РОЛЬ ЕНДОТЕЛІАЛЬНОЇ ДИСФУНКЦІЇ У РОЗВИТКУ ПРЕЕКЛАМПСІЇ У ВАГІТНИХ З АРТЕРІАЛЬНОЮ ГІПЕРТЕНЗІЄЮ : РОЛЬ эндотелиальной дисфункции В РАЗВИТИИ ПРЕЭКЛАМПСИИ У БЕРЕМЕННЫХ С АРТЕРИАЛЬНОЙ ГИПЕРТЕНЗИЕЙ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ЗАПОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

СІЛІНА НАТАЛЯ КОСТЯНТИНІВНА

УДК 618.3-008.6-036-06:616.12-008.331.1]:616-018.74

РОЛЬ ЕНДОТЕЛІАЛЬНОЇ ДИСФУНКЦІЇ У РОЗВИТКУ ПРЕЕКЛАМПСІЇ У ВАГІТНИХ З АРТЕРІАЛЬНОЮ ГІПЕРТЕНЗІЄЮ

14.01.01 акушерство та гінекологія

Дисертації
на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
доктор медичних наук, професор
Круть Юрій Якович

Запоріжжя 2008

ЗМІСТ

Стор.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

4

ВСТУП .

5

РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ. СУЧАСНИЙ ПОГЛЯД НА РОЛЬ ЕНДОТЕЛІАЛЬНОЇ СИСТЕМИ В РОЗВИТКУ ПРЕЕКЛАМПСІЇ У ВАГІТНИХ З АРТЕРІАЛЬНОЮ ГІПЕРТЕНЗІЄЮ

14

1.1. Особливості перебігу вагітності при артеріальній гіпертензії .

14

1.2. Сучасні погляди на стан ендотеліальної системи у вагітних з артеріальною гіпертензією.

24

РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

43

2.1.Клінічна характеристика обстежених вагітних

44

2.2. Методи дослідження.

51

РОЗДІЛ 3. ВПЛИВ ЕНДОТЕЛІАЛЬНОЇ ДИСФУНКЦІЇ НА ПЕРЕБІГ ВАГІТНОСТІ, ПОЛОГИ, СТАН ПЛОДА ТА НОВОНАРОДЖЕНОГО У ЖІНОК З ПЕРВИННОЮ
АРТЕРІАЛЬНОЮ ГІПЕРТЕНЗІЄЮ..

56

3.1. Стан ендотеліальної системи у вагітних з фізіологічним перебігом вагітності.

56

3.2. Перебіг вагітності та пологів у жінок з первинною артеріальною гіпертензією в аспекті функціонування ендотеліальної системи

59

РОЗДІЛ 4. Перебіг вагітності та пологів у жінок з прееклампсією в анамнезі в аспекті функціонування ендотеліальної системи.

74

РОЗДІЛ 5. ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ системи матиплацентаплід ПРИ ЕНДОТЕЛІАЛЬНІЙ ДИСФУНКЦІЇ У ВАГІТНИХ З АРТЕРІАЛЬНОЮ
ГІПЕРТЕНЗІЄЮ..

85

5.1. Зміни в системі матиплацентаплід у вагітних з первинною артеріальною гіпертензією та у вагітних з прееклампсією в анамнезі.
5.2. Прогнозування розвитку ускладнень вагітності у вагітних з артеріальною гіпертензією за маркерами ендотеліальної дисфункції ..

85

96

РОЗДІЛ 6. АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ
ДОСЛІДЖЕННЯ.

102

ВИСНОВКИ

115

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

117

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

118

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АГ артеріальна гіпертензія
АТ артеріальний тиск
БПП біофизичний профіль плода
ДАТ діастолічний артеріальний тиск
ДЭ дисфункція эндотелія
ЕЗВД ендотелійзалежна вазодилятація
Ет-1 ендотелін 1
КТГ кардіотокография
ПАГ первинна артеріальна гіпертензія
ПІ пульсаційний індекс
ПД плацентарна дисфункція
Пл плацентарний лактоген
ПН плацентарна недостатність
РІ резистентний індекс
САТ систолічний артеріальний тиск
СЗРП синдром затримки развитку плода
УЗД ультразвукове дослідження
ФВ фактор Віллебрандта
ФПК фетоплацентарний комплекс
n кількість вагітних

