Тямін Максим Юрійович. Ідентифікація та збереження пам'яток історичного індустріального ландшафту гірничодобувного району (на прикладі м. Кривий Ріг) : Тямин Максим Юрьевич. Идентификация и сохранения памятников исторического индустриального ландшафта горнодобывающего района (на примере г.. Кривой Рог) Tyamin Maxim Yurievich. Identification and preservation of monuments of the historical industrial landscape of the mining area (on the example of Kryvyi Rih)

Краткое описание

Тямін Максим Юрійович. Ідентифікація та збереження пам'яток історичного індустріального ландшафту гірничодобувного району (на прикладі м. Кривий Ріг).- Дис. канд. іст. наук: 26.00.05, НАН України, Укр. т-во охорони пам'яток історії та культури, Центр пам'яткознавства. - Київ, 2014.- 259 с.

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
УКРАЇНСЬКЕ ТОВАРИСТВО ОХОРОНИ ПАМ’ЯТОК ІСТОРІЇ ТА КУЛЬТУРИ
ЦЕНТР ПАМ’ЯТКОЗНАВСТВА

На правах рукопису

ТЯМІН Максим Юрійович

УДК 911.374.4. 712.2.625.

ІДЕНТИФІКАЦІЯ ТА ЗБЕРЕЖЕННЯ ПАМ’ЯТОК ІСТОРИЧНОГО ІНДУСТРІАЛЬНОГО ЛАНДШАФТУ ГІРНИЧОДОБУВНОГО РАЙОНУ
(на прикладі м. Кривий Ріг)

26. 00. 05 – музеєзнавство. Пам’яткознавство

Керівник доктор географічних наук,
професор
Тютюнник Юліан Геннадійович.

КИЇВ 2014

ЗМІСТ

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1 Методологічні основи дослідження, історіографія, джерельна база
1.1. Методологічні основи дослідження…………………………………10
1.2. Істріографія……………………………………………………………11
1.3. Джерельна база дослідження…………………………………………29
РОЗДІЛ 2 Характеристика об’єкту дослідження гірничодобувного району на прикладі м. Кривий Ріг
2.1. Історія розвитку м. Кривий Ріг………………………………………44
2.2. Територіальний розвиток міста………………………………………57
2.3. Етапи містобудівного розвитку м. Кривий Ріг……………………..65
2.4. Формування забудови сельбищних та промислових ландшафтів….75
РОЗДІЛ 3 Історико- культурна спадщина сельбищного та промислового ландшафту м. Кривий Ріг
3.1. Методологічні основи визначення пам’яток архітектури і містобудування та науки і техніки………………………………………..103
3.2. Ідентифікація пам’яток архітектури і містобудування й науки і техніки……………………………………………………………………….109
3.3. Об’єкти науки і техніки (споруди, визначні місця)…………………136
3.4. Класифікація історичних місць та об’єктів індустріального ландшафту гірничодобувного району на прикладі м. Кривого Рогу……152
РОЗДІЛ 4 Концептуальні засади та шляхи збереження історико-культурної спадщини сельбищного та промислового ландшафту

4.1. Загальні положення охорони культурної спадщини……………….164
4.2. Визначення поняття «пам’ятка індустріального ландшафту»……..168
4.3. Наукові засади організації парків-музеїв індустріальної культури (скансенів)……………………………………………………………………169
4.4 Методичні основи організації парків-музеїв індустріальної культури просто неба (скансенів)……………………………………………………..186
ВИСНОВКИ...............................................................................................192
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ І ЛІТЕРАТУРИ………………196
ДОДАТКИ………………………………………………………………….. 221

