОЧИНУ

12.00.08 кримінальне право та кримінологія;
кримінально-виконавче право

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Науковий керівник
Коваленко Валентин Васильович,
доктор юридичних наук, професор,
член-кореспондент Національної
академії правових наук України

Київ 2013

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ. 3
ВСТУП.. 4
РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА, ІСТОРИЧНЕ ІПОРІВНЯЛЬНО-ПРАВОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ЧЕСТІ ТАГІДНОСТІ ОСОБИ ЯК ОБ’ЄКТА ЗЛОЧИНУ.. 12
1.1. Загальна характеристика понять «честь» та «гідність». 12
1.2. Генезис законодавства про відповідальність за посягання начестьтагідність особи. 22
1.3. Честь та гідність особи як об’єкт злочину за кримінальним законодавством зарубіжних країн. 57
Висновки до розділу 1. 76
РОЗДІЛ 2. ЧЕСТЬ ТА ГІДНІСТЬ ОСОБИ В СИСТЕМІ ОБ’ЄКТІВЗЛОЧИНІВ.. 78
2.1. Честь та гідність як основний безпосередній об’єкт злочину. 78
2.2. Честь та гідність як додатковий безпосередній об’єкт злочину. 98
Висновки до розділу 2. 125
РОЗДІЛ 3. СТРУКТУРА СУСПІЛЬНИХ ВІДНОСИН, ЯКІ Є ОБ’ЄКТОМ ЗЛОЧИНІВ ПРОТИ ЧЕСТІ ТА ГІДНОСТІ ОСОБИ.. 128
3.1. Учасники суспільних відносин, які є об’єктом злочинів протичестіта гідності особи. 128
3.2. Соціальний зв’язок суспільних відносин, які є об’єктом злочинів проти честі та гідності особи. 146
3.3. Предмет суспільних відносин, які є об’єктом злочинів протичестітагідності особи. 155
Висновки до розділу 3. 168
ВИСНОВКИ.. 171
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.. 175
ДОДАТКИ.. 200