ВСТУП

Актуальність. Артеріальна гіпертензія у вагітних залишається однією з найбільш актуальних проблем перинатальної медицини. Частота цього ускладнення досягає 18% і немає тенденції до зниження. В усьому світі вона в значній мірі визначає материнську та перинатальну захворюваність від 46 до 78%, і смертність від 10 до 30% [12,27,41,164,210]. Окрім того, гіпертензію вагітних розглядають як основну причину плацентарної недостатності та синдрому затримки розвитку плоду (СЗРП), народження дітей з низькою масою тіла.
Відповідно до епідеміологічних досліджень, кожна десята жінка дітородного віку в Україні на сьогоднішній день має підвищений артеріальний тиск (АТ). У більшості з них визначається первинна артеріальна гіпертензія (АГ) або гіпертонічна хвороба. Жінки репродуктивного віку рідко мають які-небудь важкі серцевосудинні ускладнення, але найбільшою проблемою для таких жінок стають виношування вагітності та пологи. Дуже часто у цих пацієнток бувають важкі ускладнення вагітності, високим залишається рівень материнської, внутрішньоутробної і неонатальної захворюваності та смертності [22,30,35,69,72,81,243].
Останнім часом вивчення АГ в акушерстві приділяється особлива увага, оскільки загальновизнаним є факт значного обтяження гестації при даному захворюванні. Найбільш важким і найпоширенішим ускладненням вагітності у жінок, що страждають АГ, є прееклампсія, а в структурі материнської та перинатальної захворюваності й смертності займає одне з провідних місць [86,175,142]. У таких вагітних прееклампсія може розвитися до 32го і навіть до 28го тижня вагітності. Важка прееклампсія у вагітних з ПАГ чревата гострим порушенням мозкового кровообігу, важкою ретинопатією, хронічною і гострою нирковою недостатністю та іншими ускладненнями. На тлі прееклампсії неухильно зростає число випадків невиношування вагітності, дуже часто спостерігається відшарування плаценти. Якщо прееклампсія розвивається до 28го тижня вагітності, то жінка в більшості випадків втрачає дитину. Якщо вона виникає в період з 28го по 32ий тиждень вагітності, то загибель дитини спостерігається приблизно в 40% випадків й, приблизно, у такій же кількості випадків розвиваються важкі стани плода і немовлят СЗРП, асфіксія, виражена недоношеність, синдром дихальних розладів [85,88,93,102,161].
Найбільш частою причиною материнської і перинатальних втрат є сочетана з екстрагенітальною патологією прееклампсія, Сочетані гестози характеризуються розвитком у більш ранній термін вагітності тяжким клінічним проявом, важко піддаються терапії та найбільш несприятливо впливають на плід. А виношування вагітності та пологи на тлі АГ значно погіршують стан здоров'я жінки, приводячи до прогресування захворювання. Звертає на себе увагу збільшення останнім часом частоти таких гестозів, становлюючих від 70% до 85% [105,115,127,132,247].
За останні роки актуальність вивчення АГ визначається також підвищенням частоти як самої гіпертонії, так і кількістю важких ускладнень вагітності, які знижує адаптаційні можливості організму вагітної. Виношування вагітності та пологи на фоні артеріальної гіпертензії значно погіршують стан здоров’я жінки, а з часом призводять до прогресування захворювання. Не дивлячись на значні досягнення у вивченні етіології, патогенезу та розробки нових методів профілактики та лікування, частота прееклампсій складає 716% від всіх вагітних і не має тенденції до зниження за останнє десятиріччя. Все це зумовлює підвищений інтерес щодо необхідності подальшого удосконалення методів прогнозування виникнення прееклампсії, її профілактики та лікування [19,35,134,94,96,240].
Поряд з цим, в наш час відсутні чіткі уявлення про особливості патогенезу прееклампсії та адаптації різних систем життєзабезпечення в материнськоплодовому комплексі у разі цього ускладнення. Це призводить до неузгодженості в тактиці ведення таких вагітних, що перешкоджає проведенню своєчасних та адекватних лікувальнопрофілактичних заходів.
Однієї з найважливіших завдань по охороні здоров'я матері та дитини є своєчасна діагностика, прогнозування, профілактика та лікування ускладнень вагітності. Тому, проблема профілактики й зниження несприятливих ускладнень вагітності у жінок з АГ на сьогоднішній день є однієї з головних у медицині всіх країн миру [6,39,42,106,109,134,238].
Значною мірою результат вагітності, як для матері, так і для плода залежить від виразності проявів захворювання. Для того щоб зберегти здоров'я матері, дуже важливо вчасно й правильно вирішити питання про можливості виношування вагітності [10,45,54,208].
Не дивлячись на велику кількість робіт, присвячених проблемі АГ та прееклампсії, багато питань залишаються не вирішеними. Зокрема, до цього часу не з'ясовані всі механізми пошкоджуючого впливу ускладнень вагітності на розвиток плода. Характер перебігу ускладненої вагітності і стан плода у певній мірі залежить від вираженості компенсаторно-пристосовних механізмів материнсько-плодового комплексу. Однак, дані літератури про особливості ендотеліальної системи та її роль в адаптаційних механізмах системи матиплацентаплід при виникненні прееклампсії суперечливі [4,8,13,33,50,136, 196,234].
Відомо, що суттєве значення у виникненні прееклампсії має порушення кровообігу, в тому числі зміни мікроциркуляції в плаценті. Розвиток прееклампсії, в свою чергу, значно порушує мікроциркуляцію різних судинних басейнів. Стан гемодинаміки в значній мірі залежить від судинних ендотелійзалежних факторів вазодилятації та вазоконстрикції, продукція яких тісно пов’язана із гормональним забезпеченням організму.
Пильна увага багатьох дослідників, яка приділяється раннім термінам вагітності та виникаючим ускладненням в процесах імплантації та плацентації, стану плацентарного ложа і адаптації судинної системи матки дозволило виявити, та ще раз підкреслити роль ендотеліальної дисфункції в розвитку клінічних симптомокомплексів ціх станів [13,25,44,206,229].
Пошкодженню ендотелію в розвитку та підтримці артеріальної гіпертензії та прееклампсії на сучасному етапі надається суттєве значення. Зміни в ендотелії судин на ранніх стадіях захворювання призводять до виділення токсичного для ендотелію ендотеліну, зниженню синтезу оксиду азоту та клітинних дезагрегантів [18,19,34,56,61,201,223]. Тому заслуговують уваги вивчення стану судинних ендотелійзалежних факторів вазодилятації та вазоконстрикції, що дозволить розширити уявлення про патогенетичні механізми розвитку прееклампсії.
Хоча роль ендотеліальної дисфункції в патогенезі гестозу вважається доведеною, по цьому питанню висловлюються різні думки [60,66,154,207]. Особливої уваги заслуговує дослідження стану судинних ендотелійзалежних факторів вазодилятації та вазоконстрикції, що дозволяють розкрити патогене-тичні механізми розвитку прееклампсії, зокрема, визначення ендотеліна1 та ендотелійрелаксируючого фактору. В останні роки приділяється пильна увага вивченню особливостей функціювання ендотеліальної системи у вагітних, її ролі в патогенезі гіпертензивних розладів при вагітності [71,77,83,167,217]. Тому, великого значення набувають маркери ендотеліальної дисфункції, застосування яких дозволить виявити дисфункцію ендотелія на ранніх стадіях розвитку гіпертензивних розладів і прееклампсії, зокрема .
Аналіз факторів, що впливають на частоту прееклампсій показує, що усунення досить більшої їхньої частини (як те соціалізація людини, спадкоємна схильність, кліматичні умови, перша вагітність в екстремальному дітородному віці, багатоплідність й ін.) з акушерської точки зору неможливо. Визначення оптимальної патогенетично обґрунтованої тактики ведення вагітності, способів і термінів проведення пологів, заснованої на сучасних методах діагностики, дозволить, значною мірою, знизити материнську та перинатальну захворюваність і смертність при цій важкій акушерській патології.
Основний акцент зусиль лікарів повинен бути перенесений від задачі профілактики прееклампсії як такої, хоча вона, безумовно, залишається, на профілактику її тяжких форм та зниження материнської смертності від неї. В зв’язку з цим зростає значимість розуміння вузлових ланок патогенезу прееклампсії, а також ясності та визначення пограничних з нею станів та перших їх проявів. Врахування особливостей патогенезу прееклампсії дозволить виробити чіткі заходи по її профілактиці там, де це можливо, і максимально широкій профілактиці її тяжких форм.
Систематизація вітчизняних та закордонних наукових джерел вказує на необхідність з’ясування ролі маркерів ендотеліальної дисфункції у формуванні генезу фізіологічного та патологічного перебігу вагітності у хворих з АГ, вагітність і пологи у яких ускладнюються прееклампсією, загрозою переривання вагітності, невиношуванням і внутрішньоутробним стражданням плоду. І не дивлячись на інтенсивні дослідження в цій області, кількість неясних моментів щодо патогенезу, діагностики, терапії та профілактики важких ускладнень вагітності при АГ залишається досить великою. Все це зумовлює необхідність подальшого вдосконалення заходів, спрямованих на антенатальну охорону плода та зниження частоти ускладнень з боку матері і плода у даного контингенту вагітних.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Вибраний напрямок дослідження тісно пов’язаний з планом науково-дослідної роботи кафедри акушерства, гінекології та репродуктивної медицини Запорізького державного медичного університету Адаптація, імунітет та ендокринна регуляція організму жінки під час вагітності при екстрагенітальній патології, ускладнень вагітності та пологів” (№ державної реєстрації 01.02U002858).
Тема дисертаційної роботи затверджена на засіданні Вченої ради Запорізького державного медичного університету (протокол №9 від 28 березня 2006 р).