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Однією з актуальних проблем сучасного пам’яткознавства та пам’яткоохоронної діяльності є ідентифікація, збереження та активне включення в культурне життя сучасного суспільства історико-культурної спадщини сельбищних, промислових, транспортних, белігеративних та інших ландшафтів, зокрема об’єктів архітектури і містобудування, індустріальної спадщини - науки і техніки та їх навколишнього середовища. В Законі України «Про охорону культурної спадщини» в статті 2 «Класифікація об’єктів культурної спадщини» виділений такий тип об’єктів культурної спадщини, як «твори архітектури та інженерного мистецтва», а також «визначні місця – зони або ландшафти, природно-антропогенні витвори, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду».
Серед видів об’єктів культурної спадщини зазначені об’єкти архітектури та містобудування, які характеризуються ознаками певної культури, епохи і певних стилів, традицій або авторів; природно-архітектурні комплекси, історичні центри, вулиці, квартали, площі, залишки давнього розпланування та забудови, що є носіями певних містобудівних ідей, а також об’єкти науки і техніки, до яких віднесені «унікальні промислові, виробничі, науково-виробничі, інженерні, інженерно-транспортні, видобувні об’єкти, що визначають рівень розвитку науки і техніки певної епохи, певних наукових напрямів або промислових галузей» (ст. 2 в ред. Закону №2245-IV від 16.12.2004).
Значення пам’яток науки і техніки як невід’ємної і значимої складової частини історико-культурного середовища техногенних ландшафтів підкреслював П.В. Боярський. Він наголошував на тому, що пам’ятки науки і техніки – постійні учасники грандіозного за своїм часовим і просторовим масштабами експерименту взаємодії людини і природи. Враховуючи їх роль у формуванні регіонального історико-культурного середовища, необхідно створити умови для ознайомлення людей з пам’ятками. Втрати пам’яток впливають не тільки на культурний та моральний рівень суспільства, але й призводять до інтелектуальних та економічних затрат на відновлення втрачених пам’яток.
Однією з важливих складових історико-культурної спадщини є органічний зв’язок науки і техніки та місць їх розташування в історико-культурному середовищі, що складає неперервний ряд, який віддзеркалює всі сторінки історичного розвитку суспільства.
Пам’ятки науки і техніки органічно поєднані з історичним середовищем та свідчать про взаємозв’язок людини і природи.
Визначення та обстеження місць розробки корисних копалин є основою дослідження історичного розвитку гірничодобувної промисловості, зокрема ландшафтів Кривого Рогу. Криворіжжя є унікальним регіоном, який, як визначили Г.І. Денисик, В.Л. Казаков та за нашими дослідженнями, має майже всі типи промислових антропогенних ландшафтів. Враховуючи той факт, що розробка корисних копалин Криворіжжя продовжується, при цьому загрозі повного і цілковитого знищення як внаслідок господарської діяльності, так і через викликані нею природні процеси піддаються пам’ятки науки і техніки, як щойно виявлені, так і вже взяті на облік, а прискорене поглиблення процесів глобалізації і викликаних ними нових соціально-економічних відносин, на думку автора, вимагають відповідного осмислення і в пам’яткоохоронній діяльності, в першу чергу - в ідентифікації пам’яток, в розробці дієвих пропозицій щодо їх подальшого збереження та використання. Надзвичайно багате історико-культурне надбання України вимагає термінового і невідкладного вирішення питання збереження та ефективного використання пам’яток минулого, оскільки відіграє особливу роль у збереженні самоідентифікації народів України, культурного ядра суспільства, піднесенні національної гідності та виховання майбутніх поколінь. Історико-культурна спадщина України є не лише національною цінністю, а й невід’ємною частиною культурного надбання світової цивілізації, всього людства, а її збереження - обов’язок перед всім людством.
Криворіжжя та, зокрема, Кривий Ріг, привертали увагу багатьох видатних учених, як територія заселення земель запорізькими козаками та як центр залізорудної промисловості (Д.І. Багалій, Г.І. Гайко, Г.І. Денисик, В.Ф. Зуєв, В.Л. Казаков, Г.М. Малахов, О.О. Мельник, В.М. Орловський, В.М. Поль, І.І. Рудько, Ю.Г. Тютюнник, Д.І. Яворницький та інш.).