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

Австрія

Австрійська Республіка

Азербайджан

Азербайджанська Республіка

Білорусь

Республіка Білорусь

Болгарія

Республіка Болгарія

Вірменія

Республіка Вірменія

Грузія

Республіка Грузія

Данія

Королівство Данія

Естонія

Естонська Республіка

Іспанія

Королівство Іспанія

Казахстан

Республіка Казахстан

Киргизія

Киргизька Республіка

КК

Кримінальний кодекс

Латвія

Латвійська Республіка

Литва

Литовська Республіка

Норвегія

Норвезьке Королівство

ОВС

Орган внутрішніх справ

Польща

Республіка Польща

Реєстр

Державний реєстр виборців

РФ

Російська Федерація

Таджикистан

Республіка Таджикистан

Туреччина

Турецька Республіка

Узбекистан

Республіка Узбекистан

Уложення

Уложення про покарання кримінальні та виправні

ФРН

Федеративна Республіка Німеччина

ЦВК

Центральна виборча комісія

Швейцарія

Швейцарська Конфедерація

Швеція

Королівство Швеція

ВСТУП

Актуальність теми. Становлення України як правової, демократичної, соціальної держави та створення громадянського суспільства неможливе без реформування всіх галузей права. Однак успішна реалізація зазначених перетворень можлива лише за умови адекватних зусиль людини і соціуму.
У сучасних умовах державотворення в Україні захист прав людини та громадянина все частіше стає однією з нагальних проблем суспільного прогресу, основою якого є загальнолюдський аспект і цінності. Цей прогрес, стратегічною метою якого є кардинальне оновлення та розвиток українського суспільства, його економічних, політичних, ідеологічних, правових і моральних засад функціонування, неможливий без належного забезпечення прав і свобод людини, зокрема права на повагу до честі та гідності особи. Жодна демократична, правова держава не може не звертати уваги під час прийняття тих чи інших рішень на проблеми захисту прав людини і громадянина. Їх забезпечення є обов’язком кожної держави. Крім того, саме цей захист тісно пов’язаний з необхідністю всебічного зміцнення віри в гідність людини. Честь та гідність особи є найважливішими соціально-правовими цінностями, що потребують відповідного захисту, зокрема і кримінально-правового.
Кримінально-правова охорона честі та гідності особи передбачена ст.146151 розділу ІІІ Особливої частини КК України «Злочини проти волі, честі та гідності особи». У цих статтях КК України передбачено відповідальність за незаконне позбавлення волі або викрадення людини (ст.146), захоплення заручників (ст.147), підміну дитини (ст.148), торгівлю людьми або іншу незаконну угоду щодо людини (ст.149), експлуатацію дітей (ст.150), використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом (ст.1501), незаконне поміщення в психіатричний заклад (ст.151). Увказаних статтях КК України честь та гідність особи є основним безпосереднім об’єктом злочину. Водночас кримінально-правова охорона честі та гідності відображається і в інших статтях КК України.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У висновках дисертації наведене теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, що полягало у комплексному дослідженні питань кримінально-правової охорони честі та гідності особи як об’єкта злочину і формуванні теоретичних положень та рекомендацій, що відповідають вимогам наукової новизни, мають значення для науки та практики, зокрема:
1.Звертається увага на те, що методологічні засади дослідження питань кримінально-правової охорони честі та гідності особи, як об’єкта злочину, повинні ґрунтуватися на специфіці об’єкта та предмета дослідження. Обґрунтовується необхідність використання обраних автором методів, а також висвітлено ступінь розробленості досліджуваної проблематики.
2. Установлено, що честь людини це оцінка суспільством духовних, моральних, соціальних якостей громадянина, кращих душевних якостей, таких, як шляхетність, чесність, совість, а також його позитивна репутація, престиж. Гідність це цінність окремого індивіда, це сукупність тих його духовних, фізичних якостей, які відповідають потребам даного суспільства і тому розглядаються останнім як цінність.
Поняття честі та гідності особи відбивають різні конкретні моральні явища. У них розкриваються суттєві зв’язки між суспільством і особою. Виступаючи мірою соціальності у вчинках людей, честь і гідність характеризують різні сторони суспільної цінності особи. Честь і гідність особи одні з найвищих моральних якостей у системі суспільних цінностей і задовольняють моральні потреби людей у пошані і самопошані.
3.Історія кримінально-правової охорони честі та гідності особи бере свій початок у Київській Русі та дістає свого подальшого розвитку за часів Литовського князівства, Галицько-Волинського князівства, Запорізької Січі, Російської імперії, періоду українського державотворення 19171921рр. УРСР та, безумовно, в незалежній Україні. Визначними правовими пам’ятками, в яких забезпечувалася охорона честі та гідності особи в різний час були: Руська Правда, Литовські статути, Соборне уложення (1549р.), Артикул воїнський ПетраІ (1715р.), Уложення про покарання кримінальні і виправні»(1845р., та в наступних його редакціях), Уголовне уложення (1903р.), правові акти періоду українського державотворення (1917-1921рр.); Керівні начала з кримінального права (1920р.), Кримінальні кодекси часів УСРР та УРСР.
Окрім того, проведено дослідження законодавчих пропозицій, які мали місце в період 20012012рр. Уцьому зв’язку обґрунтовано, що такі пропозиції були позбавлені системності та містили низку концептуальних недоліків.
4.Кримінально-правова охорона честі та гідності особи в законодавстві зарубіжних країн, як правило, поєднується із кримінально-правовою охороною інших об’єктів (свобода (воля) особи, її життя чи здоров’я). Поряд із кримінально-правовою охороною честі та гідності особи в законодавстві зарубіжних країн також забезпечується кримінально-правова охорона окремих категорій осіб (глав держав, представників законодавчої чи судової влади, військовослужбовців таін.).
5.Конкретизація родового об’єкта дала підстави для визначення безпосереднього об’єкта злочинів передбачених розділом ІІІ Особливої частини КК України. Посягання на волю особи, її особисту недоторканність прямо впливатиме на честь та гідність особи. І тому, безпосереднім об’єктом злочинів, передбачених розділом ІІІ Особливої частини КК України поряд з іншим слід визначати волю, честь та гідність особи.
6.Важливу роль у забезпеченні правової охорони честі та гідності громадян відіграють норми Особливої частини КК України. Оскільки, в багатьох складах злочинів, честь та гідність особи виступають додатковими об’єктами.
Кримінально-правова охорона честі та гідності отримала широке закріплення в нормах, що переслідують спеціальну мету захистити ті чи інші сторони моральної цінності особи від злочинних посягань. Відповідно до цього, досліджувані поняття, в диспозиціях одних статей Особливої частини КК України представлені безпосередньо (ст.120, 161, 365, 387 КК України), в інших опосередковано (посягання на честь та гідність поряд з основним безпосереднім об’єктом злочину випливають із змісту злочинного діяння).
7. Аргументовано, що залежно від того, як представлений кримінально-правовий захист честі та гідності особи, статті Особливої частини КК України можна диференціювати на декілька груп. Це статті:
1) що передбачають кримінальну відповідальність за посягання на особисту честь та гідність громадян України (ст.120, 127 182, 189, 296, 365, 373, 383, 384, 387 КК України КК України);
2) що передбачають кримінальну відповідальність за посягання на статеву свободу та статеву недоторканість особи (ст.152156, 303 КК України);
3) що передбачають кримінальну відповідальність за посягання на сімейну честь (ст.168 КК України);
4) що передбачають кримінальну відповідальність за посягання на національну та релігійну гідність громадян України (ст.161 КК України);
5) що передбачають кримінальну відповідальність за посягання на професійну честь та гідність громадян (представників правоохоронних органів, судді, народного засідателя чи присяжного, службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов’язок, державного діяча, захисника (ст.345, 346, 350, 377, 398, 405 КК України).
8.Доведено, що суспільні відносини, їх структура, коло учасників та зміст є єдиними і не залежать від способу правової охорони честі та гідності особи. Водночас учасниками досліджуваних суспільних відносин з одного боку виступає суспільство, його частина чи форма організації, держава в особі державного апарату, юридична та фізична особа. З іншого боку таким учасником може виступати тільки фізична особа (носій суб’єктивного права на повагу до честі та гідності).
Соціальний зв’язок уособлюється двома компонентами, які, власне, і є двома сторонами процесу взаємодії учасників суспільних відносин. Першим є стан фізичної особи, який характеризується наявністю у неї суб’єктивного права на повагу до її честі та гідності. Другим будь-яка не заборонена законом активна чи пасивна поведінка інших учасників суспільних відносин (суспільства, його частини чи форми організації держави в особі державного апарату, юридичної чи фізичної особи), за винятком тієї, яка посягає на право фізичної особи на повагу до її честі та гідності.
Дослідженням встановлено, що предметом даних суспільних відносин виступає не честь та гідність як соціальні цінності, а право фізичної особи на повагу до її честі та гідності. Ураховуючи це, право фізичної особи на повагу до її честі та гідності зазнає посягання не залежно від того, у зв’язку з наявністю чи відсутністю яких саме ознак фізичної особи (національною належністю, релігійними переконаннями, майновим станом, місцем народження та проживання) вчиняється таке посягання.
