РАННЯ ДІАГНОСТИКА, ПРИЧИНИ РОЗВИТКУ ТА ПРОФІЛАКТИКА ПРЕЕКЛАМПСІІ У ВАГІТНИХ : Ранняя диагностика, ПРИЧИНЫ РАЗВИТИЯ И ПРОФИЛАКТИКА преэклампсии У БЕРЕМЕННЫХ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ім. М.І. ПИРОГОВА

На правах рукопису

ЯВОРСЬКИЙ ПАВЛО ВАЦЛАВОВИЧ

УДК 611-018,5: 572,7: 618,2/7:616-089,888:
618,5-089,888:618,36:618,2:618,214:616,14

РАННЯ ДІАГНОСТИКА, ПРИЧИНИ РОЗВИТКУ ТА
ПРОФІЛАКТИКА ПРЕЕКЛАМПСІІ У ВАГІТНИХ

14.01.01 акушерство та гінекологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
Мазорчук Борис Федорович
д.мед.н., професор

Вінниця 2008

ЗМІСТ

Стор.
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ ....... 4
ВСТУП ..... 5
РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ ........ 12
1.1. Загальна характеристика стану судин у вагітних
з прееклампсією ... 12
1.2. Стан інтерлейкінів в крові і їх значення
при прееклампсії .. 20
1.3. Доплерометричне дослідження плацентарного кровообігу ..... 29
1.4. Морфологічні зміни кровоносних судин мікроциркуляторного
русла фетоплацентарного русла при прееклампсії ... 32
РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ .... 36
2.1. Клінічна характеристика обстежених вагітних жінок ...36
2.2. Об'єм дослідження вагітних жінок .......... 45
2.3. Методи дослідження.......... 46
РОЗДІЛ 3. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ІНТЕРЛЕЙКІНІВ
В КРОВІ ВАГІТНИХ ..... 60
3.1. Стан інтерлейкінів у вагітних з фізіологічним
перебігом вагітності. 60
3.2. Стан інтерлейкінів у вагітних з прееклампсією.......... 61
РОЗДІЛ 4. РЕЗУЛЬТАТИ УЛЬТРАЗВУКОВИХ МЕТОДІВ
ОБСТЕЖЕННЯ....................................................................................................... 68
РОЗДІЛ 5. РЕЗУЛЬТАТИ ДОПЛЕРОГРАФ1ЧНОГО
ДОСЛІДЖЕННЯ..... 72
5.1. Доплерографічні показники кровообігу в плаценті жінок з
фізіологічним перебігом вагітності..... 72

5.2. Результати доплерографічних показників кровообігу в плаценті
вагітних з прееклампсією... 75
РОЗДІЛ 6. УЛЬТРАСТРУКТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ ЕНДОТЕЛІОЦИТІВ СУДИН МІКРОЦИРКУЛЯТОРНОГО РУСЛА ФЕТОПЛАЦЕНТАРНОГО БАР’ЄРУ ПРИ ПРЕЕКЛАМПСІЇ.. 84
6.1. Ультраструктурні зміни ендотеліоцитів судин
мікроциркуляторного русла фетоплацентарного комплексу при фізіологічній вагітності.... 84
6.2. Ультраструктурні зміни ендотеліоцитів судин
мікроциркуляторного русла фетоплацентарного комплексу при прееклампсії легкого ступеню. 88
6.3. Ультраструктурні зміни ендотеліоцитів судин
гемомікроциркуляторного русла фетоплацентарного комплексу
при прееклампсії середнього ступеню важкості............ 96
6.4. Ультраструктурні зміни ендотеліоцитів судин
мікроциркуляторного русла фетоплацентарного комплексу при прееклампсії важкого ступеню. 104
РОЗДІЛ 7. ІМУНОЦИТОКІНОВІ ОСОБЛИВОСТІ
ФЕТОПЛАЦЕНТАРНОГО КОМПЛЕКСУ ПРИ ПРЕЕКЛАМПСІЇ.... 112
7.1. Імуноцитокіновий стан фетоплацентарного комплексу
та ендометрію при фізіологічній вагітності .... 112
7.2. Імуноцитокіновий стан фетоплацентарного комплексу
та ендометрію при прееклампсії....... 116
РОЗДІЛ 8. ПРОФІЛАКТИКА ПРЕЕКЛАМПСІЇ... 127
АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ .... 131
ВИСНОВКИ . 152
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ...... 155
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ. 156

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

АО аорта плода
АП артерія пуповини
БПР біпарієнтальний розмір голівки плода
ДС довжина стегнової кістки плода
ЕЗВД ендотелійзалежна вазодилятація
ЕФ ендотеліальна функція
ІР індекс резистентності
КШК криві швидкості кровотоку
МА маткова артерія
МПК матково плацентарний кровоплин
ОК об’ємний кровоток
ПА плечова артерія
ПІ пульсаційний індекс
РАП рухова активність плоду
СДП серцева діяльність плода
СДС систолічно діастолічне співвідношення
СА спіральна артерія
СМА середня мозкова артерія
СДЗЧ спектр доплерівського зсуву частот
IL інтерлейкіни
TNFα туморнекротичний фактор
TGF-β фактор трансформуючого росту
ДРП дихальні рухи плода
ІАР індекс амніотичної рідини
МВП міжворсинчатий простір
САТ середній артеріальний тиск