Разом з тим, загальновизнаних методичних основ визначення пам’яток архітектури і містобудування, зокрема науки і техніки (споруд, визначних місць), створення парків- музеїв індустріальної культури просто неба на сьогодні не існує.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертація виконана в рамках науково-дослідної теми «Розробка меж історичних ареалів м. Кривий Ріг» та є складовою частиною науково-дослідної роботи Центру пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури «Трансформація пам’яткознавства та пам’яткоохоронної діяльності в Україні в 1991 -2011рр.» №0109U007403 держреєстрації.
Об’єкт дослідження – культурно-історичне середовище та індустріальні ландшафти Кривого Рогу.
Предмет дослідження – відображення історії формування культурно-історичного потенціалу та індустріальних ландшафтів засобами експозиції та музеєфікації.
Хронологічні рамки дослідження охоплюють період розвитку індустріальної бази Кривого Рогу з кінця ХІХ сторіччя до початку світової кризи глобалізації (1881- 2008 р.р.).
Географічні межі дослідження охоплюють сучасну територію міста Кривий Ріг.
Мета дисертаційного дослідження - висвітлити історію розвитку антропогенних ландшафтів Кривого Рогу, опрацювати методологічні основи визначення пам’яток архітектури і містобудування та науки і техніки сельбищного та промислового ландшафтів, розробити шляхи їх збереження.
Завдання дослідження:
- проаналізувати історіографію та джерельну базу з досліджуваної тематики, історію розвитку об’єкту дослідження та сучасний стан техногенних ландшафтів;
- розробити ретроспективну схему територіального розвитку гірничодобувного району на прикладі м. Кривий Ріг;
- визначити етапи містобудівного розвитку та забудови антропогенних сельбищних та промислових ландшафтів Кривого Рогу;
- розробити та запропонувати критерії визначення пам’яток архітектури і містобудування та науки і техніки;
- створити авторську класифікацію історичних місць та об’єктів науки і техніки, як доповнення до вже існуючих;
- сформулювати авторське визначення «пам’ятка індустріального ландшафту»;
- розробити основні пропозиції створення парків-музеїв індустріальної культури просто неба з метою їх туристичного показу.
Методологією дослідження є історичний підхід до вивчення проблеми історико-культурної спадщини та індустріального ландшафту, загальноісторичний та логічний методи дослідження. У процесі вивчення, становлення та розвитку індустріальних ландшафтів України використані порівняльно-історичний та ретроспективний методи. Для вирішення поставлених у дисертації завдань використано аналітичні методи при роботі над джерельною базою (історіографічні, архівні, картографічні матеріали), а також при натурних дослідженнях.
Наукова новизна роботи визначається тим, що:
- опрацьовані авторські основи визначення пам’яток архітектури та містобудування антропогенного сельбищного та промислового ландшафтів і пам’яток науки і техніки;
- розроблена ретроспективна схема територіального розвитку гірничодобувного району;
- на основі аналізу соціально-економічного та історичного розвитку сельбищного та промислового ландшафтів автором вперше розроблена періодизація розвитку Кривого Рогу. Визначені такі етапи формування розпланування та забудови міста: початок зародження міста (XVII – сер. XIX ст.), «Залізна лихоманка» (1881 - 1900 рр.) й промисловий розвиток міста (1900 - 1917 рр.), післяреволюційне відновлення (1920-і рр.), індустріалізація (1930 - 1941 рр.), повоєнна відбудова (1944 – 1960 рр.), 1960 – 1980 роки, 1990 – 2000 роки. Опрацьовані концептуальні засади збереження історико-культурної спадщини сельбищного та промислового ландшафтів;
- введене авторське визначення «пам’ятка індустріального ландшафту» ;
- розроблені авторські пропозиції організації парків-музеїв індустріальної культури просто неба.
Практичне значення роботи полягає у тому, що основні положення можуть бути втілені при визначенні пам’яток архітектури і містобудування та науки і техніки; при організації музеїв індустріального ландшафту просто неба, рекультивації відвалів та кар’єрів, консервації окремих пам’яток науки і техніки, а саме залишків шахт, рудників.
Основні теоретичні положення можуть бути використані при складанні програм та методик курсів «Пам’яткознавство», «Музеєзнавство», «Індустріальне ландшафтознавство», «Організація туристичної діяльності» та при складанні спецкурсів з теорії та історії української та світової культури для читання лекцій у вузах України, де готують спеціалістів з пам’яткознавства, музеєзнавства, ландшафтознавства, культурології, містобудування та архітектури, зокрема в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, Київському національному університеті будівництва та архітектури, Київському національному університеті культури і мистецтв.
Дисертанту належать наукові пропозиції щодо створення філій парку- музею індустріальної культури просто неба.