9. Автором обґрунтовано необхідність використання в ККУкраїни єдиного поняття «честь та гідність особи». Відповідно до цього сформульовані пропозиції щодо удосконалення змісту деяких статей ККУкраїни у частині кримінально-правової охорони честі та гідності особи, а саме:
1)у ч.1 ст.120 ККУкраїни слова «її людської гідності» замінити словами «честі та гідності особи»;
2)у ч.1 ст.161 ККУкраїни слова «національної честі та гідності або образа почуттів громадян у зв’язку з їх релігійними переконаннями» замінити словами «честі та гідності особи у зв’язку з її національною належністю чи релігійними переконаннями»;
3)у ч.2ст.365ККУкраїни слова «особисту гідність потерпілого» замінити словами «честь та гідність особи» (додаток Е).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Алексеев С.С. Философия права /Алексеев С.С. М.:НОРМА, 1999. 336с.
2. Алексеев С.С. Социальная ценность права в советском обществе/ Алексеев С.С. М.:Юрид. лит., 1971. 223с.
3. АннерсЭ. История европейского права / АннерсЭ.; [пер.сошвед.]. М.:Наука, 1994. 397с.
4. БандуркаО.М. Вандалізм / О.М.Бандурка, А.Ф.Зелінський. Х.:Ун-т внутр. справ, 1996. 199с.
5. БаскаковА.Я. Методология научного исследования: [учеб. пособие] / А.Я.Баскаков, Н.В.Туленков. К.:МАУП, 2004. 216 с.
6. БелинскийВ. Статьи о Пушкине / В.Белинский // Полное собрание сочинений: в 13 т. М.:Изд. АН СССР, 19531959. .
Т.7. 1955. 1739с.
7. БелявскийА.В. Охрана чести и достоинства личности в СССР/А.В.Белявский,Н.А. Придворов. М.:Юрид. лит., 1971. 206с.
8. БернерА.Ф. Учебник уголовного права / БернерА.Ф. СПб.:Изд. Н.Н. Неклюдова, 1865. 932 с.
9. Блюмкин В.А.Категории достоинства и чести в марксистской этике: автореф. дис. на соискание ученой степени канд. филос. наук: спец. 09.00.03 «История философии» / В.А. Блюмкин. М., 1964. 25с.
10. БортникВ.А. Відповідальність за наклеп у засобах масової інформації / В.А.Бортник // Теорія та практика застосування чинного кримінально-процесуального законодавства у сучасних умовах: матеріали наук.-теорет. конф. (Київ, 25квіт. 2002 р.) К., 2002. С.6667.
11. БортникВ.А. Деякі питання кримінального захисту прав людини, її честі та гідності / В.А.Бортник // Актуальні проблеми кримінального і кримінально-процесуального законодавства та практики його застосування: матеріали регіонального «круглого столу» (Хмельницький, 2122лют. 2003р.). Хмельницький: Хіоуп, 2003. С.8182.
12. БортникВ.А. Деякі питання торгівлі «живим» товаром / В.А.Бортник // Боротьба з нелегальною міграцією та торгівлею людьми: матеріали міжнар. конф. (Київ, 2021черв. 2003р.). К., 2003. С.3840.
13. БортникВ.А. Діалектика філософських та юридичних визначень понять «честь» та «гідність» особи / В.А.Бортник // Наукові праці МАУП. Вип.2 (33). 2012. С.9398.
14. БортникВ.А. Захист прав, честі та гідності підозрюваного під час допиту: окремі проблеми / В.А.Бортник // Право України. 2005. №11. С.4952.
15. БортникВ.А. Захист честі та гідності особи за чинним Кримінальним кодексом України / В.А.Бортник // Науковий вісник Дніпропетр. держ. ун-ту внутр. справ. 2009. №3 (44). С.206212.
16. БортникВ.А. Історичні аспекти кримінальної відповідальності за посягання на честь та гідність особи / В.А.Бортник // Правовий захист людини та громадянина України: матеріали Всеукр. наук-теорет. конф. (Київ, 24листоп. 2011 р.). К.:Нац. акад. внутр. справ, 2011. 232с. С.145146.
17. БортникВ.А. Кримінально-правовий захист честі та гідності особи: історичний аспект / В.А.Бортник // Права людини як основа розвитку співіснування народів: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. (Київ, 12груд. 2005р.). К.,2005. С.4145.
18. БортникВ.А. Мотиви та деякі характерні риси особи, що посягає на честь та гідність людини / В.А.Бортник // Актуальні проблеми охорони громадського порядку та досудового провадження: матеріали наук.-практ. конф. і «круглих столів» (Дніпропетровськ, 28трав. 2010р.). Дніпропетровськ: Дніпропетровськ. держ. ун-т внутр. справ, 2010. 324с. С.138140.
19. БортникВ.А. Недоторканність особи, її честь та гідність під захистом прокуратури / В.А.Бортник // Судова реформа в Україні: матеріали наук.-практ. конф. (Харків, 1819квіт. 2002р. ). К.Х.:Юрінком Інтер, 2002. С.153155.
20. БортникВ.А. Охорона честі та гідності особи в кримінально-правових нормах зарубіжних країн / В.А.Бортник // Науковий вісник Нац. ун-ту біоресурсів і природокористування України. К., 2011. С.328331.
21. БортникВ.А. Проблеми кримінально-правового захисту честі та гідності особи в Україні / В.А.Бортник // Право України. 2004. №1. С.2933.
22. БортникВ.А. Розвиток та становлення інституту кримінально-правового захисту честі та гідності особи / В.А.Бортник // Науковий вісник Дніпропетровськ. держ. ун-ту внутр. справ. 2009. №4(46). С.3844.
23. БортникВ.А. Суб’єкти злочинів, що посягають на честь та гідність особи / В.А.Бортник // Науковий вісник Нац. акад. внутр. справ України. 2003. №2. С.161166.
24. БортникВ.А. Шкода здоров’ю потерпілого від посягань на його честь і гідність шляхом наклепу та образи / В.А.Бортник // Науковий вісник Нац. акад. внутр. справ України. 2002. №3. С.160166.
