Дружинець Маріанна Ігорівна Естрадне музичне мистецтво України кінця XX – початку XXI століття як фактор євроінтеграції української культури : Дружинец Марианна Игоревна Эстрадное музыкальное искусство Украины конца XX - начала XXI века как фактор евроинтеграции украинской культуры Druzhynets Marianna Ihorivna Variety music art of Ukraine of the end of XX - the beginning of XXI century as a factor of European integration of Ukrainian culture



  • Название:
  • Дружинець Маріанна Ігорівна Естрадне музичне мистецтво України кінця XX – початку XXI століття як фактор євроінтеграції української культури
  • Альтернативное название:
  • Дружинец Марианна Игоревна Эстрадное музыкальное искусство Украины конца XX - начала XXI века как фактор евроинтеграции украинской культуры Druzhynets Marianna Ihorivna Variety music art of Ukraine of the end of XX - the beginning of XXI century as a factor of European integration of Ukrainian culture
  • Кол-во страниц:
  • 226
  • ВУЗ:
  • Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв
  • Год защиты:
  • 2021
  • Краткое описание:
  • Дружинець Маріанна Ігорівна, викладачка кафедри естрадного співу, Київська муніципальна академія естрадного та циркового мистецтв. Назва дисертації: «Естрадне музичне мистецтво України кінця XX початку XXI століття як фактор євроінтеграції української культури». Шифр та назва спеціальності 26.00.01 теорія та історія культури. Спецрада Д 26.850.01 Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв



    МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ ТА ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
    НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ КЕРІВНИХ КАДРІВ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ
    Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису
    ДРУЖИНЕЦЬ МАРІАННА ІГОРІВНА
    УДК 792.7:784(477)]: 008-044.247(4)(043.5) ДИСЕРТАЦІЯ
    ЕСТРАДНЕ МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО УКРАЇНИ КІНЦЯ ХХ -
    ПОЧАТКУ ХХ! СТОЛІТТЯ ЯК ФАКТОР ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ
    УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ
    26.00.01 - теорія та історія культури
    Подається на здобуття наукового ступеня
    кандидата мистецтвознавства
    Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело. М. І. Дружинець
    Науковий керівник: Корнієнко Владислав Вікторович, доктор культурології, професор
    Київ-2021



    ЗМІСТ
    ВСТУП 20
    РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНИХ ТЕНДЕНЦІЙ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ 28
    1.1. Євроінтеграційні тенденції української культури
    кінця XX - початку ХХІ ст 28
    1.2. Естрадне музичне мистецтво як компонент масової культури
    інформаційної доби: комунікативні аспекти 56
    Висновки до розділу 1 85
    РОЗДІЛ 2. ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ВЕКТОР РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОГО ЕСТРАДНОГО МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА 89
    2.1. Еволюційні процеси в естрадному мистецтві ХХ - початку ХХІ ст 89
    2.2. Становлення та розвиток української естрадної пісні:
    європейський вектор 100
    Висновки до розділу 2 125
    РОЗДІЛ 3. УКРАЇНСЬКЕ ЕСТРАДНЕ МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО ЯК ЧИННИК ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ 128
    3.1. Євроінтеграційний вектор у творчості популярних
    українських естрадних виконавців 128
    3.2. Вокальні талант-шоу як євроінтеграційна складова
    українського культурного простору 150
    3.3. Пісенний конкурс Євробачення як знаряддя
    євроінтеграції українського естрадного музичного мистецтва 162
    3.4. Мистецькі заклади вищої освіти
    як чинник культурної євроінтеграції української музичної естради 179
    Висновки до розділу 3 187
    ВИСНОВКИ 189
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 196
    ДОДАТКИ 223
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ
    Відповідно до поставленої мети та визначених завдань результати дослідження дозволяють зробити такі висновки:
    1. Євроінтеграційні тенденції української культури є прагненням на новому історичному етапі заново підтвердити належність України до європейської культурної традиції. Сьогодні доцільно говорити не лише про політичну, а передусім про культурну євроінтеграцію України, яка полягає у зміцненні зв’язків між Україною та Євросоюзом, а також іншими європейськими державами, що не входять до нього, у тісній співпраці між державними та недержавними українськими й європейськими культурними інституціями, в участі українських культурних діячів та митців у загальноєвропейських проєктах як в країнах Європи, так і на теренах України. Ця співпраця спирається не лише на культурні традиції, а й європейські гуманістичні та культурні цінності.