Апробація результатів дослідження.
Результати дослідження використані автором у науково-дослідній роботі «Розробка меж історичних ареалів м. Кривий Ріг» (2006–2008 рр.), що виконувалась на замовлення Криворізької міської ради.
Основні положення роботи обговорювались на засіданнях вченої Ради Центру пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії і культури, Науково-дослідного інституту теорії та історії архітектури та містобудування. Результати дослідження були оприлюднені на наступних конференціях: 8-й Всеукраїнській науковій конференції «Актуальні питання історії науки і техніки» (м. Очаків, 17–19 вересня 2009 р.), третіх Зарембівських Всеукраїнських наукових читаннях «Українське пам’яткознавство: сучасні проблеми та тенденції», присвячених 20-річчю Центру пам’яткознавства НАН України і УТОПІК (м. Київ, 23 травня 2011 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Кірпічовські читання з історії науки і техніки» (м. Харків, 14 листопада 2012 р.), ХХІІ Міжнародній заочній науково-практичній конференції «Наукова дискусія і інновації в сучасному світі» (м. Москва, 18 лютого 2014 р.). Основні положення і висновки дисертаційного дослідження опубліковані в 7 статтях у наукових фахових виданнях, перелік яких затверджено ВАК України. Автором самостійно підготовлено 6 статей, у співавторстві – одна, де виконано самостійно 75% роботи.
Структура дисертаційної роботи відповідає меті і завданням дослідження. Дисертаційна робота складається зі вступу, чотирьох розділів, списку вико-ристаних джерел (180 найменувань) та архівних документів (29 найменувань), 25 сторінок. Основний текст дисертації складає 194 сторінки, повний обсяг роботи – 260 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ
Результатом проведеного дисертаційного дослідження стали наступні висновки, що відповідають поставленим завданням:

1. Встановлено, що сучасний стан техногенних ландшафтів та інду-стріальної спадщини Криворіжжя, що є складовою частиною антропогенних ландшафтів, свідчить про необхідність застосування нових методів у науковому вивченні процесів їх перетворення, а саме: використання системного підходу в дослідженні та комплексному обстеженні техногенного рельєфу.
2. Одним із регіонів, де представлені, за твердженнями Г.І. Денисика, В. Л. Казакова та на наш погляд, всі різновиди індустріального ландшафту, може слугувати територія міста Кривий Ріг, яка визначена для дослідження. Наукові дослідження корисних копалин на терені Криворіжжя розпочались у II половині XVIIІ ст., видобуток залізних руд – за часів Скіфської держави VII–III ст. до н. е. та відновився з кінця XIX ст. (1881 р.) й продовжується до нашого часу.
3. Наголошено, що початок зародження сучасного міста поклали за-порозькі козаки. Кривий Ріг складається з низки поселень, основою виникнення та розвитку яких були відомі з ХVІІ ст. зимівники і хутори запорозьких козаків, слободи переселенців, пізніше – осередки видобутку корисних копалин з розміщеними біля них маєтками гірничих інженерів та робітничих поселень. На сьогодні вони об’єднані транспортною магістраллю в єдиний містобудівний організм.
4. На основі архівних й історіографічних джерел нами вперше опра-цьована ретроспективна схема територіального розвитку міста, в основу якої покладені дати виникнення колишніх зимівників, хуторів, слобід, на території яких пізніше розпочалась розробка залізних руд. Згодом робітничі селища та містечка в процесі свого розвитку стали частинами міста Кривий Ріг.
5. На основі аналізу соціально-економічного та історичного розвитку сельбищного та промислового ландшафтів автором вперше розроблена періоди-зація розвитку Кривого Рогу. Визначені такі етапи формування розпланування та забудови міста: початок зародження міста (XVII – сер. XIX ст.), «Залізна лихоманка» (1881–1900 рр.) й промисловий розвиток міста (1900–1917 рр.), післяреволюційне відновлення (1920-і рр.), індустріалізація (1930–1941 рр.), повоєнна відбудова (1944–1960 рр.), 1960–1980 рр., 1990–2000 рр.
6. Опрацьовані авторські концепції методологічних основ визначення пам’яток архітектури та містобудування й науки і техніки. Вони включають чотири етапи: І – історіографічні та архівні дослідження, ІІ – суцільні натурні обстеження з інвентаризацією історичної забудови та об’єктів науки і техніки, ІІІ – експертні оцінки з акцентами на проведення ідентифікації запропонованих до Списку пам’яток об’єктів з кращими зразками архітектури і містобудування історичних стилів чи етапів розвитку промислових об’єктів та пам’яток з використанням місцевих традицій, IV етап – визначення методів збереження та використання щойновиявлених об’єктів архітектури, містобудування, інду-стріальної спадщини, науки і техніки та ландшафтів.
7. Основою розвитку забудови та розпланування м. Кривий Ріг, як показують проведені нами історіографічні й архівні дослідження та натурні обстеження, стала гірничодобувна та металургійна промисловість. У зв’язку з цим весь міський ландшафт нами віднесений до сельбищного та промислового.
8. Розроблена, як доповнення до вже існуючих, авторська класифікація історичних місць і об’єктів індустріального ландшафту гірничодобувного району таким чином:
- за походженням: внаслідок свідомої діяльності людини;
- ті, що виникли внаслідок дії непередбачуваних випадковостей чи непереможних сил природи як відповідь на дії людини;
- за взаємодією з природним оточенням – такі, що зараз експлуатуються;
- виведені з експлуатації: які зберігають свою антропогенну форму;
- які пройшли процес рекультивації;
- рекультивуються природним шляхом.
9. Визначено поняття «пам’ятка індустріального ландшафту», що об’єд-нує пам’ятки науки і техніки або їх залишки та історико-культурне середовище техногенних ландшафтів, яке входить в охоронну зону цієї пам’ятки і поєднане з пам’яткою функціонально та історично.
10. Запропоновані наукові засади організації парків-музеїв індустріальної культури просто неба (скансенів «in situ» на основі вітчизняного та світового досвіду). На основі аналізу світового досвіду щодо збереження індустріальної спадщини гірничодобувної промисловості, об’єкти, що створюються на місцях видобутку корисних копалин, можна підрозділити на такі типи:
1) ландшафтні заказники чи дендрологічні парки індустріальної культури;
2) екологічні смуги – коридори рекультивованого ландшафту;
3) парки-музеї індустріальної культури просто неба (скансени), що вклю-чають рекультивацію земель, консервацію залишків індустріальних об’єктів, пам’яток науки і техніки та їх музеєфікацію;
4) музеї гірничодобувної промисловості, створені в промислових зонах.
11. Запропоновано методичні основи організації парків-музеїв просто неба (скансенів «in situ») на основі вітчизняного та світового досвіду, при-стосування залишків споруд під музеї, організація окремих музеїв на основі непрацюючих шахт; створення індустріально-ландшафтних парків.
На І етапі для визначення території парку-музею проводяться дослідження гірничодобувного району на основі архівних, краєзнавчих, історіографічних джерел, опитування очевидців і натурні обстеження місць розробки корисних копалин із залишками об’єктів науки і техніки (шахт, рудників тощо).
На ІІ етапі на основі архівних і історіографічних джерел, а також опитування очевидців складається карта гірничодобувної території на різних стадіях її розвитку та карта сучасного стану. Методом накладання різночасових карт визначається розташування об’єктів, які збереглись та які частково збереглись, а також тих, що зникли. Виявляються залишки об’єктів за ступенем їх збереженості, історичною цінністю.
На ІІІ етапі розробляється проект парку-музею, визначаються зони охорони та методи консервації.
На IV етапі визначено, що з метою створення культурного ландшафту техногенний рельєф підлягає рекультивації, перед якою бажано визначити вік відвалів, та з метою подолання негативного впливу проводиться еколого-ландшафтне дослідження і розробляються рекомендації щодо його рекультивації (створення основи техногрунтів, підбір рослинного покрову, дерев).