ЛІКУВАННЯ ДИСПЛАЗІЙ ЕПІТЕЛІЮ ШИЙКИ МАТКИ НА ТЛІ АДЕНОМІОЗУ У ЖІНОК ФЕРТИЛЬНОГО ВІКУ : ЛЕЧЕНИЕ дисплазии эпителия шейки матки НА ФОНЕ аденомиозом у женщин фертильного возраста

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ім. П.Л.ШУПИКА

На правах рукопису

ГАБОРЕЦЬ ЮРІЙ ЮРІЙОВИЧ

УДК 618.146-007.17-08-06:618.145-007.415-055.2-053.84

ЛІКУВАННЯ ДИСПЛАЗІЙ ЕПІТЕЛІЮ ШИЙКИ МАТКИ НА ТЛІ АДЕНОМІОЗУ У ЖІНОК ФЕРТИЛЬНОГО ВІКУ

14.01.01 акушерство та гінекологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
медичних наук

Науковий керівник
Коханевич Є.В.,
доктор медичних наук, професор

Київ 2008

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ,
ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ 5
ВСТУП 7
РОЗДІЛ 1
ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ: „СУЧАСНИЙ СТАН ПРОБЛЕМИ ДИСПЛАЗІЇ ШИЙКИ МАТКИ ПОЄДНАНОЇ З АДЕНОМІОЗОМ»12
1.1. Питання дисплазії шийки матки та її діагностики в
сучасній репродуктології. 12
1.2.Аденоміоз як проблема репродуктивного здоровя жінок. 27
1.3. Сучасний стан питання лікування дисплазії поєднаної з аденоміозом. 33
РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ 41
2.1. Об’єкти дослідження. 41
2.1.1. Клінічна характеристика хворих. 42
2.2. Клінічний метод обстеження. 43
2.3. Молекулярний метод дослідження. 48
2.4. Спосіб визначення індивідуальної чутливості до гормональних препаратів при гормонотерапії хворих ГЕМ. 50
2.5. Статистичні методи дослідження. 57
РОЗДІЛ 3
КЛІНІКО параклініЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА хворих з дисплазією поєднаною з аденоміозом 59
3.1. Загальна характеристика пацiєнток груп
дослідження. 59
3.1.1. Результати ретроспективного аналізу патології епітелію шийки матки у хворих прооперованих з приводу аденоміозу. 59
3.1.2. Характеристика ступеню дисплазії у хворих основної і порівняльної груп та визначення вікових критеріїв. 61
3.1.3. Характеристика хворих основної і групи порівняння за менархе та менструальною функцією. 67
3.1.4. Характеристика менструальної функції. 70
3.1.5. Характеристика хворих основної і групи порівняння за репродуктивною функцією 72
3.1.6. Характеристика хворих основної і контрольної групи за гормональною функцією. 76
3.1.7. Характеристика хворих основної і порівняльної групи за даними цитологічного та бактеріоскопічного дослідження. 78
3.1.8. Характеристика хворих основної і порівняльної групи
за даними кольпоскопії. 84
3.1.9. Характеристика хворих основної і порівняльної групи за даними гістологічних досліджень. 85
3.1.10. Характеристика хворих основної і порівняльної групи за даними УЗ-дослідження. 87
РОЗДІЛ 4
Лікування хворих на ДЕШМ поєднаної з
аденоміозом 94
4.1. Лікування хворих основної групи. 94
4.1.1. Лікування хворих з ДЕШМ поєднаної з аденоміозом у яких виявлені явища запального процесу та ВПЛ інфекцїі (обстежених та лікованих за нашою методикою). 94
4.1.2. Лікування хворих з ДЕШМ поєднаною з аденоміозом, у яких не виявлені явища запального процесу та інфекція ВПЛ, отримували гормональну терапію (обстежених та лікованих за нашою методикою). 108
4.2. Результати застосування загальноприйнятої терапії у хворих на ДЕШМ поєднаної з аденоміозом. 119
4.3. Порівняльні результати лікування ДЕШМ поєднаної з аденоміозом за нашою та загальноприйнятою методикою. 127
РОЗДІЛ 5
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ І ЇХ ОБГОВОРЕННЯ 131
ВИСНОВКИ 142 ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ 144
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 145

ВСТУП

Актуальність теми
В структурі гінекологічної захворюваності серед патологічних змін епітелію шийки матки передпухлинні процеси (дисплазії) складають 17-20% [58, 69, 97]. Диспластичнi зміни слизової оболонки шийки матки частiше є слідством впливу інфекційних асоціантів на слизову оболонку фонових патологічних процесів [2, 8, 10, 93]. На тлі дисплазій виникає рак шийки матки який серед злоякiсних пухлин репродуктивної системи у жінок займає третє місце після раку молочної залози і раку ендометрiю [38, 39, 59]. Існуючі методи лікування передракових процесів шийки матки не призвели до зниження захворюваності на рак шийки матки, поприте за даними всевітнього канцерреєстру в останні 10 років відмічено зростання раку шийки матки вдвічі [2, 8, 10, 93].
В наш час встановлено певний зв'язок між функціональними порушеннями в гiпоталамо-гiпофiзарно-яєчниковiй системі і розвитком деяких органічних захворювань в органах-мiшенях: матцi, молочних залозах. "Чутливiсть" різноманітних відділів матки як рецепторного органу до гормональних впливів пов'язано зi станом стероiдних рецепторiв, а саме естрогенових і прогестеронових. [1, 6, 36]. На ендометріоз хворіють за даними деяких авторів до 50% жінок, що менструюють, відзначається значне збільшення даної патологiї в iндустрiально розвинених країнах [34]. У хворих з ДЕШМ на тлі аденоміозу не визначено особливості ендоскопічно-морфологічної характеристики в залежності від впливу екзогенних і ендогенних чинників, а традиційне лікування проводиться без урахування гормональних порушень що призводить до рецидивів дисплазій і прогресування аденоміозу [ ](Коханевич..)
В доступній нам літературі ми не знайшли робіт, де б було б визначено патогенетичний підхід до лікування дисплазій епітелію шийки матки, поєднаної з внутрішнім ендометріозом. Крім того, в методах діагностики і лікування патології щийки матки у хворих на ендометріоз не врахована роль травми тканин шийки матки в патогенезі ендометріозу [51, 52, 53].
Тому актуальним є пошук нових підходів що до вибору органозберігаючого патогенетично спрямованого метода лікування дисплазй епітелію шийки матки поэднаних з внутрішнім ендометріозом.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами
Виконана науково-дослідна робота є фрагментом наукової роботи кафедри акушерства, гінекології та репродуктології Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика „Лікування ендометрiозу і реабілітація генеративної функції жінок” № держ. реєстрації 0101U000235.
Мета дослідження
Підвищити ефективність лікування ДЕШМ на тлі аденоміозу на підставі визначення результатів клініко-параклінічних обстежень хворих, характеру змін функції гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової системи і інтрацервікальної інфекції з урахуванням стадії дисплазії та аденоміозу.
Завдання дослідження.
1. Дослідити частоту дисплазій епітелію шийки матки у хворих на аденоміоз.
2. Визначити варіанти етіопатогенетичних чинників ДЕШМ у хворих на аденоміоз.
3. Описати кольпоскопічну та цитологічну характеристику ДЕШМ у хворих на аденоміоз.
4. Провести аналіз гормонального балансу гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової системи у хворих фертильного віку з дисплазією епітелію шийки матки, поєднаною з внутрішнім ендометріозом (визначити рівень ФСГ, ЛГ, естрадіолу, прогестерону).
5. Визначити стадії і форми аденоміозу у хвоих з ДЕШМ.
6. Розробити спосіб лікування ДЕШМ на тлі аденоміозу з урахуванням етіопатогенетичних чинників.
7. Провести порівняльний аналіз результатів ДЕШМ на тлі аденоміозу за запропонованою і загальноприйнятою методикою.
Об`єкт дослідження: жінки з ДЕШМ на тлі аденоміозу.
Предмет дослідження: матеріал цервікального слизу, біопсійних та післяопераційних препаратів, кров хворих на ДЕШМ на тлі аденоміозу.
Методи дослідження: загальноклінічні, ультразвукове дослідження,
кольпоскопія, гістероскопія, лапароскопія, цитологічне та гістологічне до-слідження, ПЛР, бактеріоскопія, визначення рівня гормонів гіпоталамо-гіпо-фізарно-яєчникової системи радіоімунологічним методом, визначення інди-відуальної чутливості клітин епітелію шийки матки при дисплазіях на тлі аде-номіозу до гормональних препаратів на основі визначення тіолових та дисуль-фідних груп методом ампериметричного титрування, статистичні методи.
Наукова новизна одержаних результатів
Вперше при ДЕШМ на тлі аденоміозу встановлена залежність між характером ДЕШМ та змінами функції гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової системи і екзогенними інтрацервікальними факторами,на основі яких розроблена методика лікування таких хворих. Одержано деклараційний патент на корисну модель.
Практичне значення одержаних результатів
Вивчено клінічні, кольпоскопічні та цитологічні особливості перебігу ДЕШМ у хворих на аденоміоз. Запропоновано методику лікування хворих з ДЕШМ поєднаної з аденоміозом. Розроблено та впроваджено поетапний алгоритм діагностичних та лікувальних заходів для хворих на ДЕШМ для своєчасного виявлення та адекватного лікування аденоміозу, що дозволяє підвищити ефективність комплексного лікування таких хворих.
Результати досліджень впроваджено в практику роботи Центру охорони здоров¢я матері та дитини Київської області та ЖК роддома №4 м.Києва та в навчальний процес кафедри акушерства, гінекології та реподуктології Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика.
Особистий внесок здобувача
Планування і проведення всіх досліджень виконано за період з 2003 по 2006 рр. Автором проведено клініко-лабораторне та функціональне обстеження 150 жінок, у яких діагностовано ДЕШМ поєднану з аденоміозом. Самостійно проведено забір і підготовку біологічного матеріалу. Автором написано всі розділи дисертації, сформульовано висновки, розроблено практичні рекомендації щодо зниження частоти ДЕШМ у хворих на аденоміоз. Автором виконано статистичну обробку отриманих результатів. Матеріали дисертації викладено в наукових працях, опублікованих в наукових фахових виданнях, рекомендованих ВАК України.
Апробація результатів роботи
Основні положення роботи були висвітлені на спільному засіданні кафедри акушерства і гінекології та перинатології №1 Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова (2001, 2002, 2003, 2004), науково-практичній конференції «Актуальні питання сучасного акушерства» (Тернопіль 2002), засіданні Вінницького осередку асоціації акушерів-гінекологів (2000, 2001, 2002). Міжнародному конгресі по кольпоскопії та патології нижнього відділу генітального тракту (Польща, Краків, 2003), світовому конгресі акушерів-гінекологів (Чілі, Саньтяго, 2003).
Розроблено і впроваджено одне нововведення за темою дисертації.
Публікації
По темі дисертації опубліковано 4 наукових роботи у фахових виданнях, затверджених ВАК України отримано деклараційний патент на винахід №63280 А, 2004 р., 2 розділ в монографії.
Обсяг та структура дисертації
Дисертаційна робота викладена на 144 сторінках машинопису і складається із вступу, огляду літератури, розділу матеріалів та методів дослідження, 2 розділів власних досліджень, висновків, практичних рекомендацій спису використаної літератури, який нараховує 214 першоджерел, з яких 92 зарубіжних. Робота ілюстрована 63 таблицями, 7 рисунками.

Список литературы

Висновки

У дисертаціі наведено вирішення наукового завдання, що є актуальним в сучасній гінекологіі підвищення ефективності лікування ДЕШМ на тлі аденоміозу на підставі визначення результатів клініко-параклінічних обстеженнь, характеру змін функціі гіпоталамо-гіпофізарно-яєчниковоі системи та інтрацервікальноі інфекціі з урахуванням стадіі дисплазіі та аденоміозу.
На підставі отриманих результатів дослідження зроблено наступні висновки:
1. Частота дисплазіі епітелію шийки матки у хворих, що оперовані з приводу аденоміозу складає: 11,2%.
2. У хворих з дисплазією епітелію шийки на тлі аденоміозу визначено вплив двох етіопатогенетичних чинників: перший - обумовлений інфекцією цервіковагінального біотопу; другий обумовлений порушенням функції гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової системи.
3. У хворих з ДЕШМ на тлі нормального біоценозу піхви під впливом гормональних факторів має місце дисплазія багатошарового плоского епітелію CIN-1 (53,4%) CIN-2 (30%) CIN-3 (16,7%), з кольпоскопічною картиною лейкоплакії, полів та папілярної зони, що не реагують на оцтову пробу.
4. У хворих з ДЕШМ на тлі аденоміозу під впливом інфекції цервіковагінального біотопу і гормональних порушень ДЕШМ констатована дисплазія метаплазованого епітелію CIN-1 (47%) CIN-2 (34,28%) CIN-3 (18,5%), з кольпоскопічною картиною передпухлинної зони трансформації, полів та папілярної зони з оцетпозитивною реакцією.
5. За результатами дослідження гормонального балансу гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової системи у хворих фертильного віку з дисплазією епітелію шийки матки і аденоміозом спостерігається гіперпродукція естрадіолу і ФСГ впершу і другу фазу менструального циклу, і дефіцит прогестерону в другу фазу.
6. У хворих з ДЕШМ за даними УЗД визначено другу і третю стадію інфільтративної та інфільтративно-вузловатої форми аденоміозу.
7. Спосіб лікування хворих з дисплазією епітелію шийки матки і аденоміозом розроблено з урахуванням етіопатогенетичних чинників, ступеню дисплазії та стадії аденоміозу (Деклараційний патент на корисну модель № 4960 від 15.02.2005, бюл.№ 2).
8. Ефективність лікування запропонованим способом складає 96,7%, за традиційною методикою 42% (p<0,05).

Практичні рекомендації

Результати проведеного дослідження дозволяють зробити для впровадження у практику охорони здоров'я жінок наступні рекомендації:
1. При обстеженні пацієнток з дисплазією епітелію шийки матки необхідно проводити УЗД органів малого тазу з метою виключення або підтвердження аденоміозу. При підтвердженні наявності аденоміозу, з метою визначення характеру змін функції гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової системи, дослідити рівень ФСГ, естрадіолу і прогестерону. При наявності ознак дисгормонального статусу доцільно визначити індивідуальну чутливість пацієнтки до гормональних препаратів за способом (Коханевич Є.В.Ободніков О.О, Гончарова Я.О. 2004.р.) заснованим на оцінці функціонального стану АОС шляхом визначення ТДС крові, як показника буферної « ємкості».
2. В комплексному обстеженні визначити ступінь СІN за допомогою цитологічного аналізу. При СІN 2-3 проводити гістологічне дослідження матеріалу цілеспрямованої біопсії. Для визначення характеру екзогенного чинника проводити бактеріоскопічне, бактеріологічне дослідження і ПЛР.
3. Лікування хворих на ДЕШМ і аденоміоз проводити наступним чином: антибактеріальну та противовірусну терапію (за показами) проводити паралельно з гормонотерапією; фізіохірургічне лікування (кріодеструкцію або діатермокоагуляцію при CIN 1-2; електроконізацію при CIN 2-3) виконувати після закінчення антибактеріальної, противірусної терапії тлі продовження гормонотерапії.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Адамян Л.В., Кулаков В.И. Эндометриозы: Руководство для врачей. - М: М. 1998. 320 с.
2. Аполихина И.А., Киселев В.И., Денисова Е.Д. Молекулярные механизмы патогенеза папилломавирусной инфекции гениталий у женщин // Росс. научно-практ. конф. «Патология шейки матки и генитальные инфекции от теории к практике», тез. под ред. проф. В.Н. Прилепской. 2007. - С. 5.
3. Арсеньева М.Г. Основы гормональной цитологической диагностики в гинекологии.- Л.: Медгиз, 1963.- 184 с.
4. Баранов В.С., Иващенко Т.Э., Швед Н.Ю. Генетические факторы предрасположенности эндометриоза. Генетика человека. 1999; Т. 35: 243-248.
5. Бауэр Г. Цветной атлас по кольпоскопии: Пер с нем. − М.: ГЭОТАР-МЕД, 2002. − 288 с.
6. В.П.Баскаков, Ю.В.Цвелев, Е.Ф.Кира. Эндометриоидная болезнь / СПб.: ООО Издательство Н-Л”, 2002. 452 с., цв.ил 8 с.
7. Белушкина Н.Н., Северин С.Е. Молекулярные основы патологии апоптоза //Архив патологии. 2001, Т.63, №1. С. 51-59.
8. Бейсова И.П., Хрустева Н.Б., Попова О.М. Опыт лечения эндо- экзоцервицитов хладимийной этиологии в сочетании с псевдоэрозией // Росс. научно-практ. конф. «Патология шейки матки и генитальные инфекции от теории к практике», тез. под ред. проф. В.Н. Прилепской 2007. С. 6.
9. Белокриницкая Т.Е., Понамарева Ю.Н., Ломнева Г.М. Экспрессия белков-регуляторов апоптоза при цервикальных эпителиальных дисплазиях // Росс. научно-практ. конф. «Патология шейки матки и генитальные инфекции от теории к практике», тез. под ред. проф. В.Н. Прилепской. 2007. С. 6.
10.Близнюк Е.А., Зражевская С.Г., Мелахова Т.А. Эффективность «Панавир» в комплексной терапии папилломавирусной инфекции при наличии фоновой патологии шейки матки // Росс. научно-практ. конф. «Патология шейки матки и генитальные инфекции от теории к практике», тез. под ред. проф. В.Н. Прилепской. 2007. С. 7.
11.Быков Э.Г., Коротких И.Н., Савельева Н.В. Особенности тканевого барьера многослойного плоского эпителия шейки матки у пациенток в постменопаузе. // Росс. научно-практ. конф. «Патология шейки матки и генитальные инфекции от теории к практике», тез. под ред. проф. В.Н. Прилепской. 2007. С. 9-10.
12.Быковская О.В., Прилепская В.Н. ФГУ Научный Центр АГиП Возможности иммуномодулирующей терапии у пациенток с хроническим экзоцервицитом и папилломавирусной инфекцией // Росс. научно-практ. конф. «Патология шейки матки и генитальные инфекции от теории к практике», тез. под ред. проф. В.Н. Прилепской. 2007. С. 10.
13.Быковская О.В., Прилепская В.Н. Эффективность современных антибактериальных препаратов в терапии уреаплазменной инфекции у женщин. // Росс. научно-практ. конф. «Патология шейки матки и генитальные инфекции от теории к практике», тез. под ред. проф. В.Н. Прилепской. 2007. С. 11.
14.Бондаренко Г.I., Задорожна Т.Д., Гордiєнко I.Ю. Характеристика експресiї антиапоптотичного протеїну bcl-2 в тканинах плаценти першого триместру вагiтностi з фiзiологiчним перебiгом. // Перинатологiя та педiатрiя. 2002. - № 2.- С. 3-5.
15.Бохман Я.В. Руководство по онкогинекологии. Санкт-Петербург: ООО «Издательство Фолиант», 2002. 542 с.
16.Вакуленко Г.А. Комплексное лечение пациенток с предраковыми заболеваниями и начальным микроинвазивным раком шейки матки с проведением иммуно- и гормонокоррекции // Онкология.−2000.−Т.2,−№1-2.−С.101-104.
17.Величковский Б.Т. Свободнорадикальное окисление как звено срочной и долговременной адаптации организма к факторам окружающей среды // Вестник Рос. АМН.- 2001. - №6. с.45-52
18.Воробьева Л.И. Актуальность проблемы и пути усовершенствования диагностики и лечения визуальных форм генитального рака. Злоякісні новоутворення: //Зб.наук. робіт. К., 2002. Вип. 3.− С. 710.
19.Волчек И.В. Способ индивидуального подбора лекарственных препаратов (скрининга) для определенного больного. Патент РФ №2150700, МПК 7 G 01 N 33/15, опубл. 10.06.2000 г. Бюл. №16.
20.Гаджиева Т.С., Орлов В.М. Оценка состояния шейки матки после диатермохирургических вмешательств. // Росс. научно-практ. конф. «Патология шейки матки и генитальные инфекции от теории к практике», тез. под ред. проф. В.Н. Прилепской 2007. С. 13-14.
21.Галин А.П., Андреев С.В., Андреева Л.Л. Состояние проблемы рака шейки матки в условиях Европейского Севера // Росс. научно-практ. конф. «Патология шейки матки и генитальные инфекции от теории к практике», тез. под ред. проф. В.Н. Прилепской 2007. С. 14.
22.Галустян С.А. Щербань М.Р. Иммунотропная терапия рецидивирующих папилломавирусных инфекций // Росс. научно-практ. конф. «Патология шейки матки и генитальные инфекции от теории к практике», тез. под ред. проф. В.Н. Прилепской 2007. С. 15.
23.Гапарова Е., Ахмерова Н.Ш. Применение комплекса естественных цитокинов в терапии шеечно-вагинальных инфекций // Росс. научно-практ. конф. «Патология шейки матки и генитальные инфекции от теории к практике», тез. под ред. проф. В.Н. Прилепской. 2007. С. 15-16.
24.Гаспаров А.С., Барабанова О.Э., Довлетханова Э.Р. Новые технологии в лечении цитокин-опосредованных иммунодефицитов // Росс. научно-практ. конф. «Патология шейки матки и генитальные инфекции от теории к практике», тез. под ред. проф. В.Н. Прилепской. 2007. - С. 16.
25.Гомберг М.А. Консультирование ключ к улучшению качества жизни у больных генитальным герпесом // Росс. научно-практ. конф. «Патология шейки матки и генитальные инфекции от теории к практике», тез. под ред. проф. В.Н. Прилепской. 2007. - С. 17.
26.Горяева Я.С. Сравнительный анализ клинического течения и параклинической характеристки заболеваний шейки матки в зависимости от инфицирования пациенток ВПЧ 16/18 типов // Росс. научно-практ. конф. «Патология шейки матки и генитальные инфекции от теории к практике», тез. под ред. проф. В.Н. Прилепской. 2007. - С. 17-18.
27.Грибова С.Н., Хрипунова Г.И., Буделенко Г.Б. Гистологические варианты при фоновых и предраковых заболеваниях шейки матки у женщин, проживающих в разных экологических зонах г. Саратова // Росс. научно-практ. конф. «Патология шейки матки и генитальные инфекции от теории к практике», тез. под ред. проф. В.Н. Прилепской. 2007. - С. 18.
28.Григорян О.Р., Ужегова Ж.А., Андреева Е.Н. Сравнительный анализ паталогии шейки матки при эндокринопатиях // Росс. научно-практ. конф. «Патология шейки матки и генитальные инфекции от теории к практике», тез. под ред. проф. В.Н. Прилепской. 2007. - С. 18-19.
29.Гуман Л.П., Новикова С.И. Эффективность применения СО2 лазера в лечении фоновых заболеваний шейки матки // Росс. научно-практ. конф. «Патология шейки матки и генитальные инфекции от теории к практике», тез. под ред. проф. В.Н. Прилепской. 2007. - С. 19-20.
30.Гуменюк Е.Г., Ковчур П.И., Карашурова, Е.С. Опыт применения препарата «Панавир» в комплексной терапии папилломавирусной инфекции у женщин с патологией шейки матки // Росс. научно-практ. конф. «Патология шейки матки и генитальные инфекции от теории к практике», тез. под ред. проф. В.Н. Прилепской. 2007. - С. 20.
31.Гусаимова М.Ю., Демьянова Т.Н. Тактика ведения пациенток в эндометриоидной болезнью и миомой тела матки в клинике женского бесплодия // Росс. научно-практ. конф. «Патология шейки матки и генитальные инфекции от теории к практике», тез. под ред. проф. В.Н. Прилепской. 2007. - С. 20-21.
32.Гущин А.Е., Рыжих П.Г., Шипулин Г.А. Новый метод диагностики хламидийной и мико-уреаплазменной инфекции на основе «мультиплекс - ПЦР в реальном времени // Росс. научно-практ. конф. «Патология шейки матки и генитальные инфекции от теории к практике», тез. под ред. проф. В.Н. Прилепской. 2007г. С. 21
33.Гойко О.В. Практичне використання пакета STATISTICA для аналізу медико-біологічних даних: Навч.посібник. К.: Київська медична академія післядипломної освіти ім.П.Л.Шупика, 2004.-76 с.
34.Грищенко В.І., Щербіна М.О., Потапова Л.В. До питання діагностики, клініки та лікування ендометріоїдних гетеротопій // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 1997. - №6. с.108-112
35.Дамиров М.М. Аденомиоз. М.: „БИНОМ-Пресс”, 2004. 320 с.