    Культурна євроінтеграція у мистецькій сфері охоплює всі види творчої діяльності й передбачає роботу над спільними культурно-мистецькими проєктами, концертно-гастрольну діяльність, а також інші форми співпраці між українськими та європейськими митцями, які мають на меті ознайомити європейську спільноту із здобутками української культури, а також долучають українських митців до європейської культурної традиції.
    Специфікою української музичної культури кінця ХХ - початку ХХІ ст., зокрема естрадного музичного мистецтва, є, по-перше, процес звільнення від бар’єрів, що закладалися в радянський період, і, по-друге, відкритість до європейських мистецьких цінностей різних часів та адаптація нових здобутків культури до національного підґрунтя. Естрадна музика як найбільш масова завдяки своєму комунікативному аспекту є флагманом процесу культурної євроінтеграції до Європи.
    Євроінтеграційний вектор сучасного українського естрадного музичного мистецтва виявляється: 1) у поєднанні національно маркованих елементів української музичної культури з надбанням європейської та світової популярної музики; 2) у використанні в пісенних творах англійської мови як комунікативної та української як національно-маркованої; 3) у творчій співпраці з популярними європейськими музичними естрадними виконавцями; 4) у презентації та промоції українськими артистами своєї творчості за кордоном; 5) в орієнтації на європейські гуманітарні та культурні цінності; 6) у комерціалізації сучасного естрадного музичного мистецтва заради входження на європейський та світовий музичний ринок.
    2. В індустріальну добу масова культура розглядалася філософами, культурологами, соціологами як уніфікований культурний продукт для споживання широкими масами, основу яких складає «одновимірна людина». Масова культура доінформаційної доби протиставлялася народній та елітарній і оцінювалася переважно негативно. В інформаційну добу значення масової культури переосмислюється, і теоретики культури почали її розглядати як культуру, яка функціонує на основі використання засобів масової комунікації (друкована періодика, радіо, телебачення, Інтернет). Масова культура, зокрема художні твори, сьогодні стала новою формою передачі знань, формування моделей поведінки та суспільних цінностей. Класичні форми мистецтва (театр, музика, хореографія) під впливом нових комунікаційних технологій сьогодні зазнають масовізації, яка приводить або до комерціалізації та перетворення мистецтва у товар, пристосовуючись до смаків пересічного глядача, або до трансформації мистецьких форм, які наближають їх до масової аудиторії без зниження художнього рівня. Культуротворчий потенціал масової культури постіндустріального суспільства полягає в можливості донесення за допомогою засобів масової комунікації до широкої аудиторії здобутків світової культури та творчості сучасних митців.
    Сучасна естрадна музика є масовою музикою, тому що орієнтується на масового слухача, який у добу масових комунікацій є вимогливим, оскільки обізнаний з провідними тенденціями світової музики. Вимогливість українського глядача та слухача дає імпульс для розвитку українським естрадним артистам задля створення якісного та самобутнього продукту європейського рівня. Естрадне музичне мистецтво створюється та розвивається як компонент масової культури й охоплює широкий спектр жанрів, напрямів і стилів популярної інструментальної та вокальної музики, розвиток яких уможливлюється завдяки багатогранній творчій діяльності естрадних виконавців (сольних і колективних), композиторів, аранжувальників, звукорежисерів тощо.