ВСТУП

Актуальність теми. В останні роки значно змінилось уявлення про єдину функціональну систему мати-плацента-плід, що надає можливість по новому вирішувати проблему перинатальної захворюваності та смертності, пов'язану з плацентарною недостатністю [8,10,22,31,32,39,41,48,122,136, 151,169].
Відомо, що без вагітності гестозів не буває. Виникає питання, який механізм дії фетоплацентарного комплексу, що спричиняє прееклампсія, на материнський організм. Цьому питанню присвячена чисельна наукова література, починаючи з теорій та закінчуючи сучасними дослідженнями різного напрямку: гормонального, імунологічного, патоморфологічного, плацентарного, кортиковісцерального [12, 14, 15, 44, 51,62,162]. Особливу увагу при цьому автори приділяють патоморфологічним змінам в плаценті [5 10, 30, 52, 65, 71, 72, 74, 85, 168, 169]. За даними статистики, прееклампсія виявляється від 10,1 20 % вагітних; в спеціалізованих стаціонарах високого ризику його частота досягає 28-30 % [12, 24,27,29, 37, 50,58, 64 ].
До теперішнього часу дана патологія залишається однією з головних причин перинатальної захворюваності 12,1 % і смертності 560 ‰. В структурі материнської смертності частота гестозу складає 21,3 % [64].
Основними патогенетичними ланками прееклампсії є розлади системи кровоплину. Незважаючи на велику кількість робіт у цій області багато питань залишаються недостатньо вивченими, спірними й суперечливими [7, 23, 24, 29, 42, 57, 59, 160, 161, 165, 167]. Це вимагає застосування патогенетично обґрунтованих методів діагностики. Серед факторів, які сприяють росту прееклампсії ведуче місце належить екстрагенітальній патології (64%) [12]. При цьому провідне місце займає ожиріння (17%), захворювання нирок (10%), артеріальна гіпертензія (8%), а також інша екстрагенітальна патологія (17%) [15, 53, 56, 95, 98]. Іншими факторами ризику є професійна шкідливість, часті інфекційні захворювання верхніх дихальних шляхів, незадовільні соціальні та побутові умови життя, перенесений гестоз при попередніх вагітностях, а також вік матері менше 17 та більше 30 років та інші [12].
Не дивлячись на чисельну наукову літературу, роль плаценти в патогенезі прееклампсії до кінця не з’ясована. Дистрофічні зміни, які відбуваються в плаценті в процесі ембріогенезу, не можуть не впливати на патогенез прееклампсії. Ці зміни проявляються, починаючи з набряків вагітних, і подальше прогресують при прееклампсії різних ступенів важкості та еклампсії. Переважають виражені інволютивно − дистрофічні та циркуляторні порушення в децідуальній оболонці, в міжворсинчастому просторі та ворсинках хоріону [61, 73, 85, 169, 183, 184].
Однак патогенетичного зв’язку наявності патоморфологічних змін в плаценті та розвитком прееклампсії до кінця не вивчено.
Суттєве значення для нормального перебігу вагітності має стан адекватного матково плацентарного кровообігу (МПК) зокрема в ворсинах хоріону та спіральних судинах. З дифузійно − перфузійною недостатністю кровообігу у функціональній підсистемі матково-плацентарне ложе матки пов'язано, як мінімум 60 % перинатальної патології [118, 119, 185].
Відсутність чітких уявлень про етіологію, складний патогенез визначають ситуацію, яка склалася, коли єдиним реальним шляхом зниження перинатальної захворюваності і смертності є пошук новітніх, більш ефективних методів лікування і профілактики ПН [96, 97, 98].
Клінічний досвід показує, що рання діагностика розладів матково-плацентарного кровообігу в ряді випадків викликає значні труднощі, які призводять до не своєчасного виявлення ранніх порушень плацентарного кровоплину при прееклампсії. Нарешті, виключно актуальним є пошук шляхів виявлення гестаційної перебудови судин плацентарного ложа, профілактики формування високорезистентного кровоплину в басейні маткової артерії [69, 84, 145]. З розробкою та вдосконаленням ультразвукової діагностичної апаратури з'явилася можливість не інвазивного вимірювання кровоплину в судинах матки, пуповини та плода за допомогою доплерометричних приладів.
Незважаючи на це численні аспекти, пов'язані з особливостями матково-плацентарно-плодового кровообігу при прееклампсії вагітних, залишаються ще недостатньо з'ясованими та потребують подальшого дослідження [75].
Деструктивні зміни в ворсинках хоріону дають змогу передбачити можливість створення опору кровообігу в плаценті, внаслідок чого виникає плацентарна гіпертензія як перший етап розвитку прееклампсії .
Не викликає сумнівів актуальність відносно діагностичної та прогностичної цінності дослідження швидкостей кровоплину в різних судинах функціональної системи «мати − плацента − плід» при прееклампсії так як відсутня єдина точка зору на характер гемоциркуляторних розладів при даному ускладнені вагітності. Вирішення завдань, пов'язаних з подальшим зниженням перинатальної захворюваності та смертності, передбачає, передусім, вдосконалення технології перинатального моніторингу матково-плацентарно плодового кровообігу при прееклампсії [120].
Тому стає важливим та доцільним удосконалення ранньої діагностики розладів гестаційної трансформації преплацентарного кровоплину з урахуванням лабораторної та функціональної діагностики особливостей змін у матково-плацентарних судинах та прогнозування розвитку прееклампсії. Порушення плацентарного, зокрема кровотоку в спіральних судинах та особливо у ворсинках хоріону створює умови можливого виникнення плацентарної гіпертензії, як первинного етапу у розвитку прееклампсії вагітних. Про актуальність вивчення вказаних питань зазначається у резолюції XII з'їзду акушерів гінекологів України (Донецьк, 2006), міжгалузевій комплексній програмі «Здоров'я нації» на 2002−2011 pp., затвердженій постановою Кабінету міністрів України (10.01.2002 p., №14).
Вивчення інтерлейкінів при прееклампсії вагітних і їхня діагностична роль як раннього фактора виявлення прееклампсії недостатнє і вимагає більш глибокого його вивчення.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано в рамках планової науково-дослідницької роботи кафедри акушерства та гінекології № 1 Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова за темою "Прогнозування, профілактика та лікування морфо − функціональних порушень у жінок з ускладненим перебігом вагітності та обтяженим соматичним та гінекологічним анамнезом" (№ державної реєстрації: 0106U000258). Автор виконав фрагменти діагностики основних факторів, які сприяють виникненню прееклампсії, на основі аналізу результатів дослідження вагітних жінок та розробив рекомендації щодо раннього прогнозування даного ускладнення у жінок.
Мета роботи:
Покращити діагностику та методи профілактики прееклампсії на основі дослідження закономірності змін судин у вагітних на ранніх стадіях плацентарної гіпертензії в системі мати плацента − плід шляхом вивчення стану інтерлейкінів крові, доплерографічних, морфологічних, імуногістохімічних та функціональних параметрів судинного русла.
Завдання дослідження:
1. Вивчити особливості клінічного перебігу вагітності з прееклампсією.
2. Вивчити стан плоду та новонародженого у жінок з прееклампсією.
3. Вивчити стан плацентарно плодового судинного русла при прееклампсії та його значення у виникненні плацентарної гіпертензії за даними доплерографії.
4. Дослідити особливості ультрамікроскопічних змін ендотеліоцитів судин плаценти в патогенезі прееклампсії.
5. Визначити рівень та значення інтерлейкінів крові у вагітних жінок в патогенезі прееклампсії.
6. З’ясувати імуногістохімічні зміни судин фетоплацентарного комплексу та ендометрію при прееклампсії.
7. Розробити сучасний метод профілактики прееклампсії та визначити його ефективність.
Об’єкт дослідження прееклампсія вагітних.
Предмет дослідження перебіг вагітності, стан плода та новонародженого, параметри системи фетоплацентарного судинного комплексу плацент жінок, вагітність у яких ускладнилася прееклампсією.
Методи дослідження: загальноклінічні, доплерометричні, імунологічні, біохімічні, морфологічні, ультрамікроскопічні, імуногістохімічні, статистич-ний аналіз отриманих результатів.
Наукова новизна одержаних результатів.
В роботі вперше на основі комплексного клінічного, імунологічного, доплерометричного, імуногістохімічного, макро- та ультрамікроскопічного дослідження судин фетоплацентарного комплексу визначені нові дані, що до причин виникнення прееклампсії на ранніх стадіях. Одержані вперше ранні діагностичні визначення показників кровоплину в судинах системи мати плацента плід у вагітних з прееклампсією різних ступенів важкості і значення відносно можливої гіпоксії та плацентарної гіпертензії. Розроблено сучасний метод профілактики прееклампсії та визначена його ефективність.
Вперше дана характеристика рівнів інтерлейкінів крові у вагітних з прееклампсією та встановлено зв'язок між рівнем та ступенем важкості прееклампсії, їх прогностичне значення.
Визначенні також вперше ультраструктурні зміни ендотеліоцитів судин мікроциркуляторного русла фетоплацентарного комплексу при фізіологічному перебігу вагітності та при прееклампсії.
Вперше з’ясований імуноцитокіновий стан змін судин фетоплацентарного комплексу та ендометрію при прееклампсії.
В результаті проведеної комітетом з біоетики експертизи встановлено, що матеріали дослідження не заперечують основним біоетичним нормам Гельсінської декларації, прийнятої Генеральною асамблеєю Всесвітньої медичної асоціації, Конвенції Ради Європи про права людини та біомедицину (1977 р.), відповідним положенням ВООЗ, Міжнародної ради медичних наукових товариств, Міжнародному кодексу медичної етики (1983 р.) та законом України і можуть бути використані в науковій роботі.

Практичне значення одержаних результатів.
1. На підставі проведених досліджень удосконалено систему обстеження вагітних для ранньої діагностики прееклампсії.
2. Вдосконалено сучасні рекомендаційні підходи до ранньої доклінічної діагностики, розвитку прееклампсій на основі дослідження кровоплину в системі мати плацента плід та стану інтерлейкінів, ультрамікроскопічного та імуногістохімічного досліджень, що надає можливість ранньої корекції судинних розладів та зниження розвитку важких форм.
3. Визначено ранні доплерометричні ознаки порушень в судинах матково плацентарно плодового кровообігу при прееклампсії.
4. Визначена діагностична та прогностична цінність показників інтерлейкінів при прееклампсії.
5. Ультрамікроскопічні та імуногістохімічні зміни в плаценті є достовірними критеріями прееклампсії та базисними в діагностиці ступеню порушення в системі мати плацента плід.
6. З’ясовано взаємозв'язок імуноферментних, морфологічних, імуногістохімічних, клінічних та апаратних методів дослідження в патогенезі прееклампсії.
7. Доведена ефективність метода профілактики прееклампсії.
Особистий внесок здобувача. Проведено інформаційно патентний пошук і аналіз даних наукової літератури за темою дослідження, визначено завдання та вибір методів дослідження, виконано підбір пацієнток, проведено клінічне, ультразвукове, доплерометричне, імунологічне обстеження вагітних жінок з прееклампсією та жінок з фізіологічним перебігом вагітності. Забір та підготовка біологічного матеріалу для імунологічного, макро та ультрамікроскопічного досліджень виконані безпосередньо автором або за його участю. Самостійно проведено статистичну обробку отриманих даних, аналіз і узагальнення лабораторних та інструментальних досліджень. Написано всі розділи дисертації, сформульовано основні наукові положення та висновки. Науково обґрунтовані та сформульовані практичні рекомендації, підготовлено до друку наукові публікації.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи та результати досліджень доповідалися і обговорювалися на: ХІІ з’їзді акушер-гінекологів України з міжнародною участю «Репродуктивне здоров’я у ХХ столітті» (Донецьк, 2006); Х науково-практичній конференції (Вінниця, 2006); ІХ з’їзді Всеукраїнського Лікарського Товариства (Вінниця, 2007); V Міжрегіональній науково-практичній конференції (Житомир, 2007); VІ Міжрегіональній науково-практичній конференції (Житомир, 2008); IV з’їзді спеціалістів соціальної медицини та організаторів охорони здоров’я (Житомир, 2008).
Публікації. За темою кандидатської дисертації опубліковано 5 статей у фахових науково практичних та збірниках наукових праць, що входять до переліку ВАК України. За результатами дисертаційної роботи опубліковано 4 тез в наукових конференціях. Отримано 1 деклараційний патент на корисну модель.
Структура дисертації. Дисертація викладена на 181 сторінці друкованого тексту. Обсяг основного тексту складає 145 сторінок та включає вступ, огляд літератури, розділ матеріали та методи дослідження, шість розділів власних досліджень, аналіз та узагальнення результатів дослідження, висновки, практичні рекомендації. Список використаних джерел літератури охоплює 222 джерела (147 українських та російських і 75 зарубіжних авторів) і займає 26 сторінок. Робота ілюстрована 18 таблицями та 48 рисунками.

Список литературы

ВИСНОВКИ

В дисертації теоретично узагальнено і вирішено наукове завдання щодо забезпечення поліпшення методів ранньої діагностики, причин розвитку та профілактики прееклампсії вагітних шляхом розробки комплексної оцінки судин матері, плаценти, стану плоду на основі визначення рівня інтерлейкінів, доплерометрії, ультрамікроскопічного, імуногістохімічного дослідження судин плаценти.
1. Встановлено, що у жінок з прееклампсією перебіг вагітності частіше ускладнюється загрозою переривання вагітності 68,80 %, передлежанням плаценти 2,75 %, внутрішньоутробною затримкою розвитку плоду 19,26 %, передчасним відходженням навколоплідних вод 42,20 %, передчасним відшаруванням плаценти 13,76 %, передчасними пологами
15,59 %, що підвищує ризик розродження кесарським розтином 33,94 %.
2. При УЗ обстеженні жінок вагітність яких ускладнилась прееклампсією встановлено затримку розвитку плоду у 38,53 %, (біпарієнтальний розмір голівки відповідно склав для легкого ступеню прееклампсії 81,89 мм, для середнього 81,17 мм. та для прееклампсії з важким перебігом 79,26 мм при нормі 85,12 мм. Довжина стегнової кістки склала відповідно 65,13 мм, 64,57 мм, 62,42 мм, (легка, середня та важка ступінь ) при нормі 68,32 мм. У 71,55 % дітей діагностовано асфіксію. Середній бал за шкалою Апгар новонароджених у групі з легким ступенем прееклампсії становив 6,45 балів, у групі з середнім ступенем 6,0 балів, новонароджених з важким ступенем прееклампсії становив 5,78 балів, у жінок з фізіологічним перебігом − 6,7 балів.
3. Доведено, у вагітних з прееклампсією порушення матково плацентарно плодового кровообігу в спіральних судинах матки та маткових артеріях (індекс резистентності більше 1,50, СДС 1,53 та в маткових артеріях більше 0,68, СДС 1,68 ) призводить до розвитку плацентарної гіпертензії.
4. Виявлено, морфологічні зміни ендотеліоцитів судин у плаценті та розвиток плацентарної недостатності внаслідок плацентарної гіпертензії і ендотеліальної дисфункції (дистрофічні зміни в капілярних ендотеліоцитах, фібріноїдний некроз стінки ворсинок, загибель еластичних мембран і гладеньком'язових клітин, підвищення опору току крові у звужених артеріях ворсинок, лімфоцитарно макрофагальна інфільтрація), що також є однією з основних ланок розладу матково плацентарно плодового кровоплину.
5. Встановлено зміни показників імунітету: IL 2, TNF α які підвищуються з 18 24 тижнів при легкому ступені до 30 34 тижнів при важкому ступені відповідно (28,01 до 126,65 пгк/мл та 64,83 до 197,92 пгк/мл ) та IL 10 знижується починаючи з 18 24 тижні ( 23,66 до 11,25 пгк/мл ).
6. Доведено, також зміни IL 4, TNF α, TGF β в плаценті (зниження рівня розповсюдженості IL 4 з 75,8 % до 7,6% та ріст рівня TNF-α з 6,4% до 75,6 % та TGF β з 10,4% до 78,4 % ).
7. Розроблено прогностичні критерії розвитку прееклампсії: ріст туморнекротичного фактору, запальних та зниження протизапальних інтерлейкінів у комбінації з підвищенням периферичного судинного опору в спіральних та маткових артеріях та виявленої дисфункції ендотелій залежної вазодилятації ( IL 2 в крові у терміні 18 − 24 тижні вагітності більше ніж 30 пкг/мл в 71,55 % жінок, TNF α більше 35 45 пкг/мл в 73,14 % та IL 10 менше 25 пкг/мл вирогідність розвитку прееклампсії 71,55 %. При рівні IL 2 вище 45 пкг/мл у 83,26 %, TNF α більше 50 пкг/мл 84,21 %, IL 10 менше 20 пкг/мл частота виникнення важкої прееклампсії після 28 − 32 тижнів у жінок зростає у 78,94 %.) та зміни приросту діаметра плечової артерії (при легкому, середньому та важкому ступеню відповідно 10,06 %, 9,03 % та 8,58 % при нормі 20,38 %). Дані методи надають можливість використовувати їх в якості раннього діагностичного тесту та ранньої корекції, які необхідно проводити в 18 24 та контролем їх у 30 34 тижні.
8. Встановлено новий тест ранньої діагностики розвитку прееклампсії на основі високого судинного опору при доплерографії та підтвердження наявної плацентарної гіпертензії .
9. Для зниження розвитку прееклампсії розроблено медикаментозну профілактику діпірідамолом та глутаргіном. (Показники С/Д співвідношення в МА, СП, АП мають статистично достовірну тенденцію до зниження з 1,88 до 1,70, 1,74 до 1,70, 2,52 до 2,48 . Показник ІР 0,85 до 0,76, 2,54 до 1,74, 0,84 до 0,71, відповідно, (р < 0,05). Приріст діаметра плечової артерії з 10.06 % до 17,21 % в першій підгрупі та з 9,03 % до 13,02 % в другій підгрупі, (р < 0,05).
10. Використання методів ранньої діагностики, прогнозування та профілактики прееклампсії знизило частоту важких форм ускладнень на (28,67 %) крім того сприяло покращенню внутрішньоутробного стану плоду (зниження на 26,43 % гіпотрофії плоду та на 29,26 % гіпоксії плоду).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абдулаев Р. Я. Допплерография артериального кровотока при неосложненной беременности / Р. Я. Абдулаев, Е. А. Яковенко, Е. Н. Бабаджанян // Международный медицинский журнал. − 2005. − Т. 11, №2. − С. 132 − 135.
2. Автандилов Г. Г. Диагностическая медицинская плоидометрия / Автандилов Г. Г. − М. : ОАО «Издательство «Медицина», 2006. − 192 с. ISBN 5 225 04088 8.
3. Айламазян Э. К. Антенатальная диагностика и коррекция нарушений развития плода / Э. К. Айламазян //Российский вестник перинатологии и педиатрии. − 1999. − №3. − С. 6 − 11. − ISSN 1027 4065.
4. Артериальная гипертензия и беременность / В. Рогов, Е. Шилов, Н. Козловская, Н. Гордовская // Врач. − 2003. − № 9. − С. 16−20. − ISSN 0236 3054.
5. Астахов В. М. Морфофункціональні особливості плаценти та плодовоматеринські взаємовідношення при хронічному психоемоційному напруженні вагітних / В. М. Астахов // Педіатрія, акушерство і гінекологія. 1995. № 4(350). С. 51 53. − ISSN 0031 4048.
6. Белокриницкая Т. Е., Витковский Ю. А. Цитокины в системе мать−плод при синдроме задержки развития плода / Т. Е. Белокриницкая, Ю. А. Витковский // Акушерство и гинекология. − 1999. − №5. − С. 15 − 18. − ISSN 0300 9092.
7. Бенедиктов И. И. Основные методы исследования системы микроциркуляции / И. И. Бенедиктов, Д. А. Сысоев, Г. А. Цаур // Акушерство и гинекология. − 1999. − № 5. С. 8 − 17. − ISSN 0300 9092.
8. Бєсєдін В. М. Новий погляд на лікування фетоплацентарної недостатності при прееклампсії / В. М. Бєсєдін, С. А. Томашова, Г. Б. Семеніна // Педіатрія, акушерство та гінекологія. − 2000. − № 2. − С. 81−83. − ISSN 00314048.
9. Борщова О.П. Патогенетичне значення порушень у системі гемостазу у розвитку плацентарної недостатності у вагітних з патологічним рівнем антифосфоліпідних антитіл : автореф. дис. На здобуття наук. ступеня канд. мед. наук спец. 14.01.01 «Акушерство та гінекологія» / О. П. Борщова. - 2006. 19 с. − ISSN 0300 9092.
10. Брусиловський А. И. Функциональная морфология плацентарного барьера человека / Брусиловський А. И. К. : Здоров'я, 1976. 134 с.
11. Вдовиченко Ю. П. Роль порушень імунної системи у формуванні акушерських і перинатальних ускладнень / Ю. П. Вдовиченко, Т. С. Глазков, Г. П. Кыяшко // Перинатологія і педіатрія. − 2002. − № 3. − С.14−18. − ISSN 1992 5891.
12. Ветров В. В. Экстрагенитальные заболевания и гестоз / В. В. Ветров // Акушерство и гинекология. − 2001. − № 4. − С. 7−9. − ISSN 0300 9092.
13. Витковский Ю. А. О возможной роли цитокинов и нейтрофилов в патогенезе хронического ДВС−синдрома у беременных с поздним гестозом / Ю. А. Витковский, Т. Е. Белокриницкая, Б. И. Кузник // Акушерство и гинекология. − 1998. − № 3. С. 13−15. − ISSN 0300 9092.
14. Вихляева Е. М. Вопросы диагностики и лечения плацентарной недостаточности при задержке роста плода / Е. М. Вихляева, З. С. Ходжаева // Акушерство и гинекология. − 1984. − № 6. С. 18 − 24. − ISSN 0300 9092.
15. Гайструк Н.А. Плацентарна недостатність та антенатальна охорона плоду у вагітних з артеріальною гіпертензією : дис. доктора мед. наук : 14.01.01 / Гайструк Наталія Анатоліївна.- К., 2006. 326 с.
16. Гойко О. В. Практичнее використання пакета STATISTICA для аналізу медико-біологічних даних : [навч. посібник] / Гойко О. В. К. : КМАПО ім. П. Л. Шупика. 2004. 76 с. ISBN 966 8326 31 8.
17. Головчак І. С. Судинне русло плаценти у вагітних жінок із пре еклампсією легкого та середнього ступенів / І. С. Головчак // Вісник наукових
досліджень. − 2005. − №2. С. 154 − 155. − ISSN 1681 276Х.
18. Гореликова С. В. Возможности ультразвуковых методов исследования в оценке анатомо−функциональных особенностей эмбриона / С. В. Гореликова // Медицинская радиология. − 1997. − № 5. С. 62 − 64. − ISSN 0025 8334.
19. Грищенко В. І. Стан клітинної ланки імунітету та цитокінового профілю у вагітних з раннім гестозом / В. І. Грищенко, І. О. Кудревич // Педіатрія, акушерство та гінекологія.− 2005.−№ 5.С. 67−69.−ISSN 00314048.
20. Грищенко В. І. Допплерометричне дослідження гемодинаміки плода при внутрішньочеревній гіпоксії / В. І. Грищенко, І. Ю. Кузьміна // Педіатрія, акушерство і гінекологія. 1995. № 4(350). С. 44 45. − ISSN 0031 4048.
21. Грищенко В. І. Імунологічні зміни у патогенезі пізнього гестозу / В. І. Грищенко, М. О. Щербина, О. П. Ліпко // Педіатрія, акушерство та гінекологія. − 1997. − № 1. − С. 51−54. − ISSN 0031 4048.
22. Грищенко В. И. Этиопатогенез позднего гестоза / В. И. Грищенко, Н. А. Щербина, О. П. Липко // Международный медицинский журнал. − 2000. Т. 6, № 4. С. 59 − 62.
23. Гутман Л. Б. Реография в акушерской практике / Гутман Л. Б., Солонец Н. И., Мельник Ю. В. - К. : Здоров'я, 1983. С. 34 89.
24. Демидов Б. С. Допплерометрия во II триместре беременности / Б. С. Демидов // Акушерство и гинекология. − 1993. − № 6. С. 14 − 18. − ISSN 0300 9092.
25. Довлатян А. А. Организационные формы раннего выявления, профилактика острого пиелонефрита и диспансеризация беременных / А. А. Довлатян, Л. Г. Королева // Акушерство и гинекология. − 1995. − № 6. С. 49−53. − ISSN 0300 9092.
26. Дранник Г. Н. Клиническая иммунология и аллеогология / Дранник Г. Н. - М.: ООО «Медицинское информационное агенство», 2003. 604 с. ISBN 5 89481 137 6.
27. Евсеенко Д. А. Морфологические изменения в плаценте при осложненном течении беременности и состояние здоров’я новорожденных / Д. А. Евсеенко, Н. И. Цирельников // Педиатрия. − 2000. − № 3. С. 11 − 15. − ISSN 0479 7876.
28. Забозлаев Ф.Г. Патоморфология матки, плацентарного ложа и плаценті при нарушении родовой деятельности : автореф. дис. На здобуття наук. ступеня доктора мед. наук : спец. 14.01.01 «Акушеоство та гінекологія». Ф. Г. Забозлаев.- 2007. 19 с.
29. Задержка развития плода / [Стрижаков А. Н., Михайленко Е. Т., Бунин А. Т., Медведев М. В.]. К. : Здоровье, 1988. 184 с.
30. Задорожна Т. Д. Структурні особливості апоптозу в плаценті / Т. Д. Задорожна, І. С. Лук'янова // Журнал АМН України. − 1997. Т. 3, № 3. С. 498 − 505.
31. Запорожан В. М. Перинатальная педиатрия: достижения и проблемы / В. М. Запорожан, Н. Л. Аряев // Журнал АМН Украины. − 2000. Т. 6, № 2. С. 252 − 263.
32. Игнатко И. В. Современные возможности и клиническое значение исследования внутриплацентарного кровотока / И. В. Игнатко, Л. Н. Стрижаков // Акуш. и гинек. 1997. − № 1. С. 22 − 25. − ISSN 0300 9092.
33. Иммуноморфологические изменения в децидуальной ткани при неразвивающейся беременности и сопутствующей урогенитальной хламидийной инфекции / А. В. Мещерякова, Е. М. Демидова, Т. А. Старостина, И. Н. Волощук, Ф. Г. Нагиева // Акушерство и гинекология. − 2001. − № 3. С. 22 − 24. − ISSN 0300 9092.
34. Информативность допплерометрии в прогнозировании возникновения гестозов и синдрома задержки развития плода / А. Н. Стрижаков, А. Т. Бунин, Г. А. Григорян, М. В. Медведев // Акушерство и гинекология. − 1990. − № 7. С. 12 − 15. − ISSN 0300 9092.
35. Калашников С. А. Особенности гемодинамики матери и плода при ОПГ-гестозах / С. А. Калашников, М. А. Культербаева // Акушерство и
гинекология. − 1993. − № 6. С. 18 − 22. − ISSN 0300 9092.
36. Калашникова Е. П. Эхоморфологические параллели при ультразвуковом исследовании плаценты / Е. П. Калашникова, З. Д. Александрова, М. А. Репина // Архив патологии. − 1991. Т. 53, № 12. С. 9−14. − ISSN 0004 1955.
37. Камінський В. В. Стан системи мікроциркуляції при пізніх гестозах / В. В. Камінський // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 1998. № 3(367). С. 6163. − ISSN 0031 4048.
38. Коломійцева А. Г. До питання про збереження здоров'я вагітної жінки та безпечне материнство / А. Г. Коломійцева, І. А. Жабченко // Перинатологія та педіатрія. 2000. № 4. С. 3 6. ISSN 1992 5891.
39. Комплексна оцінка стану плода у вагітних з фетоплацентарною недостатністю при пізньому гестозі / В. К. Чайка, Б. П. Найкен, О. Ф. Трифонова, І. Т. Говоруха // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 1998. № 3(367). С. 66 67. − ISSN 0031 4048.
40. Комплексная оценка фетоплацентарной системы при гестозах различной степени тяжести / Н. В. Стрижова, В. А. Крамарский, Р. М. Зорина [и др.] // Акушерство и гинекология. 1991№ 10.С. 1315.ISSN 03009092.
41. Коломийцева А. Г. Поздние гестозы беременных: клинические лекции / А. Г. Коломийцева // Вісник асоціації акушер-гінекологів в Україні. − 1999. − № 3. − С. 79 − 89.
42. Костарєва Л.П. Профілактика перинатальної патології у вагітних з синдромом плацентарної недостатності інфекційного ґенезу : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец. 14.01.01 «Акушерство та гінекологія» / Л. П. Костарєва. − 2006. 19 с.
43. Краснопольский В. И. Роль трехмерного допплеровского исследования внутриплацентарного кровотока в оценке эффективности инфузионной терапии плацентарной недостаточности / В. И. Краснопольский, А. И. Титченко // Акушерство и гинекология. − 2003. − № 5. С. 16−20. ISSN 0300 9092.
44. Крукиер И. И. Протеинкиназные системы плаценты при физиологической и осложненной беременности / И. И. Крукиер, Т. Н. Погорелова // Акушерство и гинекология. − 2005. − № 1. С. 6−9. ISSN 0300 9092.
45. Круть Ю.Я. Прееклампсія у вагітних з первинною артеріальною гіпертензією (прогнозування, клініко − патогенетичне обґрунтування профілактики та терапії) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора мед. наук : спец. 14.01.01 «Акушерство та гінекологія» / Ю. Я. Круть. − 2005. 32 с.
46. Круть Ю. Я. Роль цитокінів та оксиду азоту в розвитку прееклампсії у вагітних з артеріальною гіпертензією / Ю. Я. Круть // Педіатрія, акушерство та гінекологія. − 2003. − № 6. С. 73 − 77. ISSN 0031 4048.
47. Кузьміна І. Ю. Можливості допплерометрії у дослідженні плодово−плацентарного кровообігу / І. Ю. Кузьміна // Лікарська справа. - 1998. − № 6. С. 24 − 26. ISSN 0049 6804.
48. Кузьміна І.Ю. Стан системи мати − плацента − плід при хронічній гіпоксії плоду та його корекція : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора мед. наук : спец. 14.01.01 «Акушерство та гінекологія» / І. Ю. Кузьміна. − 2004. 38 с.
49. Кузьминова Н. В. Функциональное состояние сосудистого эндотелия у больных гипертонической болезнью / Н. В. Кузьминова, В. К. Серкова // Український терапевтичний журнал. 2008. № 2. С. 21 26. ISSN 1605 7295.
50. Кулаков В. И. Новые подходы к терминологии, профилактике и лечению гестоза / В. И. Кулаков, Л. Е. Мурашко // Акушерство и гинекология. − 1998. − № 5. С. 3 − 9. − ISSN 0300 9092.
51. Кулаков В. И. Клинико − биохимические аспекты патогенеза гестозов / В. И. Кулаков, Л. Е. Мурашко, В. А. Бурлев // Акушерство и гинекология. − 1995. − № 6. С. 3 − 5. − ISSN 0300 9092.
52. Лизин М. А. Морфологічні та ультраструктурні зміни плаценти при затримці росту матки під час гестації / М. А. Лизин // Український медичний альманах. 2000. № 4. С. 133 135.
53. Линева О. И. Патогенетические основы профилактики гестозов в условиях экологического неблагополучия / О. И. Линева, Ф. Н. Гильмиярова, Н. В. Спиридонова // Акушерство и гинекология. 1998. № 5. С. 60 62. ISSN 0300 9092.
54. Лупинская З. А. Эндотелий сосудов − основной регулятор местного кровотока / З. А. Лупинская // Вестник КРСУ. − 2003. − № 7. С. 1 − 7.
55. Майко М.О. Особливості діагностики та лікування хронічної плацентарної недостатності у вагітних при тиреоїдній патології : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец. 14.01.01 «Акушерство та гінекологія» / М. О. Майко. − 2006. 20 с.
56. Макаров О. В. Артериальная гипертензия у беременных / О. В. Макаров, Н. Н. Николаев, Е. В. Волкова // Акушерство и гинекология. − 2002. − № 3. С. 3 − 6. − ISSN 0300 9092.
57. Макацария А. Д. Синдром системного воспалительного ответа в акушерстве / Макацария А. Д., Бицадзе В. О., Акиньшина С. В. - М. : ООО «Медицинское информационное агентство», 2006. 448 с. ISBN 5 89481433 2.
58. Максимов Г. П. Функциональная диагностика в акушерстве и гинекологии / Максимов Г. П., Гутман Л. Б., Травянко Т. Д. - К. : Здоровье, 1999. 224 с. ISBN 5 311 00237 9.
59. Маркін Л. Б. Вплив особливостей формування матково-плацентарно-плодових гемодинамічних відношень у ІІ триместрі вагітності на подальший перебіг гестаційного процесу / Л. Б. Маркін, Л. Л. Ткачук // Педіатрія, акушерство та гінекологія. − 2008. − № 3. С. 81 − 84. ISSN 00314048.
60. Маркін Л. Б. Диференційований підхід до корекції гемодинамічних порушень у системі матиплацентаплід при синдромі фетоплацентарної недостатності / Л. Б. Маркін, К. Л. Шатилович // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2006. № 1(413). С. 67 72. ISSN 0031 4048.
61. Матвієнко І.В. Стан фетоплацентарного комплексу у вагітних з ендокринною патологією : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец. 14.01.01 «Акушерство та гінекологія» / І. В. Матвієнко. − 2007. 20 с.
62. Медведев М. В. Допплеровское исследование маточно − плацентарного и плодового кровотока / Медведев М. В. − М. : Видар, 1996. 386 с. (Клиническое руководство по ультразвуковой диагностике).
63. Медведев М. В. Изучение особенностей кровотока в аорте плода и артерии пуповины во II триместре беременности / М. В. Медведев, Г. А. Григорян // Акушерство и гинекология. − 1989. − № 1. С. 17−21. − ISSN 0300 9092.
64. Медвинский И. Д. Концепция развития полиорганной недостаточности на модели гестоза / И. Д. Медвинский, Б. Д. Зислин, Л. Н. Юрченко // Анестезиология и реаніматологія. 2000. № 3. С. 48 51. ISSN 0201 7563.
65. Мелкоклеточный рак и карциноиды легких: морфология апоптоза и экспрессия биомолекулярных маркеров опухолевого роста / М. А. Пальцев, С. А. Демура, Е. А. Коган [и др.] // Архив патологи. 2000. № 5. С. 11 12. ISSN 0004 1955.
66. Методологические подходы к оценке тяжести гестоза / Н. В. Башмакова, И. Д. Медвинский, Л. Н. Юрченко [и др.] // Акушерство и гинекология. 1998. № 5. С. 32 34. ISSN 0300 9092.
67. Медвинский И. Д. Тяжелый гестоз с позиции синдрома системного воспалительного ответа / И. Д. Медвинский, В. Н. Серов, Л. Н. Юрченко // Вестник интенсивной терапии. − 2003. − № 1. С. 19 − 26. ISSN 1726 − 9806.
68. Мерцалова О. В. Допплерометричні та ехокардіографічні дослідження у комплексній оцінці ступеня тяжкості гіпоксичних уражень центральної нервової системи плода / О. В. Мерцалова // Український реферативний журнал. − 2000. − № 1. С. 42 − 44.
69. Милованов А. П. Патология системы мать − плацента − плод / Милованов А. П. − М. : Медицина, 1999. 193 с.
70. Митьков В. В. Клиническое руководство по ультразвуковой диагностике. Т. ІІ / В. В. Митьков, М. В. Медведев. Москва : Видар, 1996. С. 57 − 61.
71. Морфологические эквиваленты синдрома системного воспалитель-ного ответа (ССВО) на модели гестоза / Н. Р. ШабунинаБасок, И. Д. Медвинский, Л. Н. Юрченко [и др.] // Вестник интенсивной терапии. 2001. № 2. С. 58 61. ISSN 1726 9806.
72. Морфология хориона при угрозе самопроизвольного прерывания беременности по данным биопсии / П. И. Терешин, Н. И. Цирельников, И. Н. Ожиганова, В. А. Тишкина // Архив патологи. 1991. № 12. С. 31 36. ISSN 0004 1955.
73. Морфо-функциональные аспекты диспропорции роста плода и плаценты в сроке гестации 20-22 недели / О. С. Решетникова, О. В. Найденова, А. Э. Миловидова [и др.] // Український медичний альманах. 1998. № 3. С. 74 − 76.
74. Морфофункциональная характеристика маточно-плацентарного кровотока / И. М. Позыщинский, И. Н. Волощук, И. С. Ляшко, П. А. Когапко // Акушерство и гинекология. − 1999. − № 2. С. 7 − 10. ISSN 0300 9092.
75. Мухтожова М.З. Комплексна терапія плацентарної недостатності при гестозі : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец. 14.01.01 «Акушерство та гінекологія» / М. З. Мухтожова. − 2006. 20 с.
76. Нагорна В. Ф. Рання профілактика НПГ−гестозу у вагітних груп ризику з передбачуваною патологією спіральних артерій / В. Ф. Нагорна, Н. А. Зелінська // Педіатрія, акушерство та гінекологія. − 2000. − № 4. С. 74 − 76. ISSN 0031 4048.
77. Надер Халіл Н.Д. Функція фетоплацентарного комплексу у вагітних з варикозним розширенням вен нижніх кінцівок : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец. 14.01.01 «Акушерство та гінекологія» / Н. Д. Надер Халіл. − 2007. 20 с.
78. Новые данные о генезе гестоза и оценке степени его тяжести / И.С.Сидорова, А.Г.Габибов, Н.А.Никитина, А.В.Бардачов // Акушерство и гинекология. − 2006. − № 6. С. 10 − 14. − ISSN 0300 9092.
79. Особенности гемодинамики в системе мать−плацента−плод в ранние сроки беременности / О. Б. Панина., Л. Г. Сичинава, П. А. Клименко [и др.] // Акушерство и гинекология. − 2003. − № 2. С. 14 − 17. − ISSN 0300 9092.
80. Особенности продукции цитокинов и характеристика моноцитов при осложненной гестозом беременности / Н. А. Хонина, А. В. Дударева, М. А. Тихонова [и др.] // Иммунология. − 2005. Т. 26, № 3. С. 156 − 160. ISSN 0206 4952.
81. Особенности продукции цитокинов при физиологической и осложненной беременности / Н. А. Хонина, Н. М. Пасман, А. А. Останин, Е. Р. Черных // Акушерство и гинекология. − 2006. − № 2. С. 11 − 14. − ISSN 0300 9092.
82. Особенности функционирования иммунной системы при беременности, осложненной поздним гестозом / Е. Р. Черных, О. Ю. Леплина, Е. Я. Шевела [и др.] // Акушерство и гинекология. − 1996. − № 2. С. 21 − 23. − ISSN 0300 9092.
83. Панина О. Б. Гемодинамические особенности системы мать−плацента−плод в ранние строки беременности / О. Б. Панина // Акушерство и гинекология. − 2000. − № 3. С. 17 − 21. − ISSN 0300 9092.
84. Паращук Ю. С., Єгоров О.О. Допплєрометричне дослідження матково−плацентарно−плодової гемодинаміки у вагітних з гіпертонічною хворобою / Ю. С. Паращук, О. О. Єгоров // Акушерство и гинекология. − 2004. − № 2. С. 77 − 80. − ISSN 0300 9092.
85. Патоморфологическая характеристика отдельных звеньев системы мать−плацента−плод при преждевременных родах / Т. Ю. Пестрикова, Е. А. Юрасова, Т. М. Бутко [и др.] // Акушерство и гинекология. − 2002. − № 3. С. 25 − 27. − ISSN 0300 9092
86. Пиганова Н. Л. Эндотелины и их роль в акушерской патологии / Н. Л. Пиганова // Акушерство и гинекология. − 1995. − № 2. С. 9 − 11. − ISSN 0300 9092.
87. Плацента регулятор гемостаза матери / А. П. Милованов, П. А. Кирющенков, Р. Г. Шмаков [и др.] // Акушерство и гинекология. − 2001. − № 3. С.3 − 5. − ISSN 0300 9092.
88. Плацентарная недостаточность / Г. М. Савельева, М. В. Федорова, П. А. Клименко, Л. Г. Сячинова. − М. : Медицина, 1991. 276 с.
89. Пипкин Б. Определение преэклампсии проблемы и «ловушки» / Б. Пипкин // Акушерство и гинекология. 1998. №5. С. 12 13. ISSN 0300 9092.
90. Поздний гестоз как системная воспалительная реакция / Д. Н. Киншт, Е. И. Верещагин, Н. М. Пасман, И. П. Верещагин // Вестник интенсивной терапии. − 1999. − № 2. С. 23 − 28. ISSN 1726 9806.
91. Показатели оксидантного и антиоксидантного статуса у беременных с гестозом / Л. В. Аккер, Б. Я. Варшавский, С. А. Ельчанинова [и др.] // Акушерство и гинекология. 2000. №4. С. 17 19. ISSN 0300 9092.
92. Полубенцев Д. Ю. Особенности фето-плацентарного кровотока в родах / Д. Ю. Полубенцев, И. С. Сидорова, И. О. Макаров // Акушерство и гинекология. − 1991. − № 8. С. 51 − 52. − ISSN 0300 9092.
93. Радзинский В. Е. Плацентарная недостаточность при гестозе / В. Е. Радзинский, И. М. Ордиянц // Акушерство и гинекология. − 1999. − №1. С. 11 − 16. − ISSN 0300 9092.
94. Раковська Н.І. Сучасна комплексна оцінка системи мати − плацента − плід : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец. 14.01.01 «Акушерство та гінекологія» / Н. І. Раковська. − 2004. 20 с.
95. Роль трехмерного допплеровского исследования внутриплацентар-ного кровотока в оценке эффективности инфузионной терапии плацентарной недостатности / Л. И. Титченко, В. И. Краснопольский, В. А. Туманова [и др.] // Акушерство и гинекология. − 2003. − № 3. С. 16 − 20. − ISSN 0300 9092.
96. Савельева Г. М. Гестоз в современном акушерстве / Г. М. Савельева, Р. И. Шалина // Международный медицинский журнал. 2000. №1. С. 50 53.
97. Савельева Г. М. Современные проблемы этиологии, патогенеза, терапии и профилактики гестозов / Г. М. Савельева, Р. И. Шалина // Акушерство и гинекология. − 1998. − №5. С. 6 − 9. − ISSN 0300 9092.
98. Савельева Г. М. Значение ранней диагностики и терапии гестозов / Г. М. Савельева, Р. И. Шалина, А. З. Кашежева // Акушерство и гинекология. − 1989. − №1. С. 73 − 76. − ISSN 0300 9092.
99. Селепей Я. Д. Профилактика нарушений функционального состояния гемокоагуляции и фетоплацентар