36.Дивакова Т.С. Рецепторы естрадіолу и прогестерону в тканях-мишенях при сочетании миомы матки с эндометриозом гениталий. // Здравоохранение. 2000. - №3. С. 5-9.
37. Дуб Н.В., Алексеева Е.Ю., Гладкова Л.Л. Опыт лечения хронического экзоцервицита // Росс. научно-практ. конф. «Патология шейки матки и генитальные инфекции от теории к практике», тез. под ред. проф. В.Н. Прилепской. 2007.- С. 26.
38.Жилка Н.Я. Стан онкогінекологічної допомоги в Україні. Проблеми. Вплив на демографічну ситуацію // Репродуктивне здоровя жінки . 2007. №3. с.24-27.
39.Жилка Н.Я.Стан та проблеми онкогінекології в Україні Стан та проблеми он­когінекології в Україні // Здоровье женщиньї. - 2005. - № 2 (22), ч. 2. -С. 4-7.
40.Запорожан В.М., Цегельський М.Р. Гінекологічна патологія. - Одеса 2002. 300с.
41.Золотоверхая Е.А., Шипицына Е.В., Юшманова Е.С., Молекулярные маркеры онкогенной активности вируса папилломы человека: интеграция ДНК вируса папилломы человека в ДНК клетки // Росс. научно-практ. конф. «Патология шейки матки и генитальные инфекции от теории к практике», тез. под ред. проф. В.Н. Прилепской. 2007. С. 31-32.
42.Зражевская С.Г., Максимова А.Б., Близнюк Е.А. Медицинские аспекты патологии шейки матки // Росс. научно-практ. конф. «Патология шейки матки и генитальные инфекции от теории к практике», тез. под ред. проф. В.Н. Прилепской. 2007. С. 32-33.
43.Зур Н.В., Савицкая К.И. Анализ результатов клинико-инструментального обследования при хронической хламидийной инфекции у женщин репродуктивного возраста // Росс. научно-практ. конф. «Патология шейки матки и генитальные инфекции от теории к практике», тез. под ред. проф. В.Н. Прилепской. 2007. С. 33-34.
44.Карпова Г.В., Тимина Е.А., Карпова М.Р. Способ морфологической оценки апоптоза для доклинического изучения новых лекарственных средств. //Экспериментальная и клиническая фармакология. 2000. т.63, №6. с.62-63
45.Киселев В.И. Патогенетические звенья рецидивирующей папилломавирусной инфекцией и их фармакологическая коррекция» // Росс. научно-практ. конф. «Патология шейки матки и генитальные инфекции от теории к практике», тез. под ред. проф. В.Н. Прилепской. 2007. С. 39.
46.Киселев В.И. Вирусы папилломы человека в развитии рака шейки матки.- М.: Изд-во Димитрейд График Групп, 2004.- 184 с.
47.Кисина В.И. Урогенитальный трихомониаз: проблемы и пути их решения // В кн.: Инфекции, передающиеся половым путем.- 2002.- № 5.- С. 15-18.
48.Кишакевич І.Т. Сучасні аспекти лікування доброякісних процесів шийки матки, асоційованих з папіломавірусною інфекцією // Педіатр., акуш. та гінекол.- 2004.- № 2.- С. 116-118.
49.Ковчур П.И., Гуменюк Е.Г., Сазонова Л.Н. Фоновые и предраковые заболевания шейки матки у женщин, инфицированных вирусом папилломы человека» // Росс. научно-практ. конф. «Патология шейки матки и генитальные инфекции от теории к практике», тез. под ред. проф. В.Н. Прилепской. 2007. С. 41.
50.Кондриков Н.И., Шамаракова М.В. Современные методы диагностики предраковых состояний и карциномы шейки матки // Росс. научно-практ. конф. «Патология шейки матки и генитальные инфекции от теории к практике», тез. под ред. проф. В.Н. Прилепской. 2007. С. 41-42.
51.Кондриков Н.И. Концепция метапластического происхождения эндометриоза: современные аспекты. // Акушерство и гинекология. 1999. -№ 4. С. 10-13.
52.Коновалов В.И. Эффективность применения препарата «Дюфастон» при эндометриозе у больных репродуктивного возраста // Акушерство и гинекология. - 2002. - № 5. - С. 48-49.
53.Коновалов В.И., Звычайный М.А. Влияние эндометриоза и некоторых методов его лечения на качество жизни женщин репродуктивного возраста // Журнал акушерства и женских болезней. 2001. - №3. С. 96-97.
54.Коршунов А.М., Преображенская И.С. Программированная смерть клеток (апоптоз).// Неврологический журнал. 1998. - №1. с. 40-46
55.Коркодинова А.В., Кузьминова Г.Д., Плотко Е.Э. Клинико-лабораторные параллели при паталогии шейки матки у женщин с папилломавирусной инфекцией // Росс. научно-практ. конф. «Патология шейки матки и генитальные инфекции от теории к практике», тез. под ред. проф. В.Н. Прилепской. 2007. С. 42.
56.Кортунова В.В., Красникова М.Б., Трубин В.Б. Применение радиоволнового метода лечения папилломавирусной инфекции гениталий женщин // Росс. научно-практ. конф. «Патология шейки матки и генитальные инфекции от теории к практике», тез. под ред. проф. В.Н. Прилепской. 2007. С. 42-43.
57.Коханевич Є.В., Гончарова Я.О., Ободніков О.О. Індивідуалізація вибору ендокрінотерапії при лікуванні генітального ендометріозу по оцінці тіол-дисульфідного співвідношення крові in vitro. // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л.Шупика. 2004. - 13 видання, Книга 1. С. 431-435.
58.Коханевич Е.В., Ганина К.П., Суменко В.В. Кольпоцервикоскопия. Атлас. - Киев, "Вища школа", 1997. - 49 с.
59.Актуальные вопросы гинекологии / Под ред. Е.В.Коханевич К.: ООО «Книга-плюс», 1998. 161 с.
60.Коханевич Є.В., Сильченко В.П., Судома І.О. та інш. Поширені, поєднані та малігнізовані форми генітального ендометріозу // Вісник Вінницького державного медичного университету. 2001. - №1. С. 136-140.
61.Коханевич Е.В., Гончарова Я.А., Ободников А.А. Оптимизация выбора метода эндокринотерапии для коррекции гормональных нарушений при генитальном эндометриозе // Здоровье женщины. 2003. № 3(15). С. 39-44.
62.Коханевич Є.В., Вакуленко Г.О., Суханова А.А. Пошук диференційованого етіопатогенетичного підходу до вибору методу лікування передраку і початкових форм раку шийки матки // Праці 9-го зїзду онкологів України. Вінниця. 1995. С.299.
63.Куценко И.И. Клинико-морфологическая диагностика и особенности лечения различных по активности форм генитального эндометриоза: Автореф. дис. докт. мед. наук. М., 1995. 52 с.
64.Лушников Е.Ф., Абросимов А.Ю. Гибель клетки (апоптоз). М.: Медицина. - 2001. - 192 с.
65.Маллак И.К. Состояние липидтранспортной системы и перекисного окисления липидов у больных внутренним и ретроцервикальным эндометриозом: Автореф. дис. канд.мед. наук: 14.00.01 / Минск. гос. мед. ин-т. Мн., 1995. 17 с.
66.Манухин И.Б., Харлова О.Г., Высоцкий М.М. Патология шейки матки после субтотальной гистерэктомии // Росс. научно-практ. конф. «Патология шейки матки и генитальные инфекции от теории к практике», тез. под ред. проф. В.Н. Прилепской. 2007. С. 52-53.
67.Махмудова Г.М. Сравнительная оценка некоторых видов гормономодулирующей терапии у женщин после оперативного лечения генитального эндометриоза // Рос. Вестник акушера-гинеколога. 2003. - №2. С. 49-51.
68.Мелехова Н.Ю., Иванян А.Н., Овсянкина Н.Л. Новые подходы к скринингу патологии шейки матки // Росс. научно-практ. конф. «Патология шейки матки и генитальные инфекции от теории к практике», тез. под ред. проф. В.Н. Прилепской. 2007. С. 54-55.
69.Минкина Г.Н., Манухин И.Б., Франк Г.А. Предрак шейки матки.-М.:Аэрограф-медиа, − 2001.−57с.
70.Неймарк С.Л., Бакшеев С.Н. Особенности діагностики и лечения ассоциированных инфекций, передающихся половым путем // Здоров’я України.− 2005.− №.1-2 (110-111).−С.26-27.
71.Максимов С.Я., Савичева А.М., Башмакова М.А. Роль опухоль-ассоциированных типов папилломавирусной инфекции гениталий в генезе фоновых заболеваний эктоцервикса, дисплазии и преинвазивного рака шейки матки // Вопр. онкологии.−1999.− Т.45.−№6.−С.627−629.
72.Меньшикова Е.Б., Зенков Н.К., Шергин С.М. Биохимия окислительного стресса. Новосибирск. 1994. 203 с.
73.Мінцер О.П., Вороненко Ю.В., Власов В.В. Оброблення клінічних і експериментальних даних у медицині / Навч.посібник. - К.: Вища школа. - 2003. - 350 с.
74.Ободников А.А., Паршиков А.В., Орловский А.А. Способ индивидуального подбора лечебных средств для определенного больного. Патент на изобретение Украины № 41048 А от 15.08.2001 г. и Патент на изобретение Российской Федерации № 2189587 от 20.09.2002 г.
75.Пальчик Е.А., Айвазова Д.С., Дуянова О.П. Новые подходы к лечению осложненной эктопии шейки матки у молодых нерожавших женщин. // Росс. научно-практ. конф. «Патология шейки матки и генитальные инфекции от теории к практике», тез. под ред. проф. В.Н. Прилепской. 2007 С. 60-61.
76.Пазычев А.А. Диагностическое значение показателей систем перекисного окисления липидов и циклических нуклеотидов при эндометриозе яичников: Дис. канд. мед. наук. СПб. 1996. 153 с.
77.Пересада О.А., Герасимович Г.И., Безкровная В.Г. Состояние метаболического гомеостазу у больных генитальным эндометриозом // Здравоохранение. - 1996.- №5. - С. 50-53.
78.Пересада О.А. Характеристика системы перекисного окисления липидов, липидного обмена и антиоксидантной защиты организма у больных эндометриозом // Медицинские новости. 1998. - №12. С.32-34
79.Пересада О.А. Клиника, диагностика и лечение генитального эндометриоза: Учеб. пособие / Мн.: Бел. наука, 2001. 274 с.
80.Подзолкова Н.М., Ландеховский Ю.Д., Созаева Л.Г. Хирургическое лечение рубцовой деформации шейки матки, как путь к снижению онкологического риска // Росс. научно-практ. конф. «Патология шейки матки и генитальные инфекции от теории к практике», тез. под ред. проф. В.Н. Прилепской. 2007. С. 61.
81.Понамарева Ю.Н., Белокриницкая Т.Е., Бунина Е.Н. Клинико-анамнестические факторы риска развития генитальных инфекций, ассоциированных с эпителиальными дисплазиями и раком шейки матки // Росс. научно-практ. конф. «Патология шейки матки и генитальные инфекции от теории к практике», тез. под ред. проф. В.Н. Прилепской. 2007. - С. 64.
82.Прилепская В.Н., Роговская С.И., Акопян А.Н. Возможности пролонгированной контрацепции в комплексном лечении эндометриоза // Росс. научно-практ. конф. «Патология шейки матки и генитальные инфекции от теории к практике», тез. под ред. проф. В.Н. Прилепской. 2007. С. 64-65.
83.Прилепская В.Н., Роговская С.И., Бебнева Т.Н. ВПЧ-тест с определением вирусной нагрузки в диагностике цервикальной патологии» // Росс. научно-практ. конф. «Патология шейки матки и генитальные инфекции от теории к практике», тез. под ред. проф. В.Н. Прилепской. 2007.- С. 67.
84.Прилепская В.Н. Заболевания шейки матки, влагалища и вульвы. М.: МЕДпресс, 2000. - 432 с.
85.Цитологическая диагностика опухолей и предопухолевых процессов./ Под ред. А.С. Петровой; АМН СССР. М.: Медицина, 1985, 304 с., ил.
86.Потапова Л.В. Новые подходы к патогенезу генитального эндометриоза // Медицина сегодня и завтра: Сб. науч. работ молодых ученых и специалистов Х.: Б. и., 1996. с. 203-204.
87.Потапова Л.В. Дослідження локальних метаболічних процесів при різних формах генітального ендометріозу // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 1998. - №5. с.104-106.
88.Радецкая Л.Е. Современное состояние проблемы диагностики и лечения эндометриоза // Медицинские новости. 2000. - №10. с.22-25.
89.Ранчялис В.П., Бальчюнене Л.С. «Парадоксальное» действие тиоловых соединений // Вестник Рос. АМН.- 1995. - №1. с.44-49.
90.Роговская С.И. Папилломавирусная инфекция гениталий. Клиника и лече­ние // Заболевания шейки матки: Клин, лекции. − М., 1997. − С. 46−51.
91.Русакевич П.С. Заболевания шейки матки: симптоматика, диагностика, лечение, профилактика. Минск: Вышэйшая школа, 1998. 367с.
92.Романенко А.М. Апоптоз и рак // Архив патологии. 1996. - №3. с. 18-22.
93.Рудакова Е.Б., Потрохова Е.А., Мозговой С.И. Клинико-морфологическая характеристика патологии шейки матки, ассоциированной с папилломавирусной инфекцией на фоне влагалищного дисбиоза // Росс. научно-практ. конф. «Патология шейки матки и генитальные инфекции от теории к практике», тез. под ред. проф. В.Н. Прилепской. 2007. С. 67-68.
94.Руденко А.В. Цитологическая диагностика ранних раковых поражений шейки матки: Вопросы цитологической диагностики рака. Ученые записки том 3. Гос мед издат УССР.- К., 1952.- С. 94-104.
95.Саидова Р.А. Эндометриоз: клиника, диагностика и лечение // Русский медицинский журнал. 1999. Т.7. №18. с.13-16.
96.Садыкова Т.Т., Хамидуллина Г.А., Кайдарова Д.Р. Результаты противовирусной терапии больных с дисплазией и Са іn situ шейки матки // Росс. научно-практ. конф. «Патология шейки матки и генитальные инфекции от теории к практике», тез. под ред. проф. В.Н. Прилепской. 2007. С. 68-69.
97.Силаева Е.Б. Озонотерапия в лечении дисплазий шейки матки» // Росс. научно-практ. конф. «Патология шейки матки и генитальные инфекции от теории к практике», тез. под ред. проф. В.Н. Прилепской. 2007. С. 71-72.
98.Симонова Т.В., Харлова О.Г. Изучение корреляции пролиферативной активности клеток эпителия шейки матки с наличием вирусов папилломы человека 16, 18 типов» // Росс. научно-практ. конф. «Патология шейки матки и генитальные инфекции от теории к практике», тез. под ред. проф. В.Н. Прилепской. 2007. С. 72-73.
99.Склярова В.О. Эффективность местного лечения папилломавирусной инфекции шейки матки супер экстрактом чистотела // Росс. научно-практ. конф. «Патология шейки матки и генитальные инфекции от теории к практике», тез. под ред. проф. В.Н. Прилепской. 2007. С. 73.
100. Склярова В.О. Эффективность местного лечения кондилом наружных половых органов супер экстрактом чистотела // Росс. научно-практ. конф. «Патология шейки матки и генитальные инфекции от теории к практике», тез. под ред. проф. В.Н. Прилепской. 2007. С. 73.
101. Сорокин В.Д., Голубченко В.С. Влияние скрининговых программ на выявляемость патологии шейки матки» // Росс. научно-практ. конф. «Патология шейки матки и генитальные инфекции от теории к практике», тез. под ред. проф. В.Н. Прилепской. 2007. С. 75.
102. Сидорова И.С., Коган Е.А., Заиратьянц О.В. Новый взгляд на природу эндометриоза (аденомиоза) // Акуш. и гинек. 2002. - №3. С. 32-38.
103. Силла М., Супрун Л.Я. Инфекционные и аутоиммунные аспекты полиорганной патологии при эндометриозе // Здравоохранение. 1998. - №1. с. 8-10.
104. Симрок В.В. Физиологические и биохимические факторы апоптоза при доброкачественных процессах матки // Вісник асоціації акушерів-гінекологів України. 1999. - №5-6. с.16-20.
105. Симрок В.В. Індуктор апоптозу чинник некрозу пухлин альфа у сироватці крові хворих з поєднаними доброякісними процесами матки // Вісник асоціації акушерів-гінекологів України. 2000. - №5-6. с.37-39.
106. Собко Н.В., Минина С.В., Вакуленко Г.А. Цитологическая диагностика в выявлении фоновых, предопухолевых заболеваний и рака шейки матки при проведении скрининга в Киеве. // Вісник асоціації