    3. Естрада як масовий жанр протягом своєї історії зазнавала найбільших впливів засобів масової комунікації. У першій половині ХХ ст. було сформовано базову одиницю естрадного мистецтва - музичний номер, який відповідав засадам естрадного мистецтва (відкритість, легкість, синтетичність, лаконізм, імпровізаційність, професійна та соціальна мобільність, артистична індивідуальність (за Т. Самаєю)). Популярності естрадні твори набували не лише через безпосереднє спілкування артистів з публікою на концертних майданчиках, а й через використання засобів масової інформації, серед яких головним було радіомовлення. Трансформація естрадного мистецтва відбувається в другій половині ХХ ст. у зв’язку зі зміною форм трансляції (телебачення, Інтернет), де музична естрада оновлює свої форми та жанри (відеокліп замість вокальної естрадної мініатюри, естрадний телеконцерт замість естрадного концерту, естрадний виступ з продовженням як аналог телесеріалу), а також виражальні засоби, які були вироблені телебаченням. Завдяки новим жанрам, формам, прийомам та виражальним засобам естрада не лише набула нових якостей, а й стала доступна ширшій аудиторії. У добу шоу-бізнесу трансформація естрадного мистецтва часто йде у бік комерціалізації, однак використання засобів масової комунікації не робить естраду автоматично масовим мистецтвом і не перетворюють її на шоу-бізнес, оскільки завдяки елітарній природі вона зберігає художню складову, що робить естраду не товаром, а мистецтвом.
    4. Розвиток української естрадної пісні протягом 1920-2020 рр. у цілому йшов у руслі загальноєвропейських і загальносвітових трендів, однак в силу історичних причин в підрадянській Україні її природна еволюція гальмувалася. У 1920-х - 1940-х рр. пріоритетним жанром була масова пісня, яка однак не увібрала все розмаїття естрадної творчості. Джазове мистецтво як провідний напрям світової естрадної музики першої половини ХХ ст. в СРСР у певні періоди було під забороною, проте саме відджазована естрада як європейський варіант джазової музики значно вплинула на українську естраду. З 1960-х рр. актуальності набуває рок-музика, яка також заборонялася в СРСР, однак саме вона сприяла оновленню української естрадної пісні. Посилення євроінтеграційних тенденцій в українській естраді спостерігається з часів Незалежності, коли з усіх напрямів музичного мистецтва було знято заборони, а адаптація естрадних стилів офіційно стала можливою безпосередньо із західних зразків, а не російських рок- та естрадних гуртів. Завдяки співпраці українських та зарубіжних естрадних артистів і продюсерів, участі українських виконавців у фестивалях та міжнародних конкурсах, українська естрада увійшла в резонанс з європейською, ставши її органічною частиною.
    5. Більшість українських естрадних артистів у своїй творчості обирають євроінтеграційний вектор, позиціонуючи себе як українські артисти, котрі мають виразне національне обличчя. На українській естраді є виконавці, музичний доробок яких є показовим для характеристики євроінтеграційної лінії українського естрадного музичного мистецтва. Національний компонент є важливим маркером для європейської культури, український фольклор у різних його формах став підґрунтям музики гуртів «ВВ», «Kozak System», «Kazka», «Даха Браха», «Onuka», співачки Аліни Паш. Названі артисти поєднують фольклорні мотиви з роком («ВВ», «Kozak System»), поп- музикою («Kazka»), електронікою («Onuka») та хіп-хопом (Аліна Паш), використовують у своїй творчості народні інструменти, у такий спосіб поєднуючи національну музичну традицію зі світовими музичними
    трендами. Ці артисти у своїй творчості використовують англійську мову як засіб комунікації та українську як національно-марковану, віддаючи перевагу українській як такій, що зосереджує у собі національні культурні коди. У своїх композиціях музиканти орієнтуються на європейські культурні цінності, зокрема такі, як: сприйняття національної культурної традиції в контексті мультикультуралізму («ВВ», Аліна Паш), фольклор як генетичне коріння власної культурної традиції, яка створила розмаїття культур Європи («ВВ», «Kozak System», «Kazka», «ДахаБраха», «Onuka», Аліна Паш), звертання до соціально важливої тематики, відгук на важливі суспільні та політичні події («Океан Ельзи», «Kozak System», «The Hardkiss»), свобода і гідність людини як найвища цінність («Kozak System»). Євроінтеграційні тенденції у творчості цих та інших українських представників українського естрадного музичного мистецтва виявляються також у співпраці із зарубіжними артистами, участі в міжнародних фестивалях, завдяки чому відбувається знайомство європейців з українською культурою, а українських артистів - з новими тенденціями розвитку естрадного музичного мистецтва.