25. БортникВ.А. Чи захищені права, честь та гідність біженців і осіб, які шукають притулок в Україні / В.А.Бортник // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). К.:Міжвід. наук.-досл. центр з проблем боротьби з організованою злочинністю. 2001. №3. С.281285.
26. БортникВ. К вопросу чести и достоинства человека как объекта преступления по уголовному законодательству зарубежных стран / В.Бортник// «Закон и жизнь» («Legea și viața»). 2013.№7(259). С.2025.
27. БричЛ.П. Розмежування складів злочинів за ознакою «потерпілий» / Л.П.Брич // 10 років чинності Кримінального кодексу України: проблеми застосування, удосконалення та подальшої гармонізації із законодавством європейських країн: матеріали міжнар. наук.-практ. конф., (1314жовт. 2011р.) / за ред. В.Я.Тація, В.І.Борисова [таін.] Х., 2011. [Електронний ресурс] Режим доступу:
http://ivpz.org/ogoloshennya-2.
28. ВерланС.І. Об’єкт злочину як фактор гармонізації кримінального права України відповідно європейських стандартів / С.І.Верлан // IIВсеукраїнські наукові читання з кримінальної юстиції, присвячені пам’яті професора В. П. Колмакова: зб. матеріалів / за заг. ред. В.М. Дрьоміна (Одеса, 1819бер. 2011р. ). О.: Фенікс, 2011. С.8890.
29. Вибрані наукові праці з проблем правознавства / М.І.Панов; передм. В.П.Тихого. К.:Ін Юре, 2012. 812 с.
30. ВинокуровВ.Н. Общественные отношения как объект преступления: за и против / В.Н.Винокуров // Государство и право. 2010. №1. С.116119.
31. ВинокуровВ.Н. Объект преступления: теория, законодательство, практика / В.Н. Винокуров. М.:Юрлитинформ, 2010. 224 с.
32. Висновок Головного науково-експертного управління Верховної Ради України на проект Закону України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо встановлення кримінальної відповідальності за наклеп» від 17трав.2010р. №6398 [Електронний ресурс]. Режим доступу:
http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=37705.
33. Висновок Головного науково-експертного управління Верховної Ради України на проект Закону України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України (щодо наклепу)» від22лют.2008р. №2086 [Електронний ресурс]. Режимдоступу:
http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=31741.
34. Висновок Головного науково-експертного управління Верховної Ради України на проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення кримінальної відповідальності за наклеп» від 06вер.2006р. №2051 [Електронний ресурс]. Режимдоступу:
http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=27871.
35. Висновок Головного науково-експертного управління Верховної Ради України на проект Закону України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України (щодо кримінальної відповідальності за наклеп)» від 05вер. 2002 р. №2137 [Електронний ресурс]. Режим доступу:
http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=12980.
36. Висновок Головного науково-експертного управління Верховної Ради України на проект Закону України «Про внесення змін до Кримінального і Кримінально-процесуального кодексів України (щодо відповідальності за наклеп)» від 18лют.2003 р. №3123 [Електронний ресурс]. Режим доступу:
http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=14253.
37. Висновок Головного науково-експертного управління Верховної Ради України на проект Закону України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо посилення відповідальності за посягання на честь, гідність та ділову репутацію людини» від 19лип.2012р. №11013 [Електронний ресурс]. Режим доступу:
http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=44065.
38. Висновок Головного науково-експертного управління Верховної Ради України на проект Закону України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо встановлення кримінальної відповідальності за образу або дискредитацію Президента України, Верховної Ради України, народних депутатів України та судових органів» від 12січ.2001р. №6335 [Електронний ресурс]. Режим доступу:
http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=9604.
39. Висновок Головного науково-експертного управління Верховної Ради України на проект Закону України «Про внесення доповнень до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України (щодо встановлення кримінальної відповідальності за наклеп на адресу державного діяча)» від 17січ.2006 р. №8723 [Електронний ресурс].Режимдоступу:
http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=26688.
40. Відомості Верховної Ради УРСР. 1989. №22. С.398418.
41. Вісник державних законів усіх земель УНР [Ч.68.]. К.Кам’янець-Подільський. №5. 8 лют. 1919 р.
42. ВласовВ.П. Мотиви, цілі і намір при скоєнні хуліганських дій / В.П.Власов // Питання боротьби із злочинністю. М., 1975. №23. С.120137.
43. ВолковаА.Ф. Словник юридичних і державних наук / А.Ф.Волкова, Ю.Д.Пилипова. СПб., 1894. 2468с.