Мета дослідження: зниження перинатальної та материнської захворюваності і смертності у вагітних з артеріальною гіпертензією і факторами ризику прееклампсії на підставі комплексного вивчення маркерів ендотеліальної дисфункції та її впливу на систему мати-плацента-плід.
Досягнення цієї мети базувалося на вирішенні наступних задач:
1. Вивчити частоту та структуру ускладнень вагітності та пологів у жінок з первинною артеріальною гіпертензією та у вагітних жінок, які мали прееклампсію під час попередньої вагітності.
2.Вивчити стан ендотеліальної системи у вагітних досліджуваних груп.
3. Оцінити функціональний стан матково-плацентарно-плодового кровообігу у жінок з первинною артеріальною гіпертензією та у вагітних з прееклампсією в анамнезі.
4. На основі отриманих даних розробити критерії ендотеліальної дисфункції та визначити їх роль в ранній діагностиці прееклампсії.
Об’єкт дослідження перебіг вагітності та пологів у жінок з первинною артеріальною гіпертензією та у жінок з прееклампсією в анамнезі.
Предмет дослідження маркери ендотеліальної дисфункції, функціональний стан фетоплацентарного комплексу.
Методи дослідження: клінічні, інструментальні, імуноферментні, радіоімунні, доплерометричні, біохімічні, статистичні.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше вивчено стан ендотеліальної системи у вагітних, які мали прееклампсію під час попередньої вагітності та у жінок з первинною артеріальною гіпертензією (ПАГ). На основі цього теоретично обґрунтовано роль ендотеліальної дисфункції в розвитку ускладнень вагітності: плацентарної дисфункції (ПД), СЗРП, прееклампсії.
Виявлені порушення в ендотеліальній системі у жінок з ПАГ та у жінок, які мають прееклампсію в анамнезі, дозволили розробити критерії ранньої доклінічної діагностики прееклампсії.
Доведено, що у вагітних з артеріальною гіпертензією та у жінок з прееклампсією в анамнезі має місце зниження ендотелійзалежної вазодиля-тації на фоні підвищення у сироватці крові рівня ендотеліну 1 та фактору Віллебрандта й зниження концентрації плацентарного лактогену і естріолу, що характеризує розвиток дисфункції ендотелію.
Практичне значення одержаних результатів. На основі поглибленого комплексного дослідження виявлені порушення стану ендотеліальної системи та матковоплацентарноплодового кровообігу у вагітних з первинною артеріальною гіпертензією та з прееклампсією в анамнезі. Проведене сучасне дослідження маркерів ендотеліальної дисфункції, показників гормональної функції плаценти та функціонального стану фетоплацентарного комплексу, що дозволило визначити критерії ранньої діагностики прееклампсії, критерії прогнозування можливості розвитку даного ускладнення у вагітних з артеріальною гіпертензією та з прееклампсією в анамнезі.
Впровадження результатів дослідження. Наукові розробки та матеріали дисертації використовуються в учбовому процесі на кафедрах акушерства та гінекології Запорізького державного медичного університету, Запорізької академії післядипломної освіти, Харківського державного медичного університету, Ужгородського національного університету, в клінічній роботі КУ Запорізький обласний центр реабілітації репродуктивної функції людини”, ЗКУ Пологовий будинок №5”, ЗКУ Пологовий будинок №4”.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним завершеним науковим дослідженням. Внесок автора в отриманні наукових даних є основним. Сумісно з керівником автором обрано тему, визначено мету, завдання та напрямки проведення досліджень. Особисто проведені комплексне клініко-параклінічне обстеження і спостереження 119 вагітних з артеріальною гіпертензією, прееклампсією в анамнезі та соматично здорових вагітних з фізіологічним перебігом вагітності. Проведені статистична обробка та узагальнення отриманих результатів, формування основних положень та висновків. Співавторами наукових праць є науковий керівник, а також науковці, разом з якими проводились спільні дослідження.
Апробація роботи. Основні положення дисертації обговоренні на: всеукраїнській науково-практичній конференції Санаторне оздоровлення вагітних з екстрагенітальною патологією” (Запоріжжя, 2006); міжнародній науково-практичній конференції студентів та молодих вчених Актуальні питання клінічної, експериментальної та профілактичної медицини та стоматології” (Донецьк, 2007); обласній науково-практичній конференції Актуальні питання гінекології” (Запоріжжя, 2007); міжнародній науково-практичній конференції Здоровий розвиток заради майбутніх поколінь” (Запоріжжя, 2007); міжнародній науково-практичній конференції Невиношування вагітності: новий погляд на нову проблему” (Київ, 2007); міжнародній науково-практичній конференції студентів та молодих вчених Актуальні проблемі клінічної та фундаментальної медицини (англійською мовою)” (Луганськ, 2007); всеукраїнській науково-практичній конференції студентів та молодих вчених Сучасні аспекти медицини і фармації” (Запоріжжя, 2007); XIII Міжнародному конгресі Реабилитация в медицине и иммунореабилитация” (Дубай, 2008); міжнародному симпозіумі Перина-тальна медицина та безпечне материнство” (Алушта, 2008); всеукраїнській науково-практичній конференції студентів та молодих вчених Сучасні аспекти медицини і фармації” (Запоріжжя, 2008); міжнародному конгресі Актуальные вопросы акушерства, гинекологии и перинатологии” (Судак, 2008).
Обговорення дисертаційної роботи проведено на спільному засіданні кафедр акушерства, гінекології та репродуктивної медицини; факультетської педіатрії; внутрішніх хвороб 1; гістології, цитології та ембріології Запорізького державного медичного університету 24 червня 2008 року (протокол № 8).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 13 наукових робіт. Основні фрагменти досліджень викладено в 6 статтях, які опубліковані у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України (з них 2 самостійні), 7 у тезах наукових конференцій.
Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 150 сторінках машинописного тексту і складається зі вступу, огляду літератури, описання матеріалу та методів досліджень, 3 розділів власних досліджень, обговорення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел літератури. Робота ілюстрована 22 таблицями, 14 рисунками. Бібліографія включає 275 літературних джерел, з яких 195 російсько- та українськомовних, 80 іноземних авторів.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та представлено нове вирішення актуальної задачі відносно ролі ендотеліальної дисфункції в розвитку прееклампсії, удосконалення методів діагностики з метою профілактики у вагітних з первинною артеріальною гіпертензією та з прееклампсією в анамнезі, спрямованих на зниження частоти цього ускладнення і зменшення показників перинатальної захворюваності та смертності.
1. Вагітні з первинною артеріальною гіпертензією та вагітні з прееклампсією в анамнезі складають групу ризику щодо розвитку прееклампсії, невиношування, передчасного відшарування плаценти, дистресу плода та затримки його розвитку. Так, у вагітних з ПАГ у 54,2% розвивається прееклампсія, у 65,9% загроза переривання вагітності, у 21,2% передчасні пологи, у 8% затримка розвитку плода, у 23,4% кесарів розтин. У вагітних з прееклампсією в анамнезі виникнення прееклампсії важкого ступеня складає 26,6%, передчасних пологів 10,8%, затримки розвитку плоду 6,5%.
2. У вагітних, які мали прееклампсію під час попередньої вагітності, вже в терміні 18-22 тижні мало місце збільшення ендотеліну 1 на 75%, фактору Віллебрандта на 63,06%, зниження ендотелійзалежної вазодилятації плечової артерії на 58% у порівнянні з соматично здоровими вагітними, що свідчить про розвиток дисфункції ендотелію.
3. Порушення ендотеліальної системи у вагітних з артеріальною гіпертензією мають більш виражений характер; так, у терміні 18-22 тижні спостерігалось зниження ендотелійзалежної вазодилятації плечової артерії на 80,43%, приріст концентрації фактору Віллебрандта на 73,38% та ендотеліну 1 на 87,5% у порівнянні зі здоровими вагітними.
4. Зниження рівня плацентарного лактогену (нижче 0,96 мг/мл) та естріолу (нижче 2,16 нг/мл) у терміні 18-22 тижні у жінок з основної групи є прогностичним критерієм розвитку ЗРП.
5. Встановлено, що підвищення індексу резистентності в маткових артеріях більш ніж на 27,9% у вагітних з ПАГ I ступеня, на 58,3% у вагітних з ПАГ II ступеня та на 18,5% у вагітних з прееклампсією в анамнезі в строки 18-22 тижні призводить до плацентарної дисфункції (у 73,5%), затримки розвитку плоду (у 80%) та в 70% випадків розвивається прееклампсія.
6. Розроблені прогностичні критерії щодо розвитку прееклампсії у вагітних з прееклампсією в анамнезі: так, в строках 18-22 тижні при рівнях ендотеліну 1 більше ніж 0,17 пг/мл, фактору Віллебрандта більше ніж 1,75 пг/мл, та ендотелійзалежної вазодилятації плечової артерії нижче 10,02% існує висока вірогідність розвитку (86,6%) прееклампсії у вагітних з прееклампсією в анамнезі.
7. Прогностичними критеріями розвитку прееклампсії у жінок з ПАГ є перевищення показників ендотеліну 1 (³0,42 пг/мл) та фактору Віллебрандта (³1,73 пг/мл) та зниження ендотелійзалежної вазодилятації плечової артерії (£4,15%) у терміні 18-22 тижні. Запропонований метод прогнозування дозволяє визначити ймовірність розвитку прееклампсії до 80%, затримки розвитку плоду до 75%, та плацентарної дисфункції до 88%.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Ендотеліальна дисфункція, виявлена в терміні 1822 тижні є фоновим станом у розвитку прееклампсії у вагітних з ПАГ та у вагітних з прееклампсією в анамнезі. Тому, для виявлення доклінічної стадії прееклампсії треба в терміні 1822 тижні визначати концентрацію ендотеліна 1 та ФВ.
2. Рекомендовано одночасно з обов’язковим ультразвуковим скринінгом в строки 1822 тижні вагітним з ПАГ та вагітним з прееклампсією в анамнезі проводити визначення показників ендотелійзалежної вазодилятації плечової артерії та гормонального профілю (Пл, естріолу) з метою своєчасного проведення профілактики розвитку плацентарної дисфункції, прееклампсії та затримки розвитку плода.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Maкаров О. В. Особенности центральной гемодинамики у беременных с артериальной гипертензией / О. В. Макаров, Н. Н. Николаев, Е. В. Волкова // Акушерство и гинекология. 2003. № 4. С. 18-21.
2. NO синтетазна система плаценти при різному клінічному перебігу гестозу / В. Н. Запорожан, С. Р. Галич, А. І. Боженко [та ін.] // Одеський медичний журнал. 2003. № 2 (76). С. 43-46.
3. Абдуллаев Р. Я. Допплерография маточно- плацентарного и плодово- плацентарного кровотока при плацентарной недостаточности / Р. Я. Абдуллаев, О. В. Грищенко, В. В. Бобрицкая // Медицина. 2006. Вып. 12. - С. 5-9.
4. Агеев Ф. Т. Роль эндотелиальной дисфункции в развитии и прогрессировании сердечнососудистых заболеваний / Ф. Т. Агеев // ЖСН. 2004. Т. 4, № 1. С. 21-22.
5. Агеева М. И. Допплерометрические исследования в акушерской практике / М. И. Агеева. М., 2000. 249 с.
6. Акушерство : справочник Калифорнийского университета ; пер. с англ. - М. : Практика, 1999. 654с.
7. Апресова К. Г. Показатели простациклин тромбоксановой системы у беременных с артериальной гипотонией / К. Г. Апресова // Репродуктивное здоровье женщины. 2006. № 4 (29). С. 104-105.
8. Апресова К. Г. Роль функциональных проб в оценке состояния сосудистого тонуса при артериальной гипотонии у беременных / К. Г. Апресова, Б. А. Тарасюк, Н. И. Гончаренко // Репродуктивное здоровье женщины. 2006. № 3 (28). С. 7172.
9. Апресова К. Г. Эффективность комплексного лечения беременных с артериальной гипотензией / К. Г. Апресова, В. Ф. Лапшин // Репродуктивное здоровье женщины. 2007. № 1 (30). С. 113114.
10. Ариас Ф. Беременность и роды высокого риска / Ф. Ариас ; пер. с англ. - Москва : Медицина, 1989. 654 с.
11. Артеріальна гіпертензія медико-соціальна проблема : методичний посібник. К., 2002. С. 101.
12. Ахаладзе М. Здоров'я жiнки крiзь призму медицини, демографiї, соцiологiї / М. Ахаладзе, Т. Ахаладзе // Вiсник НАН України. 2000. № 4. С. 28-35.
13. Бабак О. Я. Артериальная гипертензия и ишемическая болезнь сердца - эндотелиальная дисфункция: современное состояние вопроса / О. Я. Бабак // Украинский терапевтический журнал. 2004. № 1. С. 14-21.
14. Бахтина Т. П. Патогенетическое обоснование методов интенсивной терапии и анестезиологической защиты при родоразрешении беременных с гестозом : автореф. дис. на соискание науч. степени доктора мед. наук. : спец. 14.01.01 «Акушерство и гинекология» / Т. П. Бахтина. Иркутск, 2001. 50 с.
15. Башмакова Н. В. Методологические подходы к оценке тяжести гестоза / Н. В. Башмакова, И. Д. Медвинский, Л. Н. Юрченко // Акушерство и гинекология. 1998. № 5. С. 32-35.
16. Башмакова Н. В. Реабилитация родильниц, перенесших при беременности гестоз различной степени тяжести: тезисы докладов Всероссийского пленума ассоциации акушеров и гинекологов 19-20 апреля 2000 г. / Н. В. Башмакова, М. Ю. Пунгина, Л. П. Заварзина. М. : Медпресс, 2000. С. 43-44.
17. Бесєдін В. М. Новий погляд на лікування фетаплацентарної недостатності при прееклампсії. / В. М. Бесєдін, С. А. Ромашова, Г. Б. Семенівна // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2000. № 2. С. 81-83.
18. Блощинская И. А. Роль основных вазоактивных факторов сосудистого эндотелия в развитии гестоза / И. А. Блощинская // Российский вестник акушера-гинеколога. 2003. № 4. С. 7-10.
19. Бобрик И. И. Закономерности дифференцировки и специализации эндотелия микрососудов функционально различных органов человека в пренатальном периоде онтогенеза / И. И. Бобрик, Е. А. Шевченко, В. Г. Черкасов // Морфология. 1992. Т. 102, № 2. С. 107-115.
20. Богдашкин Н. Г. Артериальная гипертония у беременных и рожениц Новые горизонты клиники внутренних болезней : сб. науч. тр. / Н. Г. Богдашкин, Н. П. Косенко, Е. И. Самарская. Харьков, 1998. С. 170-174 .
21. Бодяжина В. И. Физиологическая и патологическая беременность, фетоплацентарная система : справочник по акушерству и гинекологии / В. И. Бодяжина, Л. В. Ванина, В. И. Грищенко. М. : Медицина, 1997. С. 87.
22. Валленберг Х. С. Профилактика преэклампсии: возможно ли это? / Х. С. Валленберг // Акушерство и гинекология. 1998. № 5. С. 52-54.
23. Вдовиченко Ю. П. Оптимизация профилактики плацентарной недостаточности у женщин группы высокого риска / Ю. П. Вдовиченко, С. Н. Сергиенко // Репродуктивное здоровье женщины. 2008. № 1 (35). С. 104106.
24. Вдовиченко Ю. П. Профилактика преэклампсии и плацентарной недостаточности у женщин с артериальной гипертензией / Ю. П. Вдовиченко, Т. Г. Романенко, Е. В. Форостяная // Репродуктивное здоровье женщины. 2005. № 2 (22). С. 43-45.
25. Вдовиченко Ю. П. Профилактика преэклампсии и фетоплацентарной недостаточности у женщини с артериальной гипертензией / Ю. П. Вдовиченко, А. В. Козодой // Репродуктивное здоровье женщины. 2002. № 2. С. 1416.
26. Ведение беременности и родов при фетоплацентарной недостаточности / [Ю. С. Паращук, О. В. Грищенко, И. В. Лахно и др.]. Харьков : Торнадо, 2001. 157 с.
27. Ведення вагітності та пологів при пізніх гестозах, їх прогнозування, діагностика, лікування i профілактика / Р. В. Богатырева, Б. М. Венцківський, В. Є. Дашкевич [та ін.] // Методичні рекомендації. Київ, 1999. 42 с.
28. Венцківський Б. М. Гестози вагітних / Венцківський Б. М., Запорожан В.М., Сенчук А.Я. К. : Аконіт, 2002. 110 с.
29. Венцковский Б. М. Современные принципы лечения позднего токсикоза беременных / Б. М. Венцковский, В. Г. Жегулович // Лікування та діагностика 1997. № 1. С. 42-44.
30. Ветров В. В. Экстрагенитальные заболевания и гестоз / В. В. Ветров // Акушерство и гинекология. 2001. № 4. С. 7-8.
31. Вихляева Е. М. Медикаментозная профилактика осложнений гестационного процесса / Е. М. Вихляева // Тер. архив. 1999. № 10. С. 49-53.
32. Волкова Е. В. Особенности центральной гемодинамики и жидкостных объемов у беременных с артериальной гипертензией : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. мед. наук. : спец. 14.01.01 «Акушерство и гинекология» / Е. В. Волкова. Москва, 2003. 26 с.
33. Воронков Л. Г. Магистральный периферический кровоток и эндотелийзависимая вазодилатация у больных с хронической сердечной недостаточностью: связь с показателями гемодинамики и клинико-функциональным статусом / Л. Г. Воронков, И. А. Шкурат // Кровообіг та гемостаз. 2003. - № 1. C. 93-97.
34. Гайструк Н. А. Ефективність антигомотоксичної терапії в корекції морфологічних та імуногістохімічних змін у плацентах вагітних з артеріальною гіпертензією / Н. А. Гайструк // Репродуктивное здоровье женщины. 2007. № 2 (31). С. 51-53.
35. Гайструк Н. А. Невідкладні стани в акушерстві / Н. А. Гайструк, А. Н. Гайструк, О. В. Мороз. Вінниця : Книга-Вега, 2004. С. 7-53.
36. Гайструк Н. А. Стан окисної модифікації білків та системи L аргінін / NO у вагітних з артеріальною гіпертензією та їх корекція / Н. А. Гайструк, А. Н. Гайструк, А. В. Мельник // Репродуктивное здоровье женщины. 2006. № 3 (28). С. 91-93.
37. Галич С. Р. Вплив клінічного перебігу прееклампсії на емоційні реакції внутрішньоутробних пацієнтів / С. Р. Галич // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2004. № 2. С. 70-73.
38. Генетичні аспекти гестозів / П. М. Веропотвелян, М. П. Веропотвелян, Н. С. Єльчанінова [и др.] // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2008. № 2. С. 62-65.
39. Гойда Н. Г. Результати співробітництва України і Американського міжнародного альянсу охорони здоров’я / Н. Г. Гойда // Нова медицина. 2004. № 3 (14). С. 8-10.
40. Гойда Н. Г. Репродуктивне здоров’я (ситуаційний аналіз) / Н. Г. Гойда, Н. Я. Жилка // Медико-соціальні проблеми сім’ї. 2003. № 2 (8). С. 3-12.
41. Гойда Н. Г. Репродуктивне здоров’я: стратегія, принципи, український досвід. / Н. Г. Гойда, Н. Я. Жилка, М. Є. Єнікеєва // Репродуктивное здоровье женщины. 2004. № 4 (20). С. 31-35.
42. Гойда Н. Г. Стан репродуктивного здоров’я населення України на межі тисячоліть / Н. Г. Гойда // Журнал практичного лікаря. 2000. № 5. С. 2-6.
43. Голота В. Я. Оцінка функції фетоплацентарного комплексу в діагностиці пізнього гестозу / В. Я. Голота, В. О. Бенюк // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2003. № 5. С. 62-63.
44. Гомазков О. В. Молекулярные и физиологические аспекты эндотелиальной дисфункции. Роль эндогенных химических регуляторов / О. В. Гомазков // Успехи физиологических наук. 2000. № 31(4). С. 48-62.
45. Грищенко В. І. Нові аспекти превентивного лікування пізніх гестозів./ В. І. Грищенко, О. П. Ліпко, Т. В. Рубинська // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2005. № 2. С. 65-68.
46. Грищенко О. В. Оптимизация лечения СЗВРП при поздних гестозах / О. В. Грищенко, И. В. Лахно, Н. В. Лисицина : зб. наук. праць асоціації акушерів-гінекологів України. К. : Абрис, 2000. С. 62-64.
47. Дашкевич В. Е. Биоритмические аспекты преэклампсии беременных / В. Е. Дашкевич // Международ. мед. журнал. 2003. № 2. С. 72-75.
48. Дашкевич В. Є. Нові підходи до хронофармакотерапії прееклампсії вагітних / В. Є. Дашкевич, С. О. Герзанич // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2000. № 5. С. 75-78.
49. Дашкевич В. Є. Патогенетичні аспекти профілактики та лікування прееклампсії. / В. Є. Дашкевич, Ю. Я. Круть, А. Г. Ципку // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2004. № 3. С. 74-79.
50. Двуліт М. П. Показники перекисного окислення ліпідів, білків та антиоксидантної активності у вагітних с артеріальною гіпертензією / М. П. Двуліт, В. Н. Тищенко // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2006. № 1. С. 72-74.
51. Демченко Е. Ю. Течение и исход беременности, состояние центральной и маточно-плацентарно-плодовой гемодинамики у женщин с гипертензивными нарушениями : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. мед. наук. : спец. 14.01.01 «Акушерство и гинекология»/ Е. Ю. Демченко. М., 1996. 25 с.
52. Діагностичні аспекти порушень матково трофобластичного кровообігу при завмерлій вагітності на раннії термінах гестації / С. І. Жук, В. В. Каменський, В. М. Бойчук [та ін.] // Репродуктивное здоровье женщины. 2004. № 1 С. 55-57.
53. Довідник з питань репродуктивного здоров’я ; под ред. Н.Г. Гойда. К. : Вид-во Раєвського, 2004. 128 с.
54. Дроздова Г. А. Клініко-патогенетичне обгрунтування коррекції порушень тромбоцитарно-судинного гемостазу у вагітних з прееклампсією : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. мед. наук. : спец. 14.01.01 «Акушерство и гинекология» / Г. А. Дроздова. Київ, 2000. 19 с.
55. Елисеев О. М. Сердечно-сосудистые заболевания у беременных / Елисеев О. М. М. : Медицина, 2006. 390 с.
56. Ершова И. А. Коррекция амлодипином показателей цитокинового статуса и эндотелиальной функции у больных артериальной гипертензией на фоне хронического пиелонефрита / И. А. Ершова, Л. А. Князева // Российский вестник акушера-гинеколога. 2005. № 3. С. 12-14.
57. Жарких А. В. Современные аспекты по тактике ведения беременности и родов у женщин с поздними гестозами / А. В. Жарких, Ю. Я. Круть, Н. Г. Избицкая : зб. наук. праць Асоціації акушерів-гінекологів України. Київ, 2000. С. 180-183.
58. Жилка Н. Стан репродуктивого здоров'я в Украiнi : медико-демографiчний огляд / Жилка Н., Iркiна Т., Стешенко В. Київ, 2001. 68 с.
59. Заварзина О. О. Влияние современной антиоксидантной терапии на состояние плода при тяжелых формах гестоза / О. О. Заварзина, С. Г. Зражевская // Вестник Российской ассоциации акушеров-гинекологов. 2001. № 1. С. 29-32.
60. Зайнулина М. С. Дисфункция эндотелия при осложненном течении беременности : сб. наук. работ / М. С. Зайнулина, Е. В. Мозговая. СПб, 1998. С. 389-405. (В: Патофизиология микроциркуляции и гемостаза).
61. Зайнулина М. С. Эндотелиальная дисфункция, ее маркеры при гестозе / М. С. Зайнулина, Н. Н. Петрищев // Журнал акушерских и женских болезней. 1997. № 3. С. 18-22.
62. Запорожан В. М. Методологічні підходи до оцінки тяжкості гестозу / В. М. Запорожан, В. Л. Кожаков // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2001. № 6. С. 101-106.
63. Запорожан В. Н. Перспективы внедрения программы «Безопасное материнство в Украине» / В. Н. Запорожан, Н. Н. Низова, Т. К. Иркина // Репродуктивное здоровье женщины. 2002. № 3. С. 9-13.
64. Здоров'я дiтей та жiнок в Українi. Київ : ПРООН, 1997. 152 с.
65. Зелинский А. А. Перинатальные потери и факторы риска акушерско-гинекологической патологии / А. А. Зелинский, Е. А. Карауш : зб. наук. праць Асоціації акушерів-гінекологів України. 2005. С. 183-187.
66. Зуева Н. А. Основные принципы лечения артериальной гипертензии при метаболическом синдроме / Н. А. Зуева // Здоров’я України. 2004. - № 6. С. 12.
67. Иванченко С. А. Особенности формирования адаптационного синдрома при тяжелом гестозе / С. А. Иванченко // Лікарська справа. 2000. № 1. С. 51-54.
68. Изучение кровотока в спиральных артериях центральной и периферической областей плацентарного ложа в III триместре нормально протекающей беременности / Н. М. Побединский, И. Н. Волощук, Е. С. Ляшко Е.С [и др.] // Вестник Росс. ассоц. акуш.-гинек. 2000. № 1. С. 15-17.
69. Инновационные технологии в лечении тяжелых форм гестоза. / О. О. Заварзина, Е. В. Жаров, М. Д. Фомин [и др.] // Репродуктивное здоровье женщины. 2007. № 1 (30) С. 103-105.
70. Каліновська І. В. Плацентарна недостатність: патогенез, рання діагностика, тактика ведення вагітності та розродження / І. В. Каліновська // Репродуктивное здоровье женщины. 2007. № 5 (34). С. 42-46.
71. Каліновська І. В. Стан показників перекисного окислення ліпідів та системи антиоксидантного захисту у вагітних з плацентарною недостатністю / І. В. Каліновська // Репродуктивное здоровье женщины. 2007. № 1 (30). С. 100-102.
72. Камадьянов У. Р. Гипертоническая болезнь и беременность: критерии риска. / У. Р. Камадьянов, Ш. З. Загидуллин, Р. А. Утяшева // 36-й ежегод. конгр. междунар. Общества по изучению патофизиологии и беременности организации гестоза : тезисы докл. М., 2004. С. 271.
73. Каминский В. В. Гестозы. HELLP синдром. (Клиническая лекция) / В. В. Каминский, С. В. Дудка, О. Е. Чечельницкий // Репродуктивное здоровье женщины. 2005. № 4(24). С. 8-12.
74. Камінський В. В. Прогнозування, профілактика та лікування пізніх гестозів (клініко-лабораторне та антропо-генетичне дослідження) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора мед. наук. : спец. 14.01.01 «Акушерство та гінекологія» / В. В. Камінський. Київ, 1999. 39 с.
75. Карпенко Л. Г. Ультразвукова та морфологічна структура плаценти при НПГ- гестозах вагітних / Л. Г. Карпенко, В. Т. Германов // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2000. № 3. С. 99-101.
76. Кибец Е. А. Прогнозирование течения беременности и послеродового периода на основе оценки гемодинамического статуса у женщин с гестозом : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. мед. наук. : спец. 14.01.01 «Акушерство и гинекология» / Е. А. Кибец. Бишкек, 2000. 15 с.
77. Климов В. А. Эндотелий фетоплацентарного комплекса при физиологическом и патологическом течении беременности / В. А. Климов // Акушерство и гинекология. 2008. № 2. С. 7-10.
78. Клинические рекомендации. Акушерство и гинекология ; под ред. В. И. Куликова. М., 2005. 158 с.
79. Клінічна патофізіологія та патогенетична терапія прееклампсії / В. Н. Запорожан, С. Р. Галич, А. І. Боженко [та ін.] Одеса, 2004. 224 с.
80. Кобалава Ж. Д. Артериальная гипертония и ассоциированные расстройства при беременности / Ж. Д. Кобалава, К. Г. Серебрянникова // Сердце. 2005. Т. 1, № 5. С. 17-19.
81. Козинова О. В. Особенности течения нейроциркуляторной дистонии во время беременности и ее влияние на гестационный процесс и развитие плода / О. В. Козинова, А. П. Кирющенков // Акушерство и гинекология. 2002. № 6. С. 20-24.
82. Коломійцева А. Г. Волемічні зміни у вагітних з прееклампсією. / А. Г. Коломійцева, Л. В. Віденко : зб. наук. праць Асоціації акушерів-гінекологів України. Київ, 2002. С. 51-55.
83. Корзо Т. М. Современные подходы к корреляции нарушений гемостаза при беременности, осложненной гестозом / Т. М. Корзо, М. А. Репина // Репродуктивное здоровье женщины. 2004. № 2. С. 63-68.
84. Кошелева Н. Г. Особенности центральной гемодинамики у женщин с нормальным и патологическим течением беременности / Н. Г. Кошелева, П. С. Бузурукова, Т. П. Вошева // Журнал акушерства и женских болезней. - 2002. № 3 С. 38-42.
85. Круговой А. А. Пренатальная допплерография : метод. рек. / А. А. Круговой. Харьков, 1998. 24 с.
86. Круть Ю. Я. Перинатальні результати вагітності при прееклампсії у жінок з первинною артеріальною гіпертензією / Ю. Я. Круть, О. С. Круть, А. Д. Цурканенко // В: Труды Крымского государственного медицинского университета им. С.И. Георгиевского 2005. Т. 141, Ч. 2 С. 74-78.
87. Круть Ю. Я. Современные аспекты тактики ведения беременности и родов у женщин с артериальной гипертензией / Ю. Я. Круть // Здоровье женщины 2003. № 4. С. 26-30.
88. Кулаков В. И. Новые подходы к терминологии, профилактике и лечению гестоза / В. И. Кулаков, Л. Е. Мурашко // Акушерство и гинекология. 1998. № 5. С. 39.
89. Кустаров В. Н. Гестоз / В. Н. Кустаров, В.А . Линде. СПб., 2000. 158 с.
90. Латишева І. В. Особливості обміну простагландинів у вагітних груп високого ризику розвитку прееклампсії / І. В. Латишева, І. К. Акімова // Вісник наукових досліджень. Тернопіль, 2002. № 2. С. 260-262.
91. Литвинова О. В. Форми реактивності вагітних на фоні пізнього гестозу / О. В. Литвинова // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2003. № 1. С. 91-93.
92. Лук’янова І. С. Особливості матково-плацентарної та плодової гемодинаміки у вагітних з захворюваннями серцево-судинної системи / І. С. Лук’янова, Л. Б. Гутман // Перинатологія та педіатрія. 2001. № 4. С. 8-12.
93. Лукьянова Е. М. Перинатальная охрана плода на современном этапе. Задачи и перспективы / Е. М. Лукьянова // Доктор. 2001. № 3. С. 8-9.
94. Макаров О. В. Артериальная гипертензия у беременных / О. В. Макаров, Н. Н. Николаев, Г. А. Волкова // Акушерство и гинекология. 2002. № 3. С. 3-6.
95. Макаров О. В. Артериальная гипертензия у беременных. Только ли гестоз? / Макаров О. В., Николаев Н. Н., Волкова Г. А. М., 2006. - 145 с.
96. Макаров О. В. Дифференцированный подход к ведению беременных с артериальной гипертензией / О. В. Макаров, Н. Н. Николаев, Г. А. Волкова // Акушерство и гинекология. 2008. № 1. С. 9-15.
97. Маркін Л. Б. Вплив особливостей формування матково-плацентарно-плодових гемодинамічних відношень у ІІ триместрі вагітності на подальший перебіг гестаційного процесу / Л. Б. Маркін, Л. Л. Ткачук // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2008. № 3. С. 81-84.
98. Маркін Л. Б. Деякі аспекти етіології, патогенезу і терапії гестаційної гіпертензії / Л. Б. Маркін, Р. О. Черепанин // Практична медицина. 2005. № 3 (ІХ). С. 58-63.
99. Маркін Л. Б. Диференційована терапія гестаційної гіпертензії. / Л. Б. Маркін, Р. О. Черепанин // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2006. № 2. С. 98-102.
100. Маркін Л. Б. Диференційований підхід до корекції гемодінамічних порушень у системі мати-плацента-плід при синдромі фетаплацентарної недостатності / Л. Б. Маркін, К. Л. Шатилович // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2006. № 1. С. 67-72.
101. Маркін Л. Б. Допплєрометрія в акушерстві: гемодінамічні особливості функціональної системи мати-плацента-плід / Л. Б. Маркін, К. Л. Шатилович, Н. Е. Надоршина // Репродуктивное здоровье женщины. 2007. № 1 (30). С. 36-39.
102. Маркін Л. Б. Розлади гестаційної трансформації преплацентарного кровоплину / Л. Б. Маркін, О. М. Гірник // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2006. № 5. С. 67-70.
103. Маркін Л. Б. Ультразвукове дослідження пуповини / Л. Б. Маркін, О. В. Шахова // Репродуктивное здоровье женщины. 2007. № 4 (33). С. 60-64.
104. Марусов А. П. Влияние инфузионной терапии на систему гемостаза и гемореологии беременных с гестозом / А. П. Марусов, Ю. А. Брагин, Е. П. Федоткина // Акушерство и гинекология. 2008. № 1. С. 16-19.
105. Марусов А. П. Сочетанные формы позднего гестоза беременных / А. П. Марусов. Саранск, 2005. 132 с.
106. Медведь В. И. Введение в клинику экстрагенитальной патологии беременных / В. И. Медведь. К. : Авиценна, 2004. 168 с.
107. Медведь В. И. Профилактика осложнений беременности при экстрагенитальной патологии важнейшая задача женской консультации / В. И. Медведь // Репродуктивное здоровье женщины. 2005. № 2 (22). С. 11-14.
108. Мелліна І. М. Ускладнення вагітності у жінок з гіпертонічною хворобою: фактори ризику і профілактика / І. М. Мелліна // Вісник наукових досліджень. 2003. № 1. С. 50-51.
109. Мельников Ю. В. К вопросу об ухудшениях репродуктивного здоровья / Ю. В. Мельников, Г. А. Слабкий // Репродуктивне здоров'я: проблеми та перспективи : мат. наук.-практ. конф., 18 трав. 2001 р. Донецьк, 2001. С. 4-6.
110. Мирзахмедова Н. А. Современный подход к лечению беременных с артериальной гипертензией / Н. А. Мирзахмедова, Д. Ф. Кар