    6. Пісенний конкурс Євробачення серед музичних естрадних конкурсів від самого початку мав інтеграційне спрямування. Українські артисти почали брати участь в ньому з 2003 р., і за цей доволі невеликий період змогли продемонструвати усій Європі, що Україна має надзвичайно потужний музичний потенціал. Українські артисти двічі змогли перемогти у цьому конкурсі (Руслана у 2004 р. та Джамала у 2016 р.), передусім завдяки музичним композиціям, які вдало поєднали український та кримськотатарський фольклор з сучасною музичною мовою. Перемога зазначених виконавців, а також престижні місця інших українських артистів на Євробаченні дозволили європейцям по-новому глянути на українську музичну культуру, а також допомогли молодим артистам увійти в європейський культурний простір.
    Музичні талант-шоу європейського формату, серед яких найбільш популярними в Україні є «Караоке на Майдані», «Шанс», «Фабрика зірок», «Суперзірка», «Народна зірка», «Співай як зірка», також слугують чинником культурної євроінтеграції української естради. Як правило, вони мають комерційний характер і спрямовані передусім на видовищність самого процесу, а не на знаходження нових зірок. Найбільш рейтингові на українському телебаченні шоу «Х-фактор» та «Голос країни». Саме завдяки музичним талант-шоу низка таких українських естрадних виконавців, як Тоня Матвієнко, Melovin, Tayanna, Аліна Паш, гурт «Kazka», стали відомими широкому загалу не лише в Україні, а й за її межами.
    7. Естрадний вокал як найбільш затребуваний напрям естрадного музичного мистецтва сьогодні викладається в багатьох мистецьких освітніх закладах різного рівня - початкових, фахових середніх, вищих. Проте ще тридцять-двадцять років тому естрадного співу як окремої спеціалізації можна було навчитися лише в кількох закладах, серед яких провідними були Київська муніципальна академія естрадного та циркового мистецтв і Київська муніципальна академія музики ім. Р. М. Глієра. У цих закладах освіти вперше в Україні (ще в часи СРСР) розпочалася фахова підготовка естрадних вокалістів. Завдяки майстерності викладачів (навіть у часи майже повного інформаційного вакууму щодо технологічних аспектів підготовки естрадного співака) було органічно поєднано здобутки національної вокальної школи із світовим досвідом навчання естрадного вокалу, із естетикою сучасного естрадного вокалу та підготовлено багато виконавців, які стали окрасою української та світової естрадної сцени. Сучасні програми підготовки естрадних вокалістів, розроблені з урахуванням світового педагогічного досвіду в зазначеній сфері, відповідають усім вимогам щодо формування фахових компетентностей естрадного співака, і саме тому українські артисти-вокалісти сьогодні є затребуваними в усьому світі.
    Робота не вичерпує всіх питань, пов’язаних із розвитком українського естрадного музичного мистецтва в європейському культурному контексті. Перспективними можуть стати дослідження, у яких ці тенденції та процеси висвітлювалися відповідно до різних напрямів української естрадної музики - джазу, року, електронної музики, хіп-хопу та ін. Також перспективу мають розвідки, у яких питання культурної євроінтеграції української естради розглядалися б в контексті соціокультурних змін, що відбувалися в українському суспільстві за останні десятиліття.
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины